Навчальна програма дисципліни “Організаційна поведінка”

Підготовлено доцентом кафедри медичного та екологічного менеджменту, к.е.н. длц.  Лазоренко Л.В..

Затверджено на засіданні кафедри медичного та екологічного менеджменту 

(Протокол №   від          2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 Навчальна програма дисципліни “Організаційна поведінка”. ― К.: МАУП, 2009. –  15 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Організаційна поведінка”, вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список рекомендованої літератури.

 

 

 

 

 

 

©    Міжрегіональна  Академія управління персоналом

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 

 

Як відомо, ефективне управління в сучасних умовах тісно пов’язане із взаємодією багатьох людей, що зумовлює необхідність планування та координації їхньої спільної діяльності. Таким чином, менеджери стикаються з проблемою впливу індивідів, груп, організаційних систем на ефективність та результати роботи. На перший погляд цей вплив має випадковий характер, і керівники не рідко покладаються на інтуїтивне усвідомлення вчинків своїх підлеглих.

Мета вивчення дисципліни «Організаційна поведінка» полягає у вироблені навичок вивчення індивідуально-психологічних характеристик особистості, її мотивації та ставлення до різних складових трудового процесу, вертикальних і горизонтальних комунікацій та міжособистісних стосунків, тенденцій організаційного розвитку та реакцій на зміни, що відбуваються. Це дає змогу ідентифікувати, зрозуміти й спрогнозувати людську поведінку в конкретних ситуаціях та формувати організаційну культури.

Завданням навчальної дисципліни є оволодіння студентами професійними знаннями і навичками, необхідними для раціональної організації праці, важливими чинниками чого є урахування індивідуальних та групових реакцій на структурні, кадрові і виробничі зміни, вдосконалення оточуючого середовища, розробка ефективної стратегії розвитку підприємства (організації), формування політики оптимальної мобілізації ресурсів.

Вивчення дисципліни «Організаційна поведінка» передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Менеджмент”, “Організаційна культура”, «Психологія» та ін.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

з  дисципліни

 ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА

 

Назва змістового модулю і теми
Змістовний модуль 1. Організаційна поведінка особистості
1 Концептуальні основи організаційної поведінки.
2 Мотивація поведінки працівника в організації.
3 Формування груп та команди в організаціях.
Змістовний модуль 2. Управлінський аспект організаційної поведінки
4 Поведінковий аспект прийняття управлінських рішень.
5 Влада і лідерство.
6 Організаційна культура.

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

вивчення дисципліни

«ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА»

Змістовний модуль 1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ

Тема 1. Концептуальні основи організаційної поведінки

Організаційної поведінки як галузь соціальних наук. Організаційна поведінка – детермінанти успіху менеджменту. Складові частини прикладної поведінки науки. Внесок соціальних наук в дисципліну «Організаційна поведінка».

Сутність поняття «поведінка» Предмет організаційної поведінки. Об’єкти аналізу «організаційної поведінки».

Модель МакКінсі «7-S». Визначення поведінки за К.Левіном.  Фактори, які впливають на формування загальної поведінки.

Література: [1, 12, 16, 22]

Тема 2. Мотивація поведінки працівника в організації

Мотивація як процес спонукання індивіда чи групи людей. Мотиви та потреби людини. Процес мотивації в системі організаційної поведінки.

Мотиваційне поле. Разові настанови щодо мотивації виконання роботи.

 Змістовні теорії мотивації: теорія потреб А.Маслоу, двочинникова теорія Ф. Герцберга, теорія «Х» та «У» Д.МакГрегора, теорія Д. Мак-Клелланда, теорія К.Алдерфера.

Процесні теорії мотивації. Теорія очікування В.Врума. Теорія справедливості Дж. Адамса, теорія Портера-Лоулера. Теорія результативної валентності Дж. Аткінсона.

Теорія біхевіоризму. Основні категорії біхевіоризму. Теорія «поведінки людини» К. Арджиріса. Теорія «Z» В. Оучі.

Регулятори мотивації та основні мотиватори організаційної поведінки. Мотиваційні засоби менеджера. Види винагород. Методи соціального впливу та морального стимулювання.

Процес навчання в системі організаційної поведінки.

Література: [3, 5, 9, 10, 11, 14, 15, 18, 19]

 

Тема 3.  Формування груп та команди в організаціях

Групи і команди в організації. Умови та критерії груп. Причини об’єднання людей у групи та команди. Компоненти ефективної роботи груп.

Типи груп і команд: функціональна група, неформальна група і цільова група. Ознаки колективу. Чинники, що зумовлюють появу неформальних груп. Основні відмінності формальних та неформальних груп.

Чинники, що впливають на ефективність роботи групи. Групові норми. Модель «потенційної віддачі». Організаційний фактор. Статус та ролі членів групи. Види групових ролей: цільові, підтримуючі, негативні ролі.

Література: [11, 13, 14, 17]

 

Змістовний модуль 2. УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ

Тема 4. Поведінковий аспект прийняття управлінських рішень

Сутність управлінських рішень. Умови прийняття управлінських рішень: ухвалення рішення в умовах визначеності, в умовах ризику, в умовах невизначеності.

Етапи раціонального ухвалення управлінського рішення.

Групове ухвалення рішення в організаціях. Недоліки групових рішень. Адміністративна модель ухвалення рішення.

Роль інформації в прийнятті рішень. Вимоги до інформації. Джерела інформації. Комунікативний процес в управлінні. Методи вдосконалення міжособистісних комунікацій.

Література: [5, 9, 10, 11, 14. 15, 16, 21]

 

Тема 5. Влада і лідерство

Основи керівництва: вплив, лідерство, влада.

Влада в управлінні. База і баланс влади. Види влади. Джерела влади керівника.

Природа лідерства. Теорії лідерства. Теорія харизматичного підходу. Теорія поведінкового підходу. Теорія ситуаційного підходу.

Література: [1, 2, 4, 5, 9, 11, 14, 15]

Тема 6. Організаційна культура

Сутність організаційної культури. Види організаційних культур. Елементи та стадії формування організаційної культури.

Організаційна культура в сфері комунікацій. Культура і методика проведення ділових переговорів, виробничих нарад. Ділове листування.

Методика визначення особистісних якостей співробітника: анкетування, тестування тощо. Духовна культура та моральні якості керівника.

Етика і соціальна відповідальність в організації.

Література: [3, 20, 22]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи – поглибити та розширити спектр знань в галузі організаційної поведінки на основі визначення та аналізу його проблемних аспектів, а також сформувати вміння самостійно працювати з навчальною літературою, законодавчими актами і статистичними матеріалами, та з матеріалами власних досліджень в організаціях.

Варіант контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента Номер варіанту контрольної роботи
А, Б, В 1
Г, Д, Е,Є 2
Ж, З, І 3
Й, К, Л 4
М, Н,О 5
П, Р, С 6
Т, У, Ф 7
Х, Ц, Ч 8
Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

         Варіант 1

  1. Індивідуальні цінності, які впливають на поведінку індивіда в організації.
  2. Методи соціального впливу та морального стимулювання.
  3. Які, на Ваш погляд, навички, виходячи з класифікації Г. Мінцберга, більш всього необхідні менеджеру? Відповідь обґрунтуйте.

 

         Варіант 2

  1. Модель МакКінсі «7-S».
  2. Планування особистого розвитку та кар’єри в організації.
  3. Які складові організації роботи найбільше впливають на поведінку виконавців в сучасних ринкових умовах? Проілюструйте свою відповідь прикладами з вашої організації.

 

         Варіант 3

  1. Структура особистості. Темперамент, характер, спрямованість особистості.
  2. Групи і команди в організації.
  3. Чи може поведінка  окремої людини впливати на розвиток організації? Проаналізуйте механізм такого впливу на конкретному прикладі.

 

         Варіант 4

  1. Сучасні теорії розвитку особистості.
  2.  Процес навчання в системі організаційної поведінки.
  3. Якими знаннями і навичками повинен володіти менеджер, щоб запобігти перекрученню інформації в процесі комунікації?

 

Варіант 5

  1. Самоменеджмент та його основні функції.
  2. Основні відмінності формальних та неформальних груп.
  3. Чи мають знати виконавці, які фінансові винагороди отримують їхні колеги за результати роботи? Який вплив ця інформація справляє на поведінку?

 

Варіант 6

  1. Мотиви та потреби людини.
  2. Культура і методика проведення ділових переговорів, виробничих нарад.
  3. Наведіть приклади конкретних ситуацій ефективного використання менеджером таких стилів поведінки в конфлікті, як компроміс, конкуренція, пристосування.

 

         Варіант 7

  1. Змістовні теорії мотивації.
  2. Види групових ролей: цільові, підтримуючі, негативні ролі.
  3. В яких ситуаціях керівник залежить від підлеглих? Наведіть приклади.

 

         Варіант 8

  1. Процесні теорії мотивації.
  2. Стадії становлення та розвитку колективу.
  3. Які фактори і яким чином визначають поведінку людей? Наведіть приклади.

 

Варіант 9

  1. Теорія біхевіоризму. Основні категорії біхевіоризму.
  2. Групове ухвалення рішення в організаціях.
  3. В яких, на ваш погляд, ситуаціях згідно із ситуаційною теорією лідерства Ф. Фідлера повинна бути орієнтація на задачу, а в яких на персонал?

 

Варіант 10

  1. Мотиваційні засоби менеджера.
  2. Дії менеджера щодо попередження та вирішення конфлікту.
  3. Які дії може вжити менеджер, щоб підвищити або послабити групову згуртованість? Наведіть приклади.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 

 

  1. Сутність поняття «поведінка» Предмет організаційної поведінки. Об’єкти аналізу «організаційної поведінки».
  2. Модель МакКінсі «7-S».
  3. Визначення поведінки за К.Левіном.
  4. Темперамент, характер, спрямованість особистості.
  5. Індивідуальні характеристики особистості, що впливають на поведінку людини в організації.
  6. Сучасні теорії розвитку особистості.
  7. Закони поведінки індивіда.
  8. Самоменеджмент та його основні функції.
  9. Складові процесу оцінки виконання роботи.

10. Діюча модель виконання (Дж. Чалікофф).

11. Процес мотивації в системі організаційної поведінки.

12. Мотиваційне поле.

13. Теорія потреб А.Маслоу.

14. Двочинникова теорія Ф. Герцберга.

15. Теорія очікування В.Врума.

16. Теорія справедливості Дж. Адамса.

17. Теорія результативної валентності Дж. Аткінсона.

18. Основні категорії біхевіоризму.

19. Теорія «поведінки людини» К. Арджиріса.

20. Теорія «Z» В. Оучі.

21. Мотиваційні засоби менеджера.

22. Види винагород.

23. Методи соціального впливу та морального стимулювання.

24. Процес навчання в системі організаційної поведінки.

25. Управління за цілями як чинник формування організаційної  поведінки працівника.

26. Планування особистого розвитку та кар’єри в організації.

27. Групи і команди в організації.

28. Причини об’єднання людей у групи та команди.

29. Типи груп і команд: функціональна група, неформальна група і цільова група.

30. Чинники, що зумовлюють появу неформальних груп.

31. Основні відмінності формальних та неформальних груп.

32. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.

33. Види групових ролей: цільові, підтримуючі, негативні ролі.

34. Згуртованість груп. Типи згуртованості.

35. Модель групової поведінки Д.Хоманса.

36. Дії менеджера щодо підвищення або зниження групової згуртованості.

37. Стадії становлення та розвитку колективу: формування притирання, нормалізації, повної інтеграції.

38. Гуртки якості.

39. Умови прийняття управлінських рішень.

40. Етапи раціонального ухвалення управлінського рішення.

41. Групове ухвалення рішення в організаціях.

42. Вимоги до інформації.

43. Комунікативний процес в управлінні.

44. Методи вдосконалення міжособистісних комунікацій.

45. Види конфліктів.

46. Причини конфліктів.

47. Стадії конфліктів.

48. Дії менеджера щодо попередження та вирішення конфлікту.

49. Методи розв’язку конфліктів.

50. Стресові ситуації та їх вплив на організаційну поведінку.

51. Основи керівництва: вплив, лідерство, влада.

52. Джерела влади керівника.

53. Теорії лідерства.

54. Види організаційних культур.

55. Елементи та стадії формування організаційної культури.

56. Культура і методика проведення ділових переговорів, виробничих нарад.

57. Ділове листування.

58. Методика визначення особистісних якостей співробітника: анкетування, тестування тощо.

59. Духовна культура та моральні якості керівника.

60. Етика і соціальна відповідальність в організації.

 


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ОСНОВНА:

  1. Завьялова Е. К., Посохова С. Т. Психология предпринимательства. —  СПб., 1997.
  2. Лэйхифф Дж. М., Пенроуз Дж. М. Бизнес-коммуникации. —  СПб., 2001.
  3. Катков В. Формирование организационной культуры на промышленном предприятии // Управление персоналом. — М., 2000. — № 2. —  С.66-70.
    1. Ложкін Г.В. та ін. Психологія конфлікту. – К: Професіонал, 2007. – 407 с.
    2. Ньюстром Дж. В., Дэвис К. Организационное поведение / пер. с англ. — СПб., 2000. – 448 с.
      1.    Палеха Ю.І. Ділова етика. – К: ЄУ, 2004. – 389 с.
      2. Русинка І. Конфліктологія. –К: Професіонал, 2007. – 334 с.
      3. Савельєва В.С. Управління персоналом. –К: Професіонал, 2005. – 336 с.
      4. Спивак В. А. Организационное поведение и управление персоналом. —  СПб., 2000. – 238 с.
      5. Спивак В. А.Корпоративная культура. — СПб., 2001. —  352 с.
        1. 11.   Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет. – К: Знання, 2005. – 260 с.
        2. Циба В.Т. Системна соціальна психологія. – К: ЦУЛ, 2006. – 328 с.

 

ДОДАТКОВА:

13. Андреева Г. М. Социальная психология. — М., 1996.

14. Аоки М. Фирма в японской економике. —  СПб., 1995.

15. Грачев М. Суперкадры. Управление персоналом в международной корпорации. —  М., 1993.

  1. Десслер Гари. Управление персоналом. —  М., 1997.
  2. Дорошева М. В. Подбор руководителя для конкретного коллектива. Подготовка резерва руководителей и выявление сотрудников с лидерским потенциалом // Психология в бизнесе. —  М., 1997.
  3. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. —  М., 1990.
  4. Зайцев Г. Г. Управление персоналом. —  СПб., 1998.
  5. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. —  М., 1995.
  6. Имидж американской фирмы: как он формируется? // Директор. —  М., 1994. —  № 3.
  7. Максвелл Дж. Шеф и его команда. — СПб., 1998.
Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Основи реабілітації, фізіотерапії, масажу” (для бакалаврів)

Підготовлено: викладачем кафедри адміністративного та медичного менеджменту Старих Любов Володимирівною 

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного та медичного менеджменту (Протокол №6 від 17 січня 2011 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

 Навчальна програма дисципліни “Основи реабілітації, фізіотерапії, масажу” (для бакалаврів)― К.: МАУП, 2011. – 21 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список літератури.

©       Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП),

2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни “Основи реабілітації, фізіотерапії, масажу” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент і адміністрування”, професійне спрямування «Медичний та фармацевтичний менеджмент». Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни «Основи реабілітації, фізіотерапії, масажу» після опанування студентами знань з курсів “Епідеміологія”, «Типові патологічні процеси», «Екологія з основами гігієни» та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як “Технологія надання медичних послуг”, «Організація терапевтичної допомоги», «Організація акушерсько-гінекологічної допомоги. Організація роботи пологових будинків», «Санітарно-епідеміологічне забезпечення роботи лікувально-профілактичних закладів», “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань з основ реабілітації, фізіотерапії, масажу. Формування умінь щодо організації та проведення реабілітації, фізіотерапії, масажу при різноманітних захворюваннях. 

Студенти повинні знати:

1.  Теоретичні і методологічні основи раціонального застосування реабілітації, фізіотерапії, масажу для успішного відновлення здоров’я і працездатності людини після перенесених захворювань.  

2.  Принципову схему сучасної системи медичної реабілітації: лікарня — поліклініка (або реабілітаційний центр, санаторій) — диспансер.

3.  Особливості організації та проведення реабілітації, фізіотерапії, масажу при різних захворюваннях.

4.  Сучасні засоби і методи реабілітації, фізіотерапії, масажу.

Студенти повинні вміти:

1.  Обґрунтовувати головнi завдання реабілітації, фізіотерапії, масажу при окремих  хворобах.

2. Оцінювати фізичний розвиток, стан здоров’я, функціональний стан і фізичну працездатність і на підставі цього рекомендувати раціональні засоби реабілітації, фізіотерапії, масажу.

3. Проводити реабілітаційний прогноз, складати план реабілітаційного втручання, визначення цілей (короткотермінові, довготермінові), підбір засобів реабілітації, проведення реабілітаційного втручання, контроль (оперативний, поточний, етапний).

4. Визначати  основні протипоказання до реабілітації, фізіотерапії, масажу. Проводити  визначення толерантності до фізичного навантаження, оцінювати результати реабілітації.

5. Складання методики реабілітації, фізіотерапії, масажу при рiзноманiтних захворюваннях. Давати рекомендації хворому щодо рухового режиму, використанню засобів фізичної реабілітації на стаціонарному, амбулаторно-поліклінічному й санаторному етапах реабілітації при серцево-судинних, бронхо-легеневих і неврологічних захворюваннях, захворюваннях органів травлення та обміну речовин, при патології опорно-рухливого апарату.

6. Проводити спостереження під час проведення реабілітації, фізіотерапії, масажу з метою оцінки гігієнічних умов місць проведення занять, оцінки адекватності застосованих під час занять фізичних навантажень функціональному стану осіб, що займаються, правильності побудови і розподілу навантаження в занятті, щільності заняття й ін.

 


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

„ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ, ФІЗІОТЕРАПІЇ, МАСАЖУ”

Назва змістового модулю та теми
Змістового модуль  I. Теоретичні основи реабілітації, фізіотерапії, масажу.
Тема 1. Реабілітація: основні поняття та завдання, мета і принципи.
Тема 2.  Види, етапи і періоди реабілітації
Тема 3. Загальнi засади фізіотерапії.
Тема 4. Сиcтеми, форми i класифiкацiя масажу. Iсторiя розвитку масажу.
Тема 5. Види масажу, апаратнi методи. Oсновнi прийоми масажу.
Змістового модуль ІІ. Медичні аспекти організації та проведення реабілітації, фізіотерапії, масажу
Тема 6. Фізична реабілітація  при захворюваннях органів серцево-судинної системи
Тема 7. Реабілітація, фізіотерапія, масаж при захворюваннях сиcтеми дихання.
Тема 8. Особливості реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях органів травлення та обмiну речовин.
Тема 9. Реабілітація, фізіотерапія, масаж при патології опорно-рухливого апарату.
Тема 10. Особливості реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях i порушеннях нервової снстеми.
Тема 11. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології.

 

Разом годин:

 

 

 

Зміст дисципліни

„ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ, ФІЗІОТЕРАПІЇ, МАСАЖУ”

Змістовий модуль І. Теоретичні основи реабілітації, фізіотерапії, масажу.

Тема 1. Реабілітація: основні поняття та завдання, мета і принципи.

Реабілітація як суспільно необхідне функціональне і соціально-трудове відновлення хворих та інвалідів, що здійснюється комплексним проведенням медичних, психологічних, педагогічних, професійних, юридичних, державних, суспільних та інших заходів, за допомогою яких можна повернути потерпілих до звичайного життя і праці, відповідно до їх стану. Головні завдання реабілітації. Принципи реабілітації: ранній початок реабілітаційних заходів; безперервність реабілітаційних заходів; комплексність реабілітаційних заходів; індивідуальність реабілітаційних заходів; необхідність реабілітації у колективі. Повернення хворого чи інваліда до активної праці як основна мета реабілітації.

Література:[1, 10, 13, 21,24,25,28]

Тема 2.  Види, етапи і періоди реабілітації

Медична реабілітація є фундаментом реабілітаційного процесу. Соціальна, чи побутова реабілітація — державно-суспільні дії, що спрямовані на повернення людини до активного життя та праці, правовий і матеріальний захист її існування. Професійна, чи виробнича реабілітація, яка забезпечує підготовку пацієнта до праці.

Періоди медичної реабілітації: лікарняний та після лікарняний. Принципова схема сучасної системи медичної реабілітації: лікарня — поліклініка (або реабілітаційний центр, санаторій) — диспансер.

Література:[1, 10,13, 15, 21,24,25]

Тема 3. Загальнi засади фізіотерапії.

Поняття про загальну фізіотерапію (фізичну терапію) як галузь медичної науки і практики. Класичний зміст поняття “фізіотерапія” (від грецьк. фізис — природа), що буквально означає “лікування природою”. Сучасний зміст фізіотерапії. Принципи сучасної фізіотерапії. Класифікація лікувальних фізичних факторів.

Література:[1, 5, 10,13, 21,24,25]

Тема 4. Сиcтеми, форми i класифiкацiя масажу. Iсторiя розвитку масажу.

Загальнi поняття масажу. Вплив масажу на рiзноманiтнi органи i системи (на шкiру, на нервову систему, на кровообiг i лiмфатичну систему, на м’язи, на опорно-рухливий апарат, на обмiн речовин та функцiї видiлення). Показання та протипоказання до масажу. Системи, форми та класифiкацiя масажу. Стисла характеристика фiнської, шведської, захiдної та iн. систем масажу. Характеристика спортивного, гiгiєнiчного, косметичного i лiкувального масажу. Види спортивного масажу.

Література:[1,2,3, 21, 31]

Тема 5. Апаратнi методи та основнi прийоми масажу.

Поняття загального i часткового самомасажу. Особливостi методики. Самомасаж у спiввiдношеннi з iншими засобами вiдновлення. Навички самомасажу. Оволодiння прийомами масажу. Гiгiєнiчнi аспекти масажу. Вимоги до помешкання, до тiєї людини, якiй роблять масаж, вимоги до того, хто проводить масаж. Oсновнi прийоми масажу. Допомiжнi прийоми. Методика проведення лiкувального масажу. Масаж при рiзноманiтних хворобах.

Література:[1,2,3, 21, 31]

 

 

Змістового модуль ІІ. Медичні аспекти організації та проведення реабілітації, фізіотерапії, масажу

Тема 6. Фізична реабілітація  при захворюваннях органів серцево-судинної системи

Основні засоби фізичної реабілітації (ЛФК, масаж, фізіотерапія, працетерапія, механотерапія),підбір засобів реабілітації, проведення реабілітаційного втручання, контроль (оперативний, поточний, етапний), основні протипокази до занять фізичною реабілітацією, визначення толерантності до фізичного навантаження, оцінювання результатів реабілітації, вплив лікарських препаратів на м’язову діяльність в процесі фізичної реабілітації, особливості фізичної реабілітації при ішемічній хворобі серця, інфаркті міокарда, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, варикозному розширені вен, недостатності кровообігу, міокардиті, перикардиті, ендокардиті, вадах серця, ревматизмі, ускладнення в процесі фізичної реабілітації.

Література:[1-3,5,10,13,21,22,25-28]

 

Тема 7. Реабілітація, фізіотерапія, масаж при захворюваннях сиcтеми дихання.

Фізична реабілітація при патологiї легенiв. Головнi i загальнi завдання реабілітації, фізіотерапії, масажу при  патологiї системи дихання. Засоби, форми i методи реабілітації, фізіотерапії, масажу при патологiї системи дихання. Гiпо- i гiпервентиляцiя. Протипоказання для занять з реабілітації, фізіотерапії, масажу  у хворих iз захворюванням системи дихання. Iндивiдуальний пiдхiд при виборi комплексiв i методiв фізичної реабiлiтацiї хворих. Методика фізичної реабiлiтацiї при рiзноманiтних захворюваннях системи дихання.

Література:[1,3,5,6,8-10,12,15,20,21,31]

Тема 8. Особливості реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях органів травлення та обмiну речовин.

Анатомо-фiзiологiчне обґрунтування реабілітації, фізіотерапії, масажу  при захворюваннях органів травлення, ендокринних захворюваннях i порушеннях речовин. Фізична реабілітація — складова частина комплексного лiкування хвороб opгaнiв травлення. Дiя реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях органів травлення. Методика фізичної реабілітації  при рiзноманiтних захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Стимулюючий вплив реабілітації, фізіотерапії, масажу на регуляторнi механiзми травлення. Фізична реабілітація при ендокринних захворюваннях. Механiзми дiї реабілітації, фізіотерапії, масажу  при захворюваннях обмiну речовин. Засоби i форма фізіотерапії, масажу  при реабiлiтацiї хворих з ендокринною патологiєю.

Література:[1-3,9,10,19,21,27]

 

Тема 9. Реабілітація, фізіотерапія, масаж при патології опорно-рухливого апарату.

Анатомо-фiзiологiчне обrpунтування дiй реабілітації, фізіотерапії, масажу  при патології опорно-рухливого апарату. Фізична реабілітація — як метод лiкувального i профiлактичного впливу, який використовується з цiллю вiдбудови порушених функцiй опорно-рухливого апарату. Дiя реабілітації, фізіотерапії, масажу при патологiї ОРА. Форми, засоби та протипоказання до реабілітації, фізіотерапії, масажу при реабiлiтацiї хворих з патологiєю опорно-рухливого апарату. Реабілітації, фізіотерапії, масажу при рiзноманiтних травмах i захворюваннях опорно-рухливого апарату. Реабiлiтацiя спортсменiв з порушенням опорно-рухливого апарату.

Література:[1,2,5,9,11,14,18,28,31]

Тема 10. Особливості реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях i порушеннях нервової снстеми.

Анатомо-фiзiологiчне обrpунтування дiй реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях i порушеннях нервової системи. Кiлькiсна оцiнка стану окремих функцiй руху: тонусу, сили м’язiв, об’єму активних pyxiв. Значення компенсаторно-привлаштованих реакцiй органiзму у реабiлiтацiї. Уявлення про процес вiдновлення нервової системи. Реабілітація, фізіотерапія, масаж  при захворюваннях нервової системи як важливий компонент комплексної системи реабiлiтацiї. Правила проведення фізичної реабілітації при неврологiчнiй патології. Поняття загального укрiплення i спецiальної лiкувальної гiмнастики. Форми i засоби фізичної реабілітації при нервових захворюваннях.

Література:[3,4,10,12,13,21,24]

 

 Тема 11. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології.

Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації. Показання та протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при вагітності. Складання схеми процедури і комплексу процедури лікувальної гімнастики залежно від періоду вагітності. Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації в гінекологічної практиці. Особливості окремих методик фізичної реабілітації при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів, аномаліях положень матки. Складання схеми процедури і комплексу процедури лікувальної гімнастики.

Література:[1-3,5,6,13,22,26-28]

 

 

методичні вказівки до виконання контрольної роботи

Контрольна робота виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент і адміністрування” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Основи реабілітації, фізіотерапії, масажу”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі Адміністративного та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи
А,Б, 1
В,Г, 2
Д,Е,Є, 3
Ж,З,І,Ї,Й, 4
К,Л, 5
М,Н, 6
О,П, 7
Р, С, 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни “Основи реабілітації, фізіотерапії, масажу”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації ( або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

 

  1. Поняття «реабілітація, фізіотерапія, масаж».
  2. Показання та протипоказання до застосування реабілітації, фізіотерапії, масажу при травмах опорно-рухового апарату.
  3. Завдання та методика фізичної реабілітації в залежності від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний) та методу лікування. Обґрунтування вибору засобів та форм реабілітації, фізіотерапії, масажу.

 

Варіант 2

  1. Фізична реабілітація — як метод лiкувального i профiлактичного впливу, який використовується з цiллю вiдбудови порушених функцiй опорно-рухливого апарату.
  2. Особливості методики і спеціальні вправи при плоскостопості, порушеннях постави та сколіозі залежно від його ступеня.
  3. Форми i засоби, правила проведення фізичної реабілітації при неврологiчнiй патології.

 

Варіант 3

  1. Обґрунтування методики реабілітації, фізіотерапії, масажу  при захворюваннях органів травлення, ендокринних захворюваннях i порушеннях речовин.
  2. Сучасні технології фізичної реабілітації хворих на дитячій церебральний параліч. 
  3. Характеристика спортивного, гiгiєнiчного, косметичного i лiкувального масажу.  

 

 

Варіант 4

  1. Фізична реабілітація хворих дітей раннього віку.
  2. Задачі та особливості реабілітації, фізіотерапії, масажу при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів.
  3. Механізми лікувальної дії масажу на організм. Основні прийоми масажу.

 

 

Варіант 5

  1. Поняття про загальну фізіотерапію як галузь медичної науки і практики.
  2. Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи.
  3. Періоди медичної реабілітації: лікарняний та після лікарняний.

 

Варіант 6

  1. Види, етапи і періоди фізичної реабілітації.
  2.  Головнi i загальнi завдання реабілітації, фізіотерапії, масажу при  патологiї системи дихання.
  3. Характеристика спортивного, гiгiєнiчного, косметичного i лiкувального масажу.

 

Варіант 7

  1. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології.
  2. Загальнi поняття масажу. Вплив масажу на рiзноманiтнi органи i системи.
  3. Принципи сучасної фізіотерапії. Класифікація лікувальних фізичних факторів.

 

 

Варіант 8

  1. Періоди та етапи фізичної реабілітації. 
  2. Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи.
  3. Стисла характеристика фiнської, шведської, захiдної систем масажу.

 

Варіант 9

 

  1. Реабілітація як суспільно необхідне функціональне і соціально-трудове відновлення хворих та інвалідів.
  2. Механізми лікувальної дії масажу на організм.
  3. Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при бронхолегеневій патології.

