Навчальна програма з дисципліни “Організація роботи лікувльно-профілактичних закладів” (для магістрів)

Підготовлено: старшим викладачем кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Корінчевською Іриною Анатоліївною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №6   від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Організація роботи лікувльно-профілактичних закладів” (для магістрів). — К.: МАУП, 2010. -16 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, завдання для контрольних робіт,а також список  літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2010

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Якісне медичне і фармацевтичне забезпечення населення України визначено стратегічним завданням держави. Охорона здоров’я є однією з найскладніших і багаторівневих галузей. Сьогодення потребує реформування діяльності галузі, напрямками якого є впровадження нових форм організації медичної допомоги, перехід до загальної лікарської практики на зразок сімейного лікаря, багатоканальність фінансування медичної діяльності, акредитація та ліцензування медичних закладів. Пріоритетні напрямки розвитку галузі визначені Указом Президента України “Про основні напрямки соціальної політики на період до 2012 року”, висвітлені у Посланні до Верховної Ради “Україна: поступ у XXI століття” і сформульовані у міжгалузевій комплексній програмі “Здоров’я нації”. Реформи у суспільстві принесли деякі позитивні зміни у розвиток галузі охорони здоров’я. Посилились вимоги до оптимальних форм організації медичної допомоги та фармацевтичного забезпечення діяльності галузі. Здійснюється

оптимізація та упорядкування мережі закладів охорони здоров’я та їх кадрового забезпечення, що підвищує роль якісної фахової підготовки медичного та фармацевтичного працівника на сучасному рівні.

Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів з організацією медичного забезпечення населення України і організацією діяльності основних типів закладів охорони здоров’я в умовах реформування галузі, а також сформувати практичні навички організації діяльності різних типів і видів закладів охорони здоров’я.

Основними завданнями дисципліни є  вивчення:

  • основних понять про організацію медичного забезпечення дорослого населення та визначення основних видів і типів закладів, що надають медичну допомогу;
  • сутності амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому міському населенню, її розвиток і перспективи;
  • особливостей фармацевтичного забезпечення і його перспективи;
  • закономірностей організації стаціонарної допомоги, факторів, що впливають на її ефективність і шляхи реформування;
  • особливостей організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

При вивченні курсу “Організація роботи лікувально-профілактичних закладів”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Вивчення дисципліни “Організація роботи лікувально-профілактичних закладів” передбачає тісні зв’язки з іншими дисциплінами курсу і спрямована на формування фахівця-управлінця в галузі охорони здоров’я, який має сучасні знання з реформування і функціонування галузі охорони здоров’я в ринкових умовах.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

 дисципліни 

„ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ”

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль  1. Теоретичні основи організації роботи закладів охорони здоров’я  
1 Типи і види медичних закладів
2 Особливості роботи мережі медичних закладів та їх працівниківв умовах реформування галузі охорони здоров’я
3 Характеристика організації амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому міському населенню і основних видів закладів для її надання
4 Роль різних медичних закладів в наданні стаціонарної допомоги
5 Перехід до загальної лікарської практики на зразок сімейноїмедицини
6 Основи фармацевтичної діяльності
Змістовий модуль  2. Практичні основи медичної діяльності
7 Номенклатура закладів охорони здоров’я і лікарських посад
8 Міська поліклініка: завдання, структура
9 Стаціонар багатопрофільної лікарні: функції, структура
10 Особливості організації роботи сільської дільничої лікарні

 

Разом годин:

 

Зміст дисципліни

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ  

Змістовий модуль  1. Теоретичні основи організації роботи закладів охорони здоров’я

 

Тема 1. Типи і види медичних закладів

Принципи та види лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню України. Типи і види закладів охорони здоров’я. Фармацевтичні заклади охорони здоров’я. Лікувально-профілактичні заклади. Номенклатура закладів охорони здоров’я. Перелік лікарських посад.

Література: [1, 2, 8, 10, 12, 13]

Тема 2. Особливості роботи мережі медичних закладів та їх працівників

в умовах реформування галузі охорони здоров’я

Розмежування функцій медичних працівників залежно від участі медичних закладів у наданні медичної допомоги різного ступеня складності. Ліцензування та акредитація в галузі охорони здоров’я. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики.

Література: [ 3, 8- 13] 

Тема 3. Характеристика організації амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому міському населенню і основних видів закладів для її надання

Сучасні особливості зростання ролі амбулаторно-поліклінічної допомоги в первинному медико-санітарному забезпеченні населення. Недоліки позастаціонарної ланки медичної допомоги та перспективи її розвитку. Дільничний принцип обслуговування.

Література: [3, 8-13]

 

 

Тема 4. Роль різних медичних закладів в наданні стаціонарної допомоги

Чинники формування потреби в стаціонарній допомозі. Обсяг і рівень госпіталізації, їх показники. Фактори, що обумовлюють потребу в стаціонарній допомозі населення України. Функції сучасної лікарні за рекомендаціями ВООЗ. Завдання завідувача відділення стаціонару. Зміст роботи лікаря-ординатора. Завдання та зміст роботи середнього медичного персоналу стаціонарного відділення. Заходи, що сприяють покращенню якості стаціонарної допомоги та ефективному використанню ліжкового фонду і забезпеченню ліжками.

Література: [3, 8-13]

 

Тема 5. Перехід до загальної лікарської практики на зразок сімейної

медицини

Визначення понять “сімейна медицина” та “сімейний лікар”. Актуальність впровадження сімейної медицини. Завдання сімейного лікаря, фахові обов’язки. Перехід від дільничного принципу обслуговування до сімейної медицини в Україні. Етапи впровадження загальної лікарської практики. Характеристика існуючих організаційних моделей роботи сімейних лікарів.Приклади організації системи сімейної практики в різних країнах (Велика Британія, Скандинавські країни, США, Росія). Фактичний стан ПМСД в Україні, її поетапне реформування на засадах сімейної медицини.

Література: [1–3, 5, 6, 8–13]

Тема 6. Основи фармацевтичної діяльності

Перелік посад фармацевтичних працівників, що заміщуються фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізори). Перелік фармацевтичних закладів охорони здоров’я. Визначення понять “аптека”, “лікарська аптека”, “фармацевтичне виробництво”. Завдання різних типів фармацевтичних закладів. Динаміка чисельності і організація роботи із медикаментозного забезпечення діяльності закладів охорони здоров’я. Стандарти акредитації аптечних установ.

Література: [1, 2, 4, 10, 11, 12, 13]

Змістовий модуль  2. Практичні основи медичної діяльності

Тема 7. Номенклатура закладів охорони здоров’я і лікарських посад

 

Посадові обов’язки головного лікаря міської лікарні, завідувача відділення, лікаря стаціонару. Перелік лікарських посад у фармацевтичних закладах. Посадові особи, які беруть участь в управлінні лікувально-профілактичними закладами, їх завдання.

Література: [8, 10, 12]

Тема 8. Міська поліклініка: завдання, структура

Схема організації міської поліклініки відповідно до її завдань. Структура основних підрозділів. Основні розділи роботи дільничного лікаря-терапевта, лікаря кабінету інфекційних захворювань, лікаря-спеціаліста. Чинники, що впливають на ефективність роботи поліклініки. Переваги та недоліки дільничного принципу обслуговування населення. Обов’язки дільничного терапевта та дільничної медичної сестри. Визначення диспансерного методу, його принципи, етапи диспансеризації. Принципи та методи відбору контингенту для диспансерного спостереження.

Література: [2, 4, 8, 10, 11, 13]

 

Тема 9. Стаціонар багатопрофільної лікарні: функції, структура

Схема організації багатопрофільної лікарні, структура стаціонару, функції приймального відділення і лікувально-діагностичних підрозділів. Організація роботи завідувача стаціонарного відділення, лікаря-ординатора. Чинники, що впливають на ефективність роботи стаціонару. Структурні підрозділи служби анестезіології та реанімації в лікарнях, їх основні завдання.

Література: [4, 5, 10, 11 - 13]

Тема 10. Особливості організації роботи сільської дільничої лікарні

 

Структура плану сільської дільничої лікарні. План роботи СДЛ (СЛА). Організаційні заходи (розвиток мережі закладів дільниці, керівництво медичними закладами дільниці і громадсько-санітарними організаціями, зв’язок з сільськими радами). Робота з кадрами (розподіл, виховання, підвищення їх ділової кваліфікації). Санітарно-протиепідимічна робота сільської дільничої лікарні.

Література: [1, 2, 3, 5, 11 - 13]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Відповідно до навчального плану студенти виконують контрольну роботу з дисципліни “Організація роботи лікувально-профілактичних закладів”. Виконання контрольної роботи сприятиме поглибленому вивченню основних тем курсу, формуванню практичних навичок з організації різних форм надання медичної допомоги. Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

 

Перша літера прізвищастудента

 

Номер варіантаконтрольної роботи

 

А, Б, В 1
Г, Д, Е 2
Є, Ж, З 3
І, Ї, Й, К 4
Л, М, Н 5
О, П, Р 6
С, Т, У 7
Ф, Х, Ц 8
Ч, Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи — поглибити і розширити спектр знань у галузі організації роботи лікувально-профілактичних закладів на основі визначення основних форм надання медичної допомоги, а також сформувати у студентів вміння самостійно працювати з навчальною спеціальною літературою, законодавчими актами, штатними нормативами, обліковими документами та матеріалами власних досліджень у закладах охорони здоров’я.

Послідовність виконання контрольної роботи:

1. Індивідуальне завдання слід доповнити описово (словами) або схемами та цифрами.

2. Скласти список використаної літератури.

3. Посилання на облікові документи або звіти закладів охорони здоров’я потребують ксерокопій документів в додатках.

4. Додатки.

Контрольна робота повинна бути здана у строк, встановлений навчальним планом. Студенти, що не здали контрольної роботи, до заліку не допускаються. Контрольну роботу потрібно підписати і зазначити дату її виконання. При задовільному її виконанні контрольну роботу буде зараховано. За наявності зауважень викладача студент доопрацьовує роботу з урахуванням зауважень і здає її до деканату.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

1. Навести схему структури денного стаціонару поліклініки.

2. Перелічити існуючі в Україні посади фармацевтичних працівників, які заміщуються фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізор).

3. Фактори, що впливають на термін лікування хворого у стаціонарі і залежать від роботи лікарні.

 

Варіант 2

1. Згідно з переліком закладів охорони здоров’я скласти перелік фармацевтичних закладів.

2. Навести схему амбулаторії сімейного лікаря.

3. Дати визначення понять “хоспіс”, “лікарня”, “центр”, “здоровпункт”.

 

Варіант 3

1. Навести схему стаціонару багатопрофільної лікарні.

2. Дати визначення понять “лікарняна” або “міжлікарняна” аптека.

3. Завдання кабінету інфекційних захворювань поліклініки.

 

 

Варіант 4

1. Навести перелік закладів охорони здоров’я, що належать до типу 1.1. “Лікарняні заклади”.

2. Навести структуру денного стаціонару поліклініки.

3. Заклади, що посідають провідне місце у системі стаціонарної допомоги дорослому міському населенню.

 

Варіант 5

1. Дати визначення поняття “первинна медико-санітарна допомога”.

2. Навести схему основних підрозділів міської поліклініки.

3. Розділи роботи дільничного лікаря-терапевта.

 

Варіант 6

1. Визначити завдання, які виконує аптека як заклад охорони здоров’я.

2. Зазначити основні підрозділи стаціонару.

3. Підрозділи амбулаторії сімейного лікаря.

 

Варіант 7

1. Зазначити види та типи закладів охорони здоров’я.

2. Навести структуру денного стаціонару поліклініки.

3. Основні розділи роботи завідувача відділення стаціонару міської лікарні.

 

Варіант 8

1. Навести структуру підрозділів міської лікарні.

2. Навести динаміку змін забезпеченості аптечними закладами в Україні.

3. Заходи, що сприяють раціональному використанню ліжкового фонду лікарні.

 

Варіант 9

1. Навести основні відділення міської поліклініки.

2. Основні розділи роботи лікаря-ординатора стаціонару.

3. Якими закладами представлена наукова база фармацевтичної галузі?

 

Варіант 10

1. Навести розподіл аптечних закладів в Україні за формами власності.

2. Навести схему структури міської лікарні.

3. В яких закладах може працювати сімейний лікар?

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Охарактеризуйте організаційні принципи лікувально-профілактичної допомоги та фармацевтичного забезпечення.
  2. Перелічіть види лікувально-профілактичної допомоги та заклади, що її надають, а також види фармацевтичних закладів.
  3. Вкажіть фактори, що визначають потребу в стаціонарній допомозі (у тому числі у спеціалізованій), а також в забезпеченні ліками.
  4. Які чинники впливають на формування потреби в медичному персоналі?
  5. Охарактеризуйте види лікувально-профілактичної допомоги за ступенем складності та вкажіть, у яких основнихзакладах надається той чи інший вид допомоги.
  6. Ліцензування та акредитація медичних і фармацевтичних закладів.
  7. Охарактеризуйте методику акредитації медичних закладів.
  8. Перелічіть посадові особи, які беруть участь в управлінні лікувально-профілактичними закладами, та зазначте, у чому полягають їх завдання.
  9. Розподіл аптечних закладів за формами власності.
  10. Чинники, що визначають роль амбулаторії і поліклініки у медичному забезпеченні населення.
  11. Завдання міської поліклініки.
  12. Характеристика основних розділів роботи поліклініки.
  13. Структура поліклініки.
  14. Формування штату поліклініки.
  15. Функції реєстратури.
  16. Переваги та недоліки дільничного принципу обслуговування населення.
  17. Обов’язки дільничного терапевта та дільничної медичної сестри.
  18. Визначення диспансерного методу, його принципи, етапи диспансеризації.
  19. Принципи та методи відбору контингенту для диспансерного спостереження.
  20. Види реабілітації, їх суть та організація медичної реабілітації.
  21. Організація роботи кабінету інфекційних захворювань.
  22. Призначення пункту невідкладної допомоги.
  23. Значення стаціонарозамінюючої допомоги, її організаційні форми.
  24. Функції та структура денного стаціонару.
  25. Причини посилення окремих видів спеціалізованої допомоги в поліклініках, їх організаційні форми.
  26. Завдання допоміжно-діагностичних підрозділів поліклініки.
  27. Динаміка забезпеченості аптечними закладами в Україні.
  28. Чинники, що впливають на потребу в стаціонарній допомозі.
  29. Завдання міської лікарні.
  30. Формування штату стаціонарів.
  31. Структурні підрозділи стаціонару багатопрофільної міської лікарні.
  32. Основні завдання приймального відділення.
  33. Структурні підрозділи служби анестезіології та реанімації в лікарнях, їх основні завдання.
  34. Засади формування відділень (палат) денного перебування та сестринського догляду, їх завдання.
  35. Визначення потреби у створенні спеціалізованих медичних центрів, їх роль у медичному забезпеченні населення.
  36. Виробництво фармацевтичних препаратів в Україні.
  37. Завдання завідувача відділення стаціонару.
  38. Зміст роботи лікаря-ординатора.
  39. Завдання та зміст роботи середнього медичного персоналу стаціонарного відділення.
  40. Заходи, що сприяють покращенню якості стаціонарної допомоги та ефективному використанню ліжкового фонду і забезпеченню ліжками.
  41. Розподіл аптечних закладів в Україні.
  42. Визначення поняття “первинна медико-санітарна допомога” (ПМСД).
  43. Основні принципи ПМСД.
  44. Чинники розвитку сімейної медицини.
  45. Характеристика існуючих організаційних моделей роботи сімейних лікарів.
  46. Приклади організації системи сімейної практики в різних країнах (Велика Британія, Скандинавські країни, США, Росія).
  47. Фактичний стан ПМСД в Україні, її поетапне реформування на засадах сімейної медицини.
  48. Завдання та зміст роботи сімейного лікаря.
  49. Можливі організаційні моделі сімейної медицини в Україні.
  50. Підрозділи амбулаторій сімейної медицини в Україні.
  51. Штатні посади працівників сімейної медицини.
  52. Показники діяльності закладів охорони здоров’я.
  53. Методики оцінки якісної діяльності закладів охорони здоров’я.
  54. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами.

55. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я.

56. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики.

  1. Стандарти акредитації аптечних установ.
  2. Визначення понять “сімейна медицина” та “сімейний лікар”.
  3. Завдання сімейного лікаря, фахові обов’язки.
  4. Перехід від дільничного принципу обслуговування до сімейної медицини в Україні.
  5. Загальні характеристики та специфічні особливості закладів охорони здоров’я.

62. Критерії макрооточення закладу охорони здоров’я.

63. Які основні категорії споживачів послуг (товарів) закладів охорони здоров’я?

64. Які нормативно-правові документи визначають та регламентують діяльність закладів охорони здоров’я в Україні?

65. Охарактеризуйте основні складові безпосереднього оточення закладу охорони здоров’я.

66. За якими ознаками класифікують заклади охорони здоров’я?

67. Які основні типи закладів охорони здоров’я формують систему охорони здоров’я України?

68. Наведіть класифікацію лікарняних закладів охорони здоров’я за сферою діяльності.

69. Які заклади формують санітарно-епідеміологічну службу України?

70. В чому полягають основні особливості фармацевтичних (аптечних) закладів?

71. Наведіть класифікацію закладів охорони здоров’я за організаційно-правовою формою діяльності.

72. В яких випадках проводиться ліцензування господарської діяльності з провадження медичної практики?

73. Наведіть основні ліцензійні вимоги до господарської діяльності із провадження медичної практики.

74. Охарактеризуйте основні кваліфікаційні вимоги до процесу провадження медичної практики.

75. Перелічіть основні документи, які подаються в Міністерство охорони здоров’я України з метою ліцензування господарської діяльності з медичної практики.

76. В чому полягає сутність державного контролю за дотриманням умов і правил підприємницької діяльності з медичної практики?

77. Які чинники обумовлюють ефективний державний контроль за  якістю проведення господарської діяльності з медичної практики?

78. Які вимоги покладені в основу державного контролю за торгівлею лікарськими засобами?

79. Перелічіть складові технічного та технологічного регламентів виробництва лікарських засобів.

80. Визначте ліцензійні вимоги до основних технологічних зон приміщень для виробництва лікарських засобів.

81. В чому полягає специфіка ліцензійних вимог до виробництва стерильної фармацевтичної продукції?

82. Охарактеризуйте основні ліцензійні вимоги до організаційної роботи закладів з оптової торгівлі лікарськими засобами.

83. Визначте основні ліцензійні вимоги до приміщень аптечних складів.

84. В чому полягають загальні принципи зберігання лікарських засобів в аптечних складах?

85. Охарактеризуйте санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень аптечної бази.

86. Який мінімальний розмір аптек та їх структурних підрозділів?

87. Охарактеризуйте чинні вимоги до обладнання та санітарно-гігієнічних умов роботи аптек.

  1. В якому порядку проходить державна акредитація закладів охорони здоров’я?
  2. Які критерії беруться до уваги при акредитації закладів охорони здоров’я?
  3. Які вимоги державної акредитації щодо розподілу функціональних обов’язків в апараті управління лікувально-профілактичним закладом?

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

А .Нормативно-правові акти

  1. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 4.
2.     Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” № 963 від 8 серпня 2000 р. // Офіційний вісн. України. – 2000. – № 32. – С. 22.
  1. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я” № 765 від 15 липня 1997 року.
4.     Наказ МОЗ України “Стандарти акредитації аптечних установ” № 2 від 12 січня 1998 р.
5.     Наказ МОЗ України “Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини” № 195 від 10.08.2000.
  1. Наказ МОЗ України “Про ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики” № 38/63 від 16.02.2001.(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держпідприємництва № 23/57 від 15.02.02 )
  2. Наказ МОЗ України “Про затвердження Порядку визначення установ з проведення атестації та експертизи в галузі народної і нетрадиційної медицини” № 324  від 23.08.2002р.
  3. Наказ МОЗ України “Про акредитацію закладів охорони здоров’я” №287 від 29.09.97, із змінами 12.03.2005.

Б. Основна:

  1. Агаев Э.Р., Болдырева В.В. Сельский врачебный участок.- М.: Медицина, 1975.-С. 165-175.
  2. Баркман Э. М., Родов Я.И. Управление больницей.- М.: Медецина, 1992.-248 с.
  3. Гаврилов Н.И., Фофонов В.П. Организация медицинской помощи сельскому населению.,- М.: Медицина,1982.- С. 34-41.
  4. Голяченко О. М. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. —399 с.
  5. Діяльність галузі охорони здоров’я за 2008 рік. — К., 2002.
  6. Зимин В.П. Организация непрерывной системы контроля качества медицинской помощи в многопрофильном стационаре в системе обязательного медицинского страхования // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №3. – С. 31-36.К., 1993. — Ч. 1.
  7. Лехан В.М.  Система охорони здоров’я в Україні.: підсумки, проблеми, перспективи. ‑ К.: Сфера, 2002. ‑28 с.
  8. Медицинская помощь на дому. Будущее стационара: Пер. с англ. — К., 1996. — 385 с.

В. ДодатковБ. Основна:

а:

  1. Общепрактическая и семейная медицина: Пер. с нем./ Под ред. М. М. Комеха. — Минск, 1997. — 618 с.

10. Овчаров В.К. Аккредитация и оценка качества деятельности медицинских учреждений // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1995. — №4. – С. 25-35.

11. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения / Под ред. Ю. П. Лисицина, Н. Я. Копытина. — М., 1984. —

12. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения: В 2 т. / Под ред. Ю. П. Лисицина. — М., 1987.

13. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Під ред. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я”

Підготовлено к.е.н., доц. кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Фетісовою Н.І.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного  менеджменту (протокол № 6 від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Фетісова Н.І. Навчальна програма дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я”. – К.: МАУП, 2010. – 16 с.

Методична розробка містить пояснювальну записку, навчально-тематичний план, програмний матеріал дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список рекомендованої літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.  

Мета вивчення дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я”: ознайомлення з основними поняттями індивідуального та громадського здоров’я населення; формування ідеології визначення ролі здоров’я нації в розвитку держави; ознайомлення з принципами методології аналізу шляхів та можливостей збереження і зміцнення індивідуального здоров’я та здоров’я нації.

Основним завданням курсу є формування у студентів знань з таких основних питань: 

  • сучасні уявлення та концепції формування і збереження здоров’я населення засобами державного управління;
  • стан здоров’я населення та фактори, що впливають на здоров’я в Україні перехідного періоду;
  • формування ідеології та концепції зміцнення і покращення здоров’я нації;
  • основні тенденції стратегії і тактики управління рівнем здоров’я населення України.

Міжпредметні зв’язки: 

Вивчення дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Державна політика у сфері охорони здоров’я”, “Законодавство у сфері охорони здоров’я”, “Теорія і практика державного управління охороною здоров’я”, “Управління змінами у сфері охорони здоров’я” та ін.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 дисципліни

“Державне управління
охороною громадського здоров’я”
№з/п Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль І. Теоретичні та управлінські аспекти формування здоров’я
1. Здоров’я як системна категорія — сутність, зміст і визначення (ВООЗ, 1999)
2. Індивідуальне здоров’я як особистісна характеристика людини
3. Громадське здоров’я як показник національної безпеки і конкурентоспроможності держави
4. Медико-соціальні проблеми формування, підтримки і покращення здоров’я населення України. Аспекти національного і регіонального управління
Змістовий модуль  ІІ. Медико-соціальні аспекти формування здоров’я
5. Демографічні проблеми України як інтегральний показник стану громадського здоров’я
6. Поняття прогнозу здоров’я. Фактори ризику здоров’я
7. Особливості трансформаційного періоду в економіці і громадському суспільстві, їх вплив на стан здоров’я і систему охорони здоров’я в Україні
8. Стрес як головний соціальний чинник захворювань в ХХІ столітті
9. Сучасна державна політика запобігання негативному впливу екологічних факторів на стан здоров’я населення

Разом годин:72

Зміст дисципліни

“Державне управління

охороною громадського здоров’я”

 

Змістовий Модуль І. Теоретичні та управлінські аспекти формування здоров’я

 

Тема 1. Здоров’я як системна категорія — сутність, зміст і визначення (ВООЗ, 1999)

         Сучасна концепція індивідуального і громадського здоров’я. Нові уявлення щодо принципів охорони здоров’я. Основні принципи сучасної теорії і практики громадської охорони здоров’я. Принципи сприяння покращенню здоров’я: емансипації та позитивності, активізації потенціалу, участі, мережевої взаємодії, соціального підкріплення, відповідальності. партнерства, пристосування. Модель факторів здоров’я. Напрямки пріоритетності діяльності сприяння покращенню здоров’я. 

Поняття про індивідуальне і громадське здоров’я. Біосоціальні аспекти категорії здоров’я і його порушення. Визначення поняття “здоров’я” за ВООЗ. Сфери та складові здоров’я. Рівні здоров’я. Зв’язок здоров’я з базисними організаційними структурами. Коефіцієнт життєстійкості нації.

Методологічні підходи у визначенні концепції індивідуального і громадського здоров’я. Концепція триєдності системи “природа – людина — суспільство”. Концепція сприйняття покращенню громадського здоров’я. Концепція сприйняття покращенню здоров’я (Оттавська хартія 1986 р.).  Програма Європейського регіонального бюро ВООЗ “Здоров’я — 21”. Програма ВООЗ “Здоров’я для всіх до 2000 року і далі”. Етапи формування сучасної політики ВООЗ щодо охорони громадського здоров’я.

Література основна [2, 3, 7-9, 11]

Література додаткова [18, 22]

 

Тема 2. Індивідуальне здоров’я як особистісна характеристика людини

Індивідуальне здоров’я. Сучасний погляд та визначення. Особистісні та соціальні засади формування, збереження та передачі. Здоровий спосіб життя як шлях забезпечення особистого здоров’я. Передумови доброго здоров’я (Оттавська Хартія). Завдання системи управління охороною здоров’я, їх узгодженість із програмами ВООЗ та ЄС у формуванні та збереженні індивідуального здоров’я в побуті та на робочому місці.

Література основна [2, 3, 7-9, 11]

Література додаткова [18, 20, 29]

Тема 3. Громадське здоров’я як показник національної безпеки і конкурентоспроможності держави

Сутність громадського здоров’я. Базова ознака громадського здоров’я – благополуччя. Оцінка стану громадського здоров’я. Ідентифікатори громадського здоров’я.

Планування програми сприяння покращенню громадського здоров’я. Алгоритм програм сприяння здоров’ю. Модель планування процесу сприяння здоров’ю.

Моніторинг та оцінка діяльності з покращення громадського здоров’я. Критерії моніторингу та оцінки діяльності спеціалістів, які надають послуги у сфері покращення громадського здоров’я. Критерії моніторингу та оцінки інновацій у сфері покращення громадського здоров’я. Критерії моніторингу та оцінки ефективності міжсекторної взаємодії у сфері покращення громадського здоров’я.

Роль галузей суспільного життя у формуванні громадського здоров’я. Міжгалузеві механізми підтримки. Міжгалузеві механізми управління в галузі охорони громадського здоров’я.

Література основна [7, 9, 11]

Література додаткова [17, 19, 24, 30]

Тема 4. Медико-соціальні проблеми формування, підтримки і покращення здоров’я населення України. Аспекти національного і регіонального управління

Системний підхід до проблем формування, збереження і генерування здоров’я. Методологія і методичні засоби в управлінні охороною здоров’я. Біосоціальні засади охороною здоров’я населення України. Системний підхід до управління і реформ у галузі охороною здоров’я. Наукові основи реформування управління охороною здоров’я. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на боротьбу із туберкульозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ВІЛ/СНІДом, онкологічними захворюваннями, на вдосконалення служби охорони материнства і дитинства, медицини катастроф, трансплантації, донорства, сільської охорони здоров’я, впровадження сімейної медицини тощо.

Регіональні аспекти нового напрямку в охороні здоров’я. Регіональні особливості охорони громадського здоров‘я.

Література основна [5, 7- 10]

Література додаткова [12, 13, 15, 18, 28]

Змістовий модуль  ІІ. Медико-соціальні аспекти формування здоров’я

Тема 5. Демографічні проблеми України як інтегральний показник стану громадського здоров’я

 Медико-соціальні аспекти демографічних процесів. Демографічні показники. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення.

Демографічна ситуація в Україні. Народжуваність. Фактори, що впливають на рівень народжуваності. Смертність. Середня очікувана тривалість життя. Причини, наслідки, завдання державної політики ризику смертності.

Література основна [5, 7]

Література додаткова [16, 23, 27, 33]

Тема 6. Поняття прогнозу здоров’я. Фактори ризику здоров’я

Екзогенні та ендогенні фактори ризику здоров’я. Міжсекторальні технології здоров’я. Міжсекторальне управління ризиками в системі охорони здоров’я.

Здоровий спосіб життя як нова технологія підтримки здоров’я. Поняття здорового способу життя. Складові здорового способу життя. Поняття формування здорового способу життя. Поняття ідеології формування здорового способу життя. Принципи формування здорового способу життя. Стратегії формування здорового способу життя. Заходи щодо формування здорового способу життя. Методологія і методика формування здорового способу життя. 

Епідеміологія основних неінфекційних захворювань. Інтегрована профілактика основних хронічних неінфекційних захворювань. Обґрунтування оптимізації програми профілактики основних хронічних неінфекційних захворювань. Система обліку і моніторингу факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань. Картка обліку факторів ризику. Інформаційна система корекції факторів ризику. Технологія та перспективи реалізації програми інтегрованої профілактики хронічних неінфекційних захворювань.

Національні і міжнародні програми запобігання захворюванням. Нові технології здоров’я.

Література основна [5, 7]

Література додаткова [24, 29, 33]

Тема 7. Особливості трансформаційного періоду в економіці і громадському суспільстві, їх вплив на стан здоров’я і систему охорони здоров’я в Україні

Медико-соціальні аспекти здоров’я: проблеми перехідного періоду. Особливості системи охорони здоров’я в перехідний період. Фактори впливу на стан здоров’я: економічне забезпечення, зміни в системі охорони здоров’я, роль громадських організацій, роль людини. Громадські організації – партнери в охороні здоров’я. Стратегія формування здорового способу життя в умовах трансформаційної економіки

Література основна [1-6, 9, 10]

Література додаткова [21, 25, 28, 30]

Тема 8. Стрес як головний соціальний чинник захворювань в ХХІ столітті

Біосоціальні причини і прояви стресу. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення. Поведінкові, інтелектуальні, емоційні та фізіологічні прояви професійного стресу. Постійний стрес, пов’язаний з роботою – важливий чинник депресивних розладів. Рекомендації стосовно запобіганню стресів. Рекомендації Європейської Комісії. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення. Зелена книга Європейської Комісії стосовно “підтримки європейської мережі корпоративної соціальної відповідальності”.

Література основна [12]

Література додаткова [24, 32]

Тема 9. Сучасна державна політика запобігання негативному впливу екологічних факторів на стан здоров’я населення

Актуальність екологічних аспектів в охороні здоров’я населення України. Географія здоров’я в Україні. “Екологічна нерівність” громадян України. Екологічна культура населення.

Міжгалузева сутність механізмів управління екологенними захворюваннями. Міжгалузевий характер екологічних проблем і їх вирішення. Екологічна відповідальність.

Сучасні екосоціальні системи.

Нові аспекти екологічної політики. Сучасні аспекти безпечної життєдіяльності. Соціально-гуманітарні аспекти оптимізації екологічної політики.

Література основна [7, 11]

Література додаткова [26, 31]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми на­вчання є складовою навчального процесу й активною формою са­мостійної роботи студентів,

Мета контрольної роботи — поглибити та систематизувати здо­буті в процесі вивчення курсу теоретичні знання, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, за­конодавчими актами та статистичними матеріалами і застосовувати теоретичні знання та набуті навички на практиці для дослідження й аналізу соціально-економічних процесів, що є основою державного управління охороною громадського здоров’я.

Контрольна робота повинна мати обсяг не менше 15-ти сторінок тексту (комп’ютерний набір — 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел.

Варіант контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента Номер варіанту контрольної роботи
А, Б, В 1
Г, Д, Е,Є 2
Ж, З, І 3
Й, К, Л 4
М, Н,О 5
П, Р, С 6
Т, У, Ф 7
Х, Ц, Ч 8
Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

  1. Основні принципи сучасної теорії і практики громадської охорони здоров’я.
  2. Екзогенні та ендогенні фактори ризику здоров’я.
  3. Завдання. На основі статистичних даних розгляньте особливості епідситуації та організації протитуберкульозних заходів серед населення певного регіону України.

 

Варіант 2

  1. Поняття про індивідуальне і громадське здоров’я.
  2. Природний рух населення.
  3. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте поведінкові прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.
  4. Здоровий спосіб життя як шлях забезпечення особистого здоров’я.
  5. Механічний рух населення.
  6. Завдання. На основі статистичних даних розгляньте особливості епідситуації та організації заходів, спрямованих на боротьбу із інфекційними захворювання, серед населення певного регіону України.

 

Варіант 3

 

Варіант 4

  1. Роль галузей суспільного життя у формуванні громадського здоров’я.
  2. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на вдосконалення служби охорони материнства і дитинства, медицини катастроф, трансплантації, донорства.
  3. Завдання. На основі статистичних даних проаналізуйте показники природного та механічного руху населення певного регіону України.

 

Варіант 5

  1. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на боротьбу із туберкульозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією.
  2. Нові аспекти екологічної політики.
  3. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте емоційні прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.

 

Варіант 6

  1. Медико-соціальні аспекти демографічних процесів.
  2. Екологічна відповідальність.
  3. Завдання. Розгляньте та порівняйте середню динаміку тривалості життя в Україні та інших державах світу.
  4. Демографічна ситуація в Україні.
  5. Географія здоров’я в Україні.
  6. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте інтелектуальні прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.
  7. Здоровий спосіб життя як нова технологія підтримки здоров’я.
  8. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення.
  9. Завдання. Визначте конкретну проблему здоров’я населення регіону та запропонуйте конкретні заходи поліпшення ситуації.

 

Варіант 7

 

Варіант 8

 

Варіант 9

  1. Епідеміологія основних неінфекційних захворювань.
  2. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення.
  3. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте фізіологічні прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.

 

Варіант 10

1.     Національні і міжнародні програми запобігання захворюванням.

  1. Особливості системи охорони здоров’я в перехідний період.
  2. Завдання. Проаналізуйте стан поширеності алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії в Україні. Визначте, які заходи слід здійснювати для зменшення їх розповсюдження. Визначите можливість застосування світового досвіду з даного питання.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

  1. Принципи сприяння покращенню здоров’я.
  2. Модель факторів здоров’я.
  3. Біосоціальні аспекти категорії здоров’я і його порушення. Визначення поняття “здоров’я” за ВООЗ.
  4. Сфери та складові здоров’я.
  5. Рівні здоров’я.
  6. Коефіцієнт життєстійкості нації.
  7. Напрямки пріоритетності діяльності сприяння покращенню здоров’я.
  8. Концепція сприйняття покращенню здоров’я (Оттавська хартія 1986 р.). 
  9. Здоровий спосіб життя як шлях забезпечення особистого здоров’я.

10. Передумови доброго здоров’я (Оттавська Хартія).

11. Модель планування процесу сприяння здоров’ю.

12. Сутність громадського здоров’я.

13. Базова ознака громадського здоров’я – благополуччя.

14. Оцінка стану громадського здоров’я.

15. Ідентифікатори громадського здоров’я.

16.  Алгоритм програм сприяння здоров’ю.

17.  Модель планування процесу сприяння здоров’ю.

  1. Критерії моніторингу та оцінки діяльності спеціалістів, які надають послуги у сфері покращення громадського здоров’я.
  2. Критерії моніторингу та оцінки інновацій у сфері покращення громадського здоров’я.
  3. Критерії моніторингу та оцінки ефективності міжсекторної взаємодії у сфері покращення громадського здоров’я.

21. Системний підхід до проблем формування, збереження і генерування здоров’я.

22. Методологія і методичні засоби в управлінні охороною здоров’я.

23. Біосоціальні засади охороною здоров’я населення України.

24. Системний підхід до управління і реформ у галузі охороною здоров’я.

25. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на боротьбу із туберкульозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ВІЛ/СНІДом, онкологічними захворюваннями

26. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на вдосконалення служби охорони материнства і дитинства, медицини катастроф.

27. Основні національні і регіональні програми з  питань трансплантації, донорства, сільської охорони здоров’я, впровадження сімейної медицини.

28. Демографічні показники: чисельність і склад населення.

29. Механічний рух населення.

30. Природний рух населення.

31. Демографічна ситуація в Україні.

32. Фактори, що впливають на рівень народжуваності.

33. Екзогенні та ендогенні фактори ризику здоров’я.

34. Поняття здорового способу життя.

35. Складові здорового способу життя.

36. Поняття формування здорового способу життя.

37. Поняття ідеології формування здорового способу життя.

38. Принципи формування здорового способу життя.

39. Стратегії формування здорового способу життя.

40. Заходи щодо формування здорового способу життя.

41. Методологія і методика формування здорового способу життя.

42. Інтегрована профілактика основних хронічних неінфекційних захворювань.

43. Обґрунтування оптимізації програми профілактики основних хронічних неінфекційних захворювань.

44. Система обліку і моніторингу факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань.

45. Картка обліку факторів ризику.

46. Інформаційна система корекції факторів ризику.

47. Технологія та перспективи реалізації програми інтегрованої профілактики хронічних неінфекційних захворювань.

48. Фактори впливу на стан здоров’я: економічне забезпечення, зміни в системі охорони здоров’я, роль громадських організацій, роль людини.

49. Поведінкові, інтелектуальні, емоційні та фізіологічні прояви професійного стресу.

50. Постійний стрес, пов’язаний з роботою – важливий чинник депресивних розладів. Рекомендації стосовно запобіганню стресів.

51. Стандарти  Європейської Комісії з ергономічних принципів психічного навантаження.

52. Зелена книга Європейської Комісії стосовно “підтримки європейської мережі корпоративної соціальної відповідальності”.

53. Актуальність екологічних аспектів в охороні здоров’я населення України.

54.  “Екологічна нерівність” громадян України.

55. Екологічна культура населення.

56. Міжгалузевий характер екологічних проблем і їх вирішення.

57. Екологічна відповідальність.

58. Громадські організації – партнери в охороні здоров’я.

59. Сучасні аспекти безпечної життєдіяльності.

60. Соціально-гуманітарні аспекти оптимізації екологічної політики.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові акти

  1. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я” від 06.12.2005 р. №1694/2005.
  2. Указ Президента України “Про концепцію розвитку охорони здоров’я” від 07.12.2000 р.
  3. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1993. ‑ № 4. ‑ С. 19.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про моніторинг стану здоров’я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я” / Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2272.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації на 2002-2011 роки” від 10.01.2002 р. № 14 // Офіційний вісник України. ‑ 2002. ‑ № 9. ‑ Ст. 403.
  6. Наказ Міністерства охорони здоров’я “Про рейтингову оцінку стану здоров’я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я” від 31 травня 2002 р. // Законодавство про охорону здоров’я України. – К., 2003.

Основна література

  1. Авельцева Т. П., Басюк Т. П., Безпалько О. В., Журавель Т. В., Зимівець Н. В. Основи громадського здоров`я: теорія і практика: навч.-метод. посібник / Український фонд «Благополуччя дітей» ; Центр з проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи АПН України ; Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Безпалько (ред.). — Ужгород : Патент, 2008. — 322c.
  2. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 312 с.
  3. Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б., Кунгурцев О., Мартинюк О. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб. / Українська академія держ. управління при Президентові України. — К. : УАДУ, 2001. — 144с.

10. Оболенський О. Ю., Солоненко І.М., Жаліло Л.І., Солоненко Н.Д., Рожкова І.В. Управління охороною здоров`я на місцевому рівні: національний та зарубіжний досвід. — К. : Асоціація міст України та громад, 2007. — 191c.

11. Яременко О., Вакуленко О., Жаліло Л., Комарова Н., Левін Р. Формування здорового способу життя: Навч. посіб. для слухачів курсів підвищ. кваліфікації держ. службовців / Українсько-канадський проект «Молодь за здоров’я» ; Український ін-т соціальних досліджень / Т. Тележенко (ред.). — К. : Український ін-т соціальних досліджень, 2000. — 232с.

12. Щербатых Ю.В.Психология стресса и методы коррекции. – СПб.: Питер, 2006. – 256 с.

 

Додаткова література

13. Донець М., Валовенко А., Гуня Н. Особливості епідпроцесу та організації протитуберкульозних заходів серед населення Чернігівської області в 2007-2008 роках // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 27-32.

14. Жаліло Л., Мартинюк О., Надута Г. Вплив ВООЗ на формування національної політики з охорони здоров’я в сучасних умовах України // Главный врач. – 2008. — №4. – С. 36-38.

15. Жуков Г.М., Ринда Ф.П. Практичні та теоретичні аспекти управління здоров’ям населення // Охорона здоров’я України. – 2002. – №1. – С. 32-35.

16. Кульчицька Т., Кульчицька Н., Янченко С. Стан здоров’я дітей: регіональний аспект // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 33-34.

17. Кульчицька Т., Курчатов Г., Ципко М., Подлужний Б. Сучасні закономірності громадського здоров’я в Україні // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 35-36.

18. Куценко В.І., Трілленберг Г.І. Сфера охорони здоров’я: соціально-економічні та регіональні аспекти / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України.  – К., 2005. – 367 с.

19. Майкл Бопп Сприяння покращення здоров’я в громаді. – К., 2005. – 45 с.

20. Моніторинг і оцінка діяльності з формування здорового способу життя / О.М. Балакірєва, О.О. Яременко, Р.Я. Левін та ін. – К., 2005. – 132 с.

21. Москаленко В.Ф., Бобильова О.О., Коротко О.Ш., Картиш А.П., Поляченко Ю.В.. Адміністративні та функціональні реформи в системі охорони здоров’я (аналітичний огляд) / В.Ф. Москаленко (ред.). — Т. : Укрмедкнига, 2000. — 54с.

22. Москаленко В., Грузєва Т. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я як міжнародний координаційний центр громадського здоров’я // Главный врач. – 2008. — №4. – С. 27-34.

23. Москаленко В., Зоріна С. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів: сучасний стан і тенденції (огляд) // Главный врач. – 2007. — №9. – С. 32-40.

24. Ленар Леві, Кері Купер Охорона громадського здоров’я: європейський досвід і виклики // Національна безпека і оборона. – 2009. — №1. – С.27-29.

25. Общественное здоровье и экономика / Отв. Ред. Б.Б. Прохоров. – М., 2007. – 292 с.

26. Основи соціоекології: Навч. посібник / Г.О. Бачинський, Н.В. Беренда, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г.О. Бачинського. – К.: Вища шк., 1995. – 238 с.

27. Потапова Марина Юріївна. Статистичний аналіз репродуктивного здоров’я населення України: Дис. канд. екон. наук: 08.03.01 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2004. — 239 с.

28. Радиш Ярослав Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування / Українська академія держ. управління при Президентові України. — К., 2001. — 360с.

29. Ринда Ф. Деякі актуальні питання проблеми формування здорового способу життя в Україні // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 34-35.

30. Сучасні підходи у сфері охорони громадського здоров’я  та його популяризації / Упоряд.: Н.В. Зимівець, В.В. Крушельницький, Т.І. мірошниченко; За заг.ред. І.Д. Звєрєвої. – К., 2003. – 95 с.

31. Хижняк М., Нагорна А. Екологія і здоров’я людини. – К.: Здоров’я, 1995. – 229 с.

32. Юрьева Л.М. Профессиональное выгорание у медицинских работников. – К.: Сфера, 2004. – 263 с.

33. Яременко О. О., Балакірєва О. М., Вакуленко О. В., Варбан М.Ю., Волинець Л. С. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / Українсько-канадський проект «Молодь за здоров’я»; Український ін-т соціальних досліджень. — К., 2000. — 207 с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Законодавство у сфері охорони громадського здоров’я”

Підготовлено доктором біологічних наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Баєвою Оленою Вікторівною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (протокол № 6 від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Законодавство у сфері охорони громадського здоров’я”. ― К.: МАУП, 2010. – 24 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

©      Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

             Навчальна програма дисципліни «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я» розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Державне управління у сфері охорони здоров¢я.

 Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

            Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі управління охорони здоров’я, набуття знань з системи медичного права в Україні..

  Завдання навчальної дисципліни:

 

 Завданням курсу «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я»є теоретична підготовка студентів з питань:

  • предмета та методів медичного права;
  • соціального регулювання медичної діяльності;
  • міжнародних принципів надання медичної допомоги;
  • юридичної регламентації медичної діяльності в Україні;
  • прав та обов’язків закладів охорони здоров’я і громадян при наданні медичної допомоги;
  • інформованої згоди на медичне втручання;
  • організаційно- правових засад обов’язкового та примусового проведення профілактики та лікування захворювань;
  • організаційно-правових засад проведення медичного експерименту;
  •  медико-правових засад конфіденційності медичної інформації (лікарської таємниці);
  • організаційно-правових аспектів дефектів надання медичної допомоги та ятрогеній;
  • правового регулювання окремих видів медичної діяльності;
  • юридичної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення;
  • організаційно- правових аспектів фармакологічного бізнесу.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

«ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я»

 

№ з/п Назва змістового модулю та теми
Змістовий модуль 1. Загальна частина
1. Поняття і система медичного права
2. Медичне право в системі соціального регулювання медичної діяльності
3. Юридична регламентація медичної діяльності
4. Права громадян у сфері медичної діяльності
5. Права пацієнтів
6. Правові основи організації охорони здоров¢я в Україні
7. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення
Змістовий модуль 2. Особлива частина
8. Правове регулювання надання психіатричної допомоги та діяльності екстрасенсів
9. Правове регулювання репродуктивних технологій
10. Правове регулювання медичних експертиз
11. Правове регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини, генної інженерії та клонування
12. Правове регулювання проведення медичних експериментів
13. Правове регулювання надання медичної допомоги в термінальному стані.
14. Правові засади дефектів надання медичної допомоги. Ятрогенії.
15. Правове регулювання виробництва та обігу лікарських засобів

 

Разом годин:
 

Зміст дисципліни

 

«ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я»

Змістовий модуль 1 Загальна частина

 

Тема 1. Поняття і система медичного права

 

         Предмет і методи медичного права. Методи медичного права. Медичні правовідносини: поняття, види, склад. Критерії класифікації правових відносин у сфері охорони здоров¢я. Групи суб’єктів медичних правовідносин. Об’єкт медичних правовідносин.

         Система і джерела медичного права. Медичне право як комплексна галузь права. Медичне право як учбова дисципліна. Медичне право як частина правової науки. Норми медичного права. Інститути медичного права. Підгалузь медичного права. Джерела медичного права. Критерії для класифікації джерел медичного права: юридична сила; предмет регулювання; характер правового регулювання; сфера дії.

Література: [1,2, 3, 5,8,9.12

Тема 2. Медичне право в системі соціального регулювання медичної діяльності

Рівні соціального регулювання медичної діяльності. Види соціальних норм. Співвідношення норм права і моралі. Рівні соціального регулювання медичної діяльності.

Роль і значення лікарської етики і деонтології у загальній структурі соціального регулювання медичної діяльності. Історичні аспекти розвитку біоетики та правових принципів надання медичної допомоги. Етичні норми надання лікарської допомоги в Месопотамії. Етичні норми надання лікарської допомоги у Стародавній Індії. Моральні принципи лікаря у трактатах Аюверда, вченні Сушрути. Етичні принципи при одержанні лікарями оплати за свою працю (Закони Ману).

Етичні правила лікарів Стародавнього Китаю. Праця Хуан ді Ней-дзіня “Про природу й життя”. Етичні принципи зцілення у стародавній Персії. Категорії лікарів: “цілителі святістю”; “цілителі знанням”; “цілителі ножем”.

Розвиток медичної етики у Стародавній Греції. Принцип залежності якості медичної допомоги від грошової винагороди в догіппократівський період. Принципи медичної етики в працях Гіппократа: “Про лікаря”; “Про благопристойну поведінку”, “Про мистецтво”, “Афоризми”. Основні положення медичної етики викладені в "Клятві Гіппократа".

Продовження гіппократівського гуманізму - у працях Ібн Сіни (Авіцени), етичні аспекти - у праці “Канони лікарської науки”.

Етичні норми надання медичної допомоги на Україні. Кодекси професійної етики провінційних відділень лікарських товариств. “Лікарська етика” Уманського товариства лікарів.

Історичні передумови виникнення Всесвітньої медичної асоціації (1947). Основні принципи Женевської декларації ВМА (1948).

Основні положення Міжнародного кодексу медичної етики (1949). Основні принципи Міжнародного кодексу медичної етики: загальні обов’язки лікарів; обов’язки лікарів по відношенню до хворих; обов’язки лікарів по відношенню один до одного. Декларація про незалежність та професійну свободу лікаря ВМА (1986 р.). Проект Етичного кодексу українського лікаря.

Біоетика як комплексна наука. Основні принципи біоетики.

Література: [1,2,4,14,16,17,26]

Тема 3. Юридична регламентація медичної діяльності

Історико-правовий огляд нормативного регулювання охорони здоров¢я. Регламентація медичної діяльності в Стародавньому світі. Історія регулювання медичної діяльності в країнах Європи та Азії. Регламентація медичної діяльності в Київській Русі: «Церковний устав» Володимира Святославовича, Руська Правда. Нормативно-правові активи регулювання організації медичної діяльності часів Петра І. Правове забезпечення земської медицини. Правове забезпечення охорони здоров¢я у радянські часи.

Законодавство України про охорону здоров¢я : сучасний стан і перспективи розвитку.

Основні положення Конституції України щодо прав громадян на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Правові принципи організації охорони здоров’я в Законі України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Основні нормативно-правові акти регулювання охорони здоров¢я: Закони України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994 р.), «Про захист прав споживачів» (1991 р.), Кримінальний кодекс України (2001р.), Кримінально-процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс, Господарський кодекс (2003 р.), Кодекс законів про працю України, Сімейний кодекс України ( 2002 р.)

         Групи законів України у сфері охорони здоров¢ я: надання медичної допомоги; правового статусу медичних і фармацевтичних працівників; фінансування охорони здоров¢я; оздоровчо-профілактичної діяльності; забезпечення безпечних умов життєдіяльності;; організації та управління охорони здоров¢я; біоетики.

Література: [1,3,9,11,15, 17,23,24,27]

Тема 4. Права громадян у сфері медичної діяльності

 Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров¢я. Основні права людини у галузі охорони здоров¢я: право на охорону здоров¢я; право на інформацію про фактори що впливають на здоров¢я; право на медико-санітарну допомогу. Права окремих груп населення у галузі охорони здоров¢я: права членів сім¢ї; права вагітних жінок і матерів; права неповнолітніх; права військовослужбовців; права людей похилого віку; права інвалідів; права фізичних осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, що проживають в екологічно несприятливих районах; права осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі на одержання медичної допомоги. Права пацієнтів: загальні права пацієнтів; права пацієнтів в окремих напрямах медичної діяльності: трансплантологія, психіатрія, імунопрофілактика, тощо.

         Література: [1,2,3,6,11,12,15,21,25,36]

Тема 5. Права пацієнтів

         Основні права пацієнта. Право пацієнта на вибір лікувального закладу, лікаря, методу лікування. Об’єктивні медичні компоненти та суб’єктивна перевага пацієнта у виборі методу лікування. Право лікаря на відмову від подальшого лікування пацієнта.

Історичні та міжнародні аспекти впровадження правової доктрини інформованої згоди. Правові засади медичного втручання в Україні.

 Загальні принципи доктрини інформованої згоди. Критерії правомірності інформованої згоди. Інформована згода у взаємовідносинах “лікар – пацієнт”: інформація відносно методу лікування; інформація щодо альтернативних методів лікування; інформація про протікання захворювання у випадку відмови від лікування; компетентність пацієнта щодо аналізу отриманої інформації та прийняття рішення.

Категорії компетентності пацієнтів. Міжнародна практика волевиявлення пацієнта, що має вигляд заповіту. Тактика медичного закладу при відмові пацієнта від послуг лікаря, лікувального закладу. Міжнародна практика прийняття рішень про вибір методу лікування за некомпетентних пацієнтів.

Інформація, що має надаватись пацієнтові, або його представникам про стан здоров’я: результати обстеження; діагноз; прогноз захворювання; методи лікування і пов’язаного з цим ризику. Право пацієнта на знайомство з історією хвороби.

Надання інформації невиліковно хворим та їх законним представникам. Медичні втручання з метою попередження й лікування інфекційних захворювань. Правові засади медичних втручань при проведенні наукових досліджень у галузі біології та медицини. Надання інформації пацієнтам щодо клінічного випробування. Надання інформації при вилученні органів та тканин із метою трансплантації.

Право на інформацію при соціально-небезпечних захворюваннях (туберкульоз, психічні захворювання, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія ).

Правові аспекти змісту лікарської таємниці: діагноз захворювання; медичний огляд та його результати; інтимне та сімейне життя пацієнта. Конфіденційність інформації про факт звертання за медичною допомогою. Категорії суб’єктів, що несуть відповідальність за збереження лікарської таємниці. Абсолютний характер лікарської таємниці. Необхідність збереження лікарської таємниці після смерті пацієнта.

Міжнародна практика встановлення меж конфіденційності медичної інформації. Прецеденти розголошення відомостей, які є лікарською таємницею при: необхідності обстеження й лікування громадянина, нездатного через свій стан виразити свою волю; загрозі поширення інфекційних захворювань, масових отруєнь і вражень; запиті правоохоронних органів; наданні медичної допомоги особам до 15 років та недієздатним.

Захист прав пацієнтів. Юридичний конфлікт як підстава для захисту прав пацієнтів. Досудовий рівень захисту прав пацієнтів. Судовий рівень захисту прав пацієнтів.

Література: [1,3,25,30,37,38,40]

Тема 6. Правові основи організації охорони здоров¢я в Україні

Управління у сфері охорони здоров¢я. Види лікувально-профілактичної допомоги в Україні. Основні напрями удосконалення організації охорони здоров¢я в Україні. Державний контроль і нагляд у сфері охорони здоров¢я.

Література: [1,3,12,14,16,18,26,27]

Тема 7. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення

  Поняття про юридичну відповідальність медичного працівника за професійне правопорушення. Види юридичної відповідальності у сфері охорони здоров¢я.

  Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів. Види злочинів, за які медичні працівники можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності: професійні медичні злочини; службові медичні злочини; злочини, за які медичні працівники притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів. Умови настання цивільно-правової відповідальності у сфері медичної діяльності.

Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників.

Література: [1,3,4,11,15,22,23,24,33]

 

Змістовий модуль 2. Особлива частина

 

Тема 8. Правове регулювання надання психіатричної допомоги та діяльності екстрасенсів

  Нормативно-правова база психіатричної допомоги в Україні. Принципи надання психіатричної допомоги. Організаційно-правові гарантії надання психіатричної допомоги, що гарантуються державою.

Законодавче забезпечення прав осіб, які страждають на психічний розлад.

Правове регулювання діяльності екстрасенсів в Україні.

Література: [1,3,4,5,15,20,38,42,43]

Тема 9. Правове регулювання репродуктивних технологій

Медичні інновації у галузі репродуктивних технологій. Етичні та правові аспекти штучного запліднення, імплантації ембріона, застосування стерилізації, зміни статевої залежності. Медичні, психологічні, особисті, сімейні та правові проблеми, пов’язані з операцією штучного запліднення. Інтереси батьків та дітей при штучному заплідненні. Положення про запліднення in vitro і трансплантацію ембріонів, прийняту ВМА ( 1987 р.).

Нормативно-правова база зміни статевої залежності.

Література: [1,3,6,13,17,27,32,39,42]

 

Тема 10. Правове регулювання медичних експертиз

Експертиза тимчасової непрацездатності. Порядок видачі документів про тимчасову непрацездатність. Державне контролювання видачі листів непрацездатності в закладах охорони здоров¢я України.

Медико-соціальна експертиза. Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи. Права та обов¢язки медико-соціальних експертних комісій. Організаційно-правові принципи визнання особи інвалідом. Критерії встановлення груп інвалідності.

Військово-лікарська експертиза. Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення військово-лікарської експертизи. Організаційно-правові принципи діяльності ВЛК.

Судово-медична і судово-психіатрична експертиза. Організаційно-правові засади проведення судово-психіатричної експертизи. Правовий статус судового експерта. Основні положення про організацію проведення судової експертизи. Різновиди експертиз.

Література: [1,3,9,15,23,32,35]

 

Тема 11. Правове регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини, генної інженерії та клонування

  Загальні принципи правового регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів: принцип поваги та дотримання прав пацієнта; принцип дотримання черговості згідно «листа очікування»; принцип декомерціалізації пересадок органів та інших анатомічних матеріалів людини; принцип інтеграції в міжнародні трансплантологічні співтовариства.

  Види донорства: донорство живих осіб; донорство померлих осіб. Сучасна нормативно-правова база трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини: Законні акти; Підзаконні акти.

Історичні аспекти етико-філософського трактування смерті. Філософське трактування смерті в праці Платона “Федон”. Метемпсихоз Піфагора у визначенні смислу життя та смерті. Філософське трактування смерті у працях Спінози, Канта, Гегеля, М.Федорова, М.Гайдеггера, Камю.

Етичні та медичні причини, що обумовлюють перегляд поняття про смерть. Міжнародна практика визначення моменту смерті.

Етико-правові аспекти біологічної та клінічної смерті. Правове регулювання надання медичної допомоги в критичному для життя стані. Правове регулювання взяття органів та тканин від осіб, що померли в закладах охорони здоров’я. Нормативні акти, що регламентують трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів.

Міжнародна практика виявлення згоди на донорство органів або тканин після смерті.

  Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням трупних трансплантатів.

Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням живих трансплантатів. Право особи на фізичну недоторканість. Права донора і реципієнта на отримання гарантій при трансплантації.

Етичні та правові аспекти генної інженерії. Етико-правові проблеми клонування.

Література: [1,3,17,28,32,38,42,43]

Тема 12. Правове регулювання проведення медичних експериментів

Міжнародні правові норми щодо проведення медичного експерименту: Нюрнберзький кодекс ( 1947 р.); Гельсінсько-Токійська декларація (1964, 1975 рр.). Конвенція про права людини і біомедицину ( 1996 р.)

Нормативно-правова база України з питань проведення медичних (клінічних) експериментів. Умови правомірності проведення медичних експериментів за участю людини в якості піддослідного.

Література: [1,3,5,16,17,19,28]

Тема 13. Правове регулювання надання медичної допомоги в контексті реалізації права та життя людини

Право на життя : право на збереження життя; право на особисту недоторканність; право вимагати від держави здійснення заходів, спрямованих на підтримку життя; право розпоряджатися своїм життям; право на охорону здоров¢я і медичну допомогу.

Структурні елементи права на охорону здоров¢я: група соціально-правових прав; група конституційно закріплених немайнових прав; група прав, пов¢язаних із забезпеченням сприятливого навколишнього середовища; група економічних прав.

Право на медичну допомогу як фактор реалізації права на життя. Відмінність понять «право на охорону здоров¢я» і «право на медичну допомогу».

Право на життя людини. Міжнародна практика державного регулювання народжуваності. Правові проблеми аборту. Правове регулювання штучного переривання вагітності в Україні. Кримінальна відповідальність при примушуванні жінки до штучного переривання вагітності

Активна та пасивна евтаназія. Біоетичні передумови дискусій навколо евтаназії: аргументи “за” та “проти”. Практика проведення евтаназії в Нідерландах. Умови проведення евтаназії.

Правове регулювання надання медичної допомоги невиліковно хворим. Історія організації лікарень для смертельно хворих, невиліковно хворих, старих. Сучасний стан організації закладів для невиліковно хворих (хосписів). Основні завдання роботи хосписів: максимальне збереження фізичних сил пацієнтів; допомога в збереженні психічних та емоційних здатностей, соціальних взаємовідносин. Методи надання медичної допомоги в хосписах. Принципи діяльності хосписів. Медичний та парамедичний персонал.

Література: [1,3,8,13,20,21,22,25,30]

 

Тема 14. Правові засади дефектів надання медичної допомоги. Ятрогенії

         Критерії дефектів надання медичної допомоги. Поняття про несприятливі наслідки медичної допомоги. Класифікація дефектів медичної допомоги. Дефекти організації медичної допомоги. Дефекти профілактики. Дефекти діагностики та лікування. Причини дефектів надання медичної допомоги.

         Юридична оцінка несприятливих результатів надання медичної допомоги.

         Ятрогенії. Медико-біологічні, медико-соціальні та правові риси ятрогенних захворювань. Класифікації ятрогеній. Ятрогенії, пов’язані з профілактичними заходами. Ятрогенії, пов’язані з діагностикою захворювань. Ятрогенії, викликані лікуванням пацієнта: при використанні лікарських засобів; при хірургічному втручанні; реанімаційні ятрогенії; ятрогенії, пов’язані з променевою терапією.

   Правова відповідальність при дефектах надання медичної допомоги. Правові засади ятрогенних захворювань. Зарубіжний досвід правового контролю за наданням медичних послуг.

Література: [1,3,5,7,9,11,20,23,37]

 

Тема 15. Правове регулювання виробництва та обігу лікарських засобів

 

Лікарські засоби як об’єкт майнових прав. Правова характеристика ринку лікарських засобів в Україні. Публічні інтереси в галузі обігу лікарських засобів. Система та засоби державного регулювання обігу лікарських засобів. Особливості змісту господарської компетенції учасників договірних відносин у сфері обігу лікарських засобів. Правові особливості змісту договорів оптової реалізації лікарських засобів.

Література: [1,2,3,18,26,43]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

 Контрольна робота з «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я» виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Державне управління у сфері охорони здоров¢я ” за всіма спеціалізаціями.

 Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Державне управління у сфері охорони здоров¢я ”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

 З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи

А,Б,

1
В,Г, 2
Д,Е,Є, 3
Ж,З,І,Ї,Й, 4
К,Л, 5
М,Н, 6
О,П, 7
Р, С, 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

 

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я»”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації ( або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

 

Правила оформлення звіту про виконання індивідуального семестрового завдання

Звіт про виконання індивідуального семестрового завдання повинен мати вигляд реферату.

Після ознайомлення з темою індивідуального семестрового завдання складається його попередній план. Як правило, робота складається з ІV розділів: вступу; основної частини; висновків та списку літератури.

Кількість розділів в семестровому завданні необмежена і залежить від теми та характеру висвітлення питання.

У роботі такого плану можна навести приклади з історії хвороби. Індивідуально обрану тему та її план необхідно детально погодити з професором чи доцентом, що викладає дану навчальну дисципліну.

Для складання плану індивідуальної семестрової роботи необхідне систематичне і ретельне вивчення літератури: монографій; журнальних статей; збірників; матеріалів симпозіумів та наукових конференцій.

Всі використані у семестровій роботі літературні джерела систематизуються в список літератури, що складає ІV розділ. Нижче подані зразки посилань на різні літературні джерела.

Посилання на монографію (наукова праця, що присвячена вивченню однієї теми).

А: Монографії, що мають від 1 до 3 авторів:

Войтенко В.П. Смертність і тривалість життя: аналіз та прогноз. – К.: Здоров’я, 1990. – 173 с.

Б: Монографії, що мають 4 і більше авторів:

Структура наследственной патологии //Л.П. Назаренко , О.А. Острецов, Лисицин З.Т., Хакимова О.В. /Под ред. Б.Е. Тимофеева. – М.: Медицина, 1993. – 264 с.

Посилання на збірник наукових праць: (посилання робиться на складову частину збірника: розділ чи главу, що мають окремих авторів).

Шандала М.Г., Звиняцковский Л.И. Комплексное влияние природных и антропогенных факторов окружающей среды на здоровье населения //Медико-географическое районирование и прогнозирование здоровья популяции. – Новосибирск: Наука, 1981. – с. 31-47.

Посилання на журнальні статті:

-  на вітчизняні або російські журнали

Тонкова Р.В., Чернюк Т.Л., Голубева Л.Г. Здоровье и развитие детей /Педиатрия. – 1989. — №9. – с. 30-34.

Посилання на перекладні видання

Фолков Б., Нил Э. Кровообращение: Перевод с англ. – М.: Мир, 1976. – 392 с.

Посилання на багатотомні видання

-  Теоретическая медицина и педиатрическая практика. В 13 т. /АМН СССР. Ин-т педиатрии. – М., 1980. — Т.12. — 312 с.

-  Физиология человека: Пер. с англ.: В 4 т./ Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса. — М.: Мир, 1986. — Т.3: Кровь. Кровообращение. Дыхание. — 287 с.

Посилання на довідники та словники:

-  авторське видання:

Биохимический справочник /Сост. Н.Е. Кучеренко, Р.П. Виноградова. – 1-е изд. – К.: Вища школа, 1979. – 304 с.

- Видання групи авторів під редакцією:

Аллергология: Словарь-справочник/ Отв. ред. Н.М.Бережная. — К.: Наукова думка, 1986. — 445 с.

Посилання на енциклопедії:

Конлев Б.В., Салищев В.Э. Кровопускание// БМЭ. – 3-е изд. – М., 1980. – Т.12. – С.86-87.

Список літератури наводиться в алфавітному порядку мовою даного видання.

У вступі, що повинен бути коротким та лаконічним (1-1,5 стор.), як правило, розкривається актуальність даної проблеми для теоретичної та клінічної медицини. Можна наводити окремі історичні відомості, якщо вони підкреслюють багаторічну актуальність теми.

Основна частина роботи повинна включати декілька розділів. В разі необхідності їх можна розбивати на підрозділи , що повинно бути відображено у плані роботи. Викладення матеріалу в основній частині семестрової роботи повинно бути цілісним та послідовним. При розкритті теми не слід обмежуватись простим переліком літературних джерел та вкладених у них даних досліджень. За найбільш принциповими моментами необхідно зробити узагальнення, відобразити своє ставлення до того чи іншого положення.

Якщо в літературі існує кілька протилежних думок із того чи іншого питання, потрібно проаналізувати позитивні та негативні особливості кожного напрямку. Під час написання семестрової роботи потрібно також підкреслювати відсутність достатніх відомостей або розробок з обраної тематики.

При написанні основної частини семестрового завдання необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання.

Посилання на літературні джерела в тексті семестрової роботи слід зазначати у круглих дужках із зазначенням прізвища першого автора та року видання.

Висновок індивідуальної семестрової роботи, як правило, становить 0,5 – 1 сторінки, проте виділяється в окрему главу і має велику вагу при остаточній оцінці роботи.

У висновку робиться короткий аналіз викладеного у попередніх главах матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Семестрову індивідуальну роботу друкують машинописним способом, за допомогою комп’ютера або пишуть “від руки” українською мовою.

Текст повинен бути оформлений на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 2 міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці.

Обсяг семестрової роботи повинен становити 20 — 25 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Знаки, що відсутні на машинці, вписуються від руки чорними чорнилами (туш, паста, фломастер, ін.).

 

 

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1.

А. Реферат – Правове регулювання ринку лікарських засобів в Україні та світі.

Б. Ситуаційна задача.

         Ви керівник установи з ремонту медичної техніки.

         В січні місяці Ви отримали два рекомендаційних письма:

  1. Від головного лікаря державної міської лікарні Петренко Ґ.С. пропозиція укласти угоду з лікарнею щодо проходження співробітниками платних медичних оглядів.
  2.  З санепідемстанції — про необхідність організації щеплень для співробітників організації проти дифтерії у зв’язку з ускладненням епідемічної ситуації.

Ваші дії. Дайте відповіді на обидва письма. Обґрунтуйте свої дії.

Варіант 2.

А. Реферат - Захист прав пацієнта в Україні та інших країнах світу.

Б. Ситуаційна задача:

         Ви працюєте адміністратором стоматологічної лікарні.

14.00 – при пацієнта наполягають на прийомі до одного стоматолога.

Перший – тому, що він був записаний на цей час два дні потому.

Другий – учасник бойових дій.

Третій – із гострою біллю.

Обґрунтуйте Ваші дії.

Варіант 3.

А..Реферат -Міжнародні засади впровадження доктрини інформованої згоди.

Б. Ситуаційна задача:

          В одну палату госпіталізовано 5 пацієнтів у віці 72-79 років. У всіх пацієнтів відмічено виражену енцефалопатію.

          Кожний скаржиться на шум у голові, запаморочення, поганий сон та пам’ять. Періодично, декілька разів на день від них поступають усні скарги щодо поганого обслуговування медичного персоналу. З приводу та без нього викликають до палати лікаря.

          До Вас підійшла медична сестра і сказала, що зараз пацієнти зібрались в палаті та пишуть скаргу до місцевої газети.

         Обґрунтуйте Ваші дії.

 

Варіант 4.

А. Реферат — Організаційно-правові засади збереження лікарської таємниці.

Б. Ситуаційна задача.

         Унаслідок автомобільної аварії постраждав громадянин України З. , 32 років. Лікар швидкої медичної допомоги вважає, що отримані травми не сумісні з життям.

         Чи можливо взяти органи для трансплантації? Обґрунтуйте порядок дій.

 

Варіант 5.

А. Реферат – Організаційно-правові засади надання медичної допомоги невиліковно хворим. Евтаназія.

Б. Ситуаційна задача. Чи має фельдшер право на виписування листка непрацездатності ? Відповідь обґрунтуйте.

Варіант 6.

А. Реферат — Етико-правові аспекти медичних інновацій у галузі репродуктивних технологій.

Б. Ситуаційна задача.

         Донька хворого Д. Звернулась в онкологічний диспансер із проханням пояснити діагноз та методи лікування батька.

         Обґрунтуйте Ваші дії.

Варіант 7.

А. Реферат - Етичні та правові аспекти СНІДу.

Б. Ситуаційна задача:

 Особа, хвора на дифтерію, відмовляється від госпіталізації й лікування.

У зв’язку з цим виникла загроза не тільки для її життя, але й для здоров’я оточуючих.

 Яку інформацію Ви повинні надати:

  • Хворому?
  • Членам родини й оточуючим ?

 Розробіть програму Ваших дій для забезпечення епідемічного благополуччя.

Варіант 8.

А. Реферат – Концептуальні засади розвитку медичного права в Україні.

Б. Ситуаційна задача:

 Ви головний лікар приватного лікувально-профілактичного закладу. Яку форму вираження інформованої згоди Ви впровадите у керованому Вами закладі. Відповідь обґрунтуйте.

 

Варіант 9.

А. Реферат –Правове регулювання медичних експертиз.

Б. Ситуаційна задача:

         Унаслідок автомобільної аварії постраждав гр.. Т., 56 років, який був госпіталізований в реанімаційне відділення лікарні швидкої медичної допомоги.

         Пацієнт знаходиться в комі. Лікар-хірург наполягає на хірургічному втручанні, внаслідок якого необхідна ампутація правої руки.

         Дружина пацієнта в розпачі й згоди на оперативне втручання не дає.

   Обґрунтуйте можливі варіанти дій.

Варіант 10.

А. Реферат – Медичне право в працях українських вчених.

Ситуаційна вправа:

      Пацієнтка незадоволена наслідками косметологічної операції. Чи може вона подати позовну заяву щодо порушення своїх прав пацієнта при надання медичної допомоги? Складіть зразок позовної заяви.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Предмет і методи медичного права.
  2. Система і джерела медичного права.
  3. Медичне право як комплексна галузь права.
  4. Медичне право як учбова дисципліна.
  5. Медичне право як частина правової науки.
  6. Норми та Інститути медичного права.
  7. Джерела медичного права
  8. Рівні соціального регулювання медичної діяльності.
  9. Роль і значення лікарської етики і деонтології у загальній структурі соціального регулювання медичної діяльності.

10. Основні положення Міжнародного кодексу медичної етики (1949).

11.  Декларація про незалежність та професійну свободу лікаря ВМА (1986 р.).

12. Проект Етичного кодексу українського лікаря.

13. Біоетика як комплексна наука. Основні принципи біоетики.

14.  Історія нормативного регулювання охорони здоров¢я.

15. Правові принципи організації охорони здоров’я в Законі України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

16.  Закони України щодо надання медичної допомоги.

17. Закони України щодо правового статусу медичних і фармацевтичних працівників.

18. Закони України щодо фінансування охорони здоров¢я.

19. Закони України щодо оздоровчо-профілактичної діяльності.

20. Закони України щодо забезпечення безпечних умов життєдіяльності.

21. Закони України щодо організації та управління охорони здоров¢я;

22.  Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров¢я.

23. Основні права людини у галузі охорони здоров¢я: право на охорону здоров¢я; право на інформацію про фактори що впливають на здоров¢я; право на медико-санітарну допомогу.

24.  Права окремих груп населення у галузі охорони здоров¢я: права членів сім¢ї; права вагітних жінок і матерів; права неповнолітніх; права військовослужбовців; права людей похилого віку; права інвалідів; права фізичних осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, що проживають в екологічно несприятливих районах; права осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі на одержання медичної допомоги.

25. Права пацієнтів: загальні права пацієнтів; права пацієнтів в окремих напрямах медичної діяльності: трансплантологія, психіатрія, імунопрофілактика, тощо.

26. Право пацієнта на вибір лікувального закладу, лікаря, методу лікування.

27. Об’єктивні медичні компоненти та суб’єктивна перевага пацієнта у виборі методу лікування. Право лікаря на відмову від подальшого лікування пацієнта.

28. Історичні та міжнародні аспекти впровадження правової доктрини інформованої згоди.

29. Правові засади медичного втручання в Україні.

30. Загальні принципи доктрини інформованої згоди.

31. Категорії компетентності пацієнтів.

32. Міжнародна практика волевиявлення пацієнта, що має вигляд заповіту.

33. Надання інформації невиліковно хворим та їх законним представникам.

34. Медичні втручання з метою попередження й лікування інфекційних захворювань.

35. Правові аспекти змісту лікарської таємниці

36. Міжнародна практика встановлення меж конфіденційності медичної інформації.

37. Захист прав пацієнтів.

38. Юридичний конфлікт як підстава для захисту прав пацієнтів.

39. Досудовий та Судовий рівень захисту прав пацієнтів.

40. Управління у сфері охорони здоров¢я. Державний контроль і нагляд у сфері охорони здоров¢я.

41. Поняття про юридичну відповідальність медичного працівника за професійне правопорушення.

42. Види юридичної відповідальності у сфері охорони здоров¢я.

43. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів.

44. Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів.

45. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників.

46. Нормативно-правова база психіатричної допомоги в Україні.

47. Організаційно-правові гарантії надання психіатричної допомоги, що гарантуються державою.

48. Законодавче забезпечення прав осіб, які страждають на психічний розлад.

49. Правове регулювання діяльності екстрасенсів в Україні.

50.  Етичні та правові аспекти штучного запліднення, імплантації ембріона, застосування стерилізації, зміни статевої залежності.

51.  Інтереси батьків та дітей при штучному заплідненні.

52. Експертиза тимчасової непрацездатності. Порядок видачі документів про тимчасову непрацездатність.

53.  Державне контролювання видачі листів непрацездатності в закладах охорони здоров¢я України.

54.  Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи.

55. Організаційно-правові принципи визнання особи інвалідом. Критерії встановлення груп інвалідності.

56.  Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення військово-лікарської експертизи. Організаційно-правові принципи діяльності ВЛК.

57.  Організаційно-правові засади проведення судово-психіатричної експертизи.

58. Правовий статус судового експерта.

  1. 59.      Загальні принципи правового регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів.
  2. 60.      Сучасна нормативно-правова база трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини: Законні акти; Підзаконні акти.

61. Правове регулювання взяття органів та тканин від осіб, що померли в закладах охорони здоров’я.

62. Нормативні акти, що регламентують трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів.

63. Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням трупних трансплантатів.

64. Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням живих трансплантатів. Права донора і реципієнта на отримання гарантій при трансплантації.

65. Етичні та правові аспекти генної інженерії. Етико-правові проблеми клонування.

66. Міжнародні правові норми щодо проведення медичного експерименту.

67. Нормативно-правова база України з питань проведення медичних (клінічних) експериментів.

68.  Структурні елементи права на охорону здоров¢я

69. Право на медичну допомогу як фактор реалізації права на життя. Відмінність понять «право на охорону здоров¢я» і «право на медичну допомогу».

70.  Правове регулювання штучного переривання вагітності в Україні. Кримінальна відповідальність при примушуванні жінки до штучного переривання вагітності.

71. Активна та пасивна евтаназія. Біоетичні передумови дискусій навколо евтаназії: аргументи “за” та “проти”.

72. Правове регулювання надання медичної допомоги невиліковно хворим.

73. Критерії дефектів надання медичної допомоги.