 

Варіант 10

 

  1. Засоби, форми та методи фізичної реабілітації. 
  2. Основи лікувального масажу. Показання та протипоказання до призначення масажу.
  3. Фізична реабілітація в хірургії, травматології та ортопедії.
    1. Поняття «реабілітація, фізіотерапія, масаж».
    2. Засоби, форми та методи фізичної реабілітації. 
    3. Періоди та етапи фізичної реабілітації. 
    4. Фізичні вправи – основний засіб фізичної реабілітації.
    5. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Класифікація фізичних вправ.
    6. Показання та протипоказання до призначення лікувальної гімнастики.
    7. Режими рухової активності.
    8. Показання до призначення рухових режимів на стаціонарному, санаторному і амбулаторно-поліклінічному етапах реабілітації, їх задачі і зміст.
    9. Основи лікувального масажу.
    10. Обладнання та санітарно-гігієнічні вимоги до масажного кабінету.
    11. Види масажу.
    12. Показання та протипоказання до призначення масажу.
    13. Механізми лікувальної дії масажу на організм.
    14. Основні прийоми масажу.
    15. Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи.
    16. Завдання та особливості методики фізичної реабілітації при інфаркті міокарда з переліком спеціальних вправ.
    17.  Завдання та особливості методики фізичної реабілітації  при ішемічній хворобі серця з переліком спеціальних вправ.
    18. Завдання та особливості методики реабілітації, фізіотерапії, масажу при гіпертонічній хворобі та гіпотензії з переліком спеціальних вправ.
    19. Показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при бронхолегеневій патології.
    20. Завдання та особливості методики реабілітації, фізіотерапії, масажу  при гострому бронхіті та пневмонії з переліком спеціальних вправ.
    21. Завдання та особливості методики реабілітації, фізіотерапії, масажу  при хронічному бронхіті, бронхіальній астмі та плевриті з переліком спеціальних вправ.
    22. Показання та протипоказання до призначення засобів реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях органів травлення.
    23. Завдання та особливості методики реабілітації, фізіотерапії, масажу  при хронічному гастриті та виразковій хворобі дванадцятипалої кишки з переліком спеціальних вправ.
    24. Показання та протипоказання до призначення засобів реабілітації, фізіотерапії, масажу при захворюваннях нирок та порушеннях обміну речовин.
    25. Особливості методик реабілітації, фізіотерапії, масажу при ожирінні та цукровому діабеті.
    26. Фізична реабілітація в хірургії, травматології та ортопедії
    27. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на органах грудної і черевної порожнин.
    28. Показання та протипоказання до призначення фізичної реабілітації в хірургії.
    29. Завдання і особливості методики реабілітації, фізіотерапії, масажу у передопераційний і післяопераційний періоди при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду з переліком спеціальних вправ.
    30. Завдання і особливості методики реабілітації, фізіотерапії, масажу у передопераційний і післяопераційний періоди при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду з переліком спеціальних вправ.
    31. Фізична реабілітація в травматології та ортопедії.
    32. Показання та протипоказання до застосування реабілітації, фізіотерапії, масажу при травмах опорно-рухового апарату.
    33. Завдання та методика фізичної реабілітації в залежності від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний) та методу лікування.
    34. Обґрунтування вибору засобів та форм реабілітації, фізіотерапії, масажу в залежності від періоду та методу лікування.
    35. Показання та протипоказання до застосування засобів реабілітації, фізіотерапії, масажу при ортопедичних порушеннях у дітей.
    36. Особливості методики і спеціальні вправи при плоскостопості, порушеннях постави та сколіозі залежно від його ступеня.
    37. Особливості методики і спеціальні вправи при уродженій м’язовій кривошиї, уродженому вивиху стегна.
    38. Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової систем
    39. Фізична реабілітація при захворюваннях та травмах центральної нервової системи.
    40. Показання та протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при неврологічних захворюваннях.
    41. Завдання та особливості методики фізичної реабілітації при гострому порушенні мозкового кровообігу (інсульті), лікування положенням, спеціальні вправи.
    42. Особливості застосування фізичної реабілітації при закритих та відкритих травмах головного мозку.
    43. Сучасні технології фізичної реабілітації хворих на дитячій церебральний параліч.  
    44. Фізична реабілітація при захворюваннях та травмах периферичної нервової системи.
    45. Показання та  протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях та травмах периферичної нервової системи.
    46. Особливості відновно-компенсаторної терапії при невриті лицевого нерва, спеціальні фізичні вправи. 
    47. Окремі методики лікувальної гімнастики при невриті ліктьового і променевого нервів, радикуліті.
    48. Фізична реабілітація при травматичних ушкодженнях спинного мозку.
    49. Фізична реабілітація в педіатрії  та акушерсько-гінекологічної практиці.
    50. Особливості фізичного виховання немовлят.
    51. Фізична реабілітація хворих дітей раннього віку.
    52. Особливості фізичного виховання немовлят.
    53. Задачі та особливості методики лікувальної гімнастики у  дітей раннього віку при гострій пневмонії.
    54. Задачі та особливості методики лікувальної гімнастики у  дітей раннього віку при рахіті та гіпотрофії.
    55. Особливості застосування засобів фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології.
    56. Особливості методики використання фізичних вправ для жінок з нормальним перебігом вагітності залежно від триместру.
    57. Особливості методики застосування фізичних вправ у пологах та післяпологовому періоді.
    58. Показання та  протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації в гінекологічної практиці.
    59. Задачі та особливості реабілітації, фізіотерапії, масажу при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів.
    60.  Особливості реабілітації, фізіотерапії, масажу аномаліях положень матки, при розладах менструальної функції.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна література:

  1. Myxiн В.М. Фiзична реабiлiтацiя. — Київ, Олiмпiйська лiтература, 2000. – 424с.
  2. Бирюков А.А. Лечебный массаж: Учебное пособие. — К: Олимпийская литература, 1995. -200 с.
  3. Брин В.Б. Физиология человека в схемах и таблицах. Ростов Н/Д: изд-во «Феникс», 1999. — 352 с.
  4. Гурленя А. М., Багель Г. Е. Физиотерапия и курортология нервных болезней — Минск: Вышэйш. шк., 1989. —398 с.
  5.  Дубровский В.И. Лечебная физическая терапия: Учебник для студентов вузов. — М.: Гуманитарный издательский центр Владос, 1998. — 608 с.: ил.
  6. Иванов С.М. Врачебный контроль и лечебная физкультура: Учебник. — М.: Медицина, 1964. — 430 с.: ил.
  7. Крылов А. А., Марченко В. А. Руководство по физиотерапии. — СПб.: Питер, 2000. — 416 с.
  8. Лечебная физическая культура: Справочник / Епифанов В.А., Мошков В.Н., Антуфьева Р.И. и др.: под ред. Епифонова. — М.: Медицина, 1988. — 528 с.: ил.
  9. Лещинский А. Ф., Улащиков С. С. Комплексное использование лекарственных средств и физических факторов при различной патологии. — К.: Здоровья, 199. — 240 с.

10. Мухін В.М. Фізична реабілітація. — К.: Олімпійська література, 2000. – 424 с.

11. Основи фізичної реабілітації: навч. Посібник. – Кіровоград: РВВКДПІ ім. В. Винниченка, 2004. – 238 с.

12. Панасюк Є. М., Федорів Я. М., Модилевський В. М., Фільчикова З. І. Фізіотерапія. — К.: Здоров’я, 1995. —196 с.

13. Физическая реабилитация: Учебник для академий и институтов физической культуры / Под общей ред. проф. С.Н. Попова. – Ростов н / Д: изд-во «Феникс», 1999. – 608 с.

Додаткова література:

14. Беловой А.Н., Шепетовой О.Н., Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями. – М.: Антидор, 1998. – 224 с.

15. Боголюбов В. М., Зубкова С. М. Адаптивные изменения в организме при действии физических факторов // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия — 1995. —№ 1. — С. 5–9.

16. Дубровский В. И. Реабилитация в спорте. — М.: Физкультура и спорт, 1991.  204 с.

17. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина: Учебник. — М.: Медицина, 1999 — 304 с.: ил. — ( Учеб. лит. для студ. мед. вузов).

18. Епифанов В.А., Епифанов А.В. Реабилитация в травматологии. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 336 с. – (Библиотека врача-специалиста).

19. Клячкин Л.М., Щегольков А.М. Медицинская реабилитация больных с заболеваниями внутренних органов: Руководство для врачей. – М.: Медицина, 2000. – 328 с.: ил.

20. Кузьмин В.Д. Дыхательная гимнастика. Серия «Панацея». Ростов н/Д: «Феникс», 2000. — 224с.

21. Куничев Л. А. Лечебный массаж (справочник для средних медицинских    работников). — Л.:    Медицина,    1979.—216   с,    ил.

22. Лисенюк В. П., Самосюк І. З., Кожанова А. К. Сучасні стандарти та критерії у реабілітаційній медицині // Вопр. реабилитации, курортологии, физиотерапии. — 2000. —№ 2. — С. 48–51.

23. Лікувальна фізична культура та спортивна медицина / В.В. Клапчук, Г.В. Дзяк, Г.В. Муравов І.В. та ін. – К.: Здоров’я, 1995. – 312 с.

24.  Марченко О.К. Фізична реабілітація хворих із травмами й захворюваннями нервової системи: Навчальний посібник. – К.: Олімпійська література, 2006. – 196 с.

25. Медицинская реабилитация. /Под редакцией В.М. Боголюбова. В 3-х книгах. – Издательство 3-е испр. и доп. – М.: Издательство БИНОМ, 2010.

26. Медицинская реабилитация: Руков. для вр. / Под ред. В.А. Епифанова.–М.: Медпрес – информ, 2005. – 328 с.

27. Медицинская реабилитация в терапии: Рук. для студ. и врачей / В. Н. Сокрут, В. Н. Казаков, Е. С. Поважная, И. Р. Швиренко и др.; Под ред. В. Н. Сокрута, В. Н. Казакова. — Донецк: ОАО “УкрНТЭК”, 2001. — 1076 с.

28. Мурза В.П. Фізична реабілітація. Навчальний посібник. – К.: «Олан», 2004. – 559 с.

29. Нил Ф. Гордон. Хроническое утомление и двигательная активность. — Киев.: Олимпийская литература, 1999. — 128 с.

30. Пономаренко Г. Н. Синдромно-патогенетический подход—стратегия развития физиотерапии в ХХI в. // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. — 2000. — №1. —С. 7–9.

31. Фокин В.Н. Полный курс массажа: Учебное пособие. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Издательство ФАИР», 2008. – 512 с.: ил. – (Популярная медицина).

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Основи сестринської справи” (для бакалаврів)

Підготовлено: старшим викладачем кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Корінчевською Іриною Анатоліївною

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (Протокол №2 від 16 вересня   2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Основи сестринської справи” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2009. -15 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, питання для самоконтролю, а також список рекомендованої літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2009

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Поглиблення та систематизація знань і умінь з основ сестринської справи у відповідності до принципів медичної етики та деонтології, а також набуття та удосконалення професійних навичок бакалавра з медичного та фармацевтичного менеджменту є невід’ємною складовою частиною учбового процесу, завдяки який формуються засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами “по вертикалі” та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

Мета вивчення дисципліни: на основі глибоких наукових знань сформувати теоретичні знання та практичні навички щодо визначення змісту та основних засад медсестринського процесу у професійної діяльності медичної сестри, демонструвати володіння навичками організації роботи медичної сестри в системі закладів охорони здоров’я.

Основними завданнями дисципліни є  вивчення:

  • комплексу медсестринських заходів, спрямованих на створення сприятливих умов успішного лікування хворих, а також полегшення їх стану і задоволення основних фізіологічних потреб організму;
  • основ санології;
  • основних принципів практичної діяльності медичної сестри;
  • принципів моралі, гуманізму в діяльності медичних працівників;
  •  оптимальних для лікування умов у стаціонарі завдяки дотримання встановлених санітарних норм;
  • основні правил зберігання медикаментозних препаратів та інструментарію.

При вивченні курсу “Основи сестринської справи”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Вивчення дисципліни “Основи сестринської справи” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Загальний догляд за хворими”, “Медична біологія”, “ Біоорганічна та біологічна хімія”, “Мікробіологія”, “Педіатрія”, “Хірургія” тощо.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

з  дисципліни 

 ОСНОВИ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ 

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль 1. Історія сестринської справи  
1 Значення сестринської справи для охорони здоров’я, її основні функції
2 Стандарти сестринського догляду
3 Мистецтво спілкування в медсестринстві
Змістовий модуль  2. Основи санології
4 Здоров’я. Чинники ризику виникнення захворювань
5 Раціональне харчування
Змістовий модуль  3. Основи практичної діяльності медичної сестри
6 Інфекційна безпека
7 Прийом пацієнта
8 Спостереження за пацієнтами
Змістовий модуль  4. Маніпуляційна техніка
9 Методи найпростішої фізіотерапії
10 Застосування лікарських засобів
11 Лабораторні та інструментальні методи дослідження

Разом годин:

 

 

 

Зміст

 дисципліни

ОСНОВИ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ

Змістовий модуль 1. Історія сестринської справи

Тема 1. Значення сестринської справи для охорони здоров’я, її основні функції

Визначення поняття сестринської справи. Значення сестринської справи для охорони здоров’я, її основні функції. Історія розвитку сестринської справи в Україні. Система підготовки медсестер в Україні сьогодні, спеціалізація. Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги). Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник. Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика. Дотримання правил техніки безпеки. Права і обов’язки медичної сестри. Система підвищення кваліфікації. Атестація професійного рівня, кваліфікаційні категорії.

Література: [1, 2, 9]

Тема 2. Стандарти сестринського догляду

Перспективи розвитку сестринської справи. Поняття про сестринський процес. Сестринський процес: наочний підхід до сестринської справи. Мета сестринського процесу. Необхідність впровадження сестринського процесу в сестринську освіту і сестринську практику. Етапи сестринського процесу, їх взаємозв’язок і зміст кожного етапу. Значення стандартних планів сестринського догляду. Поняття про приблизну учбову сестринську історію хвороби. Моделі сестринської справи (Орем, Рой, Хендерсен і т.д.).

Література: [4, 8, 12, 13]

Тема 3. Мистецтво спілкування в медсестринстві

Навчання в сестринській справі. Сестринська педагогіка. Спілкування як ефективний спосіб допомоги людям в адаптації до змін в житті у зв’язку з захворюванням. Рівні спілкування. Два типи спілкування: словесний і безсловесний. Ясність і стислість мови темп, гучність. Словниковий склад. Розрахунок часу. Майстерність письма як форма словесного спілкування з пацієнтами, що страждають на зниження слуху. Підтримка зв’язків з пацієнтами, нездатними до вербального спілкування. Самоконтроль медичної сестри при безсловесному спілкуванні (обличчя, міміка, жести). Педагогічний такт. Необхідні комунікативні навички.

Література: [5, 6, 11]

 

Змістовий модуль  2.  Основи санології

 

  Тема 4. Здоров’я. Чинники ризику виникнення захворювань

 

Визначення поняття здоров’я, індивідуального і суспільного здоров’я. Показники суспільного здоров’я: народжуваність, смертність, середня тривалість життя, захворюваність. Чинники ризику виникнення захворювань. Характеристика найбільш вагомих чинників: забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне харчування, гіподинамія, шкідливі звички (алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія). Психоемоційна напруженість. Генетична схильність та ін.

Література: [5, 6, 16]

 

Тема 5. Раціональне харчування

Раціональне харчування – чинник профілактики захворювань. Визначення поняття, вплив раціонального харчування на здоров’я. Основні вимоги до раціонального харчування. Енергетична цінність харчового раціону. Основні принципи збалансованого харчування, засвоюваність, органолептичні властивості, різноманітність їжі, санітарно-гігієнічні вимоги до їжі. Режим харчування. Поєднання раціонального харчування з правильною oрганізацією рухового режиму. Харчування в похилому віці. Харчування при розумовій та фізичній праці. Організація харчування залежно від інтенсивності (енерговитрат) праці.

Література: [7, 10, 14]

Змістовий модуль  3. Основи практичної діяльності медичної сестри

 

Тема 6. Інфекційна безпека

Інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів. Проблеми внутрішньолікарняної інфекції. Інфекційний процес: визначення, способи передачі інфекції. Фактори, що впливають на схильність “господаря” до інфекції. Інфекційний контроль в ЛПУ. Характеристика і способи передачі збудників внутрішньолікарняної інфекції. Групи ризику. Заходи профілактики і контролю. Обробка рук до і після виконання маніпуляції. Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами. Значення дезинфекції і стерилізації виробів медичного призначення в профілактиці внутрішньолікарняної інфекції. Види, методи і режими дезинфекції в ЛПУ.

Література: [3 – 5, 10, 11]

Тема 7. Прийом пацієнта

 

Обладнання і функції приймального відділення стаціонару. Зміст роботи сестринського персоналу приймального відділення. Шляхи госпіталізації пацієнтів у стаціонар. Огляд волосяних частин тіла пацієнта для виявлення педикульозу. Дезинсекційні засоби при педикульозі. Види санітарної обробки пацієнтів: повна і часткова. Медична документація приймального відділення стаціонару.

Література: [3 – 6, 10]

 

Тема 8. Спостереження за пацієнтами

Оцінка функціонального стану пацієнта медсестрою. Термометрія. Дихання (частота, глибина, ритм). Визначення частоти дихання. Спірометрія, зокрема визначення життєвої ємності легенів. Основні симптоми при захворюванні органів дихання. Патологічні типи дихання: Куссмауля, Чейна–Стокса, Біота. Пульс. Його характеристика (ритм, частота, наповнення, напруження). Артеріальний тиск (систолічний, діастолічний, пульсовий). Техніка вимірювання артеріального тиску (АТ). Спостереження і догляд за пацієнтами з порушеннями функції системи кровообігу.

Література: [5 – 7, 10, 11]

Змістовий модуль 4. Маніпуляційна техніка

 

Тема 9. Методи найпростішої фізіотерапії

Гірудотерапія. Оксигенотерапія. Поняття про найпростішу фізіотерапію. Види найпростіших фізіотерапевтичних процедур. Право пацієнта на інформацію про процедуру. Необхідність згоди пацієнта на процедуру. Місцеві ванни: з поступовим підвищенням температури, теплі, контрастні, холодні. Місцеві обливання. Обмивання. Розтирання.

Література: [3, 10, 14, 15]

 

 

Тема 10. Застосування лікарських засобів

Вибірка призначень з листка лікарських призначень пацієнта. Виписування вимоги – накладної на лікарські засоби і порядок отримання їх з аптеки. Правила зберігання і розподілення лікарських засобів у відділені. Виписка, облік і зберігання наркотичних, сильнодіючих, гостро-дефіцитних та дорогокоштуючих лікарських засобів. Оформлення журналів обліку лікарських засобів. Шляхи і способи введення лікарських засобів для ентерального застосування. Право пацієнта на інформацію про лікарські засоби. Необхідність отримання згоди пацієнта на введення ліків. Оснащення і документація процедурного кабінету. Посадові інструкції медичної сестри процедурного кабінету.

Література: [4, 5,  6, 14, 15]

 

Тема 11. Лабораторні та інструментальні методи дослідження

Участь медичної сестри. Підготовка пацієнта, оснащення, взяття і направлення матеріалу на лабораторне обстеження. Чинні накази МОЗ України про лабораторне дослідження хворих на ангіну з метою виявлення і профілактики дифтерії. Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження. Підготовка пацієнта до ультразвукового та ендоскопічного дослідження. Підготовка пацієнта і участь в проведенні пункції. Спостереження і догляд за пацієнтом після пункції.

Література: [3,5,6]

 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Визначення поняття сестринської справи.
  2. Значення сестринської справи для охорони здоров’я, її основні функції.
  3. Історія розвитку сестринської справи в Україні.
  4. Система підготовки медсестер в Україні.
  5. Кваліфікаційна характеристика медичної сестри.
  6. Роль медичної сестри в лікувальному процесі.
  7. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник.
  8. Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика.
  9. Права і обов’язки медичної сестри.

10. Система підвищення кваліфікації. Атестація професійного рівня, кваліфікаційні категорії.

11. Поняття про сестринський процес.

12. Сестринський процес: наочний підхід до сестринської справи.

13. Мета сестринського процесу.

14. Етапи сестринського процесу, їх взаємозв’язок і зміст кожного етапу.

15. Значення стандартних планів сестринського догляду.

16. Поняття про приблизну учбову сестринську історію хвороби.

17. Навчання в сестринській справі.

18. Сестринська педагогіка.

19. Спілкування як ефективний спосіб допомоги людям в адаптації до змін в житті у зв’язку з захворюванням.

20. Майстерність письма як форма словесного спілкування з пацієнтами, що страждають на зниження слуху.

21. Підтримка зв’язків з пацієнтами, нездатними до вербального спілкування.

22. Необхідні комунікативні навички.

23. Визначення поняття здоров’я, індивідуального і суспільного здоров’я.

24. Показники суспільного здоров’я: народжуваність, смертність, середня тривалість життя, захворюваність.

25. Чинники ризику виникнення захворювань.

26. Психоемоційна напруженість.

27. Морально–етичні та законодавчі засади медсестринства в Україні.

28. Гарантії та захист законних прав медичної сестри.

29. Етичний Кодекс медичної сестри України.

30. Інфекційний контроль.

31. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів.

32. Проблеми внутрішньолікарняної інфекції.

33. Інфекційний процес: визначення, способи передачі інфекції.

34. Характеристика і способи передачі збудників внутрішньолікарняної інфекції.

35. Обробка рук до і після виконання маніпуляції.

36. Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами.

37. Значення дезинфекції і стерилізації виробів медичного призначення в профілактиці внутрішньолікарняної інфекції.

38. Види, методи і режими дезинфекції в ЛПУ

39. Обладнання і функції приймального відділення стаціонару.

40. Зміст роботи сестринського персоналу приймального відділення.

41. Шляхи госпіталізації пацієнтів у стаціонар.

42. Медична документація приймального відділення стаціонару.

43. Оцінка функціонального стану пацієнта медсестрою.

44. Термометрія.

45. Дихання (частота, глибина, ритм).

46. Патологічні типи дихання: Куссмауля, Чейна–Стокса, Біота.

47. Пульс. Його характеристика (ритм, частота, наповнення, напруження).

48. Артеріальний тиск (систолічний, діастолічний, пульсовий).

49. Оксигенотерапія.

50. Види найпростіших фізіотерапевтичних процедур.

51. Право пацієнта на інформацію про процедуру. Необхідність згоди пацієнта на процедуру.

52. Вибірка призначень з листка лікарських призначень пацієнта.

53. Виписування вимоги – накладної на лікарські засоби і порядок отримання їх з аптеки.

54. Правила зберігання і розподілення лікарських засобів у відділені.

55. Виписка, облік і зберігання наркотичних, сильнодіючих, гостро-дефіцитних та дорогокоштуючих лікарських засобів.

56. Оформлення журналів обліку лікарських засобів.

57. Право пацієнта на інформацію про лікарські засоби. Необхідність отримання згоди пацієнта на введення ліків.

58. Оснащення і документація процедурного кабінету.

59. Посадові інструкції медичної сестри процедурного кабінету.

60. Чинні накази МОЗ України про лабораторне дослідження хворих на ангіну з метою виявлення і профілактики дифтерії.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

А. Основна література

 

  1. Наказ МОЗ України “Про затвердження “Програми розвитку медсестринства України на 2005 – 2010 рр.” № 585 від 08.11 2005.
  2. Міжнародний кодекс медичної етики. Прийнята 3 Всесвітньою Медичною Асамблеєю. ‑ Лондон, 1949 // СД Бізнес-комплект Юрист-плюс. – К., Центр компьютерных технологий.
  3. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський догляд за пацієнтом. – К.: Здоров’я, 2000. – 248с.
  4. Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес: Основи сестринської справи та клінічного медсестринства. – К.: Здоров’я, 2001. – 208с.Сестринское дело (учебное пособие под ред. проф. А.Ф.Краснова ). — Самара: Перспектива ,1998. — 365с.
  5. Сестринська справа (навчальний посібник під ред. проф. М.Г.Шевчука) — Київ: Здоров’я, 1994. -493с.
  6. Пасечко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 494с.
  7. Левченко В.А., Середюк Н.М., Вакалюк І.П. та ін. Внутрішні хвороби. Львів: Світ, 1995. – 437с.

 

Б. Додаткова література

  1. Андріївський І.Ю., Cільчук Т.Т. Медсестринська модель Мойри Аллен – одна з найсучасніших моделей // Медсестринство України. – 2003. – № 2. – С. 24-25.
  2. Губенко І.Я., Бразалій Л.П., Шевченко О.Т. До питання поєднання медсестринської освіти та практики на основі запровадження медсестринського процессу // Медична освіта, № 4, 2007.

10. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Основы общего ухода за больными.-М.: Медицина, 1991 – 356 с.

11. Касевич Н.М., Практикум із сестринської справи.- Сімферополь:Таврида, 1995. -248с.

12. Медсестринська теорія та концептуальна модель // Громадський коледж ім. Грента МакЮена. – Торонто, 1996.

13. Медсестринство: Модуль 3. Медсестринський процес. – Громадський коледж імені Грента МакЮена, 1998. – 84с.

14. Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мазниченко Л.Г., Новікова Т.Г., Загальний догляд за хворими: посібник для самостійного освоєння практичних навичок студентами медичних вузів.-К.: ЦМК з ВМО МОЗ України, КМІ, 1992.-186с.

15. Щулипенко И.М., Общий и специальный уход за больными терапевтического профиля: Учеб.-метод. пособие для самостоятельной подготовки студентов мед. вузов- К.: ЦМК з ВМО МОЗ України, КМІ, 1991-256 с.

16. Шуліпенко І.М. Загальний та спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології.- К.: Кий, 1998.-384с.

Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Управління виробничими групами” (для бакалаврів)

Підготовлено: викладачем кафедри адміністративного та медичного менеджменту викладачем Лопатенко Людмилою Олександрівною 

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного та медичного менеджменту (Протокол №6 від 17 січня 2011 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

 Навчальна програма дисципліни “Управління виробничими групами” (для бакалаврів)― К.: МАУП, 2011. – 16 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список літератури.

©       Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП),

2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У ринкових умовах господарювання суттєво змінюється роль працівника, який з пасивного виконавця перетворюється на активного учасника виробництва, може й бажає брати участь в управлінні, прийнятті рішень не лише тактичного, а й перспективного значення. Людський чинник стає головним фактором виробництва, а витрати на персонал, на його розвиток вважаються першочерговими інвестиціями підприємців.

Знання основ теорії, володіння практичними навичками в галузі управління виробничими групами є особливо цінними для студентів спеціальності спеціальності: 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці». Спеціалізація «Економіка та управління персоналом». Як майбутні керівники вони повинні добре володіти мистецтвом управління людьми на виробництві, щоб використовувати людський ресурс як важливий чинник конкурентних переваг на ринку товарів і послуг.

Мета дисципліни – сформувати у студентів систему теоретичних та прикладних знань у галузі ефективного управління виробничими групами підприємств.

Завдання навчальної дисципліни полягають у тому, щоб озброїти студентів сучасними знаннями теорії управління виробничими групами та практичними навиками впливу на  трудову поведінку як колективів працівників, так і окремих виконавців, з метою забезпечення ефективної діяльності організації та задоволення результатами праці кожного працівника.

Предметом навчальної дисципліни є процес управління виробничими групами на підприємствах.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

-         сутність, значення та зміст управління виробничими групами, методологічні аспекти й завдання дисципліни;

-         зміст, завдання, принципи та напрямки реалізації стратегії і політики управління виробничими групами;

-         ресурсне забезпечення управління виробничими групами: нормативно-правову та інформаційну базу, науково-методичне, кадрове, матеріально-технічне й фінансове забезпечення;

-         психологічну сутність виробничої групи;

-          механізми управління міжособистісними відносинами в групі;

-         методи прийняття рішень у виробничій групі;

-         технологію планування та організації розвитку  виробничої групи;

-         механізми забезпечення ефективної роботи  виробничої групи, контролю й обліку результатів діяльності;

-         сутність, цілі, завдання, принципи та методи оцінювання персоналу виробничих груп;

-         теоретичні засади мотивації трудової діяльності виробничих груп;

-         сутність ефективності управління виробничими групами.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

-         ефективно управляти  змінами у виробничих групах;

-         оцінити фактори, що впливають на ефективність діяльності виробничих груп;

-         оцінювати соціально-психологічний клімат, який панує у колективі, розробляти пропозиції щодо його поліпшення;

-         ефективно використовувати різні методи управління конфліктними ситуаціями у виробничих групах;

-         визначати потребу виробничої групи у персоналі різних кваліфікаційних рівнів;

-         розробляти вимоги до претендентів на вакантні робочі місця та посади, використовувати різні методи професійного підбору кандидатів, оцінювати їхню ефективність;

-         визначати доцільність та ефективність тих чи інших форм і методів професійного навчання та підвищення кваліфікації працівників;

-         формувати резерв на заміщення вакантних посад керівників;

-         ефективно застосовувати матеріальні та нематеріальні мотиви трудової діяльності виробничими групами;

-         визначати стадії розвитку виробничої групи та управляти груповою динамікою.

Методика викладання цієї дисципліни передбачає застосування сучасних методів активізації навчання (тренінгів, ділових ігор), провідне місце серед яких належить саsе-studу — методу ситуацій. Метод ситуацій сприяти­ме глибшому відпрацюванню ситуацій з різноманітних аспектів управління та формуванню у студентів практичних навичок при­йняття адекватних управлінських рішень.

Семестровий контроль знань проводиться у формі заліку. Залік – це оцінка засвоєння студентом  навчального матеріалу за результатами його роботи на практичних заняттях, і здійснюється під час співбесіди (для студентів денної форми навчання) або контрольної роботи (для студентів заочної форми навчання) з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій.

Курс «Управління виробничими групамиї» вивчається у  комплексі з вивченням таких дисциплін: менеджмент, управління персоналом, економіка праці, організація та оплата праці тощо.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

„УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ГРУПАМИ”

Назва змістового модулю та теми
Змістового модуль  I. Виробничі групи та міжособистісні відносини в них.
Тема 1. Види виробничих груп, цілі їх діяльності.
Тема 2.  Психологічна сутність соціальної організації.
Тема 3. Міжособистісні відносини у виробничій групі.
Тема 4. Класифікація виробничих груп..
Змістового модуль ІІ. Ефективне управління виробничими групами
Тема 5. Ефективне управління змінами.
Тема 6. Особливості ефективного управління виробничими групами.
Тема 7. Фактори ефективної діяльності виробничої групи.
Тема 8. Характеристика виробничої групи як соціального феномена.
Змістовий модуль ІІІ. Особливості формування виробничих груп.
Тема 9. Групова динаміка на рівні управління виробничими групами.
Тема 10. Стадії розвитку виробничої групи та управління груповою динамікою.
Тема 11. Функції ефективної виробничої групи та соціальні ролі її членів.
Тема 12. Умови ефективності групового вирішення проблем.

 

Разом годин: 144

 

 

 

Зміст дисципліни

„УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ГРУПАМИ”

Змістовий модуль І.Виробничі групи та міжособистісні відносини в них.

Тема 1. Види виробничих груп, цілі їх діяльності.

Роль та місце виробничих груп в організаціях. Цілі діяльності виробничої групи. Фактори групової продуктивності. Соціально-психологічні феномени групової поведінки. Особливості групової роботи. Постійні, тимчасові та випадкові групи. Формальні і неформальні групи. Особисті, міжособисті, міжгрупові, соціальні конфлікти.

Література:[1,4,5,6,9]

Тема 2. Психологічна сутність соціальної організації.

Форми спільної діяльності. Основи формування виробничих груп. Ознаки виробничої групи. Поділ праці та спеціалізація. Формалізація діяльності. Адміністративна структура. Феномен групової життєдіяльності. Розмір виробничої групи. Фізична анонімність і знеособленість. Дії групи, що збуджують та відволікають. ослаблення самоусвідомлення. Феномен групового мислення.

Література:[2,4,6,10,11]

 

Тема 3. Міжособистісні відносини у виробничій групі.

Виробнича група як специфічне соціально-психологічне утворення. Групова активність. Цілі та завдання виробничих груп. Процес вирішення групових задач. Методика оцінювання ціннісно-орієнтованої єдності колективу групи. Активізація спільної діяльності працівників виробничої групи щодо вирішення завдань

Література:[1,2,4,6,11]

 

Тема 4. Класифікація виробничих груп.