74. Класифікація дефектів медичної допомоги.

75. Дефекти організації медичної допомоги.

76. Дефекти профілактики.

77. Дефекти діагностики та лікування.

78. Причини дефектів надання медичної допомоги.

79. Юридична оцінка несприятливих результатів надання медичної допомоги.

80.  Медико-біологічні, медико-соціальні та правові риси ятрогенних захворювань.

81. Класифікації ятрогеній.

82.  Правова відповідальність при дефектах надання медичної допомоги.

83. Правові засади ятрогенних захворювань.

84.  Зарубіжний досвід правового контролю за якістю надання медичних послуг.

85. Лікарські засоби як об’єкт майнових прав.

86.  Правова характеристика ринку лікарських засобів в Україні.

87. Публічні інтереси в галузі обігу лікарських засобів.

88. Система та засоби державного регулювання обігу лікарських засобів.

89. Особливості змісту господарської компетенції учасників договірних відносин у сфері обігу лікарських засобів.

90. Правові особливості змісту договорів оптової реалізації лікарських засобів.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

  1. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров¢яя.-К.:ЦУЛ.-2008.-640 с.
  2. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол.моногр. За ред.. О.В.Баєвої, І.М.Солоненка.- К.- МАУП, 2007 .-376
  3. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України.-К.:Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність».- 2008.-507 с.
  4. Баєва О.В. Етико-правові аспекти менеджменту медичного обслуговування.-Черкаси, 1998.

Додаткова:

  1. Малеина М.Н. Человек и медицина в современном праве. — М.: Бек, 1995
  2. Семенец А.И. Моральные и правовые проблемы биорепродукции // Сборник научных трудов Института репродуктивной медицины УАННП. – 1997. – с.58-61.
  3. Азаров А.В. Обеспечение и защита прав граждан при оказании медицинской помощи.-М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007.-192 с.
  4. Азаров А.Я. Права человека. Новое знание.-М.:Знание.-1995.-255 с.
  5. Акопов В.И.Медицинское право: книга для врачей, юристов и пациентов.-Москва: МарТ; Ростов н/Д: МарТ, 2004.- 368 с.

10. Андреев Ю.Н. Платные медицинские услуги. Правовое регулирование и судебная практика.-М.: Ось-89, 2007.-400 с.

11. Балло А.М., Балло А.А. Права пациентов и ответственность медицинских работников за причиненный вред.-СПб.: БиС, 2001.-374 с.

12. Болотіна Н. Медичне право в системі права України// Право України.-1999.-№7.-с.116-121.

13. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я (порівняльно-правовий аспект). Монографія.-Ужгород: Ліра, 2006.-172 с.

14. Вороненко Ю.В. , Радиш Я.Ф. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку// Український медичний часопис.-2006.-№5.-С.5-10.

15. Герасименко Н.Ф., Александрова О.Ю., Григорьев И.Ю. Законодательство в сфере охраны здоровья граждан/ Под общ. ред. акад. РАМН В.И. Стародубова.-М.: МЦФЭР, 2005.-320 с.

16. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я.-Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-312 с.

17. Гурочкин Ю.Д., Дерюгин Г.Б., Яценко Е.Ю. Медицинское право: учебное пособие для студентов медицинских вузов/ Под ред. Ю.Д. Гурочкина.-Москва: Экзамен, 2007.- 789 с.

18. Державна політика з охорони здоров’я в Україні: Навч. посіб./ За ред.. І.М. Солоненка, Л.І.Жаліло.-К: Вид-во НАДУ, 2004.-116 с.

19. Дргонец Я., Холлендер П. Современная медицина и право: Пер. со словац.-М.: Юрид.лит., 1991.-336 с.

20. Елина Н.К. Правовые проблемы оказания медицинских услуг.-Самара: Офорт, 2006.-195 с.

21. Капинус О.С. Эвтаназия в свете права на жизнь: Монография.-М.: Камерон, 2006.- 480 с.

22. Крылова Н.Е. Уголовное право и биоэтика: проблемы, дискуссии, поиск решений.-М.: ИНФРА-М, 2006.-320 с.

23. Леонтьев О.В. Юридические основы медицинской деятельности. Практикум по правоведению: Учебное пособие.-СПб.: СпецЛит, 2003.- 136 с.

24. Лобан И.Е., Заславский Г.И., Попов В.Л. Судебно-медицинская деятельность в уголовном судопроизводстве: правове, организационные и методические аспекты.-СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.- 467 с.

25. Лопатенков Г.Я. Права пациента. Практические рекомендации.-СПб.: БХВ-Петербург, 2005.- 160 с.

26.  Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (19-20 квітня 2007 р., м. Львів)/ Упор. к.ю.н. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я.-Львів: Медицина і право, 2007.-352 с.

27. Медичне право: нормативно-правові акти. Ч.2 / Упорядники: І.Я. Сенюта (гол. ред.), Ю.С. Гуменюк, М.М. Семерак, Х.Я. Терешко.-Львів: Медицина і право, 2008.-520 с.

28. Москаленко В.Ф. Право на охрану здоровья: современное определение и трактовка в конституции Европейского союза / Запорожский медицинский журнал.-2006.-№2.-С.183-187.

29. Павлушин А.Н., Жарко Н.В., Хухуа З.Д. Принудительные меры медицинского характера (уголовно-правовые аспекты): монография/ Под ред.. А.Н. Павлушина.-М.: Юнити: Закон и право, 2007.-142 с.

30. Паращич І.М., Васютін О.М. Загальнотеоретичні проблеми захисту прав пацієнтів в України//Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (19-20 квітня 2007 р., м. Львів)/ Упор. к.ю.н. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я.-Львів: Медицина і право, 2007.-с.216-218.

31. Перший Всеукраїнський конгрес з медичного права і соціальної політики. 1-15 квітня 2007 року, м. Київ/ Упор. к.ю.н. Гревцова Р.Ю., д.м.н. Степаненко А.В.-К. Авіцена, 2007.- 96 с.

32. Пищита А.Н., Стеценко С.Г. Медицинское право. Особенная часть. Правовое регулирование отдельных видов медицинской деятельности. Учебно-методическое пособие.-М.: РМАПО, 2005.-64 с.

33. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоровя в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування (Монографія)/ Передмова і загальна редакція- проф. Н.Р. Нижник.-К.: УАДУ, 2001.- 360 с.

34. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоровя України.-К.: Сфера, 2005.-272 с.

35.  Рыков В.А. Основы медицинского права. Информационно-справочное пособие, перераб. и дополненное.-Новокузнецк, 2003.-336 с.

36. Рыков В.А. Охрана прав и законних интересов медицинских работников: учеб. пособие для слушателей системы послевуз. образования.-Новокузнецк: Новокузнецкий полиграф комбинат, 2006.-268 с.

37. Савицкая А.Н. Возмещение ущерба, причененного ненадлежащим врачеванием.-Львов: Выща школа.-1982.-196 с.

38. Сенюта І.Я. Біоетичне законодавство України: перспективи становлення та розвитку// Вісник Львівський університету.-Серія юридична.-Львів, 2006.-Вип.42.-С.42-49.

39. Сенюта В.І. Медична таємниця: медико-правові аспекти// Львівський правовий часопис «Життя і право».-№1 (13).-2005.- С.43-50.

40. Сенюта В.І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я: Монографія.-Львів:Астролябія, 2007.-224 с.

41. Стеценко С.Г., Сенюта І.Я. Законодавче забезпечення охорони здоров’я в Україні// Право України.-2007.-№6.-С.96-100.

42. Тихомиров А.В. Медицинское право. Практическое пособие.-М.: Статут, 1998.-418 с.

43. Федорова М.Ю. Медицинское право: Учеб. пособие для вузов.-М.: ВЛАДОС, 2003.-320 с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни «Економіка охорони здоров’я» (для магістрів)

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Л.О. Згалат-Лозинською

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  (протокол №8 від “21” квітня   2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління

 

 

 

 

 

 

 

 

Згалат-Лозинська Л.О. Навчальна програма дисципліни  «Економіка  охорони здоров’я» (для магістрів). ― К.: МАУП, 2010. – 20 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни «Економіка охорони здоров’я», вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю,  список літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни «Економіка охорони здоров’я» розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю „Державне управління у сфері охорони здоров’я” професійного спрямування „Державне управління”.

Мета вивчення даного курсу – формування сучасних знань теоретичних основ економіки охорони здоров’я, а також умінь та навичок щодо економічного аналізу діяльності галузі на макро- та мікрорівнях, включаючи  аналіз діяльності закладів охорони здоров’я.

Завданням курсу «Економіка охорони здоров’я» є теоретична підготовка студентів з питань:

-             основ економіки охорони здоров’я;

-             особливостей ринку охорони здоров’я;

-             ролі держави та ринкових механізмів в перебудові галузі;

-             економічних аспектів аналізу державної політики;

-             механізмів державного управління перебудовою галузі охорони здоров’я;

-             основ економічного аналізу в галузі охорони здоров’я;

-             сучасних концепцій управління обмеженими ресурсами та стримування витрат, в тому числі й фармацевтичних;

-             основних типів систем охорони здоров’я і тенденцій їх розвитку;

а також набуття практичних навичок та вмінь:

-             аналізу економічної ситуації в галузі охорони здоров я та лікувально-профілактичних закладах; 

-             розкриття принципів ціноутворення в охороні здоров’я;

-             різноманітних типів економічного аналізу, якими користуються економісти в галузі охорони здоров’я та їх застосування при вирішенні важливих проблем у політиці та управлінні охороною здоров’я;

-             ринкових моделей організації і фінансування охорони здоров’я;

-             застосування аналізу державної політики в галузі охорони здоров’я;

-             науково-обґрунтованого підходу до реформування галузі охорони здоров’я;

-         застосування кількісних методів аналізу політики (зокрема аналізу доходів і витрат), визначення ефективності і результативності політики;

-            форм та механізмів фінансування охорони здоров’я;

-            з теорії та практики методів оплати медичних послуг.

Семестровий контроль знань проводиться у формі екзамену. Екзамен з дисципліни  має за мету перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Екзаменаційний  білет складається з двох теоретичних питань та  практичного ситуаційного чи аналітичного завдання.

Після вивчення модуля слухачі повинні:

-         володіти та застосовувати на практиці знання основ економіки охорони здоров’я, особливостей ринку медичних послуг;

-         використовувати на практиці принципи ціноутворен­ня та методики розрахунку витрат у галузі охорони здоров’я;

-         оцінювати програми в галузі охорони здоров’я на основі диференційованого аналізу різних типів та інтерпрету­вати результати такого аналізу;

-         знати особливості використання підходів до стриму­вання витрат в охороні здоров’я;

-         розміщувати накладні витрати та витрати капіталу в програмах охорони здоров’я;

-         застосовувати набуті аналітичні здібності для вирі­шення важливих політичних та управлінських проблем пере­будови галузі охорони здоров’я в Україні.

Вивчення дисципліни „Економіка охорони здоров’я” побудовано на читанні лекцій та проведенні практичних і семінарських занять з використанням актив­них форм навчання.

Семестровий контроль знань проводиться у формі екзамену. Екзамен з дисципліни  має за мету перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Екзаменаційний  білет складається з двох теоретичних питань та  практичного ситуаційного чи аналітичного завдання.

Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни „Економіка охорони здоров’я” після опанування студентами знань з курсу „Менеджмент організацій в сфері охорони здоров’я”, „Економіка і фінанси”, „Законодавство у сфері охорони здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як „Теорія і практика медичного страхування”.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 «ЕКОНОМІКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

№ з/п Назва змістового модуля і теми
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.   ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІКИ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
1. Концептуально-теоретичні засади економіки охорони здоров’я
2. Основи економічної теорії та ринок охорони здоров’я
3. Управління обмеженими ресурсами в охороні здоров’я
4. Роль держави та ринку в  охороні здоров’я
5. Ціноутворення в охороні здоров’я
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.   ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ В ГАЛУЗІ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
6. Економічний аналіз  в охороні здоров’я
7. Методи економічної оцінки програм в галузі охорони здоров’я
8. Оцінка стану матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів
9. Регулювання як механізм державного управління охороною здоров’я

 

Разом годин – 90 год.

 


Зміст дисципліни

«ЕКОНОМІКА  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.   ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІКИ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Тема 1. Концептуально-теоретичні засади економіки охорони здоров’я

Предмет, базові питання та інструменти економіки охорони здоров’я. Сфера вивчення економіки охорони здоров’я. Здоров’я, медична допомога та медична діяльність: економічні засади.

Соціально-економічна природа медичної діяльності.  Відмінності між медичними послугами та іншими товарами: невідчутність, невіддільність, не збереженість та непогодженість. Проблеми визначення кількісних та якісних характеристик медичних послуг. Оцінка якості, що відображає структуру, процес і результати наданої медичної допомоги. Особливості медичної діяльності: потреби, які приводять пацієнтів до лікаря не завжди визначені, суперечливість поєднання традиційного досвіду лікування і сучасних медичних технологій; активна участь споживача у процесі надання медичних послуг.

Визначення та відмітні характеристики  медичної послуги як товару. Основні причини введення обмежень щодо свободи ринкових відносин в охороні здоров’я.

Здоров’я і охорона здоров’я як економічні категорії. Основні чинники здоров’я.

Література [34, 44, 45, 57, 63, 64] 

 

Тема 2. Основи економічної теорії та ринок охорони здоров’я

Особливості ринкових відносин у галузі хорони здоров’я. Визначення ринку медичних послуг. Основні концепції в економіці охорони здоров’я: ефективність та справедливість.

Ефективність в охороні здоров’я та особливості її аналізу. Критерії ефективності: мінімізація використанні ресурсів для виробництва товарів та послуг; баланс між виробничою та споживчою сторонами ринку, максимальне задоволення потреб споживачів. Сучасні підходи до визначення соціально-економічного значення здоров’я на індивідуальному, виробничому та суспільному рівні.

Попит на здоров’я та охорону здоров’я. Пропозиція медичних послуг. Баланс попиту та пропозиції. Зсув кривих попиту та пропозиції медичних послуг при додатковому фінансуванні третьою стороною. Розуміння справедливості в охороні здоров’я. Принцип суспільної солідарності як основа розвитку системи охорони здоров’я.

Специфічність та недосконалість ринку в галузі охорони здоров’я. Відмінності між ринками медичних послуг і стандартними конкурентними ринками. Послуги охорони здоров’я як суспільні блага. Суспільні блага: прийняття політичних рішень на ринку суспільних благ; державне постачання суспільних благ. Позитивні і негативні зовнішні ефекти та їх інтернаціоналізація: зовнішні ефекти і права власності. Асиметрична інформація і проблема невизначеності в охороні здоров’я. Неспроможність ринків функціонувати ефективно як підстава для державного втручання. Порушення умов конкуренції та конкурентна політика. Економічна сутність страхування та неспроможність ринку приватного страхування здоров’я.

Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я. Взаємовідносини учасників економічного процесу на ринку охорони здоров’я.

Потреба в медичному обслуговуванні, попит на нього і ступінь його використання. Похідний попит на послуги з охорони здоров’я. Взаємозв’язок між попитом, потребою та використанням. Роль державного регулювання в охорони здоров’я. Фактори, що зумовлюють вираженість попиту на  медичну допомогу. Концепція еластичності.

Поняття і типи маркетингу. Спів­відношення і адекватність понять моделі маркетингової системи і ка­тегорій системи охорони здоров’я, які функціонують в умовах ринку. Особливості маркетингу в галузі охорони здоров’я. Маркетинг на ринку послуг і товарів медико-виробничого комплексу. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.

Література [34, 35, 41, 44, 54, 61, 63] 

Тема 3. Управління обмеженими ресурсами в охороні здоров’я

Характеристика ресурсів, їх значення для галузі охорони здоров’я.

Необхідність в ефективному використанні обмежених ресурсів. Проблеми раціонального використання обмежених ресурсів. Міжнародний досвід управління обмеженими ресурсами. Визначення пріоритетів в охороні здоров’я як стратегія ефективного розподілу обмежених ресурсів. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування. Сутність фінансових ресурсів та фінансування охорони здоров’я. Управлінський облік та контроль витрат.

Основні стратегії удосконалення організаційного механізму державного управління та їх класифікація. Зміни функцій і структури. Стимулюючі стратегії удосконалення організаційного механізму. Внутрішня перебудова закладів охорони здоров’я.

Всеохоплююче управління якістю медичної допомоги. Доказова охорона здоров’я як інструмент прийняття раціональних рішень в охороні громадського здоров’я. Оцінка медичних технологій. Практичні клінічні керівництва.

Аналіз рівня якості надання медичної допомоги та медичних послуг. Методика оцінки якості медичної допомоги. Складові якості медичної допомоги. Модель кінцевих результатів (МКР) діяльності лікувально-профілактичного закладу. Визначення показників результативності, показників дефектів, нормативних значень показників. Шкала оцінки виконання діагностичних заходів, оцінки діагнозу, оцінки лікувально-оздоровчих заходів, оцінки стану пацієнта після закінчення лікування та реабілітації. Стандарти медичних технологій. Клінічні протоколи. Контроль якості надання  медичних послуг. Суб’єкти та об’єкти контролю.

Особливості менеджменту та планування трудових ресурсів галузі. Методи обліку кількості лікарів та середніх медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.  Застосування нормативного методу розрахунків ресурсів закладів охорони здоров’я.

Література [44, 45, 57, 61 - 64] 

Тема 4. Роль держави та ринку в  охороні здоров’я

Роль держави в ринковій економіці. Етапи аналізу державної політики. Вибір та класифікація проблем, придатних для аналізу державної політики. Аналіз визначення суспільних проблем.

Державне втручання в ринки охорони здоров’я і вступ до регулювання. Економічна раціональність державного втручання. Необхідність втручання держави. Роль держави та передумови її втручання в сферу охорони здоров’я. Рівні, типи та форми втручання держави.

Сучасні ринкові відносини та стимули в охороні здоров’я. Фактори зміни ринкових механізмів в економіці охорони здоров’я. Рушійні сили системи охорони здоров’я.

Еволюція суспільних потреб та перебудова галузі охорони здоров’я в сучасних умовах. Підходи до аналізу систем охорони здоров’я  та їх реформування. Аналіз державної політики перебудови галузі охорони здоров’я. Механізм державного управління перебудовою  галузі охорони здоров’я.

Література [1 - 32, 34, 44, 45, 49] 

Тема 5. Ціноутворення в охороні здоров’я

Сутність ціни та ціноутворення. Принципи ціноутворення. Класифікація цін. Бюджетні розцінки. Державні ціни на плані медичні послуги. Тарифи на медичні послуги в системі обов’язкового медичного страхування. Договірні ціни на медичні, медико-соціальні послуги та послуги медичного сервісу. Вільні ринкові ціни.

Визначення та поняття витрат виробника. Класифікація витрат. Розрахунок та методи розподілу накладних витрат.

Методи ціноутворення в охороні здоров’я. Встановлення ціни на рівні собівартості для застосування якої необхідна інформація про витрати медичної установи  — затратна методика. Ціни встановлюються на основі калькуляції фактичної собівартості. Визначення собівартості медичних послуг. Розрахунок вартості медичних послуг бюджетних установ: розрахунок вартості простої медичної послуги, розрахунок витрат на оплату праці, розрахунок нарахувань на заробітну плату, розрахунок витрат на медикаменти та перев’язні засоби, розрахунок витрат на м’який інвентар, розрахунок зносу обладнання. Розрахунок непрямих витрат, розрахунок витрат на ліжко-день. Експертиза розрахунку тарифу звичайної медичної послуги. 

Встановлення ціни, виходячи із рівня споживчої цінності, корисності послуг для застосування якої необхідне первинне дослідження споживача (потенційного клієнта) – споживча методика.

Встановлення ціни послуги лікувально-профілактичного закладу на рівні цін, які склалися на ринку послуг сфери охорони здоров’я для застосування якої необхідно здійснювати огляд цін ринку, конкурентів.

Раціональна поведінка виробника. Самоокупність і прибутковість. Поріг рентабельності. Витрати капіталу та амортизація.

Література: [10, 12-14, 19, 20, 29, 38, 42, 46, 47, 50, 52, 53, 55, 56, 59, 60] 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ В ГАЛУЗІ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 

 

Тема 6. Економічний аналіз  в охороні здоров’я

 

Сутність економічного аналізу. Основні терміни і поняття економічного аналізу в охороні здоров’я. Особливості здійснення економічного аналізу закладів охороні здоров’я, процедури надання медичних послуг та медичної допомоги. Види та головні напрямки проведення економічного аналізу медичних установ: загальноекономічний, техніко-економічний та функціонально-вартісний аналіз.

Економічний аналіз використання медичної допомоги. Традиційна структура аналізу ви­користання. Концепція еластич­ності. Роль медичного страхуван­ня. Економічна ефективність. Дис­контування. Критерії чистої сьо­годнішньої цінності.

Визначення коефіцієнту ефективності,  раціональності використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я. Визначення величини втрат внаслідок нераціонального та нецільового використання ліжкового фонду.

Література [33, 36, 39, 44, 46, 64] 

Тема 7. Методи економічної оцінки програм у галузі охорони здоров’я

Необхідність застосування економічних оцінок в системі охорони здоров’я. Критерії оцінки результативності медичної допомоги.

 Типи економічної оцінки в охороні здоров’я. Аналіз мінімізації витрат (СМА). Аналіз „витрати – результативність” (СЕА). Аналіз „витрати – вигода” (СВА). Аналіз типу „витра­ти – корисність” (Cost-utility analysis – CUA). Порівняння ана­лізу „витрати – корисність” з аналі­зом „витрати – ефективність”. Ви­мірювання років життя з поправ­кою на якість. Аналіз типу „витра­ти – прибутки”. Використання по­няття „людський капітал” у підході до оцінювання.

Література [44, 46] 

Тема 8. Оцінка стану матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів

 

Лікувально-профілактичний заклад як об’єкт господарювання. Загальні принципи вибору організаційно-правової форми для закладу охорони здоров’я. Особливості фінансування закладів охорони здоров’я з різними формами власності. Матеріально-технічний рівень об’єкта охорони здоров’я. Зв’язок між розвитком медико-технічного комплексу закладу охорони здоров’я та якістю лікувального процесу.

Поняття про основний капітал лікувально-профілактичного закладу. Економічні задачі медико-технічного комплексу закладу. Загальний принцип оцінки економічного потенціалу об’єкту охорони здоров’я: вартість медичного закладу; стан основних фондів та їх відтворення; якісні можливості основних фондів; ефективність використання основних фондів. Показники стану медичної техніки. Поняття про ефективність управління основними та обіговими коштами лікувально-профілактичного закладу.

Визначення величини фондовіддачі, фондоозброєності, фондомісткості надання медичних послуг. Визначення  коефіцієнту інтенсивності використання обладнання. Визначення величини річних амортизаційних відрахувань.

Визначення точки беззбитковості медичної послуги (порогу рентабельності) та побудова графіку беззбитковості надання медичних послуг.

Визначення терміну окупності капіталовкладень у нове медичне обладнання.

Оренда, як джерело прибутку або форма управління основними засобами. Основні принципи взаємодії орендаторів з орендодавцями в умовах державної охорони здоров’я. Амортизація основних фондів.

Планування діяльності медичного закладу. Капітальне фінансове планування. Аналіз самоокупності чи беззбитковості. Аналіз чистої поточної вартості.

Література [33, 36, 39, 44, 46, 48, 64] 

 

Тема 9. Регулювання як механізм державного управління охороною здоров’я

Сутність державного регулювання охороною здоров’я. Потреба в державному регулюванні та його проблеми. Основні види регулювання в охороні здоров’я. Основні галузі застосування регулювання: розкриття змісту інформації, уведення стандартів на медичні технології, страхування, стримування витрат.

Рівень і зростання витрат. Класи­фікація основних підходів до стри­мування витрат. Нестача механіз­мів, що стримують витрати. Стри­мування фармацевтичних витрат.

Законодавче врегулювання фінансових і економічних відносин у системі охорони здоров’я. Нормативно-правове регулювання створення та функціонування закладів охорони здоров’я. Державне регулювання ресурсів та капіталовкладень. Державне регулювання якості медичної допомоги. Державне регулювання якості лікарських засобів. Державне регулювання медичного страхування. Органи, заходи та документи державного регулювання в галузі охорони здоров’я: склад та перелік.

Література: [1-32, 34, 37, 44, 46, 49, 54, 61]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з «Економіки охорони здоров’я», набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів і аналізу оцінки економічного потенціалу об’єкту охорони здоров’я (конкретного закладу охорони здоров’я). Це має наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіку консультацій та за телефоном.

Номер варіанта контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвища студента Номер варіанта контрольної роботи
А, Б. ВГ, Д, Е, Є

Ж, 3, І

Й, К, Л

М, Н, О

П,Р, С

Т, У,Ф

X, Ц, Ч

Ш, Щ

Ю, Я

12

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Загальні вимоги. Структура контрольної роботи така: титульний лист, вступ, питання, що висвітлює зміст проблеми, висновки, список використаної літератури. Контрольна робота повинна мати обсяг не менше 15-ти сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При потребі оформляються додатки.

При підготовці контрольної роботи доцільно використовувати звіти підприємств та інші джерела економічної інформації, аналізуючи зміни показників за методикою, поданою в навчально-методичній літературі.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни «Економіка охорони здоров’я», його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі, параметри:

-   ґрунтовність відповіді на поставлені питання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;

-   розуміння категорії навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;

-   уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);

-   оформлення роботи (структура, заголовки, посилання тощо).

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ 

 

Варіант 1

1. Економічні проблеми охорони здоров’я.

2. Основні види державного регулювання в галузі охорони здоров’я.

3. Медичною установою планується надати за рік 600 послуг.  Середня реалізаційна ціна умовної послуги  становить 68 грн.,  запланована сума постійних витрат складає 20000 грн., а змінних – 7200грн. Визначте точку беззбитковості установи, якщо надання та сплата  послуг проводиться рівномірно по місяцях.

 

Варіант 2

1. Фактори формування структури та обсягів попиту на здоров’я та охорону здоров’я.

2. Матеріально-технічний рівень об’єкта охорони здоров’я. Ефективність використання основного капіталу лікувально-профілактичного закладу.

3. Вартість обладнання медичної установи складає 270 000 грн. З 1 квітня введено в експлуатацію обладнання вартістю 29 000 грн.  З 1 серпня вибуло з експлуатації обладнання на суму 16 000 грн. Виробництво умовних послуг – 12 250, ціна однієї умовної послуги складає 39 грн. Виробнича потужність установи – 15000 умовних послуг.

Визначте величину фондовіддачі і коефіцієнт інтенсивності використання обладнання.

Варіант 3

1. Асиметрична інформація і проблема невизначеності в охороні здоров’я.

2. Типи економічної оцінки в охороні здоров’я.

3. Визначте термін окупності капіталовкладень у нове медичне обладнання за умови вкладання початкових інвестицій у розмірі 5000 грн. та отримання прибутків, починаючи з третього року у розмірі 3000грн. на рік та ринковій ціні капіталу 20% річних.

 

Варіант 4

1. Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я.

2. Методи ціноутворення в охороні здоров’я.

3. Сума зносу основних засобів медичного центру становила 1600 тис. грн., первісна вартість основних засобів на початок періоду – 7500 тис. грн.  Визначте коефіцієнт зносу основних засобів та коефіцієнт придатності основних фондів.

 

Варіант 5

1. Соціально-економічна природа медичної діяльності.

2. Ефективність в охороні здоров’я та особливості її аналізу.

3. Очікувана тривалість життя людини після проведення лікування  згідно з медичними стандартами  при застосуванні лапароскопічної операції становить 15 років з корисністю 0,6, а медикаментозного лікування – 14 років з корисністю  0,7. Розрахуйте  показник років життя з поправкою на якість та визначте найбільш доцільний метод лікування даного захворювання.

 

Варіант 6

1. Здоров’я і охорона здоров’я як економічні категорії.

2. Роль держави в регулюванні ринку в галузі охороні здоров’я.

3. Визначте максимальний рівень постійних витрат, за яких може бути доцільним надання  медичної послуги, якщо змінні витрати на 1 послугу становлять 210 грн.,  ціна однієї умовної послуги – 300 грн., а кількість послуг, що може бути реалізовано за даного рівня технології – 400 одиниць.

 

Варіант 7

1. Особливості менеджменту та планування ресурсів в галузі охорони здоров’я. Застосування нормативного методу розрахунків ресурсів закладів охорони здоров’я.

2. Визначення собівартості медичних послуг. .

3. Розрахуйте чистий прибуток приватного лікувально-профілактичного закладу від реалізації платних медичних послуг, якщо хірургічне відділення надає 215 таких послуг на рік,  середньостатистична ціна 1 послуги становить 3000 грн., собівартість надання послуги – 1800 грн.

 

Варіант 8

1. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування.

2. Визначення та поняття витрат виробника. Класифікація витрат.

3. Визначте величину втрат внаслідок нераціонального та нецільового використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я, якщо сума коштів, що витрачається на утримання усього ліжкового фонду стаціонарного відділення становить 80 000 грн., нормативний обіг ліжка 23 дні, фактична зайнятість ліжкового фонду – 344 днів на рік, фактична середня тривалість госпіталізації – 20 днів, цільова зайнятість ліжкового фонду при госпіталізації хворих – 338 днів на рік.

 

Варіант 9

1. Основні види державного регулювання в галузі охорони здоров’я.

2. Особливості маркетингу на ринку послуг охорони здоров’я і товарів медико-виробничого комплексу.

3. Визначте величину річних амортизаційних відрахувань для відновлення вартості обладнання лікувально-профілактичної установи, якщо балансова вартість обладнання  становить  150 тис. грн., ліквідаційна вартість – 5 тис. грн., а термін служби 8 років.

 

Варіант 10

1. Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я.

2. Планування діяльності медичного закладу. Капітальне фінансове планування. Аналіз  беззбитковості.

3. Визначте коефіцієнт ефективності використання ліжкового фонду відділення стаціонару, якщо нормативна зайнятість ліжка становить 330 днів, нормативна тривалість госпіталізації – 11 днів, фактична зайнятість ліжкового фонду – 340 днів на рік, фактична середня тривалість госпіталізації – 10 днів, цільова зайнятість ліжкового фонду при госпіталізації хворих – 336 днів на рік.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Сутність  економіки охорони здоров’я.
  2. Базові питання економіки охорони здоров’я.
  3. Проблема організації справедливого доступу до медичних товарів та послуг.
  4. Особливості економіки галузі та ринкових відносин в охороні здоров’я.
  5. Проблеми визначення кількісних та якісних характеристик медичних послуг.
  6. Здоров’я і охорона здоров’я як товар.
  7. Економічні проблеми охорони здоров’я.
  8. Визначте особливості медичної діяльності.
  9. Охарактеризуйте критерії ефективності в охороні здоров’я
  10. Проблеми раціонального використання обмежених ресурсів.
  11. Міжнародний досвід управління обмеженими ресурсами.
  12. Визначення пріоритетів в охороні здоров’я як стратегія ефективного розподілу обмежених ресурсів.
  13. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування.
  14. Сутність фінансових ресурсів та фінансування охорони здоров’я.
  15. Всеохоплююче управління якістю медичної допомоги.
  16. Доказова охорона здоров’я як інструмент прийняття раціональних рішень в охороні громадського здоров’я.
  17. Оцінка медичних технологій.
  18.  Методика оцінки якості медичної допомоги.
  19. Особливості попиту на здоров’я та охорону здоров’я.
  20. Зсув кривих попиту та пропозиції медичних послуг.
  21. Специфічність та недосконалість ринку в галузі охорони здоров’я.
  22. Асиметричність інформація в охороні здоров’я.
  23. Розуміння справедливості в охороні здоров’я.
  24. Послуги охорони здоров’я як суспільні блага.
  25. Неспроможність ринку приватного страхування здоров’я в Україні.
  26. Неспроможність ринків функціонувати ефективно як підстава для державного втручання в галузі охорони здоров’я.
  27. Попит на медичне обслуговування і ступінь його використання.
  28. Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я.
  29. Роль держави і ринкових механізмів в охороні здоров’я.
  30. Економічна раціональність державного втручання.
  31. Основні види державного регулювання в галузі охорони здоров’я.
  32. Державне регулювання ресурсів та капіталовкладень.
  33. Державне регулювання якості медичної допомоги.
  34. Державне регулювання якості лікарських засобів.
  35. Державне регулювання медичного страхування.
  36. Маркетинг на ринку послуг і товарів медико-виробничого комплексу.
  37. Особливості маркетингу в галузі охорони здоров’я.
  38. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.
  39. Фактори зміни ринкових механізмів в економіці охорони здоров’я.
  40. Договірні ціни на медичні, медико-соціальні послуги.
  41. Розрахунок собівартості медичних послуг
  42. Особливості здійснення економічного аналізу закладів охороні здоров’я.
  43. Економічний аналіз використання медичної допомоги.
  44. Розрахунок економічної ефективності з урахуванням фактору дис­контування.
  45. Основні етапи аналізу економічної оцінки в галузі охорони здоров’я.
  46. Сутність аналізу мінімізації витрат (СМА).
  47. Сутність аналізу „витрати – результативність” (СЕА).
  48. Сутність аналізу „витрати – вигода” (СВА).
  49. Сутність аналізу „витра­ти – корисність” (CUA).
  50. Ви­мірювання років життя з поправ­кою на якість.
  51. Використання по­няття „людський капітал” у підході до оцінювання.
  52. Розрахунок  показник років життя з поправкою на якість.
  53. Визначення суми виплат, яку отримує лікарня за конкретний випадок в  рамках програми „medicare”.
  54. Необхідність застосування економічних оцінок в системі охорони здоров’я.
  55. Принципи ціноутворення.
  56. Визначення та поняття витрат виробника медичних послуг.
  57. Раціональна поведінка виробника. Поріг рентабельності.
  58. Самоокупність і прибутковість.
  59. Витрати капіталу та амортизація.
  60. Дисконтування. Критерії чистої сьогоднішньої цінності.
  61. Основні стратегії управління обмеженими ресурсами.
  62. Лікувально-профілактичний заклад як  об’єкт господарювання. 
  63.  Матеріально-технічний рівень об’єкта охорони здоров’я.
  64. Поняття про основний капітал лікувально-профілактичного закладу.
  65.  Економічні задачі медико-технічного комплексу закладу.
  66. Стан основних фондів та їх відтворення; якісні можливості основних фондів.
  67. Ефективність використання основних фондів.
  68. Показники стану медичної техніки.
  69. Ефективність управління основними та обіговими коштами лікувально-профілактичного закладу.
  70. Загальні принципи вибору організаційно-правової форми для закладу охорони здоров’я.
  71. Зв’язок між розвитком медико-технічного комплексу закладу охорони здоров’я та якістю лікувального процесу.
  72. Особливості фінансування закладів охорони здоров’я з різними формами власності.
  73. Оренда як джерело прибутку або форма управління основними засобами.
  74. Основні принципи взаємодії орендаторів з орендодавцями в умовах державної охорони здоров’я.
  75. Амортизація основних фондів.
  76. Особливості менеджменту та планування ресурсів галузі охорони здоров’я.
  77. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування.
  78. Класи­фікація основних підходів до стри­мування витрат в  галузі охорони здоров’я.
  79. Законодавче врегулювання економічних відносин у системі охорони здоров’я.
  80. Заходи державного регулювання в галузі охорони здоров’я.
  81. Визначення коефіцієнту раціонального використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я.
  82. Визначення коефіцієнту ефективності використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я.
  83. Визначення величини втрат внаслідок нераціонального та нецільового використання ліжкового фонду.
  84. Визначення величини річних амортизаційних відрахувань.
  85. Визначення показника фондоозброєності праці лікувально-профілактичної установи.
  86. Визначення величини фондомісткості  надання медичних послуг.
  87. Визначення величини фондовіддачі і коефіцієнту інтенсивності використання обладнання.
  88. Визначення точки беззбитковості медичної послуги.
  89. Визначення порогу рентабельності та побудова графіку беззбитковості надання медичних послуг.
  90. Визначення терміну окупності капіталовкладень у нове медичне обладнання.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

А. Нормативно-правові акти

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1996. ‑ № 30. ‑ С. 141.
  2. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 року // ВВР України. -1993 р. — №4. ст. 19.
  3. Закон України „Про оренду державного майна” від 14.03.95 р. N 98/95-ВР
  4. Закон України „Про страхування” від 07.03.1996 р. // ВВР України. – 1996 рік № 18;
  5. Закон України „Про оподаткування прибутків підприємств” від 22 травня 1997 р. № 283/97ВР із змінами та доповненнями.
  6. Закон України „Основи законодавства України про загально­обов’язкове державне соціальне страхування” // ВВР України. — 1998 р. — №23. — ст. 121.
  7. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (за станом на 12 серпня 2003). ‑ К.: Парламент,  2003. ‑ 32 с.
  8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров`я, що фінансуються з бюджету” від 5 вересня 1996 р. № 1071
  9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення порядку надання медичної до­помоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на те­риторії України” від 13.01.1999 р. № 1322-ІХ.

10. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій” від 09.01.2000 р. № 17.

11. Постанова Кабінету Міністрів України „Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я” від 20 червня 2000 р. № 989.

12. Постанова Кабінету Міністрів України „Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 07.02.2001 р.  № 134.

13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів” від 04.04.2001 р. № 332.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Про норми відшкодування витрат на відрядження в містах України та за кордон” від 23.04.99 р. N 663, з урахуванням внесених змін від 06.05.2001 р. № 423

15. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини” від 25.06. 2001 р. № 244.

16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про реорганізацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики ‑ сімейної медицини” від 23.07.2001р. № 303.

17. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про стан виконавчої та фінансової дисципліни в закладах та установах охорони здоров’я” № 138 від 24.07.1995 року.

18. Наказ Міністерства охорони здоров’я „Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей” від №226 26.07.98p.

19. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я” від 23.02.2000 р. № 33. 

20. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” від 06.04.2001 р. № 161/137. 

  1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження Рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001 року № 440.

22. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження нової бюджетної класифікації України” від 03.12.97 № 265.

23. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 09.01.2001 р. № 6.

24. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства” від 19.10.2000 р. № 103.

25. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ” від 08.12.2000 р. № 125, 

26. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками” від 22.01.2001 р. №3, 

27. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей”  від 10.08.2001 р. №141,

28. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001р. № 440

29. Наказ Мінтранспорту України „Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті” від 10.02.98 р. №43

30. Наказ Держбуду України „Про реформування ціноутворення та взаємовідносин у будівництві” у частині державних будівельних норм ДБН Д.1-1-2000. від 27.08.2000 р. №174

31. Постанова Фонду соціального страхування від 16.09.2005 року № 01-16-1508 „Про роз’яснення порядку страхування осіб на добровільних засадах”;

32. „Постанова та методичні рекомендації Фонду соціального страхування (ФСС) щодо практичного застосування Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей)” від 20 січня 2006 року № 53-08-1;

Б. Основна література

33. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 180 с.

34. Гладун З.С. Державна політика охорони здоров’я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації): Монографія – Тернопіль, „Економічна думка”, 2005 – 460 с.

35. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України / За заг. ред. В.Г. Черненка та В.М. Рудого. ‑ К.: Академпрес, 2002. – 112 с.

36. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

37. Економічний розвиток і державна політика: Вип. 11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні / Під ред. І. Розпутенка та І. Солоненка / Практикум. ‑ К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. ‑ 214 с.

38. Журавель В.І. Фінансування та оплата праці у системі медичної допомоги – як механізм стабілізації діяльності галузі // Главный врач. – 2004. ‑ № 4. –С. 33‑35.

39. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 378с.

40. Литвак А.И. Возможности внебюджетного финансирования здравоохранения // Медицинские вести. ‑ 1997. ‑ № 3. ‑ С. 52‑53.

41. Магуайр Е., Гендерсон Д., Муні Г. Економіка охорони здоров’я: Пер. з англ. / Наук. ред. пер. І.М. Солоненка. ‑ К.: Основи, 1998. ‑ 282 с.

42. Манікен М., Уотерс Е. Економіка та управлінський облік у сфері реформ системи фінансування у галузі охорони здоров’я. ‑ К.: Здравреформ, 1997. ‑ 272 с.

43. Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Реформи системи здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Пер. с англ. ‑ М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. ‑ 423 с.

44. Солоненко Н.Д. Економіка охорони здоров’я: Навч. посібник. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 416с.

45. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленко. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.

46. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол. моногр./ О.В. Баєва,  М.М. Білинська, Л.І. Жаліло та ін.; За ред О.В. Баєвої, І.М. Солоненка. – К.: МАУП, 2007. – 376 с.

 

В. Додаткова література

47. Визначення собівартості і ціноутворення в клінічній медицині (практичні рекомендації). – Дніпропетровськ: Центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, 2001. – 27 с.

48. Габуева Л.А. Экономика ЛПУ: экономическая эффективность, бизнес, планирование. – М.: ГРАНТЪ, 2001. – 184 с.

49. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навч. посіб. / І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло ‑ кер. автор. колективу / К.: Вид-во УАДУ, 2004. ‑ 140с.

50. Дорогой А.П., Корнацький В.М., Манойленко Т.С., Прокопишин О.І., Залеський В.М. Орієнтовна вартість лікування хворих із серцево-судинними захворюваннями в амбулаторних умовах // Лікарська справа. – 2004. — №5/6. – С. 95-99.

51. Дорофієнко В.В., Шутов М.М. Запровадження до економіки охорони здоров’я / Метод. рекомен. ‑ Донецьк: ДонДАУ, “ВІК”, 2001. ‑ 88 с.

52. Лехан В.М., Ключна О.С., Солодченко І.Г. Визначення собівартості медичних послуг приватного стоматологічного кабінету на сучасному етапі розвитку ринкової економіки // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2004. — №1. – С. 77-82.

53. Михайлов Ф.В., Филатов В.Н. Методика расчета тарифа на медицинские услуги в стационарах // Экономика здравоохранения. – 2000. — №2.

54. Пал А. Леслі. Аналіз державної політики. ‑ К.: Основи, 2000.

55. Прищак Р.А. Про вартість онкогінекологічної допомоги // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2000. — №3. – С. 86-87.

56. Рекомендації щодо порядку розрахунку середньої вартості утримання одного хворого та відпочиваючого та цін на путівки (курсівки) в санаторно-курортних закладах профспілок України. – К., 1998. – 14 с.

57. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / За заг. ред. В.М. Лехан. ‑ К.: «Сфера», 2001. ‑ 176 с.

58. Тульчинський Т.Г., Варавикова Е.А. Новое общественное здравоохранение: введение в современную науку. ‑ Иерусалим: Amutah for edication and Health, 1999. ‑ 1049 с.

59. Цінова політика санаторно-курортних закладів в умовах ринкової економіки / Методичні рекомендації. – К.: Управління економічного аналізу та прогнозування, 2000. – 14 с.

60. Шамшурина Н.Г. Экономика лечебно-профилактического учреждения. – М.: МУФЭР, 2001. – 278 с.

61. Шутов М.М. Економіка та менеджмент охорони здоров’я: регіональний аспект / Навч. посібник. – Харків, 2000. – 365 с.

62. Шутов М.М. Экономика и менеджмент в здравоохранении. Сборник заданий для самоподготовки: Учеб. пособие. – Донецк: ВИК, 2001. – 156 с.

63. Шутов М.М. Экономические основы рыночного здравоохранения / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: ВИК, 2002. – 284 с.

64. Экономика здравоохранения: Учебн. пособие / Под общ. ред. А.В. Решетникова. – М.: ГЭТАР-МЕД, 2003. – 272 с.

65. Экономика и организация медицинского страхования / Под рук. и ред. канд. экон. наук Т.Е. Гварлиани. ‑ Хабаровск, 1995. ‑ 275 с.

66. Экономика и управление здравоохранением / Трушкина Л.Ю., Телепцеришев Р.А. Трушкин А.Г., Демьянова Л.М. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 384 с.

 


 

ЗМІСТ

 

                                                                                                                                 стр.

Пояснювальна записка                                                                                    3

Тематичний план вивчення дисципліни                                                          5

Зміст дисципліни                                                                                             6

Вказівки до виконання контрольної роботи                                                  11

Питання для самоконтролю                                                                            15

Список літератури                                                                                           17

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни «Державна політика у сфері охорони здоров’я»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни «Державна політика у сфері охорони здоров’я» розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю «Менеджмент організацій» професійного спрямування «Медичний та фармацевтичний менеджмент». Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни «Державна політика в охороні здоров’я» в часі, що передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін.

Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Мета курсу: формування сучасних знань з державної соціальної політики та політики в галузі охорони здоров’я в умовах суспільних трансформацій, а також світової і європейської політики та стратегії в галузі охорони здоров’я.

Завдання навчальної дисципліни:

Завданням курсу «Державна політика в охороні здоров’я» є теоретична підготовка студентів з питань:

  • основ державної соціальної політики та політики в галузі охорони здоров’я в умовах суспільних трансформацій;
  • соціально-медичних проблем стану громадського здоров’я в Україні;
  • аналітичного підходу до сучасної світової і європейської політики та стратегії в галузі охорони здоров’я; обґрунтування програм стосовно концепцій Всесвітньої організації охорони здоров’я;
  • суті державної політики з покращання громадського здоров’я в Україні;
  • державної політики щодо перебудови медичного забезпечення в Україні.

а також набуття практичних навичок та вмінь:

  • розробки пропозицій (проектів) щодо визначення стратегічних цілей і завдань розвитку галузі охорони здоров’я на основі результатів системного аналізу соціально-економічного стану розвитку держави; 
  • з урахуванням особливостей системи охорони здоров’я, використання технології типових методів управління, визначення технологій управління системою, що є раціональною за ознаками досягнення мети діяльності та застосовуваними ресурсами;
  • здійснення планування, організації та контролю виконання завдань державних, регіональних, галузевих (міжгалузевих) програм і проектів розвитку відповідної території чи галузі, застосовуючи різні види планування;
  • визначення раціональної структури і збалансованості ресурсів закладів охорони здоров’я, їх підрозділів засобами управління на принципах раціональної організації праці;
  • визначення ефективності діючих форм і методів державного правління за результатами аналізу програм розвитку територій, галузі, вітчизняного і зарубіжного досвіду їх реалізації в контексті європейської інтеграції, використовуючи методи порівняльного та інституційного аналізу;
  • розробки стратегії управління закладу охорони здоров’я.

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення дисципліни

«ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я»

№ з/п Назва  теми
  Модуль 1. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище
1. Теоретичні проблеми соціального розвитку
2. Вступ до державної політики і стратегії
3. Основи державної політики і стратегії в галузі охорони здоров’я
4. Аналіз державної політики в галузі охорони здоров’я
5. Державна політика з охорони здоров’я та шляхи її реформування
6. Роль держави та інших суспільних груп у формуванні державної політики
  Модуль 2. Державна політика та стратегія в галузі охорони здоров’я
7. Сучасна державна політики в галузі охорони здоров’я: концептуальні основи, законодавство, програми реформ
8. Стратегія управління в галузі охорони здоров’я
9. Міжнародний досвід формування державної політики в галузі охорони здоров’я

 

 

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

вивчення дисципліни

«ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я»

 

 

Модуль 1. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище

 

Тема 1.  Теоретичні проблеми соціального розвитку

Глобальна концепція людського розвитку: сутність і основний зміст. Конституційні засади соціального розвитку, соціальної політики в Україні. Охорона здоров’я як складова соціальної політики: сутність, мета, умови реалізації. Основні напрями реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні. Пріоритети здійснення державної політики з охорони здоров’я в Україні. Основні принципи державної політики в галузі охорони здоров’я. Принципи реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні. Соціально-стратифікаційні процеси суспільного розвитку та їх вплив на охорону здоров’я. Державна політика з охорони здоров’я як чинник формування економічних основ стабільного розвитку.

Література: [1, 12, 13]

Тема 2. Вступ до державної політики і стратегії

Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище. Суб’єкти й установи політичного процесу в галузі охорони здоров’я. Методологія політичного аналізу в галузі охорони здоров’я.

Література: [1, 12, 13]

Тема  3.  Основи державної політики і стратегії в галузі охорони  здоров’я

Основні напрями державної політики з охорони здоров’я в Україні. Правові засади реформування державної політики з охорони здоров’я. Сучасні соціальне-демографічні процеси та їх регулювання.

Література: [1, 12, 13]

Тема 4. Аналіз державної політики в галузі охорони здоров’я

Наука про державну політику: базові поняття. Зміст політики: проблеми, цілі, інструменти. Державна політика в галузі охорони здоров’я як процес. Етапи аналізу державної політики. Аналіз ефективності державної політики.

Література: [10-12, 14-16]

Тема 5. Державна політика з охорони здоров’я та шляхи її реформування

Концепція реформування охорони здоров’я в Україні (2000). Проблеми розвитку соціального партнерства в галузі охорони здоров’я. Методологія та методичні засоби в управлінні охороною здоров’я, системний підхід до управління і реформ в галузі охорони здоров’я.

Література: [1, 12, 13]

 

Тема 6. Роль держави та інших суспільних груп у формуванні державної політики

Роль урядових структур всіх рівнів: управління, законодавча та нормативна бази, сприяння реалізації політики, фінансовий контроль. Роль центральної виконавчої влади. Роль регіональної виконавчої влади. Роль урядових, громадських професійних організацій в розробці та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.

Література: [1-4, 10, 11, 14] 

Модуль 2. Державна політика та стратегія в галузі охорони здоров’я

Тема 7. Сучасна державна політика в галузі охорони здоров’я: концептуальні основи, законодавство, програми реформ

 

Система охорони здоров’я та її структурні складові. Тенденції розвитку і кризові явища в охороні здоров’я, цілі, завдання і хід реалізації реформ державної політики в охороні здоров’я. Міжгалузеві механізми державного управління охороною здоров’я.

Література: (1-4, 10, 11, 14)

Тема 8. Стратегія управління в галузі охорони здоров’я

Розгортання стратегії управління. Інструментарій аналізу існуючих умов. Визначення пріоритетів. Розробка концептуальних основ стратегії. Критерії перевірки та оцінки стратегії.

Література: [10‑12, 14‑16]

Тема 9. Міжнародний досвід формування державної політики в галузі охорони здоров’я

Модель формування державної політики з охорони здоров’я і світовий досвід». Порівняльний аналіз політики з охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, країн Європейського Союзу та України.

Література: [10‑12, 14‑16]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота з » дисципліни «Державна політика та стратегія охорони здоров’я» виконується відповідно до навчальних планів зі спеціальності «Менеджмент організацій» та спеціалізації «Медичний та фармацевтичний менеджмент».

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з «Державної політика та стратегія охорони здоров’я», набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів та аналізу державної політики з охорони здоров’я. Це має наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-25.

Загальні вимоги. Контрольну роботу слід виконувати на аркушах паперу А-4 державною мовою. Сторінки необхідно пронумерувати.

Завдання виконується на основі діяльності закладу охорони здоров’я, в якому працює студент.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни «Державна політика та стратегія охорони здоров’я», його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

- грунтовність відповіді на поставлені питання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;

- розуміння категорії навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;

- уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);

- оформлення роботи (структура, заголовки, посилання тощо).

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1.  Вступна частина. Назва закладу охорони здоров’я, його спеціалізація, організаційно-правова форма, вищий орган управління, місцезнаходження, час і порядок утворення, кількість населення, що обслуговується закладом.

  1. 2.           Основна частина. Розгорнути та впровадити стратегію управління закладу охорони здоров’я.

В роботі потрібно висвітлити:

  • інструментарій аналізу існуючих умов;
  • визначити зацікавлені та конкуруючі сторони,
  • провести SWOT- аналіз;
  • визначити цільову орієнтацію та місії закладу;
  •  визначити пріоритети за допомогою методики бінарного порівняння;
  • визначити критерії перевірки і оцінки стратегії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

         В процесі стратегічного планування після формування місії доцільно переходити до аналізу стану середовища.     

       Класичним методом аналізу середовища є метод SWOT –аналізу, який дозволяє провести сумісне вивчення його зовнішніх та внутрішніх факторів. Назва методу походить від перших літер Strength (сила),  Weakness (слабкість),   Opportunities (можливості), Threats (загрози).

      При аналізі зовнішнього середовища відслідковуються основні фактори :

  • макросередовища: демографічні; економічні; технологічні; політичні; правові; соціальні; культурні,
  • безпосереднього середовища: покупці; партнери; конкуренти; ринок робочої сили.

      Аналіз зовнішнього середовища дає можливість визначити основні можливості та загрози для фірми. Наприклад, прискорення росту ринку або навпаки ріст продажу послуги-замінника. Необхідно пам’ятати, що самі по собі можливості організації не надають їй конкурентних можливостей у бізнес-середовищі. Можливості реальні тільки тоді, коли вони мають відповідну цінність для покупця.

      Для реалізацій можливостей або ліквідації загроз фірма повинна мати певний внутрішній потенціал, який можна визначити при аналізі внутрішнього середовища. Відслідковуються:

  • кадри : рівень організаційної культури; наймання, просування та підготовка; оцінка результатів праці;
  • організація: організаційна структура управління; комунікативні процеси; ієрархія; розподіл прав і відповідальності, делегування повноважень; норми, правила, процедури;
  • виробництво: стан НДР; потужності; технології; логістика; економія на масштабах; можливості;
  • фінанси: фінансова стабільність; затрати; можливість інвестицій;
  • маркетинг: імідж ; частка ринку; якість; цінова політика; методи просування товарів; географічне розташування; ефективність інновацій.

    

      Виявлені сильні сторони мають бути основою, на яку компанія має спиратись в конкурентній боротьбі. Слабкі сторони теж повинні  знаходитись в зоні постійної уваги керівництва, з метою найшвидшого подолання.

      Можливості і загрози, слабкі та сторони заносять в матрицю SWOT , а потім виявляють зв’язки між ними. Матриця SWOT має наступний вигляд.

Слабкі сторони

*……                              Поле Сл та М                Поле Сл та З

*……

*…….

Можливості                  Загрози

*……..                            *………       

*………                           *……..

*………                           *………

Сильні

сторони

*…….

*……..                                     Поле С та М                  Поле С та З                

*……..

Слабкі

сторони

*……                              Поле Сл та М                Поле Сл та З

*……

*…….

 

Рис. Матриця SWOT

        При розробці стратегії організації необхідно розглянути всі можливі

парні комбінації.

Поле С та М – на основі пар даного квадрату необхідно розробляти стратегію по використанню сильних сторін, з метою отримання віддачі від можливостей.

Поле Сл та М – стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей подолати слабкі сторони.

Поле С та З – стратегія повинна передбачати подолання загроз за рахунок сильних сторін організації.

Поле Сл та З -  обрана стратегія має подолати слабкі сторони та відвести загрозу.

      При розробці стратегії слід мати на увазі, що можливості та загрози можуть переходити одна в одну, тобто невикористані можливості можуть стати загрозою для компанії. И навпаки, вдало відвернута загроза може надати організації додаткові можливості.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Глобальний демографічний розвиток і теорія народонаселення
  2. Відтворення населення як сукупність демографічних процесів
  3. Сутність, зміст та форми соціальне-демографічної політики
  4. Сім’я як об’єкт соціально-демографічної політики.
  5. Еволюція народжуваності в сучасному світі та її фактори.
  6. Середня тривалість життя як показник добробуту суспільства
  7. Питання соціальне-демографічної політики в українському законодавстві.
  8. Регіональні демографічні проблеми в Україні.
  9. Сучасні проблеми планування сім’ї в Україні
  10. Соціальне-демографічна криза в Україні: причини і наслідки.
  11. Демографічна ситуація в Україні: сучасний стан, проблеми і перспективи.
  12. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище.
  13. Суб’єкти й установи політичного процесу в галузі охорони здоров’я. Методологія політичного аналізу в галузі охорони здоров’я.
  14. Роль урядових структур всіх рівнів: управління, законодавча та нормативна бази, сприяння реалізації політики, фінансовий контроль.
  15. Роль центральної виконавчої влади.
  16. Роль регіональної виконавчої влади.
  17. Роль урядових, громадських професійних організацій в розробці та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.
  18. Порівняльний аналіз політики з охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, країн Європейського Союзу та України
  19. Проблеми розвитку соціального партнерства в галузі охорони здоров’я.
  20. Міжсистемні механізми забезпечення охорони здоров’я.
  21. Соціально-гуманітарні аспекти оптимізації державного управління охороною
    здоров’я.
  22. Поняття якості та необхідність її підвищення в управлінні охороною здоров’я на сучасному етапі.
  23. Програмно-цільовий метод управління.
  24. Моделювання та прогнозування розвитку систем (підсистем) охороною здоров’я як елемент управління системою.
  25. Демографічна інформація в системі охорони здоров’я.
  26. Сутність та зміст концепції людського розвитку.
  27.  Конституційні засади соціального розвитку, соціальної політики в Україні.
  28. Охорона здоров’я як складова соціальної політики: сутність, мета, умови реалізації.
  29. Основні напрями реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  30. Пріоритети здійснення державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  31. Основні принципи державної політики в галузі охорони здоров’я.
  32.  Принципи реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  33. Соціально-стратифікаційні процеси суспільного розвитку та їх вплив на охорону здоров’я.
  34. Державна політика з охорони здоров’я як чинник формування економічних основ стабільного розвитку.
  35. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище.
  36. Суб’єкти й установи політичного процесу в галузі охорони здоров’я.
  37. Методологія політичного аналізу в галузі охорони здоров’я.
  38. Основні напрями державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  39. Правові засади реформування державної політики з охорони здоров’я.
  40. Сучасні соціальне-демографічні процеси та їх регулювання.
  41. Наука про державну політику: базові поняття.
  42. Зміст  державної політики в галузі охорони здоров’я: проблеми, цілі, інструменти.
  43. Державна політика в галузі охорони здоров’я як процес.
  44. Етапи аналізу державної політики в галузі охорони здоров’я.
  45. Аналіз ефективності державної політики в галузі охорони здоров’я.
  46. Концепція реформування охорони здоров’я в Україні.
  47. Проблеми розвитку соціального партнерства в галузі охорони здоров’я.
  48. Методологія та методичні засоби в управлінні охороною здоров’я.
  49. Системний підхід до управління і реформ в галузі охорони здоров’я.
  50. Роль урядових структур всіх рівнів у формуванні державної політики: управління, законодавча та нормативна бази, сприяння реалізації політики, фінансовий контроль.
  51. Роль центральної та регіональної виконавчої влади у формуванні державної політики.
  52. Роль урядових, громадських професійних організацій в розробці та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.
  53. Система охорони здоров’я та її структурні складові.
  54.  Тенденції розвитку і кризові явища в охороні здоров’я, цілі, завдання.
  55. Реалізація реформ державної політики в охороні здоров’я.
  56. Міжгалузеві механізми державного управління охороною здоров’я.
  57. Світовий досвід формування державної політики з охорони здоров’я.
  58. Формування політики охорони здоров’я Всесвітньою організацією охорони здоров’я., країн Європейського Союзу та України.
  59. Формування політики охорони здоров’я в країнах Європейського Союзу.
  60. 60.     Формування політики охорони здоров’я у  країнах Північної Америки.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

А. Нормативно-правові акти

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1996. ‑ № 30.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1993. ‑ № 4. ‑ С. 19.
  3. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України. Затверджена Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. №1313/2000.
  4. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації на 2002-2011 роки»: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14 // Офіційний вісник України. ‑ 2002. ‑ № 9. ‑ Ст. 403.
  5. Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 989.
  6. Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.06. 2001 р. № 244.
  7. Про реорганізацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики ‑ сімейної медицини. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07. 2001 р. № 303.
  8. Закон України «Про оподаткування прибутків підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями.
  9. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (за станом на 12 серпня 2003). ‑ К.: Парламент, вид-во, 2003. ‑ 32 с.

 

Б. Основна література

  1. Здоровье‑21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе Всемирной организации здравоохранения / ВОЗ, Европейское региональное бюро. ‑ Копенгаген, 1999. – 310 с.
  2. Екологічне громадське здоров’я: від теорії до практики (За заг. ред. К. Чу та Р.Сімпсона). Пер. з англ. під ред. І.М. Солоненка та Л.І. Жаліло. ‑ Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – 290 с.

12.  Пал А. Леслі. Аналіз державної політики. ‑ К.: Основи, 2000.

  1. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: навч. посіб./ І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло ‑ кер. автор. колективу. ‑ К.: Вид-во НАДУ, 2004. ‑ 116с.
  2. Тульчинський Т.Г., Варавикова Е.А. Новое общественное здравоохранение: введение в современную науку. ‑ Иерусалим: Amutah for edication and Health, 1999. ‑ 1049 с.

 

В. Додаткова література

15.  Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б. та ін. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб. ‑ К.: Вид-во УАДУ, 2001. ‑ 142 с.

  1. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні: Монографія / За ред. В.М. Лехан (У складі авт. кол. Л.І. Жаліло, І.М. Солоненко та ін.). ‑ К.: Сфера, 2001. – 176 с.
  2. Шортел С., Калюжний А. Менеджмент в охороні здоров’я: Пер. з англ. / За ред. І.М. Солоненка. ‑ К.: Основи, 1998. ‑ 500 с.
  3. Економічний розвиток і державна політика: Вип. 11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні / Під ред. І. Розпутенка та І. Солоненка / Практикум. ‑ К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. – 214 с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків” (для бакалаврів)

 

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №7 від 17 березня 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2010. -17 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2010

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога, її форми та обсяг можуть змінюватись у процесі розвитку системи охорони здоров’я шляхом визначення видів патології, які є провідними у структурі гінекологічної, а також материнської та перинатальної захворюваності й смертності.

Охорона здоров’я матері та дитини – це комплекс державних і громадських заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я жінок і дітей та покращення демографічної ситуації, на забезпечення здорового всебічного розвитку молоді та дітей. Будь яке суспільство має бути зацікавленим у відтворені та збереженні повноцінного людського потенціалу .

Ефективність охорони здоров’я матері та дитини залежить від вирішення низки завдань, до яких відноситься:

-         соціальний захист родини, матері та дитини, адресне надання соціальної допомоги;

-         першочергове спрямування відповідних ресурсів на розвиток відповідних лікувально-профілактичних і оздоровчих закладів;

-         впровадження медичного страхування та реорганізація діючої системи лікувально-профілактичної допомоги;

-         антенатальна охорона плода за участю відповідних лікувальних і санітарно-профілактичних закладів;

-         впровадження сучасних ефективних медичних технологій;

-         профілактика інфекційних захворювань, здійснення в повному обсязі імунопрофілактики;

-         формування здорового способу життя.

Державні заходи щодо здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності, збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я населення, визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 №960 “Про затвердження Концепції  розвитку охорони здоров’я населення України”,  Указі Президента України від 26.03.2001 р. “Про Національну програму “Репродуктивне здоров’я 2006-2011”, розпорядженнях Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. №161-р. “Про затвердження Концепції безпечного материнства”, передбачають удосконалення організації діяльності акушерсько-гінекологічної служби.
Забезпечення жіночого населення стаціонарною гінекологічною допомогою здійснюється відповідно до рівнів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню згідно з “Нормативами  надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги” та “Примірним положенням про гінекологічне відділення”.
Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів з основними теоретичними питаннями акушерства і гінекології; організацією медичного забезпечення жіночого населення України в умовах реформування медичної галузі, а також сформувати практичні навички організації діяльності жіночих консультацій та пологових будинків.

Основними завданнями дисципліни є  вивчення:

  • структури і організації роботи жіночої консультації;
  • фізіопсихопрофілактичної  підготовки  вагітних до пологів;
  • фізіологічного  перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду;
  • поняття “безплідний шлюб”;
  • правил ведення пацієнтів в гінекологічному стаціонарі;
  • прийому гінекологічних хворих у жіночій консультації;
  • організації і влаштування пологового будинку;
  • питань спостереження за станом новонароджених за умов спільного перебування;
  • санітарно-протиепідемічного режиму акушерського стаціонару.

При вивченні курсу “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Вивчення дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків” передбачає тісні зв’язки з іншими дисциплінами курсу і спрямована на формування фахівця-управлінця в галузі охорони здоров’я, який має сучасні знання з реформування і функціонування галузі охорони здоров’я в ринкових умовах.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

з  дисципліни 

„АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПОЛОГОВИХ БУДИНКІВ”

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль 1. Основи акушерства
1 Організація акушерської допомоги
2 Структура і організація роботи жіночої консультації
3 Фізіопсихопрофілактична  підготовка  вагітних до пологів
4 Фізіологічний  перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду
Змістовий модуль 2. Основи гінекології
5 Безплідний шлюб
6 Курація в гінекологічному стаціонарі
7 Прийом гінекологічних хворих у жіночій консультації
Змістовий модуль 3. Організація роботи пологового будинку
8 Організація і влаштування пологового будинку
9 Спостереження за станом новонароджених за умов спільного перебування
10 Санітарно-протиепідемічний режим акушерського стаціонару

 

Разом годин:

Зміст дисципліни

«АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПОЛОГОВИХ БУДИНКІ»

Змістовий модуль  1. Основи акушерства

Тема 1. Організація акушерської допомоги

Предмет акушерства та гінекології. Основні етапи розвитку акушерства та гінекології. Система охорони здоров’я матері і дитини. Питання охорони здоров’я материнства і дитинства в сучасному законодавстві України. Роль сімейного лікаря в профілактиці перинатальних захворювань і смертності.

 

                                                                                           Література: [1, 5, 9, 10, 12, 20, 21]

Тема 2. Структура і організація роботи жіночої консультації

Структуру і організацію роботи ЖК. Задачі жіночої консультації. Принципи диспансеризації вагітних у жіночій консультації. Питання планування сім’ї. Форми спеціальної медичної документації. Поняття перинатальних та інтранатальних чинників ризику, перинатальної захворюваності. Роль профілактичних оглядів та патронажу, проведення санітарно-просвітницької роботи ЖК.

Література: [ 4, 6, 8, 14]

Тема 3. Фізіопсихопрофілактична  підготовка  вагітних до пологів

Проведення бесіди з вагітною при першому зверненні. Показання до проведення комплексної допологової підготовки. Методи допологової підготовки. Визначення готовності організму до пологів. Послідовність і реабілітація жінок групи ризику в жіночій консультації. Медико-генетична консультація, її функції.

 

Література: [ 4, 6, 8, 14, 18]

 

 

Тема 4. Фізіологічний  перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

 

Фармакотерапія в акушерстві, вплив лікарських речовин на плід. Медична деонтологія в акушерстві. Етика лікаря. Роль жіночої консультації у профілактиці ускладнень вагітності та пологів, перинатальній охороні плода.

Література: [1, 5, 9, 10, 15, 20, 21]

 

Змістовий модуль  2. Основи гінекології

Тема 5. Безплідний шлюб

Етіологія і патогенез безпліддя в шлюбі. Класифікацію жіночого безпліддя. Методи обстеження жінки на 1 та 2 етапах. Принципи лікування жіночого безпліддя. Необхідний об`єм і послідовність проведення допоміжних методів обстеження. Диференціальна діагностика окремих форм жіночого безпліддя. План лікування жіночого безпліддя.

Література: [2, 7, 8, 14, 18]

 

Тема 6. Курація в гінекологічному стаціонарі

 Послідовність збирання загального і спеціального анамнезу. Ендокринні співвідношення на протязі нормального менструального циклу. Обгрунтування клінічних форм запальних процесів жіночих статевих органів. Фізіологія репродуктивної системи жінки. Методи обстеження жінки на першому та другому етапах.

Література: [9, 10, 12, 22]

Тема 7. Прийом гінекологічних хворих у жіночій консультації

    Дільничний принцип роботи жіночої консультації. Принципи та етапи диспансеризації гінекологічних хворих. Диспансерні групи гінекологічних хворих. Необхідний мінімум Обстеження та лікарська тактика при гінекологічних захворюваннях. Принципи організації онкопрофоглядів. Фактори онкологічного ризику. Методика біопсії, кольпоскопії, взяття постів з вапни і уретри на флору. Місцеві та державні курорти України.

Література: [4, 6, 8, 9, 10, 12, 22]

 

Змістовий модуль  3. Організація роботи пологового будинку

Тема 8. Організація і влаштування пологового будинку

Основні структурні підрозділи пологового будинку: приймально-пропускне, фізіологічне, обсерваційне, відділення новонароджених, відділення патології вагітних. Принципи роботи санпропускника, його основні завдання. Контингент вагітних та роділь, які підлягають госпіталізації в обсерваційне відділення. Основні форми медичної документації пологового будинку. Основні законодавчі акти щодо регулювання надання акушерсьо-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні.

Література: [3, 8, 23]

 

Тема 9. Спостереження за станом новонароджених за умов спільного перебування

Організація, структура і особливості роботи відділення сумісного перебування матерів та новонароджених пологових будинків. Первинний огляд новонародженого, оцінка загального стану новона­родженого. Фактори перинатального ризику. Групи ризику новонароджених. Особливості первинної обробки новонародженого у пологовому залі. Догляд за здоровими новонародженими в пологовому будинку. Особливості догляду за новонародженими груп ризику. Сучасні принципи грудного вигодовування немовлят.

Література: [3, 8, 15, 16, 19, 23]

Тема 10. Санітарно-протиепідемічний режим акушерського стаціонару

Основні збудники внутрішньолікарняної інфекції. Виявлення госпітальної інфекції та шляхи її розповсюдження. Порядок санобробки хворих. Порядок дезинфекції палат та циклічність їх заповнення. Порядок дезинфекції інструментарію та предметів догляду за хворими. Принципи роботи та правила утримання післяпологових палат. Особливості санітарно-епідеміологічного режиму обсерваційного відділення. Особливості роботи та санітарно-гігієнічних вимог у відділенні новонароджених. Санітарно-гігієнічні вимоги до медичного персоналу акушерського стаціонару.

Література: [3, 8, 23]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Відповідно до навчального плану студенти виконують контрольну роботу з дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків”. Виконання контрольної роботи сприятиме поглибленому вивченню основних тем курсу, формуванню практичних навичок з організації різних форм надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги. Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвищастудента

 

Номер варіантаконтрольної роботи

 

А, Б, В 1
Г, Д, Е 2
Є, Ж, З 3
І, Ї, Й, К 4
Л, М, Н 5
О, П, Р 6
С, Т, У 7
Ф, Х, Ц 8
Ч, Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи — поглибити і розширити спектр знань у галузі акушерства і гінекології на основі визначення основних форм надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, а також сформувати у студентів вміння самостійно працювати з навчальною спеціальною літературою, законодавчими актами, обліковими документами та матеріалами власних досліджень у закладах охорони здоров’я.

Послідовність виконання контрольної роботи:

1. Індивідуальне завдання слід доповнити описово (словами) або схемами та цифрами.

2. Скласти список використаної літератури.

3. Посилання на облікові документи або звіти закладів охорони здоров’я потребують ксерокопій документів в додатках.

4. Додатки.

Контрольна робота повинна бути здана у строк, встановлений навчальним планом. Студенти, що не здали контрольної роботи, до заліку не допускаються. Контрольну роботу потрібно підписати і зазначити дату її виконання. При задовільному її виконанні контрольну роботу буде зараховано. За наявності зауважень викладача студент доопрацьовує роботу з урахуванням зауважень і здає її до деканату.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

  1. Встановлення строку  вагітності (за даними анамнезу та об’єктивного дослідження).
  2. Показання для направлення гінекологічних хворих на ЛГЕК, документація.
  3. Принципи штучного запліднення.

 

Варіант 2

  1. Визначення гестаційного віку плода і його маси. Визначення передбачуваного строку пологів.
  2. Основні санаторії та курорти для лікування гінекологічних хворих.
  3. Токсико-септичні захворювання новонародженних.

 

Варіант 3

  1. Ведення фізіологічних пологів.
  2. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування гінекологічних хворих.
  3. Неплідний шлюб. Планування сім’ї.

 

Варіант 4

  1. Надання акушерської допомоги в пологах та післяпологовому періоді (на фантомі).
  2. Об`єм обстеження гінекологічних хворих.
  3. Вікова фізіологія жіночої репродуктивної системи, методи обстеження гінекологічних хворих.

 

Варіант 5

  1. Визначення стану новонародженого за шкалою Апгар.
  2. Методика організації та етапи онкопрофоглядів.
  3. Курорти для лікування гінекологічних хворих.

 

Варіант 6

  1. Первинний догляд за новонародженим.
  2. Особливості обстеження та терміни спостереження в кожній з диспансерних груп.
  3. Лікарсько-трудова експертиза при хронічних запальнихзахворюваннях жіночих статевих органів.

 

Варіант 7

  1. Оформлення медичної документації, щодо надходження вагітної до стаціонару, в пологах та при виписуванні з пологового будинку.
  2. Перинатальна охорона плода.
  3. Роль жіночої консультації у диспансерному нагляді за хворими з розладами менструальної функції.

 

Варіант 8

  1. Фізіологія вагітності.
  2. Виявлення гінекологічних хворих диспансерної групи.
  3. Принципи хірургічного лікування жіночого безпліддя.

 

Варіант 9

  1. Принципи та етапи диспансеризації.
  2. Показання та протипоказання до санаторно-курортноголікування хворих з хронічними запальними захворюваннями геніталій.
  3. Знеболювання пологів.

 

Варіант 10

  1. Методи обстеження вагітних.
  2. Диспансеризація гінекологічних хворих, диспансерні групи.
  3. Принципи консервативного лікування жіночого безпліддя.

 

ПИТАННЯ для самоконтролю

  1. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги в місті і на селі.
  2. Питання охорони здоров’я материнства і дитинства в сучасному законодавстві України.
  3. Структура і принципи роботи пологового будинку.
  4. Основні показники роботи акушерського стаціонару.

5.  Роль жіночої консультації у профілактиці ускладнень вагітності та пологів, перинатальній охороні плода.

6.  Жіноча консультація та її роль у профілактиці, діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань.

7.  Вплив шкідливих факторів на менструальну і репродуктивну функції.

8.  Консультація “Шлюб та сім’я”.

9.  Медико-генетична консультація, її функції.

10. Питання планування сім’ї.

11. Психопрофілактична підготовка до пологів.

12. Фармакотерапія в акушерстві, вплив лікарських речовин на плід.

13. Медична деонтологія в акушерстві і гінекології. Етика лікаря.

14. Встановлення ранніх та пізніх строків вагітності.

15. Визначення допологової відпустки і дати пологів.

16. Регуляція пологової діяльності.

17. Методи реєстрації пологової діяльності. Моніторинг у пологах.

18. Психопрофілактичне знеболювання пологів.

19. Медикаментозне знеболювання пологів.

20. Немедикаментозні методи анестезії в пологах (електроанальгезія, голкорефлексотерапія та ін.).

21. Догляд за породілею. Лікувальна фізкультура. Дієтетика породіль.

22. Асептика й антисептика в акушерстві.

23. Діагностика вад розвитку плода в різні періоди вагітності.

24. Спадкові та вроджені захворювання плода. Роль медико-генетичної консультації в їх діагностиці.

25. Перинатальна фармакологія.

26. Вплив спиртних напоїв та лікарських речовин і нікотіну на плід.

27. Особливості адаптації недоношених і доношених новонародженого.

28. Порушення функції лактації. Методи корекції.

29. Організаційні принципи профілактики материнської та перинатальної смертності.

30. Роль жіночої консультації як поліклінічної ланки в профілактиці материнської та перинатальної смертності.

31. Методи планування сім’ї. Сучасні методи контрацепції.

32. Основи онкогінекології.

33. Запальні захворювання жіночих статевих органів та гінекологічні захворювання, які потребують невідкладної допомоги.

34. Неплідний шлюб. Планування сім’ї.

35. Вікова фізіологія жіночої репродуктивної системи, методи обстеження гінекологічних хворих.

36. Система опитування гінекологічних хворих.

37. Сучасні методи дослідження хворих з різними видами гінекологічної патології.

38. Роль жіночої консультації у диспансерному нагляді за хворими з розладами менструальної функції.

39. Принципи лікування хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів.

40. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування хворих з хронічними запальними захворюваннями геніталій.

41. Курорти для лікування гінекологічних хворих.

42. Лікарсько-трудова експертиза при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів.

43. Який шлюб вважається безплідним ?

44. Причини жіночого безпліддя.

45. Що таке первинне та вторинне безпліддя ?

46. Які обстеження при безплідному шлюбі проводяться на першому та другому етапах ?

47. Принципи консервативного лікування жіночого безпліддя.

48. Принципи хірургічного лікування жіночого безпліддя.

49. Принципи штучного запліднення.

50. Принципи організації онкопрофоглядів.

51. Диспансеризація гінекологічних хворих, диспансерні групи.