Кількісний аспект класифікації виробничих груп. Малі виробничі групи. Середні виробничі групи. Великі виробничі групи. Соціальний статус, офіційна регламентація та спосіб організації взаємодії. Формальні групи. Неформальні групи. Значущість для особистості: референтні групи, групи членства. Тривалість існування: тимчасові та постійні групи. За силою впливу на особистість: первинні, вторинні. За мірою відкритості, доступності: відкриті, закриті. За ставленням до залучення нових членів: активне, пасивне негативне. Рівень розвитку виробничих груп: зародження, зрілість, старіння, занепад. Формальна структура виробничої групи.

Література:[4,5,6,7,9]

 

Змістовий модуль ІІ. Ефективне управління виробничими групами.

Тема 5. Ефективне управління змінами.

Формування й ефективне функціонування виробничих груп в організації. Командний підхід до управління виробничими групами. Типи команд. Характеристика основних моделей команди. Функціональна команда. Самокерована команда.

Література:[1,2,4,5,6,10]

Тема 6. Особливості ефективного управління виробничими групами.

Оцінка ефективності роботи виробничої групи. Особливі риси, що вивчають продуктивність діяльності виробничої групи. Вимірники результативності роботи виробничих груп: показники якості, кількості, ресурсних витрат, інновацій. Визначення оптимальної чисельності виробничої групи. Напрями управління виробничими групами.

Література:[2,3,5,6,11]

 

Тема 7. Фактори ефективної діяльності виробничої групи.

Формування позитивної взаємозалежності членів виробничої групи. Встановлення мети створення позитивної взаємозалежності.  Заохочення розвитку позитивної взаємозалежності. Встановлення  й розподіл у рамках взаємозалежності ролей членів виробничої групи. Формування позитивної взаємозалежності ресурсів. Умови формування й розвитку індивідуальної відповідальності у виробничій групі.

Література:[2,3,4,5,6,8]

Тема 8. Характеристика виробничої групи як соціального феномена.

Основні ознаки виробничих груп. Фактори, що впливають на перелік індивідуальних цілей членів виробничих груп. Основні характеристики малої групи. Частота взаємодії. Розвиток індивідуальної групи. Утвердження групових норм. Взаємообмін і копіювання моделей поведінки. Диференціація ролей членів групи. Взаємозалежність індивідуальних і спільних цілей.

Література:[1,3,5,6,9,10]

 

Змістовий модуль ІІІ. Особливості формування виробничих груп.

Тема 9. Групова динаміка на рівні управління виробничими групами.

Сутність групової динаміки. Проблеми групової динаміки.  Змістовні аспекти роботи групи. Частково очевидні та частково завуальовані проблеми організації групової діяльності. Приховані й основні групові проблеми. Цінності, переконання, усвідомлення прав та обов’язків. Неусвідомлені аспекти групової взаємодії. Перший рівень групової динаміки. Другий рівень групової динаміки. Третій рівень проблем групової динаміки. Четвертий рівень проблем групової динаміки. П’ятий рівень групової динаміки. Роль лідера в управлінні груповою динамікою.

Література:[2,4,5,6,9,10]

 

Тема 10. Стадії розвитку виробничої групи та управління груповою динамікою.

Чотири стадії розвитку групи. Стадія формування. Стадія вибуху невдоволення. Стадія вироблення групових норм. Стадія виконання завдання. Фактори впливу на поведінку членів виробничої групи і розвиток групи. Завдання лідера на всіх стадіях розвитку виробничої групи. Міжособистісні стосунки членів виробничої групи.

Література:[4,5,6,7,8]

 

Тема 11. Функції ефективної виробничої групи та соціальні ролі її членів.

Фактори ефективності роботи виробничої групи.  Функції управління виробничими групами. Гармонізація взаємин. Досягнення компромісів. Заохочення та підтримка. Проблеми при формуванні ефективної виробничої групи.

Література:[1,2,6,8,11,12]

 

Тема 12. Умови ефективності групового вирішення проблем.

Групове рішення. Прояв домінування одних членів виробничої групи над іншими в процесі прийняття рішень. Ефект групового мислення. механізми захисту групового мислення. Синергетичний ефект. Фази групової динаміки. Фактори групової ефективності. Використання закономірностей групової динаміки.

Література:[2,6,8,14,15]

 

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Варіант контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента Номер варіантуконтрольної роботи
А, Б, В 1
Г, Д, Е,Є 2
Ж, З, І 3
Й, К, Л 4
М, Н,О 5
П, Р, С 6
Т, У, Ф 7
Х, Ц, Ч 8
Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи – поглибити та розширити спектр знань в галузі управління виробничими групами на основі визначення та аналізу його проблемних аспектів, а також сформувати вміння самостійно працювати з навчальною літературою, законодавчими актами і статистичними матеріалами, та з матеріалами власних досліджень в організаціях.

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

 

  1. Роль та місце виробничих груп, цілі їх діяльності.
  2. Значення розміру виробничої групи.
  3. Напрями управління виробничими групами.

Варіант 2

  1. Фактори групової продуктивності.
  2.  Феномен групового мислення.
  3. Формування позитивної взаємозалежності членів виробничої групи.

 

Варіант 3

  1. Особливості групової роботи.
  2. Виробнича група як специфічне соціально-психологічне утворення.
  3. Встановлення  й розподіл у рамках взаємозалежності ролей членів виробничої групи.

 

Варіант 4

  1. Постійні, тимчасові та випадкові групи.
  2. Цілі та завдання виробничих груп.
  3. Формування взаємозалежності завдань.

 

Варіант 5

  1. Формальні і неформальні групи.
  2. Процес вирішення групових задач.
  3. Формування позитивної взаємозалежності ресурсів.

 

Варіант 6

  1. Форми спільної діяльності.
  2. Методика оцінювання ціннісно-орієнтованої єдності колективу групи.
  3. Умови формування й розвитку індивідуальної відповідальності у виробничій групі.

 

Варіант 7

  1. Основи формування виробничих груп.
  2. Кількісний аспект класифікації виробничих груп.
  3. Основні ознаки виробничих груп.

Варіант 8

  1. Ознаки виробничої групи.
  2. Малі виробничі групи.
  3. Характеристика малої групи.

 

Варіант 9

 

  1. Цілеспрямованість і системність діяльності виробничої групи.
  2. Середні виробничі групи.
  3. Розвиток індивідуальної групи.

 

Варіант 10

 

  1. Поділ праці та спеціалізація у виробничих групах.
  2. Великі виробничі групи.
  3. Утвердження групових норм.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Роль та місце виробничих груп, цілі їх діяльності.
  2. Фактори групової продуктивності.
  3. Особливості групової роботи.
  4. Постійні, тимчасові та випадкові групи.
  5. Формальні і неформальні групи.
  6. Форми спільної діяльності.
  7. Основи формування виробничих груп.
  8. Ознаки виробничої групи.
  9. Цілеспрямованість і системність діяльності виробничої групи.

10. Поділ праці та спеціалізація у виробничих групах.

11. Значення розміру виробничої групи.

12. Феномен групового мислення.

13. Виробнича група як специфічне соціально-психологічне утворення.

14. Цілі та завдання виробничих груп.

15. Процес вирішення групових задач.

16. Методика оцінювання ціннісно-орієнтованої єдності колективу групи.

17. Кількісний аспект класифікації виробничих груп.

18. Малі виробничі групи.

19. Середні виробничі групи.

20. Великі виробничі групи.

21. Формальні та неформальні групи.

22. Рівні розвитку виробничих груп.

23. Формування й ефективне функціонування виробничих груп.

24. Характеристика основних моделей команди.

25. Функціональна команда. Самокерована команда.

26. Оцінка ефективності роботи виробничої групи.

27. Вимірники результативності роботи виробничих груп.

28. Визначення оптимальної чисельності виробничої групи.

29. Визначення оптимальної чисельності виробничої групи.

30. Етапи створення виробничої групи.

31. Напрями управління виробничими групами.

32. Формування позитивної взаємозалежності членів виробничої групи.

33. Встановлення  й розподіл у рамках взаємозалежності ролей членів виробничої групи.

34. Формування взаємозалежності завдань.

35. Формування позитивної взаємозалежності ресурсів.

36. Умови формування й розвитку індивідуальної відповідальності у виробничій групі.

37. Основні ознаки виробничих груп.

38. Характеристика малої групи.

39. Розвиток індивідуальної групи.

40. Утвердження групових норм.

41. Диференціація ролей членів групи.

42. Взаємозалежність індивідуальних і спільних цілей.

43. Сутність групової динаміки.

44.  Проблеми групової динаміки. 

45. Змістовні аспекти роботи групи.

46. Приховані й основні групові проблеми.

47. Цінності, переконання, усвідомлення прав та обов’язків.

48. Неусвідомлені аспекти групової взаємодії.

49.  Сутність першого рівня групової динаміки.

50. Другий рівень групової динаміки.

51. Третій рівень проблем групової динаміки.

52. Четвертий рівень проблем групової динаміки.

53. П’ятий рівень групової динаміки.

54. Роль лідера в управлінні груповою динамікою.

55. Стадії розвитку виробничої групи.

56. Завдання лідера на всіх стадіях розвитку виробничої групи.

57. Фактори ефективності роботи виробничої групи. 

58. Функції управління виробничими групами.

59. Проблеми при формуванні ефективної виробничої групи.

60. Використання закономірностей групової динаміки.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна література:

  1. Авдеев В.В. Управление персоналом: технология формирования команды. М.: Финансы и статистика, 2002. – 544 с.
  2. Багрецов С. Диагностика соціально-психологических характеристик малих групп с внешним статусом. 1999 г.- 640 с.
  3. Базаров Т.Ю. и др. Управление командами и их формирование. http://cpt.ru//old//book1/5/
  4. Галкина Т. Социология управления: от группы к команде.М.: 2001 г.-224 с.
  5. Корниенко В.И. Команда: Формирование, управление, эффективность: Учебн. Пособие.-Пермь: Зап.-Урал. Ин-т экономики и права, 1999.-272 с.
  6. Савельева В.С. Психологія управління. К.: 2005.

Додаткова література:

  1. Белецкий Н.П. Менеджмент Основы лидерства: Учебн. Пособие/ Мн.: Новое знание, 2002.-250 с.
  2. Виханский О.С., Наумов А.И. Практикум по курсу «Менеджмент»/ под ред. А.И.Наумова.-М.: Гардарики, 1999.-288 с.
  3. Деркач А.А. и др. Стратегия подбора и форматирования команды. Рос. Аккад. Гос. Службы при Президенте РФ.М.: Изд-во Рос. Аккад. Гос. Службы, 1999.-315 с.

10. Добренькова Е.В. Психология формирования команд в бизнесе М.: Международный университет бизнеса и управления., 2001.-215 с.

11. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология: Учебное пособие.-СПб: Изд-во «Речь», 2000.- 298 с.

12. Сборник ситуационных задач, деловых и психологических игр, тестов, контрольных заданий, вопросов для самопроверки по курсу «Менеджмент».-М.: Финансы и статистика, 2000.-192 с.

13. Урбанович А.А. Психология управления: Учебное пособие.-Мн.: Харвест, 2001.-640 с.

14. Фопель К. Создание команды. Психологические игры и упражнения: Пер. с нем./ К.Фопель.-М.: Генезис, 2002.-395 с.

15. Яхонтова Е.С. Эффективность управленческого лидерства.-М.: ТЕИС, 2002.-501 с.

Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Управління проектами в сфері медицини та фармакології”

Підготовлено: докт.біол.наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Баєвою Оленою Вікторівною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  (Протокол №7 від 17 квітня 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Управління проектами в сфері медицини та фармакології” ― К.: МАУП, 2010. – 23 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список літератури.

©   Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

          Навчальна програма дисципліни “Управління проектами в сфері медицини та фармакології” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент організацій”, професійне спрямування Медичний та фармацевтичний менеджмент. Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни “Управління проектами в сфері медицини та фармакології” після опанування студентами знань з курсів “Основи менеджменту”, “Основи менеджменту в охороні здоров’я”, “Економіка і фінансування охорони здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як “Облік і звітність в охороні здоров’я”, “Медичний та фармацевтичний менеджмент”, “ Маркетинг в медицині та фармації”.

 Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

         Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань з підприємництва в охороні здоров’я. Формування умінь щодо розробки та управління проектами в галузі охорони здоров’я, оволодінням основами методології управління проектами в сфері охорони здоров’я.

 Завдання навчальної дисципліни:

 Завдання курсу “Управління проектами в сфері медицини та фармакології”:

  • засвоїти знання з розробки та структуруванню проектів в сфері охорони здоров¢я, знання по їх організації і техніці здійснення управління проектом.
  • здобути навички: розробки та обґрунтовування концепції проекту; оцінки ефективності та ризиків проекту; планування усіх фаз життєвого циклу проекту;
  • розробки кошторису витрат та бюджету проекту в сфері охорони здоров¢я;
  • підбору виконавців проекту в сфері охорони здоров¢я;
  • організація управління матеріально-технічним забезпеченням проекту в сфері охорони здоров¢я;
  • застосування інструментів системного управління якістю продукту проекту в сфері охорони здоров¢я;
  • визначення напрямів використання продукту проекту в сфері охорони здоров¢я.

За результатами навчання студенти повинні:

 знати:

  • основні поняття та процеси проектного менеджменту;
  • загальні принципи управління змінами;
  • загальні засади розробки проектів в сфері охорони здоров¢я.

 вміти:

• розробляти проекти та здійснювати управління ними;

• здійснювати управління окремими стадіями розробки проекту;

  • розробляти проекти програм та інших програмних документів з реалізації державної політики в сфері охорони громадського здоров¢я;
    • розробляти програми змін в сфері охорони громадського здоров’я.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 дисципліни

 

 « УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ В СФЕРІ МЕДИЦИНИ ТА ФАРМАКОЛОГІЇ»

 

Назва змістового модулю та теми
Змістовий модуль 1. Система управління проектами в сфері медицини та фармації
Тема 1. Організаційна структура проекту в сфері медицини та фармації
Тема 2. Методичні основи планування і контролю проектів
Тема 3. Контроль виконання проекту в сфері медицини та фармації
Тема 4. Управління організаційними змінами
Тема 5. Управління якістю проектів. Управління ризиками.
Тема 6. Формування і розвиток проектної команди
Тема 7 Програмне забезпечення управління проектом в сфері медицини та фармації
Змістовий модуль 2. Управління проектами та програмами в сфері охорони здоров¢я
Тема 8. Державні проекти в у сфері охорони громадського здоров¢я та їх управлінське забезпечення
Тема 9. Кадрова політика в реалізації проектів у сфері охорони громадського здоров¢я
Тема 10. Роль недержавних, громадських та професійних організацій у впровадженні реформ охорони здоров¢я

 

Разом годин:108
Зміст

 дисципліни

 

 «УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ В СФЕРІ МЕДИЦИНИ ТА ФАРМАКОЛОГІЇ»

 

Змістовий модуль 1. Система управління проектами в сфері медицини та фармації

Тема 1. Організаційна структура проекту в сфері медицини та фармації 

Організація системи управління проектом. Проектування організацій­ної структури управління проектами. Управління проектами з використанням зовнішньої організаційної структури проекту, переваги та недоліки організа­ційної структури.

         Поняття структуризації проекту в сфері медицини та фармації. Основні компоненти структуризації проекту. Методичні основи структуризації проекту. Характеристика та зна­чення методології структуризації проекту. Поєднання структур проекту.

Література: [1,4,9,11,13] 

Тема 2. Методичні основи планування і контролю проектів

Складові системи планування проекту в сфері медицини та фармації. Методологічні підходи до пла­нування проектів. Система контролю дотримання параметрів проекту. Вне­сення змін у виконання проекту і їх комплексний аналіз. Методологія струк­туризації проекту: односпрямована, двохспрямована і трьохспрямована стру­ктура проекту. Основи кодування проектів.

Основи поняття планування про­ектів, принципи планування. Інтеграція планування і контролю. Управління змінами.

Методологія планування послідовності робіт. Сіткове планування і сіт­кова модель. Календарне планування і діаграма Ганта. Сіткові графіки і на­прями їх оптимізації.

Поняття ресурсів проекту в сфері медицини та фармації, їх планування. Ресурсні гістограми. Визна­чення джерел фінансування проекту. Методологічні основи складання інвес­тиційного плану. Планування ресурсів. Планування контрактів. Планування витрат проекту в сфері медицини та фармації і основи їх класифікації. Складання кошторисів витрат проек­ту в сфері медицини та фармації. Зведена калькуляція вартості проектних робіт. Поточні витрати проекту.

Оптимізація недостатньої кількості ресурсів, побудова кривих інтегра­льної вартості проекту. Побудова гістограми потреби в ресурсах. Поняття бюджету проекту, схема мого формування. Плановий баланс грошових над­ходжень і витрат. План прибутку.

Література: [1,2,5,11,14]

 

Тема 3. Контроль виконання проекту в сфері медицини та фармації

Поняття і види виконання проектів. Методичні основи складання звіт­ності у системі контролю. Завдання контролю за виконанням проекту і аналіз показників виконання проекту. Основні методи контролю виконання проек­ту в сфері медицини та фармації. Основні завдання бюджетного контролю. Звітність у системі контролю. Методи аналізу виконання проекту: 1) метод порівняння з плановими показниками; 2) метод скоригованого бюджету.

Література []

 

Тема 4. Управління організаційними змінами

Природа організаційних змін. Чинники, що обумовлюють організаційні зміни. Сфери організаційних змін. Планування організаційних змін.

Розробка та реалізація програм і проектів організаційно-управлінських нововведень. Оцінка реалізації організаційних змін: модель К.Левіна; модель дослідження дією; модель «плануємих змін». Діагностика результатів. Критерії та методи оцінки.

         Керування змінами в організації. Моделі процесу змін: модель Луїна; поглиблений підхід до змін. Причини опору змінам. Долання опору змінам.

Література: [1,2,4,10,11,]

 

Тема 5. Управління якістю проектів. Управління ризиками.

Поняття ризику та невизначеності. Класифікація ризиків проекту в сфері медицини та фармації. При­чини виникнення і чинники впливу на динаміку ризиків. Основні методи аналізу ризиків. Способи зниження ризиків проекту в сфері медицини та фармації. Поняття і класифікація ризиків. Модель управління ризиками. Причини виникнення ризиків. Основ­ні методи аналізу ризиків: 1)аналіз чутливості реагування; 2)аналіз сценарію; 3)ринковий ризик (бета-ризик); 4) визначення точки беззбитковості; 5)дерево рішень; 6)метод „Монте-Карло”. Методи зниження ризиків проектів в сфері медицини та фармації.

Методологічні основи управління якістю проектів і способи забезпе­чення якості проектів в сфері медицини та фармації. Витрати на забезпечення якості проектів в сфері медицини та фармації. Методи кон­тролю за якістю проекту.

Поняття конкурсних торгів (тендерів) і класифікація та порядок про­ведення. Особливості організації проведення і складання звітності про дво­ступеневі торги. Торги за проектами, їх особливості у сфері охорони здоров’я. Тендерні пропозиції в сфері медицини та фармації.

Література: [1,2,4,7,9]

Тема 6. Формування і розвиток проектної команди

Формування команди проекту в сфері медицини та фармації. Основні стадії життєвого циклу команди проекту. Управління конфліктами в проектах. Класифікація конфліктів. Моделі управління конфліктом. Лідерство і мотивація в команді. Порівняль­на характеристика стилів управління проектом. Методи навчання персоналу в проектах. Особливості формування команди проекту. Схема формування команди з урахуванням цілі проекту. Заходи щодо вибору персоналу. Харак­теристика вимог до менеджерів. Поняття конфлікту і методи управління конфліктом. Лідерство і мотивація в команді.

Література: [1,4,7,10,13]

Тема 7. Програмне забезпечення управління проектом в сфері медицини та фармації

Загальна характеристика систем управління проектом в сфері медицини та фармації. Система автома­тизованого управління проектом Microsoft Project. Управління проектом за допомогою Microsoft Project. Проблеми впровадження систем автоматизації управління проектами. Функціональні можливості систем командно-сіткового планування. Особливості управління проектом в сфері медицини та фармації за допомогою авто­матизованих систем управління.

Література: [1,2,9,10,13]

Змістовий модуль 2. Управління проектами та програмами в сфері охорони громадського здоров¢я

Тема 8. Державні проекти в у сфері охорони громадського здоров¢я та їх управлінське забезпечення

         Державні проекти у сфері охорони громадського здоров¢я в період комплексного реформування охорони здоров¢я України. Державне управління проектами в сфері охорони громадського здоров¢я у різних галузях, особливості його організації. Проекти інформаційного та фінансового спрямування і особливості їх менеджерського забезпечення. Управління проектними структурами із сприяння реформуванню охорони здоров¢я України.

Управління пілотними проектами у сфері охорони громадського здоров¢я.

Література: [1,3,6,9,11,13]

 

Тема 9. Кадрова політика в реалізації проектів у сфері охорони громадського здоров¢я

Вимоги до фахівців з реалізації проектів у сфері охорони громадського здоров¢я. Критерії оцінки фахових і ділових якостей фахівців із проектного аналізу та проектного менеджменту у сфері охорони громадського здоров¢я. Програма й система підготовки фахівців у сфері управління охороною громадського здоров¢я, вимоги до неї. Стан підготовки управлінців для сфери охорони громадського здоров¢я в Україні. Зарубіжний досвід формування кадрової політики в охороні громадського здоров¢я.

         Управління трудовими ресурсами при проведенні змін. Управління конфліктами.

            Література: [1,4,9,10,]

            Тема 10. Роль недержавних, громадських та професійних організацій у впровадженні реформ охорони здоров¢я

         Роль і місце недержавних, громадських та професійних організацій у діяльності системи охорони здоров¢я. Правові основи для створення і організації роботи недержавних, громадських та професійних організацій у сфері охорони громадського здоров’я. Організаційні основи створення і зміст недержавних, громадських та професійних організацій у сфері охорони громадського здоров’я.

            Роль професійних об’єднань в реалізації реформ охорони здоров¢я. Асоціації: спеціалізованих асоціації (психіатрів України;  рентгенологів та радіологів України;  кардіологів України ;  акушерів та гінекологів України) ; Всеукраїнська асоціація урологів; лікарів України ;  стоматологів України ;  медичних сестер України ; Міжнародна Асоціація лікарів інформаційно-хвильової терапії; Всеукраїнська Асоціація фізіотерапевтів та курортологів; Фармацевтична Асоціація України;Українська Асоціація народної медицини; Асоціація інвалідів; Асоціація “УКРМЕДПРИБОР”;Асоціація лікарів Чорнобиля; Асоціація сімейних лікарів м. Києва та Київської обл.; Українське лікарське товариство. Об’єднання пацієнтів та споживачів медичних послуг. Неурядові організації: НУО України з питань охорони здоров’я ; Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ ; Українська асоціація проектів зменшення шкоди в Україні; Українська Мережа «Репродуктивного Здоров’я»; Лікарі без кордонів; Благодійне товариство допомоги інвалідам та особам з інтелектуальною недостатністю;
Благодійний фонд «Сенс життя»; Червоний Хрест Україна; Сприяння правам дітей з особливими потребами.

         Роль громади у формуванні здорового способу життя. Види соціальної допомоги, яку надають громадські організації: дитячі організації; організації, що працюють з інвалідами; молодіжні організації; жіночі організації; громадських організацій соціально-медичного профілю; громадські організації культурологічного спрямування; релігійні організації; об’єднання хворих на алкоголізм, наркоманію.

Література: [1,2,4,9,10,13]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 Контрольна робота виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент організацій” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

 Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Управління проектами у сфері медицини та фармації”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

 З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи

А,Б,

1
В,Г, 2
Д,Е,Є, 3
Ж,З,І,Ї,Й, 4
К,Л, 5
М,Н, 6
О,П, 7
Р, С, 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

 

 Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни«Управління змінами у сфері охорони громадського здоров¢я», його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

Правила оформлення звіту про виконання індивідуального семестрового завдання

Звіт про виконання індивідуального семестрового завдання повинен мати вигляд аналітичного реферату.

Після ознайомлення з темою індивідуального семестрового завдання складається його попередній план. Як правило, робота складається з ІV розділів: вступу; основної частини; висновків та списку літератури.

Кількість розділів в семестровому завданні необмежена і залежить від теми та характеру висвітлення питання.

Індивідуально обрану тему та її план необхідно детально погодити з професором чи доцентом, що викладає дану навчальну дисципліну.

Для складання плану індивідуальної семестрової роботи необхідне систематичне і ретельне вивчення літератури: монографій; журнальних статей; збірників; матеріалів симпозіумів та наукових конференцій.

Всі використані у семестровій роботі літературні джерела систематизуються в список літератури, що складає ІV розділ. Нижче подані зразки посилань на різні літературні джерела.

Посилання на монографію (наукова праця, що присвячена вивченню однієї теми).

А: Монографії, що мають від 1 до 3 авторів:

Войтенко В.П. Смертність і тривалість життя: аналіз та прогноз. – К.: Здоров’я, 1990. – 173 с.

Б: Монографії, що мають 4 і більше авторів:

Структура наследственной патологии //Л.П. Назаренко , О.А. Острецов, Лисицин З.Т., Хакимова О.В. /Под ред. Б.Е. Тимофеева. – М.: Медицина, 1993. – 264 с.

Посилання на збірник наукових праць: (посилання робиться на складову частину збірника: розділ чи главу, що мають окремих авторів).

Шандала М.Г., Звиняцковский Л.И. Комплексное влияние природных и антропогенных факторов окружающей среды на здоровье населения //Медико-географическое районирование и прогнозирование здоровья популяции. – Новосибирск: Наука, 1981. – с. 31-47.

Посилання на журнальні статті:

-  на вітчизняні або російські журнали

Тонкова Р.В., Чернюк Т.Л., Голубева Л.Г. Здоровье и развитие детей /Педиатрия. – 1989. — №9. – с. 30-34.

Посилання на перекладні видання

Фолков Б., Нил Э. Кровообращение: Перевод с англ. – М.: Мир, 1976. – 392 с.

Посилання на багатотомні видання

-         Теоретическая медицина и педиатрическая практика. В 13 т. /АМН СССР. Ин-т педиатрии. – М., 1980. — Т.12. — 312 с.

-         Физиология человека: Пер. с англ.: В 4 т./ Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса. — М.: Мир, 1986. — Т.3: Кровь. Кровообращение. Дыхание. — 287 с.

Посилання на довідники та словники:

-         авторське видання:

Биохимический справочник /Сост. Н.Е. Кучеренко, Р.П. Виноградова. – 1-е изд. – К.: Вища школа, 1979. – 304 с.

- Видання групи авторів під редакцією:

Аллергология: Словарь-справочник/ Отв. ред. Н.М.Бережная. — К.: Наукова думка, 1986. — 445 с.

Посилання на енциклопедії:

Конлев Б.В., Салищев В.Э. Кровопускание// БМЭ. – 3-е изд. – М., 1980. – Т.12. – С.86-87.

Список літератури наводиться в алфавітному порядку мовою даного видання.

У вступі, що повинен бути коротким та лаконічним (1-1,5 стор.), як правило, розкривається актуальність даної проблеми для державного управління у сфері охорони здоров¢я. Можна наводити окремі історичні відомості, якщо вони підкреслюють багаторічну актуальність теми.

Основна частина роботи повинна включати декілька розділів. В разі необхідності їх можна розбивати на підрозділи, що повинно бути відображено у плані роботи. Викладення матеріалу в основній частині семестрової роботи повинно бути цілісним та послідовним. При розкритті теми не слід обмежуватись простим переліком літературних джерел та вкладених у них даних досліджень. За найбільш принциповими моментами необхідно зробити узагальнення, відобразити своє ставлення до того чи іншого положення.

Якщо в літературі існує кілька протилежних думок із того чи іншого питання, потрібно проаналізувати позитивні та негативні особливості кожного напрямку. Під час написання семестрової роботи потрібно також підкреслювати відсутність достатніх відомостей або розробок з обраної тематики.

При написанні основної частини семестрового завдання необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання.

Посилання на літературні джерела в тексті семестрової роботи слід зазначати у круглих дужках із зазначенням прізвища першого автора та року видання.

Висновок індивідуальної семестрової роботи, як правило, становить 0,5 – 1 сторінки, проте виділяється в окрему главу і має велику вагу при остаточній оцінці роботи.

У висновку робиться короткий аналіз викладеного у попередніх главах матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Семестрову індивідуальну роботу друкують машинописним способом, за допомогою комп’ютера або пишуть “від руки” українською мовою.

Текст повинен бути оформлений на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 2 міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці. Обсяг семестрової роботи повинен становити 20 — 25 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Знаки, що відсутні на машинці, вписуються від руки чорними чорнилами (туш, паста, фломастер, ін.).

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1.

1.     Роль професійних об’єднань в реалізації реформ охорони здоров’я

2.     Досвід розвинених країн світу у формуванні єдиних стандартів та нових методичних підходів до реалізації проектів.

3.     Сутність та мета планування проекту.

Варіант 2.

1.     Формування команди проекту в сфері медицини та фармації

2.     Міжнародні асоціації управління проектами.

3.     Суб’єкти та об’єкти процесу планування, визначення необхідних параметрів реалізації проекту, планових показників та норм відхилень.

Варіант 3.

  1. Аналіз ризиків проектів у сфері фармації
  2. 2.     Життєвий цикл проекту.
  3. 3.     Планування складу робіт: визначення показників складу, планування ресурсів, формування переліку робіт, визначення послідовності робіт, оцінка тривалості, складанні кошторису, розробка розкладу проекту, формування бюджету, розробка загального плану проекту.

Варіант 4.

1.     Особливості фармакологічних проектів

2.     Головні учасники проекту, їх функції, повноваження та відповідальність.

3.     Планування якості, комунікацій, ідентифікація ризику (оцінка ризику, розробка методів зниження ризику та реагування та непередбачені події), організаційне планування (підбір кадрів, визначення організаційної структури), планування постачання (планування пропозицій, відносин із субпідрядниками).

Варіант 5.

1.     Державні проекти у сфері охорони громадського здоров¢я в період комплексного реформування охорони здоров¢я України.

2.     Види та характеристика учасників проекту: ініціатор проекту, замовник, інвестор, керуючий проектом, контрактор (субпідрядник).

3.     Розробка Статуту проекту

Варіант 6.

  1. Управління пілотними проектами у сфері охорони громадського здоров’я.
  2. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища проекту.
  3. Розробка плану управління проектом

Варіант 7.

  1. Завдання та методи контролю виконанням проектів у сфері медицини. Аналіз показників виконання проекту.
  2. Вплив визначених факторів на тривалість, вартість та успішність реалізації проектів.
  3. Моніторинг і управління роботами проекту

Варіант 8.

1.     Роль і місце недержавних, громадських та професійних організацій у діяльності системи охорони здоров¢я.

2.     Методи прогнозування і аналізу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища проекту

3.     Управління змістом проекту

Варіант 9.

  1. Ресурси проектів в сфері медицини та фармації, їх планування.
  2. 2.     Групи процесів управління проектом.
  3. 3.     Управління вартістю проекту

Варіант 10.

1.     Організація системи управління проектом в сфері медицини та фармації.

2.     Основні документи проекту.

3.     Управління командою проекту

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Організація системи управління проектом в сфері медицини та фармації.
  2. Проектування організацій­ної структури управління медичними проектами.
  3. Проектування організацій­ної структури управління фармацевтичними проектами.
  4. Проектування організацій­ної структури управління фармакологічними проектами.
  5. Управління проектами з використанням зовнішньої організаційної структури проекту, переваги та недоліки організа­ційної структури.
  6. Структуризація проекту в сфері медицини та фармації.
  7. Основні компоненти структуризації проекту.
  8. Методичні основи структуризації проекту.
  9. Характеристика та зна­чення методології структуризації проекту.

10. Поєднання структур проекту.

11. Складові системи планування проекту в сфері медицини та фармації.

12. Методологічні підходи до пла­нування проектів.

13. Система контролю дотримання параметрів проекту.

14. Вне­сення змін у виконання проекту і їх комплексний аналіз.

15.  Методологія струк­туризації проекту: односпрямована, двохспрямована і трьохспрямована стру­ктура проекту.

16. Основи кодування проектів.

17. Планування фармацевтичних про­ектів, принципи планування.

18. Планування медичних про­ектів, принципи планування

19. Планування фармакологічних про­ектів, принципи планування

20. Інтеграція планування і контролю.

21. Управління змінами.

22. Методологія планування послідовності робіт.

23. Сіткове планування і сіт­кова модель.

24. Календарне планування і діаграма Ганта.

25. Сіткові графіки і на­прями їх оптимізації.

26. Ресурси проектів в сфері медицини та фармації, їх планування.

27. Ресурсні гістограми.

28. Визна­чення джерел фінансування проекту.

29. Методологічні основи складання інвес­тиційного плану.

30.  Планування ресурсів.

31. Планування контрактів.

32. Планування витрат проекту в сфері медицини та фармації і основи їх класифікації.

33. Складання кошторисів витрат проек­ту в сфері медицини та фармації.

34. Зведена калькуляція вартості проектних робіт.

35. Поточні витрати проекту.

36. Оптимізація недостатньої кількості ресурсів, побудова кривих інтегра­льної вартості проекту.

37. Побудова гістограми потреби в ресурсах.

38. Поняття бюджету проекту, схема мого формування.

39. Плановий баланс грошових над­ходжень і витрат.

40. План прибутку проекту.

41. Поняття і види виконання проектів.

42. Методичні основи складання звіт­ності у системі контролю.

43. Завдання контролю за виконанням проекту і аналіз показників виконання проекту.

44. Основні методи контролю виконання проек­ту в сфері медицини та фармації.

45. Основні завдання бюджетного контролю. Звітність у системі контролю.

46. Методи аналізу виконання проекту: метод порівняння з плановими показниками; метод скоригованого бюджету.

47.  Природа організаційних змін.

48.  

49. Чинники, що обумовлюють організаційні зміни. Сфери організаційних змін.

50. Планування організаційних змін.

51. Розробка та реалізація програм і проектів організаційно-управлінських нововведень.

52. Оцінка реалізації організаційних змін: модель К.Левіна; модель дослідження дією; модель «плануємих змін». Діагностика результатів. Критерії та методи оцінки.

53. Керування змінами в організації.

54. Моделі процесу змін: модель Луїна; поглиблений підхід до змін. Причини опору змінам. Долання опору змінам.

55. Поняття ризику та невизначеності.

56. Класифікація ризиків проекту в сфері медицини та фармації.

57. При­чини виникнення і чинники впливу на динаміку ризиків.

58. Основні методи аналізу ризиків.

59. Способи зниження ризиків проекту в сфері медицини та фармації.

60. Поняття і класифікація ризиків.

61. Модель управління ризиками.

62. Причини виникнення ризиків.

63. Основ­ні методи аналізу ризиків: аналіз чутливості реагування; аналіз сценарію; ринковий ризик (бета-ризик); визначення точки беззбитковості; дерево рішень; метод „Монте-Карло”.

64. Методи зниження ризиків проектів в сфері медицини та фармації.

65. Методологічні основи управління якістю проектів.

66. Способи забезпе­чення якості проектів в сфері медицини та фармації.

67. Витрати на забезпечення якості проектів в сфері медицини та фармації.

68. Методи кон­тролю за якістю проекту.

69. Поняття конкурсних торгів (тендерів) і класифікація та порядок про­ведення.

70. Особливості організації проведення і складання звітності про дво­ступеневі торги.

71. Торги за проектами, їх особливості у сфері охорони здоров¢я. Тендерні пропозиції в сфері медицини та фармації.

72. Формування команди проекту в сфері медицини та фармації.

73. Основні стадії життєвого циклу команди проекту.

74.  Управління конфліктами в проектах. Класифікація конфліктів. Моделі управління конфліктом.

75. Лідерство і мотивація в проектній команді.

76. Порівняль­на характеристика стилів управління проектом.

77. Методи навчання персоналу в проектах.

78. Особливості формування команди проекту.

79. Схема формування команди з урахуванням цілі проекту.

80. Характеристика систем управління проектом в сфері медицини та фармації.

81. Проблеми впровадження систем автоматизації управління проектами.

82. Функціональні можливості систем командно-сіткового планування.

83. Особливості управління проектом в сфері медицини та фармації за допомогою авто­матизованих систем управління.

84. Державні проекти у сфері охорони громадського здоров¢я в період комплексного реформування охорони здоров¢я України.

85. Державне управління проектами в сфері охорони громадського здоров¢я у різних галузях, особливості його організації.

86. Проекти інформаційного та фінансового спрямування і особливості їх менеджерського забезпечення.

87. Управління пілотними проектами у сфері охорони громадського здоров¢я.

88.  Програма й система підготовки фахівців у сфері управління охороною громадського здоров¢я, вимоги до неї.  

89.  Роль і місце недержавних, громадських та професійних організацій у діяльності системи охорони здоров¢я.

90. Роль професійних об’єднань в реалізації реформ охорони здоров¢я.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна:

  1. Кобиляцький Л.С.Управління проектами.-К.: МАУП, 2002
  2. Щёкин Г.В. Управление бизнесом.-К.: МАУП, 2004.
  3. Страховий та інвестиційний менеджмент: Підручник/ Під ред В.Г.Федоренка/.-К.: МАУП. 2002.-344 с.
  4. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні: Монографія / За ред. В.М. Лехан (У складі авт. кол. Л.І. Жаліло, І.М. Солоненко та ін.). ‑ К.: Сфера, 2001. – 176 с.

 

Додаткова:

  1. Андріанова І. І. Ісайко В. А. Фінанси підприємств: Навчально-методичний посібник. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 9.0 о.в.а.
  2. Аудит адміністративної діяльності [Електронний ресурс]: Опорний конспект лекцій з навчально-методичного комплексу / Л. Л. Приходченко. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 3,2 о.в.а.
  3. Гаврилов М.С. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань // Міжнародна стратегія економічного розвитку: Навчальний посібник. – Київ: ЦНЛ, 2005 – 353с., С. 235-256.
  4. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: Моногр./ За ред. В.Д. Бакуменка, В.М. Княщзєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 172с.
  5. Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б. та ін. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 142 с.

10. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні: Монографія / За ред. В.М. Лехан (У складі авт. кол. Л.І. Жаліло, І.М. Солоненко та ін.). К.: Сфера, 2001. – 176 с.

11. Мельтюхова Н.М. Технологія державного управління: Навч. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – 150с.

12. Молодожен Ю.Б. Планування розвитку територій: Конспект лекцій

13. Надолішній П.І. «Теорія та історія державного управління» Програма, тематичні плани і методичні вказівки, 2008

14. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Антикризове управління підприємством: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2004. — 196 с

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Управління змінами у сфері охорони громадського здоров’я”

Підготовлено доктором біологічних наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Баєвою Оленою Вікторівною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (протокол № 6 від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Управління змінами у сфері охорони громадського здоров’я”. ― К.: МАУП, 2010. – 28 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, вказівки до виконання індивідуального семестрового завданя, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

©   Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

         Навчальна програма дисципліни “Управління змінами у сфері охорони громадського здоров¢я” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Державне управління у сфері охорони здоров¢я.

 Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

            Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі управління проектами та змінами в сфері охорони громадського здоров’я..

 Завдання навчальної дисципліни:

 

 Завданням курсу “Управління змінами у сфері охорони громадського здоров¢я” є теоретична та практична підготовка студентів щодо:

  • розкриття змісту процесу розвитку, впровадженню та аналізу державної політики в Україні у сфері охорони громадського здоров¢я;
  • ознайомити студентів з сучасними підходами до управління проектами у сфері державного управління;
  • сприяти оволодінням основами методології управління проектами в сфері охорони громадського здоров¢я;
  • надання знань щодо використання різних методологій залучення громадськості до процесу розробки та прийняття державно-управлінських рішень у сфері охорони громадського здоров’я.

За результатами навчання студенти повинні:

 знати:

  • Основні концепції, базові теоретичні підходи та моделі управління організаційними змінами в сфері охорони громадського здоров’я;
  • основні поняття та процеси проектного менеджменту;
  • • загальні принципи управління змінами;
  • загальні засади розробки державних програм з реформування охорони здоров¢я;
  • методологію залучення громадськості до процесу формування та реалізації державної політики у сфері охорони громадського здоров¢я;.

 вміти:

• розробляти проекти та здійснювати управління ними;

• здійснювати управління окремими стадіями розробки проекту;

  • розробляти проекти програм та інших програмних документів з реалізації державної політики в сфері охорони громадського здоров¢я;
    • використовувати різні форми (методології) участі громадськості у процесі формування та реалізації державної політики у сфері охорони громадського здоров¢я;
    • розробляти програми змін в сфері охорони громадського здоров’я.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

 

„УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ¢Я”

 

Назва змістового модулю та теми
Змістовий модуль 1. Система управління змінами і методологія
Тема 1. Сутність управління змінами
Тема 2. Організаційна структура проекту
Тема 3. Методичні основи планування і контролю проектів
Тема 4. Контроль виконання проекту
Тема 5. Управління організаційними змінами
Тема 6. Управління якістю проектів. Управління ризиками.
Тема 7. Формування і розвиток проектної команди
Тема 8. Програмне забезпечення управління проектом
Змістовий модуль 2. Управління стратегічним розвитком в сфері охорони громадського здоров¢я
Тема 9. Державна політика та стратегії розвитку системи охорони здоров¢я.
Тема 10. Регулювання організаційної структури системи охорони здоров¢я та управління нею.
Тема 11. Роль центральної та регіональної виконавчої влади у виробленні та реалізації державної політики з охорони здоров¢я населення
Тема 12. Державні проекти в у сфері охорони громадського здоров¢я та їх управлінське забезпечення
Тема 13. Кадрова політика в реалізації проектів у сфері охорони громадського здоров¢я
Тема 14. Роль недержавних, громадських та професійних організацій у впровадженні реформ охорони здоров¢я

Разом годин:

 

Зміст дисципліни

 

„УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ¢Я”

Змістовий модуль 1. Система управління змінами і методологія

 

Тема 1. Сутність управління змінами 

Предмет і завдання управління змінами, місце в системі управлінських наук. Методи вивчення. Концепція організаційного розвитку.

Історія розвитку управління проектами. Поняття та класифікація прое­ктів. Сутність системи управління проектами, її елементи. Цілі управління проектами. Принципи і функції управління проектами. Обґрунтування доцільності проекту. Учасники проекту. Етапи узго­дження проекту. Оцінка фінансових показників проекту. Оцінка економічної оцінки проекту.

Література: [20-23,28,31,34,35,49,62]

Тема 2. Організаційна структура проекту

Організація системи управління проектом. Проектування організацій­ної структури управління проектами. Управління проектами з використанням зовнішньої організаційної структури проекту, переваги та недоліки організа­ційної структури.

         Поняття структуризації проекту. Основні компоненти структуризації проекту. Методичні основи структуризації проекту. Характеристика та зна­чення методології структуризації проекту. Поєднання структур проекту.

Література: [20-24,28,31,34,37,38,56,62]

 

Тема 3. Методичні основи планування і контролю проектів

Складові системи планування проекту. Методологічні підходи до пла­нування проектів. Система контролю дотримання параметрів проекту. Вне­сення змін у виконання проекту і їх комплексний аналіз. Методологія струк­туризації проекту: односпрямована, двохспрямована і трьохспрямована стру­ктура проекту. Основи кодування проектів. Основи поняття планування про­ектів, принципи планування. Інтеграція планування і контролю. Управління змінами.

Методологія планування послідовності робіт. Сіткове планування і сіт­кова модель. Календарне планування і діаграма Ганта. Сіткові графіки і на­прями їх оптимізації.

Поняття ресурсів проекту. їх планування. Ресурсні гістограми. Визна­чення джерел фінансування проекту. Методологічні основи складання інвес­тиційного плану. Планування ресурсів. Планування контрактів. Планування витрат проекту і основи їх класифікації. Складання кошторисів витрат проек­ту. Зведена калькуляція вартості проектних робіт. Поточні витрати проекту.

Оптимізація недостатньої кількості ресурсів, побудова кривих інтегра­льної вартості проекту. Побудова гістограми потреби в ресурсах. Поняття бюджету проекту, схема мого формування. Плановий баланс грошових над­ходжень і витрат. План прибутку.

Література: [20-23,27,31,33,41,51,56,61]

 

Тема 4. Контроль виконання проекту

Поняття і види виконання проектів. Методичні основи складання звіт­ності у системі контролю. Завдання контролю за виконанням проекту і аналіз показників виконання проекту. Основні методи контролю виконання проек­ту. Основні завдання бюджетного контролю. Звітність у системі контролю. Методи аналізу виконання проекту: 1) метод порівняння з плановими показниками; 2) метод скоригованого бюджету.

 

Тема 5. Управління організаційними змінами

Природа організаційних змін. Чинники, що обумовлюють організаційні зміни. Сфери організаційних змін. Планування організаційних змін.

Розробка та реалізація програм і проектів організаційно-управлінських нововведень. Оцінка реалізації організаційних змін: модель К.Левіна; модель дослідження дією; модель «плануємих змін». Діагностика результатів. Критерії та методи оцінки.

         Керування змінами в організації. Моделі процесу змін: модель Луїна; поглиблений підхід до змін. Причини опору змінам. Долання опору змінам.

Література: [20-23,26,29,31-34,37,41,47,51]

 

Тема 6. Управління якістю проектів. Управління ризиками.

Поняття ризику та невизначеності. Класифікація ризиків проекту. При­чини виникнення і чинники впливу на динаміку ризиків. Основні методи аналізу ризиків. Способи зниження ризиків проекту. Поняття і класифікація ризиків. Модель управління ризиками. Причини виникнення ризиків. Основ­ні методи аналізу ризиків: 1)аналіз чутливості реагування; 2)аналіз сценарію; 3)ринковий ризик (бета-ризик); 4)визначення точки беззбитковості; 5)дерево рішень; 6)метод „Монте-Карло”. Методи зниження ризиків.

Методологічні основи управління якістю проектів і способи забезпе­чення якості проектів. Витрати на забезпечення якості проектів. Методи кон­тролю за якістю проекту.

Поняття конкурсних торгів (тендерів) і класифікація та порядок про­ведення. Особливості організації проведення і складання звітності про дво­ступеневі торги. Торги за проектами, їх особливості у сфері охорони здоров¢я. Тендерні пропозиції.

Література: [20-23,25,27-29,31-34,37,42,47,54,56,58]

Тема 7. Формування і розвиток проектної команди

Формування команди проекту. Основні стадії життєвого циклу команди проекту. Управління конфліктами в проектах. Класифікація конфліктів. Моделі управління конфліктом. Лідерство і мотивація в команді. Порівняль­на характеристика стилів управління проектом. Методи навчання персоналу в проектах. Особливості формування команди проекту. Схема формування команди з урахуванням цілі проекту. Заходи щодо вибору персоналу. Харак­теристика вимог до менеджерів. Поняття конфлікту і методи управління конфліктом. Лідерство і мотивація в команді.

Література: [20-23,26,29,34,36,44,48,52,56]

Тема 8. Програмне забезпечення управління проектом

Загальна характеристика систем управління проектом. Система автома­тизованого управління проектом Microsoft Project. Управління проектом за допомогою Microsoft Project. Проблеми впровадження систем автоматизації управління проектами. Функціональні можливості систем командно-сіткового планування. Особливості управління проектом за допомогою авто­матизованих систем управління.

Література: [20-23,26,28,31,34,39,40,43,47,52]

Змістовий модуль 2. Управління стратегічним розвитком в сфері охорони громадського здоров¢я

 

Тема 9. Державна політика та стратегії розвитку системи охорони здоров¢я.

Основні державної політики і стратегії в галузі охорони здоров¢я. Методологія оцінки впливу політичних рішень на стан громадського здоров¢я. Право на охорону здоров¢я, медичну допомогу та підходи до визначення державної політики з охорони здоров¢я.

Концепція реформування охорони здоров¢я України (2000 р.).

Соціальна роль сфери охорони здоров¢я в Україні. Розробка та управління державними цільовими програмами з охорони здоров¢я. Основні цілі реформування охорони здоров¢я та шляхи їх реалізації. Стратегічна мета політики держави в сфері охорони здоров¢я. Компоненти її реалізації: підвищення реальної доступності медичної допомоги; забезпечення збалансованих обсягів державних гарантів забезпечення населення безплатною медичною допомогою; розвиток механізмів координації діяльності системи охорони здоров¢я. реформування системи фінансування галузі; проведення реструктуризації мережі медичних організацій; забезпечення господарчої самостійності державних медичних закладів; створення раціональної системи державних гарантій забезпечення лікарськими засобами; зміцнення інститутів захисту прав пацієнтів і медичних працівників.

Порівняльний аналіз політики охорони здоров¢я ВООЗ. Країн ЄС та України. Основні завдання щодо гармонізації законодавства України у сфері охорони здоров¢я з міжнародними правовими стандартами.

Література: [2,7-9,20-23,26,28,31,34,42,47,56,60,65]

Тема 10. Регулювання організаційної структури системи охорони здоров¢я та управління нею.

Ефективність структурно-функціональних змін системи охорони здоров¢я. Шляхи підвищення рівня децентралізації управління закладами охорони здоров¢я.

Розвиток механізмів координації діяльності всіх складових системи охорони здоров¢я. Роль структурних перетворень в стратегічному плануванні. Формування системи медико-соціального страхування і розвиток механізмів управління діяльністю фондів медико-соціального страхування. Реформування системи фінансування охорони здоров¢я та соціального страхування. Розвиток системи нагляду та регулювання діяльності страховиків в системі обов’язкового медичного страхування. Реструктуризація мережі лікувально-профілактичних закладів. Забезпечення господарчої самостійності та розширення спектру організаційно-правових форм медичних закладів. Державне регулювання платного медичного обслуговування в державних лікувально-профілактичних закладах. Розвиток системи забезпечення лікарськими засобами.

Література: [,4-9,15,16,20-23,25,31,33-35,42,44,61,62]

Тема 11. Роль центральної та регіональної виконавчої влади у виробленні та реалізації державної політики з охорони здоров¢я населення

Ієрархічні рівні управління охороною здоров’я . Базовий рівень представлений управліннями охороною здоров’я. Регіональний (обласний) рівень управління охороною здоров’я. Основні завдання і проблеми обласного управління охороною здоров’я. Формування, розробка та реалізація цільових комплексних програм, спрямованих на поліпшення здоров’я населення. Державний рівень управління охороною здоров’я. Розробка і реалізація цільових комплексних програм, що мають загальнодержавне значення.

Література: [16-18,20-23,26,28,31,34,35,42,44,47,52,64-68]

Тема 12. Державні проекти в у сфері охорони громадського здоров¢я та їх управлінське забезпечення

         Державні проекти у сфері охорони громадського здоров¢я в період комплексного реформування охорони здоров¢я України. Державне управління проектами в сфері охорони громадського здоров¢я у різних галузях, особливості його організації. Проекти інформаційного та фінансового спрямування і особливості їх менеджерського забезпечення. Управління проектними структурами із сприяння реформуванню охорони здоров¢я України.

Управління пілотними проектами у сфері охорони громадського здоров¢я.

Література: [2-6,20-23,25,31,33-35,42,44,45,56,61,62]

 

Тема 13. Кадрова політика в реалізації проектів у сфері охорони громадського здоров¢я

Вимоги до фахівців з реалізації проектів у сфері охорони громадського здоров¢я. Критерії оцінки фахових і ділових якостей фахівців із проектного аналізу та проектного менеджменту у сфері охорони громадського здоров¢я. Програма й система підготовки фахівців у сфері управління охороною громадського здоров¢я, вимоги до неї. Стан підготовки управлінців для сфери охорони громадського здоров¢я в Україні. Зарубіжний досвід формування кадрової політики в охороні громадського здоров¢я.

         Управління трудовими ресурсами при проведенні змін. Управління конфліктами.

            Література: [2,4-7,16-19,20,21,23,25,31,33-35,41,42,44,61,62,68]

            Тема 14. Роль недержавних, громадських та професійних організацій у впровадженні реформ охорони здоров¢я

         Роль і місце недержавних, громадських та професійних організацій у діяльності системи охорони здоров¢я. Правові основи для створення і організації роботи недержавних, громадських та професійних організацій у сфері охорони громадського здоров’я. Організаційні основи створення і зміст недержавних, громадських та професійних організацій у сфері охорони громадського здоров’я.

            Роль професійних об’єднань в реалізації реформ охорони здоров¢я. Асоціації: спеціалізованих асоціації (психіатрів України;  рентгенологів та радіологів України;  кардіологів України;  акушерів та гінекологів України); Всеукраїнська асоціація урологів; лікарів України;  стоматологів України;  медичних сестер України; Міжнародна Асоціація лікарів інформаційно-хвильової терапії; Всеукраїнська Асоціація фізіотерапевтів та курортологів; Фармацевтична Асоціація України;Українська Асоціація народної медицини; Асоціація інвалідів; Асоціація “УКРМЕДПРИБОР”;Асоціація лікарів Чорнобиля; Асоціація сімейних лікарів м. Києва та Київської обл.; Українське лікарське товариство. Об’єднання пацієнтів та споживачів медичних послуг. Неурядові організації: НУО України з питань охорони здоров’я; Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ; Українська асоціація проектів зменшення шкоди в Україні; Українська Мережа «Репродуктивного Здоров’я»; Лікарі без кордонів; Благодійне товариство допомоги інвалідам та особам з інтелектуальною недостатністю;
Благодійний фонд «Сенс життя»; Червоний Хрест Україна; Сприяння правам дітей з особливими потребами.

         Роль громади у формуванні здорового способу життя. Види соціальної допомоги, яку надають громадські організації: дитячі організації; організації, що працюють з інвалідами; молодіжні організації; жіночі організації; громадських організацій соціально-медичного профілю; громадські організації культурологічного спрямування; релігійні організації; об’єднання хворих на алкоголізм, наркоманію.

Література: [11-20,22,23,25,31,33-35,42,44,58-62]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ

 Індивідуальне семестрове завдання з навчальної дисципліни «Управління змінами у сфері охорони громадського здоров¢я» виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Державне управління у сфері охорони здоров¢я ” за всіма спеціалізаціями.

 Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Управління змінами у сфері охорони здоров¢я ”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

 З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи
А,Б 1
В,Г 2
Д,Е,Є 3
Ж,З,І,Ї,Й 4
К,Л 5
М,Н 6
О,П 7
Р, С 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

 

 Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни«Управління змінами у сфері охорони громадського здоров¢я», його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи (структура, заголовки, посилання, тощо).

Правила оформлення звіту про виконання індивідуального семестрового завдання

Звіт про виконання індивідуального семестрового завдання повинен мати вигляд аналітичного реферату.

Після ознайомлення з темою індивідуального семестрового завдання складається його попередній план. Як правило, робота складається з ІV розділів: вступу; основної частини; висновків та списку літератури.

Кількість розділів в семестровому завданні необмежена і залежить від теми та характеру висвітлення питання.

Індивідуально обрану тему та її план необхідно детально погодити з професором чи доцентом, що викладає дану навчальну дисципліну.

Для складання плану індивідуальної семестрової роботи необхідне систематичне і ретельне вивчення літератури: монографій; журнальних статей; збірників; матеріалів симпозіумів та наукових конференцій.

Всі використані у семестровій роботі літературні джерела систематизуються в список літератури, що складає ІV розділ.

Список літератури наводиться в алфавітному порядку мовою даного видання.

У вступі, що повинен бути коротким та лаконічним (1-1,5 стор.), як правило, розкривається актуальність даної проблеми для державного управління у сфері охорони здоров¢я. Можна наводити окремі історичні відомості, якщо вони підкреслюють багаторічну актуальність теми.

Основна частина роботи повинна включати декілька розділів. В разі необхідності їх можна розбивати на підрозділи, що повинно бути відображено у плані роботи. Викладення матеріалу в основній частині семестрової роботи повинно бути цілісним та послідовним. При розкритті теми не слід обмежуватись простим переліком літературних джерел та вкладених у них даних досліджень. За найбільш принциповими моментами необхідно зробити узагальнення, відобразити своє ставлення до того чи іншого положення.

Якщо в літературі існує кілька протилежних думок із того чи іншого питання, потрібно проаналізувати позитивні та негативні особливості кожного напрямку. Під час написання семестрової роботи потрібно також підкреслювати відсутність достатніх відомостей або розробок з обраної тематики.

При написанні основної частини семестрового завдання необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання.

Посилання на літературні джерела в тексті семестрової роботи слід зазначати у круглих дужках із зазначенням прізвища першого автора та року видання.

Висновок індивідуальної семестрової роботи, як правило, становить 0,5 – 1 сторінки, проте виділяється в окрему главу і має велику вагу при остаточній оцінці роботи.

У висновку робиться короткий аналіз викладеного у попередніх главах матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Семестрову індивідуальну роботу друкують машинописним способом, за допомогою комп’ютера або пишуть “від руки” українською мовою.

Текст повинен бути оформлений на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 2 міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці.

Обсяг семестрової роботи повинен становити 20 — 25 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Знаки, що відсутні на машинці, вписуються від руки чорними чорнилами (туш, паста, фломастер, ін.).

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1.

         Розробка та управління державними цільовими програмами з охорони здоров¢я.

Варіант 2.

         Порівняльний аналіз політики охорони здоров¢я ВООЗ, країн ЄС та України.

Варіант 3.

Шляхи підвищення рівня децентралізації управління закладами охорони здоров¢я.

Варіант 4.

         Роль центральної та регіональної виконавчої влади у виробленні та реалізації державної політики з охорони здоров¢я населення.

Варіант 5.

         Державні проекти у сфері охорони громадського здоров¢я в період комплексного реформування охорони здоров¢я України.

Варіант 6.

         Управління пілотними проектами у сфері охорони громадського здоров¢я.

Варіант 7.

         Зарубіжний досвід формування кадрової політики в охороні громадського здоров¢я.

 

Варіант 8.

         Роль і місце недержавних, громадських та професійних організацій у діяльності системи охорони здоров’я.

Варіант 9.

Концепція організаційного розвитку

Варіант 10.

Керування змінами в організації.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Предмет і завдання управління змінами, місце в системі управлінських наук.
  2.  Концепція організаційного розвитку.
  3. Поняття та класифікація прое­ктів.
  4. Сутність системи управління проектами, її елементи.
  5. Цілі управління проектами. Принципи і функції управління проектами.
  6. Обґрунтування доцільності проекту.
  7. Учасники проекту. Етапи узго­дження проекту.
  8. Оцінка фінансових показників проекту. Оцінка економічної оцінки проекту.
  9. Організація системи управління проектом.

10. Проектування організацій­ної структури управління проектами.

11. Управління проектами з використанням зовнішньої організаційної структури проекту, переваги та недоліки організа­ційної структури.

12. Поняття структуризації проекту. Основні компоненти структуризації проекту.

13. Методичні основи структуризації проекту.

14. Характеристика та зна­чення методології структуризації проекту. Поєднання структур проекту.

15. Складові системи планування проекту.

16. Методологічні підходи до пла­нування проектів.

17. Система контролю дотримання параметрів проекту. Вне­сення змін у виконання проекту і їх комплексний аналіз.

18. Методологія струк­туризації проекту

19.  Основи поняття планування про­ектів, принципи планування. Інтеграція планування і контролю.

20. Поняття ресурсів проекту, їх планування.

21. Ресурсні гістограми.

22. Визна­чення джерел фінансування проекту.

23. Методологічні основи складання інвес­тиційного плану.

24. Планування ресурсів. Планування контрактів. Планування витрат проекту і основи їх класифікації.

25. Складання кошторисів витрат проек­ту. Зведена калькуляція вартості проектних робіт. Поточні витрати проекту.

26. Оптимізація недостатньої кількості ресурсів, побудова кривих інтегра­льної вартості проекту.

27. Поняття бюджету проекту, схема мого формування.

28. Поняття і види виконання проектів. Методичні основи складання звіт­ності у системі контролю.

29. Завдання контролю за виконанням проекту і аналіз показників виконання проекту.

30. Основні методи контролю виконання проек­ту.

31. Методи аналізу виконання проекту.

32. Природа організаційних змін. Чинники, що обумовлюють організаційні зміни.

33. Сфери організаційних змін. Планування організаційних змін.

34. Розробка та реалізація програм і проектів організаційно-управлінських нововведень.

35. Оцінка реалізації організаційних змін. Діагностика результатів. Критерії та методи оцінки.

36. Керування змінами в організації. Моделі процесу змін: модель Луїна; поглиблений підхід до змін.

37. Причини опору змінам. Долання опору змінам.

38.  Поняття ризику та невизначеності. Класифікація ризиків проекту.

39. При­чини виникнення і чинники впливу на динаміку ризиків. Основні методи аналізу ризиків.

40. Поняття і класифікація ризиків. Модель управління ризиками. Методи зниження ризиків.

41. Методологічні основи управління якістю проектів і способи забезпе­чення якості проектів.

42. Витрати на забезпечення якості проектів. Методи кон­тролю за якістю проекту.

43. Поняття конкурсних торгів (тендерів) і класифікація та порядок про­ведення.

44. Формування команди проекту.

45.  Програмне забезпечення управління проектом

46. Основні державної політики і стратегії в галузі охорони здоров¢я.

47. Методологія оцінки впливу політичних рішень на стан громадського здоров¢я.

48. Право на охорону здоров¢я, медичну допомогу та підходи до визначення державної політики з охорони здоров¢я.

49. Концепція реформування охорони здоров¢я України ( 2000 р.).

50. Соціальна роль сфери охорони здоров¢я в Україні. Розробка та управління державними цільовими програмами з охорони здоров¢я.

51. Основні цілі реформування охорони здоров¢я та шляхи їх реалізації.

52. Стратегічна мета політики держави в сфері охорони здоров¢я.

53. Компоненти реалізації стратегії : підвищення реальної доступності медичної допомоги; забезпечення збалансованих обсягів державних гарантів забезпечення населення безплатною медичною допомогою.

54. Розвиток механізмів координації діяльності системи охорони здоров¢я. реформування системи фінансування галузі.