52. Принципи та етапи диспансеризації.

53. Як виявляють гінекологічних хворих диспансерної групи ?

54. Хто здійснює диспансеризацію гінекологічних хворих ?

55. Особливості обстеження та терміни спостереження в кожній з диспансерних груп.

56. Методика організації та етапи онкопрофоглядів.

57. Об`єм обстеження гінекологічних хворих.

58. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування гінекологічних хворих.

59. Основні санаторії та курорти для лікування гінекологічних хворих.

60. Показання для направлення гінекологічних хворих на ЛГЕК, документація.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

А .Нормативно-правові акти

  1. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров‘я” №2801/XII від 19.11.1992 року
  2. Указ Президента України ”Про Національну програму „Діти України”” № 63/96  від 18.01.1996 р.
  3. Указ Президента України ”Про Національну програму ”Репродуктивне здоров’я 2001-2005” №203/2001 від 26.03.2001р.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України „Про національну програму „Планування сім‘ї”” № 736 від 13.09.1995 р.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки” № 14 від 10.01.2002 р.
  6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Концепції безпечного материнства” № 161 від 29.03.2002р.
  7. Наказ МОЗ України “Про організацію та забезпечення медичної допомоги  новонародженим в Україні” № 4 від 05.01.96 р.
  8. Наказ МОЗ України “Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні” №503 від 28.12.2002 р.
  9. Наказ МОЗ України “Про організацію та забезпечення медичної допомоги  новонародженим в Україні” № 4 від 05.01.96 р. Із змінами, внесеними згідно Наказу МОЗ України №59 від 10.02.2003 р.

10. Наказ МОЗ України “Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)” № 59 від 10.02.2003р..

11. Наказ МОЗ України “Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні”  №620 від 29.12.2003 р.

12. Наказ МОЗ України “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”№ 582 від 15.12.2003р..

13. Наказ МОЗ України “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”№ 676 від 31.12.2004р..

14. Наказ МОЗ України “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги ”№ 782 від 29.12.2005р..

 

Б. Основна література

  1. Акушерство: Підручник для лікарів-інтернів / за ред. В.І.Грищенка. – Харків: Основа, 1996. – 608с.
  2. Аліпов В.І., Корхов В.В. Протизаплідні засоби. – Л.: Медицина, 1985.
  3. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риски. – М.: Медицина, 1989.
  4. Бодяжина В.И. Акушерская помощь в женской консультации. – М., 1998.
  5. Бодяжина В.И., Жмакин К.М., Кирющенков А.П. Акушерство. – М.: Курск, 1995. – 496с.
  6. Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии. – М.: Медицина, 1989. – 464с.
  7. Грищенко В.И. Научные основы регулирования рождаемости. – К.:Здоровье, 1988. – 208с.
  8. Дадалова Л.Н. Некоторые аспекты ведения женщин с невынашиванием в женской консультации. //Акушерство и гинекология, 1991. — № 9.
  9. Зазерская И.В., Карпов О.И., Танаков А.И. и соавт. Справочник акушера-гинеколога. – Спб., 1998.

10. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Акушерство і гінекологія: навчальний посібник для лікарів-інтернів вищих медичних закладів ІІІ-ІУ ст. акредитації. – К.: Здоров’я, 1996. – 240с.

11. Зильбер А.П., Шифман Е.М. Акушерство глазами анестезиолога. – Петрозаводск: Изд-во Петрозавод. ун-та. – 362с.

12. Карпов О.И., Танаков Л.И. и др. Справочник акушера-гинеколога. — Спб, 1998.

13. Кирющенков А.П. Влияние вредных факторов на плод. – М., 1978.

14. Кравченко О.В. і співавт. Невиношування вагітності /Навчально-методичний посібник. – Чернівці, 1998.

15. Михайленко О.Т., Бублик-Дорняк Г.М.  Ситуационные задачи по акушерству. – К.: Вища школа, 1987.

 

В. Додаткова література

16. Михайленко О.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. – К. Вища школа. Гол. изд-во, 1982. – 368с.

17. Моир Д.Д. Обезболивание родов: Пер с. англ. – М., 1985.

18. Паращук Ю.С. Бесплодие в браке. – К.: Здоровье, 1994. – 202с.

19. Персіанінов Л.С. Акушерський семінар. – В 2 т. – Ташкент, 1973.

20. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство. – М., 1989.

21. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – К.: Здоров’я, 1999. – 600с.

22. Хміль С.В. Гінекологія: Підручник для студентів медичних вузів Володимировича Хміля. – Тернопіль: Укрмедкнига – 2003.

23. Чернуха Е.А. Родовой блок. – М.: “Триада-Х”, 1999. – 533с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ зі спеціальності «АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» (магістр)

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні  кафедри адміністративного та медичного менеджменту

(Протокол №6 від 17 січня  2011 р.)

Зав. кафедри докт. біол. наук, проф.

______________________О.В.Баєва

ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

зі спеціальності

«АДМІНІСТРАТИВНИЙ  МЕНЕДЖМЕНТ»

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

  1. Теоретико-методологічні основи державно-адміністративного управління.
  2. Специфіка системи державно-адміністративного управління в Україні.
  3. Особливості та характерні риси державної установи як об’єкту управління.
  4. Формування стратегії розвитку організації (підприємства, установи).
  5. Формування програми діяльності організації (підприємства, установи), відповідно до визначеної стратегії її розвитку.
  6. Інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування організації (підприємства, установи).
  7. Формування механізму взаємовідносин адміністративної служби з іншими структурними підрозділами організації.
  8. Створення раціональної структури та збалансованої діяльності підрозділів організації (підприємства, установи).
  9. Політико-правовий статус державного службовця.

10. Формування професійної компетентності і моральних якостей посадової особи адміністративно-державного управління.

11. Лідерство у системі державно-адміністративного управління.

12. Теоретико-методологічні засади мотивації як функції управління.

13. Використання сучасних форм і методів роботи з персоналом.

14. Організація роботи з персоналом в процесі управління організацією.

15. Управління дисципліною та оплатою праці в організації (підприємства, установи).

16. Організація роботи кадрової служби підприємства (установи).

17. Формування та реалізація концепції безперервної освіти в організації (підприємстві, установі).

18. Організація зовнішніх функціональних зв’язків організації.

19. Компетенція адміністративної служби як складова внутрішнього  контролю в діяльності організації (підприємства, установи).

20. Розробка правил ділового етикету діяльності адміністративного персоналу.

21. Методи і прийоми Паблік Рілейшнз у діяльності та розвитку організації (підприємства).

22. Використання Паблік Рілейшнз як технології креативного менеджменту.

23. Комунікативна та ділова кваліфікації співробітників як засіб підвищення ефективності діяльності організації (підприємства, установи).

24. Формування сприятливого соціально-психологічний клімату в трудовому колективі організації (підприємства, установи).

25. Підвищення ефективності праці співробітників як складова кадрової політики організації.

26. Введення ефективної комунікаційної взаємодії  структурних підрозділів як складова діяльності адміністративної служби організації (підприємства, установи).

27. Здійснення обліково-контрольних робіт раціонального використання ресурсів підприємства як складова діяльності адміністративної служби організації (підприємства, установи).

28. Сучасна   модель   місцевого   самоврядування   в   Україні   та   шляхи  її вдосконалення з врахуванням  досвіду зарубіжних країн.

29. Організація інформаційної підтримки управлінських рішень в органах державної влади регіонального рівня України.

30. Розподіл повноважень між районними та міськими органами влади для забезпечення ефективного управління розвитку міста в умовах ринкових перетворень в Україні.

31. Роль інформаційних комунікацій у розвитку адміністративної системи України.

32. Інформаційна політика України та використання інформаційних технологій у державному управлінні.

33. Організація зв’язків з громадськістю в державних установах та організаціях.

34. Технології розробки і реалізації управлінських рішень в державному управлінні.

35. Формування механізму взаємодії керівника і підлеглого в управлінському спілкуванні.

36. Етико-правові аспекти управління організацією (підприємством, установою).

37. Корпоративна етика як інструмент сучасного менеджменту.

38. Корпоративні комунікації як засіб підвищення ефективності менеджменту.

39. Система формування і розвитку особистості керівника та ефективності його управлінської діяльності.

40. Державний службовець у системі адміністративного менеджменту: рольові функції та особистісні характеристики.

41. Розробка соціально-психологічної та професійної моделі керівника. 

42. Аналітико-методологічні основи застосування адміністративних та економічних методів в управлінні.

43. Формування механізму оцінки трудової діяльності державних службовців.

44. Мотивація та стимулювання праці як засіб підвищення ефективності роботи підприємства (організації, установи).

45. Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект).

46. Організація аудиту управлінської діяльності на підприємстві.

47. Розробка концепції економічності, ефективності та результативності аудиту управлінської діяльності.

48. Аудит управлінської діяльності як засіб здійснення ефективного управління.

49. Основні напрямки еволюції держапарату: досвід розвинутих країн

50. Організації державного управління в країнах світу.

51. Розвиток системи державної служби в закордонній та вітчизняній практиці: порівняльний аналіз.

52. Адміністративний менеджмент в процесі організації функціонування системи безпеки діяльності людини.

53. Визначення напрямів розвитку організації (підприємства, установи).

54. Проектування програми діяльності організації.

55. Утворення та підтримання раціональної структури та збалансованості діяльності підрозділів організації (підприємства, установи).

56. Ефективність діючих економічних і адміністративних методів керівництва.

57. Організація структури адміністративної служби (підприємства, установи).

58. Розробка перспективних планів роботи підприємства (організації) за визначеними видами та напрямами діяльності.

59. Організація роботи з документами, що знаходяться в документообігу підприємства (установи, організації).

60. Організація розробки планів роботи з персоналом.

61. Організація забезпечення умов ефективної та безпечної праці на робочих місцях.

62. Забезпечення діяльності організації (підприємства, установи) інформаційно-комунікаційними зв’язками.

63. Формування корпоративної культури організації (підприємства, установи).

64. Створення сприятливих соціально-психологічних умов діяльності колективу.

65. Формування кадрової політики, спрямованої на забезпечення дієздатності колективу (діяльності організації).

66. Визначення змісту робіт за технологіями організаційного планування.

67. Організація кадрового забезпечення.

68. Організація заходів щодо удосконалення форм і методів роботи з персоналом.

69. Управління діловою кар’єрою кваліфікованих фахівців.

70. Контролювання стану трудової і виконавської дисципліни.

71. Організація управлінських процедур в організації (підприємстві, установі).

72. Організація заходів за участю керівництва.

73. Забезпечення фахової дієздатності персоналу організації (підприємства, установи).

74. Здійснення загального контролю діяльності організації (підприємства, установи) їх структурних підрозділів.

75. Контроль діяльності структурних підрозділів і працівників адміністративної служби.

76. Планування діяльності підрозділів органів державного управління.

77. Здійснення управління діяльністю адміністративної служби організації (підприємства, установи).

78. Координація діяльності підрозділу організації (підприємства, установи).

79. Організація та удосконалення менеджменту установи (підрозділу).

80. Формування ефективної системи трудових відносин.

81. Формування належного морально-психологічного клімату при здійсненні спільної діяльності.

82. Забезпечення захисту персоналу організації (підприємства, установи) й об’єктів господарювання у разі виникнення надзвичайної ситуації.

83. Навчання та розвиток персоналу підприємства (установи) (за матеріалами…).

84. Науково-методичне забезпечення навчального процесу в закладах освіти.

85. Контролю­вання процесу і результатів освітньої діяльності (за матеріалами…).

86. Системний аналіз діяльності організації (підприємства, установи) (за матеріалами…).

87. Розробка стратегічних напрямів розвитку організації (підприємства, установи), з метою  забезпечення його конкурентоспроможності (за матеріалами…).

88. Формуван­ня іміджу підприємства (установи) (за матеріалами…).

89. Планування та прогнозування діяльності організації (підприємства, установи) (за матеріалами…).

90. Організація та раціоналізація  робочих місць на підприємстві (установі) (за матеріалами…)

91.  Формування організаційних та технологічних взаємозв’язків між підрозділами та службами підприємства (установи) та  механізмів їх координації (за матеріалами…).

92. Організація процесів управління на підприємстві (установі) (за матеріалами…).

93. Раціональ­на організація управлінської праці підприємства (установи) (за матеріалами…).

94. Аналіз ефективності системи управління та управлінської діяльності на підприємстві (в установі)  ( на прикладі…).

95. Аналітико-методологічні засади організації реалізації та контролю виконання  управлінських рішень (за матеріалами…)

96. Впровадження системного підходу до вироблення та реалізації управлінського рішення на підприємстві (в установі)  ( на прикладі….).

97. Забезпечення охорони праці та техніки безпеки на підприємстві (установі) (за матеріалами…).

98. Забезпечення соціального захисту працівників на підприємстві (установі)(за матеріалами…) .

99. Аналітико-методологічні засади управління персоналом підприємства (установи) (за матеріалами…).

  1. Аналіз  ефективності використання кваліфікаційного кадрового потенціалу підприємства (установи) (за матеріалами…).
  2. Аналіз системи підготовки управлінських кадрів ( за матеріалами……).
  3. Формува­ння та керівництво колективом організації  (за матеріалами…).
  4. Формуван­ня та розвиток організаційної культури підприємства (установи) (за матеріалами…).
  5. Управління конфліктами в трудовому колективі  (за матеріалами…)
  6. Регулювання поведінки персо­налу в процесі діяльності підприємства (установи)  (за матеріалами…).
  7. Формування механізмів управління групами працівників на підприємстві (в установі) ( на прикладі….).
Рубрика: Адміністративний менеджмент.Дипломникам | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності » (для магістрів)

 

Підготовлено доктором економіки, доцентом кафедри адміністративного менеджменту та управління навчальним закладом О.П. Затолокіним.

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного менеджменту та управління навчальним закладом

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Затолокін О.П. Навчальна програма дисципліни «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності » (для магістрів) – К.: МАУП, 2008. –  30 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності», питання для самоконтролю, а також список літератури.

©  Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП), 2008

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Характерною рисою сучасного періоду розвитку суспільства є зміна домінуючої державної форми власності, перехід до демократичної системи та економічних ринкових відносин. Людина, її життя та безпека визнано найвищою соціальною цінністю. Україна підтримала концепцію ООН про сталий розвиток суспільства, де пріоритетним є право кожної людини на надійну безпеку.

У сучасних умовах соціального розвитку, безпека  життя та діяльності людини обумовлена необмеженою кількістю чинників, що впливають на організм, постійно змінюючись в чисельності та силі прояву, в часі і просторі, а також напряму залежить від можливостей людини та існуючих систем захисту. Надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціального та виробничого характеру призводять до людських втрат, значних економічних збитків та завдають шкоди навколишньому середовищу. Ось чому, стратегічним, має бути принцип комплексного  вирішення питань безпеки, як однієї із складових якості суспільного життя людини. Державна політика України в галузі безпеки має бути спрямована на забезпечення духовного, психічного, фізичного та соціального здоров’я населення.

Необхідність вирішення питання безпеки зумовлює формування цілісної системи знань з проблем управління безпекою життя та діяльності. Такі знання необхідні для прийняття за будь яких умов обґрунтованих рішень щодо безпеки на рівні людини, колективу, підприємства, організації, установи, галузі, регіону й суспільства в цілому. Тільки об’єднання питань що вивчаються в курсах «Соціологія», «Екологія», «Цивільна оборона», «Охорона праці», «Психологія управління» та  «Менеджмент» допоможе визначити сучасну модель безпеки життя та діяльності і дати майбутнім фахівцям-менеджерам необхідні знання щодо забезпечення управління соціальною та екологічною безпекою діяльності.

Міждисциплінарний курс «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності» є обов’язковою навчальною дисципліною для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, напрям: специфічні категорії, спеціальність: 8.000007 Адміністративний менеджмент, кваліфікація 1472.4. менеджер (управитель) з адміністративного менеджменту.

Метою вивчення навчальної дисципліни  «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності»  є формування загальних системних уявлень, теоретичних знань та практичних навичок щодо ефективного управління безпечною діяльністю в соціальній та екологічній сферах.

Об’єктом вивчення навчальної дисципліни  «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності» є безпека життя та діяльності людини.

Основними завданнями  навчальної дисципліни  «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності»  є забезпечення майбутніх фахівців  знаннями ефективного управління системою заходів та засобів, що забезпечують безпеку життя та діяльності людини в соціальній та екологічній системах. Саме розуміння моделі загальної безпеки суспільства та держави дасть змогу усвідомити студенту весь комплекс потреб людини, який забезпечить стабілізацію психічного стану за рахунок відчуття особистої захищеності індивіда і суспільства від реальних та потенційних загроз та ризиків.

Програмний матеріал навчальної дисципліни «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності» розраховано на 162 години і включає три змістові модулі: “Ризики та надзвичайні ситуації в соціальних та екологічних системах”, “Охорона праці ”, “Забезпечення фахової дієздатності (професійної діяльності)”.

Навчальна програма  дисципліни «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності» побудована за вимогами предметно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Основні форми вивчення дисципліни: лекції, семінарські заняття, ділові та дидактичні ігри, дискусійні форми розгляду прийняття управлінських рішень при соціальній та екологічній безпеці діяльності, наукові семінари, реферативні читання, виконання індивідуальних завдань та контрольних робіт, самостійна робота студентів. Заключний   вид контролю – екзамен. Система дидактичного забезпечення –модульно-рейтингова технологія навчання.

Вивчення навчальної дисципліни  «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності» забезпечить студентів як майбутніх фахівців необхідними знаннями  та практичними навичками щодо:

  • аналізу соціальних, екологічних, психологічних ризиків пов’язаних з професійною діяльністю;
  • використання знань про статус і функції органів державної влади та місцевого самоврядування в соціальних та екологічних системах;
  • уникнення та профілактики ризиків та небезпек в соціальних та екологічних системах;
  • визначення типів зв’язків між ланками системи органів державної влади і місцевого самоврядування в соціальних та екологічних системах;
  • забезпечення розвитку ефективної системи охорони праці та безперервного удосконалення управління нею;
  • забезпечення індивідуального захисту, а також організація захисту певних соціальних груп людей від шкідливого і небезпечного впливу довкілля та соціуму;
  • застосування законів та нормативно-правових документів з метою забезпечення соціальної та екологічної безпеки діяльності;
  • планування організації професійної діяльності, як безпечного трудового процесу;
  • впровадження сучасних методів та прийомів оптимізації та ергономічності професійної діяльності;
  • розробки та застосування програм, заходів та методик безпечної і ефективної науково організованої праці для забезпечення фахової дієздатності.     

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

  Курс____V______ Семестр______I____    
 Всього годин у семестрі_______162______

Теми

лек-ції(Л) Семінар. зан.(СЗ) сам. роб. студ.(СРС) фор-ма конт-ролю Приміт-ка
1. Сучасні соціальні та екологічні системи 4 2 2 У  
2 Фактори ризику та безпека життєдіяльності в соціальних та екологічних системах 2 1 1 У  
3 Управління ризиком в соціальних та екологічних системах. 2 1 1 СР  
4 Надзвичайні ситуації в соціальних та екологічних системах. 2 1 2 У  
5 Система цивільного захисту населення. 2 1 2 У  
6 Законодавчі та нормативні акти системи цивільного захисту населення. 2 1 1 СР  
7 Система заходів запобігання та реагування на надзвичайні ситуації. 2 1 2 У  
8 Небезпеки зовнішнього та внутрішнього середовища організації (підприємства, установи). 2 2 2 МКР  
9 Система охорони праці 2 1 2 У  
10 Законодавчі та нормативні акти системи управління охороною праці. 2 1 2 СР  
11 Організація безпечної та ефективної праці. 2 1 2 У  
12 Ергономіка праці. 2 1 2    
13 Програми забезпечення фахової дієздатності 2 1 2 МКР  
14 Методики самоконтролю в професійній діяльності. 2 1 2 СР  
15 Суб’єктивні та об’єктивні показники самоконтролю в програмах забезпечення фахової дієздатності. 2 1 1 У  
16 Методики психофізичного тренінгу 2 1 1 МКР  
  Всього : 162 години 36 18 27    

 

Форми контролю: усне опитування – У

                               модульна контрольна робота –МКР

                               перевірка завдань для самостійної роботи – СР

                                       ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

                                           до вивчення дисципліни

«УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ТА ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ДІЯЛЬНОСТІ»

                                     Змістовий модуль I.

        Ризики та надзвичайні ситуації в соціальних та екологічних системах.

Тема 1. Сучасні соціальні та екологічні системи.

Людське суспільство та середовище його існування. Соціум як стійка соціальна спільнота, що характеризується єдністю умов життєдіяльності населення. Умови існування людини в сучасному соціумі. Довкілля як сукупність умов проживання людини. Абіотичні умови проживання – абіотичне середовище біосфери. Біотичне середовище і біотичні умови для забезпечення життєдіяльності людини. Роль суспільства в забезпечення потреб та інтересів людей. Загальний контекст управління в галузі охорони довкілля.

Природа та соціальне буття людини. Сучасна специфіка взаємодії суспільства і природи. Соціальна система як складно організоване впорядковане ціле, що охоплює окремих індивідів і соціальні спільноти в процесі спільної діяльності. Соціоекосистема як  саморегульована система з динамічною рівновагою. Закономірності розвитку і функціонування соціальних систем. Засади прийняття рішень і формування політики.

Соціальний та екологічний аспекти науково-технічної революції. Соціально-екологічна політика держави. Проблеми оптимізації та гармонізації системи «суспільство-природа». Моделювання та прогнозування впливу соціально-екологічних процесів на діяльність в соціумі. Міжнародний досвід.

Література основна: [1, 9, 10, 19, 20, 26, 38, 54]

Література додаткова: [64, 73,120,121,122,123,124, 125, 126]

 

Тема 2. Фактори ризику та безпека життєдіяльності в соціальних та

             екологічних системах.

Людина як об’єкт  техногенного середовища. Діяльність людини як джерело небезпек. Сучасне техногенне та соціальне середовище як похідна діяльності людини. Безпека та небезпека життя та діяльності в соціумі. Людина як суб’єкт системи управління безпекою життя та діяльності.

Визначення та формалізація терміна «ризик». Загальна характеристика ризику. Природний екологічний ризик. Техногенний екологічний ризик. Чинники ризиків екологічної небезпеки. Соціальний, медичний та екологічний аспект ризику в соціумі. Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій.

Антропогенний вплив на природне середовище. Протиріччя що визначають екологічний ризик в ХХI столітті. Глобальні екологічні проблеми. Стійкий екологічно безпечний розвиток суспільства. Екологічне законодавство. Національна безпека України.

Література основна: [2, 21, 22, 23, 26]  

Література додаткова: [65, 71, 78, 90, 92, 95, 99, 108, 112, 117]

Тема 3. Управління ризиком в соціальних та екологічних системах.

Ймовірність виникнення негативного впливу чинників природного чи техногенного походження як фактор ризику. Небезпеки та усвідомлена можливість існування  ризику. Оцінка ризику екологічної небезпеки за літогеохімічними, гідролгеологічними та інженерно-геодинамічними складовими. Моніторинг довкілля.

Класифікація ризиків. Компоненти, що характеризують ризик. Окремі види ризиків: індивідуальний, колективний, прийнятний, мотивований (обґрунтований) та немотивований (необґрунтований) та  характеристика управління ними. Коефіцієнт індивідуального ризику. Загальні розрахунки ризику. Визначення прийнятного ризику. Збитки та їх аналіз.  Принцип Алара. Метод дерева відмов та його застосування. Можливості управління ризиком.  Загальна схема управління ризиками.

Розвиток цивілізації та управління ризиком. Оцінка ризику впливу антропогенних чинників на безпеку і здоров’я людини. Управління ризиком як група рішень що направлені на зменшення, мінімізацію та оптимізацію ризику. Проблеми і завдання ризик-орієнтованого підходу. Аналіз ризику – найважливіша складова управління безпекою.

Екологічна безпека та нормування. Екологічні стандарти та інструменти.

Література основна: [20, 25, 30, 31, 38, 57]

Література додаткова: [70, 72, 78, 85, 86, 89, 92, 95]

Тема 4. Надзвичайні ситуації в соціальних та екологічних системах.

Надзвичайні ситуації, їх визначення та ознаки. Класифікація надзвичайних ситуацій.

Чинники надзвичайних ситуацій. Порогове значення класифікаційної ознаки надзвичайної ситуації. Джерело надзвичайної ситуації. Рівні надзвичайних ситуацій. Загальні та класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій. Участь громадськості.

Надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного, економічного, соціального, інформаційного, змішаного та іншого характеру. Загальні причини виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаби прояву надзвичайних ситуацій. Механізми оцінки.

Література основна:  [3, 4, 5, 6, 11, 14, 27, 59] 

Література додаткова: [82, 85, 86, 89, 92, 95]

Тема 5. Система цивільного захисту населення.

Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Загальні положення та основні принципи захисту населення і територій. Основні напрями, мета та завдання захисту населення і територій.

Цивільна оборона – мета, завдання, особливості функціонування. Організація та контроль діяльності цивільної оборони.

Основні заходи захисту населення і територій. Оповіщення та інформування. Спостереження і контроль. Укриття у захисних спорудах. Евакуаційні заходи. Евакуація населення: мета, способи, організація, матеріально-технічне забезпечення. Обов’язки громадян при  підготовці до евакуації та під час її проведення.

Індивідуальні засоби захисту. Інженерний, біологічний, медичний, радіаційний і хімічний захист. Режим функціонування систем захисту населення і територій. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів захисту населення і територій.

Дія населення в надзвичайних ситуаціях.  

Література основна:  [3, 4, 5, 6, 59, 60, 63]  

Література додаткова: [66, 77, 81, 83, 85, 101, 107, 108, 110, 112]

 

Тема 6. Законодавчі та нормативні акти системи цивільного захисту населення.

Конституція України – провідник і гарант встановлення безпеки на державному рівні.

Закон  «Про національну безпеку України». Закон  «Про цивільну оборону України».

 Кодекси і Закони України, що встановлюють право громадян на надання їм допомоги і захисту в будь яких умовах їх знаходження, праці та існування.

Система екологічного законодавства. Удосконалення правових засад управління, контролю в галузі використання природних ресурсів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки.

Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Концепція захисту населення, загроза та виникнення надзвичайних ситуацій.

Міжгалузеві і галузеві правила і норми та системи стандартів щодо нормативного регулювання безпеки життєдіяльності. 

Література основна: [25, 55, 56, 63]  

Література додаткова: [76, 81, 83, 85]

 

Тема 7. Система заходів запобігання та реагування на надзвичайні

             ситуації.

Цивільна оборона об’єкта: мета і завдання; організація; нормативно-правове, фінансове і матеріальне забезпечення. Підготовка об’єкта до цивільної оборони: планування, організація, навчання персоналу, контроль.

Поняття про «стійкість об’єкта» в умовах надзвичайних ситуацій. Планування системи заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій. Заходи щодо підвищення стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайній ситуації: ті, що проводяться постійно; за сигналами оповіщення; під час раптової надзвичайної ситуації. 

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, її основні етапи з рятувальні та відновлювальні роботи. Призначення і сутність рятувальних та невідкладних робіт робіт. Загальна структура рятувальних та невідкладних робіт. Планування і проведення робіт з остаточної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Остаточна ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Сили та кошти, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Основи безпеки під час робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Література основна: [8, 11, 17, 20. 47, 59]

Література додаткова: [66, 74, 80, 83, 85]

 

Тема 8. Небезпеки зовнішнього та внутрішнього середовища організації (підприємства, установи).

Поняття середовища організації. Ресурси, умови та фактори організації. Аналіз стану макро- та мікросередоища організації.

 Зовнішнє оточення організації, середовище прямого і непрямого впливу. Чинники зовнішнього середовища: політичні, соціокультурні, науково-технічні та екологічні.

 Внутрішнє середовище. Внутрішні складові організації та їх взаємозв’язок. Фактори внутрішнього середовища. Класифікація неконтрольованих факторів.

Аналіз загроз та можливостей зовнішнього та внутрішнього середовища.

Ризик у діяльності підприємства, організації, установи.

Література основна: [36, 42, 45, 61]

Література додаткова: [ 69, 83]

                                Змістовий модуль 2. Охорона праці .

 

Тема 9. Система охорони праці.

Основні етапи розвитку системи охорони праці. Охорона праці як система соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів. Стан охорони праці в Україні. Основи державної політики в галузі охорони праці.

Система управління охороною праці в умовах євро інтеграційних процесів. Вимоги міжнародних стандартів до управління охороною праці. Сучасні підходи до управління охороною праці.

Державне управління охороною праці: структура, комплексний підхід, організація та функціонування на регіональному рівні.

Система управління охороною праці й ризиком на підприємстві. Служба охорони праці. Загальні функції управління охороною праці. Прогнозування і планування роботи з охорони праці. Навчання працівників з охорони праці. Інструктаж. Стажування (дублювання). Допуск працівників до роботи. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці.

Травматизм та професійні захворювання. Заходи щодо їх запобігання. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсації за несприятливі умови праці. Соціальні та економічні питання охорони праці.

Література основна: [12, 16, 18, 37, 44]

Література додаткова: [68]

 

Тема 10. Законодавчі на нормативні акти системи управління

                 охороною праці.

Міжнародне законодавство з охорони праці. Глобальна стратегія ВООЗ «Охорона праці для всіх».

 Законодавство Євросоюзу з охорони праці. Рамкова деректива 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 р. «Про впровадження заходів для поліпшення безпеки та охорони здоровця працівників під час роботи».

Цілі та мета політики охорони праці.

 Законодавство України з охорони праці. Закон України «Про охорону праці». Законодавство про працю. Державне соціальне страхування. Державні нормативні акти з охорони праці. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.

 Колективний та трудовий договір і охорона праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів.

Нормативно-правові акти з охорони праці: державні, державні міжгалузеві, державні галузеві, відомчі, державні стандарти Системи стандартів безпеки праці.

Література основна: [12, 18, 32, 37, 44]

Література додаткова: [69]

Тема 11. Організація безпечної та ефективної праці.

Праця та її фізіолого-психологічні особливості. Значення адаптації в трудовому процесі. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники.  Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці.

Гігієна праці та виробнича санітарія. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці. Повітря робочої зони. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх  визначення та нормування.

Освітлення виробничих процесів. Види освітлення. Значення світла для працездатності та здоровця людини.

Гігієнічне нормування та захист від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку. Норми радіаційної безпеки. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини та його нормування. Випромінювання оптичного діапазону.

Норми щодо санітарно-побутових приміщень залежно від групи виробничих процесів. Охорона праці користувачів персонального комп’ютера.

Безпека процесів праці. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Електробезпека. Пожежна безпека. Безпека систем, що працюють під тиском. Показники пожежовибухонебезпеки речовин  та матеріалів. Система попередження пожеж. Система пожежного захисту. 

Впровадження, функціонування та вдосконалення системи управління охороною праці для організації ефективної та безпечної праці.

Література основна:  [13, 15, 18, 32, 37]

 Література додаткова: [67, 79]

Тема 12. Ергономіка праці.

Ергономічні основи безпеки праці. Ергономіка як важливий чинник покращення умов праці.

Робоче місце. Класифікація типів робочих місць за різними ознаками. Сучасна модель робочого місця. Вимоги до організації робочих місць: інформаційні, економічні, технічні, організаційні, гігієнічні, естетичні та ергономічні.

 Вимоги та оцінка ергономічності робочих місць, виробничого середовища, обладнання та інформаційного забезпечення діяльності. Ергономічні вимоги до діяльності менеджера.

Естетичні основи безпеки праці. Параметри естетичного клімату. Роль кольору у виробничому середовищі. Призначення та сфера застосування сигнальних кольорів. Знаки безпеки праці: вказівні, заборонні, попереджувальні та приписувальні. принципи їх побудови та роль у виробничій діяльності людини.

Принципи ергономіки робочого часу. Режим праці та відпочинку як основний засіб підтримання оптимальної працездатності працівника. Режим праці та відпочинку протягом робочої зміни, тижня, року. Визначення часу на відпочинок на основі фізіологічних характеристик. Ефективність і структура відпочинку.

Основні напрями наукової організації праці в апараті управління. Робоче місце  та робочий час менеджера і їх раціональна організація.

Література основна: [7, 13, 15, 36, 42, 45, 58, 61]

Література додаткова: [69, 75]

                                                 Змістовий модуль 3.

                  Забезпечення фахової дієздатності (професійної діяльності).

Тема 13 . Програми забезпечення фахової дієздатності .

Квалікаційні вимоги до підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, напрям: специфічні категорії, спеціальність: 8.000007 Адміністративний менеджмент магістра кваліфікації 1472.4. менеджер (управитель) з адміністративного менеджменту.

Оцінка здатності особистості до управлінської діяльності. Професійна підготовка і підвищення кваліфікації менеджера.

Поняття про самопізнання і самореалізацію менеджера. Професіограма особистості менеджера.

Стратегічне та оперативне планування. Технологія прийняття рішень та розв”язання проблем.

Самоактуалізація особистості, її соціальна активність, особистісний розвиток. Самопізнання. Самооцінка. 

Планування кар’єри і ділового успіху. Поняття про ефективний менеджмент. Моделі успішної практики. Теорії лідерства.

Проектні команди та проблеми їх створення. Тренінг і розвиток.

Література основна: [24, 28, 29, 34, 35, 39, 41, 43, 46, 49, 50, 51, 53, 60]

Тема 14. Методики самоконтролю в професійній діяльності.

Поняття про психічне та фізичне здоров’я в професійній діяльності. Психофізіологічний стан менеджера і способи його регуляції. Психофізична напруженість. Кризи і шляхи їх подолання. Працездатність менеджера та вимоги до її підтримки. Шляхи і етапи підвищення працездатності менеджера.

Поняття про імідж. Механізм створення іміджу. Групи особистісних якостей іміджу менеджера. Критерії поведінки менеджера. Роль іміджу в комунікації. Стиль одягу. Вплив іміджу менеджера на імідж фірми, організації.

 Здоровий спосіб життя менеджера як складова ефективності самоконтролю в професійній діяльності. 

Література основна: [24, 28, 29, 34, 35, 41, 43, 46, 49, 50, 51, 53, 60]

 Література додаткова: [67]

Тема 15. Суб’єктивні та об’єктивні показники самоконтролю в

                 програмах забезпечення фахової дієздатності.

Структура особистості. Індивід, особистість, індивідуальність.

Формування особистості в результаті активної взаємодії індивіда з об’єктивною реальність. Діяльність і поведінка. Індивідуальний досвід: знання, уміння, навички, вчинки, поведінка.

Психофізичні пізнавальні процеси в забезпеченні фахової дієздатності: відчуття, сприймання, уява, пам’ять, увага, мислення.

Емоції і воля. Вікові та статеві психофізичні особливості особистості та вимоги щодо роботи з людьми.

Література основна: [24, 28, 29, 34, 35, 37, 39, 41, 43, 46, 49, 50, 51, 53, 60]

Тема 16. Методики психофізичного тренінгу.

Вплив емоцій та фізичного перенавантаження на ефективність управлінської діяльності. Особистісна тривожність і емоційна стійкість менеджера.

Стресостійкість: методики оцінки. Діагностика психічного стану особистості за невербальною поведінкою і зовнішнім виглядом (візуальна психодіагностика).

Поняття про саморегуляцію, її види. Психотехніки і прийоми саморегуляції. Місце та роль релаксації в системі релаксації.

Аутогенне тренування. Акмеологічний тренінг.  

Література основна: [24, 28, 29, 34, 35, 39, 40, 41, 43, 46, 49, 50, 51, 53, 60 ]

 

 

 

 

 

 

                              ТЕМИ ДЛЯ НАУКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

  1. Інституційні засади охорони довкілля.
  2. Безпека життя та діяльності як науковий напрям.
  3. Організація функціонування системи безпеки діяльності людини.
  4. Законодавче забезпечення системи безпеки життя та діяльності людини.
  5. Міжнародна співпраця з екологічних питань загальнодержавного значення.
  6. Всесвітній самміт зі сталого розвитку та цілі розвитку тисячоліття.
  7. Мобілізація фінансових ресурсів для охорони навколишнього  природного середовища.
  8. Управління охороною довкілля  в енергетиці.
  9. Управління охороною довкілля  в промисловості.

10. Управління охороною довкілля  на транспорті.

11. Управління  земельними ресурсами та їх охорона.

  1. 12.   Фізіологічна та психологічна надійність людини

13. Техногенне середовище – середовище життя і діяльності людини

14. Негативні виробничі фактори.

15. Індикатори в сфері економіки та довкілля.

16. Вплив чинників виробничого середовища на людину

17. Система цивільної оборони, її основні завдання і організація діяльності.

18. Особливості функціонування організму людини в стресових ситуаціях.

19. Стан здоров’я населення України та найнебезпечніші захворювання.

20.  Основні фактори ризику при виробничій діяльності.

21. Управлінські заходи щодо зменшення шкідливого впливу чинників виробничого середовища на людину.

22.  Стратегічне та оперативне планування охорони довкілля.

23.  Технологія прийняття рішень та розв”язання проблем охорони довкілля.

24.  Ризик – орієнтований підхід до безпеки життя та діяльності людини.

  1. 25.                        Надзвичайні ситуації та їх вплив на життя та діяльність людини.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

  1. Характеристика складових соціальної системи.
  2. Характеристика складових екологічної системи.
  3. Стійкий екологічно-безпечний розвиток як стратегія гарантування безпеки в соціумі.
  4. Характеристика безпеки життєдіяльності населення.
  5. Складові безпеки життєдіяльності населення в Україні.
  6. Рівні системи безпеки життєдіяльності населення.
  7. Міжнародні програми безпеки  життєдіяльності населення.
  8. Закон України «Про національну безпеку України»
  9. Класифікація ризиків.

10. Ризик в соціальних системах.

11. Ризик в екологічних системах.

12. Законодавчо-нормативна база про ризики в суспільстві.

13. Джерела небезпек в організації.

14. Потенційні небезпеки зовнішнього і внутрішнього середовища організації.

15. Небезпеки зовнішнього середовища організації.

16.  Небезпеки внутрішнього середовища організації.

17.  Цивільний захист як система.

18.  Законодавчо-нормативна база цивільного захисту населення.

19.  Характеристика типів надзвичайних ситуацій в соціальній  та екологічній системах.

20.  Класифікація надзвичайних ситуацій в соціальному середовищі та їх характеристика.