55. Проведення реструктуризації мережі медичних організацій; забезпечення господарчої самостійності державних медичних закладів;

56. Створення раціональної системи державних гарантій забезпечення лікарськими засобами;

57. Зміцнення інститутів захисту прав пацієнтів і медичних працівників.

58. Порівняльний аналіз політики охорони здоров¢я ВООЗ. Країн ЄС та України.

59. Основні завдання щодо гармонізації законодавства України у сфері охорони здоров¢я з міжнародними правовими стандартами.

60. Ефективність структурно-функціональних змін системи охорони здоров¢я.

61. Шляхи підвищення рівня децентралізації управління закладами охорони здоров¢я.

62. Розвиток механізмів координації діяльності всіх складових системи охорони здоров¢я.

63. Роль структурних перетворень в стратегічному плануванні.

64. Формування системи медико-соціального страхування і розвиток механізмів управління діяльністю фондів медико-соціального страхування.

65. Реформування системи фінансування охорони здоров¢я та соціального страхування.

66. Розвиток системи нагляду та регулювання діяльності страховиків в системі обов’язкового медичного страхування.

67. Реструктуризація мережі лікувально-профілактичних закладів.

68. Забезпечення господарчої самостійності та розширення спектру організаційно-правових форм медичних закладів.

69. Державне регулювання платного медичного обслуговування в державних лікувально-профілактичних закладах.

70. Розвиток системи забезпечення лікарськими засобами.

71. Базовий рівень управління охороною здоров’я.

72. Регіональний (обласний) рівень управління охороною здоров’я.

73. Основні завдання і проблеми обласного управління охороною здоров’я.

74. Формування, розробка та реалізація цільових комплексних програм, спрямованих на поліпшення здоров’я населення.

75. Державний рівень управління охороною здоров’я.

76. Розробка і реалізація цільових комплексних програм, що мають загальнодержавне значення.

77. Державні проекти у сфері охорони громадського здоров¢я в період комплексного реформування охорони здоров¢я України.

78. Державне управління проектами в сфері охорони громадського здоров¢я у різних галузях, особливості його організації.

79. Проекти інформаційного та фінансового спрямування і особливості їх менеджерського забезпечення.

80. Управління проектними структурами із сприяння реформуванню охорони здоров¢я України.

81. Управління пілотними проектами у сфері охорони громадського здоров¢я.

82. Вимоги до фахівців з реалізації проектів у сфері охорони громадського здоров¢я.

83. Критерії оцінки фахових і ділових якостей фахівців із проектного аналізу та проектного менеджменту у сфері охорони громадського здоров¢я.

84. Програма й система підготовки фахівців у сфері управління охороною громадського здоров¢я, вимоги до неї.

85. Управління трудовими ресурсами при проведенні змін. Управління конфліктами.

86. Роль і місце недержавних, громадських та професійних організацій у діяльності системи охорони здоров¢я.

87. Правові основи для створення і організації роботи недержавних, громадських та професійних організацій у сфері охорони громадського здоров’я.

88. Організаційні основи створення і зміст недержавних, громадських та професійних організацій у сфері охорони громадського здоров’я.

89. Роль професійних об’єднань в реалізації реформ охорони здоров¢я.

90. Роль громади у формуванні здорового способу життя.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові акт:

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1996. ‑ № 30.
  2. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України. Затверджена Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. №1313/2000.
  3. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації на 2002-2011 роки»: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14 // Офіційний вісник України. ‑ 2002. ‑ № 9. ‑ Ст. 403.
  4. Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 989.
  5. Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.06. 2001 р. № 244.
  6. Про реорганізацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики ‑ сімейної медицини. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07. 2001 р. № 303.
  7. Про інформацію Кабінету Міністрів України «Про стан справ у системі охорони здоров’я України та перспективи її розвитку»: Постанова… 18 лип. 1997 р. N 495/97-ВР // Голос України. — 1993. — 30 лип. — С. 2.
  8. Закон України «Про державні цільові програми» від 18 березня 2004 р. № 1621.
  9. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р. № 1629

10. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП // Вісник державної служби України. -1995. — № 1.

11. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№ 24. -Ст.170.

12. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001р. // Вісник державної служби України. – 2001. – №3 – с.5-19.

13. Закон України від 2 жовтня 2003 р. № 1213-ІV «Про внесення зміни статті 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

14. Указ Президента України від 25 грудня 2003 р. № 1433/2003 «Про державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки»;

15. Указ Президента України від 29 серпня 2003 р. № 945/2003 «Про роботу місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів»;

16. Указ Президента України від 29.05.2001 р. № 345 “Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні”

17. Указ Президента України від 4 червня 2004 р. № 614/2004 «Про Комісію з питань формування кадрового резерву на керівні посади державних службовців»;

18. Указ Президента України від 5 січня 2004 р. № 4/2004 «Про заходи щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2004 рік»;

19. Указ Президента України від 21.07.2001 р. № 538 “Питання організації проведення в Україні адміністративної реформи”

 

Основна:

 

  1. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: навч. посіб./ І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло ‑ кер. автор. колективу. ‑ К.: Вид-во НАДУ, 2004. ‑ 116с.

21. Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б. та ін. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб. ‑ К.: Вид-во УАДУ, 2001. ‑ 142 с.

22. Кобиляцький Л.С.Управління проектами.-К.: МАУП, 2002

  1. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні: Монографія / За ред. В.М. Лехан (У складі авт. кол. Л.І. Жаліло, І.М. Солоненко та ін.). ‑ К.: Сфера, 2001. – 176 с.

 

Додаткова:

 

24. Андріанова І. І. Ісайко В. А. Фінанси підприємств: Навчально-методичний посібник. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 9.0 о.в.а.

25. Аудит адміністративної діяльності [Електронний ресурс]: Опорний конспект лекцій з навчально-методичного комплексу / Л. Л. Приходченко. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 3,2 о.в.а.

26. Василенко В.О. та ін. Ситуаційний менеджмент: Навч. посібник. – К.: ЦНЛ, 2005. – 370с.

27. Гаврилов М.С. Стратегії макрорегіональних інтеграційних об’єднань // Міжнародна стратегія економічного розвитку: Навчальний посібник. – Київ: ЦНЛ, 2005 – 353с., С. 235-256.

28. Гансова Е.А. Розділ «Соціальна політика» // Основи демократії. – К.: Дем. ініціативи, 2007.

29. Гейко Л.М, Марущак В.П. Государственное регулирование экономики: Навчальний посібник. ВМВ – 2007. – 316 с.

30. Гейко Л.М. Державне регулювання економіки: Методичні рекомендації, 2008

31. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: навч. посіб./ І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло кер. автор. колективу. К.: Вид-во НАДУ, 2004. 116с.

32. Драгомирецька Н.М., Козлова Г.М. Психологія управління і конфліктологія: Навчально-методичний пособник. – Одеса: ОДЕУ, 2007.

33. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: Моногр./ За ред. В.Д. Бакуменка, В.М. Княщзєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 172с.

34. Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б. та ін. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 142 с.

35. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні: Монографія / За ред. В.М. Лехан (У складі авт. кол. Л.І. Жаліло, І.М. Солоненко та ін.). К.: Сфера, 2001. – 176 с.

36. Желюк Т.Л. Державна служба: Навч. посібник / Тернопільська академія народного господарства. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 570с.

37. Запровадження стратегічного планування в Україні: Збірка документів і матеріалів / Укл. В.Тертичка; Центр досліджень адмін. реформи НАДУ. – К.: НАДУ, 2005. – 340с.

38. Іжа М.М., Пахомова Т.І., Різникова Я.О. Організаційно-правові засади державного управління: Навчально-методичний посібник, 2008

39. Інформаційні технології в державному управлінні [Електронний ресурс]: Конспект лекцій для слухачів 3 курсу заочної форми навчання спеціальності «Державне управління» / Укладач В.Г. Логвінов. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 4,8 о.в.а.

40. Інформаційні технології в державному управлінні: Конспект лекцій для слухачів І курсу денної форми навчання спеціальності «Державне управління»/ Укладач В. Г. Логвінов. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 4,2 о.в.а.

41. Кадрова політика і державна служба: терміни, поняття, схеми, афоризми, бібліографія: Словник-довідник / Укладач О. П. Якубовський. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 4.5 о.в.а.

42. Козлов К.І. Залучення громадських організацій до реалізації державної політики у сфері соціальної безпеки населення як чинник євроатлантичної інтеграції України // Теорія та практика державного управління. – Вип. 1 (10). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – С. 192-196.

43. Комунікаційне забезпечення регіону: [Електронний ресурс]: Навчальний посібник з навчально-методичного комплексу / Т. М. Безверхнюк, М. П. Попов. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 8,2 о.в.а.

44. Корвецький О.Д. Державна політика в сфері охорони здоров’я: Навчально-методичний комплекс, 2008.

45. Криницька О.О. Законотворчий процес: Навчально-методичний комплекс, 2008.

46. Марущак В.П. Право в державному управлінні. Навчальний пособник. – Київ: НАДУ, Прометей, 2007. – 160 с.

47. Мельтюхова Н.М. Технологія державного управління: Навч. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – 150с.

48. Молодожен Ю.Б. Планування розвитку територій: Конспект лекцій

49. Надолішній П.І. «Теорія та історія державного управління» Програма, тематичні плани і методичні вказівки, 2008.

50. Осадчук С.В. Державні фінанси і бюджетний процес: Конспект лекцій, 2008.

51. Саханенко С.Є., Попов М.П. к.держ.упр Територіальна організація влади в Україні: Конспект лекцій, 2008

52. Технологія прийняття управлінських рішень: Навч. посіб. / Крупник А. С., Линьов К. О., Рудік О. М. – К.: Вид-во Простір, 2007. – 138 с.

53. Титаренко Л. М., Ростіянов Б. Ю. Соціально-психологічні засади управлінської діяльності як стратегічні напрямки запобігання конфліктів: Навчально-методичний посібник. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – 1,9 о.в.а.

54. Титаренко Л.М. Організаційний аспект управління стресами в конфліктних ситуаціях: Навчально-методичний посібник, 2008

55. Харичков С.К., Андреева Н.Н., Купинец Л.Е. Экономика и экология: совместимость развития (мировой опыт и украинская перспектива). – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. – 180 с.

56. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Антикризове управління підприємством: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2004. — 196 с.

57. Базилевич В. Здоров’я — це капітал: (Реформа охорони здоров’я) // Уряд. кур’єр. — 1995. — 14 лют. — С. 8.

58. Бурий В. Концептуальні підходи до проблеми реформування охорони здоров’я нації // Республіканець. — 1994. — N 3. — С. 42 — 43.

59. Галковская Г. Семейный врач: очередной эксперимент или второе рождение? : Как планирует Минздрав, к 2004 году каждая «ячейка общества» будет лечиться у своего семейного врача // Зеркало недели. — 1997. — 9 — 15 авг. — С. 1

60. Гладун З. МОЗ України як центральний орган державної виконавчої влади в системі охорони здоров’я // Право України. — 1995. — N 7. — С. 38 — 40.

61. Гостра К. Реформування медицини — потреба часу // Нар. газета. — 1997. — N 6. — С. 5.

62. Грач Б. Сучасне бачення проблем у системі охорони здоров’я // Державність. — 1994. — №1 — 2. — С. 84 — 85.

63. Грузін В. Очкур замість кожуха: (Дещо про ситуацію в системі охорони здоров’я) // Сіл. вісті. — 1997. — 4 берез.

64. Кучма Л. Д. Здоров’я нації — майбутнє держави: Виступ Президента України на загальних зборах АМН України 9 квіт. 1997 р. // Уряд. кур’єр. — 1997. — 12 квіт. — С. 3 — 4.

65. Лысенко А. Украина стала активным членом ВОЗ — нашему здравоохранению станет легче // Киев. ведомости. — 1994. — 2 авг. — С. 6.

66. Спіженко Ю. Як лікувати охорону здоров’я: (Про проблеми і шляхи реформи) // Голос України. — 1993. — 13 берез. — С. 8 — 9.

67. Туркова Л. Платная медицина узаконена Кабинетом Министров: Кабмин против Конституции // Все о медицине. — 1997. — №2. — С. 4.

68. Якубович В. Проблеми охорони здоров’я // Державність. — 1994. — №1 — 2. — С. 84.

 

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Фармакологія з медичною рецептурою” (для бакалаврів)

Підготовлено: доцентом кафедри адміністративного та медичного менеджменту Корінчевською Іриною Анатоліївною

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (Протокол №6  від 17 січня       2011 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Фармакологія з медичною рецептурою” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2011. -18 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст  дисципліни, питання для самоконтролю, а також список р літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2011

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Фармакологія є фундаментальною медико-біологічною наукою про ліки, що пов’язує фармацевтичні та клінічні дисципліни, необхідні в майбутній професійній діяльності фармацевтичного менеджера.

На сучасному етапі зростає роль менеджера в підвищенні ефективності фармацевтичного бізнесу, фармацевтичної безпеки та фармакотерапії хворих, проведенні інформаційної роботи серед населення та фармацевтичної опіки, умінні контролювати лікарські рецепти та надавати консультації лікарям і пацієнтам з різноманітних питань раціонального застосування готових і екстемпоральних лікарських засобів, які є на фармацевтичному ринку України.. 

Мета вивчення дисципліни: на основі глибоких наукових знань сформувати теоретичні знання та практичні навички щодо засвоєння основних питань з медичної рецептури, фармакології, фармакологічного маркетингу, та фармакологічної безпеки ліків у світі і в Україні.

 Завданням навчальної дисципліни є  вивчення:

  • задач та змісту лікарської та фармацевтичної рецептури;
  • правил виписування рецептів;
  • системи фармакологічного нагляду в Україні;
  • етичних принципів взаємостосунків суб’єктів фармації;
  • систематизації лікарських засобів за фармакологічними групами та особливостей їх раціонального застосування;
  • рекомендації і обґрунтування найбільш раціональних замінників препаратів у разі їх відсутності в аптеці для подальшого їх використання в практичній діяльності;
  • питань комбінування та взаємодії лікарських засобів з урахуванням фармакологічної сумісності;
  • специфіки роботи з міжнародною та торговельною номенклатурою лікарських засобів.

При вивченні курсу “Фармакологія з медичною рецептурою”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Вивчення дисципліни “Фармакологія з медичною рецептурою” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Медична біологія”, “Біоорганічна та біологічна хімія”, “Мікробіологія” тощо; закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосування знань з фармакології в процесі подальшого навчання і у професійній діяльності.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

з  дисципліни

 ФАРМАКОЛОГІЯ З МЕДИЧНОЮ РЕЦЕПТУРОЮ

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль 1. Лікарська рецептура та державний контроль фармакологічного нагляду
1 Рецептура як розділ фармакології
2 Правила  виписування  рецептів
3 Система фармакологічного нагляду в Україні
Змістовий модуль  2. Етика й деонтологія в фармації
4 Етика бізнесу в фармації
5 Критерії етики фармацевта
Змістовий модуль 3. Характеристика фармакологічних груп препаратів
6 Засоби, що впливають на периферичну нервову систему
7 Засоби, що впливають на вегетативну нервову систему
8 Засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи
9 Анальгетичні засоби
10

Психотропні засоби

11 Побічна дія лікарських засобів

 

Разом годин:

 

 

Зміст дисципліни

 ФАРМАКОЛОГІЯ З МЕДИЧНОЮ РЕЦЕПТУРОЮ

 

Змістовий модуль 1. Лікарська рецептура та державний контроль фармакологічного нагляду

Тема 1. Рецептура як розділ фармакології

Аптека. Дати виникнення перших та найбільш стародавніх аптек у світі, у Росії, в Україні. Медична рецептура. Задачі та зміст лікарської та фармацевтичної рецептури. Поняття про лікарську речовину, лікарський засіб, лікарський препарат. Лікарська сировина. Лікарська форма. Функції складових частин рецепту. Методика аналізу структури та змісту лікарського рецепту. Типові помилки, шо зустрічаються в лікарських рецептах. Корекція рецепту. Накази МОЗ України “Про правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення” та “Перелік лікарських засобів, дозволених для застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів”.

Література: [3-6, 11]

Тема 2. Правила виписування рецептів

Правила виписування рецептів (нормативна документація). Виписування та корекція рецептів на тверді лікарські форми. Виписування та корекція рецептів на рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування та для ін’єкцій. Виписування та корекція рецептів на рідкі лікарські форми для внутрішнього вживання. Виписування та корекція рецептів на м‘які лікарські форми. Особливості виписування рецептів на отруйні, сильнодіючі, наркотичні, психотропні лікарські засоби. Правила виписування рецептів. Зміст наказу МОЗ України №117 від 30.06.94 р. Форми рецептурних бланків та їх призначення. Дози лікарських речовин. Міра ваги та об’єму. Способи розрахунку дитячих  доз. Дозування в геронтології.

Література: [3-6, 11]

 

 

Тема 3. Система фармакологічного нагляду в Україні

Закон України “Про лікарськi засоби”. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”. Постанови Кабінету Міністрів України “Про  перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з обігом яких пов’язана діяльність, що підлягає ліцензуванню” та “Про затвердження правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах”. Наказ МОЗ України “Про затвердження інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі”. Завдання Управління післяреєстраційного нагляду Державного фармакологічного центру МОЗ України. Участь клінічних провізорів у впровадженні Державного формуляру ЛЗ у лікувально-профілактичних закладах.

Література: [1-6, 19]

 

 

Змістовий модуль 2.  Етика й деонтологія в фармації

         Тема 4. Етика бізнесу в фармації

Історія формування фармацевтичної етики. Етика. Суть моралі. Поняття людської свідомості. Етична поведінка. Професійна моральність. Етичні принципи взаємостосунків суб’єктів фармації. Формування особистості провізора і роль етики при цьому. Взаємостосунки провізор-лікар-хворий. Аптечний колектив і професійні відносини в ньому. Взаємостосунки між провізорами і торговими представниками, суб’єктами фармації і державою. Етика просування лікарських препаратів на ринок. Критерії ВООЗ. Етичні принципи при самостійному лікуванні безрецептурними препаратами. Належна аптечна практика. Захист прав споживача.

Література: [2, 3-9, 13, 14]

 

Тема 5. Критерії етики фармацевта

Хворий-лікар-провізор. Орієнтири спілкування. Слово фармацевта як зцілювальна сила. Принципи колегіальності і збереження тайни лікування. Принцип „не нашкодь”. Етико-філософські основи сучасної фармакотерапії. Етичний феномен фітотерапії й гомеопатії. Морально-правові аспекти клінічного експерименту. Деонтологічні й етичні проблеми в умовах науково-технічної революції.

Література: [3-9, 13, 14]

Змістовий модуль 3. Характеристика фармакологічних груп препаратів

Тема 6. Засоби, що впливають на периферичну нервову систему

Засоби для місцевої анестезії. Класифікація місцевих анестетиків за хімічною будовою та використанням для різних видів анестезії. Вимоги до препаратів з групи місцевих анестетиків. Механізм дії. Фармакомаркетинг та порівняльна характеристика сучасних місцевоанестезуючих засобів. В’яжучі засоби. Органічні та неорганічні в’яжучі засоби. Механізм дії, показання до застосування.         Обволікаючі засоби. Загальна характеристика обволікаючих засобів. Механізм дії, показання до застосування. Адсорбуючі засоби. Класифікація. Механізм дії. Показання до застосування. Подразнювальні засоби. Класифікація. Механізм дії. Вплив на шкіру та слизові оболонки. Показання до застосування.

Література: [10, 12, 15-19]

 

Тема 7. Засоби, що впливають на вегетативну нервову систему

Нервові синапси, медіатори та рецептори. Класифікація засобів, що впливають на вегетативну нервову систему. Поняття про холінергічні рецептори. Фармакологічні ефекти, що виникають при збудженні та пригніченні холінорецепторів. Холіноміметичні засоби. М-холіноміметики. Н-холіноміметики. Антихолінестеразні засоби та реактиватори холінестерази. Холіноблокуючі засоби. М- та Н- холіноблокатори. Класифікація міорелаксантів. Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію. Класифікація засобів, що впливають на адренорецептори. Адреноміметичні засоби.Адреноблокуючі засоби. Симпатолітики. 

Література: [10, 12, 15-19]

 

 

Тема 8. Засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи

Класифікація засобів, що впливають на НС. Засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи. Засоби для наркозу. Загальна характеристика стану наркозу. Класифікація засобів для наркозу. Засоби для інгаляційного наркозу. Засоби для неінгаляційного наркозу. Класифікація за тривалістю дії. Спирт етиловий. Фармакологія і токсикологія спирту етилового, використання в клінічній практиці. Особливості відпуску з аптеки. Снодійні засоби (гіпнотики). Загальна характеристика снодійних засобів. Фармакомаркетинг. Порівняльна характеристика снодійних засобів різних груп. Протисудомні засоби. Використання препаратів різних фармакологічних груп для усунення судом. Протиепілептичні засоби. Протипаркінсонічні засоби

Література: [10, 12, 15-19]  

 

Тема 9. Анальгетичні засоби

Загальна характеристика анальгетиків. Класифікація. Поняття про опіатні рецептори. Наркотичні анальгетики. Класифікація за хімічною будовою та походженням. Показання до застосування анальгетичних  засобів, взаємозамінність. Побічні ефекти. Фармакобезпека. Ненаркотичні анальгетики. Класифікація ненаркотичних анальгетиків. Фармакомаркетинг та фармакологічна характеристика препаратів. Порівняльна характеристика, взаємозамінність, побічна дія та напрямки її зменшення. Фармакобезпека.

Література: [10, 12, 15-19]

 

Тема 10. Психотропні засоби

Класифікація психотропних препаратів. Загальна характеристика. Поняття про психодислептики. Нейролептики. Поняття про нейролептанальгезію. Транквілізатори. Класифікація транквілізаторів. Поняття про атаральгезію. Седативні засоби. Солі літію.Фармакокінетика та фармакодинаміка, показання до застосування. Класифікація засобів, що стимулюють ЦНС. Психомоторні стимулятори. Аналептики. Ноотропні засоби. Адаптогени. Антидепресанти.

Література: [10, 12, 15-19]  

Тема 11. Побічна дія лікарських засобів

            Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами. Причини гострих отруєнь. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп. Поняття про антидоти. Види антидотної терапії. Побічна дія лікарських засобів. Роль клінічних провізорів у профілактиці побічних реакцій/дій ліків.Побічна дія лікарських засобів. Види побічної дії/побічних реакцій ліків. Передозування абсолютне і відносне (токсичні ефекти). Непереносність. Ідіосинкразія. Алергічні реакції. Мутагенність, тератогенність, ембріотоксичніть, фетотоксичність, канцерогенність. Заходи щодо виявлення та реєстрації побічної дії ліків (форма № 137/0). Накази МОЗ України “Про організацію подання інформації про побічну дію лікарських засобів” та “Про внесення доповнень у Додаток 3 пункту 5.1 Інструкції про здійснення нагляду за побічними  реакціями/діями лікарських засобів”. Поняття про фармацевтичну опіку.

Література: [10, 12, 15-19]

методичні вказівки до виконання контрольної роботи

Контрольна робота виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент і адміністрування” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Загальний догляд за хворими в терапії”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі Адміністративного та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи
А,Б, 1
В,Г, 2
Д,Е,Є, 3
Ж,З,І,Ї,Й, 4
К,Л, 5
М,Н, 6
О,П, 7
Р, С, 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

 

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни “Загальний догляд за хворими в терапії”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації ( або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

  1. Медична рецептура. Функції складових частин рецепту.
  2. Поняття про фармацевтичну опіку.
  3. В’яжучі засоби. Обволікаючі засоби.

Варіант 2

  1. Типові помилки, що зустрічаються в лікарських рецептах. Корекція рецепту.
  2. Адсорбуючі засоби. Подразнювальні засоби.
  3. Поняття про гомеопатію.

Варіант 3

  1. Класифікація медикаментозних засобів за шляхом уведення в організм хворого.
  2. Види побічної дії/побічних реакцій ліків.
  3. Поняття про лікарську сировину, речовину, засіб, препарат.

Варіант 4

  1. Форми лікарських засобів.
  2. Загальна характеристика анальгетиків.
  3. Роль клінічних провізорів у профілактиці побічних реакцій/дій ліків.

 

Варіант 5

  1. Правила виписування рецептів (нормативна документація).
  2. Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами.
  3. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп.

Варіант 6

  1. Виписування та корекція рецептів на тверді лікарські форми.
  2. Основні принципи і види взаємодії лікарських засобів.
  3. Класифікація засобів, що впливають на вегетативну нервову систему.

Варіант 7

  1. Завдання Державного фармакологічного центру МОЗ України.
  2. Дозування лікарських засобів. Класифікація та визначення доз.
  3. Поняття про антидоти. Види антидотної терапії.

 

Варіант 8

1.     Моральні й деонтологічні принципи при самолікуванні й безрецептурній продажі.

2.     Етичні принципи взаємостосунків суб’єктів фармації.

  1. Сучасні методи досліджень у фармакології.

Варіант 9

1.     Правила ВООЗ для забезпечення якості, ефективності і безпеки вживання лікарських засобів.

2.     Критерії етики фармацевта.

  1. Шляхи пошуку і розробки нових лікарських засобів.

Варіант 10

1.     Призначення кодексу професійної практики „Належна Аптечна Практика”.

2.     Професійна моральність як основа фармацевтичної етики.

  1. Види дії лікарських речовин на організм.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Медична рецептура. Функції складових частин рецепту.
  2. Типові помилки, шо зустрічаються в лікарських рецептах. Корекція рецепту.
  3. Класифікація медикаментозних засобів за шляхом уведення в організм хворого.
  4. Форми лікарських засобів.
  5. Правила виписування рецептів (нормативна документація).
  6. Виписування та корекція рецептів на тверді лікарські форми.
  7. Виписування та корекція рецептів на рідкі лікарські форми для зовнішнього та внутрішнього застосування.
  8. Виписування та корекція рецептів на м‘які лікарські форми.
  9. Завдання Державного фармакологічного центру МОЗ України.

10. Критерії безрецептурної реалізації ліків.

11. Моральні й деонтологічні принципи при самолікуванні й безрецептурній продажі.

12. Правила ВООЗ для забезпечення якості, ефективності і безпеки вживання лікарських засобів.

13. Призначення кодексу професійної практики „Належна Аптечна Практика”.

14. Призначення законодавства про захист прав споживачів.

15. Професійна моральність як основа фармацевтичної етики.

16. Критерії етики фармацевта.

17. Етичні принципи взаємостосунків суб’єктів фармації.

18. Взаємостосунки провізор-лікар-хворий.

19. Аптечний колектив і професійні відносини в ньому.

20. Взаємостосунки між провізорами і торговими представниками, суб’єктами фармації і державою.

21. Етика просування лікарських препаратів на ринок.

22. Критерії ВООЗ для лікарських препаратів і торгівлі ними.

23. Етичний феномен фітотерапії й гомеопатії

24. Основні  етапи  розвитку фармакології.

25. Принципи  класифікації лікарських засобів.

26. Поняття про гомеопатію.

27. Джерела і шляхи отримання лікарських засобів.

28. Поняття про лікарську сировину, речовину, засіб, препарат.

29. Сучасні методи досліджень у фармакології.

30. Шляхи пошуку і розробки нових лікарських засобів.

31. Доклінічні та клінічні дослідження.

32. Поняття про рецептори, агоністи, антагоністи, синергізм, потенціювання, антагонізм ліків.

33. Види дії лікарських речовин на організм.

34. Дозування лікарських засобів. Класифікація та визначення доз.

35. Основні принципи і види взаємодії лікарських засобів.

36. Засоби для місцевої анестезії. Вимоги до препаратів з групи місцевих анестетиків.

37. В’яжучі засоби. Обволікаючі засоби.

38. Адсорбуючі засоби. Подразнювальні засоби.

39. Класифікація засобів, що впливають на вегетативну нервову систему.

40. Фармакологічні ефекти, що виникають при збудженні та пригніченні холінорецепторів.

41. Класифікація засобів, що впливають на ЦНС.

42. Засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи.

43. Засоби для наркозу.

44. Загальна характеристика анальгетиків.

45. Наркотичні та ненаркотичні анальгетики.

46. Класифікація психотропних препаратів.

47. Поняття про психодислептики.

48. Нейролептики.

49. Поняття про нейролептанальгезію.

50. Транквілізатори.

51. Поняття про атаральгезію.

52. Седативні засоби.

53. Класифікація засобів, що стимулюють ЦНС.

54. Психомоторні стимулятори.

55. Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами.

56. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп.

57. Поняття про антидоти. Види антидотної терапії.

58. Роль клінічних провізорів у профілактиці побічних реакцій/дій ліків.

59. Види побічної дії/побічних реакцій ліків.

60. Поняття про фармацевтичну опіку.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

А. Основна література

  1. Закон України “Про лікарськi засоби” №123/96 ВР від 04.04.1996р.
  2. Закон України “Про захист прав споживачів” // Нове в законодавстві України про підприємництво.- X.: ТОВ “Одіссей”, 1998.-С. 110-133.
  3. Наказ МОЗ України “Про правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення”  № 117 від 30.06.94 р.
  4. Наказ МОЗ України “Про організацію подання інформації про побічну дію лікарських засобів” № 51 від 08.02.2001 р.
  5. Наказ МОЗ України “Про внесення доповнень у Додаток 3 пункту 5.1 Інструкції про здійснення нагляду за побічними  реакціями/діями лікарських засобів” № 52 від 08.02.2001 р.
  6. Наказ МОЗ України “Переліку лікарських засобів, дозволених для застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів” № 360  від 20.10.2005 р.
  7. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика.- К: РИА ”Тріумф”.-1994.-255 с.
  8. Грандо А.А. Лікарська етика і медична деонтологія.- 2-е видавництво, перероб. і доп. — К.: Вища шк., 1988. — 192с. .
  9. Громов А. П. Деонтология в медицине. — В 2 т. — М.: Ме дицина, 1988. — Т. 1. — 348 с.; Т, 2. — 324 с.

10. Дроговоз С. М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник. — Харків: Видавничий центр „ХАІ”, 2006. — 480 с.

11. Косуба Р. Б., Кучер В. І. Основи медичної рецептури. — Чернівці, 2000. — 80 с.

12. Купновицька І.Г. Клінічна фармація: Підручник для студентів фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів . – Івано-Франківськ. – 2006. – 259 с.

13. Матвеев В.Р. Основы медицинской психологии, этики и деонтологии.- М.:- Медицина, 1984. – 176с.

14. Мнушко З.Н., Дихтярева Н.М., Чернобровая Н.В., Хименко С.В. Фармацевтическая этика и деонтология.- Х.:Видавн. НФАУ “Золоті сторінки”,2002.-87 с.

15. Пішак В. П., Заморський І. І. Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби. – Чернівці: Медик, 2001. – 192 с.

16. Фармакологія: Підручник / І. С. Чекман, Н. О. Горчакова, В. А. Туманов та ін.; За ред. І. С.  Чекмана. — К.: Вища школа, 2001. – 495 с.

17. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.

18. Дроговоз С. М. Фармакология на ладонях (справ очник). – Харьков, 2006. – 116с.

19. Харкевич Д. А. Фармакология: Учебник для мединститутов. – М.: ГЭОТАР Медицина, 2002. – 661 с.

Б. Додаткова література

20. Бобирєв В. М., Крилов В. В., Чекман І. С. Фармакологія. — К.: Здоров”я, 1996. — 416 с.

21. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. — 1-е вид. — Харків: РІРЕГ, 2001. — 556 с.

22. Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні та фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 191 с.

23. Стефанов О. В., Вікторов О. П., Мальцев В. І. Побічні дії лікарських засобів і система   фармакологічного нагляду //Лікування та діагностика. — 2002. — № 3. — С. 53-60.

24. Машковский М. Д. Лекарственные средства: Пособие для врачей: в 2 т. – 14-е изд., перераб., испр. и доп. — М.: ООО „Издательство Новая Волна”: Издатель С. Б. Дивов, 2002. — 1148 с.

25. Лепахин В. К., Шашкова Г. В. Синонимы лекарственных средств. М.: Медицина, 1995. — 110 с.

26. Брільова Н.1., Глонь З.І., Омельченко О.Г. Професійна етика в аптеках Харкова // Фармац. журн. — 1978.— № 2.

27. Бухтіарова Т.А. Реакція опіоїдної системи при болю і її модуляція амізоном, диклофенаком і мефенамінатом натрію //Фармакол. вісник. – 1998. — № 5. – С. 26-28.

28. Верстакова О.Л., Рудаков А.Г. О безопасности применения препаратов, содержащих парацетамол //Клин. фармакол. и терапия. — 1998. — № 1. — С. 47.

29. Губський І.М. Деонтологія у фармації // Фармац. журнал. — 1978.— №2.- С.11.

30. Дзяк Г.В. Нестероидные противовоспалительные препараты: новые представления о механизме действия и новые возможности //Лікування та діагностика. – 1997.- № 3. – С. 12-16.

31. Дорофеєва Т.А., Смирнова О.Е., Ельяшевич О.Г. Етичний аспект роботи провізорів і фармацевтів // Фармація, — 1991. — № 1. — С. 52 -53.

32. Журавель В., Журавель В. Ділова етика і етикет лікаря-менеджера і підприємця // Ліки України.-1999.-№ 10.-С.21 -23.

33. Кузнєцова Л.В. Досвід застосування антигістамінних препаратів у лікуванні різних видів алергії //Ліки. – 2003. — № 3-4. – С. 125-131.

34. Міжнародні етичні принципи фармацевтів // Еженед. Аптека.- 2001.- С.18-20.

35. Чекман И.С., Горчакова Н.А., Французові С.Б. и др. Кардиопротекторы. – К.: Здоров”я, 2005. – 204 с.

36. Чекман І.С., Шумейко О.В., Тяжка О.В. Клініко-фармакологічні властивості протиалергічних препаратів //Ліки. – 2004. — № 1-2. – С. 24-31.

37. Фокіна К.С. Порівняння антиальтеративної дії сучасних і перспективних препаратів з протизапальною дією //Клінічна фармація. – 2005. – Т. 9, № 4. – С. 48 – 51.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Методи і технології прийняття управлінських рішень”

Підготовлено кандидатом економічних  наук, доцентом

Л.В. Лазоренко

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту

(Протокол №    від     березня 2010 р.)

 

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лазоренко Л.В. Навчальна програма дисципліни “Методи і технології прийняття управлінських рішень”. ― К.: МАУП, 2010. –  32 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, варіанти, контрольних робіт та вказівки до їх виконання, контрольні питання, а також список рекомендованої літератури.

©       Міжрегіональна  Академія управління персоналом (МАУП), 2010


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Існування людства нерозривно зв’язано з розробкою, прийняттям і реалізацією управлінських рішень (УР). Рішення є основою управління. Управління – фактор суспільного розвитку. В організації управління найважливіше місце посідають розробка і реалізація різних за характером управлінських рішень (УР). При цьому своєчасність їхнього прийняття й обґрунтування багато в чому залежить від добре освоєних персоналом управління навичок і умінь, розвинених здібностей до управлінської діяльності. Розробка систем прийняття рішень, освоєння управлінських технологій значно ускладнена відсутністю стрункої теорії прийняття управлінських рішень, повноти необхідних знань в галузі теорії діяльності людини і неготовністю практики до їхньої реалізації.

Навчання прийняттю управлінських рішень,  є складною комплексною задачею, рішення якої вимагає інтеграції знань про людину як суб’єкта й об’єкта ухвалення рішення, механізмі дії  законів управління, обліку факторів, що діють у сфері прийняття рішень, використання сучасних освітніх технологій тощо.

Вивчати дисципліну слід після засвоєння студентами комплексу необхідних знань у галузі природничих, суспільних, технічних, гуманітарних дисциплін і умінь їх використання у практичній управлінській діяльності.

Випускник МАУП у результаті навчання повинен бути ознайомлений:

  • з існуючими підходами в удосконалюванні систем і методів прийняття управлінських рішень і ефективному їхньому використанні;
  • з проблемами у галузі навчання сучасним методам прийняття управлінських рішень.

Знати:

  • механізми  дії законів управління людиною,  функціонування об’єктів управління (прийняття рішення);
  • принципи і методи управління і праці, використовувані особами, які приймають рішення;
  • систему і методи розробки і реалізації управлінських і функціональних рішень,
  • зміст і послідовність дій осіб, що приймають рішення у різних умовах;

вміти:

  • творчо застосовувати знання теорії і практики прийняття управлінських рішень у ході виконання  функціональних обов’язків;
  • використовувати методи і засоби розробки, обґрунтування, прийняття і реалізації управлінських рішень;
  • приймати в організації (з урахуванням спеціалізації) управлінські рішення;
  • використовувати методи, які розвивають здібності щодо прийняття рішень.

Для досягнення навчальної мети програма передбачає активізацію мислення студентів, їх розвитку, прийняття самостійних рішень у галузі управління, постійну взаємодію студентів і викладачів за допомогою прямих і зворотних зв’язків, творчого мислення викладача. Головним фактором у підготовці фахівців виступає не знання як самостійна одиниця, а здатність мислити у процесі вирішення проблем і застосування наявних знань.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН  дисциплін

 

№ п/п Назва змістовного модуля та теми
Змістовий модуль І. Теоретико-методологічні основи застосування методології і методів прийняття рішень
1 Методологія прийняття управлінських рішень: основні поняття.
2 Закони, принципи, методи, що впливають на розробку і реалізацію прийнятих  управлінських рішень
3 Структурна і функціональна організація прийняття управлінських рішень (психологічний аспект)
Змістовний модуль 2.  Технологія прийняття управлінських рішень 
4 Прийняття управлінських рішень у системі менеджменту.
5 Основні етапи розробки управлінських рішень
6 Якість та ефективність управлінських рішень
Змістовний модуль 3. Методи прийняття управлінських рішень
7 Методи прийняття управлінських рішень.в умовах визначеності
8 Методи прийняття управлінських рішень.в умовах ризику та невизначеності
9 Комбіновані методи прийняття управлінських рішень

Змістовний модуль 4. Особливості прийняття різних типів управлінських рішень

10 Прийняття і реалізація стратегічних рішень
11 Прийняття і реалізація тактичних рішень
12 Прийняття і реалізація оперативних  рішень
Змістовний модуль 5.  Людина в системі прийняття управлінських рішень
13 Методи управління особами, що приймають рішення.
14 Роль лідерства в процесі прийняття управлінських рішень
15 Психологічні аспекти прийняття рішень

 

Зміст  дисципліни

 

«МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ»

 

 

Змістовий модуль 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ І МЕТОДІВ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

 

Тема 1. Методологія прийняття управлінських рішень: основні поняття.

Основні категорії теорії прийняття рішень і їхній взаємозв’язок. Поняття управлінське рішення, варіант, альтернатива. Поняття «показник» і «критерій» у теорії прийняття рішень. Одно- і багатоцільові (критеріальні) задачі прийняття рішень. Критерій оптимальності, чи цільова функція. Проблеми в процесі прийняття рішень.

Поняття теорій прийняття й обґрунтування рішень.

Особливості діяльності осіб, що приймають рішення управлінські рішення. Ситуації, що вимагають прийняття рішень. Приведення ситуацій до типового. Ризик і невизначеність, що супроводжують рішення. Теорія оптимальних рішень. Класи моделей у теорії оптимальних рішень.  Психологічні аспекти теорії рішень.

Основні процеси в діяльності по прийняттю рішень. Характеристика основних елементів проблемної ситуації в процесі ухвалення рішення. Стратегічні і тактичні ситуації.

Формалізація постановки задачі ухвалення рішення. Види стратегій ухвалення рішення. Алгоритмічні стратегії. Евристичні стратегії вибору.

Оптимальність рішення і її зв’язок з ефективністю.

Література: [1,2,9,30,50]

Тема 2.     Закони, принципи, методи, що впливають на розробку і реалізацію прийнятих  управлінських рішень

 

Закони, які керують людиною, економічні закони, що визначають особливості прийняття управлінських рішень (ПУР). Механізми впливу законів на процес прийняття рішень, врахування їх вимог у діяльності при ПУР. Закони управління: постановка мети, розмаїтості, руху (зміни), зворотного зв’язку, ентропії, єдності свідомого та несвідомого, інерції, установки, домінанти, традицій і звичаїв, що випереджає відображення дійсності, вплив емоцій, вольової детермінації.

Роль економічних законів у підвищенні ефективності ПУР. Закони залежності між ціною і пропозицією, попитом та пропозицією, зростання додаткових витрат, що знижує прибутковість, економічного взаємозв’язку витрат у сфері виробництва і споживання, ефекту масштабу виробництва, економії часу, конкуренції й антимонопольного законодавства.

Закони праці персоналу управління: розподілу, поділу, зміни і кооперації праці.

Принципи, що впливають на розробку і реалізацію прийнятих  управлінських рішень. Принципи побудови діяльності ПУР: нормативного використання ресурсів (принцип квантифікації управління; дозування ресурсів для розробки рішень визначеного типу); раціональності інформаційного забезпечення управління; економії часу (визначає своєчасність управлінських рішень, оперативність і ритмічність процесу прийняття рішення); інтенсифікації ПУР (повного використання ресурсів, скорочення їх витрат і раціоналізації величини їх запасів); інтеграції ПУР у рамках технології управління і загального функціонування системи управління.

Принципи наукової організації праці осіб, що приймають рішення (ОПР). Загальні принципи: системності, комплексності, економічності, гуманізації праці. Принципи колективної й індивідуальної організації праці осіб, які приймають рішення: поділу і кооперації праці, робочих місць, організації обслуговування робочих місць, установлення раціональних прийомів і методів праці, створення умов, дисципліни, планування (алгоритмізації) праці, розподілу функцій.

Принципи організації праці у процесі прийняття рішень: спеціалізації, пропорційності, паралельності, безперервності, ритмічності, плановості, системній раціоналізації трудових процесів ОПР, системного підходу.

Принципи організації роботи керівника: стандартних управлінських ситуацій і рішень; безперервної оцінки управлінських ситуацій; оптимального розподілу обов’язків і відповідальності між керівником і його апаратом; “пакетування” (об’єднання операцій у відносно одноманітні з “технологічної” точки зору групи); необхідної розмаїтості видів і форм управлінських документів; оптимальної інформованості; прозорості і наочності; автоматизму реалізації рішення.

Методи мислення осіб, що приймають рішення. Діалектичний метод пізнання (опора на об’єктивні факти; реальність умов, їх оцінка з кількісної і якісної сторони; розгляд ситуації; проблеми у взаємозв’язку, безперервному розвитку і зміні; розкриття протиріч у розвитку; основна ланка; виявлення головних факторів).

Загальнотеоретичні методи: аналіз, синтез, абстрагування й узагальнення, індукція і дедукція, аналогія і порівняння. Інтуїтивно-евристичні методи. Включення методів у ПУР.

Метод Гегеля і розвиток стратегічного мислення. Методи і технології розвитку мислення. Освітні і педагогічні технології.

Література [13,3,12,29] 

 

 

 

 

Тема 3.       Структурна і функціональна організація прийняття управлінських рішень

 

ПУР як інтегральна складового процесу регуляції спільної діяльності. Структурно-рівневий принцип організації процесів ПУР.

Закономірні міжрівневі впливи і відносини. Регуляторний і організаційний характер ПУР. Детермінанти міжособистісної взаємодії як умови і процедурних засобів реалізації.

Критерій умов рівневої диференціації. Ієрархічний принцип організації рівнів. Сукупність критеріїв-верифікаторів (феноменологічних, процесуальних, емпіричних) у ПУР.

Функціональна організація процесу ухвалення рішення. Спільність критеріїв структурної і функціональної організації в ПУР. Облік закономірностей організаційної і функціональної організації процесу прийняття рішень.

Вибіркове сприйняття. Когнітивний дисонанс. Пам’ять і ретроспективні суб’єктивні зсуви. Залежність від контрасту. Евристика і суб’єктивні зсуви. Типові психологічні «пастки».

Література [10,13,27,40,22]

Змістовний модуль 2.  ТЕХНОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ 

 

Тема 4. Прийняття управлінських рішень у системі менеджменту

 

Проблеми удосконалення управління. Роль, місце і значення теорії прийняття рішень у системі управління організацією. Підходи і розвиток теорії прийняття управлінських рішень (математичний вибір рішення, якісно-предметна і комплексна концепції).

Класифікація управлінських рішень і вимоги до них. Фактори, що визначають якість рішень. Загальний підхід до класифікації управлінських рішень. Класифікація управлінських рішень: за суб’єктивно-об’єктивною ознакою; за формою, змістом і часом дії; за місцем і функціями рішень у процесі управління. Ієрархія рішень. Особливості рішень на макро- і мікрорівнях.

Література [4,13,6,27,12,54]

 

Тема 5.     Основні етапи розробки управлінських рішень

 

Збір і аналіз інформації. Організація збору інформації. Стратегічний і оперативний контроль та інформація. Поняття інформаційної стратегії. Стратегічний аналіз. SWOT-аналіз (сильні і слабкі сторони, можливості і погрози), як універсальний аналітичний інструмент: стратегічного аналізу, загального і цільового тактичного аналізу, функціонального аналізу. PEST-аналіз (політика, економіка, соціум, технологія), як аналіз далекого вищого середовища. SNN – підхід до аналізу внутрішніх ресурсів (сильна, нейтральна, слабка позиції)

Одержання інформації про ситуацію. Визначення мети. Розробка оцінної системи. Аналіз ситуації. Діагностика ситуації. Розробка прогнозу розвитку ситуації. Експертна оцінка основних варіантів управлінських взаємодій.

Генерування альтернативних варіантів рішень. Добір основних варіантів управлінського впливу. Розробка сценаріїв розвитку ситуації. Експертна оцінка результатів прийнятих управлінських рішень. Ухвалення рішення ОПР. Розробка плану (програми) дій. Контроль за реалізацією плану (програми).

Література [13,8,40,39,34]

Тема 6. Якість та ефективність управлінських рішень

 

Управлінське рішення як результат процесу управління, реалізований у продукті праці, отриманому в результаті діяльності організації і вираженому через кінцеві його (управління) результати.

Реалізація управлінського рішення за допомогою взаємозалежних функцій, що формують процес вироблення і реалізації управлінських рішень. Вироблення і реалізація управлінського рішення як набір процедур і стадій процесу. Характеристика процесу прийняття управлінського рішення: безперервність, дискретність, альтернативність, соціальна значимість, оперативність, результативність.

Склад і взаємозв’язок процедур прийняття управлінського рішення, їх взаємозв’язок із ситуацією, що складається, і розглянутими проблемами. Основні функції менеджменту і процедури ПУР. Матриця взаємозв’язку системних функцій менеджменту. Обсяг функцій по змісту, масштабу інформації, повноваженням і відповідальності в ПУР.

ТПУР як характеристика діяльності керівника і апарата управління. Управлінське рішення як варіант, формула впливу керуючої системи на керовану, як фіксований управлінський акт, виражений у письмовій і усній формах і реалізований для рішення проблемної ситуації.

ПУР як фактор ефективності системи менеджменту. Оцінка ефективності ПУР.

Література [4,13,6,27,12,54]

Змістовний модуль 3. МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ 

 

Тема 7. Методи прийняття управлінських рішень в умовах визначеності

 

Прийняття рішень в умовах визначеності. Загальна постановка однокритеріальної задачі ухвалення рішення в умовах визначеності (статистична і детермінована постановка задачі).

Методи рішення задач, їх коротка характеристика. Математичне програмування. Процедура вироблення альтернатив рішення задач: постановка; формалізація; розробка (вибір) математичної моделі; вибір методу рішення; розробка алгоритму рішення; одержання рішень за допомогою інформаційних технологій;  аналіз результатів і прийняття рішень.

Методи прогнозування управлінських рішень. Принципи і методи прогнозування. Методи екстраполяції. Параметричні методи. Експертні методи. Сутність нормативного, експериментального, індексного методів прогнозування. Організація робіт із прогнозування.

Моноваріантні прогнози. Прогнозні сценарії при прийнятті стратегічних рішень. Сценарне планування на глобальному рівні. Стратегічні бесіди як засіб розуміння перспективи розвитку. Методичні рекомендації зі сценарного планування.

Методи аналізу управлінських рішень. Сутність і принципи аналізу, область застосування. Методи: порівняння, індексний, балансовий, ланцюгових підстановок, елімінування, графічний, функціонально-вартісний і факторний аналіз і їх застосування з ЕОМ. Математичний, математичні, економіко-математичні методи аналізу. Використання PEST, SWOT-аналізу, SNN-підходу до економічного обґрунтування прийнятих рішень.

Аналіз фінансового стану фірми з позицій конкурентноздатності.

Література [13,8,40,39,34]

 

Тема 8. Методи прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності

 

Прийняття рішень в умовах ризику. Загальна постановка однокритеріальної задачі ухвалення рішення в умовах ризику (статистична і детермінована постановка задачі).

Прийняття рішень в умовах невизначеності.

Загальна постановка задачі прийняття рішень в умовах невизначеності (стохастична і детермінована постановка) задачі. Прийняття рішень в умовах невизначеності. Методи їхнього рішення. Приклади задач.

Прийняття рішень в умовах повторювання однорівневої конфліктної ситуації (елементи теорії стратегічних ігор). Теорія ігор і її можливості для прийняття рішень.

Прийняття рішень в умовах дії невизначених факторів стохастичної природи (елементи теорії стохастичних рішень).

Прийняття рішень в умовах стохастичної невизначеності.

Аналіз результатів розвитку ситуації після управлінських впливів.

Література [13,8,40,39,34]

Тема 9. Комбіновані методи прийняття управлінських рішень

 

Методи економічного і соціально-психологічного обґрунтування управлінських рішень. Принципи економічного обґрунтування. Економічні методи обґрунтування необхідності підвищення якості функціонування системи прийняття і реалізації управлінських рішень і менеджменту. Методи і методика оцінювання ефективності інвестиційних проектів.

Соціально-психологічні методи в сфері обґрунтування прийнятих рішень.

Методи самоуправління при прийнятті управлінських рішень. Методи управління в ТПУР: стабілізуючий, організаційно-стабілізуючі, психологічний, організаційно-психологічні, розпорядницький, організаційно-розпорядницькі, психологічний, соціально-психологічні, психологічні. Методи самоврядування (самоменеджменту) ОПР.

Методи управлінської праці в ТПУР: рішення функціональних задач (при реалізації функції ухвалення рішення і організації управління); творчої праці (мозкова атака, дискусій, сценаріїв, вибору стратегій, ліквідації тупикових ситуацій, аналоговий, експертні, екстраполяцій); творчої праці з виконавськими функціями (матричні, використання діаграм, теорії ігор, дерева рішень тощо).

Література [13,21,12,2,14,11,44,52,35]

Змістовний модуль 4. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ РІЗНИХ ТИПІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ 

 

Тема 10. Прийняття і реалізація стратегічних рішень 

 

Поняття стратегія, стратегічне рішення. Особливості прийняття стратегічних. Вимоги до ОПР на стратегічному. Специфіка стратегічного мислення. Особливості підготовки стратега до прийняття рішень на відповідному рівні управлінської ієрархії.

Технологія прийняття тактичних рішень. Характеристика елементів технологій прийняття рішень на стратегічному, функціональному рівні. Механізми управління організаціями при реалізації рішень.

Методика прийняття рішень на стратегічному. Особливості методик прийняття рішень. Системи прийняття і реалізації рішень. Фактори, що впливають на прийняття і реалізацію рішень. Фактори: людський, інформаційний, засобів праці. Наукова організація діяльності персоналу при прийнятті і реалізації рішень. Облік факторів у практичній діяльності.

Література [12,13,15,47,28,29,39]

Тема 11. Прийняття і реалізація тактичних рішень 

 

Поняття тактичного рішення. Особливості прийняття тактичних рішень. Вимоги до ОПР на тактичному рівні. Специфіка тактичного мислення. Особливості підготовки тактика до прийняття рішень на відповідному рівні управлінської ієрархії.

Технологія прийняття тактичних рішень. Характеристика елементів технологій прийняття рішень на  тактичному  рівні. Механізми управління організаціями при реалізації рішень.

Методика прийняття рішень тактичному рівні.

Література [12,13,15,47,28,29,39]

 

Тема 12. Прийняття і реалізація оперативних рішень

 

Поняття оперативного рішення. Особливості прийняття оперативного рішення. Специфіка оперативного  мислення.

Технологія прийняття оперативних рішень. Характеристика елементів технологій прийняття рішень на оперативному рівні. Механізми управління організаціями при реалізації рішень.

Методика прийняття рішень на оперативному  рівні. Особливості методик прийняття рішень. Фактори, що впливають на прийняття і реалізацію рішень. Фактори: людський, інформаційний, засобів праці. Відповідність керуючої системи, система прийняття і реалізації рішень.

Література [12,13,15,47,28,29,39]

Змістовний модуль 5.  ЛЮДИНА В СИСТЕМІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Тема 13. Методи управління особами, що приймають рішення

 

Методи організаційно-стабілізуючого впливу. Задачі, що розв’язуються за допомогою цих методів. Регламентування, організаційне нормування, організаційного проектування, їх суть, можливості і сфера застосування.

Методи організаційно-технологічного впливу. Задачі, що розв’язуються за допомогою цих методів, їх суть, можливості і сфера застосування. Планові методи, програмні методи, мережні методи, програмно-цільові методи, алгоритмічні методи, їх суть, можливості і сфера застосування.

Методи організаційно-розпорядницького впливу. Задачі, що розв’язуються за допомогою цих методів, їх суть, можливості і сфера застосування.

Соціально-психологічні методи управління. Задачі, що розв’язуються за допомогою цих методів, їх суть, можливості і сфера застосування.

Психологічні методи управління. Задачі, що розв’язуються цією групою методів, їх суть, можливості і сфера застосування.

Методи самоменеджменту. Задачі, що розв’язуються за допомогою цих  методів, їх суть, можливості і сфера застосування.

 

Література [12,13,15,47,28,29,39]

Тема 14.    Роль лідерства в процесі прийняття управлінських рішень

Типи керівників. Основи керівництва: вплив; лідерство; влада.

         Влада в менеджменті. Види та баланс влади. Форми влади керівника.

         Природа лідерства та його складові. Типологія лідерів. Теорії лідерства. Теорія підходу з позиції особистих якостей. Теорія поведінського підходу. Теорія ситуаційного підходу.

         Особливості національних систем керівництва.

Література [3,13,18,10,29]

 

 

Тема 15.    Психологічні аспекти прийняття рішень

 

Людина як суб’єкт прийняття рішення. Модель мислення. Структура моделі. Емпіричне, аксіоматичне, діалектичне мислення. Логічні форми і чисте мислення. Поняття розумової діяльності.

Рефлексія як феномен. Рефлексія як функція мислення, як інтегральний механізм, що реалізує функції пізнання і дії людського розуму. Рефлексія у процесі прийняття рішень. Рефлексія як механізм мислення і процедура. Розвиток і використання рефлексивних здібностей.

Мислення людини як відображення безперервно мінливих умов життя. Основний парадокс мислення. Прогнозування у процесі рішення задачі. Види проблемності у мисленні. Безперервність мислення як процесу. Поняття «чистого» мислення.

Способи мислення. Математизація мислення. Психофізіологія мислення. Процес і діяльність людини при прийнятті рішень. Мислення і прогнозування. Мислення і зворотний зв’язок.

Мислення, спільне із самосвідомістю, свідомістю і волею як механізм рефлексивної функції. Зв’язок ПУР з рефлексією.

Інтелект як форма організації ментального досвіду. Специфіка цілісності психічних явищ. Підходи до розуміння психічних механізмів відображення й осмислення. Особливості підходів до розуміння теорії інтелекту: соціокультурного, генетичного, процесуально-діючого, освітнього, інформаційного, феноменологічного, функціонально-рівневого і регулятивного. Феноменологія інтелекту: ментальні структури, простір і репрезентації.

Склад і побудова ментального досвіду людини. Психологічна модель устрою ментального досвіду. Особливості організації когнітивного, метакогнітивного та інтенціонального досвіду. Інтелектуальні здібності.

Потреби, емоції, воля, мислення як фактори психофізіологічної діяльності ЛПР. Психолінгвістичні аспекти прийняття рішень: процес сприйняття, розуміння і вербалізації (формування розпоряджень), процес мовної інтеракції. Суб’єктивізм сприйняття. Модель світу і її вплив на ПУР.

Нейрофізіологічні, психологічні аспекти ПУР і характеристики ОПР. Принципи вибору критеріїв, аналіз альтернатив, оцінка ситуацій і вибір рішень. Форми мислення: попереднє орієнтування (аналіз умов задачі), вироблення загальної стратегії мислення (альтернативного шляху рішення і загальної схеми рішення задачі), підбір відповідних засобів і звертання до операцій, рішення задачі, порівняння отриманих результатів з вихідними умовами задачі.

Вплив стресового стану на ПУР. Психофізіологічні резерви організму і підходи до їх використання.

Література [3,13,18,10,29]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи – закріпити та поглибити теоретичні знання, набуті у процесі вивчення курсу “Методи прийняття управлінських рішень”, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, законодавчими актами та статистичними матеріалами, а також з матеріалами власних досліджень в організаціях.

Зміст роботи має відповідати плану і розкривати тему.

Варіант контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літерапрізвища студента Номер варіанта контрольної роботи
А, Б, В 1
Г, Д, Є 2
Ж, З, І 3
Й, К, Л, 4
М, Н, О 5
П, Р, С, 6
Т, У, Ф 7
Х, Ц, Ч, 8
Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

ВАРІАНТИ  КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

  1. Класифікація методів діяльності персоналу управління.
  2. Охарактеризуйте особливості прийняття рішень у сфері виробництва.
  3. Завдання. Визначте темп приросту обсягу продаж фірми в 2000 р. і напрямку розширення ринку за такими даними:
  • обсяг продажів товару А на ринку 1 у 2000 р. складав 500 тис. у.о.;
  • на ринку 2—200 тис. у. о.;
  • обсяг продажів товару Б на ринку 1 у 2000 р. складав 1300 тис. у.о.;
  • на ринку 3—3200 тис. у. о.
  • на основі сегментації ринку встановлено, що темп приросту обсягу продажів товару А на ринку 1 на 2000 р. складе 6,0%;
  • на ринку 2—14,0%;
  • темп приросту обсягу  продажів товару Б на ринку 1 на 2000 р. складе 3%;
  • на ринку 3—5%.

Проаналізуйте ситуацію і розробіть пропозиції в сфері маркетингу.

Варіант 2

  1. Сутність і характеристика методів праці.
  2. Особливості прийняття рішень у сфері маркетингу.
  3. Завдання. Використовуючи метод ланцюгових підстановок, визначити кількісні і якісні показники впливу трудових факторів на обсяг продаж. Вихідні дані приведені в таблиці.

 


п/п
Фактори і функція За планом Фактично
1 Обсяг продажів, тис. у.о. 2980 3300
2 Середня чисельність робітників 800 900
3 Середня кількість годин, відпрацьованих робітниками за рік 295 290
4 Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником за день 7,1 7,0
5 Середнє вироблення продукції
на відпрацьовану людино-годину
1,6 1,7

 

Варіант 3

  1. Структура методів діяльності, їх зміст, спрямованість і організаційні форми.
  2. Особливості прийняття рішень у сфері фінансів.
  3. Завдання. Використовуючи індексний метод прогнозування розрахувати витрати матеріальних ресурсів на виробництво одиниці конкретного товару в 2000 р. за такими даними:
  • витрата матеріальних ресурсів на виробництво одиниці товару в 2000 р. — 165 у. о.;
  • індекс росту цін — 1,25 (за рік);
  • питома витрата матеріальних ресурсів на виробництво одиниці товару в 2000 р. — 300 кг;
  • норми витрати матеріальних ресурсів на виробництво одиниці товару на 2001 р. — 250 кг.

 

Варіант 4

  1. Характеристика методів аналізу управлінських рішень.
  2. Особливості прийняття рішень у сфері управління персоналом.
  3. Завдання. Виконати факторний аналіз фондовіддачі. Вихідні дані наведено в таблиці:
Показник Рік
  базисний звітний
Обсяг виробництва продукції, млн. грн. 15400 16500
Фондовіддача, грн. 300 340
Питома вага кооперованих постачань
у собівартості продукції, %
65,2 65,1
Питома вага активної частини ОВФ у їх вартості, % 71,2 71,5
Коефіцієнт змінності роботи устаткування 1,45 1,50

Варіант 5

  1. Особливості прийняття стратегічних управлінських рішень.
  2. Використання платіжної матриці у ході прийняття рішень.
  3. Завдання. Вкладення засобів у магазин для торгівлі дамськими капелюхами з імовірністю 0,5 забезпечує річний прибуток 6000 дол.; з імовірністю 0,2 – 12000 дол.; з імовірністю 0,3 – 8000 дол.

Обґрунтуйте пропозиції щодо прийняття рішень. Відсутні дані визначити додатково.

Варіант 6

  1. Особливості прийняття рішень на тактичному рівні.
  2. Метод ланцюгових підстановок, його сутність, сфера застосування.
  3. Завдання. Використовуючи метод «дерево рішень», визначити краще рішення по виробництву електричних і ручних косарок за умов: якщо вироблялися електричні косарки, то з імовірністю 0,7 очікується виграш 10 тис. дол., а з імовірністю 0,3 – 5 тис. дол. Якщо робити ручні косарки, то з імовірністю 0,7 можна одержати 7 тис. дол., а з імовірністю 0,3 – 2 тис. дол.

За необхідності введіть додаткові дані.

 
Варіант 7
  1. Принципи управління і наукової організації праці.
  2. Особливості методів прийняття рішень в умовах визначеності, ризику і невизначеності.
  3. Завдання. Прийміть рішення щодо придбання нерухомості. Умови: нерухомість набувається з гарантією продажу через рік за 200 тис. дол.

Альтернативна вартість капіталу – 0,07.

За необхідності введіть додаткові дані.