21.  Класифікація надзвичайних ситуацій в екологічному середовищі та їх характеристика.

22. Заходи запобігання виникнення надзвичайних ситуацій.

23. Планування превентивних заходів щодо надзвичайних ситуацій в соціальній сфері.

24. Планування превентивних заходів щодо надзвичайних ситуацій в екологічній сфері.

25. Управління ризиком.

26. Складові управління ризиком в соціальній системі.

27. Складові управління ризиком в екологічній системі.

28. Характеристика надзвичайної ситуації.

29. Система інформування та оповіщення при надзвичайних ситуаціях.

30. Заходи запобігання виникнення небезпечних ситуацій в соціальній сфері.

31. Заходи запобігання виникнення небезпечних ситуацій в природі.

32. Глобальні екологічні проблеми.

33. Локальні та регіональні екологічні проблеми в Україні.

34. Соціальний захист в Україні як система.

35. Соціальні інститути в Україні.

36. Соціальні функції держави.

37. Соціальна робота в Україні.

38. Індивідуальний захист населення як система організаційних заходів.

39. Засоби індивідуального захисту населення в соціумі.

40. Засоби індивідуального захисту населення при надзвичайних ситуаціях в природі.

41. Засоби індивідуального захисту під час виробничої діяльності.

42. Евакуація персоналу при надзвичайних ситуаціях на виробництві.

43. Охорона праці як система.

44. Організація ефективної та безпечної праці.

45. Безпека праці.

46. Гігієна праці.

47. Фізіологія праці.

48. Психологія праці.

49. Психологічні особливості роботи менеджера.

50. Кваліфікаційні вимоги до магістра зі спеціальності «Адміністративний менеджмент»

51. Безпека діяльності.

52. Характеристика робочого місця.

53. Вимоги до робочого місця менеджера.

54. Характеристика робочого часу менеджера.

55. Особливості режиму роботи менеджера.

56. Складові робочого часу.

57.  Ергономіка як теоретична та практична складові ефективності праці.

58. Принципи ергономіки.

59. Ергономіка робочого місця.

60. Ергономіка робочого часу.

61. Законодавчо-нормативна база управління охороною праці.

62. Законодавчо-нормативна база охорони праці на державному рівні.

63. Законодавчо-нормативна база охорони праці на міжнародному рівні.

64. Система охорони праці.

65. Небажана подія на виробництві.

66. Нещасний випадок під час виробничої діяльності.

67. Розслідування нещасного випадку на виробництві.

68. Професійна діяльність як організаційна система.

69. Вимоги до професійної діяльності менеджера.

70. Компоненти фахової дієздатності та їх характеристика.

71. Умови забезпечення фахової дієздатності.

72. Програми забезпечення професійної діяльності.

73. Контроль за власним станом здоров’я при фаховій дієздатності.

74.  Роль психофізичного тренінгу для забезпечення фахової дієздатності.

75. Типи психофізичного тренінгу.

76. Самоконтроль в професійній діяльності.

77. Характеристика суб’єктивних показників фахової дієздатності.

78. Характеристика об’єктивних показників фахової дієздатності.

79. Шляхи забезпечення фахової дієздатності.

80. Засоби забезпечення фахової дієздатності.

81. Заходи забезпечення фахової дієздатності.

82. Особливості професійної діяльності при потенцій небезпеці в соціумі.

83. Особливості професійної діяльності при потенцій небезпеці в природі.

84. Соціально-психологічні фактори забезпечення фахової дієздатності.

85. Індивідуально-психологічні особливості професійної діяльності при  потенційних небезпеках в соціумі.

86. Індивідуально-психологічні особливості професійної діяльності при  потенційних небезпеках в природі.

87. Індивідуально-психологічні особливості професійної діяльності при  потенційних небезпеках в трудовому колективі.

88. Індивідуально-психологічні особливості професійної діяльності при  потенційних небезпеках виникнення конфліктів в колективі.

89. Гендерні особливості фахової дієздатності.

90. Кар’єра та кар’єризм особистості при  фаховій дієздатності.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 
Основна
  1. Амджадін Л.,  Соціальна складова сучасної екологічної політики: екологічно відповідальний бізнес//Соціологія: теорія, методи, маркетинг,2004.-№1.– С.63-72.
  2. Андрейцев В.І.,  Право екологічної безпеки: Навч. та науково-практич. посіб.– К.: Знання-Прес, 2002.– 332 с.
  3. Безопасность жизнедеятельности/Авт.-сост. Кузнецов И.Н.– М.; Мн.:Изд-во деловой и учебной литературы: Амалфея, 2002.– 464 с.
  4. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./За ред. Я. Бедрія.– Львів:Афіша, 2000.– 275 с.
  5. Безпека життєдіяльності:Навч. посіб./Ред. Цапко В.Г.– 4-те вид., перероб. і доп.– К.:Знання, 2006.– 397 с.
  6. Безпека життєдіяльності:Навч. посіб./Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І. та ін.– К.:Кондор, 2003.– 424 с.
  7. Безпека праці: ергономічні та естетичні основи: Навч. посіб./ Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Апостолюк А.С. та ін.– К.:Знання, 2006.– 215 с.
  8. Бєгун В.В.,  Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки):Навч. посіб./ В.В.Бєгун, І.М.Науменко.– К., 2004.– 328 с.
  9. Білявський Г.О.,  Основи екології: теорія та практика:Навч. посіб./ Г.О.Білявський, Л.І.Бутченко.– К.:Лібра, 2006.– 368 с.

10. Васюта О.А.,  Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку: Монографія.– Тернопіль: Гал-Друк, 2001.– 600 с.

11. Гайченко В.А.,  Основи безпеки життєдіяльності людини: Навч. посіб./ В.А.Гайченко, Г.М.Коваль, Є.П.Буравльов.– 3-ге, перероб. і доп.– К.:МАУП, 2006.– 440 с.– Рек.

12. Гандзюк М.П.,  Основи охорони праці: Підручник/ М.П.Гандзюк, Є.П.Желібо, М.О.Халімовський.– 3-е вид.– К.: Каравела, 2006.– 392 с.

13. Геврик Є. О.,  Техніка безпеки: Навч. посіб./ О.Геврик Є., Г.В.Сомар, Н.П.Пешко.– К.: Зовн. торг., Ельга, 2006.– 316 с.

14. Геврик Є.,  Безпека життєдіяльності.– К.:Ельга-Н, КНТ, 2007.– 384 с.

15. Геврик Є.О.,  Гігієна праці на виробництві: Навч. посіб./ Є.О.Геврик, Н.П.Пешко.– К.: Ельга, Ніка-центр, 2004.– 280 с.

16. Гогіташвілі Г.Г.,  Системи управління охороною праці: Навч. посіб.– Львів: Афіша, 2002.– 320 с.

17. Горячев С. Ф.,  Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф.– Ростов н/Д:Феникс, 2006.– 576 с.

18. Грищук М.В.,  Основи охорони праці: Підручн.– К.:Кондор, 2007.– 240 с.

19. Дробноход М.,  Екологічний імператив та його виміри/ М.Дробноход, Ф.Вольвач;/Освіта і управління,2004.-Т.7.-№2.– С.47-59.

20. Екологічне право України. Академічний курс: Підруч./ Ред. Шемшученко Ю.С.– К.: Юридична думка, 2005.– 848 с.

21. Екологічне право України: Підручн./Гетьман А.П., Шульга М.В., Попов В.К.; Ред. Гетьман А.П.– Х.: Право, 2006.– 382 с.

22. Екологічне управління: Підручник/ Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та ін.– К.:Либідь, 2004.– 432 с.

23. Екологічний менеджмент: Навч. посіб./Ред. Семенова В.Ф., Михайлюка О.Л.– К.:Знання, 2006.– 366 с.

24. Жариков Е.С.,  Психология управления:Книга для руководителя и менеджера по персоналу.– М.:МЦФЭР, 2002.– 512 с.

25. Желібо Є.П.,  Безпека життєдіяльності: Підруч./ Є.П.Желібо, В.В.Зацарний.– К.:Каравела, 2006.– 288 с.

26. Законодавство України про екологію /Роїна О. А.– 3-тє вид., перероб. і доп.– К.:КНТ, 2007.– 472 с.

27. Запольський А.К.,  Основи екології:Підручн./ А.К.Запольський, А.І.Салюк;Ред. Ситник К.М.– К.:Вища школа, 2003.– 358 с.

28. Кабаченко Т.С.,  Психология управления.– Учебное пособие.– М.: Педагогическое общество России, 2000.– 384 с.

29. Кишкель Е.Н.,  Управленческая психология:Учеб.– М.:Высшая школа, 2002.– 270 с.

30. Кілічава Т.М.,  Екологічне право: Навч. посіб.– К.:Ун-т Україна, 2005.– 302 с.

31. Кобецька Н. Р.,  Екологічне право України:Навч. посіб.– К.:Юрінком Інтер, 2007.– 352 с.

32. Коваль В.І.,  Управління охороною праці в промисловості: Навч. посіб./ В.І.Коваль, В.А.Скороходов. – К.: Професіонал, 2005.– 448 с.

33. Комарницький В.М.,  Екологічне право:Навч. посіб./ В.М.Комарницький, В.І.Шевченко, С.В.Єлькін.– 3-тє вид.– К.:ЦНЛ, 2006.– 224 с.

34. Корольчук М.С.,  Психофізіологія діяльності: Підруч.– К.:Ельга, Ніка-Центр, 2004.– 400 с.

35. Крушельницька Я.В.,  Фізіологія і психологія праці:Підручн.– К.:КНЕУ, 2003.– 367 с.

36. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підруч. –К.: Академкнига. 2007 – 464 с.

37. Лапін В.М.,  Основи охорони праці: Навч. посіб.– Львів: ЛБІ НБУ, 2004.– 142 с.

38. Малофеев В.И.,  Социальная экология:Учеб. пособие.– М.:Дашков и Ко, 2003.– 260 с.

39. Малышев К.Б.,  Психология управления:Науч.-метод. пособие для вузов.– М.:ПЕР СЭ, 2000.– 144 с.

40. Мамешина О.С.,  Об эффективности эколого-психологического тренинга/ /Практична психологія та соціальна робота,2005.-№9.– С.75-80.

41. Машков В.Н.,  Психология управления.– Учебное пособие.– М.:Изд-во Михайлова В.А., 2000.– 208 с.

42. Менеджмент організацій : Підручник/за заг. Ред. Л.І.Федулової. К.: «Либідь» 2003. – 448.

43. Морозов А.В.,  Деловая психология.– Курс лекций.– СПб:Союз, 2000.– 576 с.

44. Москальова В.М.,  Основи охорони праці: Підручн.– К.: Професіонал, 2005.– 672 с.

45. Немцов В.Д., Довгаль Л.Є., Сініок Г.Ф., Менеджмент організацій. Навч. Посібник. – К.: ТОВ «УВПК «Екс Об». 2001 – 392 с.

46. Орбан-Лембрик Л.Е.,  Психологія управління:Посіб.– К.:Академвидав, 2003.– 568 с.

47. Постник М.И.,  Защита населения и хозяйственных объектов в чрезвычайных ситуациях:Учеб.– Мн.:Вышэйшая шк., 2003.– 398 с.

48. Прохоров Б. Б.,  Социальная экология: Учебник.– М.: Академия, 2005.– 416 с.

49. Психологія: Підручн./Ред. Ю.Л. Трофімова.– 4- вид., стереотип.– К.:Либідь, 2003.– 560 с.

50. Розанова В.А.,  Психология управления.– Учебное пособие, 2-е изд., перераб. и доп.– М.:Бизнес школа «Интел-Синтез», 2000.– 384 с.

51. Савельєва В.С.,  Психологія управління:Навч. посіб.– К.:Професіонал, 2005.– 320 с.

52. Соснин А.С.,  Менеджмент безопасности предпринимательства:Учеб. пособ./ А.С.Соснин, П.Я.Прыгунов.– К.:Европ. ун-т, 2004.– 357 с.

53. Станкин М.И.,  Психология управления:Практич. пособ.– Изд. 2-е доп. и перераб.– М.:Бизнес-школа «Интел-синтез», 2000.– 344 с.

54. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна: Навч. посіб./Ред. М.І. Дробноход.– К.:МАУП, 2002.– 104 с.

55. Супрович М. П.,  Безпека життєдіяльності. Практикум/ П.Супрович М., В.Сенюк Д., В.Замойська К.– К.:Кондор, 2007.– 164 с.

56. Сухарев С.М.,  Основи екології та охорони довкілля:Навч. посіб./ С.М.Сухарев, С.Ю.Чундак, О.Ю.Сухарева.– К.:ЦНЛ, 2006.– 394 с.

57. Тимофеева С.С.,  Экологический менеджмент.– Ростов н/Д:Феникс, 2004.– 352 с.

58. Тимош І.М.,  Основи фізіології та психології праці: Посіб.– Тернопіль: Економічна думка, 1999.– 168 с.

59. Халмурадов Б. Д.,  Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях:Навч. посіб.– К.:ЦНЛ, 2006.– 138 с.

60. Цимбалюк І.,  Психологія управління: навч. посіб.– К.:Професіонал, 2008.– 624с.

61. Шведа А.В. Менеджмент. Підруч. – К.: Знання. 2004 – 687 с.

62. Ярошевська В.М.,  Безпека життедіяльності:Підруч.– 2-ге вид.– К.:Професіонал, 2006.– 560 с.

63. Ястребов Г.С.,  Безопасность жизнедеятельности и медина катастроф.– Росто н/Д:Феникс, 2002.– 416 с.

Додаткова

64. Бакало Н.В.,  Фактор екології і його вплив на соціально-економічний розвиток людства//Екологічний менеджмент.-К.:МАУП,2006.– С.63-66.

65. Баланда А.,  Безпека як соціальний феномен: дискурс людського розвитку// Україна: аспекти праці,2007.-№1.– С.25-28.

66. Барбашова Н.,  Право на безпечне середовище: проблеми промислово розвинутого регіону//Право України,2006.-№1.– С.124-128.

67. Березуцький В.,  Вплив людського фактора на виробничий ризик/ В.Березуцький, В.Пархоменко;/Стандартизація, сертифікація, якість,2005.-№2.– С.61-65.

68. Бондаренко В.М.,  Науково-теоретичні основи міжгалузевої оцінки, управління і забезпечення безпеки праці (Охорона праці та безпека життєдіяльності)//Проблеми освіти.-К.,2001.-Вип.26.– С. 231-225

69. Бохан А. В.,  Визначальні принципи екологізації підриємства в сучасних умовах трансфармації суспільства//Актуальні проблеми економіки,2007.-№9.– С.153-160

70. Буркинський Б.,  Екологічно чисте виробництво//Вісник Національної Академії Наук України,2006.-№5.– С.11-17.

71. Ілляшенко С.М.,  Управління екологічними ризиками інновацій: Монографія/ С.М.Ілляшенко, В.В.Божкова;За ред. Ілляшенко С.М.– Суми:ВТД Університетська книга, 2004.– 214 с.

72. Ісаєнко В. М.,  Екологічна безпека- основний чинник еколого- збалансованого розвитку України у ХХI столітті/ М.Ісаєнко В., О.Білявський Г.;/Екологічний вісник,2007.-№7-8.– С.14-17

73. Карвець М.О.,  Методичні засади екологічної політики//Екологічний менеджмент.-К.:МАУП,2006.– С.121-123.

74. Качинський А.Б.,  Екологічна політика й екологічна безпека України//Екологічний вісник,2006.-№1-2.– С.24-26.

75. Концепція зеленого офісу:Рек. для орг. щодо екологічного дружнього ставлення до навколишнього середовища.– К.:Пульсари, 2007.– 64 с.

76. Левчук О.В.,  Екологічна безпека як складова національної безпеки України/ О.В.Левчук, О.З.Порохнавець;/ Екологічний менеджмент.-К.:МАУП,2006.– С.213-217.

77. Минин Г.,  «Гражданская оборона»: новое — это хорошо забытое старое//Бизнес и безопасность,2007.-№5.– C.141.

78. Перга Т.,  Екологічні ризики. Конкурентоспроможним державам глобалізація не страшна//Віче,2004.-№7.– С.43-45.

79. Рябікова Г.В.,  Охорона природи і екологізація виробництва як передумова сталого розвитку//Екологічний вісник, 2005.-№1-2.– С.20-21.

80. Соловйов В.П., Наукове забезпечення процесів ліквідації наслідків екологічно небезпечної діяльності//Екологічний вісник, 2004.-№1-2.– С.29-30.

81. Шкуро В.В.,  Еколого-гігєнічні проблеми сучасного урбанізованого міського середовища//Екологічний вісник,2005.-№7-8.– С.8-10.

82. Юрчук М.І.,  Новітні технології та екологічна безпека населення// Розвиток науки і освіти в навчальних закладах України на сучасному етапі: По матеріалах наук.-практ.конф., Житомир, 21-22 січ.1999 р.,1999.-Дод.1.– С.96-98.

  1. Екологічне законодавство — http://rada.gov.ua
  2. Модельный экологический кодекс  для государств-участников Содружества  Независимых Государств — http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_g03

85. За к о н У к р а ї н и “Про захист населення і територій від надзвичайних
 ситуацій техногенного та природного характеру” — http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1809-14

  1. Кабінет Міністрів України. Р о з п о р я д ж е н н я  від 17 жовтня 2007 р. N 880-р  “Про схвалення Концепції національної   екологічної політики України на період до 2020 року” -        http://www.kmu.gov.ua

87.  Веб адреси Урядових органів http://www.ukrstat.gov.ua/work/gov2e.html

  1. Статистика СНД Україна      http://www.cisstat.com/eng/ukr.htm

89. DEPA. Довкілля в Україні -http://www.mst.dk/homepage/default.

90. Проблеми та виклики  — www.mst.dk/udgiv/Publications/2003/

  1. Earthtrends. Україна – профіль: http://earthtrends.wri.org

92. ЄС. Відносини ЄЄ з Україною      http://europa.eu

93. ФАО FAOSTAT. Статистична база   -  http://faostat.fao.org/

94.  Уряди в Інтернеті. Україна — http://www.gksoft.com/govt/en/ua.html

95. Grida. Стан довкілля -  http://enrin,grida.no/soe.cfrn?countrv=UA

96. Нагляд за дотриманням прав людини - http://hrw.org

  1. МВФ та Україна -      http://www.imf.org
  2. Інститут політичних та правових студій — http://www.ipls.org/
    1. ОЕСР. Базовий документ для П’ятої конференції міністрів «Довкілля ля Європи» — http://www.oecd.Org

100.  PHARE, пошук деталів проектів  ЄС із зовнішньої допомоги —       http://europa.eu.int/comm/europeaid/cgi/framel2.

101.  SIDA. Шведське міжнародне       агентство розвитку співпраці -http://www.sida.se

102.  Статистика України   — http://www.ukrstat.gov.ua/

103.  Відносини ЄС з Україною — Стратегічний документ країни.  2002-2006 — http://ес.europa.eu

104.  Міжнародний союз охорони        природи — http://www.iucn.org

105.  Статистика країни: ресурси про Україну — www.mgmt.purdue.edu

106.  ЄС. Україна: Стратегічний документ країни 2002-2006 та Національна індикативна програма 2002-2003 -  http://ec.europa.eu

107.  Департамент економічних і соціальних справ 00Н, Відділ сталого розвитку -       http://www.un.org

108.   ООН Розрахунки у сфері довкілля  -    http://unstats.un.org

109.   ПРООН Звіт з людського розвитку   2004,2005 — http://hdr.undp.org

110.   ЄЕК ООН Тенденції. Україна — http://www.unece.org

111.   ЄЕК ООН Робоча група з моніторингу довкілля та екологічної   оцінки: Україна -       http://unece.unog.ch/enhs/wgema/SrcListl.asp

112.   ЮНЕП — Національна екологічна       перспектива: — www.unep.net

113.   AMP США. Україна. Загальний огляд -        http://www.usaid.gov

114.   ВООЗ. Інформація про країну    — http://www.euro.who.int

115.   Вікіпедія. Україна -   http://en.wikipedia.org/wiki/Ukraine

116.  Світовий Банк Загальний огляд. Україна. Коротка інформація про             країну 2006  — http://web.worldbank.org

117.  Світовий Банк. Показники  світового розвитку 2004 -http://www.worldbank.org/data/wdi2004/

118.   Довкілля світу — http://www.worldenvironment.com/

119.   РЕЦ: Регіональний екологічний  центр для Центральної та Східної

Європи  - http://www.rec.org

120.  Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних  середовищ існування (Бернська конвенція) — www.coe.int

121.  Конвенція про охорону та використання  транскордонних водотоків та міжнародних озер (Хельсінкська конвенція) — http://www.unece.org

122.  Комісія сталого розвитку 00Н -   http://www.un.org/esa/sustdev/csd.htm

123.  Конвенція про охорону біологічного різноманіття — http://www.biodiv.org

124.  Рамсарська Конвенція        http://www.ramsar.org/

  1. Женевская Конвенция  о защите гражданского населения во время войны  — http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_154

126. Пакт стабільності -    http://www.stabilitypact.org

ЗМІСТ

  1. Пояснювальна записка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  3
  2. Навчально-тематичний план дисципліни «Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності»………………………….………..… 6
  3. Програмний матеріал до вивчення «Управління соціальною та

      екологічною безпекою діяльності »………………………………………7

  1.  Теми для наукових повідомлень …………………………………………………….17
  2. Питання для самоконтролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
  3. Список рекомендованої літератури . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . .  . . 21

 

Відповідальний за випуск

Редактор

Комп’ютерне верстання

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП)

03039 Київ-39, вул. Фрометівська, 2, МАУП

Рубрика: Адміністративний менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни „Теоретичні засади державного управління” (для магістрів)

Підготовлено доцентом кафедри адміністративного менеджменту та управління навчальним закладом, кандидатом історичних наук  Н.Г. Чайкою

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного менеджменту та управління навчальним закладом (протокол №1 від 30.01.08)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Чайка Н.Г. Навчальна програма дисципліни „Теоретичні засади державного управління” (для магістрів). — К.: МАУП, 2008. — 20 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни „ Теоретичні засади державного управління”, теми контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

Міжрегіональна Академія

управління персоналом (мауп),

2008

Пояснювальна записка

Теоретичний матеріал навчальної програми дисципліни «Теоретичні засади державного управління» при його вивченні покликаний допомогти сформувати у студентів магістратури з напряму “Специфічні категорії”, спеціальності 8.000007 – “Адміністративний менеджмент” фундаментальні знання про управління як головну функцію держави та цілісну систему з притаманною їй функціональною структурою; ґрунтується на знаннях про функції, політику держави в умовах громадянського суспільства та згідно із сучасною нормативно-правовою базою, суттєво доповнює вивчення таких предметів, як політологія, право, економіка тощо.

 

Мета дисципліни: забезпечити вивчення основ теорії державного управління та оволодіння вміннями щодо реалізації цілей, завдань і функцій держави на основі базових принципів та управлінських технологій. 

 

Основні завдання курсу:

-  ознайомити з технологіями державного управління, системою понять і принципів, узагальнюючих практику державного управління в умовах демократизації суспільного життя;

-  пропонувати нові ефективні підходи до удосконалення організації державного управління, формування «дерева цілей» державного управління;

-  сформувати знання щодо забезпечення організованості управлінських процесів; оцінки результативності та ефективності функціонування системи державного управління та її органів.

Слухачі повинні:

-            засвоїти та відтворити на професійному рівні системні знання згідно з вимогами програми «Теоретичні засади державного управління»;

-            уміти аналізувати, прогнозувати та планувати напрями діяльності органів державної влади;

-            відслідковувати і оцінювати тенденції державного управління;

-            аналізувати і впорядковувати взаємозв’язки між органами державної влади;

-            володіти базовими навичками розроблення і запровадження заходів, спрямованих на удосконалення організації і підвищення ефективності діяльності органів державного управління;

-            давати оцінку комплексу проблем державного управління, базуючись на системі знань з державного управління, вміти  застосовувати їх під час професійної діяльності;

-            бути здатними до формування в процесі професійної діяльності демократичної, правової культури управлінської діяльності.

Основними організаційними формами вивчення дисципліни «Теоретичні засади державного управління» є лекції, семінарські заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота та контрольні заходи – колоквіум, контрольна робота (для студентів заочної форми навчання), залік.

Для засвоєння слухачами навчального матеріалу дисципліни можуть використовуватися самостійні завдання: підготовка рефератів, виконання графічних робіт (побудова схем організаційної структури управління, схем відносин між ланками організаційної структури; побудова структури певного державного органу тощо); індивідуальне виконання навчальних завдань, які за змістом наближені до попередньої професійної  діяльності, тощо.

Навчальній план дисципліни включає проведення колоквіуму з метою контролю засвоєння теоретичного матеріалу. В основу його проведення включені питання, відповіді на які дозволяють об’єктивно оцінити ступінь оволодіння слухачами основними положеннями теорії державного управління.

Залік є підсумковою формою контролю рівня засвоєння навчального матеріалу. В основу його проведення покладається комплекс запитань та завдань, що забезпечують перевірку та оцінку знань і умінь, засвоєних слухачами в процесі вивчення теорії державного управління.

Змістові модулі.

Зміст дисципліни складається з двох органічно пов’язаних між собою модулів. У першому модулі «Теоретико-методологічні засади державного управління» розглядається розвиток управлінської науки у XX ст.; окреслюються етапи його розвитку, їх особливості, висвітлюються основні школи адміністрування й проблемні підходи сучасної науки управління, а також розглядається вітчизняний досвід розбудови демократичної державної влади. Другий модуль «Загальні характеристики державного управління» присвячений концептуальним ознакам державного управління, його характеристикам та технологіям.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Дисципліна вивчається паралельно та доповнює дисципліну «Адміністративна система», має передувати вивченню дисциплін: «Адміністративний менеджмент», «Стратегічний менеджмент», «Ситуаційний менеджмент»,  органічно пов’язано із викладанням дисциплін:  Теорія організації; Менеджмент організацій.

Тематичний план

дисципліни

„Теоретичні засади державного управління”

№ п/п Назва модуля та теми
  Змістовний модуль І.  Теоретико-методологічні засади державного управління
  1.  
Державне управління: поняття і наукові засади.
  1.  
Еволюція науки державного управління та її особливості.
  1.  
Основні концептуальні теорії та школи державного управління.
  1.  
Демократія і бюрократія у державному управлінні.
  1.  
Історичні особливості формування демократичної моделі державного управління в Україні.
  Змістовний модуль ІІ. Загальні характеристики державного управління.
  1.  
Цілі та загальні риси управлінської діяльності держави.
  1.  
Управлінські технології: поняття та види.
  1.  
Законність та відповідальність у державному управлінні.
  1.  
Контроль у державному управлінні.
  1.  
Ефективність державного управління.
  1.  
Комунікації в державному управлінні.

 

Загальна кількість: 54 години


Зміст

дисципліни

Теоретичні засади державного управління

 

Змістовний модуль І. Теоретико-методологічні засади державного управління.

 

Тема 1.  Державне управління: поняття і наукові засади. 

Предмет і завдання навчальної дисципліни. Основні універсальні категорії управління. Поняття “громадське управління” і його характеристика.

Поняття «державне управління» у методологічному арсеналі суспільних наук. Предмет та функції теорії державного управління.

Зміст і границі науки про адміністративне управління. Об’єкт, предмет, ціль вивчення адміністративного управління.  Взаємозв’язки адміністративної науки з іншими суспільними науками. Адміністративна наука і політична наука. Адміністративна наука й адміністративне право. Адміністративна наука і теорія організації.

Методологія теорії державного управління. Методи дослідження, застосовувані в науці про адміністративне управління. Категоріальний аналіз базових понять. 

Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові предмету теорії державного управління. Поняття про управлінську систему та її компоненти. Суб’єкт і об’єкт управління, управлінський вплив та зворотні зв’язки, роль вказаних компонентів у забезпеченні функціонування управлінської системи.

Сутність категорії «управління». Категорії державного управління. Виконавчо-розпорядчий характер та підзаконність державного управління. Ієрархічність державного управління і його співвідношення з громадським управлінням. Глобальні управлінські системи та їх особливості.

 

Література (1, 2, 3, 8, 17, 19, 24  – 27, 29 – 32, 35 – 42, 44, 47, 56, 63, 66).

 

Тема 2.  Еволюція науки державного управління та її особливості.

Періодизація розвитку практики державного управління. П’ять  періодів практики держуправління, пов’язаних з п’ятьма управлінськими революціями.

Історичні етапи теорії державного управління. Етапи еволюції державно-адміністративного управління країною. Перший етап у розвитку теорії «Адміністративно-соціального управління» як самостійного наукового напряму (1880 – 1920 рр.). Роль у розвитку теоретичних положень В. Вільсона, Ф. Гуднау, М. Вебера. Другий етап у розвитку теорії (1920 – 1950 рр.). Наукові погляди видатних представників «класичної школи» – А. Файоля, Л. Уайта, Л. Урвіка, Д. Муні. Третій етап у розвитку теорії (із середини 50-х рр.) Напрями сучасного періоду: поведінковий, системний і ситуаційний підходи.

Соціальний підхід до вивчення історії розвитку практики і науки управління. Зв’язок практики управління із соціальним історичним корінням і розвитком суспільства.

 

Література (1, 2, 3, 7 — 9, 11, 15, 18, 19, 24 — 26, 30 – 33, 35, 50, 55, 60, 63, 66).

Тема 3. Основні концептуальні теорії та школи державного управління.

Сутність та види соціального управління. Політика і публічне адміністрування в контексті теорії суспільного вибору. Принципи управління А. Файоля, бюрократія М. Вебера, науковий менеджмент Ф. Тейлора як основа ділового адміністрування.

Новітні технології в теорії державного управління. Основні наукові напрямки: «школа наукового управління», «адміністративна (класична) школа» «школа психології і людських відносин» і «школа науки управління (кількісна школа».

Концепція «нового державного управління». Концепція демократичного державного управління. Зміна парадигм. Відображення складності практичних задач, що стоять перед сучасною «державною адміністрацією».

Основні методологічні підходи до вивчення державного управління: системний підхід, процесуальний, ситуаційний аналіз.

Зростання ролі спеціалізації в галузі державного управління.

Література (1, 2, 3,  9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 24, 26, 28, 30 – 32, 34, 37, 40, 50, 52, 56, 59, 61, 66).

 

Тема4.  Демократизація державного управління. 

Державне управління в умовах різних політичних систем. Два протилежних, взаємовиключних принципи структурної організації політичних систем: багатоманітність (плюралізм) та політичний централізм.

Авторитарні, тоталітарна та демократичні системи суспільства. Форми держав в умовах демократії. Форма державного правління, форма державного устрою. Дві основні форми державного правління за умов демократії. Проста та складні форми державного устрою.

Визначення громадянського суспільства в умовах демократії. Основна ідея демократії. Народ як суб’єкт влади. Правління народу (народовладдя) і державна влада. Фактори підтримання демократії.

Демократія і бюрократія в державному управлінні. Веберовська модель раціональної бюрократії в контексті сучасних вимог. Загальні риси сучасних систем публічних адміністрацій.

Завдання та функції демократичної, правової, соціальної держави. Політика і публічне адміністрування в контексті теорії суспільного вибору. Демократичні рамки публічного адміністрування. Політична неупередженість в сфері публічного адміністрування.

Література (1, 2, 4, 9, 10, 11, 13, 15, 18, 19, 21, 24, 26, 28, 30, 31, 34 – 36, 49, 55, 60, 63, 66).

Тема 5. Історичні особливості формування демократичної моделі державного управління в Україні.

Демократичні формами врядування грецьких міст-держав на теренах сучасної України.

Принципи військового демократизму Київської Русі. Устрій ранньофеодальної держави. Центральне місце влади київського князя. Проголошення незалежності удільних князівств від Великого князя київського.

Особливості державного устрою України за часів козацької республіки. Військовий демократизм правління у Запорозькій Січі. Різниця устрою реєстрового та  нереєстрового козацтва. Основи козацької автономної держави.

Політичні особливості устрою українських держав початку ХХ ст. Значення лютневої революції 1917 року. Боротьба за українську автономію на чолі з Центральною Радою. Проголошення Центральною Радою України незалежності української держави (IV універсал). Прийняття Конституції УНР. Проголошення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Українська Народна Рада як представницький та законодавчий орган ЗУНР. Об’єднання УНР із ЗУНР.

Боротьба й намагання українського народу відродити українську державність в середині ХХ ст. Формальність незалежності УРСР у складі радянської держави: довоєнна та післявоєнна доба.

Особливості розбудови незалежної України. Специфіка розбудови системи державно-адміністративного управління в Україні.

Література (1, 3, 5, 6, 7, 14, 16, 17, 23, 29 – 32, 34, 39, 41, 44 – 46, 48, 51 – 54, 56, 62, 65).

Змістовний модуль ІІ.  Загальні характеристики державного управління.

Тема 6.  Цілі та загальні риси управлінської діяльності держави.

Цілепокладання і цілі в державному управлінні. Класифікація цілей державних органів. Ресурси органів державного управління. Розподіл задач між різними рівнями (ланками) державного апарату управління. Органічні задачі. Зосередження функцій керівництва в центральних і регіональних органах управління. Зосередження функцій керівництва в органах управління різних рівнів, зумовлене конкретними обставинами.

Закономірності функціонування і розвитку системи державно-адміністративного управління. Механізми впливу законів на процес управління, урахування їхніх вимог у адміністративної діяльності. Закони управління: цілепокладання, розмаїтості, руху (зміни), зворотного зв’язку, ентропії, єдності свідомого і несвідомого, інерції, установки, домінанти, традицій і звичаїв, що випереджає відображення дійсності, вплив емоцій, вольової детермінації.

Роль економічних законів у підвищенні ефективності управління. Закон залежності між ціною і пропозицією, попитом та пропозицією, зростання додаткових витрат, прибутковості, економічному взаємозв’язку витрат у сфері виробництва і споживання, ефекту масштабу виробництва, економії часу, конкуренції й антимонопольного законодавства.

 

Література (1, 3, 5, 8, 12, 13, 14, 16, 17, 22, 20, 24 – 26, 30 – 31, 34, 42, 46, 50, 56, 60, 64 – 66). 

 

Тема 7.  Управлінські технології: поняття та види.

Сутність і зміст управлінської діяльності. Державне управління – діяльність виконавчо-розпорядчого характеру. Загальні риси управлінської діяльності. Державна влада як атрибут державно-владного механізму. Акти та процедури управлінської діяльності. Форми управлінської діяльності. Методи управлінської діяльності. Стадії управлінської діяльності.

Стратегічне і ситуаційне управління.

Взаємозв’язок та одностороння залежність методів управління від принципів управління. Постійність та обов’язковість принципів управління. Змінюваність методів управління залежно від зміни зовнішнього середовища.

Сутність та особливості організації і управління міжгалузевими виробничо-територіальними комплексами (МВТК). Поняття про суспільно-інтеграційні утворення регіонального, національного і міждержавного рівня та адміністративні системи управління ними. 

Індикативне планування за умов ринкових трансформацій. Основні поняття щодо індикативного планування, його відмінність від директивного планування та прогнозування. Завдання та методологія індикативного планування: підходи, принципи, способи. Реалізація загальної схеми індикативного планування. Основні методи індикативного планування: аналітичний, балансовий, програмно-цільовий, програмно-ресурсний. Бюджетне планування та його найважливіші регулятори. Схема індикативного плану розвитку регіону.

 

Література (1, 4, 12, 13, 14, 16, 20, 22, 24 – 27, 30 – 31, 36, 40, 42, 46, 47, 50, 56, 57, 60, 65, 66).

 

 

Тема 8.  Законність та відповідальність в державному управлінні.

Побудова державної влади як передумови забезпечення законності і правопорядку в державному управлінні. Зміст законності у державному управлінні. Забезпечення законності у державному управлінні.

Адміністративне право. Правові засади публічного адміністрування. Правова надійність і передбачуваність публічного адміністрування. Правова компетенція органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Відкритість і прозорість публічного адміністрування. Підконтрольність і підзвітність публічної адміністрації. Правові акти управління. Звернення громадян та їх розгляд органами державної влади.

Дисципліна держслужбовців та відповідальність у забезпеченні законності. Специфіка відповідальності у державному управлінні. Види соціальної відповідальності. Юридична відповідальність. Дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності. Відповідальність державних службовців.

 

Література (1, 2, 3, 8, 12, 14, 16, 20, 22, 24, 25, 27, 30 – 31, 33, 34, 38, 40, 42, 44, 46, 47, 57, 64, 66).

Тема 9.  Контроль у державному управлінні. 

Контроль як функція державного управління: поняття і основні принципи. Поняття та види контролю у державному управлінні. Загальні та специфічні риси контролю держуправління.

Контроль інституціалізований за гілками державної влади. Дія контрольних механізмів. Проблема зняття адміністративних бар’єрів в економіці. Процедури контрольної діяльності. Роль стратегічного і функціонального службового контролю.

Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади. Адміністративний і службовий контроль. Практика контрольно-наглядової діяльності в сучасній Україні. Функціональний аналіз діяльності органу державної влади. Його сутність та методика проведення.

Громадський контроль за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Контролінг у діяльності органу державної влади.

Періодичні атестації працівників. Оцінки керівника, засновані на результатах роботи. Стягнення і заохочення. Відповідальність по службі.

Судовий контроль щодо виконавчої влади: особливості розвитку адміністративної юстиції в Україні.

 

Література (2, 3, 5, 12, 14, 16, 22, 24, 25, 27, 30, 31, 34, 38, 40, 42, 47, 50, 57, 64, 66).

 

 

 

Тема 10. Ефективність державного управління. 

Ефективна держава як визначальний фактор демократичних перетворень в перехідному суспільстві. Оцінка ефективності державного управління. Сутність ефективності державного управління. Три критерії ефективності держави: економічна ефективність держави, ефективність держави за політичним критерієм, ефективність держави за соціальним критерієм.

Загальна соціальна ефективність державного управління. Соціальна своєрідність правової системи. Верховенство права замість адміністративної сваволі.

Ефективність організації і функціонування суб’єктів державного управління. Спеціальні критерії ефективності. Результативність і ефективність публічного адміністрування. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.

Підходи до оцінки діяльності органів управління. Економія в управлінні. Продуктивність в управлінні. Якість в управлінні. Ефективність в управлінні як співвідношення результатів і цілі. Проблема підвищення результативності й ефективності адміністративно-державних структур.

Ефективність діяльності державних органів і посадових осіб як шлях до ефективної держави. Громадські інститути оцінки державного управління та їх дієвість.

Література (2, 3, 4, 5, 12, 14, 22, 24, 25, 27, 30, 31, 34, 38, 40, 43, 47,49, 50, 57, 58, 64, 66).

 

Тема 11. Комунікації в державному управлінні.

Комунікації та комунікаційний процес. Інформаційне забезпечення державного управління. Класифікація інформації. Інформаційні системи. Використання сучасних технологій в інформаційному забезпеченні управлінської діяльності.

Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади.

Особливості інформаційного забезпечення у місцевому самоврядуванні.

Зв’язки з громадськістю в діяльності органів державної влади та самоврядування.

Організаційно-правові умови впровадження науково-технічних досягнень в інформаційному забезпеченні управлінської діяльності.

Література (1, 8, 12, 14, 16, 20, 22, 24, 25, 27, 30, 31, 36, 42, 46, 50, 64, 66).

Орієнтовна тематика контрольних  робіт

  1. Управління: практична діяльність, мистецтво, наука.
  2. Державне управління як управління соціальним розвитком країни.
  3. Сутнісний зміст та специфіка державного управління.
  4. Специфічні риси та основні принципи державного управління.
  5. Еволюція науки державного управління та її особливості.
  6. Еволюція управлінської думки.
  7. Напрями та тенденції розвитку сучасної теорії і практики управління.
  8. Періодизація розвитку практики державного управління.
  9. Соціальний підхід до вивчення історії науки управління.
  10. Історичні етапи теорії державного управління.
  11. Демократія і бюрократія у державному управлінні.
  12. Державне управління в умовах різних політичних систем.
  13. Форми держав в умовах демократії.
  14. Співвідношення державної влади та державного управління.
  15. Удосконалення державної політики у сфері державного управління в Україні.
  16. Принципи військового демократизму Київської Русі.
  17. Особливості державного устрою України за добу козацької республіки.
  18. Політичні особливості устрою українських держав початку ХХ ст.
  19. Боротьба й намагання українського народу відродити українську державність у середині ХХ ст.
  20. Особливості розбудови незалежної України.
  21. Необхідність та шляхи удосконалення адміністративно-територіального устрою України.
  22. Розвиток парламентаризму в Україні.
  23. Особливості цілей державного управління. З
  24. Забезпечення законності і правопорядку в державному управлінні.
  25. Ресурси та забезпечення «дерева цілей»у державному управлінні.
  26. Державний контроль у сфері виконавчої влади (зміст та його організаційно-правові засади, шляхи удосконалення).
  27. Критерії ефективності державного управління.
  28. Інформаційні технології – стратегічний ресурс державного управління та механізм їх впровадження в Україні.
  29. Використання потенціалу засобів масової комунікації у процесі прийняття управлінських рішень.
  30. Удосконалення інформаційного законодавства України.

 

методичні вказівки до виконання студентами заочної форми навчання контрольних робіт

Виконання студентами контрольної роботи відповідно до навчального плану курсу “Теоретичні засади державного управління” сприятиме оволодінню ними теоретичними та прикладними знаннями, засвідчить їх засвоєння і у майбутньому сприятиме впровадженню теоретичних положень у практичну діяльність.

Метою контрольної роботи є забезпечення самостійного вивчення, поглиблення та засвоєння знань з дисципліни “Теоретичні засади державного управління”, ознайомлення з методами та зарубіжним досвідом у сфері державного управління, з’ясування особливостей та напрямів державних реформ, що здійснюються з метою демократизації державного управління.

У контрольній роботі з дисципліни “Теоретичні засади державного управління” студенти повинні ґрунтовно розкрити сутність обраної теми. При виконанні контрольних робіт доцільно користуватися літературою до навчального курсу “Теоретичні засади державного управління”, список якої додається.

До заліку студенти допускаються тільки після співбесіди по суті питань, що висвітленні у контрольній роботі, та після її зарахування викладачем.

Виконання контрольної роботи базується на вивченні теорії державного управління, законодавчого поля України щодо організації та функціонування адміністративної системи країни, зарубіжного досвіду, спеціальної літератури, включаючи періодичні видання, з теми контрольної роботи. При цьому студент повинен провести цілеспрямований відбір спеціальної наукової літератури та необхідних нормативних документів у бібліотеці МАУП, а також у ЦНБ ім. В.І. Вернадського, Парламентській бібліотеці.

Контрольна робота повинна бути оформлена на аркушах формату А4 відповідно до вимог ДОСТУ. На титульній сторінці необхідно вказати прізвище, ім’я та по-батькові студента, курс, групу та спеціальність, а також домашню адресу та контактний телефон.

Робота повинна бути надрукована. Після розкриття суті питань обов’язково повинен бути перелік використаної літератури в алфавітному порядку відповідно до існуючих вимог написання таких списків.

Посилання на першоджерела необхідно подавати по тексту контрольної роботи у квадратних дужках. Так, посилання [7, с. 44-45] свідчить, що 7 – це порядковий номер джерела, позначеного у списку літератури, а 44-45 – сторінки з вказаного джерела. Обсяг контрольної роботи не має перевищувати 15 сторінок, набраних 14 шрифтом через 1,5 інтервала. При цьому слід мати на увазі, що головною вимогою до контрольної роботи є розкриття суті питань, а не кількість сторінок.

Наприкінці роботи студент обов’язково повинен поставити підпис та дату закінчення виконання контрольної роботи.

Питання для самоконтролю

  1. Державне управління: поняття і наукові засади.
  2. Поняття «державне управління» у методологічному арсеналі суспільних наук.
  3. Предмет та функції теорії державного управління.
  4. Категорії державного управління.
  5. Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові предмету теорії державного управління.
  6. Методологія теорії державного управління.
  7. Еволюція науки державного управління та її особливості.
  8. Еволюція управлінської думки.
  9. Напрями і тенденції розвитку сучасної теорії і практики управління.

10. Соціальний підхід до вивчення історії розвитку практики і науки управління.

11.  Історичні етапи теорії державного управління.

12. Взаємозв’язок та залежність принципів управління з методами управління.

13. Основні концептуальні теорії та школи державного управління.

14. Новітні технології в теорії державного управління.

15. Системний підхід, процесуальний, ситуаційний аналіз – основні методологічні підходи до вивчення державного управління.

16. Зростання ролі спеціалізації в галузі державного управління.

17. Відображення складності практичних задач, що стоять перед сучасною «державною адміністрацією».

18. Демократія і бюрократія у державному управлінні.

19. Державне управління в умовах різних політичних систем.

20. Форми держав в умовах демократії.

21. Визначення громадянського суспільства в умовах демократії.

22. Завдання та функції демократичної, правової, соціальної держави.

23. Історичні особливості формування демократичної моделі державного управління в Україні.

24. Демократичні формами врядування грецьких міст-держав на теренах сучасної України.

25. Принципи військового демократизму Київської Русі.

26. Особливості державного устрою України за добу козацької республіки.

27. Політичні особливості устрою українських держав початку ХХ ст.

28. Боротьба й намагання українського народу відродити українську державність у середині ХХ ст.

29. Особливості розбудови незалежної України.

30. Цілі та загальні риси управлінської діяльності держави.

31. Об’єкти управлінської діяльності виконавчої влади.

32. Цілі державного управління.

33. Формування цілей державного управління.

34. Управлінські технології: поняття та види.

35. Стадії управлінської діяльності.

36. Надання управлінських послуг органами державної влади .

37. Державне управління як управління соціальним розвитком країни.

38. Розвиток парламентаризму в Україні.

39. Законність та відповідальність в державному управлінні.

40. Забезпечення законності державного управління в Україні.

41. Побудова державної влади як передумова забезпечення законності і правопорядку в державному управлінні.

42. Контрольні механізми, дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності.

43. Контроль у державному управлінні.

44. Види контролю у державному управлінні.

45. Організаційно-правові засади державного контролю у сфері виконавчої влади.

46. , Загальні та специфічні риси і види контролю в державному управлінні.

47. Інституціалізований контроль за гілками державної влади.

48. Громадський контроль за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування.

49. Ефективність державного управління.

50. Критерії ефективності державного управління.

51. Загальна соціальна ефективність державного управління.

52. Спеціальні критерії ефективності організації і функціонування суб’єктів державного управління.

53. Ефективність діяльності посадових осіб.

54. Оцінка ефективності державного управління.

55. Комунікації в державному управлінні.

56. Відкритість і прозорість публічного адміністрування.

57. Зв’язки з громадськістю в системі управлінської діяльності держави.

58. Інформаційні технології – стратегічний ресурс державного управління.

59. Використання потенціалу засобів масової комунікації в державному управлінні.

60. Створення служби PR в органах державної влади.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

  1. Політологічний енциклопедичний словник / В.Б. Авер’янов, І.В. Алєксєєнко, С.С. Андрєєв, В.Г. Антоненко, О.В. Антонюк;  НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького; Українська асоціація політологів / Ю.С. Шемшученко (відп. ред.), В.П. Горбатенко (упоряд.). — 2. вид., доп. і перероб. — К.: Генеза, 2004. — 735 с.
  2. Административное право Украины: Учеб. / Ред. С.В. Кивалов. – Х.: Одиссей, 2004. – 880 с.
  3. Адміністративне право України. Академічний курс. У 2-х т.: Підручник. Т.1. Загальна частина. – К.: Юридична думка, 2004. — 584 с.
  4. Англерид Т., Андерсен А., Артим І. О., Кальюранд Р., Дегтяр А. К. Оцінювання державних політики та програм: Методичні вказівки до вступного курсу з оцінювання — теорія і практика: Посіб. для викладачів з освітньо-проф. програми підготовки магістрів держ. управління / Національна академія держ. управління при Президентові України. — К.: Всеувито, 2003. — 152 с.
  5. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть / Університет внутрішніх справ. — Х., 2000. — 304 с.
  6. Барановська Н.П., Верстюк В.Ф., Віднянський С.В., Герасимчук М.С., Горбик В.О. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / В.М. Литвин (відп.ред.). — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2001. — 703 с.
  7. Барчук Г.І., Колодій А.М., Халюк С.О. Реформування політичної системи в Україні: актуальні питання: Науковий огляд / Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2003. — 63 с.
  8. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент / Межрегіональна академія управління персоналом. — К., 1996. — 144 с.
  9. Безродний Є.Ф., Ковальчук Г.К., Масний О.С. Світова класична думка про державу і право: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 397 с.
  10. Боссарт Д. Державна служба у країнах-кандидатах до вступу до ЄС: нові тенденції та вплив інгеграційного процесу / Д. Боссарт, К. Деммке; Пер. з англ. Шаленко О.М.– К.: Міленіум, 2004.– 128 с.
  11. Бостан С.К., Тимченко С.М. Державне право зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2005. – 504 с.
  12. Веймер Д.Л., Вайнінґ Е.Р. Аналіз політики: концепції, практика / Пер. з англ. І.Дзюби, А.Олійника; Наук. ред. О.Кілієвич. – К.: Основи, 1998. – 654 с.
  13. Войтович Р.В. Ідеологія, технологія та стиль у державному управлінні. Навчально-методичний посібник. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – 197с .
  14. Воронкова В.Г. Менеджмент в державних організаціях: Навч. посіб. – К.: Професіонал, 2004.– 256 с.
  15. Гелей С., Рутар С., Кендус О. Політико-правові системи світу: Навч. посіб. / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2002. — 224с.
  16. Гнилорыбов В.В., Тихонов В.Н. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине: Учеб. пособие / Восточноукраинский национальный ун-т им. Владимира Даля. — Луганск, 2004. — 375 с.
  17. Головатий М.Ф. Політичний менеджмент: Навч. посіб. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2005. — 264с.
  18. Горлов А.Ф., Королюк В.О., Лавренюк С.І., Шевчук Ю.В.. Еволюція влади. — К.: ВАТ «Вид-во «Київська правда», 2005. — 208с.
  19. Государственная политика и управление. Ч.1.: Концепции и проблемы государственной политики и управления / Под ред. Л.В.Сморгунова. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. – 384 с.
  20. Государственная служба (комплексный подход): Учеб. пособие / Ред. А.В. Оболонский.– 2-е изд.– М.: Дело, 2000.– 440 с.
  21. Грибанова Г.И.. Местное самоуправление в Западной Европе: Сравнительный анализ политико-социол. аспектов / Российский гос. педагогический ун-т им. А.И.Герцена. — СПб.: Издательство РГПУ им. А.И.Герцена, 1998. — 206 с.
  22. Данн В.Н. Державна політика: вступ до аналізу: Підручник для ВНЗ / Г.Є. Краснокутський (пер.з англ.). — О.: АО БАХВА, 2005. — 502 с.
  23. Державна політика: аналіз та впровадження в Україні: Конспект лекцій до навчального модуля. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 80 с.
  24. Державне управління та державна служба: Словник-довідник. / Уклад. Оболенський О.Ю.– К.: КНЕУ, 2005.– 480 с.
  25. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: Монографія. / Ред. Оболенський О.Ю.– Хмельницький: Поділля, 1999.– 570 с.
  26. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монограф. / Ред. Князєв В.М.– К.: Міленіум, 2003.– 320 с.
  27. Кілієвич О. Англо–український глосарій термінів і понять з аналізу державної політики та економіки. – К.: Вид–во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 510 с.
  28. Коваленко М.А., Кругла Н.А., Радванська Л.М., Швороб-Херсон Г.М. Регіональний менеджмент: Навч. посіб. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 304с.
  29. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червн. 1996 р. – К., 1997. – 38 с.
  30. Менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Г.В. Щокіна, М.Ф. Головатого, О.В. Антонюка, В.П. Сладкевича. – К.: МАУП, 2007. – 816 с.
  31. Менеджмент: Понятійно-термінал. слов. / За ред. Г.В. Щокіна, М.Ф. Головатого, О.В. Антонюка, В.П. Сладкевича. – К.: МАУП, 2007. – 744 с.
  32. Ольшанский Д.В. Пеньков В.Ф. Политический консалтинг. – СПб.: Питер, 2005. – 448 с.
  33. Політологічний словник: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП. – 2005. – 792 с.
  34. Права людини та підзвітність органів влади в Україні / Ред. Ю. Саєнко. – К.: Фоліант, 2003. – 184 с.
  35. Ребкало В.А., Шкляр Л.Є. Політичні інститути у процесі реформування системи влади: Навч. — метод. посіб. – К.: Міленіум, 2003. – 362 с.
  36. Ребкало В.А. Культура державного управління: організаційний аспект: Монографія. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 144 с.
  37. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Х.: Эспада, 2005.– 840 с.
  38. Социальное управление: Курс лекцій. / Авт. кол. Вернигорова В.П. и др.; Ред. Карпичев В.С. и др. – М: РАГС, 2000.– 440 с.
  39. Тертичка В.В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні. – К.: Вид–во Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 750 с.
  40. Уткин Э.А., Денисов А.Ф. Государственное и региональное управление: Учеб. пособ. – М.: Экмос, 2002. – 320 с.
  41. Фіолевський Д., Лобанцев С., Мєзєнцев Є. Державна виконавча служба в Україні: Навч. посіб. – К.: Алерта, 2004.– 564 с.
  42. Чиркин В.Е. Государственное управление: Элементарный курс. – М.: Юрист, 2002.– 320 с.
  43. Эффективность государственного управлениия: Пер. с англ. / Общ. ред. С.А. Батчикова и С.Ю. Глазьева. – М.: Фонд “За экономическую грамотность”; Рос. эконом. журн.; Изд–во АО “Консалтбанкир”, 1998. – 848 с.

Додаткова

  1. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень: Зб. документів і матеріалів / Національная академія держ. управління при Президентові України. Центр дослідження адміністративної реформи / О.І. Кілієвич, В.В. Тертичка (уклад.). — К.: К.І.С., 2004. — 210с.
  2. Аналітичні записки з розробки напрямків державної політики / Українська академія держ. управління при Президентові України; Центр дослідження адміністративної реформи / В.Є. Романов, О.І. Кілієвич (уклад.). — К.: Видавництво УАДУ, 2001. — 234с.
  3. Антонова О.В. Середовище вироблення державної політики (теоретико-методологічні аспекти): Автореф. дис… канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. — Д., 2005. — 20с.
  4. Балан С.В. Співвідношення політичної та конституційно-правової відповідальності у здійсненні державної влади: Автореф. дис… канд. політ. наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького — К., 2007. — 20с.
  5. Бевз Т.А. Українська державність: ідеологія, політика, практика: Система народоправства у теоретичних концепціях Н.Григорієва / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. — К. : ІПіЕНД, 2004. — 247с.
  6. Гілко В.І., Кормич Л.І., Гансова Е.А. Соціальні орієнтири державної політики. Діагностика соціального розвитку Одеського регіону / Національна академія держ. управління при Президентові України; Одеський регіональний ін-т держ. управління. — О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. — 376с.
  7. Глазунова Н.И. Государственное управление как система / Государственный ун-т управления; Институт гос. и муниципального управления. — М., 2001. — 373 с.
  8. Грабовський С. Державне утвердження України у другій половині ХХ століття / Українська федеральна кредитна спілка «Самопоміч» м. Нью-Йорка; Координаційний комітет допомоги Україні (США); Центр «Українознавство» Товариства «Знання» України. — К.: Знання України, 2002. — 78 с.
  9. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
  10. Єрмолаєв В.М., Козаченко А.І. Органи влади і управління Української держави (друга половина ХVII – XVIII ст.): Навч. посіб. – Х.: Право, 2002. – 176 с.
  11. Історія України ХХ – початку ХХІ століття: Навч. посіб./ Панченко П.П., Барановський Н.П., Падалка С.С. та ін. – К.: Знання, 2004. – 582 с.
  12. Лафитский В.И. Конституционные основы федерализма в США // Журнал российского права. – 2007. – №3. – С. 116-127.
  13. Леліков Г. Державна служба України: концепція побудови і функціонування // Вісник державної служби України. – 2003. – №2.– С.9-17.
  14. Линьок К. До проблеми нелінійності як визначальної характеристики державної ієрархії // Управління сучасним містом. – 2002. – №10-12. – С. 31-39.
  15. Молчанова Ю. Ефективність управлінської діяльності в системі державної служби: соціально-психологічний аспект // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України – 2005. — №1.– С.427-434.
  16. Нагребецька І. Державна служба: європейські принципи і наші реалії // Урядовий кур’єр. – 2006. – 5 квіт. – С. 4.
  17. Олуйко В. Державна служба як механізм державного управління у громадянському суспільстві // Управління сучасним містом. – 2004. – №7–9. – С. 64-70.
  18. Олуйко В., Саєнко В. Зарубіжний досвід організації державної служби // Вісник державної служби України. – 2004. – №3.– С.34-39.
  19. Орленко В.І., Орленко В.В. Історія держави і права України: Посіб. – К.: Паливода А.В., 2006. – 164 с.
  20. Пильгун Н. Становлення і розвиток принципу поділу влади у конституційному праві США // Вісник Конституційного суду України. – 2007. – №1. – С. 81-90.
  21. Серьогін С. Гончарук Н. Формування якостей керівника у державному управлінні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2003. – №3.– С.137-146.
  22. Тертичка В. Аналіз державної політики: перспективи становлення повноправної науково-навчальної дисципліни в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2003. – №1.– С.58-66.
  23. Філософія політики: Хрестоматія: У 4 т. / Авт.–упоряд.: В.П. Андрущенко та ін. – К.: Знання України, 2003. – Т. 1. – 364 с.
Рубрика: Адміністративний менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни „Техніка адміністративної діяльності” (для магістрів)

Підготовлено доцентом кафедри адміністративного менеджменту та управління навчальним закладом Н.Г. Чайкою

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного менеджменту та управління навчальним закладом (протокол № 1 від 30.01.08)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Навчальна програма дисципліни „Техніка адміністративної діяльності” (для магістрів)

Чайка Н.Г. Навчальна програма дисципліни „Техніка адміністративної діяльності” (для магістрів). — К.: МАУП, 2007. — 27 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни „Техніка адміністративної діяльності”, теми контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

Міжрегіональна Академія

управління персоналом (мауп),

2008

Пояснювальна записка

Курс „Техніка адміністративної діяльності”, належить до міждисциплінарної інтегративної частини циклів економічних та гуманітарних дисциплін, завдання яких – загальнокультурна, світоглядна та методологічна підготовка менеджерів. Вказаний курс відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти України викладається при підготовці магістрів за спеціальністю специфічних категорій 8.000007 «Адміністративний менеджмент» кваліфікації 1475.4 «Менеджер (управитель) з адміністративної діяльності». В процесі викладання використовуються попередні знання студентів, отримані при вивченні економічних та гуманітарних, особливо психологічних, дисциплін.

Зміст курсу „Техніка адміністративної діяльності”, передбачає надання студентам знань про закономірності побудови, функціонування й розвитку трудових та суспільних організацій, а також про поведінку членів організацій. На сучасному етапі створюється нове бачення ролі менеджера в організації, усвідомлюється необхідність оновлення завдань, що стоять перед керівниками організацій згідно до вимог, яким повинно відповідати демократичне суспільство з ринковою економікою. Однієї з головних задач діяльності адміністративного апарата, як приватних фірм, так і державних установ, є організація ефективної діяльності структурних підрозділів, з метою реалізації діючих задач даної організації. Досягти цього можна за рахунок удосконалення процесу управління. Сучасний менеджер повинен досконально знати структуру адміністративного апарата та його відділів, чітко уявляти собі процес управління, знати його психологічні особливості.

Дисципліна „Техніка адміністративної діяльності” побудована з використанням сучасних досягнень у галузі теорії організації та управління. Її вивчення сприятиме формуванню у фахівців адміністративного мислення, вміння розуміти й аналізувати проблеми розвитку організацій.

Методологічна теза, покладена в основу курсу, визначається у наступних напрямках курсу:

  • удосконалення організаційного процесу та організаційної культури у сучасних трудових об’єднаннях;
  • перехід до гнучких організаційних структур; взаємодії комунікативних та психологічних технологій;
  • залежність успіху організації від її здатності до змін, інновативності;
  • визнання визначної ролі людини в організації, позиція, активність якої значною мірою визначає ефективність діяльності організації;
  • підвищення соціальної відповідальності організацій тощо.

Метою вивчення курсу „Техніка адміністративної діяльності” є засвоєння студентом базових знань про психологічну сутність адміністративної роботи, управління, визначення ролі менеджерів різних рівнів у створенні сприятливого психологічного клімату організації, забезпечення внутрішніх та зовнішніх комунікацій, господарсько-управлінських процесів.

Мета викладання – ознайомлення студентів з різноманітними формами і методами побудови організаційної культури, роботи з людьми у процесі управління, сприяння формуванню гуманістичних цілей бізнесу.

За результатом вивчення дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

–       об`єкт та предмет курсу „Техніка адміністративної діяльності”, володіти понятійно-категоріальним апаратом курсу;

–       сутність та психологічний зміст процесу управління, його принципи, елементи та взаємодію основних складових;

–       механізми управління організаціями різних рівнів та форм власності;

–       фактори, що впливають на організаційну культуру та корпоративну політику;

–       основні види комунікативних технологій, що забезпечують ефективну співпрацю із зовнішнім середовищем;

–       основні види, шляхи комунікацій та документообіг в організації.

ВМІТИ:

–       впроваджувати механізми ефективної реалізації корпоративної політики організації;

–       вирішувати основні психологічні проблеми процесу управління, налагоджувати взаємодію складових цього процесу;

–       розпізнавати різні види та причини конфліктів у колективах, знаходити шляхи їхнього розв’язання;

–       давати раціонально-критичну оцінку етичних відносин у трудових колективах;

–       налагоджувати ефективну роботу організації із зовнішнім середовищем;

–       упроваджувати сучасні комунікативні технології, у тому числі методи і види роботи, що забезпечують зв’язки з громадськістю;

–       забезпечувати ефективний документообігу в організації.

Основний зміст дисципліни подається у програмі, що включає дві частини, які, у свою чергу поділяються на чотири органічно пов’язані між собою модулі.

Зміст першої частиниАдміністративна діяльність організації” розкривається у трьох модулях. Модуль перший „Організаційна культура” присвячено теоретичним засадам та психологічні сутності управлінської функції, що включає: культуру організації та корпоративну політику, моделі організаційної культури та корпоративний імідж, професійну етику. У другому модулі „Комунікації в організації” висвітлюються основні види, процеси та технології зв’язків з громадськістю. Третій модуль „Психологія управління” розглядає основні соціально-психологічні характеристики персоналу та психологічні інструменти управління.

Друга частина „Документообіг в організації” складається з одного модуля: „Документознавство”,  в якому викладаються основні вимоги до оформлення документації, вивчаються загальні документи, що є необхідними на будь-якому виробництві та розглядаються шляхи просування документів у межах організації.

Тематичний план

дисципліни

„Техніка адміністративної діяльності”

№п/п Назва теми
І. Частина І. адміністративна діяльність організації
І.І. Змістовий модуль І. Організаційна культура
  1.  
Місія і цілі організації (підприємства, установи).
  1.  
Культура організації та корпоративна політика.
  1.  
Моделі організаційної культури.
  1.  
Правила і норми діяльності організації (підприємства, установи).
  1.  
Просування корпоративного іміджу.
  1.  
Впровадження правил і норм діяльності організації (підприємства, установи).
  1.  
Лояльність та ідентифікація з організацією.
  1.  
Організація етичних відносин в трудових колективах
  1.  
Професійна етика.
  1.  
Моніторинг стану етичних відносин в трудових колективах.
І.ІІ. Змістовий модуль ІІ. Комунікації в організації.
  1.  
Комунікативні технології.
  1.  
Підготовка пабліситі, прес-релізів, презентацій, прес-конференцій.
  1.  
Основні процеси зв’язків з громадськістю.
  1.  
Методи зв’язків з громад кістю.
  1.  
Переговорний процес.
І.ІІІ. Змістовий модуль ІІІ. Психологія управління.
  1.  
Інструменти психологічної взаємодії.
  1.  
Психологічні і соціально-психологічні характеристики персоналу.
  1.  
Вирішення конфліктів в організації (підприємстві, установі).
ІІ. Частина ІІ. документообіг в організації 
ІІ.ІV. Змістовий модуль IV. Документознавство. 
  1.  
Організація роботи з документами.
  1.  
Інструкція з діловодства в організації.
  1.  
Стандарти організації (підприємства, установи).
  1.  
Документування і документообіг в організації.
  1.  
Принципи організації роботи з документами.
  1.  
Організація колективної роботи з документами.
  1.  
Контроль за виконанням ділових документів.

 

 

Разом годин:   216


Зміст

дисципліни

„Техніка адміністративної діяльності”

 

Частина І. адміністративна діяльність організації

 

Змістовий модуль І. Організаційна культура

 

Тема 1. Місія і цілі організації (підприємства, установи). 

Визначення місії фірми. Зв’язок місії організації із зовнішнім середовищем.

Місія та ціль як елемент стратегії, структури та поведінки організацій. Типологія організаційних цілей. Ієрархія цілей. Технологія утворення загальних організаційних цілей. Цілі комерційних і некомерційних організацій.

Співвідношення цілей і засобів. Механізм постановки цілей в організаціях та вимоги до їх формулювання.

Функціонально-цільовий аналіз діяльності організацій. Технологія побудови “дерева цілей” і “дерева проблем”.

Цільовий менеджмент як напрямок розвитку сучасних трудових організацій.

Література (20, 22, 25, 32, 33, 35, 37, 40, 45, 54, 56, 57, 59, 65, 68 – 71, 73, 78 – 80, 88, 98, 108).

 

Тема 2. Культура організації та корпоративна політика.  

Культурна детермінантна в становленні й розвитку організацій. Організаційна культура: поняття, функції, логіка формування, елементи. Символи, герої, ритуали, цінності як складові організаційної культури. Організаційна культура й ефективність діяльності підприємства (установи).

Корпоративна політика. Роль національно-державного та етнічного факторів у функціонуванні культури та політики підприємств (установ). Механізми формування й розвитку організаційної культури.

Методи діагностики організаційної культури. 

Література (20, 22, 28, 31, 33, 35, 37, 40, 56 – 59, 65, 68 – 71, 73, 79, 83 – 85, 88, 91, 98, 105, 107, 108). 

 

Тема 3. Моделі організаційної культури.

Типології організаційної культури. Особливості, переваги й хиби ринкової, бюрократичної, кланової культури організацій. Типологія організаційної культури за Ч. Ханді, в основі якої лежить розподіл влади і пов’язані з нею ціннісні орієнтації особи.

Моделі впливу культури на організаційну ефективність. Модель В. Caте про суть впливу культури на діяльність організації. Зв’язок між культурою і результатами діяльності організації в моделі американського соціолога Т. Парсонса.

Тип організаційної культури і життєвий цикл організації. Рівні організаційної культури і взаємозв’язок між ними відповідно до учення Е. Шейна.

Взаємодія і поєднання національних корпоративних культур.

Література (20, 22, 25, 33, 35, 37, 40, 45, 54, 57 – 60, 66, 69, 73,78, 79, 88, 98, 107).

 

Тема 4. Правила і норми діяльності організації (підприємства, установи).

Правила і норми діяльності, як технологічний аспект культури організації. Зовнішні складові корпоративної культури: форма одягу, критерії оцінки якості, правила поведінки і взаємодії, оптимальні для технології, що реалізовується в організації.

Критерії створення правив і норм. Стандарти і загальні вимоги до діяльності організацій. Нормативні акти, що визначають правила і норми діяльності організації. Чинники, що впливають на створення корпоративних правил і норм.

Види нормування діяльності організації (писані та неписані правила організацій). Суб’єктивні джерела неписаних правил. Кодекси поведінки співробітників.

Література (3, 4, 22, 31, 35, 45, 59, 65, 73, 86, 89, 97, 99, 104).

 

Тема 5. Просування корпоративного іміджу. 

Імідж підприємства, як складова концепції розвитку суспільних зв’язків. Сутність поняття «імідж».

Ціль програми ефективного іміджу. Види іміджеформиючої інформації (пряма і непряма). Роль іміджу підприємства.

Формування іміджу компанії. Основні частини майстер-плану іміджу організації: створення фундаменту, зовнішнього іміджу, внутрішнього іміджу, невловимого іміджу.

Поняття «імідж-репутація» і «імідж-атрибутика». Важелі впливу на створення й удосконалювання іміджу. Репутація підприємства. Зв’язок корпоративного іміджу з продукцією, що випускається підприємством. Вплив іміджу співробітників на імідж підприємства (організації).

Література (20, 31, 33, 45, 54, 56, 57, 59, 68, 73, 78, 79, 88, 98, 107).

 

Тема 6. Впровадження правил і норм діяльності організації (підприємства, установи).

Закріплення правил і норм діяльності в організації. Статутні документи організації.

Необхідні умови успішної реалізації впровадження елементів корпоративної культури. Фактори, які сприяють та заважають ефективному впровадженню норм та правил в організаціях. Можливі сполучення змін у поводженні і культурі в організації.

Нововведення як спосіб змін культури в організаціях. Співвідношення понять “нововведення”, “оновлення”, “удосконалення”. Мотивація нововведень. Особливості продуктових, технологічних і управлінських нововведень.

Література (22, 31, 35, 45, 59, 65, 73, 86, 89, 97, 99, 104).

 

Тема 7. Лояльність та ідентифікація з організацією.

Теорія Томкіпса та Чені відносно досягнення ідентифікації з організацією.

Основні мотиви само-ідентифікації за теорією соціальної ідентичності Тайфеля.

Залежність ідентифікації працівника від комунікаційного клімату підприємства.

Взаємозалежність та обумовленість понять „ідентифікація з організацією”, „впевненість у власній компетентності”, „досягнення цілей.” Проблема культурної ідентичності організаційних утворень.

Література (20, 31, 33, 45, 54, 57, 59, 68, 73, 78, 79, 88, 98, 107).

 

Тема 8. Організація етичних відносин в трудових колективах.

Ключові поняття етики ділового спілкування.

Загальні етичні принципи і характер ділового спілкування. Етика ділового спілкування «згори – униз». Етика ділового спілкування «знизу – нагору». Етика ділового спілкування «по горизонталі».

Поняття та сутність груп в організації. Типи груп в організації. Моделі групової поведінки.

Психологічні прийоми впливу на партнера. Позитивні якості, необхідні для ділового спілкування.

Література (22, 31, 33, 35, 37, 42, 45, 48, 50, 56, 58, 59 – 61, 63 – 66, 74, 75, 77 – 79, 82, 87, 91, 93, 106 — 108).

 

Тема 9. Професійна етика.

Основні елементи етики бізнесу. Етичні нормативи і стандарти у бізнесі. Етичні принципи успішного бізнесу. Навчання етичній поведінці. Неетичний бізнес.

Залізний закон відповідальності. «Низка команд» – ієрархія рівнів делегування повноважень для вертикального розподілу координаційних зусиль («скалярна підпорядкованість»).

Фактори, що визначають етичні вимоги ефективного керування людьми. Діловий етикет, як складова професійної етики.

Література (22, 31, 33, 35, 37, 42, 45, 48, 50, 56, 58, 59, 61, 63, 74, 79, 82, 91, 93, 106 — 108).

 

Тема 10. Моніторинг стану етичних відносин в трудових колективах.

Критерії оцінки персоналу: оцінка за абсолютними стандартами; за відносними стандартами; за критерієм досягнення цілей діяльності. Особливості роботи менеджера після результатів оцінки: повідомлення,  дисциплінарний процес, винагородження. Класичні чотири послідовні кроки дисциплінарного процесу.

Прямий управлінський контроль. Замінники прямого управлінського контролю: ефективна селекція кадрів; сприйняття та використання феномену організаційної культури; високий ступінь формалізації; тренінг.

Модель оцінки ділових якостей працівників і менеджерів фірми. Ділові якості менеджера.

 Методи психодіагностики. Малоформалізовані методи: нагляд, спостереження, опитування, бесіди. Високоформалізовані методики: тести, анкети, проективні методики и психофізіологічні методики. Показники якості психодіагностичних методик – надійність та валідність. Типи взаємовідносин в середині колективів. Види відносин у системі «керівник — підлеглий».

Література (33, 35, 42, 50, 58, 61, 63, 66, 77, 79, 87, 93, 107).

 

 

Змістовий модуль ІІ. Комунікації в організації.

 

Тема 11. Комунікативні технології.

Природа комунікації в організації. Поняття комунікації і комунікативного процесу. Цілі комунікації. Канали та засоби комунікації. Методи поширення інформації про діяльність організацій, установ. Інформаційно-технічна база процесу комунікацій.

Моделі комунікації в організаціях. Види комунікацій в організаціях. Соціальні функції організаційних комунікацій.

Організаційні структури та комунікативна поведінка персоналу. Формальна й неформальна комунікативна поведінка.

Чинники, які впливають на зміст, характер і спрямованість комунікацій в організаціях. Плани інформаційних комунікацій. Аналіз ефективності каналів комунікації. Аналіз комунікативних мереж. Аналіз комунікативних ролей. Умови та фактори, що сприяють ефективній комунікації. Комунікативні бар’єри. Формування оптимальних інформаційних потоків.

Тенденції розвитку комунікативних процесів у сучасних організаціях. Вплив комп’ютеризації на процеси комунікації в організації. Гуманізація комунікацій. Соціокультурна зумовленість комунікації в організаціях. Феномен комунікації як чинник соціальної інтеграції і соціалізації.

Література (18, 31, 33, 37, 42, 57 – 59, 73, 78, 79, 88, 92, 108). 

 

Тема 12. Основні процеси зв’язків з громадськістю.

Соціальне значення і цілі діяльності по зв’язках організації з громадськістю. Становлення зв’язків з громадськістю як сфера діяльності організацій. Напрямки діяльності зв’язків з громадськістю сучасних організацій: зовнішні зв’язки, внутрішні зв’язки з громадськістю та зв’язки з лобістськими державними і недержавними об’єднаннями.

Елементи ефективного керування зв’язками з громадськістю. Функції PR – спеціалістів. Основні інструменти PR. Друкарська продукція в PR. Усне мовлення в PR. Благочинна діяльність PR.

Робота організацій з основними групами громадськості. Зв’язки з громадськістю в кризових ситуаціях. Проблеми створення іміджу організацій. Ситуація PR — послуг в Україні.

Література (18, 20, 25, 27, 28, 31, 35, 39, 40, 45, 48, 56, 58, 59, 63 – 65, 73, 75, 77 – 79, 82, 92, 98, 106 – 108).

 

 

Тема 13. Методи зв’язків з громадськістю.

Ділова нарада (збори) як вид організації виробничого спілкування. Підготовка та проведення.

Доповідь та виступ як жанри ділового спілкування. Публічний виступ. Вимоги до виступу перед аудиторією. Етапи підготовки та проведення публічного виступу.

Організація бізнес-контактів. Правила і норми проведення ділових зустрічей. Особливості домовленості про ділову зустріч. Правила ведення телефонних розмов. Підготовка і проведення ділової зустрічі.

Організація ділових прийомів. Види прийомів: «шведський стіл», «кава-брейк», «фуршет», «бокал шампанського», «чай», «келих вина».

Проведення “круглих столів”, форма зв’язків з громадськістю. Інтерв’ю – складова частина розгорнутої програми зв’язків із громадськістю. Брифінг, як захід, спрямований на негайне повідомлення ЗМІ важливу інформацію.

Література (3, 7, 8, 17, 18, 27, 33, 39, 48, 56, 58, 59, 63, 73, 88, 90, 95, 96, 100 – 103, 107, 108).

 

Тема 14.

Підготовка пабліситі, прес-релізів, презентацій, прес-конференцій.

Пабліситі як складова зовнішньої інформаційно-рекламної комунікації. Чотири основні інструменти впливу та засоби переконання. Вибір стратегії в пабліситі. Важливість та значення знаходження, відбору та надання необхідної інформації при веденні компанії по пабліситі.

 Прес-реліз — один із способів поширення новин про компанію в засобах масової інформації. Основні вимого до створення прес-релізу, який змусив би журналістів зацікавитися наданою інформацією. Індивідуальність та непередбачуваність помітних прес-релізів.

Поняття презентації та її призначення. Організація та проведення ефективної презентації.  Поліваріантність  і багаторівневість опису предметів та явищ. Психологічний трансфер у формуванні зацікавленності товаром (послугою). Використання візуальних, аудіальних, тактильних стимулів при формуванні презентабельного образу товару (послуги). Загальні відомості про програми створення електронних версій презентацій. Програми для обробки графічної інформації.