 

Варіант 8
  1. Теоретико-методологічні особливості методів прийняття і реалізації рішень.
  2. Циклічність процесу управління і прийняття управлінських рішень.
  3. Завдання. Розрахунок точки беззбитковості у бізнесі. Видавнича компанія одержує 80% від роздрібної ціни книги. Постійні витрати складають 200 тис. гривень. Продажна ціна книги – 10 гривень. Перемінні витрати – 6 гривень. Обчисливши точку беззбитковості і виконавши аналіз, визначити обсяг виробництва, що забезпечує беззбитковість.

За необхідності введіть додаткові дані.

 

Варіант 9

  1. Програмно-цільові методи прийняття управлінських рішень.
  2. Факторний аналіз із застосуванням ЕОМ. Сутність методу, його можливості, сфера застосування, послідовність виконання.

         3. Завдання. Проаналізуйте ефективність прийняття рішення менеджером середньої ланки управління невиробничого підприємства. Для цього потрібно:

  • вивчити і оцінити існуючу систему планування, обліку та стимулювання праці;
  • вивчити послідовність складання особистих планів;
  • з’ясувати, як здійснюється контроль виконання робіт;
  • вивчити основні причини, що заважають менеджеру працювати з повною віддачею.

 

Варіант 10

  1. Класифікація методів діяльності персоналу управління.
  2. Характеристика методів прогнозування управлінських рішень.
  3. Завдання. Використання теорії масового обслуговування. Одноканальна СМО надає одну телефонну лінію. Заявка – виклик, що прийшов у момент зайнятої лінії, одержує відмовлення. Потік викликів надходить з інтенсивністю ? = 0,8 (викликів у хвилину). Середня тривалість розмови t про=1,5 хв. Усі потоки подій найпростіші. Потрібно визначити граничні значення:

1)     відносної пропускної здатності q;

2)     абсолютної пропускної здатності А;

3)     ймовірності відмовлення Рвід.

 

 

 

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

 

  1. Природа методу. Визначення методів діяльності.
  2. Категорії теорії управління. Взаємозв’язок методів діяльності з основними категоріями теорії діяльності, теорії управління.
  3. Поняття принципу, мети, функції, структури управління.
  4. Роль і місце методів прийняття управлінських рішень у загальній системі категорій теорії управління.
  5. Механізм дії законів управління (укладання мети, розмаїтості, руху (зміни), зворотного зв’язку, ентропії) і облік його дії при розробці і впровадженні УР.
  6. Механізм дії економічних законів (залежності між ціною і пропозицією, попитом та пропозицією, зростання додаткових витрат) і врахування його дії при  розробці і дослідженні УР.
  7. Механізм дії економічних законів (прибутковості, економічного взаємозв’язку витрат у сфері виробництва і споживання, ефекту масштабу виробництва, економії часу, конкуренції й оптимального законодавства) і облік його дії при розробці і використанні УР.
  8. Механізм дії законів праці (розподілу, поділу, зміни, кооперації) і облік його дії при  розробці і дослідженні УР.
  9. Структура методів діяльності. Їхній зміст, спрямованість і організаційні форми.

10.Класифікація методів діяльності персоналу управління.

11.Сутність і характеристика методів управління і методів праці, їхній взаємозв’язок і вплив на процес прийняття управлінських рішень.

12.Закони управління людьми, що приймають рішення.

13.Закони праці, що діють в органах управління.

14.Механізм дії законів управління і праці в органах управління.

15.Принципи управління і наукової організації праці.

16.Цілі управління організацією і їх вплив на методи управління, праці й обґрунтування рішення.

17.Класифікація методів праці, управління й обґрунтування рішення. Їх загальна характеристика.

18.Принципи колективної й індивідуальної організації праці осіб, що приймають рішення: поділу і кооперації праці, організації робочих місць і їх організації обслуговування, установлення раціональних прийомів і методів праці, створення умов, дисципліни, планування праці, розподілу функцій.

19.Циклічність процесу управління і прийняття управлінських рішень.

20.Загальна характеристика методів організаційно-стабілізуючого впливу.

21.Загальна характеристика методів організаційно-психологічного впливу.

22.Планові і програмні методи організаційно-технологічного впливу на процес прийняття управлінських рішень.

23.Мережні методи, їх можливості. Використання в процесі прийняття рішень.

24.Людина як суб’єкт, що приймає рішення. Структура моделі мислення. Емпіричне, аксіоматичне, діалектичне мислення в процесі прийняття рішень.

25.Рефлексія як феномен, функція мислення, інтегральний механізм. Зв’язок ПУР з рефлексією.

26.Програмно-цільові методи, їх можливості. Використання в процесі прийняття рішень.

27.Алгоритмічний метод, його можливості. Використання в процесі прийняття рішень.

28.Метод реактивного реагування в сфері організаційно-розпорядницького впливу.

29.Підвищення соціально-виробничої активності (почин, новаторство, обмін досвідом, змагання тощо) і соціально-історичної наступності як соціально-психологічні методи, їх використання в сфері прийняття рішень.

30.Управління рольовою поведінкою, удосконалення комунікацій і соціальне регулювання як соціально-психологічні методи. Їхнє використання в сфері прийняття рішень.

31.Соціальне регулювання, особистий приклад і умови, що орієнтують, як соціально-психологічні методи, їх використання в сфері прийняття рішень.

32.Пропаганда й агітація як соціально-психологічні методи. Їх використання у сфері прийняття рішень.

33.“Зараження” як психологічний метод. Його використання в сфері прийняття рішень.

34.“Уселяння” як психологічний метод. Його використання в сфері прийняття рішень.

35.“Переконання” як психологічний метод. Його використання в сфері прийняття рішень.

36.“Гіпноз” як трансовий стан свідомості людини. Використання «гіпнозу» у сфері прийняття рішень.

37.“Мовні трюки” як методи психологічного впливу. Їх використання в сфері прийняття рішень.

38.Методи прийняття стратегічних рішень у сфері самоменеджменту людини.

39.Методи прийняття повсякденних рішень у сфері самоменеджменту людини.

40.Сутність методу “мозкова атака”, його можливості і область застосування.

41.Сутність методів дискусій і ліквідації тупикових ситуацій, їхньої можливості і область застосування.

42.Сутність аналогового методу, його можливості і область застосування.

43.Сутність методів сценаріїв і вибору стратегій, їх можливості, область застосування.

44.Сутність експертних методів, їх можливості і область застосування.

45.Сутність методів екстраполяції, їх можливості і область застосування.

46.Сутність матричних методів, їх можливості і область застосування.

47.Сутність методу ухвалення рішення з використанням діаграм. Його області застосування.

48.Сутність методу теорії ігор, його можливості і область застосування.

49.Сутність методу “дерева рішень”, його можливості і область застосування.

50.Факторний аналіз і його застосування при аналізі управлінського рішення.

51.Факторний аналіз із застосуванням ЕОТ і його використання при аналізі управлінського рішення.

52.Економіко-математичні методи аналізу і їхнє використання при аналізі управлінського рішення.

53.Сутність SWOT-аналізу і його використання при аналізі управлінського рішення.

54.Системний аналіз, його сутність, можливості і область застосування.

55.Процесний аналіз, його сутність, можливості і область застосування.

56.Методи дослідження операцій, їх сутність, можливості і область застосування.

57.Лінійне програмування, його сутність, можливості і область застосування.

58.Нелінійне програмування, його сутність, можливості і область застосування.

59.Динамічне програмування, його сутність, можливості і область застосування.

60.Методи теорії масового обслуговування, їх сутність, можливості й область застосування.

61.Методи теорії розкладів, їх сутність, можливості і область застосування.

62.Методи управління виробничими запасами, їх сутність, можливості і область застосування.

63.Сіткове планування і управління, їх сутність, можливості і область застосування.

64.Методи, використовувані для вирішення задач організації управління.

65.Кореляційний аналіз, його сутність, можливості і область застосування.

66.Регресійний аналіз, його сутність, можливості і область застосування.

67.Кластерний аналіз, його сутність, можливості і область застосування.

68.Метод експертних оцінок “Дельфі” і його використання в області прогнозування.

69.Метод програмного прогнозування і його використання в області прийняття рішень.

70.Евристичні методи, їхнє використання в області прогнозування і прийняття рішень.

71.Метод побудови сценаріїв, його сутність, можливості і область застосування.

72.Методи теорії графів, їх сутність, можливості і область застосування.

73.Нейрофізіологічні, психологічні аспекти ПУР і характеристики ЛПР. Принципи знаходження критеріїв, аналіз альтернатив, оцінка ситуації і вибір рішення.

74.Можливості застосування в практичній діяльності методів прийняття рішень.

75.Методи (праці), використовувані при проектуванні системи прийняття рішень: аналогії, експертний, структуризації цілей, організаційного моделювання, угруповань. Сутність методів їхньої можливості і сфера застосування.

76.Метод нормативної чисельності персоналу управління. Його сутність, можливості і сфера застосування.

77.Моделювання як засіб оптимізації рішень. Вибір і обґрунтування критеріїв оптимального управлінського рішення.

78.Основні категорії теорії прийняття рішень і їхній взаємозв’язок.

79.Поняття «показник» і «критерій» у кількісній теорії прийняття рішень. Одно- і багатоцільові (критеріальні) задачі прийняття рішень.

80.Зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на ефективність застосування методів вирішення управлінських задач.

81.Людський фактор, що впливає на ефективність використання методів прийняття рішень; структура фактора.

82.Інформаційний фактор, що впливає на ефективність використання методів прийняття рішень.

83.Фактор засобів праці, що впливає на ефективність використання методів прийняття рішень.

84.Фактор відповідності систем, що впливає на ефективність використання методів прийняття рішень.

85.Наукова організація праці як фактор, що впливає на ефективність використання методів прийняття рішень.

86.Форми навчальних занять, що дозволяють розвивати навички прийняття рішень.

87.Прийняття рішень в умовах повторюваної однорівневої конфліктної ситуації (елементи теорії ігор).

88.Поняття «теорії ігор», її характеристика і можливості для прийняття рішень.

89.Прийняття рішень в умовах дії невизначених факторів стохастичної природи (елементи теорії стохастичних рішень).

90.Прийняття рішень в умовах стохастичної  невизначеності.


СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна:

  1. Анисимов О.С. Методология: Функция, сущность, становление. — М.: РАГС, 1996.
  2. Аунау Ф. Ф. Научные методы принятия решений. — М., 1974.
  3. Афонин А. С. Основи мотивації праці. — К.: МАУП, 1994.
  4. Борман Д., Вороніна Л., Федерман Р. Менеджмент. — Гамбург; Лейпциг; К., 1992
  5. Блюмборг В. А., Глущенко В. Ф. Какие решения лучше? Метод расстановки приоритетов. — Л., 1982.
  6. Брук В. М., Николаев В. И. Методы принятия решений в сложных системах. — Л., 1977.
  7. Голубков Е. П. Програмно-целевой метод управления. — М., 1980.
  8. Дружинін В. В., Конторов Д. С. Ідея, алгоритм, рішення. — М.: Воениздат, 1972.
  9. Дюран В., Сделп П. Кластерный анализ. — М., 1977.

10. Карпов А. В. Психологія прийняття управлінських рішень. — М.: Юрист, 1998.

11. Кокорева Г. А. Системный анаси процедур принятия управленческих решений. — М., 1991.

12. Колпаков В. М. Методы управления. — К., 1997.

13. Колпаков В. М. Теорія і практика прийняття управлінських рішень.К..МАУП, 2000

14. Методы обоснования, принятия и реализации управленческих решений. — М., 1979.

15. Модели и алгоритмы принятия управленческих решений / Под ред. Борсуцкого и др. — Донецк, 1998.

16. Норкотт Д. Прийняття інвестиційних рішень. М.,1997.

17. Панасюк А. Ю. А що в нього в підсвідомості. — М.: Справа, 1996.

18. Плаус С.  Психологія оцінки і ПР. М.,1998.

19. Рейльян Я. Р. Аналітична основа прийняття управлінських рішень. — М.: Фінанси і статистика, 1989.

20. Смирнов Э.А. Розробка УР. М.,2000.

21. Теплова Т.В. Фінансові рішення: стратегія і тактика. М.,1998.

22. Фатхутдинов Р. А. Розробка управлінського рішення. — М.: ЗАТ “Бізнес-школа”, 1998.

23. Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений. — М., 1997

 

Додаткова:

24. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., 1991.

25. Акофф Р. Искусство решения проблем. М., 1987

26. Анисимов О.С. Новое управленческое мышление: сущность и пути формирования. М., 1991

27. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение. — М., Воронеж, 1996.

28. Введение в системный анализ / В. А. Губанов и др. — Л.: ЛГУ, 1988.

29. Введение в системный анализ. / В.А.Губанов и др. – Л., 1988;

30. Венцель Е. С. Исследование операций. Задачи, принципы, методоло
гия. — М., 1980.

31. Виханский О.С., Наумов А.И. Практикум по курсу “Менеджмент”. — М.: Гардарика, 1998.

32.  Герчинова И. Н. Менеджмент. — М., 1995.

33. Глущенко В.В., Глущенко Н.И. Разработка управленческого решения. М., 1997.

34.  Гончаров Г. А. Суггестия: теория и практика. — М., 1995.

35. Горский Ю. М. Системноинформационный анализ процессов управления. — Новосибирск: Наука, 1988.

36. Графы, сети и алгоритмы / М. Свами и др. — М., 1984.

37. Дейнеко О.А. Современный организатор производства. М., 1984

38. Деркач А.А., Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Психолого-акмеологические основы изучения и рефлексивной культуры госслужащих. М., 1998.

39. Диев В.С. Управленческие решения: неопределенность, модели, интуиция. Новосибирск. 2001.

40. Евланов Л. Г. Теория и практика принятия решений. — М.,1984.

41. Екатеринославский Ю. Ю. Управленческие ситуации, анализ и решения. — М., 1988.

42. Зазыкин В.Г. Чернышев А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. М., 1992

43. Искусство управленческой деятельности / С. В. Платонов
и др. — К., 1996.

44. Калина А. В., Конєва М. И., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і прогнозування. — К.: МАУП, 1997.

45. Калина А. В., Осокина В. В. Економічна теорія і практика господарювання. — К.: МАУП, 1997.

46. Карданская Н.Л. Принятие управленческого решения. М., 1999.

47. КарповТ.П. Управленческий учёт. — М.: Юнити, 1998.

48. Корнилов Ю.К. Мышление в производственной деятельности. Ярославль, 1984

49. Круглов М. И. Стратегическое управление компанией. – М., 1984

50. Ладенко И. С. Тульчинский Г. Л. Логика целевого управления. — Новосибирск, 1988.

51. Литвак Б. Г. Управлінське рішення. — М.: Тандем, 1998.

52. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения. М., 2000.

53. Менеджмент и самоменеджмент в системе рыночных отношений / Ф.М. Русинов и др. — М.: Инфра-М, 1996.

54. Мескон М., Альберт А., Хедоури А. М. Основы менеджмента. — М.: Дело, 1995.

55. Методы анализа и обоснования решений в управлении экономикой. — М., 1989.

56. Планкетт Л., Хейл Г. Выработка и применение управленческих решений. — М., 1984.

57. Ременников В.В. Разработка управленческого решения. М., 2000.

58. Робер М. А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. — М.: Прогресс, 1988.

59. Стивенсон В.Дж. Управление производством. — М.: Бином, 1998.

60. Стратегия и тактика антикризисного управления / Под ред. А. П. Градова, Б.И. Кудина — СПб.: Специальная  литература, 1996.

61. Стратегія і тактика антикризового управління / Під ред.
А. П. Градова, Б. И. Кудина — Спб.: Спеціальна  література, 1996.

62. Трухаев Р. И., Горшков. Факторный анализ в организационных системах. — М., 1985.

63. Человеко-машинные системы принятия решений с элементами искусственного интелекта/ Б. М. Герасимов и др. — К.: Наук. думка, 1992.

64.  Щедровицкий Г. П. Философия, наука, методология. — М., 1997.

65. Щёкин Г. В. Теория и практика управления персоналом. —К.: МАУП,  1996.

Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Організація роботи аптек” (для бакалаврів, спеціалістів)

Підготовлено к.е.н., проф. Новальською Н.І.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного  менеджменту  (Протокол № 7 від 17 березня 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Новальська Н.І. Навчальна програма дисципліни “Організація роботи аптек” (для бакалаврів, спеціалістів). ― К.: МАУП, 2010. –  16 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Організація роботи аптек” , методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список літератури.

 

 

 

 

©       Міжрегіональна  Академія  управління персоналом (МАУП), 2010

 


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна програма з дисципліни “Організація роботи аптек” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент організацій”, професійне спрямування “Медичний та фармацевтичний менеджмент”. 

Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі управління закладами охорони здоров’я. Формування умінь щодо розроблення та здійснення планування роботи закладів в галузі охорони здоров’я, прийняття адекватних рішень під час створення та використання операційних підсистем в галузі охорони здоров’я. 

Завданнями навчальної дисципліни “Організація роботи аптек” є теоретична підготовка студентів з питань:

  • організаційних засад лікарського забезпечення населення і лікувально-профілактичних закладів; 
  • базових принципів організації роботи аптек ;
  • організації роботи аптеки з товарними запасами;
  • організації безрецептурного та рецептурного відпуску лікарських засобів з аптек;
  • специфіки організації, ліцензування та акредитації фармацевтичних закладів;
  • організації роботи спеціалізованих аптек;
  • організації внутрішньоаптечного контролю якості ліків;

а також набуття практичних навичок та вмінь:

  • складання документів до ліцензування та акредитації фармацевтичних закладів;
  •  відпуску ліків в аптеках;
  •    роботи з рецептами.

Міжпредметні зв’язки: 

Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни “Організація роботи аптек” після опанування студентами знань з курсу “Основи менеджменту” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як “Організаційно-правові засади менеджменту охорони здоров’я”, “Економіка і фінансування охорони здоров’я”, “Страхова медицина”, “Підприємництво в охороні здоров’я”, “Облік і звітність в охороні здоров’я”, “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН  дисциплін

«ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АПТЕК»

№з/п  

Назва змістового модуля та теми

Змістовий модуль 1.  Загальні засади роботи аптек
1. Медикаментозне забезпечення населення і медичних закладів
2. Базові принципи організації роботи аптек
3. Організація роботи аптеки з товарними запасами
Змістовий модуль ІІ. Організація відпуску ліків з аптеки
4. Організація безрецептурного відпуску лікарських засобів з аптек
5 Особливості прийому рецептів та відпуску за ними отруйних, сильнодіючих ліків, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
6. Визначення вартості ліків індивідуального виготовлення
7. Організація роботи спеціалізованих аптек

 

Разом годин: 54

Змістовний модуль 1.  ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РОБОТИ АПТЕК

 

Тема 1. Організаційні засади лікарського забезпечення населення та лікувально-профілактичних закладів

Державна політика і регулювання у сфері лікарського забезпечення. Суб’єкти і принципи державної політики і регулювання лікарського забезпечення. Функції Державного департаменту і контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських за­собів і виробів медичного призначення. Функції Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України. Лабораторний контроль якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної реалізації. Мета діяльності Державного фармакологічного центру МОЗ України. Поняття про належну лабораторну і клінічну практику. Завдання Державного науково-експертного фармакопейного центру. Завдання Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України. Поняття про наркотичні та психотропні речовини і прекурсори.

Суб’єкти системи лікарського забезпечення. Поняття про виробництво ліків і належну виробничу практику. Характеристика фірм-виробників лікарських засобів. Поняття про оптову реалізацію ліків і належну практику дистрибуції. Характеристика оптових фармацевтичних підприємств.

Умови здійснення оптової реалізації лікарських засобів. Характеристика типової організаційної структури суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову реалізацію ліків. Завдання та функції аптечних складів (баз). Організаційні вимоги до діяльності аптечних складів (баз). Функції основних відділів (секторів) аптечних складів (баз). Обов’язки уповноваженої особи аптечного складу (бази) з вхідного контролю якості лікарських засобів. Методика вхідного контролю на аптечному складі (базі).

Література: [1, 2, 3, 10, 15, 22]

Тема 2.    Базові принципи організації роботи аптек

Умови здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів. Основні функції аптек. Класифікація аптек. Нормативи розвитку аптечної мережі. Організаційні вимоги до діяльності аптек. Приміщення аптеки та їх обладнання. Номенклатура штатних посад аптеки. Відділи аптек та їх функції. Порядок відкриття і діяльності структурних підрозділів аптеки. Формула ширини розвитку аптечної мережі.

Матеріальна відповідальність в аптеці. Мета, підстави та суб’єкти матеріальної відповідальності. Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків.

Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень та особистої гігієни працівників аптеки. Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень аптеки. Вимоги санітарного режиму до особистої гігієни працівників аптеки.

Принципи належної фармацевтичної практики. Основні елементи належної фармацевтичної практики.

Література: [1, 2, 3, 5, 6, 10, 15, 22]

 

Тема 3. Організація роботи аптеки з товарними запасами

Визначення поточної потреби та організація замовлення лікарських засобів. Визначення поточної потреби. Характеристика постачальників лікарських засобів і виробів медичного призначення. Критерії вибору постачальника, можливі форми оплати товару і чинники, від яких залежить розмір торгівельної націнки. Особливості замовлення наркотичних та психотропних речовин і прекурсорів списку №1. Обов’язки уповноваженої особи аптеки стосовно вхідного контролю якості лікарських засобів. Методика вхідного контролю в аптеці. Перелік ліків, які підлягають обов’язковій лабораторній перевірці. Залишковий термін придатності. Особливості приймання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів списку №1. Основні претензії до постачальників.

Організація зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення. Основні принципи організації зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення. Особливості зберігання наркотичних і психотропних речовин і прекурсорів. Особливості зберігання отруйних і сильнодіючих лікарських засобів. Організація зберігання лікарських засобів в залежності від фізичних і фізико-хімічних властивостей і впливу різних факторів довкілля. Особливості зберігання лікарської рослинної сировини і медичних п’явок. Особливості зберігання гумових, пластмасових виробів, перев’язувальних засобів та допоміжних матеріалів. Особливості зберігання лікарських засобів і врахуванням характеру лікарських форм. Особливості зберігання лікарських засобів з врахуванням термінів їх придатності. Утилізація і знищення неякісних лікарських засобів.

Відпуск лікарських засобів з аптеки. Визначення роздрібних цін на готові лікарські засоби. Порядок відпуску товару з аптеки.

Література: [1, 2, 4, 5, 23]

 

Змістовий модуль ІІ. Організація відпуску ліків з аптеки

Тема 4. Організація безрецептурного відпуску лікарських засобів з аптек

Принципи самолікування і характеристика безрецептурних препаратів. Суть самолікування. Джерела навичок самолікування. Хвороби, при яких застосовують безрецептурні препарати. Основні правила самолікування. Критерії віднесення медикаментів до безрецептурних ліків. Характеристика вітчизняного Переліку лікарських засобів, які відпускаються без рецептів з аптек. Найпоширеніші безрецептурні лікарські засоби в Україні.

Інформаційно-рекламне забезпечення реалізації безрецептурних препаратів. Основні джерела інформації щодо безрецептурних лікарських засобів. Порядок реклами лікарських засобів для населення в Україні. Європейський підхід до реклами безрецептурних засобів. Сюжетні рішення телерекламних звернень стосовно безрецептурних препаратів. Основні принципи розміщення безрецептурних препаратів в залі обслуговування аптеки.

Роль фармацевтичної опіки у безрецептурному відпуску ліків. Суть фармацевтичної опіки. Принципи фармацевтичної опіки.

Література: [1- 4, 7-9, 11-14, 16- 21, 24- 27]

Тема 5.      Особливості прийому рецептів та відпуску за ними отруйних, сильнодіючих лікарських засобів, наркотичних речовин і прекурсорів

Загальні вимоги до виписування рецептів. Категорії медичних працівників, які мають право виписувати рецепти. Форми рецептурних бланків. Загальні правила виписування рецептів.

Особливості виписування і відпуску окремих груп лікарських засобів. Особливості виписування і відпуску наркотичних і психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1. Норми відпуску наркотичних і психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1. Особливості виписування і відпуску отруйних лікарських засобів. Особливості виписування і відпуску снодійних лікарських засобів. Особливості виписування і відпуску транквілізаторів. Особливості виписування рецептів на лікарські засоби, що мають анаболічну активність. Особливості виписування і відпуску спирту етилового та спиртовмісних речовин. Особливості виписування нейролептичних і антидепресивних лікарських засобів, стероїдних гормонів.

Організація виписування та відпуску ліків на безоплатних та пільгових засадах, а також хронічним хворим. Порядок виписування і відпуску ліків на безоплатних і пільгових засадах. Особливості виписування і відпуску лікарських засобів хронічним хворим. Виписування і відпуск інших лікарських засобів.

Література: [1, 2, 3, 4]

 

Тема 6. Визначення вартості ліків індивідуального виготовлення

Організація приймання і таксування індивідуальних лікарських засобів. Організація роботи стосовно приймання рецептів. Загальні правили таксування рецептів на індивідуально виписані ліки. Таксування рідин для зовнішнього і внутрішнього застосування, очних крапель, ін’єкційних розчинів. Таксування порошків, свічок, пілюль і мазей. Таксування водних витяжок. Таксування спирту і спиртових розчинів.

Характеристика методів реєстрації протаксованих рецептів. Методика журнального методу реєстрації рецептів. Методика квитанційного методу реєстрації рецептів. Особливості реєстрації безоплатних і пільгових рецептів.

Організація виготовлення ліків в аптечних умовах. Оснащення асистентської кімнати. Загальні правила виготовлення ліків. Особливості роботи з отруйними, наркотичними та психотропними речовинами і прекурсорами списку № 1.

Організація предметно-кількісного обліку ліків, їх оформлення та відпуску з аптеки. Організація предметно-кількісного обліку лікарських засобів в аптеках. Оформлення до відпуску лікарських форм індивідуального виготовлення. Порядок відпуску ліків індивідуального виготовлення з аптек. Доставка ліків додому.

Література: [1, 2, 3, 4]

 

            Тема 7. Організація роботи спеціалізованих аптек

Загальні підходи до організації роботи спеціалізованих аптек. Види спеціалізації аптек. Характеристика аптек, що здійснюють лікарське забезпечення лікувально-профілактичних закладів. Обов’язки фармацевта лікувально-профілактичного закладу і клінічного провізора.

Організація виписування та виготовлення лікарських засобів для лікувально-профілактичних закладів. Порядок виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення лікувально-профілактичними закладами. Характеристика виробничого процесу серійного виготовлення розчинів для ін’єкцій. Організація і порядок оформлення лабораторно-фасувальних робіт. Вимоги санітарного режиму до виготовлення ліків в асептичних умовах.

Дотриманням в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів встановлених правил обліку та зберігання лікарських засобів. Правили отримання, зберігання, використання, обліку рецептурних бланків форми № 1 і № 2 та спецбланків форми №3. Нормативи та умови зберігання лікарських засобів в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів. Особливості предметно-кількісного обліку ліків в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів.

Література: [1, 2, 3, 4]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота з дисципліни “Організація роботи аптек” виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент організацій” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Мета контрольної роботи – закріпити та поглибити теоретичні знання, набуті у процесі вивчення курсу “Організація роботи аптек”, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, законодавчими актами та статистичними матеріалами, а також з матеріалами власних досліджень в організаціях. Це має максимально наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-25 (внут. 11-74).

Загальні вимоги. Контрольну роботу слід виконувати на аркушах паперу А-4 державною мовою. Сторінки необхідно пронумерувати.

Завдання виконується на основі аналізу діяльності аптеки, аптечної бази (складу).

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретної організації, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Контрольна робота має бути виконана за наступною структурою:

1. Вступна частина. Назва фармацевтичного закладу, його спеціалізація, організаційно-правова форма, вищий орган управління, місце знаходження, час і порядок утворення. 

  1. 2.     Внутрішні змінні аптечного закладу:
  • стислий опис цілей, завдань, структури, технології, кадрів досліджуваного фармацевтичного закладу; схема взаємозв’язку внутрішніх змінних організації; 
  • сформулювати місію закладу;
  • сформулювати основні цілі на майбутній рік;
  • провести аналіз посадової інструкції або положення про структурний підрозділ (на власний вибір). Копію проаналізованого документа доцільно прикласти як додаток.
  1. 3.     Зовнішнє середовище фармацевтичного закладу:
  • описати зовнішнє середовище фармацевтичного закладу, розподілити за видами всі фактори прямої та непрямої дії; 
  • ілюстрація зв’язків закладу з зовнішнім середовищем: на прикладі вхідного або вихідного листа навести зв’язок з зовнішнім середовищем;
  • перелік та характеристика основних конкурентів конкретного фармацевтичного закладу;
  • аналіз державного регулювання діяльності конкретної аптеки: Закони України; накази Міністерства охорони здоров’я України та інших відомств, положення та інструкції; державні установи, які здійснюють регулювання статистичної звітності закладу охорони здоров’я.
  1. 4.     Організаційна структура управління аптекою:
  • визначте та спроектуйте організаційну структуру управління аптекою, в якій Ви працюєте; 
  • проаналізуйте відповідність типу організаційної структури управління цілям і завданням закладу охорони здоров’я;
  • наявність ієрархічних рівнів управління;
  • які існують можливості щодо удосконалення організаційної структури управління аптекою.
  1. 5.     Аналіз управління технологічними операціями в аптеці
  • характеристика технологій, які використовуються в аптеці. 
  • відповідність технологій, які використовує заклад, акредитаційним вимогам;
  • рекомендації щодо удосконалення управління технологічним процесом закладу охорони здоров’я.
  1. 6.     Організація та ведення діловодства в аптеці.
  2. 7.     Аналіз управління персоналом закладу:
  • скласти штатний розпис працівників аптеки; 
  • аналіз плинності кадрів за минулий рік( пояснення див. В рекомендаціях до виконання контрольної роботи);
    • аналіз підвищення кваліфікації управлінських кадрів, провізорів та середнього фармацевтичного персоналу;
    • рекомендації щодо удосконалення кадрової політики аптеки.

 


питання ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Суб’єкти і принципи державної політики і регулювання лікарського забезпечення.
  2. Функції Державного департаменту і контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських за­собів і виробів медичного призначення.
  3. Функції Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України.
  4. Лабораторний контроль якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної реалізації.
  5. Поняття про належну лабораторну і клінічну практику.
  6. Завдання Державного науково-експертного фармакопейного центру.
  7. Поняття про виробництво ліків і належну виробничу практику.
  8. Характеристика фірм-виробників лікарських засобів.
  9. Поняття про оптову реалізацію ліків і належну практику дистрибуції.

10. Характеристика оптових фармацевтичних підприємств.

11. Організаційні вимоги до діяльності аптечних складів (баз).

12. Обов’язки уповноваженої особи аптечного складу (бази) з вхідного контролю якості лікарських засобів.

13. Класифікація аптек. Основні функції аптек.

14. Організаційні вимоги до діяльності аптек.

15. Порядок відкриття і діяльності структурних підрозділів аптеки.

16. Мета, підстави та суб’єкти матеріальної відповідальності.

17. Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків.

18. Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень та особистої гігієни працівників аптеки.