Прес-конференція як засіб  з’ясування дискусійних питань, привертання уваги громадськості до діяльності фірми, нових товарів та послуг. Попередня підготовка проведення заходу. Особливості підготовчого етапу. Правила проведення прес-конференції. Організаційний аспект заходу. 

Література (18, 27, 33, 37, 39, 48, 56, 58, 59, 62, 63, 73 – 75, 88, 90, 95, 96, 100 – 103, 107, 108).

 

Тема 15. Переговорний процес.

Переговори – ділове взаємне спілкування з метою досягнення сумісного рішення. Види переговорів відповідно до цілей та завдань кожної сторони. Налагодження комерційних та бізнес-зв’язків – основна мета ведення переговорів. Подолання конфронтації, налагодження порозуміння у суперечливих питаннях як завдання переговорного процесу.

Підготовчий етап як важлива складова переговорного процесу. Психологічні та організаційні аспекти побудови переговорів. Планування організаційних моментів. Важливість перших контактів з партнером.

Порядок ведення переговорів. Узагальнені схеми переговорного процесу.

Розмежування між сутністю проблеми і відношеннями сторін. Визначення інтересів сторін. Розгляд взаємовигідних варіантів і компромісів – запорука успіху протоколу.

Залежність успіху переговорів від принципової поведінки учасників переговорів. Моделі швидкого встановлення психологічного контакту на переговорах. Психологічна цілеспрямованість ведення переговорів.

Методи ведення переговорів: варіаційний, компромісний, інтеграції та метод принципіальних переговорів.

Складові тактики ведення переговорів: визначення рубіжного терміну, підтримка незацікавленої сили, залучення посередника.

Мистецтво суперечки. Поняття об’єктивної і суб’єктивної реальності. Вербальні та невербальні техніки ділової суперечки.

Вміння слухати співрозмовника як складова успіху переговорів. Необхідні особистісні якості для ведення переговорів: вміння стримувати себе, керувати власними діями та емоціями. «Золоте» правило переговорів: переконливість та неупередженість.

Обговорення підсумків переговорного процесу, його успішність або без результативність. Критерії оцінки успішності переговорного процесу.

Важливість   дотримання етики та етикету при веденні переговорів. Особливості проведення переговорів із зарубіжними партнерами.

Література (18, 21, 25, 27, 28, 31 – 33, 35, 37, 39, 45, 50, 53 – 56, 59, 60, 63, 68, 72 – 75, 78, 79, 84, 87, 93 — 96).

 

Змістовий модуль ІІІ. Психологія управління.

 

Тема 16. Інструменти психологічної взаємодії.

Психологія управління: її об’єкт і предмет. Організована діяльність людей – особливість психології управління. Чотири групи дії залежно від соціальних умови по М. Веберу: традиційна, цілеспрямована соціальні дії; цілісно-раціональна дія та афектна дія.

Функціонально-структурний аналіз управлінської діяльності та соціально-психологічний аналіз виробничих і управлінських колективів і взаємин в них людей – як складові предмету психології управління.

Об’єкт управління. Суб’єкт управлінської діяльності. Інформація – як предмет праці в управлінні.

Форми психологічної дії: метод переконання, метод навіювання (внушения), метод примушення.

Соціальні і психологічні методи управління. Дві групи соціальних методів управління: методи управління окремими груповими явищами і процесами та методи управління індивідуально-особистісною поведінкою. Підвищення соціальної активності; соціальне регулювання; управління нормативною поведінкою – як методи управління окремими груповими явищами і процесами. Метод навчання, особистого прикладу, орієнтованих умов – як методи управління індивідуально-особистісною поведінкою.

Основні групи психологічних методів управління: методи формування і розвитку трудового колективу; методи гуманізації стосунків у трудовому колективі; методи психологічного спонукання (мотивації); методи професійного відбору і навчання.

Психологічні прийоми впливу на особистість: «власне ім’я», «дзеркало відношень», «уважний слухач», «вдалий комплемент» та «ілюзія запам’ятовування».

Література (18, 25, 37, 41 – 43, 50, 52, 55, 58, 60, 61, 63, 64, 66, 78, 90, 93 – 96, 98, 106 – 108).

 

Тема 17. Психологічні і соціально-психологічні характеристики персоналу.

Первинний трудовий колектив як мала група. Роль малої групи в процесі побудови колективу. Діалектична єдність групового та індивідуального в команді. Індивідуальне та колективне мислення. Конформізм і соціальна поступливість у колективі. Поняття колективу. Процес формування та розвитку трудового колективу. Етапи і методи формування команд. Поведінкові розбіжності. Стадії згуртованості колективу. Стратегічні засади побудови команди.

Соціально-психологічний клімат первинного трудового колективу. Поняття соціально-психологічного клімату, його структура. Моделі соціально-психологічного клімату. Поняття психологічного програмування. Адаптивні та обмежувальні психопрограми, їх значення в процесі діяльності. Поняття і види соціалізації. Соціальна типологія особистостей. Поняття, сутність психологічної консультації та корекції працівників.

Роль керівника у створенні сприятливого соціально-психологічного клімату. Система підбору та розстановки адміністративних кадрів, як один з факторів, що визначають рівень психологічного клімату виробничого колективу.

Література (18, 37, 41 – 43, 50, 52, 55, 58, 61, 63, 64, 66, 77, 82, 87, 90,  93 – 96, 98, 106 – 108).

 

Тема 18. Вирішення конфліктів в організації (підприємстві, установі).

Поняття і сутність конфлікту. Конфлікт в організації як прояв дисфункції у її розвитку. Організаційний конфлікт як різновид соціального конфлікту. Види конфліктів: за природою виникнення; за спрямуванням дії; за кількістю учасників; за ступенем виявлення; за способом розв’язання; за функціями. Типи конфліктів. Конфлікт цілей. Конфлікт поглядів. Конфлікт почуттів. Рівні конфліктів в організації: внутрішньоособистісні, міжособистісні, внутрішньогрупові, міжгрупові, внутрішньоорганізаційні, міжорганізаційні.

Методи аналізу конфліктних ситуацій. Соціологічна модель організаційного та міжорганізаційного конфлікту. Прояви конфліктності в організаціях. Організаційний конфлікт і організаційний клімат.

Джерела конфліктів. Об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення конфліктів в організаціях. Динаміка організаційних конфліктів: періоди та етапи.

Стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях. Культура організаційного та мiжорганiзацiйного конфлікту. Оцінка дій учасників організаційного конфлікту. Стратегії розв’язання конфліктних ситуацій.

Управління конфліктом:  прогнозування; попередження; припинення та придушення; регулювання та розв’язання. Етапи регулювання конфліктом: визнання та виявлення як реальності; легітимізація конфлікту; інституціоналізація та раціоналізація конфлікту; послаблення його та перевід у інше русло (на інший етап).

Загальні рекомендації по розв’язанню конфліктної ситуації. Основні засоби виходу з конфлікту. Чинники, які впливають на конфліктні стратегії. Роль компромісів у розв’язанні організаційних та міжорганізаційних конфліктів. Розв’язання конфліктів через переговорний процес. Соціальні технології запобігання конфліктних взаємодій.

Поняття, сутність, можливості медіації. Моделі трансформації та позитивного використання конфліктів в управлінській діяльності.

Література (21, 28, 29 – 32, 34, 35, 41 – 43, 52 – 56, 58, 61, 63, 64, 66, 71, 75, 77, 82, 87, 90,  93 – 96, 98, 106 – 108).

 

Частина ІІ. документообіг в організації

 

Змістовий модуль IV. Документознавство.

 

Тема 19. Організація роботи з документами.

Роль діловодства в менеджменті. Діловодство як діяльність управлінських працівників. Організаційні форми діловодства.

Основні функції документів: інформаційна, соціальна, комунікаційна, культурна, облікова, правова, джерелознавча тощо

Сутність поняття «документ». Документ як інформація, що використовується в управлінні. Основні види фіксаційної основи: паперова, фотоплівка, магнітна стрічка, диск тощо. Генезис і розвиток поняття «документ». Властивості та ознаки документа.

Документи. Класифікація документів та їх призначення.  Основні групи документів: організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні. Класифікація документів: за напрямами діяльності, походженням, призначенням, місцем складання, ступенем оригінальності, термінами зберігання, розголошенням тощо.

Функції документу: головна, загальні (інформаційна, комунікативна, кумулятивна), спеціальні (регулятивна, когнітивна, правова, облікова, культурна, меморіальна, гедонічна тощо). Інформаційна складова документу, принципи поділу соціальної інформації. Документна інформація. Матеріальна основа документу, основні форми носія інформації. Внутрішня і зовнішня структура документу. Реквізити документу.

Література (1 – 3, 5 – 17, 23, 24, 26, 36, 38, 44, 46, 47, 49, 51, 67, 74, 76, 80, 89, 92).

 

Тема 20. Інструкція з діловодства в організації.

Складання та затвердження інструкції з діловодства в організації. Загальноприйняті правила організації діловодства у роботі фірмі. Складання плану організації діловодства на конкретному виробництві.

Види інструкцій з діловодства: щодо складання документів, щодо руху та використовування документів в організації, щодо зберігання документації.

Організація руху, пошуку і зберігання документів у діловодстві.

Формування номенклатури справ організації, затвердження їхніх номерів, порядок розміщення, термін зберігання тощо.

Порядок підготовки та оформлення документів. Підготовка документів до роботи. Модель побудови документа. Складання та оформлення службових документів. Формати, береги та бланки документів. Форми тексту документа

Література (1, 19, 29, 30, 36, 49, 67, 74, 76, 80, 89).

 

Тема 21. Стандарти організації (підприємства, установи).

Стандарти як загальні норми та критерії якості, ефективності діяльності організації.  Стандарти і загальні вимоги до діяльності організацій.

Безперечна необхідності стандартів. Формальний характер стандартів. Відмінність світових та вітчизняних стандартів.

Законодавчі вимоги відносно дотримання стандартів. Відповідальність виробника і повноваження відповідних органів щодо рівня дотримання стандартів.

Стандартизації діяльності як необхідність для здійснення прямого контролю. Стандартизації робочих процесів, виходу (кінцевих результатів роботи), знань, робочих процесів. Здійснення стандартизація через застосування правил, стандартних операційних процедур, опрацювання графіків роботи. Стандарти як показники оцінки роботи.

Стандартизація операційних процедур як необхідність формалізованих регуляторів. Масштаб допустимих відхилень і принцип виключення.

Принцип стандартизації в управлінні. Розробка стандартів стану й функціонування системи управління як впровадження основних критеріїв адміністративного контролю.

Уніфікація і стандартизація тексту. Уніфікація мови документів. Літературні норми та стандарти для ведення документації в організації.

Література (5 – 17, 26, 29, 30, 36, 51, 67, 74, 76, 86).

 

Тема 22. Документування і документообіг в організації.

Соціально документно-комунікаційна система. Документна комунікація як підсистема соціальної комунікації. Співвідношення документної і недокументної комунікації. Документна комунікаційна система: атрибутивна, функціональна, управлінська підсистеми. Документні потоки, масиви, ресурси, фонди. Документна діяльність: документування, обробка, поширення, збереження, використання.

Основні елементи діловодства: документування та документообіг. Процес документування. Поняття про документування, його методи, способи і засоби. Кодування документної інформації. Способи і засоби запису документної інформації.

Організація роботи з документами. Порядок обробки та надсилання вихідних документів. Порядок обробки вхідних документів. Суть приймання вхідної кореспонденції на місцях. Особливості попередньої обробки вхідної кореспонденції. Реєстрація документів.

Функції діловодної служби та основні завдання керівника. Механізація та автоматизація діловодних процесів. Консервація документа. Розташування документів у архівосховищах. Допуск в архівосховища. Основні архівні довідники. Особливості використання архівних документів.

Література (1 – 3, 19, 26, 29, 30, 36, 47, 49, 51, 76, 80, 89, 92).

 

Тема 23. Принципи організації роботи з документами.

Основні принципи інформаційних відносин.

Принципи організації діловодства: загальні та спеціальні.

Принцип відповідальності. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію.

Принцип збереження інформації. Система архівних установ України. Національний архівний фонд: поняття, структура, призначення. Основні правила приймання справ до архівного підрозділу. Особливості передачі справ до архівного підрозділу.

Принцип єдності оформлення загальних документів. Оформлення реквізитів і відмітки про надходження повідомлень. Заголовок. Дата. Вказівки на посилання.  Про виконавця і про надходження. Резолюція. Форми телексу. Оформлення бланків листів і конвертів.

Принцип класифікації ділової документації. Класифікація повідомлень. Класифікація листів.

Література (1 – 3, 19, 23, 26, 36, 38, 44, 46, 49, 67, 76, 89, 92).

 

Тема 24. Організація колективної роботи з документами.

Організаційні форми діловодства на підприємстві (закладі, установі).

Застосування режиму «фільтрації» документів як основний шлях покращання діловодства в організації.  Класифікація документів та її призначення. Передавання права підпису другорядного значення документів. Підвищення швидкості обробки документів.  Покращання умов праці працівників апарату управління.

Методичне керівництво і контроль за оформленням документації та формуванням справ в установі, її структурних підрозділах. Підготовка справ до зберігання та використання. Експертиза цінності документів. Особливості передачі справ до архівного підрозділу установи і забезпечення зберігання документів.

Характеристика та правила складання управлінської документації. План роботи. Наказ. Вказівка. Інструкція. Основні правила складання.

Характеристика та правила складання інформаційних документів. Пояснювальна записка. Лист. Доповідна записка. Порядок складання.

Характеристика та правила складання облікових документів. Стенограма. Акт. Протокол. Висновок. Звіт. Довідка. Основні реквізити.

Документація щодо особового складу. Заява. Характеристика. Автобіографія. Особовий листок з обліку кадрів. Резюме.

Література (23, 24, 26, 36, 38, 44, 46, 47, 49, 51, 67, 74, 76, 80, 89, 92).

 

Тема 25. Контроль за виконанням ділових документів.

Контроль та облік документообігу в організації. Управлінські завдання, які вирішуються за допомогою контролю документообігу. Особливості системи контролю документообігу.

Суть процесу виконання документів. Контроль за виконанням документів. Журнал реєстрації створюваних установою документів. Терміни виконання документів. Індивідуальні та типові терміни виконання документів. Особливості виконання документів із зазначенням термінів виконання. Перелік документів із обов’язковим зазначенням термінів виконання.

Поняття обліку ведення документації. Форми обліку. Місце обліку та його роль в процесі  управління. Види обліку. Співвідношення контролю та обліку.

Контроль як форма зворотного зв’язку документування. Принципи та методи контролю. Контрольні операції. Похідний, вторинний характер контролю. Суб’єкти здійснення контролю. Ефективність контролю.

Основні завдання контрольної діяльності канцелярії (секретаріату, загального відділу).

Література (23, 24, 26, 36, 38, 44, 46, 47, 49, 51, 67, 74, 76, 80, 89, 92).

 


ТЕМИ контрольних робіт  І методичні вказівки до ЇХ виконання студентами заочної форми навчання

Виконання студентами контрольної роботи відповідно до навчального плану курсу “Техніка адміністративної діяльності” сприятиме оволодінню ними теоретичними знаннями та прикладними вміннями, засвідчить їх засвоєння та у майбутньому сприятиме впровадженню теоретичних положень у практичну діяльність.

Метою контрольної роботи є забезпечення самостійного вивчення, поглиблення та засвоєння знань з дисципліни “Техніка адміністративної діяльності”, ознайомлення з методами та зарубіжним досвідом створення політичних прогнозів, з’ясування особливостей та напрямів державного управління, що в підсумку сприятиме отриманню студентами навичок оперувати знаннями з організаційних формам діяльності по підготовці та проведенню системного політичного аналізу, обґрунтовувати створені прогнози на майбутнє.

У контрольній роботі з дисципліни “Техніка адміністративної діяльності” студенти повинні розгорнуто ґрунтовно розкрити обрану тему. При виконанні контрольних робіт доцільно користуватися літературою до навчального курсу “Техніка адміністративної діяльності”, список якої додається.

Завдання на виконання контрольних робіт студентами отримують у викладача, здати виконані роботи повинні у термін, встановлений графіком. До здачі заліку студенти допускаються тільки після співбесіди по суті питань, що висвітленні у контрольній роботі, та після її зарахування викладачем.

Виконання контрольної роботи базується на вивченні теоретичних засад адміністративної діяльності, законодавчого поля України щодо організації та функціонування адміністративної системи підприємства, зарубіжного досвіду, спеціальної літератури, включаючи періодичні видання, з теми контрольної роботи. При цьому студент повинен провести цілеспрямований відбір спеціальної наукової літератури та необхідних нормативних документів у бібліотеці МАУП, а також у ЦНБ ім. В.І. Вернадського і у Парламентській бібліотеці.

Контрольна робота повинна бути оформлена на аркушах паперу формату А4 відповідно до вимог ДОСТУ. На титульній сторінці необхідно вказати прізвище, ім’я та по-батькові студента, курс, групу та спеціальність, а також домашню адресу та контактний телефон.

Робота повинна бути надрукована. Після розкриття суті питань обов’язково повинен бути перелік використаної літератури в алфавітному порядку відповідно до існуючих вимог написання таких списків.

Посилання на першоджерела необхідно подавати по тексту контрольної роботи у квадратних дужках. Так, посилання [7, с. 44-45] свідчить, що 7 – це порядковий номер джерела, позначеного у списку літератури, а 44-45 – сторінки із вказаного джерела. Обсяг контрольної роботи не має перевищувати 15 сторінок, набраних 14 шрифтом через 1,5 інтервала. При цьому слід мати на увазі, що головною вимогою до контрольної роботи є розкриття суті питань, а не кількість сторінок.

Наприкінці роботи студент обов’язково повинен поставити підпис та дату закінчення виконання контрольної роботи.

 

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

  1. Організаційна культура й ефективність діяльності підприємства (установи).
  2. Особливості, переваги й хиби ринкової, бюрократичної, кланової культури організацій.
  3. Типологія організаційної культури за Ч. Ханді, в основі якої лежить розподіл влади.
  4. Модель В. Caте про суть впливу культури на діяльність організації.
  5. Зовнішні складові корпоративної культури.
  6. Види нормування діяльності організації (писані та неписані правила організацій).
  7. Оцінка і формування іміджу підприємства.
  8. Закріплення правил і норм діяльності у відповідних статутних документах організації.
  9. Стандарти як загальні норми та критерії якості, ефективності діяльності організації.
  10. Загальні етичні принципи і характер ділового спілкування.
  11. Методи психодіагностики.
  12. Професійна етика.
  13. Управлінський контроль як фактор моніторингу відносин у колективі.
  14. Моделі оцінки ділових якостей працівників і менеджерів фірми.
  15. Типи взаємовідносин в середині колективів.
  16. Тенденції розвитку комунікативних процесів у сучасних організаціях.
  17. Види організації виробничого спілкування.
  18. Значення та організація бізнес-контактів.
  19. Важливість та значення вибору стратегії пабліситі з метою підвищення ефективності діяльності організації.
  20. Презентації та її призначення, організація, вимоги до проведення.
  21. Встановлення постійних зв’язків із засобами масової інформації як засіб підвищення ефективності діяльності фірми.
  22. Зв’язки з громадськістю як складова створення іміджу фірми.
  23. Майстерність успішних ділових переговорів.
  24. Конфлікт в організації як прояв дисфункції у її розвитку.
  25. Документ як інформація, що використовується в управлінні.
  26. Документна комунікація організації (фірми, підприємства) як підсистема соціальної комунікації.
  27. Характеристика та правила складання управлінської  документації.
  28. Розробка стандартів стану й функціонування системи управління як впровадження основних критеріїв адміністративного контролю.
  29. Методичне керівництво і контроль за оформленням документації та формуванням справ в установі, її структурних підрозділах.
  30. Застосування режиму «фільтрації» документів як основний шлях покращання діловодства в організації. 

 

Питання для самоконтролю

 

  1. Зв’язок місії організації із зовнішнім середовищем.
  2. Місія та ціль як елемент стратегії, структури та поведінки організацій.
  3. Технологія утворення загальних організаційних цілей.
  4. Організаційна культура та корпоративна політика.
  5. Організаційна культура: поняття, функції, логіка формування, елементи.
  6. Символи, герої, ритуали, цінності як складові організаційної культури.
  7. Особливості, переваги й хиби ринкової, бюрократичної, кланової культури організацій.
  8. Рівні організаційної культури і взаємозв’язок між ними.
  9. Правила і норми діяльності, як технологічний аспект культури організації.

10. Критерії створення правив і норм.

11. Види нормування діяльності організації (писані та неписані правила організацій).

12. Сутність поняття «імідж».

13. Ціль програми ефективного іміджу. Види іміджеформиючої інформації (пряма і непряма).

14. Основні частини майстер-плану іміджу організації: створення фундаменту, зовнішнього іміджу, внутрішнього іміджу, невловимого іміджу.

15. Закріплення правил і норм діяльності в організації. Статутні документи організації.

16. Необхідні умови успішної реалізації впровадження елементів корпоративної культури.

17. Нововведення як спосіб змін культури в організаціях.

18. Загальні етичні принципи і характер ділового спілкування.

19. Моделі групової поведінки.

20. Психологічні прийоми впливу на партнера.

21. Етичні нормативи і стандарти у бізнесі.

22. Ієрархія рівнів делегування повноважень для вертикального розподілу координаційних зусиль («скалярна підпорядкованість»).

23. Фактори, що визначають етичні вимоги ефективного керування людьми.

24. Діловий етикет, як складова професійної етики

25. Теорія Томкіпса та Чені відносно досягнення ідентифікації з організацією.

26. Залежність ідентифікації працівника від комунікаційного клімату підприємства.

27. Взаємозалежність понять „ідентифікація з організацією” та „досягнення цілей”.

28. Критерії оцінки персоналу.

29. Моделі оцінки ділових якостей менеджера.

30. Методи психодіагностики.

31. Типи взаємовідносин в середині колективів.

32. Види відносин у системі «керівник — підлеглий».

33. Сутнісні характеристики процесу комунікації.

34. Види комунікації.

35. Управління комунікаційними процесами в організації.

36. Умови та фактори, що сприяють ефективній комунікації.

37. Створення прес-релізу, його призначення.

38. Поняття презентації та вимоги до проведення.

39. Призначення та особливості підготовки прес-конференцій.

40. Сутність та значення діяльності організації по зв’язках з громадськістю.

41. Напрямки PR–діяльності.

42. Основні інструменти в діяльності по зв’язках з громадськістю.

43. Нарада (збори) як вид організації ділового спілкування.  

44. Етапи підготовки та проведення публічного виступу.

45. Проведення “круглих столів” — форма зв’язків з громадськістю.

46. Призначення та особливості підготовки брифінгу та інтерв’ю.

47. Цілі і види переговорів.

48. Підготовка і порядок ведення переговорів.

49. Методи ведення переговорів.

50. Тактика переговорного процесу.

51. Психологія управління: її об’єкт і предмет.

52. Складові предмету психології управління.

53. Психологічні методи управління.

54. Психологічні прийоми впливу на особистість.

55. Роль малої групи в процесі побудови колективу.

56. Процес формування та розвитку трудового колективу.

57. Соціально-психологічний клімат первинного трудового колективу.

58. Роль керівника у створенні сприятливого соціально-психологічного клімату.

59. Поняття і сутність конфлікту.

60. Типологія конфліктів в управлінській діяльності, їх причини.

61. Методи аналізу конфліктних ситуацій.

62. Стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях.

63. Управління конфліктом.

64. Рекомендації по розв’язанню конфліктної ситуації.

65. Організаційні форми діловодства.

66. Класифікація документів та їх призначення.

67. Функції та структура документу.

68. Складання та затвердження інструкцій з діловодства в організації.

69. Види інструкцій з діловодства.

70. Формування номенклатури справ організації.

71. Порядок підготовки та оформлення документів.

72. Стандарти і загальні вимоги до діяльності організацій.

73. Законодавчі вимоги відносно дотримання стандартів.

74. Принцип стандартизації в управлінні.

75. Стандартизація текстів та оформлення документів.

76. Документна комунікація як підсистема соціальної комунікації.

77. Документна діяльність: документування, обробка, поширення, збереження, використання.

78. Основні елементи діловодства: документування та документообіг.

79. Функції діловодної служби та основні завдання керівника

80. Принципи організації діловодства: загальні та спеціальні.

81. Принцип відповідальності.

82. Принцип збереження інформації.

83. Вимоги оформлення загальних документів.

84. Організаційні форми діловодства на підприємстві.

85. Застосування режиму «фільтрації» документів.

86. Методичне керівництво і контроль за оформленням документації.

87.  Контроль та облік документообігу в організації.

88. Суть процесу виконання документів.

89. Місце обліку та його роль в процесі  управління.  

90. Основні завдання контрольної діяльності канцелярії (секретаріату, загального відділу).

.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Законодавча:

  1. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» // Голос України. – 1992. – 8 грудня.
  2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 36. – Ст.275.
  3. Закон України «Про інформацію» // ВВР. – 1992. – № 48. – Ст.650.
  4. Законодавство України про працю: Станом на 10 травня 2006 р. – К.: Істина, 2006. – 328 с.
  5. ДК 010-98. Державний класифікатор управлінської документації. – К., 1999.
  6. ДСТУ 1.1-2001 Державна система стандартизації. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять. – К.: Держстандарт України, 2002.
  7. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. – К., 1994.
  8. ДСТУ 2394-94. Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення. – К., 1994.
  9. ДСТУ 2395-94. Інформація та документація. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів для індексування. Основні вимоги. Чинний від 1995-01-01. – К., 1994.
  10. ДСТУ 2628-94. Системи оброблення інформації. Оброблення тексту. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-07. – К., 1994.
  11. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1994. – 33 с.
  12. ДСТУ 3843-99. Державна уніфікована система документації. Основні положення. – К.: Держстандарт України, 2000. – 8 с.
  13. ДСТУ 3844-99. Державна уніфікована система документації. Формуляр зразок. Вимоги до побудови. – К.: Держстандарт України, 2000. – 9 с.
  14. ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визнaчення понять. – К.: Держстандарт України, 2000. – 33 с.
  15. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. – К., 2003.
  16. Методичні рекомендації щодо застосування ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» / Розробники: С.Г.Кулешов, Л.В.Кузнєцова, О.М.Загорецька, С.Ф.Лозова, Т.О.Ситник. – К.: Держкомархів України УНДІАСД, 2004. – 62 с.
  17. Проект Національного стандарту України «Інформація та документація. Управління документацією» (ISO 15489-1 «Information and documentation – Records management»). – К.: Держстандарт України, 2005.

Основна:

  1. Бебик В.  Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології техніка паблік рилейшнз: Монографія. – К.:МАУП, 2005.– 440 с.
  2. Беспянська Г.В. Діловодство. – К.: Університет «Украина», 2005. – 418 с.
  3. Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика. – СПб: Питер, 2003. – 416 с.
  4. Ведение переговоров и разрешение конфликтов = On negotiation and conflict resolution / Ред. Харитонова Е., Пискотина Р.; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 226 с.
  5. Виноградский М.Д., Виноградская А.М., Шкатанова О.М. Організація праці менеджера: Навч. посіб. для студ. екон. вузів. – К.: Кондор, 2003. – 414 с.
  6. Власова Е.Е. Современный деловой документ. – Харьков: Центр Консулат, 2003. – 212 с.
  7. Глущик С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник – К.: А.С.К., 2001. – 400 с.
  8. Грэттон Л. Живая стратегия: Как поместить людей в центр решения корпоративных задач / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 288 с.
  9. Губенко Л.Г., Нємцов В.Д. Ділові папери в менеджменті: Навч. посібник. – К.: ТОВ “УВПК “ЕксОб”, 2002. – 272 с.
  10. Гундарин М. Книга руководителя отдела PR. — СПб.: Питер, 2006. – 368 с.
  11. Деловое администрирование: практические ситуации, деловые игры, упражнения / Под ред. О.А. Страховой. – С.Пб.: Питер, 2001. – 175 с.
  12. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Бланки, статути, положення, інструкції, службові листи, протоколи, довідки, акти, договори, накази, контракти, заяви, анкети. – К.: Либідь, 2001. – 383 с.
  13. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.
  14. Довгань Л.Є. Праця керівника або практичний менеджмент: Навч. посібник. – К.: «ЕксОб», 2002. — 384 с.
  15. Дональдсон М. К., Дональдсон М. Умение вести переговоры. — М.: Диалектика, 2000. — 224 с.
  16. Друкер, П. Ф. Энциклопедия менеджмента: Пер. с англ. – М.: Издательский  дом «Вильямс», 2004. – 432с.
  17. Дуткевич Т.В.  Конфліктологія з основами психології управління: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2005.- 456 с.
  18. Елиферов В.Г., Репин В.В. Бизнес-процессы: Регламентация и управление: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 150 с.
  19. Жуковська В.М. Діловодство. Практикум: Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2004. – 152 с.
  20. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч. посіб. / – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.
  21. Зиновьева Н.Б. Документознавство: Учебно-методическая помощь. — М., 2003. — 208 с.
  22. Игнатьев Д., Бекетов А. Настольная энциклопедия Public Relations.-2-е изд.-М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. — 496 с.
  23. Іванова І.В. Менеджмент підприємства: Практикум. – К.: КНТЕУ, 2001. – 247 с.
  24. Кабаченко Т.С.  Психология управления. — Учебное пособие. — М.: Педагогическое общество России, 2000. — 384 с.
  25. Карамушка Л.М.  Психологія управління: Навч. посіб. — К.: Міленіум, 2003.- 344 с.
  26. Кишкель Е.Н.  Управленческая психология: Учеб. — М.: Высшая школа, 2002.- 270 с.
  27. 44.        Кірочок О.Г., Корбутяк В.І. Документування у менеджменті: Підручник. – К.: Центр навч.л-ри, 2003. – 216 с.
  28. Коваленко М.А., Грузнов І.І., Сухомлин Л.Є. Менеджмент трудової активності працівників підприємства. – Херсон: Олді-плюс, 2006. – 288 с.
  29. Козоріз В.П., Лаписька Н.І. Загальне і кадрове діловодство: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 168с.
  30. Кулешов С. Г. Управлінське документознавство: Навч. посібник. — К.: ДАКККіМ, 2003. — 57 с.
  31. Культура ділового спілкування / Уклад. Губенко Л.Г., Нємцов В.Д. – Навч. посібник. – К.: ЕксОб, 2000. – 200 с.
  32. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учеб. для вузов. — 5-е изд., стереотип. — К.: Знання, 2004. — 459 с.
  33. Литвак М.Е.  Командовать или подчиняться?  Психология управления.- 7-е изд.- Ростов н/Д: Феникс, 2005.- 304 с.
  34. Ломачинська І.М.,  Лоскутова С.А. Спеціальне діловодство: Навч. посіб. для дист. навч. Ч. 2/ За наук. ред. Горбаченко Т.Г. В 2-х ч. — К.: Ун-т «Україна», 2006. — 445 с.
  35. Малышев К.Б.  Психология управления: Науч.-метод. пособие для вузов. — М.: ПЕР СЭ, 2000. — 144 с.
  36. Мамонтов С. Тактика ведения переговоров. – СПб: Питер,., 2002. – 160 с.
  37. Мартиненко М.М. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – 496 с.
  38. Машков В.Н.  Психология управления. — Учебное пособие.- М.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. — 208 с.
  39. Менеджмент XXI века / Под ред. С. Чоудхари: Пер. с англ. -  М.: ИНФРА-М, 2002. – XIV, 448 с.
  40. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. — 704 с.
  41. Никуленко Т. Г. Организационное поведение: учеб. пособие. — Ростов н /Д : Феникс, 2006. — 407 с.  
  42. Новиков Б.В., Сініок Г.Ф., Круш П.В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 560 с.
  43. Огнев А.С. Организационное консультирование в стиле коучинг. — СПб.: Издательство «Речь», 2003. — 192 с.
  44. Орбан-Лембрик Л.Е.  Психологія управління: Посіб. — К.: Академвидав, 2003. — 568 с.
  45. Піл М. Успішна презентація: за тиждень.- 2-ге вид. — К.: Британська Рада в Україні, 2000.- 96 c.
  46. Психология и этика делового общения: Учебн. / Под ред. В.Н. Лавриненко. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 328 с.
  47. Родлер К.  Психология труда и организационная психология = Fuehrung in Organisationen. Т. 2. Управление в организациях/ К.Родлер, Э.Кирхлер.- Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2003.- 128 с.
  48. Романова Л.В. Управління підприємницькою діяльністю: Навч. посіб. – Д.: ЦНЛ, 2006. – 240 с.
  49. Савельєва В.С.  Психологія управління: Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2005.- 320 с.
  50. Свердан М.Р. Основи діловодства. – Чернівці: Рута, 2004. – 184 с.
  51. Сердюк О.Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посіб. – К.: Професіонал, 2004. – 432 с.
  52. Скібіцька Л.І., Скібіцький О.М. Менеджмент: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2007. – 416 с.
  53. Сладкевич В.П., Чернявський А.Д. Современный менеджмент (в схемах): Опорный конспект лекций. – 3-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2003. – 152 с.
  54. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Підручн. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Академвидав, 2007. – 472 с.
  55. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражений. – Ужгород: Світ, 2001. — 150 с.
  56. Фомичев А. Н. Административный менеджмент: Учебное пособие. – М.: Издательски-торговая корпорация «Дашков и К°», 2003. – 227 с.
  57. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2004. – 280 с.
  58. Чмут Т.К. Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер. – К.: Вікар, 2003. – 223 с.
  59. 76.        Швецова-Водка Г.М. Документознавство: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. – 398 с.
  60. Щекин Г.В.,  Визуальная психодиагностика и ее методы: Учебно-метод. пособие/3-е изд., перераб.– К.:МАУП, 1996.– 140 с.
  61. Щекин Г.В.,  Как эффективно управлять людьми: психология кадрового менеджмента: Науч.-практич. пособ.– К.:МАУП, 1999. – 400 с.
  62. Янчевский В.Г. Основы менеджмента: Учеб. пособие. – Мн.: ТетраСистемс, 2004. – 224 с.

 

 

Додаткова

  1. Авер’янова Є., Аханов С., Баліян С. та ін. Кадрове діловодство: Консультації, відповіді, первинні документи, нормативна база. – Д.: Баланс-Клуб, 2005. – 160 с.
  2. Ануфриева Н.М. и др.,  Социальная психология: Курс лекций.– 4-е изд., стереотип.– К.:МАУП, 2003.– 136 с.
  3. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. Учеб. пособие. — М.: Академия, 2002. — 320 с.
  4. Вагин И., Рипинская П. Как стать миллиардером. Практический коучинг. — М.: АСТ, Астрель, 2004. — 304 с.
  5. Гончаренко  Л.П.,  Филин С.А.  Риск-менеджмент: учеб. пособие. — Под ред. Е.А. Олейникова ; Рос. экон. акад. им. Г.В. Плеханова. — 2-е изд., стереотип. — М.: КНОРУС, 2007. — 216 с.
  6. Дилтс Р. Коучинг с помощью НЛП. From Coach to Awakener. — Издательства: прайм-ЕВРОЗНАК, Олма-Пресс, 2004. — 256 с.
  7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (друге видання). Розділ 1. Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх видів економічної діяльності (Інфодиск: Законодавство України, ліцензія № 1F557730, листопад 2005 року).
  8. Интеллект и креативность в ситуациях межличностного взаимодействия: Сб. науч. тр. / РАН. Ин-т психологии; Ред.-сост. А.Н. Воронин. — М., 2001. — 275 с.
  9. Клок К., Голдсмит Дж. Конец менеджмента. – СПб: Питер, 2004. – 368с.
  10. Комова М.В. Документознавча термінологія. – Л.: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. – 167 с.
  11. Костриця Н.М., Свистун. В.І., Ягупов В.В. Методика навчання студентів спілкування в управлінський діяльності: Навч. посіб. – К,: ЦНЛ, 2006. – 272 с.
  12. Кутелёв П.В., Мишурова И.В. Технология реинжиниринга бизнеса: Учебное пособие. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: Издательский центр «МарТ», 2003. – 176 с.
  13. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. Менеджмент інформаційних офісних систем. – К., 2001. – 154 с.
  14. Морозов А.В.  Деловая психология. — Курс лекций. — СПб: Союз, 2000. — 576 с. 
  15. Пиаже Ж. Психология интеллекта. — СПб.: Питер, 2003. — 192 с.
  16. Пиз А. Язык телодвижений. – СПб: «Питер», 2006. — 120 с.
  17. Поваляева М.А., Рутер О.А. Невербальные средства общения. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 352 с.
  18. Політико-правове регулювання підприємства в Україні: теорія і практика: Монографія / Варналій З.С., Кампо В.М., Мазур І.І. та ін. – К.: Знання, 2005. – 380 с.
  19. Полонский В.Г., Білоусова С.В., Білоусов А.М. Корпоративное управление в непроизводственной сфере: Учеб. пособие. – Херсон: Олди=плюс, 2003. – 460 с.
  20. Поляков Б.М. Законодавство України про банкрутство: теорія та практика його застосування. – К.: Юридична думка, 2005. – 240 с.
  21. Робсон М., Уллах Ф. Реинжириринг бизнес-процессов: Практическое руководство / Пер. с англ. под ред. Н.Д. Эриашвили. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 222 с.
  22. Рогачев С.А. Коучинг: возможности применения в бизнесе. — Ростов н/Д.: Феникс, 2003. — 155 с.
  23. Савкин А.Д., Данилова М.А. Коучинг по-русски: смелость желать. — СПб.: Издательство «Речь», 2003. — 112 с.
  24. Самоукина Н., Туркулец Н. Коучинг — ваш проводник в мире бизнеса. — СПб.: Питер, 2004. — 192 с.
  25. Стычинский Б.С. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде / Б.С. Стычинский, И.В. Зуб, В.Г. Ротань. — 5-е изд., доп. и перераб. – К.: Издательство А.С.К., 2004. — 1072 с.
  26. Торп С., Клиффорд Дж. Коучинг: руководство для тренера и менеджера. — СПб.: Питер, 2003. — 224 с.
  27. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. — 2-е изд., перераб.и доп. — СПб.: Питер, 2002. — 264 с.
  28. Щекин Г. Организация и психология управления персоналом: Учеб.-метод. пособие. – К.: МАУП, 2002. – 832 с.
  29. Щекин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учеб. – 5-е изд., стереотип. –К.: МАУП, 2004. – 280 с.
Рубрика: Адміністративний менеджмент | Добавить комментарий