19. Принципи належної фармацевтичної практики.

20. Визначення поточної потреби в лікарських засобах.

21. Характеристика постачальників лікарських засобів і виробів медичного призначення.

22. Критерії вибору постачальника, можливі форми оплати товару і чинники, від яких залежить розмір торгівельної націнки.

23. Особливості замовлення наркотичних та психотропних речовин і прекурсорів списку №1.

24. Особливості приймання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів списку №1. Основні претензії до постачальників.

25. Основні принципи організації зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення.

26. Особливості зберігання наркотичних і психотропних речовин і прекурсорів.

27. Особливості зберігання отруйних і сильнодіючих лікарських засобів.

28. Організація зберігання лікарських засобів в залежності від фізичних і фізико-хімічних властивостей і впливу різних факторів довкілля.

29. Утилізація і знищення неякісних лікарських засобів.

30. Визначення роздрібних цін на готові лікарські засоби.

31. Порядок відпуску товару з аптеки.

32. Суть самолікування. Джерела навичок самолікування.

33. Критерії віднесення медикаментів до безрецептурних ліків. Характеристика вітчизняного Переліку лікарських засобів, які відпускаються без рецептів з аптек.

34. Основні джерела інформації щодо безрецептурних лікарських засобів.

35. Порядок реклами лікарських засобів для населення в Україні.

36. Основні принципи розміщення безрецептурних препаратів в залі обслуговування аптеки.

37. Роль фармацевтичної опіки у безрецептурному відпуску ліків.

38. Категорії медичних працівників, які мають право виписувати рецепти.

39. Загальні вимоги до виписування рецептів.

40. Особливості виписування і відпуску наркотичних і психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1.

41. Особливості виписування і відпуску отруйних лікарських засобів.

42. Організація виписування та відпуску ліків на безоплатних та пільгових засадах, а також хронічним хворим.

43. Організація роботи стосовно приймання рецептів.

44. Загальні правили таксування рецептів на індивідуально виписані ліки. 

45. Методика журнального методу реєстрації рецептів.

46. Методика квитанційного методу реєстрації рецептів. Особливості реєстрації безоплатних і пільгових рецептів.

47. Організація виготовлення ліків в аптечних умовах.

48. Організація предметно-кількісного обліку лікарських засобів в аптеках.

49. Порядок відпуску ліків індивідуального виготовлення з аптек.

50. Доставка ліків додому.

51. Види спеціалізації аптек.

52. Характеристика аптек, що здійснюють лікарське забезпечення лікувально-профілактичних закладів.

53. Обов’язки фармацевта лікувально-профілактичного закладу і клінічного провізора.

54. Порядок виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення лікувально-профілактичними закладами.

55. Характеристика виробничого процесу серійного виготовлення розчинів для ін’єкцій.

56. Організація і порядок оформлення лабораторно-фасувальних робіт.

57. Вимоги санітарного режиму до виготовлення ліків в асептичних умовах.

58. Правили отримання, зберігання, використання, обліку рецептурних бланків форми № 1 і № 2 та спецбланків форми №3.  

59. Нормативи та умови зберігання лікарських засобів в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів.  

60. Особливості предметно-кількісного обліку ліків в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів.


СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

А. Нормативно-правові акти

  1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради Ук­раїни 28 червня 1996 p. — К. : Феміна, 1996. — 64 с.
  2. Указ Президента України «Про Положения про Міністерство охо­рони здоров’я України» від 24 липня 2000 p. № 918/2000 // Юридичні ас­пекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 люто­го 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 48-50.
  3. Закон України “Про внесення змін до Закону “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від 8 липня 1999 p. №863-ХІУ //Юридичні аспекти фармації: Збірник нор­мативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мега-поліс, 2001. -С. 576-579.
  4. Закон України “Про лікарські засоби” від 4 квітня 1996 p. № 123/ 96 ВР (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 70/97 від 14. 02. 1997) // Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001р. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 32-35.
  5. Постанова KM України “Про затвердження Положения про Комі­тет з контролю за наркотиками МОЗ України” від 15 січня 1996 p. № 72 // Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів ста­ном на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 582-583.
  6. Постанова KM України “Про затвердження Положення про Дер­жавний департамент з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення” від 5 червня 2000 p. № 917 // Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 46-48.
  7. Постанова KM України “Про затвердження Положення про Дер­жавну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охо­рони здоров’я України” від 16 лютого 1998 р. № 179 // Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 p. -Харків: Мегаполіс, 2001.-С. 110-111.
  8. Постанова KM України від 5 вересня 1996 p. № 1071 “Про поря­док закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здо­ров’я, що фінансуються з бюджету” // Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 440-442.
  9. Постанова KM України від 17 серпня 1998 p. № 1303 «Про впо­рядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп насе­лення та за певними категоріями захворювань» //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001р.-Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 435-436.

10. Наказ МОЗ України “Про затвердження Настанови 42-01-2002 “Лікарські засоби. Належна практика дистрибуції” від 19 березня 2002 p. № 103 // Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу «Провизор». — 2002. -№ 17.-С. 18-21.

11. Наказ МОЗ України “Про питання Державного фармакологічного центру МОЗ України” від 17 травня 2001 p. № 186 // Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу “Провизор”. — 2001. — № 13. — С. 9-12.

12. Наказ МОЗ України “Про реорганізацію Державного науково-ек­спертного центру лікарських засобів” від 15 лютого 2000 p. № 23 // Юри­дичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 101-102.

13. Наказ МОЗ України від 14 червня 1993 p. № 139 “Про затверд­ження Інструкції по санітарно-протиепідемічному режиму аптек” //Юри­дичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 534-544.

14. Наказ МОЗ України від 18 грудня 1997 p. № 356 “Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в дер­жавних і комунальних закладах охорони здоров’я України” // Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лю­того 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 603-618.

15. Наказ МОЗ України від 28 жовтня 2002 p. № 385 “Про затверд­ження переліку закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у зак­ладах охорони здоров’я” // Юридичні аспекти фармації: розділ журналу “Провизор”, 2002. — № 23. — С. 5-8.

16. Наказ МОЗ України від 30 жовтня 2001 р. № 436 «Про затверд­ження Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі» // Юридичні аспекти фармації: розділ жур­налу «Провизор», 2002. — № 4. — С. 8-12.

17. Наказ МОЗ України від 31 грудня 1996р. № 395 “Про затверд­ження Методичних рекомендацій по визначенню вартості виготовлення і фасування лікарських засобів і виробів медичного призначення ” //Про­визор, 1999.-№ 12.-С. 13-19.

18. Наказ МОЗ України від 8 грудня 2000 p. № 324 “Про порядок отримання спеціальних рецептурних бланків форми № У II Еженедель­ник “Аптека”, 2001. — № 1. — С. 61.

19. Наказ МОЗ України від ЗО листопада 2001 р. № 479 “Про внесен­ня змін до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного ви­робництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоро­в’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевого бюджетів” //Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу “Провизор”, 2002. — № 2. — С. 2-22.

20. Наказ МОЗ України від ЗО. 06. 1994 p. № 117 “Про порядок випису­вання рецептів та відпуску лікарських засобів і виробів медичного призна­чення з аптек” //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актiв станом на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 363-365.

21. Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісно­му обліку в аптечних та лікувально-профілактичних закладах, затверд­жений Наказом МОЗ України від 30 червня 1994 р. № 117 // Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лю­того 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001. — С. 367.

22. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житло­вої політики України № 2 від 4 січня 2001 p. “Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2. 2-10-2001” //Юридичні аспекти фармації: Розділ журналу “Провизор”, 2002. -№ 11.-С. 13-17.

23. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної полі­тики та підприємництва і МОЗ України від 12 січня 2001 p. № 3/9 (зі зміна­ми, затвердженими спільним наказом від 30 серпня 2001 р. № 106/345) «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяль­ності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» // Еженедельник «Аптека». — 2001. — № 5 (276). -С. 55-58.

24. Інформаційний лист Комітету з контролю за наркотикам МОЗ України від 27 червня 2000 р. № 27/466 //Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 10 лютого 2001 p. — Харків: Мегаполіс, 2001.-С. 619.

25. Перелік лікарських засобів, дозволених до застосування в Ук­раїні, які відпускаються за рецептами з аптек, аптечних пунктів та ап­течних кіосків, затверджений Наказом МОЗ України від 21 травня 2002 p. № 181// Спецвипуск журналу «Юридичні аспекти фармації». — Харків: Мегаполіс, 2002. — С. 3-65.

 

Б. Підручники та навчально-методичні посібники

  1. Громовик Б.П.,Терещук С.І.. Практикум з організації та економіки фармації. -Вінниця. Нова книга, 2004. — 447 с.
  2. Громовик Б., Гасюк Г., Мороз Л., Чухрай Н. Фармацевтичний маркетинг: Навч. посібник. — Львів: Наутілус, 2000. — С. 76.
  3. Жарков А.В., Годовальников Г.В. Управление аптечным учреждением. — Минск: Беларусь, 1989. — 59 с.
  4. Матвеева В. Аптечные учреждения: особенности организации и учета. -Харьков: Фактор, 2001. — 248 с.
  5. Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М. Менеджмент та маркетинг в фармації/ Ч. 12. —Харків: Основа, 1999.

 

Додаткова література:

  1. Громовик Б. П. Логістичні рішення у збутовій діяльності фарма­цевтичних фірм // Фармацевтичний журнал — 2001. — № 5. — С. 12-23.
  2. Громовик Б. П. Мониторинг рекламы лекарственных средств на телевидении // Провизор. — 1998. — № 2. — С. 35.
  3. Громовик Б. П. Реклама лікарських засобів на каналах телеба­чення // Маркетинг и реклама. 1999. — № 5. — С. 39-44.
  4. Громовик Б. П., Кулешко Н. М., Заваринский Я. Л. Отношение потребителя к телерекламе лекарственных средств, отпускаемых из аптек без рецепта врача // Провизор. 1998. — № 21. — С. 16-17.

10. Громовик Б. П., Кухар А. А. Современное состояние системы продвижения лекарственных средств в Украине // Провизор. — 2002. — № 15. — С. 3-12.

11. Громовик Б. П., Мірошнікова І. О., Ярко Н. Б. Маркетингове вив­чення питань самолікування та безрецептурного відпуску ліків // Фармацевтичний журнал. —  2001. — №6. — С. 17-26.

12. Громовик Б. П., Щудло Н. Б., Кулешко Н. М. Маркетинг-анализ лекарственных средств безрецептурного отпуска // Провизор. — 1999. — № 2.- С. 28-29.

13. Зупанец И.А., Бездетко Н.В. Фармацевтическая опека больных с простудными заболеваниями // Провизор. — 2002. — № 8. — С. 13-17.

14. Изучение телерекламы косметических средств / Б.П. Громовик, И.А. Мирошникова, В.С. Марчукова, Н.Б. Костюк // Провизор. 2000. -№ 4. — С. 20-23.

15. Ломоносова Т. Історія аптекарської справи в Україні // Аптека. Щотижневик. — 2002. — № 3. — С. 11-15.

16. Мнушко 3.Н., Грекова И.А. Жадько С.В. Изучение предпочте­ний ОТС-препаратов для лечения простудных заболеваний // Провизор, 1999.-№22.-С. 23-26.

17. Мнушко 3.Н., Грекова И.А. Практические аспекты потреби­тельского выбора лекарственных средств // Провизор. — 2000. — № 11. -С. 28-30.

18. Немченко А.С., Гала Л.О. Дослідження проблем медикамен­тозного самолікування населення України// Фармацевтичний журнал. — 1999. — №3. — С. 3-6.

19. Немченко А.С., Гала Л.О. Розробка критеріїв лікарських препа­ратів до переліку безрецептурних засобів на прикладі ненаркотичних аналгетиків та нестероїдних протизапальних засобів // Вісник фармації. — 1998. — № 2. — С. 84-86.

20. Немченко А.С., Гала Л.О. Стан безрецептурного відпуску лікарських засобів населенню в Україні та за кордоном // Вісник фар­мації. — 1999.- № 1.- С. 104-106.

21. Немченко А., Гала Л. Розробка концепції безрецептурного відпуску лікарських засобів та самолікування в Україні // Ліки України. 2001. -№ 7-8.- С. 18-20.-№ 9.- С. 18-21.

22. Про діяльність науково-експертного фармакопейного центру // Фармацевтичний журнал. — 2002. — № 4. — С. 8-11.

23. Украинский фармацевтический рейтинг // Еженедельник «Апте­ка», 2002. — № 8. — С. 3-6: № 9. — С. 4-5.

24. Фармацевтическая опека — важнейший аспект клинической фармации / И. А. Зупанец, В. П. Черных, С. Б. Попов, Н. В. Бездетко, А. В. Зайченко // Провизор. — 2000. — № 11. — С. 6-7.

25. Фармацевтична опіка — перші кроки / І. А. Зупанець, Н. В. Бездітко, Л. Є. Зарума, О. М. Заліська // Аптека Галицька. — 2002. — № 3. — С. 19.

26. Шуванова Е. Можно ли отпустить препарат без рецепта? // Про­визор. — 2000. — № 22. — С. 10-11.

27. Шуванова Е., Печеный О. Зачем выписывать рецепты? // Прови­зор. — 2000. — № 9. — С. 6-7.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Основи фармакології” (для бакалаврів)

Підготовлено: старшим викладачем кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Корінчевською Іриною Анатоліївною

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (Протокол №3 від 18 лютого 2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Основи фармакології” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2009. -16 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, питання для самоконтролю, а також список літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2009

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Фармакологія є фундаментальною медико-біологічною наукою про ліки, що пов’язує фармацевтичні та клінічні дисципліни, необхідні в майбутній професійній діяльності фармацевтичного менеджера.

На сучасному етапі зростає роль менеджера в підвищенні ефективності фармацевтичного бізнесу, фармацевтичної безпеки та фармакотерапії хворих, проведенні інформаційної роботи серед населення та фармацевтичної опіки, умінні контролювати лікарські рецепти та надавати консультації лікарям і пацієнтам з різноманітних питань раціонального застосування готових і екстемпоральних лікарських засобів, які є на фармацевтичному ринку України.. 

Мета вивчення дисципліни: на основі глибоких наукових знань сформувати теоретичні знання та практичні навички щодо засвоєння основних питань з фармакології, фармакомаркетингу, фармакодинаміки, фармакокінетики та фармакобезпеки ліків.

 Завданням навчальної дисципліни є  вивчення:

  • систематизації лікарських засобів за фармакологічними групами та особливостей їх раціонального застосування;
  • рекомендації і обґрунтування найбільш раціональних замінників препаратів у разі їх відсутності в аптеці для подальшого їх використання в практичній діяльності;
  • питань комбінування та взаємодії лікарських засобів з урахуванням фармакологічної сумісності;
  • специфіки роботи з міжнародною та торговельною номенклатурою лікарських засобів.

При вивченні курсу “Основи фармакології”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Вивчення дисципліни “Основи фармакології” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Медична біологія”, “Біоорганічна та біологічна хімія”, “Мікробіологія” тощо; закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосування знань з фармакології в процесі подальшого навчання і у професійній діяльності.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

з  дисципліни

 ОСНОВИ ФАРМАКОЛОГІЇ

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль 1. Лікарська рецептура та державний контроль фармакологічного нагляду
1 Правила виписування рецептів
2 Правила  виписування  лікарських  форм
3 Система фармакологічного нагляду в Україні
Змістовий модуль 2. Загальна фармакологія
4 Зміст та завдання фармакології
5 Фармакодинаміка лікарських засобів
6 Загальні поняття про фармакокінетику
Змістовий модуль 3. Характеристика фармакологічних груп препаратів
7 Засоби, що впливають на периферичну нервову систему
8 Засоби, що впливають на вегетативну нервову систему
9 Засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи
10 Анальгетичні засоби
11

Психотропні засоби

12 Побічна дія лікарських засобів

 

Разом годин:

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст дисципліни

ОСНОВИ ФАРМАКОЛОГІЇ

 

Змістовий модуль 1. Лікарська рецептура та державний контроль фармакологічного нагляду

Тема 1. Правила виписування рецептів

Медична рецептура. Функції складових частин рецепту. Методика аналізу структури та змісту лікарського рецепту. Типові помилки, шо зустрічаються в лікарських рецептах. Корекція рецепту. Накази МОЗ України “Про правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення” та “Перелік лікарських засобів, дозволених для застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів”.

Література: [2, 5, 7, 12]

Тема 2. Правила  виписування  лікарських  форм

Класифікація медикаментозних засобів за шляхом уведення в організм хворого. Форми лікарських засобів.Правила виписування рецептів (нормативна документація). Виписування та корекція рецептів на тверді лікарські форми. Виписування та корекція рецептів на рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування та для ін’єкцій. Виписування та корекція рецептів на рідкі лікарські форми для внутрішнього вживання. Виписування та корекція рецептів на м‘які лікарські форми.

Література: [2, 5, 6, 7]

Тема 3. Система фармакологічного нагляду в Україні

Закон України “Про лікарськi засоби”. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”. Постанови Кабінету Міністрів України “Про  перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з обігом яких пов’язана діяльність, що підлягає ліцензуванню” та “Про затвердження правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах”. Наказ МОЗ України “Про затвердження інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі”. Завдання Управління післяреєстраційного нагляду Державного фармакологічного центру МОЗ України. Участь клінічних провізорів у впровадженні Державного формуляру ЛЗ у лікувально-профілактичних закладах.

Література: [1, 2, 10]

 

 

Змістовий модуль  2.  Загальна фармакологія

 

  Тема 4. Зміст та завдання фармакології

 

Зміст фармакології, її завдання та місце серед інших фармацевтичних дисциплін. Основні  етапи  розвитку фармакології.  Принципи  класифікації лікарських засобів. Етапи створення нових лікарських засобів. Нові напрямки розвитку фармакології: педіатрична, геріатрична, радіаційна, імунофармакологія, психофармакологія, фармакогенетика, хронофармакологія. Види лікарської терапії. Поняття про гомеопатію. Джерела і шляхи отримання лікарських засобів. Поняття про лікарську сировину, речовину, засіб, препарат. Сучасні методи досліджень у фармакології. Шляхи пошуку і розробки нових лікарських засобів. Доклінічні та клінічні дослідження.

Література: [6, 9, 10, 11, 12]

 

Тема 5. Фармакодинаміка лікарських засобів

Поняття про рецептори, агоністи, антагоністи, синергізм, потенціювання, антагонізм ліків. Види дії лікарських речовин на організм. Характер та суть взаємодії лікарських речовин з  компонентами клітинних мембран. Види негативного впливу лікарських речовин на організм. Специфічна небажана (органотропна) дія лікарських засобів. Дозування лікарських засобів. Класифікація та визначення доз. Фармакодинаміка. Фактори, що впливають на дію ліків. Залежність фармакологічного ефекту від властивостей лікарських засобів.

Література: [6, 9, 10, 11, 12]

 

Тема 6. Загальні поняття про фармакокінетику

Види всмоктування, основні механізми. Біодоступність та біоеквівалентність. Зв’язування лікарських засобів з білками плазми крові та іншими біолігандами. Розподіл препаратів в організмі. Проникнення через гістогематичні бар’єри. Депонування ліків. Біотрансформація ліків, її види. Шляхи екскреції ліків з організму. Фактори, що впливають на фармакокінетику ліків. Явища, що виникають при повторному застосуванні ліків. Основні принципи і види взаємодії лікарських засобів. Характеристика фізико-хімічної (фармацевтичної), фармакокінетичної і фармакодинамічної взаємодії ліків. Поняття про фармакогенетику. Фармакогенетичні підходи до прогнозування терапевтичної ефективності та токсичності лікарських препаратів.

Література: [6, 9, 10, 11, 12]]

Змістовий модуль  3. Характеристика фармакологічних груп препаратів

Тема 7. Засоби, що впливають на периферичну нервову систему

Засоби для місцевої анестезії. Класифікація місцевих анестетиків за хімічною будовою та використанням для різних видів анестезії. Вимоги до препаратів з групи місцевих анестетиків. Механізм дії. Фармакомаркетинг та порівняльна характеристика сучасних місцевоанестезуючих засобів. В’яжучі засоби. Органічні та неорганічні в’яжучі засоби. Механізм дії, показання до застосування.         Обволікаючі засоби. Загальна характеристика обволікаючих засобів. Механізм дії, показання до застосування. Адсорбуючі засоби. Класифікація. Механізм дії. Показання до застосування. Подразнювальні засоби. Класифікація. Механізм дії. Вплив на шкіру та слизові оболонки. Показання до застосування.

Література: [6, 9, 10, 11, 12]

 

 

 

 

Тема 8. Засоби, що впливають на вегетативну нервову систему

Нервові синапси, медіатори та рецептори. Класифікація засобів, що впливають на вегетативну нервову систему. Поняття про холінергічні рецептори. Фармакологічні ефекти, що виникають при збудженні та пригніченні холінорецепторів. Холіноміметичні засоби. М-холіноміметики. Н-холіноміметики. Антихолінестеразні засоби та реактиватори холінестерази. Холіноблокуючі засоби. М- та Н- холіноблокатори. Класифікація міорелаксантів. Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію. Класифікація засобів, що впливають на адренорецептори. Адреноміметичні засоби.Адреноблокуючі засоби. Симпатолітики. 

Література: [6, 9, 10, 11, 12]

Тема 9. Засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи

Класифікація засобів, що впливають на НС. Засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи. Засоби для наркозу. Загальна характеристика стану наркозу. Класифікація засобів для наркозу. Засоби для інгаляційного наркозу. Засоби для неінгаляційного наркозу. Класифікація за тривалістю дії. Спирт етиловий. Фармакологія і токсикологія спирту етилового, використання в клінічній практиці. Особливості відпуску з аптеки. Снодійні засоби (гіпнотики). Загальна характеристика снодійних засобів. Фармакомаркетинг. Порівняльна характеристика снодійних засобів різних груп. Протисудомні засоби. Використання препаратів різних фармакологічних груп для усунення судом. Протиепілептичні засоби. Протипаркінсонічні засоби

Література: [6, 9, 10, 11, 12]

 

Тема 10. Анальгетичні засоби

Загальна характеристика анальгетиків. Класифікація. Поняття про опіатні рецептори. Наркотичні анальгетики. Класифікація за хімічною будовою та походженням. Показання до застосування анальгетичних  засобів, взаємозамінність. Побічні ефекти. Фармакобезпека. Ненаркотичні анальгетики. Класифікація ненаркотичних анальгетиків. Фармакомаркетинг та фармакологічна характеристика препаратів. Порівняльна характеристика, взаємозамінність, побічна дія та напрямки її зменшення. Фармакобезпека.

Література: [6, 9, 10, 11, 12]]

 

Тема 11. Психотропні засоби

Класифікація психотропних препаратів. Загальна характеристика. Поняття про психодислептики. Нейролептики. Поняття про нейролептанальгезію. Транквілізатори. Класифікація транквілізаторів. Поняття про атаральгезію. Седативні засоби. Солі літію.Фармакокінетика та фармакодинаміка, показання до застосування. Класифікація засобів, що стимулюють ЦНС. Психомоторні стимулятори. Аналептики. Ноотропні засоби. Адаптогени. Антидепресанти.

Література: [6, 9, 10, 11, 12]

Тема 12. Побічна дія лікарських засобів

            Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами. Причини гострих отруєнь. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп. Поняття про антидоти. Види антидотної терапії. Побічна дія лікарських засобів. Роль клінічних провізорів у профілактиці побічних реакцій/дій ліків.Побічна дія лікарських засобів. Види побічної дії/побічних реакцій ліків. Передозування абсолютне і відносне (токсичні ефекти). Непереносність. Ідіосинкразія. Алергічні реакції. Мутагенність, тератогенність, ембріотоксичніть, фетотоксичність, канцерогенність. Заходи щодо виявлення та реєстрації побічної дії ліків (форма № 137/0). Накази МОЗ України “Про організацію подання інформації про побічну дію лікарських засобів” та “Про внесення доповнень у Додаток 3 пункту 5.1 Інструкції про здійснення нагляду за побічними  реакціями/діями лікарських засобів”. Поняття про фармацевтичну опіку.

Література: [3, 4, 6, 13]

ПИТАННЯ для самоконтролю

  1. Медична рецептура. Функції складових частин рецепту.
  2. Типові помилки, що зустрічаються в лікарських рецептах. Корекція рецепту.
  3. Класифікація медикаментозних засобів за шляхом уведення в організм хворого.
  4. Форми лікарських засобів.
  5. Правила виписування рецептів (нормативна документація).
  6. Виписування та корекція рецептів на тверді лікарські форми.
  7. Виписування та корекція рецептів на рідкі лікарські форми для зовнішнього та внутрішнього застосування.
  8. Виписування та корекція рецептів на м‘які лікарські форми.
  9. Завдання Державного фармакологічного центру МОЗ України.

10. Основні  етапи  розвитку фармакології.

11. Принципи  класифікації лікарських засобів.

12. Поняття про гомеопатію.

13. Джерела і шляхи отримання лікарських засобів.

14. Поняття про лікарську сировину, речовину, засіб, препарат.

15. Сучасні методи досліджень у фармакології.

16. Шляхи пошуку і розробки нових лікарських засобів.

17. Доклінічні та клінічні дослідження.

18. Поняття про рецептори, агоністи, антагоністи, синергізм, потенціювання, антагонізм ліків.

19. Види дії лікарських речовин на організм.

20. Дозування лікарських засобів. Класифікація та визначення доз.

21. Фармакодинаміка.

22. Залежність фармакологічного ефекту від властивостей лікарських засобів.

23. Депонування ліків.

24. Шляхи екскреції ліків з організму.

25. Фактори, що впливають на фармакокінетику ліків.

26. Основні принципи і види взаємодії лікарських засобів.

27. Поняття про фармакогенетику.

28. Засоби для місцевої анестезії. Вимоги до препаратів з групи місцевих анестетиків.

29. В’яжучі засоби. Обволікаючі засоби.

30. Адсорбуючі засоби. Подразнювальні засоби.

31. Класифікація засобів, що впливають на вегетативну нервову систему.

32. Фармакологічні ефекти, що виникають при збудженні та пригніченні холінорецепторів.

33. Класифікація міорелаксантів.

34. Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію.

35. Класифікація засобів, що впливають на ЦНС.

36. Засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи.

37. Засоби для наркозу.

38. Засоби для інгаляційного та  неінгаляційного наркозу.

39. Спирт етиловий.

40. Снодійні засоби (гіпнотики).

41. Протисудомні засоби.

42. Протиепілептичні засоби.

43. Протипаркінсонічні засоби

44. Загальна характеристика анальгетиків.

45. Наркотичні та ненаркотичні анальгетики.

46. Класифікація психотропних препаратів.

47. Поняття про психодислептики.

48. Нейролептики.

49. Поняття про нейролептанальгезію.

50. Транквілізатори.

51. Поняття про атаральгезію.

52. Седативні засоби.

53. Класифікація засобів, що стимулюють ЦНС.

54. Психомоторні стимулятори.

55. Основні принципи фармакотерапії гострих отруєнь лікарськими засобами.

56. Симптоми гострих отруєнь лікарськими засобами різних фармакологічних груп.

57. Поняття про антидоти. Види антидотної терапії.

58. Роль клінічних провізорів у профілактиці побічних реакцій/дій ліків.

59. Види побічної дії/побічних реакцій ліків.

60. Поняття про фармацевтичну опіку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

А. Основна література

  1. Закон України “Про лікарськi засоби” №123/96 ВР від 04.04.1996р.
  2. Наказ МОЗ України “Про правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення”  № 117 від 30.06.94 р.
  3. Наказ МОЗ України “Про організацію подання інформації про побічну дію лікарських засобів” № 51 від 08.02.2001 р.
  4. Наказ МОЗ України “Про внесення доповнень у Додаток 3 пункту 5.1 Інструкції про здійснення нагляду за побічними  реакціями/діями лікарських засобів” № 52 від 08.02.2001 р.
  5. Наказ МОЗ України “Переліку лікарських засобів, дозволених для застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів” № 360  від 20.10.2005 р.
  6. Дроговоз С. М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник. — Харків: Видавничий центр „ХАІ”, 2006. — 480 с.
  7. Косуба Р. Б., Кучер В. І. Основи медичної рецептури. — Чернівці, 2000. — 80 с.
  8. Пішак В. П., Заморський І. І. Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби. – Чернівці: Медик, 2001. – 192 с.
  9. Фармакологія: Підручник / І. С. Чекман, Н. О. Горчакова, В. А. Туманов та ін.; За ред. І. С.  Чекмана. — К.: Вища школа, 2001. – 495 с.

10. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.

11. Дроговоз С. М. Фармакология на ладонях (справ очник). – Харьков, 2006. – 116с.

12. Харкевич Д. А. Фармакология: Учебник для мединститутов. – М.: ГЭОТАР Медицина, 2002. – 661 с.

 

Б. Додаткова

13. Бобирєв В. М., Крилов В. В., Чекман І. С. Фармакологія. — К.: Здоров”я, 1996. — 416 с.

14. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. — 1-е вид. — Харків: РІРЕГ, 2001. — 556 с.

15. Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні та фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 191 с.

16. Стефанов О. В., Вікторов О. П., Мальцев В. І. Побічні дії лікарських засобів і система   фармакологічного нагляду //Лікування та діагностика. — 2002. — № 3. — С. 53-60.

17. Машковский М. Д. Лекарственные средства: Пособие для врачей: в 2 т. – 14-е изд., перераб., испр. и доп. — М.: ООО „Издательство Новая Волна”: Издатель С. Б. Дивов, 2002. — 1148 с.

18. Лепахин В. К., Шашкова Г. В. Синонимы лекарственных средств. М.: Медицина, 1995. — 110 с.

19. Купновицька І.Г. Клінічна фармація: Підручник для студентів фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів . – Івано-Франківськ. – 2006. – 259 с.

20. Бухтіарова Т.А. Реакція опіоїдної системи при болю і її модуляція амізоном, диклофенаком і мефенамінатом натрію //Фармакол. вісник. – 1998. — № 5. – С. 26-28.

21. Верстакова О.Л., Рудаков А.Г. О безопасности применения препаратов, содержащих парацетамол //Клин. фармакол. и терапия. — 1998. — № 1. — С. 47.

22. Дзяк Г.В. Нестероидные противовоспалительные препараты: новые представления о механизме действия и новые возможности //Лікування та діагностика. – 1997.- № 3. – С. 12-16.

23. Кузнєцова Л.В. Досвід застосування антигістамінних препаратів у лікуванні різних видів алергії //Ліки. – 2003. — № 3-4. – С. 125-131.

24. Чекман И.С., Горчакова Н.А., Французові С.Б. и др. Кардиопротекторы. – К.: Здоров”я, 2005. – 204 с.

25. Чекман І.С., Шумейко О.В., Тяжка О.В. Клініко-фармакологічні властивості протиалергічних препаратів //Ліки. – 2004. — № 1-2. – С. 24-31.

26. Фокіна К.С. Порівняння антиальтеративної дії сучасних і перспективних препаратів з протизапальною дією //Клінічна фармація. – 2005. – Т. 9, № 4. – С. 48 – 51.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий