Навчальна програма дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” (для магістрів)

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Л.О. Згалат-Лозинською

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  (протокол №8 від “21” квітня   2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління

 

 

 

 

 

 

 

 

Згалат-Лозинська Л.О. Навчальна програма дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” (для магістрів). ‑ К.: МАУП, 2010. – 22 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю,  список літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю „Державне управління у сфері охорони здоров’я” професійного спрямування „Державне управління”.

Мета вивчення даного курсу – формування сучасних знань теоретичних основ фінансування галузі охорони здоров’я, а також умінь та навичок щодо обґрунтування та вибору оптимальної моделі фінансування організацій охорони здоров’я.

Завданням курсу «Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я» є теоретична підготовка студентів з питань:

-             формування у студентів знань щодо ринкових моде­лей організації і фінансування охорони здоров’я;

-             ознайомлення з формами та механізмами фінансування охорони здоров’я;

-             вивчення  теорії та практики систем оплати медичної допомоги;

-             вивчення тактики розробки стратегії і тактики вибору сис­теми оплати в умовах конкретного медичного закладу;

-             обґрунтування до­цільності застосування нових методів фінансування медич­ної допомоги у процесі реформування охорони здоров’я в Україні.

а також набуття практичних навичок та вмінь:

-             аналізу та узагальнення зарубіж­ного та вітчизняного досвіду щодо основних форм фінансування та організації охорони здоров’я;

-             оперування різними типами бюджетів та методик бюджетування в охороні здоров’я;

-             проведення порівняльної характеристики та аналізу методів оплати надавачів медичної допомоги;

-             ринкових моделей організації і фінансування охорони здоров’я;

-             застосування аналізу державної політики в галузі охорони здоров’я;

-             науково-обґрунтованого підходу до реформування галузі охорони здоров’я;

-         застосування кількісних методів аналізу політики (зокрема аналізу доходів і витрат), визначення ефективності і результативності політики;

-            форм та механізмів фінансування охорони здоров’я;

-            з теорії та практики методів оплати медичних послуг.

Вивчення дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” побудовано на читанні лекцій та проведенні практичних і семінарських занять з використанням актив­них форм навчання.

Семестровий контроль знань проводиться у формі екзамену. Екзамен з дисципліни  має за мету перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Екзаменаційний  білет складається з двох теоретичних питань та  практичного ситуаційного чи аналітичного завдання.

Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” після опанування студентами знань з курсу „Менеджмент організацій в сфері охорони здоров’я”, „Економіка і фінанси”, „Законодавство у сфері охорони здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як „Теорія і практика медичного страхування”.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 «ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

№ з/п Назва змістового модуля і теми
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
1. Фінансування галузі охорони здоров’я
2. Системи та реформи управління і фінансування охорони здоров’я в економічно розвинутих країнах
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
3. Удосконалення організаційного механізму державного управління охороною здоров’я
4. Стратегії подолання якісного дефіциту ресурсів в галузі охорони здоров’я
5. Передумови запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні
6. Соціальний маркетинг в охороні здоров’я
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ФІНАНСУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
7. Механізми розміщення фінансових ресурсів в охороні здоров’я
8. Методи оплати надавачів медичних послуг
9. Методи оплати стаціонарної медичної допомоги
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
10. Фінансовий менеджмент в установах системи охорони здоров’я та медичного страхування
11. Розрахунок вартості та управління витратами в охороні здоров’я
12. Управління оборотними активами закладів охороні здоров’я
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я НЕДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ
13. Аналіз фінансової звітності  закладів охороні здоров’я
14. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках

 

Разом годин – 180 год. 


Зміст дисципліни

«ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Тема 1. Фінансування галузі охорони здоров’я

Загальна характеристика джерел фінансування галузі охорони здоров’я. Еволюція  систем фінансування і надання послуг охорони здоров’я на різних етапах економічного розвитку. Порівняльна характеристика джерел фінансування охорони здоров’я в економічно розвинених країнах: фінансування із загальних податкових надходжень, соціальне медичне страхування, приватне медичне страхування, пряма плата споживача. Вплив різних механізмів фінансування на справедливість доступу до послуг з охорони здоров’я. Структура системи соціального страхування. Сутність та загальна характеристика приватного медичного страхування. Фінансові ризики і стимули для пацієнта й страховика при безоплатній медичній допомозі та страховому охопленні.

Общинне фінансування (платежі територіальної громади). Проблеми, пов’язані з фінансуванням галузі охорони здоров’я: недостатність доходів, нездатність  контролю витрат, розподіл тягаря витрат, розподіл доступу до медичних послуг, розподіл типів послуг. Забезпечення справедливого та збалансованого фінансування охорони здоров’я. Взаємозв’язок між фінансовими інструментами і цілями системи охорони здоров’я.

Література [35, 37, 46, 51] 

 

Тема 2. Системи та реформи управління і фінансування охорони здоров’я в економічно розвинутих країнах

Рух фінансів в системах охорони здоров’я. Рівень фінансування охорони здоров’я. Основні джерела фінансування охорони здоров’я. Ключові елементи систем охорони здоров’я. Класифікації систем охорони здоров’я. Приватні, соціально орієнтовані та державні системи охорони здоров’я. Приклади функціонування цих систем у країнах з високим, середнім та низьким рівнями економічного розвитку.

Управління системою охорони здоров’я в США. Організація поза лікарняної та лікарняної допомоги у США. Реформування охорони здоров’я Канади і США.

Особливості системи медичного  страхування в європейських країнах. Реформування охорони здоров’я країн Європейського Союзу.

Принципи національної системи охорони здоров’я у Великобританії.  Модель регульованого ринку: основні положення. Практична реалізація моделі регульованого ринку у Великобританії. Реформи Національної служби охорони здоров’я Великобританії: підготовка, етапи реформування, труднощі та уроки. Теорія і практика інтеграції системи фінансування і надання медичної допомоги. Основні тенденції і висновки реформ системи фінансування охорони здоров’я: зарубіжний і вітчизняний досвід.

Тенденції та узагальнення досвіду реформування охорони здоров’я в країнах світу.

Література [35, 37, 43, 46, 47, 51, 62] 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

 

Тема 3. Удосконалення організаційного механізму державного управління охороною здоров’я

Стратегії вдосконалення організаційного механізму управління охороною здоров’я: втручання, зосереджені на визначенні організацій-виробників медичних послуг та розподілі завдань між ними; втручання, орієнтовані на особливості зв’язку між організаціями і зовнішнім середовищем; удосконалення управління закладами охорони здоров’я.

Зміна функцій та структури діяльності системи охорони здоров’я. Переорієнтація на пріоритетне фінансування надання первинної медико-санітарної допомоги. Передача частини послуг  охорони здоров’я надавачам приватного сектора.

Напрями вдосконалення організаційного механізму охорони здоров’я. Удосконалення внутрішнього управління закладами охорони здоров’я. Моделі організації закладів охорони здоров’я. Основні характеристики організаційних моделей лікарень та їх ключові організаційні стимули. Взаємна невідповідність зовнішнього середовища та юридичного статусу, повноважень щодо прийняття управлінських рішень, організаційній структурі організацій  охорони здоров’я.

Література [36, 46] 

 

Тема 4. Стратегії подолання якісного дефіциту ресурсів в галузі охорони здоров’я

Стратегії подолання якісного дефіциту ресурсів: стратегії контролю витрат і ефективного розподілу ресурсів та правові можливості їх застосування в системі охорони здоров’я України. Стратегії, спрямовані на безпосереднє збільшення обсягів фінансування.

Стратегії стримування витрат: стратегії, спрямовані на пропозицію, стратегії, спрямовані на попит.

Запобігання необґрунтованій пропозиції медичних послуг: встановлення конкуренції між постачальниками послуг, встановлення межі витрат або глобальних бюджетів для постачальників, скорочення кількості лікарів та ліжок, контроль витрат на забезпечення людських ресурсів (наприклад, зарплата лікарів), контроль за витратами на фізичні ресурси (ліки, обладнання, що використовуються для надання послуг), заміна дорогих стаціонарних технологій більш дешевими амбулаторними технологіями та первинним медико-санітарним обслуговуванням, регулювання використання високовартісних технологій, вдосконалення методів оплати медичних послуг.

Стратегії, спрямовані на попит (скорочення необґрунтованого попиту на медичні послуги, що фінансуються за рахунок публічних ресурсів): співучасть населення у витратах (співоплати за медичну допомогу), обмеження переліку послуг, що покриваються за рахунок публічних ресурсів (визначення базового пакету послуг), нормування доступу до послуг через запровадження «часу очікування».

Стратегії підвищення ефективності розподілу ресурсів: підвищення ефективності розподілу ресурсів, запровадження контрактних відносин, вдосконалення методів оплати за медичні послуги, запровадження раціональної фармацевтичної політики, підвищення ефективності капіталовкладень. Підвищення ефективності капіталовкладень: закриття чи перепрофілювання стаціонарів і спрямування інвестицій в амбулаторний сектор чи на профілактичні заходи, уникнення запровадження високовартісних технологій та методів лікування, ефективність яких не доведена.

Література [44, 46] 

 

Тема 5. Передумови запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні

Запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні: передумови та перспективи законодавчої регламентації. Основні етапи впровадження медичного страхування в Україні. Проведення переговорів та укладання контракту між фондом обов’язкового медичного страхування (управлінням охорони здоров’я) та медичним закладом. Проблеми та перспективи розвитку особистого страхування.

Державне регулювання автономізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я в Україні як ключова складова забезпечення їх мотивації до ефективного використання обмежених ресурсів. Етапи запровадження адміністративної і фінансової автономізації. Комплексна модель автономізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Удосконалення законодавства з метою впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я сучасних інноваційних управлінських стратегій контролю над витратами і ефективним розподілом ресурсів.

Аналіз використання медичної допомоги.  

Вплив медичного страхування на використання медичної допомоги та прийняття рішення щодо купівлі страхового полісу.

Література [1-4, 6, 16, 43-47, 57, 62] 

Тема 6. Соціальний маркетинг в охороні здоров’я

Особливості маркетингу в галузі охорони здоров’я. Маркетинг на ринку послуг і товарів медико-виробничого комплексу. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.

Індивідуальна поведінка і громадське здоров’я. Типи поведінки, які формують здоров’я: поведінка, спрямована на пошуки лікування, поведінка професійних медичних працівників, поведінка стосовно згоди пацієнта, поведінка, що характеризує спосіб життя.

Основні принципи соціального маркетингу. Продукт, вигода й основні суспільні цінності для досягнення бажаного впливу технологій соціального маркетингу на цільову аудиторію.

Проблеми і труднощі реалізації заходів соціального маркетингу. Проблеми аналізу ринків, стратегії продукту, цінової стратегії, стратегії каналу, комунікаційної стратегії, організаційної розробки та планування, оцінки

Література [46, 54]

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ФІНАНСУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Тема 7. Механізми розміщення фінансових ресурсів в охороні здоров’я

Порівняльний аналіз особливостей інтегрованого і контрактного механізмів розміщення фінансових ресурсів у галузі охороні здоров’я.

Сторона, що фінансує, та її купівельна роль. Договірні відносини як механізм ефективного розподілу ресурсів у системі охорони здоров’я. Сутність договірних відносин. Переваги надання медичних послуг на договірній основі.

Процес укладання контракту як інструмент планування та управління медичною допомогою. Види договорів: пакетний договір чи блок- контракт, договір на узгоджений обсяг і вартість медичної допомоги, договір із зазначенням вартості за кожний випадок медичної допомоги. Розділи контракту: преамбула, уповноважені особи і підписи, термін дії контракту, узагальнені заяви, обсяг медичних послуг та доступ до них, стандарти якості, фінансові ресурси, умови договору, додаток.  Структура умов договору: моніторинг перевірки, зміна договору, розв’язання суперечок, арбітраж, юридичні порядки, конфіденційність, оплата. Стратегічні плани закупівель.

Оцінка результатів діяльності за укладеним контрактом. Ключові проблеми договірних стосунків: недостатня автономність надавачів послуг, відсутність конкурентного середовища, брак повноважень для вибіркового підходу до укладення договорів і закупівлі послуг, недофінансування системи, непідготовленість керівників закладів охорони здоров’я щодо укладання контракту.

Література [ 46, 60]

Тема 8. Методи оплати надавачів медичних послуг

Загальна характеристика методів оплати. Перспективна та ретроспективна  оплата послуг надавачів. Система розрахунків з медичними організаціями: окрема оплата амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної та інших видів медичної допомоги та інтегрованої системи оплати послуг комплексу взаємопов’язаних медичних установ. Необхідність здійснення реформи в системі оплати медичної допомоги. Складові оплати надавачів медичних послуг. Методи оплати амбулаторної медичної допомоги. Порівняльна характеристика  методів оплати лікарів первинної медико-санітарної допомоги в європейських країнах. Оплата за надану послугу. Основні характеристики гонорарного методу оплати. Фіксована заробітна плата як плата за використаний лікарем час.

Поособовий метод оплати. Модифікації методу фінансування на одного мешканця: фінансування за поособовим нормативом тільки послуг лікаря загальної медичної практики; часткове та повне фондотримання.

Оплата за випадок лікування та доповнюючі методи оплати амбулаторної допомоги. Характеристика методів оплати амбулаторної допомоги для різних типів надавачів медичних послуг, для конкретного надавача медичних послуг, для різних типів медичних послуг.

Література [41, 43, 46]

Тема 9. Методи оплати стаціонарної медичної допомоги

Основні характеристики бюджету за статтями витрат. Фінансування стаціонарів за методом глобального бюджету. Загальний бюджет. Основні характеристики загального бюджету.  Оплата послуг стаціонарів за кількістю фактичних ліжко-днів. Оплата за надані стаціонарні послуги. Різновиди моделі оплати за конкретного хворого. Оплата за випадок лікування в лікарні. Оплата за випадок лікування на основі клініко-діагностичних груп. Оплата за випадок лікування на основі клініко-діагностичних груп. Порівняння глобального бюджету та фінансування лікарень за випадок лікування.

Фінансування стаціонарної допомоги в Україні. Фінансування лікарень відповідно кількості пацієнтів. Узагальнена характеристика методів оплати стаціонарної допомоги. Удосконалення системи оплати надавачів медичних послуг як механізму державного управління в Україні. Чинники вибору методу оплати надавачів медичних послуг.

Фактори, від яких залежить ефективність методу оплати.

Взаємозв’язок між оплатою надавачів медичних послуг і результатами діяльності системи охорони здоров’я.

Література [41, 43, 46]

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Тема 10. Фінансовий менеджмент в установах системи охорони здоров’я та медичного страхування. 

Сутність, об’єкт фінансового менеджменту. Організація управління фінансами в установах системи охорони здоров’я різних організаційно-правових форм. Технологічні етапи фінансового менеджменту лікувально-профілактичних закладів.

Важливість управління витратами в охороні здоров’я. Природа витрат: прямі та непрямі витрати. Динаміка витрат: постійні та змінні витрати.

Кошторис як фінансовий план лікувально-профілактичного закладу: сутність, елементи, ціль складання. Етапи фінансового планування лікувально-профілактичного закладу. Методи фінансового планування в закладах охорони здоров’я: нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий метод планування фінансових показників, метод оптимізації планових рішень. Планування діяльності медичного закладу. Капітальне фінансове планування. Аналіз самоокупності чи беззбитковості.

Література [33, 38, 40, 42, 43, 46, 48, 50, 60]

Тема 11. Розрахунок вартості та управління витратами в охороні здоров’я

Методики розрахунку витрат виробника. Розрахунок та розподіл накладних витрат в діяльності лікувально-профілактичних закладів.

Метод нормативного поелементного розрахунку витрат як основа розробки планових показників бюджету. Встановлення суми коштів, що підлягають перерахуванню з бюджетів різних рівнів, а також фонду обов’язкового медичного страхування. Визначення величини витрат на охорону здоров’я з державного бюджету, виходячи з нормативів грошових коштів  на 1-го мешканця на рік. Фінансування бюджетних установ в межах лімітів бюджетних коштів відповідно до  затверджених кошторисів доходів і видатків лікувально-профілактичних закладів.

Технологія визначення витрат на оплату праці в закладах охорони здоров’я. Основні нормативні документи, якими необхідно керуватись при визначенні обсягів видатків.

Капітальні та оперативні витрати. Економічна сутність основних фондів. Амортизація як джерело фінансових ресурсів закладу охороні здоров’я.

Література [7- 32,  46, 48, 59]

Тема 12. Управління оборотними активами закладів охороні здоров’я

Оборотний капітал підприємства, його роль, структура, джерела формування. Забезпечення фінансовими ресурсами поточної діяльності як основне завдання управління оборотними активами. Джерела фінансування оборотних активів. Чинники впливу на розмір власних оборотних засобів підприємства. Методи визначення потреби в оборотних засобах. Вибір політики фінансування оборотних активів.

Управління окремими елементами оборотних активів. Способи управління товарно-матеріальними запасами, дебіторською заборгованістю, коштами на поточних рахунках. Шляхи прискорення оборотності оборотних активів, розробка програми заходів підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства.

Література [33, 38, 40, 42, 43, 46, 48, 50, 58, 59, 60]

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я НЕДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ

Тема 13. Аналіз фінансової звітності  закладів охороні здоров’я

 

Основні методи і прийоми аналізу фінансової звітності.

Аналіз фінансового стану закладів охорони здоров’я недержавної форми власності. Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу. Аналіз звіту про фінансові результати. Аналіз звітів про рух грошових коштів і власний капітал підприємства. Система показників фінансового стану підприємства. Фінансові коефіцієнти і співвідношення. Взаємозв’язок фінансових показників. Оцінка фінансового стану і кредитоспроможності підприємства за даними аналізу фінансової звітності.

Методика виконання експрес-аналізу та поглибленого аналізу фінансового стану неплатоспроможних підприємств. Прогнозування ймовірності банкрутства за допомогою аналізу фінансових коефіцієнтів. Інтегральні показники фінансового стану підприємства, сфера їх застосування.

Література [33, 38, 39, 48-52, 63]

Тема 14. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках

Зміна вартості грошей у часі як основна концепція, покладена в основу визначення дохідності та вигідності фінансових операцій. Схеми нарахування простих і складних відсотків, що використовуються у фінансових розрахунках. Методи розрахунку майбутньої і теперішньої вартості грошей. Фінансові ренти (ануїтети), їх види; визначення майбутньої і теперішньої вартості ануїтету. Чинники впливу на ставку дисконтування; вибір ставки дисконтування при обґрунтуванні доцільності фінансових операцій. Аналіз чистої поточної вартості

Література [33, 38, 39, 46, 48-52, 56, 63]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів і аналізу оцінки фінансового стану об’єкту охорони здоров’я (конкретного закладу охорони здоров’я). Це має наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном.

Загальні вимоги. Контрольну роботу слід виконувати на аркушах паперу А-4 державною мовою. Сторінки необхідно пронумерувати.

Завдання виконується на основі діяльності закладу охорони здоров’я, в якому працює студент.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Загальні вимоги. Структура контрольної роботи така: титульний лист, вступ, питання, що висвітлює зміст проблеми, висновки, список використаної літератури. Контрольна робота повинна мати обсяг не менше 15-ти сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При потребі оформляються додатки.

При підготовці контрольної роботи доцільно використовувати звіти підприємств та інші джерела економічної інформації, аналізуючи зміни показників за методикою, поданою в навчально-методичній літературі.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі, параметри:

-   ґрунтовність відповіді на поставлені питання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;

-   розуміння категорії навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;

-   уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);

-   оформлення роботи (структура, заголовки, посилання тощо).

Номер варіанта контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (приголосна – 1 варіант, голосна – 2 варіант).

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота має вигляд творчої аналітичної задачі. Об’єктом аналізу має виступати заклад охорони здоров’я, в якому працю студент.

Наводиться два варіанти творчих завдань. Студент обирає один з них, за власним уподобанням.

 

Варіант 1

Контрольна робота складається з теоретичного та практичного розділу. Другий розділ роботи аналітично-рекомендаційний.

  1. Теоретичний розділ.
  • Аналіз стану медичного (фармацевтичного) ринку України.
  • Нормативно-правова база розвитку додаткових джерел фінансування закладу охорони здоров’я.
  • Економічні нормативи фінансування закладів охорони здоров’я.

 

  1. Практичний розділ.
  • Визначити потреби фінансування закладу охорони здоров’я по витратах на лікування хворих (по витратах на господарську діяльність з оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами).
  • Визначити витрати на лікування одного хворого в різних відділеннях закладу.
  • Розробити заходи додаткового надходження коштів в заклад охорони здоров’я.

 

Варіант 2

 

Поетапний аналіз витрат лікувального-профілактичного (аптечного) закладу.

Етапи аналізу:

  1. Визначення об’єктів витрат.
  2. Збір фінансової інформації об’єкту дослідження.
  3. Визначення відділення з накладними витратами.
  4. Збір статистичної інформації для розподілу накладних витрат.
  5. Визначення методів розподілу накладних витрат.
  6. Групування витрат за категоріями : заробітна плата; інструментальне забезпечення; обладнання; медикаменти та інше.
  7. Класифікація витрат у межах кожної категорії. Визначення перемінних витрат.
  8. Розрахунок прямих та непрямих витрат.
  9. Висновки щодо ролі розподілу накладних витрат для ціноутворення.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Характеристика джерел фінансування галузі охорони здоров’я.
  2. Фінансування із загальних податкових надходжень
  3. Соціальне медичне страхування
  4. Приватне медичне страхування
  5. Справедливість доступу до послуг з охорони здоров’я.
  6. Структура системи соціального страхування.
  7. Сутність та загальна характеристика приватного медичного страхування.
  8. Общинне фінансування (платежі територіальної громади).
  9. Проблеми, пов’язані з фінансуванням галузі охорони здоров’я.
  10. Рівень фінансування охорони здоров’я.
  11. Основні джерела фінансування охорони здоров’я.
  12. Ключові елементи систем охорони здоров’я.
  13. Класифікації систем охорони здоров’я.
  14. Управління системою охорони здоров’я в США.
  15. Особливості системи медичного страхування в європейських країнах.
  16. Зміна функцій та структури діяльності системи охорони здоров’я.
  17. Напрями вдосконалення організаційного механізму охорони здоров’я.
  18. Удосконалення внутрішнього управління закладами охорони здоров’я.
  19. Взаємна невідповідність зовнішнього та внутрішнього середовища  організацій  охорони здоров’я.
  20. Стратегії контролю витрат охорони здоров’я.
  21. Стратегії ефективного розподілу ресурсів охорони здоров’я.
  22. Запобігання необґрунтованій пропозиції медичних послуг.
  23. Стратегії, спрямовані на попит (скорочення необґрунтованого попиту на медичні послуги, що фінансуються за рахунок публічних ресурсів).
  24. Стратегії підвищення ефективності розподілу ресурсів.
  25. Передумови запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні.
  26. Основні етапи впровадження медичного страхування в Україні..
  27. Проблеми та перспективи розвитку особистого страхування у галузі охороні здоров’я.
  28. Державне регулювання автономізації закладів охорони здоров’я в Україні.
  29. Вплив медичного страхування на використання медичної допомоги та прийняття рішення щодо купівлі страхового полісу.
  30. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.
  31. Індивідуальна поведінка і громадське здоров’я. Типи поведінки, які формують здоров’я.
  32. Основні принципи соціального маркетингу.
  33. Сторона, що фінансує, та її купівельна роль.
  34. Договірні відносини як механізм ефективного розподілу ресурсів  охороні здоров’я.
  35. Сутність договірних відносин у галузі охороні здоров’я.
  36.  Види договорів у галузі охороні здоров’я.
  37. Розділи контракту у галузі охороні здоров’я.
  38. Структура умов договору у галузі охороні здоров’я.
  39. Ключові проблеми договірних стосунків у галузі охороні здоров’я.
  40. Перспективна та ретроспективна  оплата послуг надавачів.
  41. Сутність та характеристика гонорарного методу оплати медичних послуг.
  42. Система розрахунків з медичними організаціями.
  43. Необхідність здійснення реформи в системі оплати медичної допомоги.
  44. Складові оплати надавачів медичних послуг.
  45. Методи оплати амбулаторної медичної допомоги.
  46.  Основні характеристики гонорарного методу оплати.
  47. Позиція та перспективи основних сторін при по особовій оплаті.
  48. Основні характеристики по особового методу оплати
  49. Фінансування на повний обсяг медичної допомоги.
  50. Основна ідея фінансування за системою фондотримання.
  51. Особливості застосування організаційно-фінансової моделі, що базується на системі фондотримання.
  52. Розрахунок по особового нормативу поліклініки при повному фондотриманню.
  53. Методи оплати лікарів: фінансовий ризик і стимули.
  54. Змішані системи оплати амбулаторної допомоги.
  55. Методи оплати стаціонарних послуг в країнах Центральної і Східної Європи.
  56. Бюджет за статтями витрат: позиція та перспективи.
  57. Загальний бюджет: позиція та перспективи
  58. Фінансування стаціонарів за методом глобального бюджету.
  59. Основні характеристики загального бюджету.
  60. Оплата стаціонарної допомоги за фактичною кількістю ліжко-днів.
  61. Різновиди моделі оплати за конкретного хворого.
  62. Загальна структура визначення діагностично–споріднених груп.
  63. Оплата за випадок лікування на основі клініко-діагностичних груп.
  64. Порівняння глобального бюджету та фінансування лікарень за випадок лікування.
  65. Механізм оплати для лікарень: фінансовий ризик і стимули.
  66. Фінансування стаціонарної допомоги в Україні.
  67. Чинники вибору методу оплати надавачів медичних послуг.
  68. Фактори, від яких залежить ефективність методу оплати.
  69. Взаємозв’язок між оплатою надавачів медичних послуг і результатами діяльності системи охорони здоров’я.
  70. Автономізація державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
  71. Організація управління фінансами в установах системи охорони здоров’я різних організаційно-правових форм.
  72. Важливість управління витратами в охороні здоров’я.
  73. Кошторис як фінансовий план лікувально-профілактичного закладу
  74. Етапи фінансового планування лікувально-профілактичного закладу.
  75. Методи фінансового планування в закладах охорони здоров’я
  76. Балансовий метод планування фінансових показників
  77. Капітальне фінансове планування.
  78. Розрахунок та розподіл накладних витрат в діяльності лікувально-профілактичних закладів.
  79. Метод нормативного поелементного розрахунку витрат
  80. Технологія визначення витрат на оплату праці в закладах охорони здоров’я.
  81. Джерела фінансування оборотних активів.
  82. Основні методи і прийоми аналізу фінансової звітності.
  83. Аналіз чистої поточної вартості.
  84. Порівняльна характеристика джерел фінансування охорони здоров’я в економічно розвинених країнах.
  85. Порядок медичного страхування осіб на добровільних засадах.
  86. Комплексна модель автономізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
  87. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків
  88. Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
  89. Поліпшення системи охорони здоров’я через ефективне використання її ресурсів.
  90. Методика расчета тарифа на медицинские услуги в стационарах


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

А. Нормативно-правові акти

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1996. ‑ № 30. ‑ С. 141.
  2. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 року // ВВР України. -1993 р. — №4. ст. 19.
  3. Закон України „Про оренду державного майна” від 14.03.95 р. N 98/95-ВР
  4. Закон України „Про страхування” від 07.03.1996 р. // ВВР України. – 1996 рік № 18;
  5. Закон України „Про оподаткування прибутків підприємств” від 22 травня 1997 р. № 283/97. ‑ВВР із змінами та доповненнями.
  6. Закон України „Основи законодавства України про загально­обов’язкове державне соціальне страхування” // ВВР України. — 1998 р. — №23. — ст. 121.
  7. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (за станом на 12 серпня 2003). ‑ К.: Парламент,  2003. ‑ 32 с.
  8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров`я, що фінансуються з бюджету” від 5 вересня 1996 р. № 1071
  9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення порядку надання медичної до­помоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на те­риторії України” від 13.01.1999 р. № 1322-ІХ.

10. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій” від 09.01.2000 р. № 17.

11. Постанова Кабінету Міністрів України „Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я” від 20 червня 2000 р. № 989.

12. Постанова Кабінету Міністрів України „Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 07.02.2001 р.  № 134.

13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів” від 04.04.2001 р. № 332.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Про норми відшкодування витрат на відрядження в містах України та за кордон” від 23.04.99 р. N 663, з урахуванням внесених змін від 06.05.2001 р. № 423

15. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини” від 25.06. 2001 р. № 244.

16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про реорганізацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики ‑ сімейної медицини” від 23.07.2001р. № 303.

17. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про стан виконавчої та фінансової дисципліни в закладах та установах охорони здоров’я” № 138 від 24.07.1995 року.

18. Наказ Міністерства охорони здоров’я „Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей” від №226 26.07.98p.

19. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я” від 23.02.2000 р. № 33. 

20. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” від 06.04.2001 р. № 161/137. 

21. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження Рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001 року № 440.

22. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження нової бюджетної класифікації України” від 03.12.97 № 265.

23. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 09.01.2001 р. № 6.

24. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства” від 19.10.2000 р. № 103.

25. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ” від 08.12.2000 р. № 125, 

26. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками” від 22.01.2001 р. №3, 

27. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей”  від 10.08.2001 р. №141,

28. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001р. № 440

29. Наказ Мінтранспорту України „Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті” від 10.02.98 р. №43

30. Наказ Держбуду України „Про реформування ціноутворення та взаємовідносин у будівництві” у частині державних будівельних норм ДБН Д.1-1-2000. від 27.08.2000 р. №174

31. Постанова Фонду соціального страхування від 16.09.2005 року № 01-16-1508 „Про роз’яснення порядку страхування осіб на добровільних засадах”;

32. „Постанова та методичні рекомендації Фонду соціального страхування (ФСС) щодо практичного застосування Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей)” від 20 січня 2006 року № 53-08-1;

Б. Основна література

33. Бланк І.Ю. Фінансовий менеджмент: навч. посіб./ Бланк І.Ю. — К.: Ельга, 2008. — 724 с.

34. Гладун З.С. Державна політика охорони здоров’я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації): Монографія – Тернопіль, „Економічна думка”, 2005 – 460 с.

35. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України / За заг. ред. В.Г. Черненка та В.М. Рудого. ‑ К.: Академпрес, 2002. – 112 с.

36. Економічний розвиток і державна політика: Вип. 11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні / Під ред. І. Розпутенка та І. Солоненка / Практикум. ‑ К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. ‑ 214 с.

37. Журавель В.І. Фінансування та оплата праці у системі медичної допомоги – як механізм стабілізації діяльності галузі // Главный врач. – 2004. ‑ № 4. –С. 33‑35.

38. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. — 3-тє вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2008. — 483 с.

39. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 378с.

40. Кузьменко М.М., Баранов В.В. Финансовый менеджмент в здравоохранении России. ‑ М.: Медицина, 1995. ‑ 272 с.

41. Магуайр Е., Гендерсон Д., Муні Г. Економіка охорони здоров’я: Пер. з англ. / Наук. ред. пер. І.М. Солоненка. ‑ К.: Основи, 1998. ‑ 292 с.

42. Манікен М., Уотерс Е. Економіка та управлінський облік у сфері реформ системи фінансування у галузі охорони здоров’я. ‑ К.: Здравреформ, 1997. ‑ 272 с.

43. Рудень В.В. Страхова медицина і медичне страхування. ‑ Л., 1999. ‑ 303 с.

44. Рудий В. Поліпшення системи охорони здоров’я через ефективне використання її ресурсів  // Ваше здоров’я. – 2009.- 07 (834).

45. Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Реформи системи здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Пер. с англ. ‑ М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. ‑ 423 с.

46. Солоненко Н.Д. Економіка охорони здоров’я: Навч. посібник. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 416с.

47. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленко. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.

48. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол. моногр./ О.В. Баєва,  М.М. Білинська, Л.І. Жаліло та ін.; За ред О.В. Баєвої, І.М. Солоненка. – К.: МАУП, 2007. – 376 с.

49. Фінансовий менеджмент: підруч./  Ред. Поддєрьогін А.М. — 2-ге вид. без змін. — К.: КНЕУ, 2008. — 536 с.

50. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підруч. — К.: Знання, 2006. — 439 с.

51. Экономика и управление здравоохранением / Трушкина Л.Ю., Телепцеришев Р.А. Трушкин А.Г., Демьянова Л.М. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 384 с.

В. Додаткова література

52. Габуева Л.А. Экономика ЛПУ: экономическая эффективность, бизнес, планирование. – М.: ГРАНТЪ, 2001. – 184 с.

53. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: навч. посіб. / І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло ‑ кер. автор. колективу / К.: Вид-во УАДУ, 2004. ‑ 140 с.

54. Здравоохранение: экономика, маркетинг, менеджмент: Учебное пособие / Министерсво образования и науки. Чухно А.А., Крамаренко В.И., Дембский Л.К. и др. -  Сімферополь: Таврида, 2001. – 339с.

55. Михайлов Ф.В., Филатов В.Н. Методика расчета тарифа на медицинские услуги в стационарах // Экономика здравоохранения. – 2000. — №2.

56. Решетников А.В. Финансовый менеджмент в системе обязательного медицинского страхования // Экономика здравоохранения. — №10. – 2001.

57. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / За заг. ред. В.М. Лехан. ‑ К.: «Сфера», 2001. ‑ 176 с.

58. Шамшурина М.Г. Экономика лечебно-профилактического учреждения. – М.: МЦФЭР, 2001. – 278с.

59. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. — М.: Изд-во «Инфра -М.», 1996. — 172 с.

60. Шутов М.М. Економіка та менеджмент охорони здоров’я: регіональний аспект / Навч. посібник. – Харків, 2000. – 365 с.

61. Шутов М.М. Экономика и менеджмент в здравоохранении. Сборник заданий для самоподготовки: Учеб. пособие. – Донецк: ВИК, 2001. – 156с.

62. Шутов М.М. Экономические основы рыночного здравоохранения / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: ВИК, 2002. – 284 с.

63. Экономика здравоохранения: Учебное пособие / Под общ. ред. А.В. Решетникова. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 242с.

 

 

 

ЗМІСТ

 

                                                                                                                                 стр.

Пояснювальна записка                                                                                    3

Тематичний план вивчення дисципліни                                                          5

Зміст дисципліни                                                                                             6

Вказівки до виконання контрольної роботи                                                  12

Питання для самоконтролю                                                                            15

Список літератури                                                                                           18

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Управління якістю у сфері охорони здоров’я” (для магістрів)

Підготовлено: старшим викладачем кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Корінчевською Іриною Анатоліївною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №6   від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Управління якістю у сфері охорони здоров’я” (для магістрів). — К.: МАУП, 2010. -16 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, а також список рекомендованої літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2010

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Ефективність управління діяльністю закладів охорони здоров’я  визначається не тільки показниками обсягу їх роботи, а й  показниками якості  наданої медичної допомоги.

Основними причинами низької якості надання медичної допомоги в Україні є її несвоєчасність, недостатність фінансування галузі, нераціональність використання існуючих кадрових та матеріальних ресурсів, обмеженість сучасної матеріальної бази лікувально-профілактичних закладів, недостатня або хибна поінформованість пацієнтів, недостатня кваліфікованість та подекуди недоброзичливість медичного персоналу, незадоволення хворих медичною допомогою, часто через її економічну недостатню доступність.

Саме тому, поглиблення та систематизація знань і умінь з управління якістю у сфері охорони здоров’я, а також набуття та удосконалення професійних навичок бакалавра з медичного та фармацевтичного менеджменту є невід’ємною складовою частиною учбового процесу, завдяки який формуються засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами “по вертикалі” та формування умінь застосовувати знання з управління якістю у сфері охорони здоров’яв процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

Мета вивчення дисципліни: на основі глибоких наукових знань сформувати теоретичні знання у слухачів з аспектів якості медичного обслуговування; про сучасний підхід до управління якістю медичної допомоги; володіти навичками використання етапного ППЯ (процесу підвищення якості) та застосовувати набуті практичні навички у професійній діяльності менеджерів в системі закладів охорони здоров’я.

Основними завданнями дисципліни є  вивчення:

  • поняття якості життя та якості в сфері охорони здоров’я;
  • вітчизняного та зарубіжного досвіду з можливості забезпечення якості медичного обслуговування;
  • поняття та принципів забезпечення якості;
  • заходів, спрямованих на контролювання якості;
  • системи контролю якості медичної допомоги;
  • процесів: ліцензування, акредитації та використання медико-економічних стандартів;
  • заходів при розробці програми забезпечення якості;
  • концепції стандартизації у сфері охорони здоров’я України;
  • законодавчо-нормативного забезпечення якості медичної допомоги в Україні.

При вивченні курсу “Управління якістю у сфері охорони здоров’я”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Вивчення дисципліни “Управління якістю у сфері охорони здоров’я” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Екологія з основами гігієни”, “Соціальна медицина”, “Медична статистика”, “Маркетингові дослідження в охороні здоров’я”, “Страхова медицина” тощо.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

з  дисципліни 

„УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я”

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль 1. Загальне управління якістю  
1 Принципи та інструменти TQM
2 Концепції і види забезпечення якості: зарубіжний досвід
3 Концепція управління якістю засобами державного управління
Змістовий модуль  2. Забезпечення якості медичної допомоги
4 Поняття якості життя
5 Оцінка якості медичної допомоги
6 Контроль якості в сфері охорони здоровя
Змістовий модуль  3. Стандартизація у сфері охорони здоров’я
7 Стандарти в медицині
8 Галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій
9 Законодавчо-нормативне забезпечення якості медичної  допомоги в Україні

 

Разом годин: 90

 

 

 

Зміст дисципліни

«УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

Змістовий модуль  1. Загальне управління якістю

Тема 1. Принципи та інструменти TQM

Історія розвитку тотального управління якістю в різних країнах: США, Японії, Великобританії, Німеччини та інших. Основні складові та принципи TQM. Взаємозв’язок систем якості відповідно до ISO серії 9000 з принципами тотального управління якістю. Методи та засоби, що необхідні для повного засвоєння принципів тотального управління якістю.

Література: [17 - 19, 23, 24, 26, 30]

Тема 2. Концепції і види забезпечення якості: зарубіжний досвід

Послідовність розвитку методів та підходів до управління якістю у світі: перевірка якості та випробування; контроль якості (QC); системи забезпечення якості (QA), управління якістю (QM), тотальне (всезагальне) управління якістю (TQM). Характеристика кожного етапу управління якістю та їх удосконалення. Досвід управління якістю товарів у різних країнах світу: США, Японії, Західній Європі, країнах Азії та Африки. Порівняльний аналіз досвіду у галузі управління якістю товарів різних країн світу та України.

Література: [17 - 19, 23, 24, 26, 30]

Тема 3. Концепція управління якістю засобами державного управління

Послідовність розвитку управління якістю у країні: контроль якості, оцінка якості, системний підхід до управління якістю. Нормування технічних вимог  до якості та систем якості на різних рівнях: міжнародному, європейському і національному. Взаємозв’язок міжнародного, європейського і національного нормування якості та систем якості: стандартизація, метрологія, сертифікація.

Література: [17 - 19, 23, 24, 26, 30]

Змістовий модуль   2.  Забезпечення якості медичної допомоги

 

  Тема 4. Поняття якості життя

 

Проблема якості як фактор підвищення рівня життя населення країни. Якість як сукупність характеристик продукції, що належить до її можливості задовольняти потреби людини, населення, суспільства. Визначення поняття здоров’я, індивідуального і суспільного здоров’я.

Література: [18, 21, 23]

 

Тема 5. Оцінка якості медичної допомоги

Оцінка якості в системі охорони здоров’я. Основні причини низької якості надання медичної допомоги. Показники оцінювання якості медичної допомоги. Показники діяльності закладів охорони здоров’я. Методики оцінки якісної діяльності закладів охорони здоров’я. Модель кінцевих результатів (МКР). Показники якості  надання медичної допомоги. Забезпечення функціонування системи якості медичних послуг. Складові якості медичної допомоги. Основні компоненти забезпечення якості медичної допомоги.

Література: [21, 27, 28,33,35,36]

 

Тема 6. Контроль якості в сфері охорони здоровя

Контроль в охороні здоров’я. Вимоги до процесу контролю за якістю медичної допомоги. Види контролю. Система контрою якості медичної допомоги. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами. П’ятиступенева схема контролю якості медичної допомоги. Триступенева схема контролю якості медичної допомоги. Заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів. Права пацієнтів та інших споживачів послуг в охороні здоров’я.

Література: [21, 27, 28, 29, 31,33,34,35,36]

Змістовий модуль   3. Стандартизація у сфері охорони здоров’я

Тема 7. Стандарти в медицині

 

Зародження елементів управління якістю на основі розвитку та впровадження стандартизації. Практична значимість методу стандартизації в аналізі однотипних показників здоров’я у неоднорідних групах населення. Практична значимість методу стандартизації в оцінці впливу досліджуваного фактора на величину загальних показників. Основні методи стандартизації: прямий, опосередкований та зворотній залежно від форми представлення первинного матеріалу. Основні етапи прямого методу стандартизації. Вибір та розрахунок стандарту. Обчислення та оцінка стандартизованих показників.

Література: [20,22,25,27,37,37,39]

 

Тема 8. Галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій

Cтандартизація медичних технологій. Система стандартизації на сучасному етапі. Розробка алгоритмів, протоколів, клінічних посібників та рекомендацій щодо стандартизації медичних технологій. Стандартизовані програми управління процесом лікування (протоколи, алгоритми). Поняття: “алгоритм”, “гармонізовані стандарти”, “еквівалентні стандарти”, “клінічний протокол”, “клінічні рекомендації”, “клінічні ситуації”, “медичний стандарт”, “нормативний документ”, “обов’язковий стандарт”, “регламент”, “уніфіковані стандарти”, “фармацевтичний формуляр”. Стандарти акредитації аптечних установ. Медико-економічні стандарти в медицині.

Література: [20,22,25,27,37,37,39]

 

Тема 9. Законодавчо-нормативне забезпечення якості медичної  допомоги в Україні

Нормативно-правова база функціонування системи медичних стандартів та управління якістю медичної допомоги. Наказ МОЗ України „Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги”. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики. Основні групи, які здійснюють розробку державних соціальних нормативів в галузі охорони здоров’я. Відмінності між державними соціальними стандартами та стандартами-рекомендаціями. Сутність і завдання моніторингу за реалізацією державних соціальних нормативів.

Література: [21, 27 -  29, 31,33,34,35,36,39]

 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Історія розвитку тотального управління якістю в різних країнах.
  2. Основні складові та принципи TQM.
  3. Взаємозв’язок систем якості відповідно до ISO серії 9000 з принципами тотального управління якістю.
  4. Методи та засоби, що необхідні для повного засвоєння принципів тотального управління якістю.
  5. Послідовність розвитку методів та підходів до управління якістю у світі.
  6. Характеристика кожного етапу управління якістю та їх удосконалення.
  7. Нормування технічних вимог  до якості та систем якості на різних рівнях: міжнародному, європейському і національному.
  8. Взаємозв’язок міжнародного, європейського і національного нормування якості та систем якості: стандартизація, метрологія, сертифікація.
  9. Досвід управління якістю товарів у різних країнах світу: США, Японії, Західній Європі, країнах Азії та Африки.

10. Порівняльний аналіз досвіду у галузі управління якістю товарів різних країн світу та України.

11. Послідовність розвитку управління якістю у країні: контроль якості, оцінка якості, системний підхід до управління якістю.

12. Проблема якості як фактор підвищення рівня життя населення країни.

13. Якість як сукупність характеристик продукції, що належить до її можливості задовольняти потреби людини, населення, суспільства.

14. Визначення поняття здоров’я, індивідуального і суспільного здоров’я.

  1. Оцінка якості в системі охорони здоров’я.
  2. Основні причини низької якості надання медичної допомоги.
  3. Показники оцінювання якості медичної допомоги.
  4. Показники діяльності закладів охорони здоров’я.
  5. Методики оцінки якісної діяльності закладів охорони здоров’я.
  6. Модель кінцевих результатів (МКР).
  7. Показники якості  надання медичної допомоги.
  8. Забезпечення функціонування системи якості медичних послуг.
  9. Складові якості медичної допомоги.
  10. Основні компоненти забезпечення якості медичної допомоги.
  11. Контроль в охороні здоров’я.
  12. Вимоги до процесу контролю за якістю медичної допомоги.
  13. Види контролю.
  14. Система контрою якості медичної допомоги.
  15. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами.
  16. П’ятиступенева схема контролю якості медичної допомоги.
  17. Триступенева схема контролю якості медичної допомоги.

32. Зародження елементів управління якістю на основі розвитку та впровадження стандартизації.

33. Практична значимість методу стандартизації в аналізі однотипних показників здоров’я у неоднорідних групах населення.

34. Практична значимість методу стандартизації в оцінці впливу досліджуваного фактора на величину загальних показників.

35. Основні методи стандартизації: прямий, опосередкований та зворотній залежно від форми представлення первинного матеріалу.

36. Основні етапи прямого методу стандартизації.

37. Вибір та розрахунок стандарту.

38. Обчислення та оцінка стандартизованих показників.

  1. Cтандартизація медичних технологій.
  2. Система стандартизації на сучасному етапі.
  3. Розробка алгоритмів, протоколів, клінічних посібників та рекомендацій щодо стандартизації медичних технологій.
  4. Стандартизовані програми управління процесом лікування.
  5. Медико-економічні стандарти в медицині.
  6. Нормативно-правова база функціонування системи медичних стандартів та управління якістю медичної допомоги.
  7. Основні групи, які здійснюють розробку державних соціальних нормативів в галузі охорони здоров’я.
  8. Відмінності між державними соціальними стандартами та стандартами-рекомендаціями.
  9. Сутність і завдання моніторингу за реалізацією державних соціальних нормативів.
  10. Основні технології, які використовуються в галузі охорони здоров’я.
  11. Основні принципи класифікації стандартів медичної допомоги.
  12. Соціальні нормативи  галузі охорони здоров’я.
  13. Основні групи, які здійснюють розробку державних соціальних нормативів в галузі охорони здоров’я.
  14. Відмінності між державними соціальними стандартами та стандартами-рекомендаціями.
  15. Сутність і завдання моніторингу за реалізацією державних соціальних нормативів.
  16. Сутність клінічного протоколу.
  17. Шляхи використання клінічних рекомендацій в медичній практиці.
  18. Принципи відбору лікарських засобів у формуляри.

57. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я.

58. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики.

59. Заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів.

  1. Стандарти акредитації аптечних установ.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

А .Нормативно-правові акти

  1. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 4.
  2. Закон України “Про стандартизацію”: // Відомості Верховної Ради, 2001. — №31. –С.145.
  1. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії // Відомості Верховної Ради. ‑ 2000. ‑ № 48. ‑ С. 409
4.     Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” № 963 від 8 серпня 2000 р. // Офіційний вісн. України. – 2000. – № 32. – С. 22.
  1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо наступного впровадження директив Європейського союзу, санітарних, економічних, та міжнародних і європейських стандартів” від 1997р.
  2. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я” № 765 від 15 липня 1997 року.
  3. Постанова КМ України “Про деякі заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів” № 1419 від 28 жовтня 2004 року.
8.     Наказ МОЗ України “Стандарти акредитації аптечних установ” № 2 від 12 січня 1998 р.
9.     Наказ МОЗ України “Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини” № 195 від 10.08.2000.
  1. Наказ МОЗ України “Про ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики” № 38/63 від 16.02.2001.(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держпідприємництва № 23/57 від 15.02.02 )
  2. Наказ МОЗ України “Про затвердження Порядку визначення установ з проведення атестації та експертизи в галузі народної і нетрадиційної медицини” № 324  від 23.08.2002р.
  3. Наказ МОЗ України “Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги” № 507 від 28 грудня 2002 р..
13. Наказ МОЗ України “Про затвердження Порядку проведення атестації та акредитації лабораторій з контролю якості та безпеки лікарських засобів” №10 від 14.01.2004р.
  1. Наказ МОЗ України “Про акредитацію закладів охорони здоров’я” №287 від 29.09.97, із змінами 12.03.2005.
  2. Конвенція про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень  біології та медицини. ЕТS-164,  Ов’єдо, 04.04.1997 р. // СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004. ‑ Кіровоград, “Експерт Софт”.
  3. Проект TАCIS “Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні”.

 

Б. Основна література

  1. Басовский Л.Е., Протасьев В.Б. Управление качеством. –М.: Инфра – М, 2002.
  2. Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента. ‑ СПб: Из-во «Питер», 1999. ‑ 816 с.
  3. Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. – К..: КНТЕУ, 2001.
  4. Лехан В., Гук А. Методичні підходи до розробки медичних стандартів // Главный врач.-2003. ‑ № 1. ‑ С. 33-40.
  5. Лехан В.М.  Система охорони здоров’я в Україні.: підсумки, проблеми, перспективи. ‑ К.: Сфера, 2002. ‑28 с.
  6. Найговзина Н.Б., Сайткулов К.И., Улумбекова Г.Э.  Стандарты медицинской помощи. Характеристики, сравнительный анализ, целевые функции // Проблемы управления здравоохранением. ‑ 2004. ‑ № 3. ‑ С. 70 – 74.
  7. Огвоздин В.Ю. Управление качеством. – М.: Дело и сервис, 2002.
  8. Окрепилов В.В. Управление качеством. – СПб: Наука, 2000.
  9. Пономаренко В.М., Зіменковський А.Б. Стан стандартизації в охороні здоров’я України та шляхи її подальшого розвитку // Вісн. соц. гігієни та орг. охор. здор. України. ‑ 2004. ‑  № 2. ‑ С. 43-47.
  10. Салухіна Н.Г., Ясинська Н.С. Управління якістю. Опор. Конспект лекцій.- К.: МАУП, 2008.- 144 с. Бібліогр.: с. 140-142
  11. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Під ред. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000.
  12. Статистика населения с основами демографии / Т.С. Кильдшиев, Л.Л. Козлова, С.П. Ананьева и др. – М.: Финансы и статистика, 1990.
  13. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология: основы доказательной медицины / Пер. с англ. ‑ М.: Медиа Сфера, 1998. ‑ 352 с.
  14. Фомичев С.К., Старостин А.А., Скрябина Н.И. Основы управления качеством. – К.: МАУП, 2000.
  15. Хуторской М.А., Мартыненко В.Ф. Технологические основы обеспечения высоких показателей качества медицинской помощи // Проблемы управления здраво-охранением. ‑ 2003. ‑ № 1 (8). ‑ С. 21-23.
  16. Ярош Н.П. Моніторинг впровадження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я // В кн.: Демографічна та медична статистика України у XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці. ‑ К., 2004. ‑ С. 168.

 

В. Додаткова література

  1. Актуальные проблемы оценки качества медицинской помощи населению / О.П.. Щепин, А.П. Линденбратен, В.Н. Голоденко и др. // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №3. – С. 24-29.
  2. Браун Л.Д., Лінн М.Ф., Рафек Н., Хетцель Т. Забезпечення якості медичного обслуговування. – К., 1996. – 73 с.
  3. Зимин В.П. Организация непрерывной системы контроля качества медицинской помощи в многопрофильном стационаре в системе обязательного медицинского страхования // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №3. – С. 31-36.
  4. Вишняков Н.И., Стожаров В.В., Муратова Е.Ю. Три звена системы контроля качества медицинской помощи // Экономика здравоохранения. – 1997. — №2.
  5. Овчаров В.К. Аккредитация и оценка качества деятельности медицинских учреждений // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1995. — №4. – С. 25-35.
  6. Поляков И.В., Лисанов А.Т., Мацько Г.М. О территориальной системе управления качеством медицинской помощи // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №2. – С. 22-24.
  7. Пономаренко В.М., Нагорна А.М., Степаненко А.В., Корнута Н.О. Розробка державних уніфікованих стандартів методичних технологій стаціонарної допомоги: Метод. рек. – К., 1997. – 14 с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Теорія і практика державного управління охороною здоров’я”

Підготовлено к.е.н., доц. кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Фетісовою Н.І.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного  менеджменту (протокол № 6 від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Фетісова Н.І. Навчальна програма дисципліни “Теорія і практика державного управління охороною здоров’я”. – К.: МАУП, 2010. – 16 с.

Методична розробка містить пояснювальну записку, навчально-тематичний план, програмний матеріал дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список рекомендованої літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.  

Мета вивчення дисципліни “Теорія і практика державного управління охороною здоров’я”: ознайомлення з основними поняттями механізму державного управління охороною здоров’я, з концептуальним засадами розвитку охорони здоров’я в Україні.

Основним завданням курсу є формування у студентів знань з таких основних питань:

  • теоретичні основи процесу державного управління охороною здоров’я;
  • структура системи охорони здоров’я  та управління нею;
  • управління матеріально-технічними та інформаційними ресурсами в системі охорони здоров’я;
  • напрями реформування у сфері управління охороною здоров’я.

Міжпредметні зв’язки: 

Вивчення дисципліни “Теорія і практика державного управління охороною здоров’я” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Державна політика у сфері охорони здоров’я”, “Законодавство у сфері охорони здоров’я”, “Державне управління охороною громадського здоров’я”, “Управління змінами у сфері охорони здоров’я” та ін.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення  дисципліни

“Теорія і практика державного управління
 охороною здоров’я
№з/п Назва модуля  і теми
  Змістовий модуль І. Теоретичні та практичні засади державного управління охороною здоров’я
1. Теоретичні засади державного управління охороною здоров’я
2. Організаційна структура системи охорони здоров’я та управління нею
3. Особливості управління охороною здоров’я  на регіональному та муніципальному рівні
4. Забезпечення ефективності державної управлінської діяльності. Поняття керованості системи охороною здоров’я
5. Основні методи і інструменти удосконалення системи управління охороною здоров’я
6. Управління матеріально-технічними ресурсами в системі охорони здоров’я
7. Інформаційне забезпечення сектору  охорони здоров’я
  Змістовий модуль ІІ. Реформування у сфері управління охороною здоров’я
8. Розробка нової моделі системи охорони здоров’я: основні принципи. Напрями розвитку системи управління охороною здоров’я  в Україні. Координація міжгалузевої взаємодії. Нові моделі управління.
9. Підходи до узгодження можливостей різних рівнів управління у сфері охорони здоров’я. Принципи демократизації та гуманізації у сфері управління охороною здоров’я в Україні
10 Визначення переваг децентралізації в управлінні охороною здоров’я
11 Реформи управління охороною здоров’я. Змісти і напрями змін. Управління змінами
12 Вимоги до формування нової кадрової генерації здатної до управління змінами в сфері охорони здоров’я

 

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

до вивчення дисципліни

“Теорія і практика державного управління
 охороною здоров’я

 

Змістовий Модуль І. Теоретичні та практичні засади державного управління охороною здоров’я

 

Тема 1. Теоретичні засади державного управління охороною здоров’я

         Поняття і зміст державного управління. Управління – необхідна функція суспільного життя. Соціальне управління. Державне управління – один із видів діяльності щодо здійснення державної влади. Головні риси державного управління. Система управління — ключова категорія, яка об’єднує всі елементи процесу управління. Механізм державного управління: суть та складові. 

Поняття “система охорони здоров’я”. Особливості системи охорони здоров’я. Функції системи охорони здоров’я. Підсистеми системи охорони здоров’я. Адміністративно-територіальний і галузевий рівень системи охорони здоров’я.

                Модель організації охорони здоров’я. Принципи організації системи охорони здоров’я населення. Основні засади системи організації охорони здоров’я.  Сучасний стан системи охорони здоров’я.

Особливості державного управління у сфері охорони здоров’я. Об’єкт та суб’єкт державного управління охороною здоров’я.

Література основна [10-14]

Література додаткова [19, 22, 28, 30, 31, 34]

 

Тема 2. Організаційна структура системи охорони здоров’я  та управління нею

Структура системи охорони здоров’я України. Правові основи організації системи охорони здоров’я. Заклад охорони здоров’я – найважливіша ланка системи охорони здоров’я. Трьохланкова система управління охороною здоров’я: державний, регіональний і місцевий рівень.

Рівні державного управління медичною допомогою в Україні. Функції центрального органу управління медичною допомогою. Функції регіонального органу управління медичною допомогою. Функції базового органу управління медичною допомогою.

Повноваження Президента України у сфері охорони здоров’я.

Система органів виконавчої влади загальної компетенції та їх повноваження у сфері охорони здоров’я. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері охорони здоров’я. Обласні державні адміністрації. Міські державні адміністрації в містах Києві і Севастополі. Районні державні адміністрації.

Система органів виконавчої влади спеціальної компетенції у сфері охорони здоров’я та їх повноваження. Міністерство охорони здоров’я України. Поняття Міністерства. Законодавство, що регулює діяльність Міністерства. Компетенція (повноваження) Міністерства. Функціональні обов’язки міністра охорони здоров`я України, Першого заступника та заступників Міністра (Наказ МОЗ України від 19.10.2009 N 347-к). Колегія міністерства охорони здоров’я України. Апарат Міністерства охорони здоров’я.

Підпорядковані МОЗ України підприємства, установи та організації: Вищі медичні навчальні закладиНауково-дослідні установиЛікарні та спеціалізовані лікувальні закладиПоліклінічні закладиСанаторно-курортні закладиІнші заклади охорони здоров’яІнститути Академії медичних наук УкраїниОрганізації Товариства Червоного Хреста УкраїниСанітарно-епідеміологічні установи.

Література основна [10-14]

Література додаткова [19, 22, 24. 28]

Тема 3. Особливості управління охороною здоров’я  на регіональному та муніципальному рівні

      Взаємодія державної та комунальної систем охорони здоров’я. Муніципальне управління у сфері охорони здоров’я. Повноваження представницьких органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров’я. Діяльність сільського, селищного, міського голови по керівництву охороною здоров’я населення.

Повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров’я. Повноваження виконкому сільської, селищної, міської ради в сфері охорони здоров’я. Повноваження управління охорони здоров’я міської ради. Управління охорони здоров’я міської ради. Положення про управління охорони здоров’я. Адміністрація закладу охорони здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я АР Крим.

Управління охорони здоров’я обласних державних адміністрацій.

Особливістю організації державного управління в галузі охорони здоров’я на районному рівні. Головний лікар району. Центральна районна лікарня.

                Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації. Основні завдання, обов’язки та права ГУОЗ та МЗ КМДА. Управління організаційної роботи, контролю та діловодства: основні напрямки роботи, завдання та повноваження. Управління тендерних процедур та медичного забезпечення: основні напрямки роботи, завдання та повноваження. Управління організації лікувально-профілактичної допомоги дорослому  населенню. Управління організації лікувально-профілактичної допомоги матерям та дітям. Управління економіки. Управління бухгалтерського обліку та звітності. Управління контролю за використанням  матеріальних ресурсів. Управління будівництва, інвестицій та матеріальних ресурсів. Відділ кадрів та навчальних закладів. Військово-мобілізаційний відділ (відділ організації медичної допомоги при екстремальних ситуаціях). Сектор юридичного забезпечення. Сектор організації швидкої медичної допомоги та медицини катастроф. Сектор ветеринарної медицини.

Література основна [11-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 24. 28]

Тема 4. Забезпечення ефективності державної управлінської діяльності. Поняття керованості системи охороною здоров’я

Зміст і механізм здійснення державного регулювання. 4 рівні регулювання: міждержавний, державний, регіональний, місцевий.

Основні форми державного регулювання сфери охорони здоров’я: планування та фінансово-бюджетне регулювання. 

Література основна [11-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 28, 30, 31, 34]

Тема 5. Основні методи і інструменти удосконалення системи управління охороною здоров’я

Література основна [11-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 28, 30, 31]

Тема 6. Управління матеріально-технічними ресурсами в системі охорони здоров’я

Матеріальні ресурси закладів охорони здоров’я. Основні фонди. Амортизаційні відрахування. Оборотні засоби.

Фінансування системи охорони здоров’я. Фінансово-кредитний механізм ринкової економіки та його використання в охороні здоров’я. Структура видатків та стан фінансування охорони здоров’я. Фінансування охорони здоров’я України з Державного та місцевих бюджетів. Залучення додаткових позабюджетних коштів. Фінансування за рахунок міжнародних програм.

Література основна [11-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 24, 28, 31]

Тема 7. Інформаційне забезпечення сектору  охорони здоров’я

Інформаційні технології: мета, сутність і завдання. Зовнішня і внутрішня інформація.

Державна політика інформатизації охорони здоров’я в Україні. Зміст та завдання державної політика інформатизації охорони здоров’я. Державна політика в галузі інфраструктури інформатизації охорони здоров’я. Загальна науково-технічна політика інформатизації охорони здоров’я України. правова політика інформатизації в галузі охорони здоров’я. Політика міжнародного співробітництва в галузі інформатизації охорони здоров’я. Фінансово-економічна політика. Підготовка суспільства до інформатизації охорони здоров’я.

Інформаційні системи, пов’язані з використанням глобальної інформаційної системи мережі Інтернет. Суть та класифікація

Телемедичні технології. Класифікація телемедичних технологій: лікувально-діагностичні консультації, управлінські технології, наукові та освітні технології, просвітницькі технології.

Інформаційне забезпечення діяльності лікувально-профілактичного закладу.

Медико-статистична інформація. Види облікової медичної документації. Форми облікової статистичної документації.

Інформаційно-документаційне забезпечення діяльності в галузі охорони здоров’я. Складання та оформлення службових документів.

Література основна [10]

Література додаткова [16-18, 20-21, 23, 26-27, 29, 31, 33, 35 ]

Змістовий модуль ІІ. Реформування у сфері управління охороною здоров’я

 

Тема 8. Розробка нової моделі системи охорони здоров’я: основні принципи Напрями розвитку системи управління охороною здоров’я  в Україні. Координація міжгалузевої взаємодії. Нові моделі управління.

Роль в управлінні охороною здоров’я самоврядних громадських організацій та товариств медиків і фармацевтів. Міжнародна співпраця із зарубіжними країнами та громадськими медичними організаціями за кордоном.

Перебудова управління системою охорони здоров’я — один із основних аспектів реформування галузі.

Література основна [11-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 24, 28, 31, 34]

Тема 9. Підходи до узгодження можливостей різних рівнів управління у сфері охорони здоров’я. Принципи демократизації та гуманізації у сфері управління охороною здоров’я в Україні

Впровадження демократичних принципів в сучасне суспільне життя. Перехід від “жорсткої” адміністративної до “м’якої” ліберальної форми управління. Сутність “м’якого” регулювання суспільних відносин.

Розробка Проектів програм соціально-економічного розвитку регіону.

Література основна [7, 11]

Література додаткова [26, 31]

Тема 10. Визначення переваг децентралізації в управління охороною здоров’я

Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин. Обмеження сфери використання методів безпосереднього директивного управління.

Суть поняття “децентралізація”. Децентралізація у сфері охорони здоров’я: перевага та головна мета. Територіальна децентралізація.

Система місцевого самоврядування. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Указ Президента України  “Про Концепцію державної регіональної політики”.

Література основна [11-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 24, 28, 31, 34]

Тема 11. Реформи управління охороною здоров’я. Змісти і напрями змін. Управління змінами

Еволюція суспільних потреб та перебудова галузі охорони здоров’я в сучасних умовах. Підходи до аналізу систем охорони здоров’я та їх реформування. Державна політика перебудови галузі охорони здоров’я. Механізми державного управління перебудовою галузі охорони здоров’я.

Література основна [11-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 24, 28, 31, 34]

 

Тема 12. Вимоги до формування нової кадрової генерації здатної до управління змінами в сфері охорони здоров’я

Стратегічні концепції підготовки та управління персоналом в галузі охорони здоров¢я за кордоном. Підготовка медичних працівників в Україні. Підготовка керівників закладів охорони здоров’я. Основні напрями перебудови роботи кадрових служб в умовах переходу до ринку.   

Література основна [10-13, 15]

Література додаткова [19, 22, 24, 28, 31, 34]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми на­вчання є складовою навчального процесу й активною формою са­мостійної роботи студентів,

Мета контрольної роботи — поглибити та систематизувати здо­буті в процесі вивчення курсу теоретичні знання, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, за­конодавчими актами та статистичними матеріалами і застосовувати теоретичні знання та набуті навички на практиці для дослідження й аналізу соціально-економічних процесів, що є основою державного управління в охороні здоров’я.

Контрольну роботу студент виконує у формі реферату. Алгоритм виконання контрольної роботи:

  • уточнення завдання, виявлення необхідних джерел для роботи над ним;
  • виявлення тенденцій розвитку процесів, що випливають із завдання, їх теоретичне обґрунтування та оцінювання;
  • виконання конкретного завдання (власний варіант);
  • формулювання висновків з викладенням прогнозу розвитку процесу (явища) в перспективі.

         Тему контрольної роботи студент обирає за останньою цифрою номера своєї залікової книжки.

Обсяг контрольної роботи у формі реферату має становити від 10 до 15 стр. (комп’ютерний набір — 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

  1. Напрями розвитку системи управління охороною здоров’я  в Україні. 
  2. Правові основи організації системи охорони здоров’я в Україні.
  3. Заклад охорони здоров’я – найважливіша ланка системи охорони здоров’я.
  4. Принципи демократизації та гуманізації у сфері управління охороною здоров’я в Україні.
  5. Трьохланкова система управління охороною здоров’я: державний, регіональний і місцевий рівень.
  6. Особливості управління охороною здоров’я  на регіональному рівні.
  7. Особливості управління охороною здоров’я  на муніципальному рівні.
  8. Основні методи і інструменти удосконалення системи управління охороною здоров’я.
  9. Державна політика інформатизації охорони здоров’я в Україні.

10. Вимоги до формування нової кадрової генерації здатної до управління змінами в сфері охорони здоров’я.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

  1. Поняття і зміст державного управління.
  2. Головні риси державного управління.
  3. Механізм державного управління: суть та складові.
  4. Поняття “система охорони здоров’я”. Особливості та функції системи охорони здоров’я.
  5. Адміністративно-територіальний і галузевий рівень системи охорони здоров’я.
  6. Принципи та основні засади організації системи охорони здоров’я населення.
  7. Особливості державного управління у сфері охорони здоров’я.
  8. Правові основи організації системи охорони здоров’я.
  9. Трьохланкова система управління охороною здоров’я: державний, регіональний і місцевий рівень.

10. Функції центрального органу управління медичною допомогою.

11. Функції регіонального органу управління медичною допомогою.

12. Функції базового органу управління медичною допомогою.

  1. Повноваження Президента України у сфері охорони здоров’я.
  2. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері охорони здоров’я.
  3. Обласні державні адміністрації та їх повноваження у сфері охорони здоров’я.
  4. Міські державні адміністрації в містах Києві і Севастополі та їх повноваження у сфері охорони здоров’я.
  5. Районні державні адміністрації та їх повноваження у сфері охорони здоров’я.
  6. Система органів виконавчої влади спеціальної компетенції у сфері охорони здоров’я та їх повноваження. Міністерство охорони здоров’я України.
  7. Поняття Міністерства. Законодавство, що регулює діяльність Міністерства охорони здоров’я.
  8. Компетенція (повноваження) Міністерства охорони здоров’я.
  9. Функціональні обов’язки міністра охорони здоров`я України, Першого заступника та заступників Міністра (Наказ МОЗ України від 19.10.2009 N 347-к).
  10. Колегія Міністерства охорони здоров’я України.
  11. Апарат Міністерства охорони здоров’я.

24. Підпорядковані МОЗ України підприємства, установи та організації.

25. Муніципальне управління у сфері охорони здоров’я.

26. Повноваження представницьких органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров’я.

27. Діяльність сільського, селищного, міського голови по керівництву охороною здоров’я населення.

28. Повноваження виконкому сільської, селищної, міської ради в сфері охорони здоров’я.

29. Повноваження управління охорони здоров’я міської ради. Управління охорони здоров’я міської ради.

30. Адміністрація закладу охорони здоров’я.

31. Міністерство охорони здоров’я АР Крим.

32. Основні завдання, обов’язки та права Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації.

33. Зміст і механізм здійснення державного регулювання.

34. Основні форми державного регулювання сфери охорони здоров’я: планування та фінансово-бюджетне регулювання.

35. Матеріальні ресурси закладів охорони здоров’я.

36. Структура видатків та стан фінансування охорони здоров’я.

37. Фінансування охорони здоров’я України з Державного та місцевих бюджетів. 

38. Інформаційні технології: мета, сутність і завдання.

39. Державна політика інформатизації охорони здоров’я в Україні.

40. Інформаційні системи, пов’язані з використанням глобальної інформаційної системи мережі Інтернет.

41. Телемедичні технології.

42. Інформаційне забезпечення діяльності лікувально-профілактичного закладу.

43. Медико-статистична інформація.

44. Інформаційно-документаційне забезпечення діяльності в галузі охорони здоров’я.

45. Роль в управлінні охороною здоров’я самоврядних громадських організацій та товариств медиків і фармацевтів.

46. Міжнародна співпраця із зарубіжними країнами та громадськими медичними організаціями за кордоном.

47. Перехід від “жорсткої” адміністративної до “м’якої” ліберальної форми управління охороною здоров’я в Україні.

48. Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин.

49. Децентралізація у сфері охорони здоров’я: перевага та головна мета.

50. Суть поняття “децентралізація”. Територіальна децентралізація.

51. Система місцевого самоврядування. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

52. Указ Президента України  “Про Концепцію державної регіональної політики”.

53. Еволюція суспільних потреб та перебудова галузі охорони здоров’я в сучасних умовах.

54. Підходи до аналізу систем охорони здоров’я та їх реформування.

55. Державна політика перебудови галузі охорони здоров’я.

56. Механізми державного управління перебудовою галузі охорони здоров’я.

57. Стратегічні концепції підготовки та управління персоналом в галузі охорони здоров¢я за кордоном.

58. Підготовка медичних працівників в Україні.

59. Підготовка керівників закладів охорони здоров’я.

60. Основні напрями перебудови роботи кадрових служб в умовах переходу до ринку.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові акти

  1. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я” від 06.12.2005 р. №1694/2005.
  2. Указ Президента України “Про концепцію розвитку охорони здоров’я” від 07.12.2000 р.
  3. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1993. ‑ № 4. ‑ С. 19.
  4. Закон України “Про концепцію Національної програми інформатизації” від 4.02.1998 р.// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  5. Указ Президента України  “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” № 928 від 31.07.2000// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.- Кіровоград, “Експерт Софт”
  6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України за № 127 від 21.05.1998 р. “Концептуальні основи створення єдиного інформаційного поля системи охорони здоров’я України”// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  7. Наказ Міністерства охорони здоров’я України  16.07.2002  № 265 “Положення про веб-сайт Міністерства охорони здоров’я України”// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.- Кіровоград, “Експерт Софт”.
  8. Конвенція про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень  біології та медицини. ЕТS-164,  Ов’єдо, 04.04.1997 р.// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  9. Міністерство охорони здоров’я України, Академія Медичних наук України “Концепція державної політики інформатизації охорони здоров’я України” // www.uacm.kharkov.ua

 

Основна література

10. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник.: Центр учбової літератури, 2008. – 640 с.

11. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 312 с.

12. Гладун З. Поняття і зміст державного управління: адміністративно – правовий аналіз. Львів: Л.Ф. Академії державного управління при Президентові України. – 1996.

13. Державна політика з охорони громадського здоров ‘я в Україні: Навч. посіб. / За ред. І.М. Солоненка, Л.І. Жаліло. -К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 116 с.

14. Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б., Кунгурцев О., Мартинюк О., Солоненко Н. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти. – Київ: Видавництво УАДУ. – 2001. – 144 с.

15. Оболенський О. Ю., Солоненко І.М., Жаліло Л.І., Солоненко Н.Д., Рожкова І.В. Управління охороною здоров`я на місцевому рівні: національний та зарубіжний досвід. — К. : Асоціація міст України та громад, 2007. — 191c.

 

Додаткова література

16. Венедиктов Д.Д., Тимин Е.Н. Корпоративная телемедицинская сеть // medi.ru/doc/ecmz0233.htm

17. Гриценко В.И., Вовк М.И., Котова А.Б. Єдиний медико-інформаційний простір: яким йому бути? // Вісник НАН України.-2000.-№ 8.- С.18-25.

18. Дейкун М.П. Науково-практичні аспекти інформаційного забезпечення процесу управління у медичній установі //Лік. справа.-2003.-№ 1.- С.109-112.

19. Економічний розвиток і державна політика: Вип. 11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні / Під ред. І. Розпутенка та І. Солоненка / Практикум. ‑ К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. – 214 с.

20. Козак Л.М., Пезенцали А.А., Елизаров В.А. Реализация подходов к разработке информационной системы «Медицинские Интернет- консультации» //В кн.: Демографічна та медична статистика України у  XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці.-К., 2004 .- С.168.

21. Кратенок В.Е., Макеева Т.Н., Нозик В.М. Медицинские ресурсы Интернет: Справочное пособие.- Минск: БЦНМИ, 1999.- 158 с.

22. Куценко В.І., Трілленберг Г.І. Сфера охорони здоров’я: соціально-економічні та регіональні аспекти / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України.  – К., 2005. – 367 с.

23. Мартынихин А.В., Большаков Н.Б. Организация хранения информации истории болезни с учетом задач последующего автоматизированного извлечения данных // Главврач. — 2004.- № 10. – С.47-50.

24. Москаленко В.Ф., Бобильова О.О., Коротко О.Ш., Картиш А.П., Поляченко Ю.В.. Адміністративні та функціональні реформи в системі охорони здоров’я (аналітичний огляд) / В.Ф. Москаленко (ред.). — Т. : Укрмедкнига, 2000. – 54 с.

25. Панорама охорони здоров’я населення України / А. В. Підаєв, О. Ф. Возіанов, В. Ф. Москаленко, В. М. Пономаренко та ін. – К.: Здоров’я, 2003.

26. Пономаренко В.М., Ластовченко М.М., Кальниш В.В., Бобир Ю.Г., Волошин Р.О. Концептуальні положення застосування інформаційних технологій телемедицини в системі аналізу стану захворюваності населення України // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2002. — № 2.- С. 53-60.

27. Пономаренко В.М., Майоров О.Ю. Концепція державної політики інформатизації охорони здоров’я в Україні // Укр.радіол.ж. — 1996. — № 4 (2), С.115-118.

28. Радиш Ярослав Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування / Українська академія держ. управління при Президентові України. — К., 2001. — 360 с.

29. Синявский В.М., Журавлев В.А. Медицинские информационные технологии – не роскошь, а средство продвижения здравоохранения по пути реформ// Проблемы управления здравоохранением. -2004. — № (18). — С. 41-49.

30.  Стан охорони здоров’я та виконання програми Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” / Доповідь Міністра охорони здоров’я М.Поліщука на підсуковій колегії МОЗ України // Главный врач. — 2005.- № 8.- С.3 – 46.

  1. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні: Монографія / За ред. В.М. Лехан (У складі авт. кол. Л.І. Жаліло, І.М. Солоненко та ін.). ‑ К.: Сфера, 2001. – 176 с.

32. Финченко Е.А., Степанов В.В. Информационное обеспечение центральной районной больницы и сельского здравоохранения // Проблемы управления здравоохранением.-   2004 .- № 1 (14).- С. 21- 30.

33. Ціхонь О.В., Семенів І.П. Досвід роботи та розробка багатофункціональної мережевої інформаційної системи Івано-Франківської обласної клінічної лікарні // В кн.: Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині.-К.-2003.-С.87-89.

34. Шортел С., Калюжний А. Менеджмент в охороні здоров’я: Пер. з англ. / За ред. І.М. Солоненка. ‑ К.: Основи, 1998. ‑ 500 с.

35. Jenkins A.,  Witzel M.  Информационные технологии в бизнесе. Бизнес-класс // www.management.com\ua\ims041.html

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Організація роботи лікувльно-профілактичних закладів” (для магістрів)

Підготовлено: старшим викладачем кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Корінчевською Іриною Анатоліївною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №6   від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Організація роботи лікувльно-профілактичних закладів” (для магістрів). — К.: МАУП, 2010. -16 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, завдання для контрольних робіт,а також список  літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2010

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Якісне медичне і фармацевтичне забезпечення населення України визначено стратегічним завданням держави. Охорона здоров’я є однією з найскладніших і багаторівневих галузей. Сьогодення потребує реформування діяльності галузі, напрямками якого є впровадження нових форм організації медичної допомоги, перехід до загальної лікарської практики на зразок сімейного лікаря, багатоканальність фінансування медичної діяльності, акредитація та ліцензування медичних закладів. Пріоритетні напрямки розвитку галузі визначені Указом Президента України “Про основні напрямки соціальної політики на період до 2012 року”, висвітлені у Посланні до Верховної Ради “Україна: поступ у XXI століття” і сформульовані у міжгалузевій комплексній програмі “Здоров’я нації”. Реформи у суспільстві принесли деякі позитивні зміни у розвиток галузі охорони здоров’я. Посилились вимоги до оптимальних форм організації медичної допомоги та фармацевтичного забезпечення діяльності галузі. Здійснюється

оптимізація та упорядкування мережі закладів охорони здоров’я та їх кадрового забезпечення, що підвищує роль якісної фахової підготовки медичного та фармацевтичного працівника на сучасному рівні.

Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів з організацією медичного забезпечення населення України і організацією діяльності основних типів закладів охорони здоров’я в умовах реформування галузі, а також сформувати практичні навички організації діяльності різних типів і видів закладів охорони здоров’я.

Основними завданнями дисципліни є  вивчення:

  • основних понять про організацію медичного забезпечення дорослого населення та визначення основних видів і типів закладів, що надають медичну допомогу;
  • сутності амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому міському населенню, її розвиток і перспективи;
  • особливостей фармацевтичного забезпечення і його перспективи;
  • закономірностей організації стаціонарної допомоги, факторів, що впливають на її ефективність і шляхи реформування;
  • особливостей організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

При вивченні курсу “Організація роботи лікувально-профілактичних закладів”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Вивчення дисципліни “Організація роботи лікувально-профілактичних закладів” передбачає тісні зв’язки з іншими дисциплінами курсу і спрямована на формування фахівця-управлінця в галузі охорони здоров’я, який має сучасні знання з реформування і функціонування галузі охорони здоров’я в ринкових умовах.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

 дисципліни 

„ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ”

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль  1. Теоретичні основи організації роботи закладів охорони здоров’я  
1 Типи і види медичних закладів
2 Особливості роботи мережі медичних закладів та їх працівниківв умовах реформування галузі охорони здоров’я
3 Характеристика організації амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому міському населенню і основних видів закладів для її надання
4 Роль різних медичних закладів в наданні стаціонарної допомоги
5 Перехід до загальної лікарської практики на зразок сімейноїмедицини
6 Основи фармацевтичної діяльності
Змістовий модуль  2. Практичні основи медичної діяльності
7 Номенклатура закладів охорони здоров’я і лікарських посад
8 Міська поліклініка: завдання, структура
9 Стаціонар багатопрофільної лікарні: функції, структура
10 Особливості організації роботи сільської дільничої лікарні

 

Разом годин:

 

Зміст дисципліни

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ  

Змістовий модуль  1. Теоретичні основи організації роботи закладів охорони здоров’я

 

Тема 1. Типи і види медичних закладів

Принципи та види лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню України. Типи і види закладів охорони здоров’я. Фармацевтичні заклади охорони здоров’я. Лікувально-профілактичні заклади. Номенклатура закладів охорони здоров’я. Перелік лікарських посад.

Література: [1, 2, 8, 10, 12, 13]

Тема 2. Особливості роботи мережі медичних закладів та їх працівників

в умовах реформування галузі охорони здоров’я

Розмежування функцій медичних працівників залежно від участі медичних закладів у наданні медичної допомоги різного ступеня складності. Ліцензування та акредитація в галузі охорони здоров’я. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики.

Література: [ 3, 8- 13] 

Тема 3. Характеристика організації амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому міському населенню і основних видів закладів для її надання

Сучасні особливості зростання ролі амбулаторно-поліклінічної допомоги в первинному медико-санітарному забезпеченні населення. Недоліки позастаціонарної ланки медичної допомоги та перспективи її розвитку. Дільничний принцип обслуговування.

Література: [3, 8-13]

 

 

Тема 4. Роль різних медичних закладів в наданні стаціонарної допомоги

Чинники формування потреби в стаціонарній допомозі. Обсяг і рівень госпіталізації, їх показники. Фактори, що обумовлюють потребу в стаціонарній допомозі населення України. Функції сучасної лікарні за рекомендаціями ВООЗ. Завдання завідувача відділення стаціонару. Зміст роботи лікаря-ординатора. Завдання та зміст роботи середнього медичного персоналу стаціонарного відділення. Заходи, що сприяють покращенню якості стаціонарної допомоги та ефективному використанню ліжкового фонду і забезпеченню ліжками.

Література: [3, 8-13]

 

Тема 5. Перехід до загальної лікарської практики на зразок сімейної

медицини

Визначення понять “сімейна медицина” та “сімейний лікар”. Актуальність впровадження сімейної медицини. Завдання сімейного лікаря, фахові обов’язки. Перехід від дільничного принципу обслуговування до сімейної медицини в Україні. Етапи впровадження загальної лікарської практики. Характеристика існуючих організаційних моделей роботи сімейних лікарів.Приклади організації системи сімейної практики в різних країнах (Велика Британія, Скандинавські країни, США, Росія). Фактичний стан ПМСД в Україні, її поетапне реформування на засадах сімейної медицини.

Література: [1–3, 5, 6, 8–13]

Тема 6. Основи фармацевтичної діяльності

Перелік посад фармацевтичних працівників, що заміщуються фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізори). Перелік фармацевтичних закладів охорони здоров’я. Визначення понять “аптека”, “лікарська аптека”, “фармацевтичне виробництво”. Завдання різних типів фармацевтичних закладів. Динаміка чисельності і організація роботи із медикаментозного забезпечення діяльності закладів охорони здоров’я. Стандарти акредитації аптечних установ.

Література: [1, 2, 4, 10, 11, 12, 13]

Змістовий модуль  2. Практичні основи медичної діяльності

Тема 7. Номенклатура закладів охорони здоров’я і лікарських посад

 

Посадові обов’язки головного лікаря міської лікарні, завідувача відділення, лікаря стаціонару. Перелік лікарських посад у фармацевтичних закладах. Посадові особи, які беруть участь в управлінні лікувально-профілактичними закладами, їх завдання.

Література: [8, 10, 12]

Тема 8. Міська поліклініка: завдання, структура

Схема організації міської поліклініки відповідно до її завдань. Структура основних підрозділів. Основні розділи роботи дільничного лікаря-терапевта, лікаря кабінету інфекційних захворювань, лікаря-спеціаліста. Чинники, що впливають на ефективність роботи поліклініки. Переваги та недоліки дільничного принципу обслуговування населення. Обов’язки дільничного терапевта та дільничної медичної сестри. Визначення диспансерного методу, його принципи, етапи диспансеризації. Принципи та методи відбору контингенту для диспансерного спостереження.

Література: [2, 4, 8, 10, 11, 13]

 

Тема 9. Стаціонар багатопрофільної лікарні: функції, структура

Схема організації багатопрофільної лікарні, структура стаціонару, функції приймального відділення і лікувально-діагностичних підрозділів. Організація роботи завідувача стаціонарного відділення, лікаря-ординатора. Чинники, що впливають на ефективність роботи стаціонару. Структурні підрозділи служби анестезіології та реанімації в лікарнях, їх основні завдання.

Література: [4, 5, 10, 11 - 13]

Тема 10. Особливості організації роботи сільської дільничої лікарні

 

Структура плану сільської дільничої лікарні. План роботи СДЛ (СЛА). Організаційні заходи (розвиток мережі закладів дільниці, керівництво медичними закладами дільниці і громадсько-санітарними організаціями, зв’язок з сільськими радами). Робота з кадрами (розподіл, виховання, підвищення їх ділової кваліфікації). Санітарно-протиепідимічна робота сільської дільничої лікарні.

Література: [1, 2, 3, 5, 11 - 13]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Відповідно до навчального плану студенти виконують контрольну роботу з дисципліни “Організація роботи лікувально-профілактичних закладів”. Виконання контрольної роботи сприятиме поглибленому вивченню основних тем курсу, формуванню практичних навичок з організації різних форм надання медичної допомоги. Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

 

Перша літера прізвищастудента

 

Номер варіантаконтрольної роботи

 

А, Б, В 1
Г, Д, Е 2
Є, Ж, З 3
І, Ї, Й, К 4
Л, М, Н 5
О, П, Р 6
С, Т, У 7
Ф, Х, Ц 8
Ч, Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи — поглибити і розширити спектр знань у галузі організації роботи лікувально-профілактичних закладів на основі визначення основних форм надання медичної допомоги, а також сформувати у студентів вміння самостійно працювати з навчальною спеціальною літературою, законодавчими актами, штатними нормативами, обліковими документами та матеріалами власних досліджень у закладах охорони здоров’я.

Послідовність виконання контрольної роботи:

1. Індивідуальне завдання слід доповнити описово (словами) або схемами та цифрами.

2. Скласти список використаної літератури.

3. Посилання на облікові документи або звіти закладів охорони здоров’я потребують ксерокопій документів в додатках.

4. Додатки.

Контрольна робота повинна бути здана у строк, встановлений навчальним планом. Студенти, що не здали контрольної роботи, до заліку не допускаються. Контрольну роботу потрібно підписати і зазначити дату її виконання. При задовільному її виконанні контрольну роботу буде зараховано. За наявності зауважень викладача студент доопрацьовує роботу з урахуванням зауважень і здає її до деканату.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

1. Навести схему структури денного стаціонару поліклініки.

2. Перелічити існуючі в Україні посади фармацевтичних працівників, які заміщуються фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізор).

3. Фактори, що впливають на термін лікування хворого у стаціонарі і залежать від роботи лікарні.

 

Варіант 2

1. Згідно з переліком закладів охорони здоров’я скласти перелік фармацевтичних закладів.

2. Навести схему амбулаторії сімейного лікаря.

3. Дати визначення понять “хоспіс”, “лікарня”, “центр”, “здоровпункт”.

 

Варіант 3

1. Навести схему стаціонару багатопрофільної лікарні.

2. Дати визначення понять “лікарняна” або “міжлікарняна” аптека.

3. Завдання кабінету інфекційних захворювань поліклініки.

 

 

Варіант 4

1. Навести перелік закладів охорони здоров’я, що належать до типу 1.1. “Лікарняні заклади”.

2. Навести структуру денного стаціонару поліклініки.

3. Заклади, що посідають провідне місце у системі стаціонарної допомоги дорослому міському населенню.

 

Варіант 5

1. Дати визначення поняття “первинна медико-санітарна допомога”.

2. Навести схему основних підрозділів міської поліклініки.

3. Розділи роботи дільничного лікаря-терапевта.

 

Варіант 6

1. Визначити завдання, які виконує аптека як заклад охорони здоров’я.

2. Зазначити основні підрозділи стаціонару.

3. Підрозділи амбулаторії сімейного лікаря.

 

Варіант 7

1. Зазначити види та типи закладів охорони здоров’я.

2. Навести структуру денного стаціонару поліклініки.

3. Основні розділи роботи завідувача відділення стаціонару міської лікарні.

 

Варіант 8

1. Навести структуру підрозділів міської лікарні.

2. Навести динаміку змін забезпеченості аптечними закладами в Україні.

3. Заходи, що сприяють раціональному використанню ліжкового фонду лікарні.

 

Варіант 9

1. Навести основні відділення міської поліклініки.

2. Основні розділи роботи лікаря-ординатора стаціонару.

3. Якими закладами представлена наукова база фармацевтичної галузі?

 

Варіант 10

1. Навести розподіл аптечних закладів в Україні за формами власності.

2. Навести схему структури міської лікарні.

3. В яких закладах може працювати сімейний лікар?

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Охарактеризуйте організаційні принципи лікувально-профілактичної допомоги та фармацевтичного забезпечення.
  2. Перелічіть види лікувально-профілактичної допомоги та заклади, що її надають, а також види фармацевтичних закладів.
  3. Вкажіть фактори, що визначають потребу в стаціонарній допомозі (у тому числі у спеціалізованій), а також в забезпеченні ліками.
  4. Які чинники впливають на формування потреби в медичному персоналі?
  5. Охарактеризуйте види лікувально-профілактичної допомоги за ступенем складності та вкажіть, у яких основнихзакладах надається той чи інший вид допомоги.
  6. Ліцензування та акредитація медичних і фармацевтичних закладів.
  7. Охарактеризуйте методику акредитації медичних закладів.
  8. Перелічіть посадові особи, які беруть участь в управлінні лікувально-профілактичними закладами, та зазначте, у чому полягають їх завдання.
  9. Розподіл аптечних закладів за формами власності.
  10. Чинники, що визначають роль амбулаторії і поліклініки у медичному забезпеченні населення.
  11. Завдання міської поліклініки.
  12. Характеристика основних розділів роботи поліклініки.
  13. Структура поліклініки.
  14. Формування штату поліклініки.
  15. Функції реєстратури.
  16. Переваги та недоліки дільничного принципу обслуговування населення.
  17. Обов’язки дільничного терапевта та дільничної медичної сестри.
  18. Визначення диспансерного методу, його принципи, етапи диспансеризації.
  19. Принципи та методи відбору контингенту для диспансерного спостереження.
  20. Види реабілітації, їх суть та організація медичної реабілітації.
  21. Організація роботи кабінету інфекційних захворювань.
  22. Призначення пункту невідкладної допомоги.
  23. Значення стаціонарозамінюючої допомоги, її організаційні форми.
  24. Функції та структура денного стаціонару.
  25. Причини посилення окремих видів спеціалізованої допомоги в поліклініках, їх організаційні форми.
  26. Завдання допоміжно-діагностичних підрозділів поліклініки.
  27. Динаміка забезпеченості аптечними закладами в Україні.
  28. Чинники, що впливають на потребу в стаціонарній допомозі.
  29. Завдання міської лікарні.
  30. Формування штату стаціонарів.
  31. Структурні підрозділи стаціонару багатопрофільної міської лікарні.
  32. Основні завдання приймального відділення.
  33. Структурні підрозділи служби анестезіології та реанімації в лікарнях, їх основні завдання.
  34. Засади формування відділень (палат) денного перебування та сестринського догляду, їх завдання.
  35. Визначення потреби у створенні спеціалізованих медичних центрів, їх роль у медичному забезпеченні населення.
  36. Виробництво фармацевтичних препаратів в Україні.
  37. Завдання завідувача відділення стаціонару.
  38. Зміст роботи лікаря-ординатора.
  39. Завдання та зміст роботи середнього медичного персоналу стаціонарного відділення.
  40. Заходи, що сприяють покращенню якості стаціонарної допомоги та ефективному використанню ліжкового фонду і забезпеченню ліжками.
  41. Розподіл аптечних закладів в Україні.
  42. Визначення поняття “первинна медико-санітарна допомога” (ПМСД).
  43. Основні принципи ПМСД.
  44. Чинники розвитку сімейної медицини.
  45. Характеристика існуючих організаційних моделей роботи сімейних лікарів.
  46. Приклади організації системи сімейної практики в різних країнах (Велика Британія, Скандинавські країни, США, Росія).
  47. Фактичний стан ПМСД в Україні, її поетапне реформування на засадах сімейної медицини.
  48. Завдання та зміст роботи сімейного лікаря.
  49. Можливі організаційні моделі сімейної медицини в Україні.
  50. Підрозділи амбулаторій сімейної медицини в Україні.
  51. Штатні посади працівників сімейної медицини.
  52. Показники діяльності закладів охорони здоров’я.
  53. Методики оцінки якісної діяльності закладів охорони здоров’я.
  54. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами.

55. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я.

56. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики.

  1. Стандарти акредитації аптечних установ.
  2. Визначення понять “сімейна медицина” та “сімейний лікар”.
  3. Завдання сімейного лікаря, фахові обов’язки.
  4. Перехід від дільничного принципу обслуговування до сімейної медицини в Україні.
  5. Загальні характеристики та специфічні особливості закладів охорони здоров’я.

62. Критерії макрооточення закладу охорони здоров’я.

63. Які основні категорії споживачів послуг (товарів) закладів охорони здоров’я?

64. Які нормативно-правові документи визначають та регламентують діяльність закладів охорони здоров’я в Україні?

65. Охарактеризуйте основні складові безпосереднього оточення закладу охорони здоров’я.

66. За якими ознаками класифікують заклади охорони здоров’я?

67. Які основні типи закладів охорони здоров’я формують систему охорони здоров’я України?

68. Наведіть класифікацію лікарняних закладів охорони здоров’я за сферою діяльності.

69. Які заклади формують санітарно-епідеміологічну службу України?

70. В чому полягають основні особливості фармацевтичних (аптечних) закладів?

71. Наведіть класифікацію закладів охорони здоров’я за організаційно-правовою формою діяльності.

72. В яких випадках проводиться ліцензування господарської діяльності з провадження медичної практики?

73. Наведіть основні ліцензійні вимоги до господарської діяльності із провадження медичної практики.

74. Охарактеризуйте основні кваліфікаційні вимоги до процесу провадження медичної практики.

75. Перелічіть основні документи, які подаються в Міністерство охорони здоров’я України з метою ліцензування господарської діяльності з медичної практики.

76. В чому полягає сутність державного контролю за дотриманням умов і правил підприємницької діяльності з медичної практики?

77. Які чинники обумовлюють ефективний державний контроль за  якістю проведення господарської діяльності з медичної практики?

78. Які вимоги покладені в основу державного контролю за торгівлею лікарськими засобами?

79. Перелічіть складові технічного та технологічного регламентів виробництва лікарських засобів.

80. Визначте ліцензійні вимоги до основних технологічних зон приміщень для виробництва лікарських засобів.

81. В чому полягає специфіка ліцензійних вимог до виробництва стерильної фармацевтичної продукції?

82. Охарактеризуйте основні ліцензійні вимоги до організаційної роботи закладів з оптової торгівлі лікарськими засобами.

83. Визначте основні ліцензійні вимоги до приміщень аптечних складів.

84. В чому полягають загальні принципи зберігання лікарських засобів в аптечних складах?

85. Охарактеризуйте санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень аптечної бази.

86. Який мінімальний розмір аптек та їх структурних підрозділів?

87. Охарактеризуйте чинні вимоги до обладнання та санітарно-гігієнічних умов роботи аптек.

  1. В якому порядку проходить державна акредитація закладів охорони здоров’я?
  2. Які критерії беруться до уваги при акредитації закладів охорони здоров’я?
  3. Які вимоги державної акредитації щодо розподілу функціональних обов’язків в апараті управління лікувально-профілактичним закладом?

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

А .Нормативно-правові акти

  1. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 4.
2.     Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” № 963 від 8 серпня 2000 р. // Офіційний вісн. України. – 2000. – № 32. – С. 22.
  1. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я” № 765 від 15 липня 1997 року.
4.     Наказ МОЗ України “Стандарти акредитації аптечних установ” № 2 від 12 січня 1998 р.
5.     Наказ МОЗ України “Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини” № 195 від 10.08.2000.
  1. Наказ МОЗ України “Про ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики” № 38/63 від 16.02.2001.(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держпідприємництва № 23/57 від 15.02.02 )
  2. Наказ МОЗ України “Про затвердження Порядку визначення установ з проведення атестації та експертизи в галузі народної і нетрадиційної медицини” № 324  від 23.08.2002р.
  3. Наказ МОЗ України “Про акредитацію закладів охорони здоров’я” №287 від 29.09.97, із змінами 12.03.2005.

Б. Основна:

  1. Агаев Э.Р., Болдырева В.В. Сельский врачебный участок.- М.: Медицина, 1975.-С. 165-175.
  2. Баркман Э. М., Родов Я.И. Управление больницей.- М.: Медецина, 1992.-248 с.
  3. Гаврилов Н.И., Фофонов В.П. Организация медицинской помощи сельскому населению.,- М.: Медицина,1982.- С. 34-41.
  4. Голяченко О. М. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. —399 с.
  5. Діяльність галузі охорони здоров’я за 2008 рік. — К., 2002.
  6. Зимин В.П. Организация непрерывной системы контроля качества медицинской помощи в многопрофильном стационаре в системе обязательного медицинского страхования // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №3. – С. 31-36.К., 1993. — Ч. 1.
  7. Лехан В.М.  Система охорони здоров’я в Україні.: підсумки, проблеми, перспективи. ‑ К.: Сфера, 2002. ‑28 с.
  8. Медицинская помощь на дому. Будущее стационара: Пер. с англ. — К., 1996. — 385 с.

В. ДодатковБ. Основна:

а:

  1. Общепрактическая и семейная медицина: Пер. с нем./ Под ред. М. М. Комеха. — Минск, 1997. — 618 с.

10. Овчаров В.К. Аккредитация и оценка качества деятельности медицинских учреждений // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1995. — №4. – С. 25-35.

11. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения / Под ред. Ю. П. Лисицина, Н. Я. Копытина. — М., 1984. —

12. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения: В 2 т. / Под ред. Ю. П. Лисицина. — М., 1987.

13. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Під ред. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я”

Підготовлено к.е.н., доц. кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Фетісовою Н.І.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного  менеджменту (протокол № 6 від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Фетісова Н.І. Навчальна програма дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я”. – К.: МАУП, 2010. – 16 с.

Методична розробка містить пояснювальну записку, навчально-тематичний план, програмний матеріал дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список рекомендованої літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.  

Мета вивчення дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я”: ознайомлення з основними поняттями індивідуального та громадського здоров’я населення; формування ідеології визначення ролі здоров’я нації в розвитку держави; ознайомлення з принципами методології аналізу шляхів та можливостей збереження і зміцнення індивідуального здоров’я та здоров’я нації.

Основним завданням курсу є формування у студентів знань з таких основних питань: 

  • сучасні уявлення та концепції формування і збереження здоров’я населення засобами державного управління;
  • стан здоров’я населення та фактори, що впливають на здоров’я в Україні перехідного періоду;
  • формування ідеології та концепції зміцнення і покращення здоров’я нації;
  • основні тенденції стратегії і тактики управління рівнем здоров’я населення України.

Міжпредметні зв’язки: 

Вивчення дисципліни “Державне управління охороною громадського здоров’я” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Державна політика у сфері охорони здоров’я”, “Законодавство у сфері охорони здоров’я”, “Теорія і практика державного управління охороною здоров’я”, “Управління змінами у сфері охорони здоров’я” та ін.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 дисципліни

“Державне управління
охороною громадського здоров’я”
№з/п Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль І. Теоретичні та управлінські аспекти формування здоров’я
1. Здоров’я як системна категорія — сутність, зміст і визначення (ВООЗ, 1999)
2. Індивідуальне здоров’я як особистісна характеристика людини
3. Громадське здоров’я як показник національної безпеки і конкурентоспроможності держави
4. Медико-соціальні проблеми формування, підтримки і покращення здоров’я населення України. Аспекти національного і регіонального управління
Змістовий модуль  ІІ. Медико-соціальні аспекти формування здоров’я
5. Демографічні проблеми України як інтегральний показник стану громадського здоров’я
6. Поняття прогнозу здоров’я. Фактори ризику здоров’я
7. Особливості трансформаційного періоду в економіці і громадському суспільстві, їх вплив на стан здоров’я і систему охорони здоров’я в Україні
8. Стрес як головний соціальний чинник захворювань в ХХІ столітті
9. Сучасна державна політика запобігання негативному впливу екологічних факторів на стан здоров’я населення

Разом годин:72

Зміст дисципліни

“Державне управління

охороною громадського здоров’я”

 

Змістовий Модуль І. Теоретичні та управлінські аспекти формування здоров’я

 

Тема 1. Здоров’я як системна категорія — сутність, зміст і визначення (ВООЗ, 1999)

         Сучасна концепція індивідуального і громадського здоров’я. Нові уявлення щодо принципів охорони здоров’я. Основні принципи сучасної теорії і практики громадської охорони здоров’я. Принципи сприяння покращенню здоров’я: емансипації та позитивності, активізації потенціалу, участі, мережевої взаємодії, соціального підкріплення, відповідальності. партнерства, пристосування. Модель факторів здоров’я. Напрямки пріоритетності діяльності сприяння покращенню здоров’я. 

Поняття про індивідуальне і громадське здоров’я. Біосоціальні аспекти категорії здоров’я і його порушення. Визначення поняття “здоров’я” за ВООЗ. Сфери та складові здоров’я. Рівні здоров’я. Зв’язок здоров’я з базисними організаційними структурами. Коефіцієнт життєстійкості нації.

Методологічні підходи у визначенні концепції індивідуального і громадського здоров’я. Концепція триєдності системи “природа – людина — суспільство”. Концепція сприйняття покращенню громадського здоров’я. Концепція сприйняття покращенню здоров’я (Оттавська хартія 1986 р.).  Програма Європейського регіонального бюро ВООЗ “Здоров’я — 21”. Програма ВООЗ “Здоров’я для всіх до 2000 року і далі”. Етапи формування сучасної політики ВООЗ щодо охорони громадського здоров’я.

Література основна [2, 3, 7-9, 11]

Література додаткова [18, 22]

 

Тема 2. Індивідуальне здоров’я як особистісна характеристика людини

Індивідуальне здоров’я. Сучасний погляд та визначення. Особистісні та соціальні засади формування, збереження та передачі. Здоровий спосіб життя як шлях забезпечення особистого здоров’я. Передумови доброго здоров’я (Оттавська Хартія). Завдання системи управління охороною здоров’я, їх узгодженість із програмами ВООЗ та ЄС у формуванні та збереженні індивідуального здоров’я в побуті та на робочому місці.

Література основна [2, 3, 7-9, 11]

Література додаткова [18, 20, 29]

Тема 3. Громадське здоров’я як показник національної безпеки і конкурентоспроможності держави

Сутність громадського здоров’я. Базова ознака громадського здоров’я – благополуччя. Оцінка стану громадського здоров’я. Ідентифікатори громадського здоров’я.

Планування програми сприяння покращенню громадського здоров’я. Алгоритм програм сприяння здоров’ю. Модель планування процесу сприяння здоров’ю.

Моніторинг та оцінка діяльності з покращення громадського здоров’я. Критерії моніторингу та оцінки діяльності спеціалістів, які надають послуги у сфері покращення громадського здоров’я. Критерії моніторингу та оцінки інновацій у сфері покращення громадського здоров’я. Критерії моніторингу та оцінки ефективності міжсекторної взаємодії у сфері покращення громадського здоров’я.

Роль галузей суспільного життя у формуванні громадського здоров’я. Міжгалузеві механізми підтримки. Міжгалузеві механізми управління в галузі охорони громадського здоров’я.

Література основна [7, 9, 11]

Література додаткова [17, 19, 24, 30]

Тема 4. Медико-соціальні проблеми формування, підтримки і покращення здоров’я населення України. Аспекти національного і регіонального управління

Системний підхід до проблем формування, збереження і генерування здоров’я. Методологія і методичні засоби в управлінні охороною здоров’я. Біосоціальні засади охороною здоров’я населення України. Системний підхід до управління і реформ у галузі охороною здоров’я. Наукові основи реформування управління охороною здоров’я. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на боротьбу із туберкульозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ВІЛ/СНІДом, онкологічними захворюваннями, на вдосконалення служби охорони материнства і дитинства, медицини катастроф, трансплантації, донорства, сільської охорони здоров’я, впровадження сімейної медицини тощо.

Регіональні аспекти нового напрямку в охороні здоров’я. Регіональні особливості охорони громадського здоров‘я.

Література основна [5, 7- 10]

Література додаткова [12, 13, 15, 18, 28]

Змістовий модуль  ІІ. Медико-соціальні аспекти формування здоров’я

Тема 5. Демографічні проблеми України як інтегральний показник стану громадського здоров’я

 Медико-соціальні аспекти демографічних процесів. Демографічні показники. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення.

Демографічна ситуація в Україні. Народжуваність. Фактори, що впливають на рівень народжуваності. Смертність. Середня очікувана тривалість життя. Причини, наслідки, завдання державної політики ризику смертності.

Література основна [5, 7]

Література додаткова [16, 23, 27, 33]

Тема 6. Поняття прогнозу здоров’я. Фактори ризику здоров’я

Екзогенні та ендогенні фактори ризику здоров’я. Міжсекторальні технології здоров’я. Міжсекторальне управління ризиками в системі охорони здоров’я.

Здоровий спосіб життя як нова технологія підтримки здоров’я. Поняття здорового способу життя. Складові здорового способу життя. Поняття формування здорового способу життя. Поняття ідеології формування здорового способу життя. Принципи формування здорового способу життя. Стратегії формування здорового способу життя. Заходи щодо формування здорового способу життя. Методологія і методика формування здорового способу життя. 

Епідеміологія основних неінфекційних захворювань. Інтегрована профілактика основних хронічних неінфекційних захворювань. Обґрунтування оптимізації програми профілактики основних хронічних неінфекційних захворювань. Система обліку і моніторингу факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань. Картка обліку факторів ризику. Інформаційна система корекції факторів ризику. Технологія та перспективи реалізації програми інтегрованої профілактики хронічних неінфекційних захворювань.

Національні і міжнародні програми запобігання захворюванням. Нові технології здоров’я.

Література основна [5, 7]

Література додаткова [24, 29, 33]

Тема 7. Особливості трансформаційного періоду в економіці і громадському суспільстві, їх вплив на стан здоров’я і систему охорони здоров’я в Україні

Медико-соціальні аспекти здоров’я: проблеми перехідного періоду. Особливості системи охорони здоров’я в перехідний період. Фактори впливу на стан здоров’я: економічне забезпечення, зміни в системі охорони здоров’я, роль громадських організацій, роль людини. Громадські організації – партнери в охороні здоров’я. Стратегія формування здорового способу життя в умовах трансформаційної економіки

Література основна [1-6, 9, 10]

Література додаткова [21, 25, 28, 30]

Тема 8. Стрес як головний соціальний чинник захворювань в ХХІ столітті

Біосоціальні причини і прояви стресу. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення. Поведінкові, інтелектуальні, емоційні та фізіологічні прояви професійного стресу. Постійний стрес, пов’язаний з роботою – важливий чинник депресивних розладів. Рекомендації стосовно запобіганню стресів. Рекомендації Європейської Комісії. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення. Зелена книга Європейської Комісії стосовно “підтримки європейської мережі корпоративної соціальної відповідальності”.

Література основна [12]

Література додаткова [24, 32]

Тема 9. Сучасна державна політика запобігання негативному впливу екологічних факторів на стан здоров’я населення

Актуальність екологічних аспектів в охороні здоров’я населення України. Географія здоров’я в Україні. “Екологічна нерівність” громадян України. Екологічна культура населення.

Міжгалузева сутність механізмів управління екологенними захворюваннями. Міжгалузевий характер екологічних проблем і їх вирішення. Екологічна відповідальність.

Сучасні екосоціальні системи.

Нові аспекти екологічної політики. Сучасні аспекти безпечної життєдіяльності. Соціально-гуманітарні аспекти оптимізації екологічної політики.

Література основна [7, 11]

Література додаткова [26, 31]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми на­вчання є складовою навчального процесу й активною формою са­мостійної роботи студентів,

Мета контрольної роботи — поглибити та систематизувати здо­буті в процесі вивчення курсу теоретичні знання, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, за­конодавчими актами та статистичними матеріалами і застосовувати теоретичні знання та набуті навички на практиці для дослідження й аналізу соціально-економічних процесів, що є основою державного управління охороною громадського здоров’я.

Контрольна робота повинна мати обсяг не менше 15-ти сторінок тексту (комп’ютерний набір — 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел.

Варіант контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента Номер варіанту контрольної роботи
А, Б, В 1
Г, Д, Е,Є 2
Ж, З, І 3
Й, К, Л 4
М, Н,О 5
П, Р, С 6
Т, У, Ф 7
Х, Ц, Ч 8
Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

  1. Основні принципи сучасної теорії і практики громадської охорони здоров’я.
  2. Екзогенні та ендогенні фактори ризику здоров’я.
  3. Завдання. На основі статистичних даних розгляньте особливості епідситуації та організації протитуберкульозних заходів серед населення певного регіону України.

 

Варіант 2

  1. Поняття про індивідуальне і громадське здоров’я.
  2. Природний рух населення.
  3. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте поведінкові прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.
  4. Здоровий спосіб життя як шлях забезпечення особистого здоров’я.
  5. Механічний рух населення.
  6. Завдання. На основі статистичних даних розгляньте особливості епідситуації та організації заходів, спрямованих на боротьбу із інфекційними захворювання, серед населення певного регіону України.

 

Варіант 3

 

Варіант 4

  1. Роль галузей суспільного життя у формуванні громадського здоров’я.
  2. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на вдосконалення служби охорони материнства і дитинства, медицини катастроф, трансплантації, донорства.
  3. Завдання. На основі статистичних даних проаналізуйте показники природного та механічного руху населення певного регіону України.

 

Варіант 5

  1. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на боротьбу із туберкульозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією.
  2. Нові аспекти екологічної політики.
  3. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте емоційні прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.

 

Варіант 6

  1. Медико-соціальні аспекти демографічних процесів.
  2. Екологічна відповідальність.
  3. Завдання. Розгляньте та порівняйте середню динаміку тривалості життя в Україні та інших державах світу.
  4. Демографічна ситуація в Україні.
  5. Географія здоров’я в Україні.
  6. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте інтелектуальні прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.
  7. Здоровий спосіб життя як нова технологія підтримки здоров’я.
  8. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення.
  9. Завдання. Визначте конкретну проблему здоров’я населення регіону та запропонуйте конкретні заходи поліпшення ситуації.

 

Варіант 7

 

Варіант 8

 

Варіант 9

  1. Епідеміологія основних неінфекційних захворювань.
  2. Сучасні стресогенні фактори і здоров’я населення.
  3. Завдання. На прикладі будь-якої організації проаналізуйте фізіологічні прояви професійного стресу. Розробіть систему заходів, щодо зменшення негативного впливу професійної ситуації на фізіологічний та психологічний стан працівників організації.

 

Варіант 10

1.     Національні і міжнародні програми запобігання захворюванням.

  1. Особливості системи охорони здоров’я в перехідний період.
  2. Завдання. Проаналізуйте стан поширеності алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії в Україні. Визначте, які заходи слід здійснювати для зменшення їх розповсюдження. Визначите можливість застосування світового досвіду з даного питання.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

  1. Принципи сприяння покращенню здоров’я.
  2. Модель факторів здоров’я.
  3. Біосоціальні аспекти категорії здоров’я і його порушення. Визначення поняття “здоров’я” за ВООЗ.
  4. Сфери та складові здоров’я.
  5. Рівні здоров’я.
  6. Коефіцієнт життєстійкості нації.
  7. Напрямки пріоритетності діяльності сприяння покращенню здоров’я.
  8. Концепція сприйняття покращенню здоров’я (Оттавська хартія 1986 р.). 
  9. Здоровий спосіб життя як шлях забезпечення особистого здоров’я.

10. Передумови доброго здоров’я (Оттавська Хартія).

11. Модель планування процесу сприяння здоров’ю.

12. Сутність громадського здоров’я.

13. Базова ознака громадського здоров’я – благополуччя.

14. Оцінка стану громадського здоров’я.

15. Ідентифікатори громадського здоров’я.

16.  Алгоритм програм сприяння здоров’ю.

17.  Модель планування процесу сприяння здоров’ю.

  1. Критерії моніторингу та оцінки діяльності спеціалістів, які надають послуги у сфері покращення громадського здоров’я.
  2. Критерії моніторингу та оцінки інновацій у сфері покращення громадського здоров’я.
  3. Критерії моніторингу та оцінки ефективності міжсекторної взаємодії у сфері покращення громадського здоров’я.

21. Системний підхід до проблем формування, збереження і генерування здоров’я.

22. Методологія і методичні засоби в управлінні охороною здоров’я.

23. Біосоціальні засади охороною здоров’я населення України.

24. Системний підхід до управління і реформ у галузі охороною здоров’я.

25. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на боротьбу із туберкульозом, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ВІЛ/СНІДом, онкологічними захворюваннями

26. Основні національні і регіональні програми, спрямовані на вдосконалення служби охорони материнства і дитинства, медицини катастроф.

27. Основні національні і регіональні програми з  питань трансплантації, донорства, сільської охорони здоров’я, впровадження сімейної медицини.

28. Демографічні показники: чисельність і склад населення.

29. Механічний рух населення.

30. Природний рух населення.

31. Демографічна ситуація в Україні.

32. Фактори, що впливають на рівень народжуваності.

33. Екзогенні та ендогенні фактори ризику здоров’я.

34. Поняття здорового способу життя.

35. Складові здорового способу життя.

36. Поняття формування здорового способу життя.

37. Поняття ідеології формування здорового способу життя.

38. Принципи формування здорового способу життя.

39. Стратегії формування здорового способу життя.

40. Заходи щодо формування здорового способу життя.

41. Методологія і методика формування здорового способу життя.

42. Інтегрована профілактика основних хронічних неінфекційних захворювань.

43. Обґрунтування оптимізації програми профілактики основних хронічних неінфекційних захворювань.

44. Система обліку і моніторингу факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань.

45. Картка обліку факторів ризику.

46. Інформаційна система корекції факторів ризику.

47. Технологія та перспективи реалізації програми інтегрованої профілактики хронічних неінфекційних захворювань.

48. Фактори впливу на стан здоров’я: економічне забезпечення, зміни в системі охорони здоров’я, роль громадських організацій, роль людини.

49. Поведінкові, інтелектуальні, емоційні та фізіологічні прояви професійного стресу.

50. Постійний стрес, пов’язаний з роботою – важливий чинник депресивних розладів. Рекомендації стосовно запобіганню стресів.

51. Стандарти  Європейської Комісії з ергономічних принципів психічного навантаження.

52. Зелена книга Європейської Комісії стосовно “підтримки європейської мережі корпоративної соціальної відповідальності”.

53. Актуальність екологічних аспектів в охороні здоров’я населення України.

54.  “Екологічна нерівність” громадян України.

55. Екологічна культура населення.

56. Міжгалузевий характер екологічних проблем і їх вирішення.

57. Екологічна відповідальність.

58. Громадські організації – партнери в охороні здоров’я.

59. Сучасні аспекти безпечної життєдіяльності.

60. Соціально-гуманітарні аспекти оптимізації екологічної політики.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові акти

  1. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я” від 06.12.2005 р. №1694/2005.
  2. Указ Президента України “Про концепцію розвитку охорони здоров’я” від 07.12.2000 р.
  3. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1993. ‑ № 4. ‑ С. 19.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про моніторинг стану здоров’я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я” / Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2272.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації на 2002-2011 роки” від 10.01.2002 р. № 14 // Офіційний вісник України. ‑ 2002. ‑ № 9. ‑ Ст. 403.
  6. Наказ Міністерства охорони здоров’я “Про рейтингову оцінку стану здоров’я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я” від 31 травня 2002 р. // Законодавство про охорону здоров’я України. – К., 2003.

Основна література

  1. Авельцева Т. П., Басюк Т. П., Безпалько О. В., Журавель Т. В., Зимівець Н. В. Основи громадського здоров`я: теорія і практика: навч.-метод. посібник / Український фонд «Благополуччя дітей» ; Центр з проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи АПН України ; Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Безпалько (ред.). — Ужгород : Патент, 2008. — 322c.
  2. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 312 с.
  3. Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б., Кунгурцев О., Мартинюк О. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб. / Українська академія держ. управління при Президентові України. — К. : УАДУ, 2001. — 144с.

10. Оболенський О. Ю., Солоненко І.М., Жаліло Л.І., Солоненко Н.Д., Рожкова І.В. Управління охороною здоров`я на місцевому рівні: національний та зарубіжний досвід. — К. : Асоціація міст України та громад, 2007. — 191c.

11. Яременко О., Вакуленко О., Жаліло Л., Комарова Н., Левін Р. Формування здорового способу життя: Навч. посіб. для слухачів курсів підвищ. кваліфікації держ. службовців / Українсько-канадський проект «Молодь за здоров’я» ; Український ін-т соціальних досліджень / Т. Тележенко (ред.). — К. : Український ін-т соціальних досліджень, 2000. — 232с.

12. Щербатых Ю.В.Психология стресса и методы коррекции. – СПб.: Питер, 2006. – 256 с.

 

Додаткова література

13. Донець М., Валовенко А., Гуня Н. Особливості епідпроцесу та організації протитуберкульозних заходів серед населення Чернігівської області в 2007-2008 роках // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 27-32.

14. Жаліло Л., Мартинюк О., Надута Г. Вплив ВООЗ на формування національної політики з охорони здоров’я в сучасних умовах України // Главный врач. – 2008. — №4. – С. 36-38.

15. Жуков Г.М., Ринда Ф.П. Практичні та теоретичні аспекти управління здоров’ям населення // Охорона здоров’я України. – 2002. – №1. – С. 32-35.

16. Кульчицька Т., Кульчицька Н., Янченко С. Стан здоров’я дітей: регіональний аспект // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 33-34.

17. Кульчицька Т., Курчатов Г., Ципко М., Подлужний Б. Сучасні закономірності громадського здоров’я в Україні // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 35-36.

18. Куценко В.І., Трілленберг Г.І. Сфера охорони здоров’я: соціально-економічні та регіональні аспекти / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України.  – К., 2005. – 367 с.

19. Майкл Бопп Сприяння покращення здоров’я в громаді. – К., 2005. – 45 с.

20. Моніторинг і оцінка діяльності з формування здорового способу життя / О.М. Балакірєва, О.О. Яременко, Р.Я. Левін та ін. – К., 2005. – 132 с.

21. Москаленко В.Ф., Бобильова О.О., Коротко О.Ш., Картиш А.П., Поляченко Ю.В.. Адміністративні та функціональні реформи в системі охорони здоров’я (аналітичний огляд) / В.Ф. Москаленко (ред.). — Т. : Укрмедкнига, 2000. — 54с.

22. Москаленко В., Грузєва Т. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я як міжнародний координаційний центр громадського здоров’я // Главный врач. – 2008. — №4. – С. 27-34.

23. Москаленко В., Зоріна С. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів: сучасний стан і тенденції (огляд) // Главный врач. – 2007. — №9. – С. 32-40.

24. Ленар Леві, Кері Купер Охорона громадського здоров’я: європейський досвід і виклики // Національна безпека і оборона. – 2009. — №1. – С.27-29.

25. Общественное здоровье и экономика / Отв. Ред. Б.Б. Прохоров. – М., 2007. – 292 с.

26. Основи соціоекології: Навч. посібник / Г.О. Бачинський, Н.В. Беренда, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г.О. Бачинського. – К.: Вища шк., 1995. – 238 с.

27. Потапова Марина Юріївна. Статистичний аналіз репродуктивного здоров’я населення України: Дис. канд. екон. наук: 08.03.01 / Київський національний економічний ун-т. — К., 2004. — 239 с.

28. Радиш Ярослав Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування / Українська академія держ. управління при Президентові України. — К., 2001. — 360с.

29. Ринда Ф. Деякі актуальні питання проблеми формування здорового способу життя в Україні // Главный врач. – 2008. — №8. – С. 34-35.

30. Сучасні підходи у сфері охорони громадського здоров’я  та його популяризації / Упоряд.: Н.В. Зимівець, В.В. Крушельницький, Т.І. мірошниченко; За заг.ред. І.Д. Звєрєвої. – К., 2003. – 95 с.

31. Хижняк М., Нагорна А. Екологія і здоров’я людини. – К.: Здоров’я, 1995. – 229 с.

32. Юрьева Л.М. Профессиональное выгорание у медицинских работников. – К.: Сфера, 2004. – 263 с.

33. Яременко О. О., Балакірєва О. М., Вакуленко О. В., Варбан М.Ю., Волинець Л. С. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / Українсько-канадський проект «Молодь за здоров’я»; Український ін-т соціальних досліджень. — К., 2000. — 207 с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Законодавство у сфері охорони громадського здоров’я”

Підготовлено доктором біологічних наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Баєвою Оленою Вікторівною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (протокол № 6 від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Законодавство у сфері охорони громадського здоров’я”. ― К.: МАУП, 2010. – 24 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

©      Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

             Навчальна програма дисципліни «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я» розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Державне управління у сфері охорони здоров¢я.

 Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

            Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі управління охорони здоров’я, набуття знань з системи медичного права в Україні..

  Завдання навчальної дисципліни:

 

 Завданням курсу «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я»є теоретична підготовка студентів з питань:

  • предмета та методів медичного права;
  • соціального регулювання медичної діяльності;
  • міжнародних принципів надання медичної допомоги;
  • юридичної регламентації медичної діяльності в Україні;
  • прав та обов’язків закладів охорони здоров’я і громадян при наданні медичної допомоги;
  • інформованої згоди на медичне втручання;
  • організаційно- правових засад обов’язкового та примусового проведення профілактики та лікування захворювань;
  • організаційно-правових засад проведення медичного експерименту;
  •  медико-правових засад конфіденційності медичної інформації (лікарської таємниці);
  • організаційно-правових аспектів дефектів надання медичної допомоги та ятрогеній;
  • правового регулювання окремих видів медичної діяльності;
  • юридичної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення;
  • організаційно- правових аспектів фармакологічного бізнесу.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

«ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я»

 

№ з/п Назва змістового модулю та теми
Змістовий модуль 1. Загальна частина
1. Поняття і система медичного права
2. Медичне право в системі соціального регулювання медичної діяльності
3. Юридична регламентація медичної діяльності
4. Права громадян у сфері медичної діяльності
5. Права пацієнтів
6. Правові основи організації охорони здоров¢я в Україні
7. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення
Змістовий модуль 2. Особлива частина
8. Правове регулювання надання психіатричної допомоги та діяльності екстрасенсів
9. Правове регулювання репродуктивних технологій
10. Правове регулювання медичних експертиз
11. Правове регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини, генної інженерії та клонування
12. Правове регулювання проведення медичних експериментів
13. Правове регулювання надання медичної допомоги в термінальному стані.
14. Правові засади дефектів надання медичної допомоги. Ятрогенії.
15. Правове регулювання виробництва та обігу лікарських засобів

 

Разом годин:
 

Зміст дисципліни

 

«ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я»

Змістовий модуль 1 Загальна частина

 

Тема 1. Поняття і система медичного права

 

         Предмет і методи медичного права. Методи медичного права. Медичні правовідносини: поняття, види, склад. Критерії класифікації правових відносин у сфері охорони здоров¢я. Групи суб’єктів медичних правовідносин. Об’єкт медичних правовідносин.

         Система і джерела медичного права. Медичне право як комплексна галузь права. Медичне право як учбова дисципліна. Медичне право як частина правової науки. Норми медичного права. Інститути медичного права. Підгалузь медичного права. Джерела медичного права. Критерії для класифікації джерел медичного права: юридична сила; предмет регулювання; характер правового регулювання; сфера дії.

Література: [1,2, 3, 5,8,9.12

Тема 2. Медичне право в системі соціального регулювання медичної діяльності

Рівні соціального регулювання медичної діяльності. Види соціальних норм. Співвідношення норм права і моралі. Рівні соціального регулювання медичної діяльності.

Роль і значення лікарської етики і деонтології у загальній структурі соціального регулювання медичної діяльності. Історичні аспекти розвитку біоетики та правових принципів надання медичної допомоги. Етичні норми надання лікарської допомоги в Месопотамії. Етичні норми надання лікарської допомоги у Стародавній Індії. Моральні принципи лікаря у трактатах Аюверда, вченні Сушрути. Етичні принципи при одержанні лікарями оплати за свою працю (Закони Ману).

Етичні правила лікарів Стародавнього Китаю. Праця Хуан ді Ней-дзіня “Про природу й життя”. Етичні принципи зцілення у стародавній Персії. Категорії лікарів: “цілителі святістю”; “цілителі знанням”; “цілителі ножем”.

Розвиток медичної етики у Стародавній Греції. Принцип залежності якості медичної допомоги від грошової винагороди в догіппократівський період. Принципи медичної етики в працях Гіппократа: “Про лікаря”; “Про благопристойну поведінку”, “Про мистецтво”, “Афоризми”. Основні положення медичної етики викладені в "Клятві Гіппократа".

Продовження гіппократівського гуманізму - у працях Ібн Сіни (Авіцени), етичні аспекти - у праці “Канони лікарської науки”.

Етичні норми надання медичної допомоги на Україні. Кодекси професійної етики провінційних відділень лікарських товариств. “Лікарська етика” Уманського товариства лікарів.

Історичні передумови виникнення Всесвітньої медичної асоціації (1947). Основні принципи Женевської декларації ВМА (1948).

Основні положення Міжнародного кодексу медичної етики (1949). Основні принципи Міжнародного кодексу медичної етики: загальні обов’язки лікарів; обов’язки лікарів по відношенню до хворих; обов’язки лікарів по відношенню один до одного. Декларація про незалежність та професійну свободу лікаря ВМА (1986 р.). Проект Етичного кодексу українського лікаря.

Біоетика як комплексна наука. Основні принципи біоетики.

Література: [1,2,4,14,16,17,26]

Тема 3. Юридична регламентація медичної діяльності

Історико-правовий огляд нормативного регулювання охорони здоров¢я. Регламентація медичної діяльності в Стародавньому світі. Історія регулювання медичної діяльності в країнах Європи та Азії. Регламентація медичної діяльності в Київській Русі: «Церковний устав» Володимира Святославовича, Руська Правда. Нормативно-правові активи регулювання організації медичної діяльності часів Петра І. Правове забезпечення земської медицини. Правове забезпечення охорони здоров¢я у радянські часи.

Законодавство України про охорону здоров¢я : сучасний стан і перспективи розвитку.

Основні положення Конституції України щодо прав громадян на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Правові принципи організації охорони здоров’я в Законі України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Основні нормативно-правові акти регулювання охорони здоров¢я: Закони України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994 р.), «Про захист прав споживачів» (1991 р.), Кримінальний кодекс України (2001р.), Кримінально-процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс, Господарський кодекс (2003 р.), Кодекс законів про працю України, Сімейний кодекс України ( 2002 р.)

         Групи законів України у сфері охорони здоров¢ я: надання медичної допомоги; правового статусу медичних і фармацевтичних працівників; фінансування охорони здоров¢я; оздоровчо-профілактичної діяльності; забезпечення безпечних умов життєдіяльності;; організації та управління охорони здоров¢я; біоетики.

Література: [1,3,9,11,15, 17,23,24,27]

Тема 4. Права громадян у сфері медичної діяльності

 Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров¢я. Основні права людини у галузі охорони здоров¢я: право на охорону здоров¢я; право на інформацію про фактори що впливають на здоров¢я; право на медико-санітарну допомогу. Права окремих груп населення у галузі охорони здоров¢я: права членів сім¢ї; права вагітних жінок і матерів; права неповнолітніх; права військовослужбовців; права людей похилого віку; права інвалідів; права фізичних осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, що проживають в екологічно несприятливих районах; права осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі на одержання медичної допомоги. Права пацієнтів: загальні права пацієнтів; права пацієнтів в окремих напрямах медичної діяльності: трансплантологія, психіатрія, імунопрофілактика, тощо.

         Література: [1,2,3,6,11,12,15,21,25,36]

Тема 5. Права пацієнтів

         Основні права пацієнта. Право пацієнта на вибір лікувального закладу, лікаря, методу лікування. Об’єктивні медичні компоненти та суб’єктивна перевага пацієнта у виборі методу лікування. Право лікаря на відмову від подальшого лікування пацієнта.

Історичні та міжнародні аспекти впровадження правової доктрини інформованої згоди. Правові засади медичного втручання в Україні.

 Загальні принципи доктрини інформованої згоди. Критерії правомірності інформованої згоди. Інформована згода у взаємовідносинах “лікар – пацієнт”: інформація відносно методу лікування; інформація щодо альтернативних методів лікування; інформація про протікання захворювання у випадку відмови від лікування; компетентність пацієнта щодо аналізу отриманої інформації та прийняття рішення.

Категорії компетентності пацієнтів. Міжнародна практика волевиявлення пацієнта, що має вигляд заповіту. Тактика медичного закладу при відмові пацієнта від послуг лікаря, лікувального закладу. Міжнародна практика прийняття рішень про вибір методу лікування за некомпетентних пацієнтів.

Інформація, що має надаватись пацієнтові, або його представникам про стан здоров’я: результати обстеження; діагноз; прогноз захворювання; методи лікування і пов’язаного з цим ризику. Право пацієнта на знайомство з історією хвороби.

Надання інформації невиліковно хворим та їх законним представникам. Медичні втручання з метою попередження й лікування інфекційних захворювань. Правові засади медичних втручань при проведенні наукових досліджень у галузі біології та медицини. Надання інформації пацієнтам щодо клінічного випробування. Надання інформації при вилученні органів та тканин із метою трансплантації.

Право на інформацію при соціально-небезпечних захворюваннях (туберкульоз, психічні захворювання, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія ).

Правові аспекти змісту лікарської таємниці: діагноз захворювання; медичний огляд та його результати; інтимне та сімейне життя пацієнта. Конфіденційність інформації про факт звертання за медичною допомогою. Категорії суб’єктів, що несуть відповідальність за збереження лікарської таємниці. Абсолютний характер лікарської таємниці. Необхідність збереження лікарської таємниці після смерті пацієнта.

Міжнародна практика встановлення меж конфіденційності медичної інформації. Прецеденти розголошення відомостей, які є лікарською таємницею при: необхідності обстеження й лікування громадянина, нездатного через свій стан виразити свою волю; загрозі поширення інфекційних захворювань, масових отруєнь і вражень; запиті правоохоронних органів; наданні медичної допомоги особам до 15 років та недієздатним.

Захист прав пацієнтів. Юридичний конфлікт як підстава для захисту прав пацієнтів. Досудовий рівень захисту прав пацієнтів. Судовий рівень захисту прав пацієнтів.

Література: [1,3,25,30,37,38,40]

Тема 6. Правові основи організації охорони здоров¢я в Україні

Управління у сфері охорони здоров¢я. Види лікувально-профілактичної допомоги в Україні. Основні напрями удосконалення організації охорони здоров¢я в Україні. Державний контроль і нагляд у сфері охорони здоров¢я.

Література: [1,3,12,14,16,18,26,27]

Тема 7. Юридична відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення

  Поняття про юридичну відповідальність медичного працівника за професійне правопорушення. Види юридичної відповідальності у сфері охорони здоров¢я.

  Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів. Види злочинів, за які медичні працівники можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності: професійні медичні злочини; службові медичні злочини; злочини, за які медичні працівники притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів. Умови настання цивільно-правової відповідальності у сфері медичної діяльності.

Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників.

Література: [1,3,4,11,15,22,23,24,33]

 

Змістовий модуль 2. Особлива частина

 

Тема 8. Правове регулювання надання психіатричної допомоги та діяльності екстрасенсів

  Нормативно-правова база психіатричної допомоги в Україні. Принципи надання психіатричної допомоги. Організаційно-правові гарантії надання психіатричної допомоги, що гарантуються державою.

Законодавче забезпечення прав осіб, які страждають на психічний розлад.

Правове регулювання діяльності екстрасенсів в Україні.

Література: [1,3,4,5,15,20,38,42,43]

Тема 9. Правове регулювання репродуктивних технологій

Медичні інновації у галузі репродуктивних технологій. Етичні та правові аспекти штучного запліднення, імплантації ембріона, застосування стерилізації, зміни статевої залежності. Медичні, психологічні, особисті, сімейні та правові проблеми, пов’язані з операцією штучного запліднення. Інтереси батьків та дітей при штучному заплідненні. Положення про запліднення in vitro і трансплантацію ембріонів, прийняту ВМА ( 1987 р.).

Нормативно-правова база зміни статевої залежності.

Література: [1,3,6,13,17,27,32,39,42]

 

Тема 10. Правове регулювання медичних експертиз

Експертиза тимчасової непрацездатності. Порядок видачі документів про тимчасову непрацездатність. Державне контролювання видачі листів непрацездатності в закладах охорони здоров¢я України.

Медико-соціальна експертиза. Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи. Права та обов¢язки медико-соціальних експертних комісій. Організаційно-правові принципи визнання особи інвалідом. Критерії встановлення груп інвалідності.

Військово-лікарська експертиза. Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення військово-лікарської експертизи. Організаційно-правові принципи діяльності ВЛК.

Судово-медична і судово-психіатрична експертиза. Організаційно-правові засади проведення судово-психіатричної експертизи. Правовий статус судового експерта. Основні положення про організацію проведення судової експертизи. Різновиди експертиз.

Література: [1,3,9,15,23,32,35]

 

Тема 11. Правове регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини, генної інженерії та клонування

  Загальні принципи правового регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів: принцип поваги та дотримання прав пацієнта; принцип дотримання черговості згідно «листа очікування»; принцип декомерціалізації пересадок органів та інших анатомічних матеріалів людини; принцип інтеграції в міжнародні трансплантологічні співтовариства.

  Види донорства: донорство живих осіб; донорство померлих осіб. Сучасна нормативно-правова база трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини: Законні акти; Підзаконні акти.

Історичні аспекти етико-філософського трактування смерті. Філософське трактування смерті в праці Платона “Федон”. Метемпсихоз Піфагора у визначенні смислу життя та смерті. Філософське трактування смерті у працях Спінози, Канта, Гегеля, М.Федорова, М.Гайдеггера, Камю.

Етичні та медичні причини, що обумовлюють перегляд поняття про смерть. Міжнародна практика визначення моменту смерті.

Етико-правові аспекти біологічної та клінічної смерті. Правове регулювання надання медичної допомоги в критичному для життя стані. Правове регулювання взяття органів та тканин від осіб, що померли в закладах охорони здоров’я. Нормативні акти, що регламентують трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів.

Міжнародна практика виявлення згоди на донорство органів або тканин після смерті.

  Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням трупних трансплантатів.

Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням живих трансплантатів. Право особи на фізичну недоторканість. Права донора і реципієнта на отримання гарантій при трансплантації.

Етичні та правові аспекти генної інженерії. Етико-правові проблеми клонування.

Література: [1,3,17,28,32,38,42,43]

Тема 12. Правове регулювання проведення медичних експериментів

Міжнародні правові норми щодо проведення медичного експерименту: Нюрнберзький кодекс ( 1947 р.); Гельсінсько-Токійська декларація (1964, 1975 рр.). Конвенція про права людини і біомедицину ( 1996 р.)

Нормативно-правова база України з питань проведення медичних (клінічних) експериментів. Умови правомірності проведення медичних експериментів за участю людини в якості піддослідного.

Література: [1,3,5,16,17,19,28]

Тема 13. Правове регулювання надання медичної допомоги в контексті реалізації права та життя людини

Право на життя : право на збереження життя; право на особисту недоторканність; право вимагати від держави здійснення заходів, спрямованих на підтримку життя; право розпоряджатися своїм життям; право на охорону здоров¢я і медичну допомогу.

Структурні елементи права на охорону здоров¢я: група соціально-правових прав; група конституційно закріплених немайнових прав; група прав, пов¢язаних із забезпеченням сприятливого навколишнього середовища; група економічних прав.

Право на медичну допомогу як фактор реалізації права на життя. Відмінність понять «право на охорону здоров¢я» і «право на медичну допомогу».

Право на життя людини. Міжнародна практика державного регулювання народжуваності. Правові проблеми аборту. Правове регулювання штучного переривання вагітності в Україні. Кримінальна відповідальність при примушуванні жінки до штучного переривання вагітності

Активна та пасивна евтаназія. Біоетичні передумови дискусій навколо евтаназії: аргументи “за” та “проти”. Практика проведення евтаназії в Нідерландах. Умови проведення евтаназії.

Правове регулювання надання медичної допомоги невиліковно хворим. Історія організації лікарень для смертельно хворих, невиліковно хворих, старих. Сучасний стан організації закладів для невиліковно хворих (хосписів). Основні завдання роботи хосписів: максимальне збереження фізичних сил пацієнтів; допомога в збереженні психічних та емоційних здатностей, соціальних взаємовідносин. Методи надання медичної допомоги в хосписах. Принципи діяльності хосписів. Медичний та парамедичний персонал.

Література: [1,3,8,13,20,21,22,25,30]

 

Тема 14. Правові засади дефектів надання медичної допомоги. Ятрогенії

         Критерії дефектів надання медичної допомоги. Поняття про несприятливі наслідки медичної допомоги. Класифікація дефектів медичної допомоги. Дефекти організації медичної допомоги. Дефекти профілактики. Дефекти діагностики та лікування. Причини дефектів надання медичної допомоги.

         Юридична оцінка несприятливих результатів надання медичної допомоги.

         Ятрогенії. Медико-біологічні, медико-соціальні та правові риси ятрогенних захворювань. Класифікації ятрогеній. Ятрогенії, пов’язані з профілактичними заходами. Ятрогенії, пов’язані з діагностикою захворювань. Ятрогенії, викликані лікуванням пацієнта: при використанні лікарських засобів; при хірургічному втручанні; реанімаційні ятрогенії; ятрогенії, пов’язані з променевою терапією.

   Правова відповідальність при дефектах надання медичної допомоги. Правові засади ятрогенних захворювань. Зарубіжний досвід правового контролю за наданням медичних послуг.

Література: [1,3,5,7,9,11,20,23,37]

 

Тема 15. Правове регулювання виробництва та обігу лікарських засобів

 

Лікарські засоби як об’єкт майнових прав. Правова характеристика ринку лікарських засобів в Україні. Публічні інтереси в галузі обігу лікарських засобів. Система та засоби державного регулювання обігу лікарських засобів. Особливості змісту господарської компетенції учасників договірних відносин у сфері обігу лікарських засобів. Правові особливості змісту договорів оптової реалізації лікарських засобів.

Література: [1,2,3,18,26,43]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

 Контрольна робота з «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я» виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Державне управління у сфері охорони здоров¢я ” за всіма спеціалізаціями.

 Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Державне управління у сфері охорони здоров¢я ”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

 З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи

А,Б,

1
В,Г, 2
Д,Е,Є, 3
Ж,З,І,Ї,Й, 4
К,Л, 5
М,Н, 6
О,П, 7
Р, С, 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

 

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни «Законодавство у сфері охорони громадського здоров¢я»”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації ( або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

 

Правила оформлення звіту про виконання індивідуального семестрового завдання

Звіт про виконання індивідуального семестрового завдання повинен мати вигляд реферату.

Після ознайомлення з темою індивідуального семестрового завдання складається його попередній план. Як правило, робота складається з ІV розділів: вступу; основної частини; висновків та списку літератури.

Кількість розділів в семестровому завданні необмежена і залежить від теми та характеру висвітлення питання.

У роботі такого плану можна навести приклади з історії хвороби. Індивідуально обрану тему та її план необхідно детально погодити з професором чи доцентом, що викладає дану навчальну дисципліну.

Для складання плану індивідуальної семестрової роботи необхідне систематичне і ретельне вивчення літератури: монографій; журнальних статей; збірників; матеріалів симпозіумів та наукових конференцій.

Всі використані у семестровій роботі літературні джерела систематизуються в список літератури, що складає ІV розділ. Нижче подані зразки посилань на різні літературні джерела.

Посилання на монографію (наукова праця, що присвячена вивченню однієї теми).

А: Монографії, що мають від 1 до 3 авторів:

Войтенко В.П. Смертність і тривалість життя: аналіз та прогноз. – К.: Здоров’я, 1990. – 173 с.

Б: Монографії, що мають 4 і більше авторів:

Структура наследственной патологии //Л.П. Назаренко , О.А. Острецов, Лисицин З.Т., Хакимова О.В. /Под ред. Б.Е. Тимофеева. – М.: Медицина, 1993. – 264 с.

Посилання на збірник наукових праць: (посилання робиться на складову частину збірника: розділ чи главу, що мають окремих авторів).

Шандала М.Г., Звиняцковский Л.И. Комплексное влияние природных и антропогенных факторов окружающей среды на здоровье населения //Медико-географическое районирование и прогнозирование здоровья популяции. – Новосибирск: Наука, 1981. – с. 31-47.

Посилання на журнальні статті:

-  на вітчизняні або російські журнали

Тонкова Р.В., Чернюк Т.Л., Голубева Л.Г. Здоровье и развитие детей /Педиатрия. – 1989. — №9. – с. 30-34.

Посилання на перекладні видання

Фолков Б., Нил Э. Кровообращение: Перевод с англ. – М.: Мир, 1976. – 392 с.

Посилання на багатотомні видання

-  Теоретическая медицина и педиатрическая практика. В 13 т. /АМН СССР. Ин-т педиатрии. – М., 1980. — Т.12. — 312 с.

-  Физиология человека: Пер. с англ.: В 4 т./ Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса. — М.: Мир, 1986. — Т.3: Кровь. Кровообращение. Дыхание. — 287 с.

Посилання на довідники та словники:

-  авторське видання:

Биохимический справочник /Сост. Н.Е. Кучеренко, Р.П. Виноградова. – 1-е изд. – К.: Вища школа, 1979. – 304 с.

- Видання групи авторів під редакцією:

Аллергология: Словарь-справочник/ Отв. ред. Н.М.Бережная. — К.: Наукова думка, 1986. — 445 с.

Посилання на енциклопедії:

Конлев Б.В., Салищев В.Э. Кровопускание// БМЭ. – 3-е изд. – М., 1980. – Т.12. – С.86-87.

Список літератури наводиться в алфавітному порядку мовою даного видання.

У вступі, що повинен бути коротким та лаконічним (1-1,5 стор.), як правило, розкривається актуальність даної проблеми для теоретичної та клінічної медицини. Можна наводити окремі історичні відомості, якщо вони підкреслюють багаторічну актуальність теми.

Основна частина роботи повинна включати декілька розділів. В разі необхідності їх можна розбивати на підрозділи , що повинно бути відображено у плані роботи. Викладення матеріалу в основній частині семестрової роботи повинно бути цілісним та послідовним. При розкритті теми не слід обмежуватись простим переліком літературних джерел та вкладених у них даних досліджень. За найбільш принциповими моментами необхідно зробити узагальнення, відобразити своє ставлення до того чи іншого положення.

Якщо в літературі існує кілька протилежних думок із того чи іншого питання, потрібно проаналізувати позитивні та негативні особливості кожного напрямку. Під час написання семестрової роботи потрібно також підкреслювати відсутність достатніх відомостей або розробок з обраної тематики.

При написанні основної частини семестрового завдання необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання.

Посилання на літературні джерела в тексті семестрової роботи слід зазначати у круглих дужках із зазначенням прізвища першого автора та року видання.

Висновок індивідуальної семестрової роботи, як правило, становить 0,5 – 1 сторінки, проте виділяється в окрему главу і має велику вагу при остаточній оцінці роботи.

У висновку робиться короткий аналіз викладеного у попередніх главах матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Семестрову індивідуальну роботу друкують машинописним способом, за допомогою комп’ютера або пишуть “від руки” українською мовою.

Текст повинен бути оформлений на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 2 міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці.

Обсяг семестрової роботи повинен становити 20 — 25 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Знаки, що відсутні на машинці, вписуються від руки чорними чорнилами (туш, паста, фломастер, ін.).

 

 

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1.

А. Реферат – Правове регулювання ринку лікарських засобів в Україні та світі.

Б. Ситуаційна задача.

         Ви керівник установи з ремонту медичної техніки.

         В січні місяці Ви отримали два рекомендаційних письма:

  1. Від головного лікаря державної міської лікарні Петренко Ґ.С. пропозиція укласти угоду з лікарнею щодо проходження співробітниками платних медичних оглядів.
  2.  З санепідемстанції — про необхідність організації щеплень для співробітників організації проти дифтерії у зв’язку з ускладненням епідемічної ситуації.

Ваші дії. Дайте відповіді на обидва письма. Обґрунтуйте свої дії.

Варіант 2.

А. Реферат - Захист прав пацієнта в Україні та інших країнах світу.

Б. Ситуаційна задача:

         Ви працюєте адміністратором стоматологічної лікарні.

14.00 – при пацієнта наполягають на прийомі до одного стоматолога.

Перший – тому, що він був записаний на цей час два дні потому.

Другий – учасник бойових дій.

Третій – із гострою біллю.

Обґрунтуйте Ваші дії.

Варіант 3.

А..Реферат -Міжнародні засади впровадження доктрини інформованої згоди.

Б. Ситуаційна задача:

          В одну палату госпіталізовано 5 пацієнтів у віці 72-79 років. У всіх пацієнтів відмічено виражену енцефалопатію.

          Кожний скаржиться на шум у голові, запаморочення, поганий сон та пам’ять. Періодично, декілька разів на день від них поступають усні скарги щодо поганого обслуговування медичного персоналу. З приводу та без нього викликають до палати лікаря.

          До Вас підійшла медична сестра і сказала, що зараз пацієнти зібрались в палаті та пишуть скаргу до місцевої газети.

         Обґрунтуйте Ваші дії.

 

Варіант 4.

А. Реферат — Організаційно-правові засади збереження лікарської таємниці.

Б. Ситуаційна задача.

         Унаслідок автомобільної аварії постраждав громадянин України З. , 32 років. Лікар швидкої медичної допомоги вважає, що отримані травми не сумісні з життям.

         Чи можливо взяти органи для трансплантації? Обґрунтуйте порядок дій.

 

Варіант 5.

А. Реферат – Організаційно-правові засади надання медичної допомоги невиліковно хворим. Евтаназія.

Б. Ситуаційна задача. Чи має фельдшер право на виписування листка непрацездатності ? Відповідь обґрунтуйте.

Варіант 6.

А. Реферат — Етико-правові аспекти медичних інновацій у галузі репродуктивних технологій.

Б. Ситуаційна задача.

         Донька хворого Д. Звернулась в онкологічний диспансер із проханням пояснити діагноз та методи лікування батька.

         Обґрунтуйте Ваші дії.

Варіант 7.

А. Реферат - Етичні та правові аспекти СНІДу.

Б. Ситуаційна задача:

 Особа, хвора на дифтерію, відмовляється від госпіталізації й лікування.

У зв’язку з цим виникла загроза не тільки для її життя, але й для здоров’я оточуючих.

 Яку інформацію Ви повинні надати:

  • Хворому?
  • Членам родини й оточуючим ?

 Розробіть програму Ваших дій для забезпечення епідемічного благополуччя.

Варіант 8.

А. Реферат – Концептуальні засади розвитку медичного права в Україні.

Б. Ситуаційна задача:

 Ви головний лікар приватного лікувально-профілактичного закладу. Яку форму вираження інформованої згоди Ви впровадите у керованому Вами закладі. Відповідь обґрунтуйте.

 

Варіант 9.

А. Реферат –Правове регулювання медичних експертиз.

Б. Ситуаційна задача:

         Унаслідок автомобільної аварії постраждав гр.. Т., 56 років, який був госпіталізований в реанімаційне відділення лікарні швидкої медичної допомоги.

         Пацієнт знаходиться в комі. Лікар-хірург наполягає на хірургічному втручанні, внаслідок якого необхідна ампутація правої руки.

         Дружина пацієнта в розпачі й згоди на оперативне втручання не дає.

   Обґрунтуйте можливі варіанти дій.

Варіант 10.

А. Реферат – Медичне право в працях українських вчених.

Ситуаційна вправа:

      Пацієнтка незадоволена наслідками косметологічної операції. Чи може вона подати позовну заяву щодо порушення своїх прав пацієнта при надання медичної допомоги? Складіть зразок позовної заяви.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Предмет і методи медичного права.
  2. Система і джерела медичного права.
  3. Медичне право як комплексна галузь права.
  4. Медичне право як учбова дисципліна.
  5. Медичне право як частина правової науки.
  6. Норми та Інститути медичного права.
  7. Джерела медичного права
  8. Рівні соціального регулювання медичної діяльності.
  9. Роль і значення лікарської етики і деонтології у загальній структурі соціального регулювання медичної діяльності.

10. Основні положення Міжнародного кодексу медичної етики (1949).

11.  Декларація про незалежність та професійну свободу лікаря ВМА (1986 р.).

12. Проект Етичного кодексу українського лікаря.

13. Біоетика як комплексна наука. Основні принципи біоетики.

14.  Історія нормативного регулювання охорони здоров¢я.

15. Правові принципи організації охорони здоров’я в Законі України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

16.  Закони України щодо надання медичної допомоги.

17. Закони України щодо правового статусу медичних і фармацевтичних працівників.

18. Закони України щодо фінансування охорони здоров¢я.

19. Закони України щодо оздоровчо-профілактичної діяльності.

20. Закони України щодо забезпечення безпечних умов життєдіяльності.

21. Закони України щодо організації та управління охорони здоров¢я;

22.  Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров¢я.

23. Основні права людини у галузі охорони здоров¢я: право на охорону здоров¢я; право на інформацію про фактори що впливають на здоров¢я; право на медико-санітарну допомогу.

24.  Права окремих груп населення у галузі охорони здоров¢я: права членів сім¢ї; права вагітних жінок і матерів; права неповнолітніх; права військовослужбовців; права людей похилого віку; права інвалідів; права фізичних осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, що проживають в екологічно несприятливих районах; права осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі на одержання медичної допомоги.

25. Права пацієнтів: загальні права пацієнтів; права пацієнтів в окремих напрямах медичної діяльності: трансплантологія, психіатрія, імунопрофілактика, тощо.

26. Право пацієнта на вибір лікувального закладу, лікаря, методу лікування.

27. Об’єктивні медичні компоненти та суб’єктивна перевага пацієнта у виборі методу лікування. Право лікаря на відмову від подальшого лікування пацієнта.

28. Історичні та міжнародні аспекти впровадження правової доктрини інформованої згоди.

29. Правові засади медичного втручання в Україні.

30. Загальні принципи доктрини інформованої згоди.

31. Категорії компетентності пацієнтів.

32. Міжнародна практика волевиявлення пацієнта, що має вигляд заповіту.

33. Надання інформації невиліковно хворим та їх законним представникам.

34. Медичні втручання з метою попередження й лікування інфекційних захворювань.

35. Правові аспекти змісту лікарської таємниці

36. Міжнародна практика встановлення меж конфіденційності медичної інформації.

37. Захист прав пацієнтів.

38. Юридичний конфлікт як підстава для захисту прав пацієнтів.

39. Досудовий та Судовий рівень захисту прав пацієнтів.

40. Управління у сфері охорони здоров¢я. Державний контроль і нагляд у сфері охорони здоров¢я.

41. Поняття про юридичну відповідальність медичного працівника за професійне правопорушення.

42. Види юридичної відповідальності у сфері охорони здоров¢я.

43. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів.

44. Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів.

45. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників.

46. Нормативно-правова база психіатричної допомоги в Україні.

47. Організаційно-правові гарантії надання психіатричної допомоги, що гарантуються державою.

48. Законодавче забезпечення прав осіб, які страждають на психічний розлад.

49. Правове регулювання діяльності екстрасенсів в Україні.

50.  Етичні та правові аспекти штучного запліднення, імплантації ембріона, застосування стерилізації, зміни статевої залежності.

51.  Інтереси батьків та дітей при штучному заплідненні.

52. Експертиза тимчасової непрацездатності. Порядок видачі документів про тимчасову непрацездатність.

53.  Державне контролювання видачі листів непрацездатності в закладах охорони здоров¢я України.

54.  Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи.

55. Організаційно-правові принципи визнання особи інвалідом. Критерії встановлення груп інвалідності.

56.  Нормативно-правове регулювання порядку організації та проведення військово-лікарської експертизи. Організаційно-правові принципи діяльності ВЛК.

57.  Організаційно-правові засади проведення судово-психіатричної експертизи.

58. Правовий статус судового експерта.

  1. 59.      Загальні принципи правового регулювання трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів.
  2. 60.      Сучасна нормативно-правова база трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини: Законні акти; Підзаконні акти.

61. Правове регулювання взяття органів та тканин від осіб, що померли в закладах охорони здоров’я.

62. Нормативні акти, що регламентують трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів.

63. Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням трупних трансплантатів.

64. Правове регулювання трансплантації органів і тканин з використанням живих трансплантатів. Права донора і реципієнта на отримання гарантій при трансплантації.

65. Етичні та правові аспекти генної інженерії. Етико-правові проблеми клонування.

66. Міжнародні правові норми щодо проведення медичного експерименту.

67. Нормативно-правова база України з питань проведення медичних (клінічних) експериментів.

68.  Структурні елементи права на охорону здоров¢я

69. Право на медичну допомогу як фактор реалізації права на життя. Відмінність понять «право на охорону здоров¢я» і «право на медичну допомогу».

70.  Правове регулювання штучного переривання вагітності в Україні. Кримінальна відповідальність при примушуванні жінки до штучного переривання вагітності.

71. Активна та пасивна евтаназія. Біоетичні передумови дискусій навколо евтаназії: аргументи “за” та “проти”.

72. Правове регулювання надання медичної допомоги невиліковно хворим.

73. Критерії дефектів надання медичної допомоги.

74. Класифікація дефектів медичної допомоги.

75. Дефекти організації медичної допомоги.

76. Дефекти профілактики.

77. Дефекти діагностики та лікування.

78. Причини дефектів надання медичної допомоги.

79. Юридична оцінка несприятливих результатів надання медичної допомоги.

80.  Медико-біологічні, медико-соціальні та правові риси ятрогенних захворювань.

81. Класифікації ятрогеній.

82.  Правова відповідальність при дефектах надання медичної допомоги.

83. Правові засади ятрогенних захворювань.

84.  Зарубіжний досвід правового контролю за якістю надання медичних послуг.

85. Лікарські засоби як об’єкт майнових прав.

86.  Правова характеристика ринку лікарських засобів в Україні.

87. Публічні інтереси в галузі обігу лікарських засобів.

88. Система та засоби державного регулювання обігу лікарських засобів.

89. Особливості змісту господарської компетенції учасників договірних відносин у сфері обігу лікарських засобів.

90. Правові особливості змісту договорів оптової реалізації лікарських засобів.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

  1. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров¢яя.-К.:ЦУЛ.-2008.-640 с.
  2. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол.моногр. За ред.. О.В.Баєвої, І.М.Солоненка.- К.- МАУП, 2007 .-376
  3. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України.-К.:Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність».- 2008.-507 с.
  4. Баєва О.В. Етико-правові аспекти менеджменту медичного обслуговування.-Черкаси, 1998.

Додаткова:

  1. Малеина М.Н. Человек и медицина в современном праве. — М.: Бек, 1995
  2. Семенец А.И. Моральные и правовые проблемы биорепродукции // Сборник научных трудов Института репродуктивной медицины УАННП. – 1997. – с.58-61.
  3. Азаров А.В. Обеспечение и защита прав граждан при оказании медицинской помощи.-М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007.-192 с.
  4. Азаров А.Я. Права человека. Новое знание.-М.:Знание.-1995.-255 с.
  5. Акопов В.И.Медицинское право: книга для врачей, юристов и пациентов.-Москва: МарТ; Ростов н/Д: МарТ, 2004.- 368 с.

10. Андреев Ю.Н. Платные медицинские услуги. Правовое регулирование и судебная практика.-М.: Ось-89, 2007.-400 с.

11. Балло А.М., Балло А.А. Права пациентов и ответственность медицинских работников за причиненный вред.-СПб.: БиС, 2001.-374 с.

12. Болотіна Н. Медичне право в системі права України// Право України.-1999.-№7.-с.116-121.

13. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я (порівняльно-правовий аспект). Монографія.-Ужгород: Ліра, 2006.-172 с.

14. Вороненко Ю.В. , Радиш Я.Ф. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку// Український медичний часопис.-2006.-№5.-С.5-10.

15. Герасименко Н.Ф., Александрова О.Ю., Григорьев И.Ю. Законодательство в сфере охраны здоровья граждан/ Под общ. ред. акад. РАМН В.И. Стародубова.-М.: МЦФЭР, 2005.-320 с.

16. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я.-Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-312 с.

17. Гурочкин Ю.Д., Дерюгин Г.Б., Яценко Е.Ю. Медицинское право: учебное пособие для студентов медицинских вузов/ Под ред. Ю.Д. Гурочкина.-Москва: Экзамен, 2007.- 789 с.

18. Державна політика з охорони здоров’я в Україні: Навч. посіб./ За ред.. І.М. Солоненка, Л.І.Жаліло.-К: Вид-во НАДУ, 2004.-116 с.

19. Дргонец Я., Холлендер П. Современная медицина и право: Пер. со словац.-М.: Юрид.лит., 1991.-336 с.

20. Елина Н.К. Правовые проблемы оказания медицинских услуг.-Самара: Офорт, 2006.-195 с.

21. Капинус О.С. Эвтаназия в свете права на жизнь: Монография.-М.: Камерон, 2006.- 480 с.

22. Крылова Н.Е. Уголовное право и биоэтика: проблемы, дискуссии, поиск решений.-М.: ИНФРА-М, 2006.-320 с.

23. Леонтьев О.В. Юридические основы медицинской деятельности. Практикум по правоведению: Учебное пособие.-СПб.: СпецЛит, 2003.- 136 с.

24. Лобан И.Е., Заславский Г.И., Попов В.Л. Судебно-медицинская деятельность в уголовном судопроизводстве: правове, организационные и методические аспекты.-СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.- 467 с.

25. Лопатенков Г.Я. Права пациента. Практические рекомендации.-СПб.: БХВ-Петербург, 2005.- 160 с.

26.  Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (19-20 квітня 2007 р., м. Львів)/ Упор. к.ю.н. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я.-Львів: Медицина і право, 2007.-352 с.

27. Медичне право: нормативно-правові акти. Ч.2 / Упорядники: І.Я. Сенюта (гол. ред.), Ю.С. Гуменюк, М.М. Семерак, Х.Я. Терешко.-Львів: Медицина і право, 2008.-520 с.

28. Москаленко В.Ф. Право на охрану здоровья: современное определение и трактовка в конституции Европейского союза / Запорожский медицинский журнал.-2006.-№2.-С.183-187.

29. Павлушин А.Н., Жарко Н.В., Хухуа З.Д. Принудительные меры медицинского характера (уголовно-правовые аспекты): монография/ Под ред.. А.Н. Павлушина.-М.: Юнити: Закон и право, 2007.-142 с.

30. Паращич І.М., Васютін О.М. Загальнотеоретичні проблеми захисту прав пацієнтів в України//Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (19-20 квітня 2007 р., м. Львів)/ Упор. к.ю.н. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я.-Львів: Медицина і право, 2007.-с.216-218.

31. Перший Всеукраїнський конгрес з медичного права і соціальної політики. 1-15 квітня 2007 року, м. Київ/ Упор. к.ю.н. Гревцова Р.Ю., д.м.н. Степаненко А.В.-К. Авіцена, 2007.- 96 с.

32. Пищита А.Н., Стеценко С.Г. Медицинское право. Особенная часть. Правовое регулирование отдельных видов медицинской деятельности. Учебно-методическое пособие.-М.: РМАПО, 2005.-64 с.

33. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоровя в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування (Монографія)/ Передмова і загальна редакція- проф. Н.Р. Нижник.-К.: УАДУ, 2001.- 360 с.

34. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоровя України.-К.: Сфера, 2005.-272 с.

35.  Рыков В.А. Основы медицинского права. Информационно-справочное пособие, перераб. и дополненное.-Новокузнецк, 2003.-336 с.

36. Рыков В.А. Охрана прав и законних интересов медицинских работников: учеб. пособие для слушателей системы послевуз. образования.-Новокузнецк: Новокузнецкий полиграф комбинат, 2006.-268 с.

37. Савицкая А.Н. Возмещение ущерба, причененного ненадлежащим врачеванием.-Львов: Выща школа.-1982.-196 с.

38. Сенюта І.Я. Біоетичне законодавство України: перспективи становлення та розвитку// Вісник Львівський університету.-Серія юридична.-Львів, 2006.-Вип.42.-С.42-49.

39. Сенюта В.І. Медична таємниця: медико-правові аспекти// Львівський правовий часопис «Життя і право».-№1 (13).-2005.- С.43-50.

40. Сенюта В.І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я: Монографія.-Львів:Астролябія, 2007.-224 с.

41. Стеценко С.Г., Сенюта І.Я. Законодавче забезпечення охорони здоров’я в Україні// Право України.-2007.-№6.-С.96-100.

42. Тихомиров А.В. Медицинское право. Практическое пособие.-М.: Статут, 1998.-418 с.

43. Федорова М.Ю. Медицинское право: Учеб. пособие для вузов.-М.: ВЛАДОС, 2003.-320 с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни «Економіка охорони здоров’я» (для магістрів)

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Л.О. Згалат-Лозинською

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  (протокол №8 від “21” квітня   2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління

 

 

 

 

 

 

 

 

Згалат-Лозинська Л.О. Навчальна програма дисципліни  «Економіка  охорони здоров’я» (для магістрів). ― К.: МАУП, 2010. – 20 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни «Економіка охорони здоров’я», вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю,  список літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни «Економіка охорони здоров’я» розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю „Державне управління у сфері охорони здоров’я” професійного спрямування „Державне управління”.

Мета вивчення даного курсу – формування сучасних знань теоретичних основ економіки охорони здоров’я, а також умінь та навичок щодо економічного аналізу діяльності галузі на макро- та мікрорівнях, включаючи  аналіз діяльності закладів охорони здоров’я.

Завданням курсу «Економіка охорони здоров’я» є теоретична підготовка студентів з питань:

-             основ економіки охорони здоров’я;

-             особливостей ринку охорони здоров’я;

-             ролі держави та ринкових механізмів в перебудові галузі;

-             економічних аспектів аналізу державної політики;

-             механізмів державного управління перебудовою галузі охорони здоров’я;

-             основ економічного аналізу в галузі охорони здоров’я;

-             сучасних концепцій управління обмеженими ресурсами та стримування витрат, в тому числі й фармацевтичних;

-             основних типів систем охорони здоров’я і тенденцій їх розвитку;

а також набуття практичних навичок та вмінь:

-             аналізу економічної ситуації в галузі охорони здоров я та лікувально-профілактичних закладах; 

-             розкриття принципів ціноутворення в охороні здоров’я;

-             різноманітних типів економічного аналізу, якими користуються економісти в галузі охорони здоров’я та їх застосування при вирішенні важливих проблем у політиці та управлінні охороною здоров’я;

-             ринкових моделей організації і фінансування охорони здоров’я;

-             застосування аналізу державної політики в галузі охорони здоров’я;

-             науково-обґрунтованого підходу до реформування галузі охорони здоров’я;

-         застосування кількісних методів аналізу політики (зокрема аналізу доходів і витрат), визначення ефективності і результативності політики;

-            форм та механізмів фінансування охорони здоров’я;

-            з теорії та практики методів оплати медичних послуг.

Семестровий контроль знань проводиться у формі екзамену. Екзамен з дисципліни  має за мету перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Екзаменаційний  білет складається з двох теоретичних питань та  практичного ситуаційного чи аналітичного завдання.

Після вивчення модуля слухачі повинні:

-         володіти та застосовувати на практиці знання основ економіки охорони здоров’я, особливостей ринку медичних послуг;

-         використовувати на практиці принципи ціноутворен­ня та методики розрахунку витрат у галузі охорони здоров’я;

-         оцінювати програми в галузі охорони здоров’я на основі диференційованого аналізу різних типів та інтерпрету­вати результати такого аналізу;

-         знати особливості використання підходів до стриму­вання витрат в охороні здоров’я;

-         розміщувати накладні витрати та витрати капіталу в програмах охорони здоров’я;

-         застосовувати набуті аналітичні здібності для вирі­шення важливих політичних та управлінських проблем пере­будови галузі охорони здоров’я в Україні.

Вивчення дисципліни „Економіка охорони здоров’я” побудовано на читанні лекцій та проведенні практичних і семінарських занять з використанням актив­них форм навчання.

Семестровий контроль знань проводиться у формі екзамену. Екзамен з дисципліни  має за мету перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Екзаменаційний  білет складається з двох теоретичних питань та  практичного ситуаційного чи аналітичного завдання.

Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни „Економіка охорони здоров’я” після опанування студентами знань з курсу „Менеджмент організацій в сфері охорони здоров’я”, „Економіка і фінанси”, „Законодавство у сфері охорони здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як „Теорія і практика медичного страхування”.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 «ЕКОНОМІКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

№ з/п Назва змістового модуля і теми
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.   ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІКИ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
1. Концептуально-теоретичні засади економіки охорони здоров’я
2. Основи економічної теорії та ринок охорони здоров’я
3. Управління обмеженими ресурсами в охороні здоров’я
4. Роль держави та ринку в  охороні здоров’я
5. Ціноутворення в охороні здоров’я
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.   ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ В ГАЛУЗІ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
6. Економічний аналіз  в охороні здоров’я
7. Методи економічної оцінки програм в галузі охорони здоров’я
8. Оцінка стану матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів
9. Регулювання як механізм державного управління охороною здоров’я

 

Разом годин – 90 год.

 


Зміст дисципліни

«ЕКОНОМІКА  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.   ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІКИ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Тема 1. Концептуально-теоретичні засади економіки охорони здоров’я

Предмет, базові питання та інструменти економіки охорони здоров’я. Сфера вивчення економіки охорони здоров’я. Здоров’я, медична допомога та медична діяльність: економічні засади.

Соціально-економічна природа медичної діяльності.  Відмінності між медичними послугами та іншими товарами: невідчутність, невіддільність, не збереженість та непогодженість. Проблеми визначення кількісних та якісних характеристик медичних послуг. Оцінка якості, що відображає структуру, процес і результати наданої медичної допомоги. Особливості медичної діяльності: потреби, які приводять пацієнтів до лікаря не завжди визначені, суперечливість поєднання традиційного досвіду лікування і сучасних медичних технологій; активна участь споживача у процесі надання медичних послуг.

Визначення та відмітні характеристики  медичної послуги як товару. Основні причини введення обмежень щодо свободи ринкових відносин в охороні здоров’я.

Здоров’я і охорона здоров’я як економічні категорії. Основні чинники здоров’я.

Література [34, 44, 45, 57, 63, 64] 

 

Тема 2. Основи економічної теорії та ринок охорони здоров’я

Особливості ринкових відносин у галузі хорони здоров’я. Визначення ринку медичних послуг. Основні концепції в економіці охорони здоров’я: ефективність та справедливість.

Ефективність в охороні здоров’я та особливості її аналізу. Критерії ефективності: мінімізація використанні ресурсів для виробництва товарів та послуг; баланс між виробничою та споживчою сторонами ринку, максимальне задоволення потреб споживачів. Сучасні підходи до визначення соціально-економічного значення здоров’я на індивідуальному, виробничому та суспільному рівні.

Попит на здоров’я та охорону здоров’я. Пропозиція медичних послуг. Баланс попиту та пропозиції. Зсув кривих попиту та пропозиції медичних послуг при додатковому фінансуванні третьою стороною. Розуміння справедливості в охороні здоров’я. Принцип суспільної солідарності як основа розвитку системи охорони здоров’я.

Специфічність та недосконалість ринку в галузі охорони здоров’я. Відмінності між ринками медичних послуг і стандартними конкурентними ринками. Послуги охорони здоров’я як суспільні блага. Суспільні блага: прийняття політичних рішень на ринку суспільних благ; державне постачання суспільних благ. Позитивні і негативні зовнішні ефекти та їх інтернаціоналізація: зовнішні ефекти і права власності. Асиметрична інформація і проблема невизначеності в охороні здоров’я. Неспроможність ринків функціонувати ефективно як підстава для державного втручання. Порушення умов конкуренції та конкурентна політика. Економічна сутність страхування та неспроможність ринку приватного страхування здоров’я.

Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я. Взаємовідносини учасників економічного процесу на ринку охорони здоров’я.

Потреба в медичному обслуговуванні, попит на нього і ступінь його використання. Похідний попит на послуги з охорони здоров’я. Взаємозв’язок між попитом, потребою та використанням. Роль державного регулювання в охорони здоров’я. Фактори, що зумовлюють вираженість попиту на  медичну допомогу. Концепція еластичності.

Поняття і типи маркетингу. Спів­відношення і адекватність понять моделі маркетингової системи і ка­тегорій системи охорони здоров’я, які функціонують в умовах ринку. Особливості маркетингу в галузі охорони здоров’я. Маркетинг на ринку послуг і товарів медико-виробничого комплексу. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.

Література [34, 35, 41, 44, 54, 61, 63] 

Тема 3. Управління обмеженими ресурсами в охороні здоров’я

Характеристика ресурсів, їх значення для галузі охорони здоров’я.

Необхідність в ефективному використанні обмежених ресурсів. Проблеми раціонального використання обмежених ресурсів. Міжнародний досвід управління обмеженими ресурсами. Визначення пріоритетів в охороні здоров’я як стратегія ефективного розподілу обмежених ресурсів. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування. Сутність фінансових ресурсів та фінансування охорони здоров’я. Управлінський облік та контроль витрат.

Основні стратегії удосконалення організаційного механізму державного управління та їх класифікація. Зміни функцій і структури. Стимулюючі стратегії удосконалення організаційного механізму. Внутрішня перебудова закладів охорони здоров’я.

Всеохоплююче управління якістю медичної допомоги. Доказова охорона здоров’я як інструмент прийняття раціональних рішень в охороні громадського здоров’я. Оцінка медичних технологій. Практичні клінічні керівництва.

Аналіз рівня якості надання медичної допомоги та медичних послуг. Методика оцінки якості медичної допомоги. Складові якості медичної допомоги. Модель кінцевих результатів (МКР) діяльності лікувально-профілактичного закладу. Визначення показників результативності, показників дефектів, нормативних значень показників. Шкала оцінки виконання діагностичних заходів, оцінки діагнозу, оцінки лікувально-оздоровчих заходів, оцінки стану пацієнта після закінчення лікування та реабілітації. Стандарти медичних технологій. Клінічні протоколи. Контроль якості надання  медичних послуг. Суб’єкти та об’єкти контролю.

Особливості менеджменту та планування трудових ресурсів галузі. Методи обліку кількості лікарів та середніх медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах.  Застосування нормативного методу розрахунків ресурсів закладів охорони здоров’я.

Література [44, 45, 57, 61 - 64] 

Тема 4. Роль держави та ринку в  охороні здоров’я

Роль держави в ринковій економіці. Етапи аналізу державної політики. Вибір та класифікація проблем, придатних для аналізу державної політики. Аналіз визначення суспільних проблем.

Державне втручання в ринки охорони здоров’я і вступ до регулювання. Економічна раціональність державного втручання. Необхідність втручання держави. Роль держави та передумови її втручання в сферу охорони здоров’я. Рівні, типи та форми втручання держави.

Сучасні ринкові відносини та стимули в охороні здоров’я. Фактори зміни ринкових механізмів в економіці охорони здоров’я. Рушійні сили системи охорони здоров’я.

Еволюція суспільних потреб та перебудова галузі охорони здоров’я в сучасних умовах. Підходи до аналізу систем охорони здоров’я  та їх реформування. Аналіз державної політики перебудови галузі охорони здоров’я. Механізм державного управління перебудовою  галузі охорони здоров’я.

Література [1 - 32, 34, 44, 45, 49] 

Тема 5. Ціноутворення в охороні здоров’я

Сутність ціни та ціноутворення. Принципи ціноутворення. Класифікація цін. Бюджетні розцінки. Державні ціни на плані медичні послуги. Тарифи на медичні послуги в системі обов’язкового медичного страхування. Договірні ціни на медичні, медико-соціальні послуги та послуги медичного сервісу. Вільні ринкові ціни.

Визначення та поняття витрат виробника. Класифікація витрат. Розрахунок та методи розподілу накладних витрат.

Методи ціноутворення в охороні здоров’я. Встановлення ціни на рівні собівартості для застосування якої необхідна інформація про витрати медичної установи  — затратна методика. Ціни встановлюються на основі калькуляції фактичної собівартості. Визначення собівартості медичних послуг. Розрахунок вартості медичних послуг бюджетних установ: розрахунок вартості простої медичної послуги, розрахунок витрат на оплату праці, розрахунок нарахувань на заробітну плату, розрахунок витрат на медикаменти та перев’язні засоби, розрахунок витрат на м’який інвентар, розрахунок зносу обладнання. Розрахунок непрямих витрат, розрахунок витрат на ліжко-день. Експертиза розрахунку тарифу звичайної медичної послуги. 

Встановлення ціни, виходячи із рівня споживчої цінності, корисності послуг для застосування якої необхідне первинне дослідження споживача (потенційного клієнта) – споживча методика.

Встановлення ціни послуги лікувально-профілактичного закладу на рівні цін, які склалися на ринку послуг сфери охорони здоров’я для застосування якої необхідно здійснювати огляд цін ринку, конкурентів.

Раціональна поведінка виробника. Самоокупність і прибутковість. Поріг рентабельності. Витрати капіталу та амортизація.

Література: [10, 12-14, 19, 20, 29, 38, 42, 46, 47, 50, 52, 53, 55, 56, 59, 60] 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗПОДІЛУ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ В ГАЛУЗІ  ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 

 

Тема 6. Економічний аналіз  в охороні здоров’я

 

Сутність економічного аналізу. Основні терміни і поняття економічного аналізу в охороні здоров’я. Особливості здійснення економічного аналізу закладів охороні здоров’я, процедури надання медичних послуг та медичної допомоги. Види та головні напрямки проведення економічного аналізу медичних установ: загальноекономічний, техніко-економічний та функціонально-вартісний аналіз.

Економічний аналіз використання медичної допомоги. Традиційна структура аналізу ви­користання. Концепція еластич­ності. Роль медичного страхуван­ня. Економічна ефективність. Дис­контування. Критерії чистої сьо­годнішньої цінності.

Визначення коефіцієнту ефективності,  раціональності використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я. Визначення величини втрат внаслідок нераціонального та нецільового використання ліжкового фонду.

Література [33, 36, 39, 44, 46, 64] 

Тема 7. Методи економічної оцінки програм у галузі охорони здоров’я

Необхідність застосування економічних оцінок в системі охорони здоров’я. Критерії оцінки результативності медичної допомоги.

 Типи економічної оцінки в охороні здоров’я. Аналіз мінімізації витрат (СМА). Аналіз „витрати – результативність” (СЕА). Аналіз „витрати – вигода” (СВА). Аналіз типу „витра­ти – корисність” (Cost-utility analysis – CUA). Порівняння ана­лізу „витрати – корисність” з аналі­зом „витрати – ефективність”. Ви­мірювання років життя з поправ­кою на якість. Аналіз типу „витра­ти – прибутки”. Використання по­няття „людський капітал” у підході до оцінювання.

Література [44, 46] 

Тема 8. Оцінка стану матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів

 

Лікувально-профілактичний заклад як об’єкт господарювання. Загальні принципи вибору організаційно-правової форми для закладу охорони здоров’я. Особливості фінансування закладів охорони здоров’я з різними формами власності. Матеріально-технічний рівень об’єкта охорони здоров’я. Зв’язок між розвитком медико-технічного комплексу закладу охорони здоров’я та якістю лікувального процесу.

Поняття про основний капітал лікувально-профілактичного закладу. Економічні задачі медико-технічного комплексу закладу. Загальний принцип оцінки економічного потенціалу об’єкту охорони здоров’я: вартість медичного закладу; стан основних фондів та їх відтворення; якісні можливості основних фондів; ефективність використання основних фондів. Показники стану медичної техніки. Поняття про ефективність управління основними та обіговими коштами лікувально-профілактичного закладу.

Визначення величини фондовіддачі, фондоозброєності, фондомісткості надання медичних послуг. Визначення  коефіцієнту інтенсивності використання обладнання. Визначення величини річних амортизаційних відрахувань.

Визначення точки беззбитковості медичної послуги (порогу рентабельності) та побудова графіку беззбитковості надання медичних послуг.

Визначення терміну окупності капіталовкладень у нове медичне обладнання.

Оренда, як джерело прибутку або форма управління основними засобами. Основні принципи взаємодії орендаторів з орендодавцями в умовах державної охорони здоров’я. Амортизація основних фондів.

Планування діяльності медичного закладу. Капітальне фінансове планування. Аналіз самоокупності чи беззбитковості. Аналіз чистої поточної вартості.

Література [33, 36, 39, 44, 46, 48, 64] 

 

Тема 9. Регулювання як механізм державного управління охороною здоров’я

Сутність державного регулювання охороною здоров’я. Потреба в державному регулюванні та його проблеми. Основні види регулювання в охороні здоров’я. Основні галузі застосування регулювання: розкриття змісту інформації, уведення стандартів на медичні технології, страхування, стримування витрат.

Рівень і зростання витрат. Класи­фікація основних підходів до стри­мування витрат. Нестача механіз­мів, що стримують витрати. Стри­мування фармацевтичних витрат.

Законодавче врегулювання фінансових і економічних відносин у системі охорони здоров’я. Нормативно-правове регулювання створення та функціонування закладів охорони здоров’я. Державне регулювання ресурсів та капіталовкладень. Державне регулювання якості медичної допомоги. Державне регулювання якості лікарських засобів. Державне регулювання медичного страхування. Органи, заходи та документи державного регулювання в галузі охорони здоров’я: склад та перелік.

Література: [1-32, 34, 37, 44, 46, 49, 54, 61]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з «Економіки охорони здоров’я», набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів і аналізу оцінки економічного потенціалу об’єкту охорони здоров’я (конкретного закладу охорони здоров’я). Це має наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіку консультацій та за телефоном.

Номер варіанта контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвища студента Номер варіанта контрольної роботи
А, Б. ВГ, Д, Е, Є

Ж, 3, І

Й, К, Л

М, Н, О

П,Р, С

Т, У,Ф

X, Ц, Ч

Ш, Щ

Ю, Я

12

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Загальні вимоги. Структура контрольної роботи така: титульний лист, вступ, питання, що висвітлює зміст проблеми, висновки, список використаної літератури. Контрольна робота повинна мати обсяг не менше 15-ти сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При потребі оформляються додатки.

При підготовці контрольної роботи доцільно використовувати звіти підприємств та інші джерела економічної інформації, аналізуючи зміни показників за методикою, поданою в навчально-методичній літературі.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни «Економіка охорони здоров’я», його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі, параметри:

-   ґрунтовність відповіді на поставлені питання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;

-   розуміння категорії навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;

-   уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);

-   оформлення роботи (структура, заголовки, посилання тощо).

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ 

 

Варіант 1

1. Економічні проблеми охорони здоров’я.

2. Основні види державного регулювання в галузі охорони здоров’я.

3. Медичною установою планується надати за рік 600 послуг.  Середня реалізаційна ціна умовної послуги  становить 68 грн.,  запланована сума постійних витрат складає 20000 грн., а змінних – 7200грн. Визначте точку беззбитковості установи, якщо надання та сплата  послуг проводиться рівномірно по місяцях.

 

Варіант 2

1. Фактори формування структури та обсягів попиту на здоров’я та охорону здоров’я.

2. Матеріально-технічний рівень об’єкта охорони здоров’я. Ефективність використання основного капіталу лікувально-профілактичного закладу.

3. Вартість обладнання медичної установи складає 270 000 грн. З 1 квітня введено в експлуатацію обладнання вартістю 29 000 грн.  З 1 серпня вибуло з експлуатації обладнання на суму 16 000 грн. Виробництво умовних послуг – 12 250, ціна однієї умовної послуги складає 39 грн. Виробнича потужність установи – 15000 умовних послуг.

Визначте величину фондовіддачі і коефіцієнт інтенсивності використання обладнання.

Варіант 3

1. Асиметрична інформація і проблема невизначеності в охороні здоров’я.

2. Типи економічної оцінки в охороні здоров’я.

3. Визначте термін окупності капіталовкладень у нове медичне обладнання за умови вкладання початкових інвестицій у розмірі 5000 грн. та отримання прибутків, починаючи з третього року у розмірі 3000грн. на рік та ринковій ціні капіталу 20% річних.

 

Варіант 4

1. Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я.

2. Методи ціноутворення в охороні здоров’я.

3. Сума зносу основних засобів медичного центру становила 1600 тис. грн., первісна вартість основних засобів на початок періоду – 7500 тис. грн.  Визначте коефіцієнт зносу основних засобів та коефіцієнт придатності основних фондів.

 

Варіант 5

1. Соціально-економічна природа медичної діяльності.

2. Ефективність в охороні здоров’я та особливості її аналізу.

3. Очікувана тривалість життя людини після проведення лікування  згідно з медичними стандартами  при застосуванні лапароскопічної операції становить 15 років з корисністю 0,6, а медикаментозного лікування – 14 років з корисністю  0,7. Розрахуйте  показник років життя з поправкою на якість та визначте найбільш доцільний метод лікування даного захворювання.

 

Варіант 6

1. Здоров’я і охорона здоров’я як економічні категорії.

2. Роль держави в регулюванні ринку в галузі охороні здоров’я.

3. Визначте максимальний рівень постійних витрат, за яких може бути доцільним надання  медичної послуги, якщо змінні витрати на 1 послугу становлять 210 грн.,  ціна однієї умовної послуги – 300 грн., а кількість послуг, що може бути реалізовано за даного рівня технології – 400 одиниць.

 

Варіант 7

1. Особливості менеджменту та планування ресурсів в галузі охорони здоров’я. Застосування нормативного методу розрахунків ресурсів закладів охорони здоров’я.

2. Визначення собівартості медичних послуг. .

3. Розрахуйте чистий прибуток приватного лікувально-профілактичного закладу від реалізації платних медичних послуг, якщо хірургічне відділення надає 215 таких послуг на рік,  середньостатистична ціна 1 послуги становить 3000 грн., собівартість надання послуги – 1800 грн.

 

Варіант 8

1. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування.

2. Визначення та поняття витрат виробника. Класифікація витрат.

3. Визначте величину втрат внаслідок нераціонального та нецільового використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я, якщо сума коштів, що витрачається на утримання усього ліжкового фонду стаціонарного відділення становить 80 000 грн., нормативний обіг ліжка 23 дні, фактична зайнятість ліжкового фонду – 344 днів на рік, фактична середня тривалість госпіталізації – 20 днів, цільова зайнятість ліжкового фонду при госпіталізації хворих – 338 днів на рік.

 

Варіант 9

1. Основні види державного регулювання в галузі охорони здоров’я.

2. Особливості маркетингу на ринку послуг охорони здоров’я і товарів медико-виробничого комплексу.

3. Визначте величину річних амортизаційних відрахувань для відновлення вартості обладнання лікувально-профілактичної установи, якщо балансова вартість обладнання  становить  150 тис. грн., ліквідаційна вартість – 5 тис. грн., а термін служби 8 років.

 

Варіант 10

1. Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я.

2. Планування діяльності медичного закладу. Капітальне фінансове планування. Аналіз  беззбитковості.

3. Визначте коефіцієнт ефективності використання ліжкового фонду відділення стаціонару, якщо нормативна зайнятість ліжка становить 330 днів, нормативна тривалість госпіталізації – 11 днів, фактична зайнятість ліжкового фонду – 340 днів на рік, фактична середня тривалість госпіталізації – 10 днів, цільова зайнятість ліжкового фонду при госпіталізації хворих – 336 днів на рік.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Сутність  економіки охорони здоров’я.
  2. Базові питання економіки охорони здоров’я.
  3. Проблема організації справедливого доступу до медичних товарів та послуг.
  4. Особливості економіки галузі та ринкових відносин в охороні здоров’я.
  5. Проблеми визначення кількісних та якісних характеристик медичних послуг.
  6. Здоров’я і охорона здоров’я як товар.
  7. Економічні проблеми охорони здоров’я.
  8. Визначте особливості медичної діяльності.
  9. Охарактеризуйте критерії ефективності в охороні здоров’я
  10. Проблеми раціонального використання обмежених ресурсів.
  11. Міжнародний досвід управління обмеженими ресурсами.
  12. Визначення пріоритетів в охороні здоров’я як стратегія ефективного розподілу обмежених ресурсів.
  13. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування.
  14. Сутність фінансових ресурсів та фінансування охорони здоров’я.
  15. Всеохоплююче управління якістю медичної допомоги.
  16. Доказова охорона здоров’я як інструмент прийняття раціональних рішень в охороні громадського здоров’я.
  17. Оцінка медичних технологій.
  18.  Методика оцінки якості медичної допомоги.
  19. Особливості попиту на здоров’я та охорону здоров’я.
  20. Зсув кривих попиту та пропозиції медичних послуг.
  21. Специфічність та недосконалість ринку в галузі охорони здоров’я.
  22. Асиметричність інформація в охороні здоров’я.
  23. Розуміння справедливості в охороні здоров’я.
  24. Послуги охорони здоров’я як суспільні блага.
  25. Неспроможність ринку приватного страхування здоров’я в Україні.
  26. Неспроможність ринків функціонувати ефективно як підстава для державного втручання в галузі охорони здоров’я.
  27. Попит на медичне обслуговування і ступінь його використання.
  28. Елементи економічної структури на ринку охорони здоров’я.
  29. Роль держави і ринкових механізмів в охороні здоров’я.
  30. Економічна раціональність державного втручання.
  31. Основні види державного регулювання в галузі охорони здоров’я.
  32. Державне регулювання ресурсів та капіталовкладень.
  33. Державне регулювання якості медичної допомоги.
  34. Державне регулювання якості лікарських засобів.
  35. Державне регулювання медичного страхування.
  36. Маркетинг на ринку послуг і товарів медико-виробничого комплексу.
  37. Особливості маркетингу в галузі охорони здоров’я.
  38. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.
  39. Фактори зміни ринкових механізмів в економіці охорони здоров’я.
  40. Договірні ціни на медичні, медико-соціальні послуги.
  41. Розрахунок собівартості медичних послуг
  42. Особливості здійснення економічного аналізу закладів охороні здоров’я.
  43. Економічний аналіз використання медичної допомоги.
  44. Розрахунок економічної ефективності з урахуванням фактору дис­контування.
  45. Основні етапи аналізу економічної оцінки в галузі охорони здоров’я.
  46. Сутність аналізу мінімізації витрат (СМА).
  47. Сутність аналізу „витрати – результативність” (СЕА).
  48. Сутність аналізу „витрати – вигода” (СВА).
  49. Сутність аналізу „витра­ти – корисність” (CUA).
  50. Ви­мірювання років життя з поправ­кою на якість.
  51. Використання по­няття „людський капітал” у підході до оцінювання.
  52. Розрахунок  показник років життя з поправкою на якість.
  53. Визначення суми виплат, яку отримує лікарня за конкретний випадок в  рамках програми „medicare”.
  54. Необхідність застосування економічних оцінок в системі охорони здоров’я.
  55. Принципи ціноутворення.
  56. Визначення та поняття витрат виробника медичних послуг.
  57. Раціональна поведінка виробника. Поріг рентабельності.
  58. Самоокупність і прибутковість.
  59. Витрати капіталу та амортизація.
  60. Дисконтування. Критерії чистої сьогоднішньої цінності.
  61. Основні стратегії управління обмеженими ресурсами.
  62. Лікувально-профілактичний заклад як  об’єкт господарювання. 
  63.  Матеріально-технічний рівень об’єкта охорони здоров’я.
  64. Поняття про основний капітал лікувально-профілактичного закладу.
  65.  Економічні задачі медико-технічного комплексу закладу.
  66. Стан основних фондів та їх відтворення; якісні можливості основних фондів.
  67. Ефективність використання основних фондів.
  68. Показники стану медичної техніки.
  69. Ефективність управління основними та обіговими коштами лікувально-профілактичного закладу.
  70. Загальні принципи вибору організаційно-правової форми для закладу охорони здоров’я.
  71. Зв’язок між розвитком медико-технічного комплексу закладу охорони здоров’я та якістю лікувального процесу.
  72. Особливості фінансування закладів охорони здоров’я з різними формами власності.
  73. Оренда як джерело прибутку або форма управління основними засобами.
  74. Основні принципи взаємодії орендаторів з орендодавцями в умовах державної охорони здоров’я.
  75. Амортизація основних фондів.
  76. Особливості менеджменту та планування ресурсів галузі охорони здоров’я.
  77. Роль менеджменту та розподілу державного бюджету в умовах обмеженого фінансування.
  78. Класи­фікація основних підходів до стри­мування витрат в  галузі охорони здоров’я.
  79. Законодавче врегулювання економічних відносин у системі охорони здоров’я.
  80. Заходи державного регулювання в галузі охорони здоров’я.
  81. Визначення коефіцієнту раціонального використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я.
  82. Визначення коефіцієнту ефективності використання ліжкового фонду закладу охорони здоров’я.
  83. Визначення величини втрат внаслідок нераціонального та нецільового використання ліжкового фонду.
  84. Визначення величини річних амортизаційних відрахувань.
  85. Визначення показника фондоозброєності праці лікувально-профілактичної установи.
  86. Визначення величини фондомісткості  надання медичних послуг.
  87. Визначення величини фондовіддачі і коефіцієнту інтенсивності використання обладнання.
  88. Визначення точки беззбитковості медичної послуги.
  89. Визначення порогу рентабельності та побудова графіку беззбитковості надання медичних послуг.
  90. Визначення терміну окупності капіталовкладень у нове медичне обладнання.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

А. Нормативно-правові акти

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1996. ‑ № 30. ‑ С. 141.
  2. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 року // ВВР України. -1993 р. — №4. ст. 19.
  3. Закон України „Про оренду державного майна” від 14.03.95 р. N 98/95-ВР
  4. Закон України „Про страхування” від 07.03.1996 р. // ВВР України. – 1996 рік № 18;
  5. Закон України „Про оподаткування прибутків підприємств” від 22 травня 1997 р. № 283/97ВР із змінами та доповненнями.
  6. Закон України „Основи законодавства України про загально­обов’язкове державне соціальне страхування” // ВВР України. — 1998 р. — №23. — ст. 121.
  7. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (за станом на 12 серпня 2003). ‑ К.: Парламент,  2003. ‑ 32 с.
  8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров`я, що фінансуються з бюджету” від 5 вересня 1996 р. № 1071
  9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення порядку надання медичної до­помоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на те­риторії України” від 13.01.1999 р. № 1322-ІХ.

10. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій” від 09.01.2000 р. № 17.

11. Постанова Кабінету Міністрів України „Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я” від 20 червня 2000 р. № 989.

12. Постанова Кабінету Міністрів України „Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 07.02.2001 р.  № 134.

13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів” від 04.04.2001 р. № 332.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Про норми відшкодування витрат на відрядження в містах України та за кордон” від 23.04.99 р. N 663, з урахуванням внесених змін від 06.05.2001 р. № 423

15. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини” від 25.06. 2001 р. № 244.

16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про реорганізацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики ‑ сімейної медицини” від 23.07.2001р. № 303.

17. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про стан виконавчої та фінансової дисципліни в закладах та установах охорони здоров’я” № 138 від 24.07.1995 року.

18. Наказ Міністерства охорони здоров’я „Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей” від №226 26.07.98p.

19. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я” від 23.02.2000 р. № 33. 

20. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” від 06.04.2001 р. № 161/137. 

  1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження Рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001 року № 440.

22. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження нової бюджетної класифікації України” від 03.12.97 № 265.

23. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 09.01.2001 р. № 6.

24. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства” від 19.10.2000 р. № 103.

25. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ” від 08.12.2000 р. № 125, 

26. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками” від 22.01.2001 р. №3, 

27. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей”  від 10.08.2001 р. №141,

28. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001р. № 440

29. Наказ Мінтранспорту України „Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті” від 10.02.98 р. №43

30. Наказ Держбуду України „Про реформування ціноутворення та взаємовідносин у будівництві” у частині державних будівельних норм ДБН Д.1-1-2000. від 27.08.2000 р. №174

31. Постанова Фонду соціального страхування від 16.09.2005 року № 01-16-1508 „Про роз’яснення порядку страхування осіб на добровільних засадах”;

32. „Постанова та методичні рекомендації Фонду соціального страхування (ФСС) щодо практичного застосування Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей)” від 20 січня 2006 року № 53-08-1;

Б. Основна література

33. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 180 с.

34. Гладун З.С. Державна політика охорони здоров’я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації): Монографія – Тернопіль, „Економічна думка”, 2005 – 460 с.

35. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України / За заг. ред. В.Г. Черненка та В.М. Рудого. ‑ К.: Академпрес, 2002. – 112 с.

36. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

37. Економічний розвиток і державна політика: Вип. 11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні / Під ред. І. Розпутенка та І. Солоненка / Практикум. ‑ К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. ‑ 214 с.

38. Журавель В.І. Фінансування та оплата праці у системі медичної допомоги – як механізм стабілізації діяльності галузі // Главный врач. – 2004. ‑ № 4. –С. 33‑35.

39. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 378с.

40. Литвак А.И. Возможности внебюджетного финансирования здравоохранения // Медицинские вести. ‑ 1997. ‑ № 3. ‑ С. 52‑53.

41. Магуайр Е., Гендерсон Д., Муні Г. Економіка охорони здоров’я: Пер. з англ. / Наук. ред. пер. І.М. Солоненка. ‑ К.: Основи, 1998. ‑ 282 с.

42. Манікен М., Уотерс Е. Економіка та управлінський облік у сфері реформ системи фінансування у галузі охорони здоров’я. ‑ К.: Здравреформ, 1997. ‑ 272 с.

43. Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Реформи системи здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Пер. с англ. ‑ М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. ‑ 423 с.

44. Солоненко Н.Д. Економіка охорони здоров’я: Навч. посібник. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 416с.

45. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленко. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.

46. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол. моногр./ О.В. Баєва,  М.М. Білинська, Л.І. Жаліло та ін.; За ред О.В. Баєвої, І.М. Солоненка. – К.: МАУП, 2007. – 376 с.

 

В. Додаткова література

47. Визначення собівартості і ціноутворення в клінічній медицині (практичні рекомендації). – Дніпропетровськ: Центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, 2001. – 27 с.

48. Габуева Л.А. Экономика ЛПУ: экономическая эффективность, бизнес, планирование. – М.: ГРАНТЪ, 2001. – 184 с.

49. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навч. посіб. / І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло ‑ кер. автор. колективу / К.: Вид-во УАДУ, 2004. ‑ 140с.

50. Дорогой А.П., Корнацький В.М., Манойленко Т.С., Прокопишин О.І., Залеський В.М. Орієнтовна вартість лікування хворих із серцево-судинними захворюваннями в амбулаторних умовах // Лікарська справа. – 2004. — №5/6. – С. 95-99.

51. Дорофієнко В.В., Шутов М.М. Запровадження до економіки охорони здоров’я / Метод. рекомен. ‑ Донецьк: ДонДАУ, “ВІК”, 2001. ‑ 88 с.

52. Лехан В.М., Ключна О.С., Солодченко І.Г. Визначення собівартості медичних послуг приватного стоматологічного кабінету на сучасному етапі розвитку ринкової економіки // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2004. — №1. – С. 77-82.

53. Михайлов Ф.В., Филатов В.Н. Методика расчета тарифа на медицинские услуги в стационарах // Экономика здравоохранения. – 2000. — №2.

54. Пал А. Леслі. Аналіз державної політики. ‑ К.: Основи, 2000.

55. Прищак Р.А. Про вартість онкогінекологічної допомоги // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2000. — №3. – С. 86-87.

56. Рекомендації щодо порядку розрахунку середньої вартості утримання одного хворого та відпочиваючого та цін на путівки (курсівки) в санаторно-курортних закладах профспілок України. – К., 1998. – 14 с.

57. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / За заг. ред. В.М. Лехан. ‑ К.: «Сфера», 2001. ‑ 176 с.

58. Тульчинський Т.Г., Варавикова Е.А. Новое общественное здравоохранение: введение в современную науку. ‑ Иерусалим: Amutah for edication and Health, 1999. ‑ 1049 с.

59. Цінова політика санаторно-курортних закладів в умовах ринкової економіки / Методичні рекомендації. – К.: Управління економічного аналізу та прогнозування, 2000. – 14 с.

60. Шамшурина Н.Г. Экономика лечебно-профилактического учреждения. – М.: МУФЭР, 2001. – 278 с.

61. Шутов М.М. Економіка та менеджмент охорони здоров’я: регіональний аспект / Навч. посібник. – Харків, 2000. – 365 с.

62. Шутов М.М. Экономика и менеджмент в здравоохранении. Сборник заданий для самоподготовки: Учеб. пособие. – Донецк: ВИК, 2001. – 156 с.

63. Шутов М.М. Экономические основы рыночного здравоохранения / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: ВИК, 2002. – 284 с.

64. Экономика здравоохранения: Учебн. пособие / Под общ. ред. А.В. Решетникова. – М.: ГЭТАР-МЕД, 2003. – 272 с.

65. Экономика и организация медицинского страхования / Под рук. и ред. канд. экон. наук Т.Е. Гварлиани. ‑ Хабаровск, 1995. ‑ 275 с.

66. Экономика и управление здравоохранением / Трушкина Л.Ю., Телепцеришев Р.А. Трушкин А.Г., Демьянова Л.М. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 384 с.

 


 

ЗМІСТ

 

                                                                                                                                 стр.

Пояснювальна записка                                                                                    3

Тематичний план вивчення дисципліни                                                          5

Зміст дисципліни                                                                                             6

Вказівки до виконання контрольної роботи                                                  11

Питання для самоконтролю                                                                            15

Список літератури                                                                                           17

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни «Державна політика у сфері охорони здоров’я»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни «Державна політика у сфері охорони здоров’я» розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю «Менеджмент організацій» професійного спрямування «Медичний та фармацевтичний менеджмент». Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни «Державна політика в охороні здоров’я» в часі, що передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін.

Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Мета курсу: формування сучасних знань з державної соціальної політики та політики в галузі охорони здоров’я в умовах суспільних трансформацій, а також світової і європейської політики та стратегії в галузі охорони здоров’я.

Завдання навчальної дисципліни:

Завданням курсу «Державна політика в охороні здоров’я» є теоретична підготовка студентів з питань:

  • основ державної соціальної політики та політики в галузі охорони здоров’я в умовах суспільних трансформацій;
  • соціально-медичних проблем стану громадського здоров’я в Україні;
  • аналітичного підходу до сучасної світової і європейської політики та стратегії в галузі охорони здоров’я; обґрунтування програм стосовно концепцій Всесвітньої організації охорони здоров’я;
  • суті державної політики з покращання громадського здоров’я в Україні;
  • державної політики щодо перебудови медичного забезпечення в Україні.

а також набуття практичних навичок та вмінь:

  • розробки пропозицій (проектів) щодо визначення стратегічних цілей і завдань розвитку галузі охорони здоров’я на основі результатів системного аналізу соціально-економічного стану розвитку держави; 
  • з урахуванням особливостей системи охорони здоров’я, використання технології типових методів управління, визначення технологій управління системою, що є раціональною за ознаками досягнення мети діяльності та застосовуваними ресурсами;
  • здійснення планування, організації та контролю виконання завдань державних, регіональних, галузевих (міжгалузевих) програм і проектів розвитку відповідної території чи галузі, застосовуючи різні види планування;
  • визначення раціональної структури і збалансованості ресурсів закладів охорони здоров’я, їх підрозділів засобами управління на принципах раціональної організації праці;
  • визначення ефективності діючих форм і методів державного правління за результатами аналізу програм розвитку територій, галузі, вітчизняного і зарубіжного досвіду їх реалізації в контексті європейської інтеграції, використовуючи методи порівняльного та інституційного аналізу;
  • розробки стратегії управління закладу охорони здоров’я.

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення дисципліни

«ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я»

№ з/п Назва  теми
  Модуль 1. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище
1. Теоретичні проблеми соціального розвитку
2. Вступ до державної політики і стратегії
3. Основи державної політики і стратегії в галузі охорони здоров’я
4. Аналіз державної політики в галузі охорони здоров’я
5. Державна політика з охорони здоров’я та шляхи її реформування
6. Роль держави та інших суспільних груп у формуванні державної політики
  Модуль 2. Державна політика та стратегія в галузі охорони здоров’я
7. Сучасна державна політики в галузі охорони здоров’я: концептуальні основи, законодавство, програми реформ
8. Стратегія управління в галузі охорони здоров’я
9. Міжнародний досвід формування державної політики в галузі охорони здоров’я

 

 

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

вивчення дисципліни

«ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я»

 

 

Модуль 1. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище

 

Тема 1.  Теоретичні проблеми соціального розвитку

Глобальна концепція людського розвитку: сутність і основний зміст. Конституційні засади соціального розвитку, соціальної політики в Україні. Охорона здоров’я як складова соціальної політики: сутність, мета, умови реалізації. Основні напрями реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні. Пріоритети здійснення державної політики з охорони здоров’я в Україні. Основні принципи державної політики в галузі охорони здоров’я. Принципи реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні. Соціально-стратифікаційні процеси суспільного розвитку та їх вплив на охорону здоров’я. Державна політика з охорони здоров’я як чинник формування економічних основ стабільного розвитку.

Література: [1, 12, 13]

Тема 2. Вступ до державної політики і стратегії

Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище. Суб’єкти й установи політичного процесу в галузі охорони здоров’я. Методологія політичного аналізу в галузі охорони здоров’я.

Література: [1, 12, 13]

Тема  3.  Основи державної політики і стратегії в галузі охорони  здоров’я

Основні напрями державної політики з охорони здоров’я в Україні. Правові засади реформування державної політики з охорони здоров’я. Сучасні соціальне-демографічні процеси та їх регулювання.

Література: [1, 12, 13]

Тема 4. Аналіз державної політики в галузі охорони здоров’я

Наука про державну політику: базові поняття. Зміст політики: проблеми, цілі, інструменти. Державна політика в галузі охорони здоров’я як процес. Етапи аналізу державної політики. Аналіз ефективності державної політики.

Література: [10-12, 14-16]

Тема 5. Державна політика з охорони здоров’я та шляхи її реформування

Концепція реформування охорони здоров’я в Україні (2000). Проблеми розвитку соціального партнерства в галузі охорони здоров’я. Методологія та методичні засоби в управлінні охороною здоров’я, системний підхід до управління і реформ в галузі охорони здоров’я.

Література: [1, 12, 13]

 

Тема 6. Роль держави та інших суспільних груп у формуванні державної політики

Роль урядових структур всіх рівнів: управління, законодавча та нормативна бази, сприяння реалізації політики, фінансовий контроль. Роль центральної виконавчої влади. Роль регіональної виконавчої влади. Роль урядових, громадських професійних організацій в розробці та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.

Література: [1-4, 10, 11, 14] 

Модуль 2. Державна політика та стратегія в галузі охорони здоров’я

Тема 7. Сучасна державна політика в галузі охорони здоров’я: концептуальні основи, законодавство, програми реформ

 

Система охорони здоров’я та її структурні складові. Тенденції розвитку і кризові явища в охороні здоров’я, цілі, завдання і хід реалізації реформ державної політики в охороні здоров’я. Міжгалузеві механізми державного управління охороною здоров’я.

Література: (1-4, 10, 11, 14)

Тема 8. Стратегія управління в галузі охорони здоров’я

Розгортання стратегії управління. Інструментарій аналізу існуючих умов. Визначення пріоритетів. Розробка концептуальних основ стратегії. Критерії перевірки та оцінки стратегії.

Література: [10‑12, 14‑16]

Тема 9. Міжнародний досвід формування державної політики в галузі охорони здоров’я

Модель формування державної політики з охорони здоров’я і світовий досвід». Порівняльний аналіз політики з охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, країн Європейського Союзу та України.

Література: [10‑12, 14‑16]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота з » дисципліни «Державна політика та стратегія охорони здоров’я» виконується відповідно до навчальних планів зі спеціальності «Менеджмент організацій» та спеціалізації «Медичний та фармацевтичний менеджмент».

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з «Державної політика та стратегія охорони здоров’я», набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів та аналізу державної політики з охорони здоров’я. Це має наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-25.

Загальні вимоги. Контрольну роботу слід виконувати на аркушах паперу А-4 державною мовою. Сторінки необхідно пронумерувати.

Завдання виконується на основі діяльності закладу охорони здоров’я, в якому працює студент.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни «Державна політика та стратегія охорони здоров’я», його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

- грунтовність відповіді на поставлені питання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;

- розуміння категорії навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;

- уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);

- оформлення роботи (структура, заголовки, посилання тощо).

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1.  Вступна частина. Назва закладу охорони здоров’я, його спеціалізація, організаційно-правова форма, вищий орган управління, місцезнаходження, час і порядок утворення, кількість населення, що обслуговується закладом.

  1. 2.           Основна частина. Розгорнути та впровадити стратегію управління закладу охорони здоров’я.

В роботі потрібно висвітлити:

  • інструментарій аналізу існуючих умов;
  • визначити зацікавлені та конкуруючі сторони,
  • провести SWOT- аналіз;
  • визначити цільову орієнтацію та місії закладу;
  •  визначити пріоритети за допомогою методики бінарного порівняння;
  • визначити критерії перевірки і оцінки стратегії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

         В процесі стратегічного планування після формування місії доцільно переходити до аналізу стану середовища.     

       Класичним методом аналізу середовища є метод SWOT –аналізу, який дозволяє провести сумісне вивчення його зовнішніх та внутрішніх факторів. Назва методу походить від перших літер Strength (сила),  Weakness (слабкість),   Opportunities (можливості), Threats (загрози).

      При аналізі зовнішнього середовища відслідковуються основні фактори :

  • макросередовища: демографічні; економічні; технологічні; політичні; правові; соціальні; культурні,
  • безпосереднього середовища: покупці; партнери; конкуренти; ринок робочої сили.

      Аналіз зовнішнього середовища дає можливість визначити основні можливості та загрози для фірми. Наприклад, прискорення росту ринку або навпаки ріст продажу послуги-замінника. Необхідно пам’ятати, що самі по собі можливості організації не надають їй конкурентних можливостей у бізнес-середовищі. Можливості реальні тільки тоді, коли вони мають відповідну цінність для покупця.

      Для реалізацій можливостей або ліквідації загроз фірма повинна мати певний внутрішній потенціал, який можна визначити при аналізі внутрішнього середовища. Відслідковуються:

  • кадри : рівень організаційної культури; наймання, просування та підготовка; оцінка результатів праці;
  • організація: організаційна структура управління; комунікативні процеси; ієрархія; розподіл прав і відповідальності, делегування повноважень; норми, правила, процедури;
  • виробництво: стан НДР; потужності; технології; логістика; економія на масштабах; можливості;
  • фінанси: фінансова стабільність; затрати; можливість інвестицій;
  • маркетинг: імідж ; частка ринку; якість; цінова політика; методи просування товарів; географічне розташування; ефективність інновацій.

    

      Виявлені сильні сторони мають бути основою, на яку компанія має спиратись в конкурентній боротьбі. Слабкі сторони теж повинні  знаходитись в зоні постійної уваги керівництва, з метою найшвидшого подолання.

      Можливості і загрози, слабкі та сторони заносять в матрицю SWOT , а потім виявляють зв’язки між ними. Матриця SWOT має наступний вигляд.

Слабкі сторони

*……                              Поле Сл та М                Поле Сл та З

*……

*…….

Можливості                  Загрози

*……..                            *………       

*………                           *……..

*………                           *………

Сильні

сторони

*…….

*……..                                     Поле С та М                  Поле С та З                

*……..

Слабкі

сторони

*……                              Поле Сл та М                Поле Сл та З

*……

*…….

 

Рис. Матриця SWOT

        При розробці стратегії організації необхідно розглянути всі можливі

парні комбінації.

Поле С та М – на основі пар даного квадрату необхідно розробляти стратегію по використанню сильних сторін, з метою отримання віддачі від можливостей.

Поле Сл та М – стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей подолати слабкі сторони.

Поле С та З – стратегія повинна передбачати подолання загроз за рахунок сильних сторін організації.

Поле Сл та З -  обрана стратегія має подолати слабкі сторони та відвести загрозу.

      При розробці стратегії слід мати на увазі, що можливості та загрози можуть переходити одна в одну, тобто невикористані можливості можуть стати загрозою для компанії. И навпаки, вдало відвернута загроза може надати організації додаткові можливості.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Глобальний демографічний розвиток і теорія народонаселення
  2. Відтворення населення як сукупність демографічних процесів
  3. Сутність, зміст та форми соціальне-демографічної політики
  4. Сім’я як об’єкт соціально-демографічної політики.
  5. Еволюція народжуваності в сучасному світі та її фактори.
  6. Середня тривалість життя як показник добробуту суспільства
  7. Питання соціальне-демографічної політики в українському законодавстві.
  8. Регіональні демографічні проблеми в Україні.
  9. Сучасні проблеми планування сім’ї в Україні
  10. Соціальне-демографічна криза в Україні: причини і наслідки.
  11. Демографічна ситуація в Україні: сучасний стан, проблеми і перспективи.
  12. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище.
  13. Суб’єкти й установи політичного процесу в галузі охорони здоров’я. Методологія політичного аналізу в галузі охорони здоров’я.
  14. Роль урядових структур всіх рівнів: управління, законодавча та нормативна бази, сприяння реалізації політики, фінансовий контроль.
  15. Роль центральної виконавчої влади.
  16. Роль регіональної виконавчої влади.
  17. Роль урядових, громадських професійних організацій в розробці та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.
  18. Порівняльний аналіз політики з охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, країн Європейського Союзу та України
  19. Проблеми розвитку соціального партнерства в галузі охорони здоров’я.
  20. Міжсистемні механізми забезпечення охорони здоров’я.
  21. Соціально-гуманітарні аспекти оптимізації державного управління охороною
    здоров’я.
  22. Поняття якості та необхідність її підвищення в управлінні охороною здоров’я на сучасному етапі.
  23. Програмно-цільовий метод управління.
  24. Моделювання та прогнозування розвитку систем (підсистем) охороною здоров’я як елемент управління системою.
  25. Демографічна інформація в системі охорони здоров’я.
  26. Сутність та зміст концепції людського розвитку.
  27.  Конституційні засади соціального розвитку, соціальної політики в Україні.
  28. Охорона здоров’я як складова соціальної політики: сутність, мета, умови реалізації.
  29. Основні напрями реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  30. Пріоритети здійснення державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  31. Основні принципи державної політики в галузі охорони здоров’я.
  32.  Принципи реалізації державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  33. Соціально-стратифікаційні процеси суспільного розвитку та їх вплив на охорону здоров’я.
  34. Державна політика з охорони здоров’я як чинник формування економічних основ стабільного розвитку.
  35. Державна політика в галузі охорони здоров’я як соціальне явище.
  36. Суб’єкти й установи політичного процесу в галузі охорони здоров’я.
  37. Методологія політичного аналізу в галузі охорони здоров’я.
  38. Основні напрями державної політики з охорони здоров’я в Україні.
  39. Правові засади реформування державної політики з охорони здоров’я.
  40. Сучасні соціальне-демографічні процеси та їх регулювання.
  41. Наука про державну політику: базові поняття.
  42. Зміст  державної політики в галузі охорони здоров’я: проблеми, цілі, інструменти.
  43. Державна політика в галузі охорони здоров’я як процес.
  44. Етапи аналізу державної політики в галузі охорони здоров’я.
  45. Аналіз ефективності державної політики в галузі охорони здоров’я.
  46. Концепція реформування охорони здоров’я в Україні.
  47. Проблеми розвитку соціального партнерства в галузі охорони здоров’я.
  48. Методологія та методичні засоби в управлінні охороною здоров’я.
  49. Системний підхід до управління і реформ в галузі охорони здоров’я.
  50. Роль урядових структур всіх рівнів у формуванні державної політики: управління, законодавча та нормативна бази, сприяння реалізації політики, фінансовий контроль.
  51. Роль центральної та регіональної виконавчої влади у формуванні державної політики.
  52. Роль урядових, громадських професійних організацій в розробці та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.
  53. Система охорони здоров’я та її структурні складові.
  54.  Тенденції розвитку і кризові явища в охороні здоров’я, цілі, завдання.
  55. Реалізація реформ державної політики в охороні здоров’я.
  56. Міжгалузеві механізми державного управління охороною здоров’я.
  57. Світовий досвід формування державної політики з охорони здоров’я.
  58. Формування політики охорони здоров’я Всесвітньою організацією охорони здоров’я., країн Європейського Союзу та України.
  59. Формування політики охорони здоров’я в країнах Європейського Союзу.
  60. 60.     Формування політики охорони здоров’я у  країнах Північної Америки.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

А. Нормативно-правові акти

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1996. ‑ № 30.
  2. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1993. ‑ № 4. ‑ С. 19.
  3. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України. Затверджена Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. №1313/2000.
  4. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації на 2002-2011 роки»: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14 // Офіційний вісник України. ‑ 2002. ‑ № 9. ‑ Ст. 403.
  5. Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. № 989.
  6. Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.06. 2001 р. № 244.
  7. Про реорганізацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики ‑ сімейної медицини. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07. 2001 р. № 303.
  8. Закон України «Про оподаткування прибутків підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями.
  9. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (за станом на 12 серпня 2003). ‑ К.: Парламент, вид-во, 2003. ‑ 32 с.

 

Б. Основна література

  1. Здоровье‑21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе Всемирной организации здравоохранения / ВОЗ, Европейское региональное бюро. ‑ Копенгаген, 1999. – 310 с.
  2. Екологічне громадське здоров’я: від теорії до практики (За заг. ред. К. Чу та Р.Сімпсона). Пер. з англ. під ред. І.М. Солоненка та Л.І. Жаліло. ‑ Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – 290 с.

12.  Пал А. Леслі. Аналіз державної політики. ‑ К.: Основи, 2000.

  1. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: навч. посіб./ І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло ‑ кер. автор. колективу. ‑ К.: Вид-во НАДУ, 2004. ‑ 116с.
  2. Тульчинський Т.Г., Варавикова Е.А. Новое общественное здравоохранение: введение в современную науку. ‑ Иерусалим: Amutah for edication and Health, 1999. ‑ 1049 с.

 

В. Додаткова література

15.  Жаліло Л., Солоненко І., Волос Б. та ін. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб. ‑ К.: Вид-во УАДУ, 2001. ‑ 142 с.

  1. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні: Монографія / За ред. В.М. Лехан (У складі авт. кол. Л.І. Жаліло, І.М. Солоненко та ін.). ‑ К.: Сфера, 2001. – 176 с.
  2. Шортел С., Калюжний А. Менеджмент в охороні здоров’я: Пер. з англ. / За ред. І.М. Солоненка. ‑ К.: Основи, 1998. ‑ 500 с.
  3. Економічний розвиток і державна політика: Вип. 11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні / Під ред. І. Розпутенка та І. Солоненка / Практикум. ‑ К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. – 214 с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків” (для бакалаврів)

 

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №7 від 17 березня 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків” (для бакалаврів). — К.: МАУП, 2010. -17 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2010

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога, її форми та обсяг можуть змінюватись у процесі розвитку системи охорони здоров’я шляхом визначення видів патології, які є провідними у структурі гінекологічної, а також материнської та перинатальної захворюваності й смертності.

Охорона здоров’я матері та дитини – це комплекс державних і громадських заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я жінок і дітей та покращення демографічної ситуації, на забезпечення здорового всебічного розвитку молоді та дітей. Будь яке суспільство має бути зацікавленим у відтворені та збереженні повноцінного людського потенціалу .

Ефективність охорони здоров’я матері та дитини залежить від вирішення низки завдань, до яких відноситься:

-         соціальний захист родини, матері та дитини, адресне надання соціальної допомоги;

-         першочергове спрямування відповідних ресурсів на розвиток відповідних лікувально-профілактичних і оздоровчих закладів;

-         впровадження медичного страхування та реорганізація діючої системи лікувально-профілактичної допомоги;

-         антенатальна охорона плода за участю відповідних лікувальних і санітарно-профілактичних закладів;

-         впровадження сучасних ефективних медичних технологій;

-         профілактика інфекційних захворювань, здійснення в повному обсязі імунопрофілактики;

-         формування здорового способу життя.

Державні заходи щодо здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності, збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я населення, визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 №960 “Про затвердження Концепції  розвитку охорони здоров’я населення України”,  Указі Президента України від 26.03.2001 р. “Про Національну програму “Репродуктивне здоров’я 2006-2011”, розпорядженнях Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. №161-р. “Про затвердження Концепції безпечного материнства”, передбачають удосконалення організації діяльності акушерсько-гінекологічної служби.
Забезпечення жіночого населення стаціонарною гінекологічною допомогою здійснюється відповідно до рівнів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню згідно з “Нормативами  надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги” та “Примірним положенням про гінекологічне відділення”.
Мета вивчення дисципліни: ознайомити студентів з основними теоретичними питаннями акушерства і гінекології; організацією медичного забезпечення жіночого населення України в умовах реформування медичної галузі, а також сформувати практичні навички організації діяльності жіночих консультацій та пологових будинків.

Основними завданнями дисципліни є  вивчення:

  • структури і організації роботи жіночої консультації;
  • фізіопсихопрофілактичної  підготовки  вагітних до пологів;
  • фізіологічного  перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду;
  • поняття “безплідний шлюб”;
  • правил ведення пацієнтів в гінекологічному стаціонарі;
  • прийому гінекологічних хворих у жіночій консультації;
  • організації і влаштування пологового будинку;
  • питань спостереження за станом новонароджених за умов спільного перебування;
  • санітарно-протиепідемічного режиму акушерського стаціонару.

При вивченні курсу “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Вивчення дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків” передбачає тісні зв’язки з іншими дисциплінами курсу і спрямована на формування фахівця-управлінця в галузі охорони здоров’я, який має сучасні знання з реформування і функціонування галузі охорони здоров’я в ринкових умовах.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

з  дисципліни 

„АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПОЛОГОВИХ БУДИНКІВ”

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль 1. Основи акушерства
1 Організація акушерської допомоги
2 Структура і організація роботи жіночої консультації
3 Фізіопсихопрофілактична  підготовка  вагітних до пологів
4 Фізіологічний  перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду
Змістовий модуль 2. Основи гінекології
5 Безплідний шлюб
6 Курація в гінекологічному стаціонарі
7 Прийом гінекологічних хворих у жіночій консультації
Змістовий модуль 3. Організація роботи пологового будинку
8 Організація і влаштування пологового будинку
9 Спостереження за станом новонароджених за умов спільного перебування
10 Санітарно-протиепідемічний режим акушерського стаціонару

 

Разом годин:

Зміст дисципліни

«АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПОЛОГОВИХ БУДИНКІ»

Змістовий модуль  1. Основи акушерства

Тема 1. Організація акушерської допомоги

Предмет акушерства та гінекології. Основні етапи розвитку акушерства та гінекології. Система охорони здоров’я матері і дитини. Питання охорони здоров’я материнства і дитинства в сучасному законодавстві України. Роль сімейного лікаря в профілактиці перинатальних захворювань і смертності.

 

                                                                                           Література: [1, 5, 9, 10, 12, 20, 21]

Тема 2. Структура і організація роботи жіночої консультації

Структуру і організацію роботи ЖК. Задачі жіночої консультації. Принципи диспансеризації вагітних у жіночій консультації. Питання планування сім’ї. Форми спеціальної медичної документації. Поняття перинатальних та інтранатальних чинників ризику, перинатальної захворюваності. Роль профілактичних оглядів та патронажу, проведення санітарно-просвітницької роботи ЖК.

Література: [ 4, 6, 8, 14]

Тема 3. Фізіопсихопрофілактична  підготовка  вагітних до пологів

Проведення бесіди з вагітною при першому зверненні. Показання до проведення комплексної допологової підготовки. Методи допологової підготовки. Визначення готовності організму до пологів. Послідовність і реабілітація жінок групи ризику в жіночій консультації. Медико-генетична консультація, її функції.

 

Література: [ 4, 6, 8, 14, 18]

 

 

Тема 4. Фізіологічний  перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

 

Фармакотерапія в акушерстві, вплив лікарських речовин на плід. Медична деонтологія в акушерстві. Етика лікаря. Роль жіночої консультації у профілактиці ускладнень вагітності та пологів, перинатальній охороні плода.

Література: [1, 5, 9, 10, 15, 20, 21]

 

Змістовий модуль  2. Основи гінекології

Тема 5. Безплідний шлюб

Етіологія і патогенез безпліддя в шлюбі. Класифікацію жіночого безпліддя. Методи обстеження жінки на 1 та 2 етапах. Принципи лікування жіночого безпліддя. Необхідний об`єм і послідовність проведення допоміжних методів обстеження. Диференціальна діагностика окремих форм жіночого безпліддя. План лікування жіночого безпліддя.

Література: [2, 7, 8, 14, 18]

 

Тема 6. Курація в гінекологічному стаціонарі

 Послідовність збирання загального і спеціального анамнезу. Ендокринні співвідношення на протязі нормального менструального циклу. Обгрунтування клінічних форм запальних процесів жіночих статевих органів. Фізіологія репродуктивної системи жінки. Методи обстеження жінки на першому та другому етапах.

Література: [9, 10, 12, 22]

Тема 7. Прийом гінекологічних хворих у жіночій консультації

    Дільничний принцип роботи жіночої консультації. Принципи та етапи диспансеризації гінекологічних хворих. Диспансерні групи гінекологічних хворих. Необхідний мінімум Обстеження та лікарська тактика при гінекологічних захворюваннях. Принципи організації онкопрофоглядів. Фактори онкологічного ризику. Методика біопсії, кольпоскопії, взяття постів з вапни і уретри на флору. Місцеві та державні курорти України.

Література: [4, 6, 8, 9, 10, 12, 22]

 

Змістовий модуль  3. Організація роботи пологового будинку

Тема 8. Організація і влаштування пологового будинку

Основні структурні підрозділи пологового будинку: приймально-пропускне, фізіологічне, обсерваційне, відділення новонароджених, відділення патології вагітних. Принципи роботи санпропускника, його основні завдання. Контингент вагітних та роділь, які підлягають госпіталізації в обсерваційне відділення. Основні форми медичної документації пологового будинку. Основні законодавчі акти щодо регулювання надання акушерсьо-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні.

Література: [3, 8, 23]

 

Тема 9. Спостереження за станом новонароджених за умов спільного перебування

Організація, структура і особливості роботи відділення сумісного перебування матерів та новонароджених пологових будинків. Первинний огляд новонародженого, оцінка загального стану новона­родженого. Фактори перинатального ризику. Групи ризику новонароджених. Особливості первинної обробки новонародженого у пологовому залі. Догляд за здоровими новонародженими в пологовому будинку. Особливості догляду за новонародженими груп ризику. Сучасні принципи грудного вигодовування немовлят.

Література: [3, 8, 15, 16, 19, 23]

Тема 10. Санітарно-протиепідемічний режим акушерського стаціонару

Основні збудники внутрішньолікарняної інфекції. Виявлення госпітальної інфекції та шляхи її розповсюдження. Порядок санобробки хворих. Порядок дезинфекції палат та циклічність їх заповнення. Порядок дезинфекції інструментарію та предметів догляду за хворими. Принципи роботи та правила утримання післяпологових палат. Особливості санітарно-епідеміологічного режиму обсерваційного відділення. Особливості роботи та санітарно-гігієнічних вимог у відділенні новонароджених. Санітарно-гігієнічні вимоги до медичного персоналу акушерського стаціонару.

Література: [3, 8, 23]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Відповідно до навчального плану студенти виконують контрольну роботу з дисципліни “Акушерство і гінекологія. Організація роботи пологових будинків”. Виконання контрольної роботи сприятиме поглибленому вивченню основних тем курсу, формуванню практичних навичок з організації різних форм надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги. Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвищастудента

 

Номер варіантаконтрольної роботи

 

А, Б, В 1
Г, Д, Е 2
Є, Ж, З 3
І, Ї, Й, К 4
Л, М, Н 5
О, П, Р 6
С, Т, У 7
Ф, Х, Ц 8
Ч, Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи — поглибити і розширити спектр знань у галузі акушерства і гінекології на основі визначення основних форм надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, а також сформувати у студентів вміння самостійно працювати з навчальною спеціальною літературою, законодавчими актами, обліковими документами та матеріалами власних досліджень у закладах охорони здоров’я.

Послідовність виконання контрольної роботи:

1. Індивідуальне завдання слід доповнити описово (словами) або схемами та цифрами.

2. Скласти список використаної літератури.

3. Посилання на облікові документи або звіти закладів охорони здоров’я потребують ксерокопій документів в додатках.

4. Додатки.

Контрольна робота повинна бути здана у строк, встановлений навчальним планом. Студенти, що не здали контрольної роботи, до заліку не допускаються. Контрольну роботу потрібно підписати і зазначити дату її виконання. При задовільному її виконанні контрольну роботу буде зараховано. За наявності зауважень викладача студент доопрацьовує роботу з урахуванням зауважень і здає її до деканату.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1

  1. Встановлення строку  вагітності (за даними анамнезу та об’єктивного дослідження).
  2. Показання для направлення гінекологічних хворих на ЛГЕК, документація.
  3. Принципи штучного запліднення.

 

Варіант 2

  1. Визначення гестаційного віку плода і його маси. Визначення передбачуваного строку пологів.
  2. Основні санаторії та курорти для лікування гінекологічних хворих.
  3. Токсико-септичні захворювання новонародженних.

 

Варіант 3

  1. Ведення фізіологічних пологів.
  2. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування гінекологічних хворих.
  3. Неплідний шлюб. Планування сім’ї.

 

Варіант 4

  1. Надання акушерської допомоги в пологах та післяпологовому періоді (на фантомі).
  2. Об`єм обстеження гінекологічних хворих.
  3. Вікова фізіологія жіночої репродуктивної системи, методи обстеження гінекологічних хворих.

 

Варіант 5

  1. Визначення стану новонародженого за шкалою Апгар.
  2. Методика організації та етапи онкопрофоглядів.
  3. Курорти для лікування гінекологічних хворих.

 

Варіант 6

  1. Первинний догляд за новонародженим.
  2. Особливості обстеження та терміни спостереження в кожній з диспансерних груп.
  3. Лікарсько-трудова експертиза при хронічних запальнихзахворюваннях жіночих статевих органів.

 

Варіант 7

  1. Оформлення медичної документації, щодо надходження вагітної до стаціонару, в пологах та при виписуванні з пологового будинку.
  2. Перинатальна охорона плода.
  3. Роль жіночої консультації у диспансерному нагляді за хворими з розладами менструальної функції.

 

Варіант 8

  1. Фізіологія вагітності.
  2. Виявлення гінекологічних хворих диспансерної групи.
  3. Принципи хірургічного лікування жіночого безпліддя.

 

Варіант 9

  1. Принципи та етапи диспансеризації.
  2. Показання та протипоказання до санаторно-курортноголікування хворих з хронічними запальними захворюваннями геніталій.
  3. Знеболювання пологів.

 

Варіант 10

  1. Методи обстеження вагітних.
  2. Диспансеризація гінекологічних хворих, диспансерні групи.
  3. Принципи консервативного лікування жіночого безпліддя.

 

ПИТАННЯ для самоконтролю

  1. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги в місті і на селі.
  2. Питання охорони здоров’я материнства і дитинства в сучасному законодавстві України.
  3. Структура і принципи роботи пологового будинку.
  4. Основні показники роботи акушерського стаціонару.

5.  Роль жіночої консультації у профілактиці ускладнень вагітності та пологів, перинатальній охороні плода.

6.  Жіноча консультація та її роль у профілактиці, діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань.

7.  Вплив шкідливих факторів на менструальну і репродуктивну функції.

8.  Консультація “Шлюб та сім’я”.

9.  Медико-генетична консультація, її функції.

10. Питання планування сім’ї.

11. Психопрофілактична підготовка до пологів.

12. Фармакотерапія в акушерстві, вплив лікарських речовин на плід.

13. Медична деонтологія в акушерстві і гінекології. Етика лікаря.

14. Встановлення ранніх та пізніх строків вагітності.

15. Визначення допологової відпустки і дати пологів.

16. Регуляція пологової діяльності.

17. Методи реєстрації пологової діяльності. Моніторинг у пологах.

18. Психопрофілактичне знеболювання пологів.

19. Медикаментозне знеболювання пологів.

20. Немедикаментозні методи анестезії в пологах (електроанальгезія, голкорефлексотерапія та ін.).

21. Догляд за породілею. Лікувальна фізкультура. Дієтетика породіль.

22. Асептика й антисептика в акушерстві.

23. Діагностика вад розвитку плода в різні періоди вагітності.

24. Спадкові та вроджені захворювання плода. Роль медико-генетичної консультації в їх діагностиці.

25. Перинатальна фармакологія.

26. Вплив спиртних напоїв та лікарських речовин і нікотіну на плід.

27. Особливості адаптації недоношених і доношених новонародженого.

28. Порушення функції лактації. Методи корекції.

29. Організаційні принципи профілактики материнської та перинатальної смертності.

30. Роль жіночої консультації як поліклінічної ланки в профілактиці материнської та перинатальної смертності.

31. Методи планування сім’ї. Сучасні методи контрацепції.

32. Основи онкогінекології.

33. Запальні захворювання жіночих статевих органів та гінекологічні захворювання, які потребують невідкладної допомоги.

34. Неплідний шлюб. Планування сім’ї.

35. Вікова фізіологія жіночої репродуктивної системи, методи обстеження гінекологічних хворих.

36. Система опитування гінекологічних хворих.

37. Сучасні методи дослідження хворих з різними видами гінекологічної патології.

38. Роль жіночої консультації у диспансерному нагляді за хворими з розладами менструальної функції.

39. Принципи лікування хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів.

40. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування хворих з хронічними запальними захворюваннями геніталій.

41. Курорти для лікування гінекологічних хворих.

42. Лікарсько-трудова експертиза при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів.

43. Який шлюб вважається безплідним ?

44. Причини жіночого безпліддя.

45. Що таке первинне та вторинне безпліддя ?

46. Які обстеження при безплідному шлюбі проводяться на першому та другому етапах ?

47. Принципи консервативного лікування жіночого безпліддя.

48. Принципи хірургічного лікування жіночого безпліддя.

49. Принципи штучного запліднення.

50. Принципи організації онкопрофоглядів.

51. Диспансеризація гінекологічних хворих, диспансерні групи.

52. Принципи та етапи диспансеризації.

53. Як виявляють гінекологічних хворих диспансерної групи ?

54. Хто здійснює диспансеризацію гінекологічних хворих ?

55. Особливості обстеження та терміни спостереження в кожній з диспансерних груп.

56. Методика організації та етапи онкопрофоглядів.

57. Об`єм обстеження гінекологічних хворих.

58. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування гінекологічних хворих.

59. Основні санаторії та курорти для лікування гінекологічних хворих.

60. Показання для направлення гінекологічних хворих на ЛГЕК, документація.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

А .Нормативно-правові акти

  1. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров‘я” №2801/XII від 19.11.1992 року
  2. Указ Президента України ”Про Національну програму „Діти України”” № 63/96  від 18.01.1996 р.
  3. Указ Президента України ”Про Національну програму ”Репродуктивне здоров’я 2001-2005” №203/2001 від 26.03.2001р.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України „Про національну програму „Планування сім‘ї”” № 736 від 13.09.1995 р.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки” № 14 від 10.01.2002 р.
  6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Концепції безпечного материнства” № 161 від 29.03.2002р.
  7. Наказ МОЗ України “Про організацію та забезпечення медичної допомоги  новонародженим в Україні” № 4 від 05.01.96 р.
  8. Наказ МОЗ України “Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні” №503 від 28.12.2002 р.
  9. Наказ МОЗ України “Про організацію та забезпечення медичної допомоги  новонародженим в Україні” № 4 від 05.01.96 р. Із змінами, внесеними згідно Наказу МОЗ України №59 від 10.02.2003 р.

10. Наказ МОЗ України “Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)” № 59 від 10.02.2003р..

11. Наказ МОЗ України “Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні”  №620 від 29.12.2003 р.

12. Наказ МОЗ України “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”№ 582 від 15.12.2003р..

13. Наказ МОЗ України “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”№ 676 від 31.12.2004р..

14. Наказ МОЗ України “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги ”№ 782 від 29.12.2005р..

 

Б. Основна література

  1. Акушерство: Підручник для лікарів-інтернів / за ред. В.І.Грищенка. – Харків: Основа, 1996. – 608с.
  2. Аліпов В.І., Корхов В.В. Протизаплідні засоби. – Л.: Медицина, 1985.
  3. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риски. – М.: Медицина, 1989.
  4. Бодяжина В.И. Акушерская помощь в женской консультации. – М., 1998.
  5. Бодяжина В.И., Жмакин К.М., Кирющенков А.П. Акушерство. – М.: Курск, 1995. – 496с.
  6. Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии. – М.: Медицина, 1989. – 464с.
  7. Грищенко В.И. Научные основы регулирования рождаемости. – К.:Здоровье, 1988. – 208с.
  8. Дадалова Л.Н. Некоторые аспекты ведения женщин с невынашиванием в женской консультации. //Акушерство и гинекология, 1991. — № 9.
  9. Зазерская И.В., Карпов О.И., Танаков А.И. и соавт. Справочник акушера-гинеколога. – Спб., 1998.

10. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Акушерство і гінекологія: навчальний посібник для лікарів-інтернів вищих медичних закладів ІІІ-ІУ ст. акредитації. – К.: Здоров’я, 1996. – 240с.

11. Зильбер А.П., Шифман Е.М. Акушерство глазами анестезиолога. – Петрозаводск: Изд-во Петрозавод. ун-та. – 362с.

12. Карпов О.И., Танаков Л.И. и др. Справочник акушера-гинеколога. — Спб, 1998.

13. Кирющенков А.П. Влияние вредных факторов на плод. – М., 1978.

14. Кравченко О.В. і співавт. Невиношування вагітності /Навчально-методичний посібник. – Чернівці, 1998.

15. Михайленко О.Т., Бублик-Дорняк Г.М.  Ситуационные задачи по акушерству. – К.: Вища школа, 1987.

 

В. Додаткова література

16. Михайленко О.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. – К. Вища школа. Гол. изд-во, 1982. – 368с.

17. Моир Д.Д. Обезболивание родов: Пер с. англ. – М., 1985.

18. Паращук Ю.С. Бесплодие в браке. – К.: Здоровье, 1994. – 202с.

19. Персіанінов Л.С. Акушерський семінар. – В 2 т. – Ташкент, 1973.

20. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство. – М., 1989.

21. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – К.: Здоров’я, 1999. – 600с.

22. Хміль С.В. Гінекологія: Підручник для студентів медичних вузів Володимировича Хміля. – Тернопіль: Укрмедкнига – 2003.

23. Чернуха Е.А. Родовой блок. – М.: “Триада-Х”, 1999. – 533с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ зі спеціальності «АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» (магістр)

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні  кафедри адміністративного та медичного менеджменту

(Протокол №6 від 17 січня  2011 р.)

Зав. кафедри докт. біол. наук, проф.

______________________О.В.Баєва

ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

зі спеціальності

«АДМІНІСТРАТИВНИЙ  МЕНЕДЖМЕНТ»

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

  1. Теоретико-методологічні основи державно-адміністративного управління.
  2. Специфіка системи державно-адміністративного управління в Україні.
  3. Особливості та характерні риси державної установи як об’єкту управління.
  4. Формування стратегії розвитку організації (підприємства, установи).
  5. Формування програми діяльності організації (підприємства, установи), відповідно до визначеної стратегії її розвитку.
  6. Інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування організації (підприємства, установи).
  7. Формування механізму взаємовідносин адміністративної служби з іншими структурними підрозділами організації.
  8. Створення раціональної структури та збалансованої діяльності підрозділів організації (підприємства, установи).
  9. Політико-правовий статус державного службовця.

10. Формування професійної компетентності і моральних якостей посадової особи адміністративно-державного управління.

11. Лідерство у системі державно-адміністративного управління.

12. Теоретико-методологічні засади мотивації як функції управління.

13. Використання сучасних форм і методів роботи з персоналом.

14. Організація роботи з персоналом в процесі управління організацією.

15. Управління дисципліною та оплатою праці в організації (підприємства, установи).

16. Організація роботи кадрової служби підприємства (установи).

17. Формування та реалізація концепції безперервної освіти в організації (підприємстві, установі).

18. Організація зовнішніх функціональних зв’язків організації.

19. Компетенція адміністративної служби як складова внутрішнього  контролю в діяльності організації (підприємства, установи).

20. Розробка правил ділового етикету діяльності адміністративного персоналу.

21. Методи і прийоми Паблік Рілейшнз у діяльності та розвитку організації (підприємства).

22. Використання Паблік Рілейшнз як технології креативного менеджменту.

23. Комунікативна та ділова кваліфікації співробітників як засіб підвищення ефективності діяльності організації (підприємства, установи).

24. Формування сприятливого соціально-психологічний клімату в трудовому колективі організації (підприємства, установи).

25. Підвищення ефективності праці співробітників як складова кадрової політики організації.

26. Введення ефективної комунікаційної взаємодії  структурних підрозділів як складова діяльності адміністративної служби організації (підприємства, установи).

27. Здійснення обліково-контрольних робіт раціонального використання ресурсів підприємства як складова діяльності адміністративної служби організації (підприємства, установи).

28. Сучасна   модель   місцевого   самоврядування   в   Україні   та   шляхи  її вдосконалення з врахуванням  досвіду зарубіжних країн.

29. Організація інформаційної підтримки управлінських рішень в органах державної влади регіонального рівня України.

30. Розподіл повноважень між районними та міськими органами влади для забезпечення ефективного управління розвитку міста в умовах ринкових перетворень в Україні.

31. Роль інформаційних комунікацій у розвитку адміністративної системи України.

32. Інформаційна політика України та використання інформаційних технологій у державному управлінні.

33. Організація зв’язків з громадськістю в державних установах та організаціях.

34. Технології розробки і реалізації управлінських рішень в державному управлінні.

35. Формування механізму взаємодії керівника і підлеглого в управлінському спілкуванні.

36. Етико-правові аспекти управління організацією (підприємством, установою).

37. Корпоративна етика як інструмент сучасного менеджменту.

38. Корпоративні комунікації як засіб підвищення ефективності менеджменту.

39. Система формування і розвитку особистості керівника та ефективності його управлінської діяльності.

40. Державний службовець у системі адміністративного менеджменту: рольові функції та особистісні характеристики.

41. Розробка соціально-психологічної та професійної моделі керівника. 

42. Аналітико-методологічні основи застосування адміністративних та економічних методів в управлінні.

43. Формування механізму оцінки трудової діяльності державних службовців.

44. Мотивація та стимулювання праці як засіб підвищення ефективності роботи підприємства (організації, установи).

45. Кадрове забезпечення державного управління (організаційно-правовий аспект).

46. Організація аудиту управлінської діяльності на підприємстві.

47. Розробка концепції економічності, ефективності та результативності аудиту управлінської діяльності.

48. Аудит управлінської діяльності як засіб здійснення ефективного управління.

49. Основні напрямки еволюції держапарату: досвід розвинутих країн

50. Організації державного управління в країнах світу.

51. Розвиток системи державної служби в закордонній та вітчизняній практиці: порівняльний аналіз.

52. Адміністративний менеджмент в процесі організації функціонування системи безпеки діяльності людини.

53. Визначення напрямів розвитку організації (підприємства, установи).

54. Проектування програми діяльності організації.

55. Утворення та підтримання раціональної структури та збалансованості діяльності підрозділів організації (підприємства, установи).

56. Ефективність діючих економічних і адміністративних методів керівництва.

57. Організація структури адміністративної служби (підприємства, установи).

58. Розробка перспективних планів роботи підприємства (організації) за визначеними видами та напрямами діяльності.

59. Організація роботи з документами, що знаходяться в документообігу підприємства (установи, організації).

60. Організація розробки планів роботи з персоналом.

61. Організація забезпечення умов ефективної та безпечної праці на робочих місцях.

62. Забезпечення діяльності організації (підприємства, установи) інформаційно-комунікаційними зв’язками.

63. Формування корпоративної культури організації (підприємства, установи).

64. Створення сприятливих соціально-психологічних умов діяльності колективу.

65. Формування кадрової політики, спрямованої на забезпечення дієздатності колективу (діяльності організації).

66. Визначення змісту робіт за технологіями організаційного планування.

67. Організація кадрового забезпечення.

68. Організація заходів щодо удосконалення форм і методів роботи з персоналом.

69. Управління діловою кар’єрою кваліфікованих фахівців.

70. Контролювання стану трудової і виконавської дисципліни.

71. Організація управлінських процедур в організації (підприємстві, установі).

72. Організація заходів за участю керівництва.

73. Забезпечення фахової дієздатності персоналу організації (підприємства, установи).

74. Здійснення загального контролю діяльності організації (підприємства, установи) їх структурних підрозділів.

75. Контроль діяльності структурних підрозділів і працівників адміністративної служби.

76. Планування діяльності підрозділів органів державного управління.

77. Здійснення управління діяльністю адміністративної служби організації (підприємства, установи).

78. Координація діяльності підрозділу організації (підприємства, установи).

79. Організація та удосконалення менеджменту установи (підрозділу).

80. Формування ефективної системи трудових відносин.

81. Формування належного морально-психологічного клімату при здійсненні спільної діяльності.

82. Забезпечення захисту персоналу організації (підприємства, установи) й об’єктів господарювання у разі виникнення надзвичайної ситуації.

83. Навчання та розвиток персоналу підприємства (установи) (за матеріалами…).

84. Науково-методичне забезпечення навчального процесу в закладах освіти.

85. Контролю­вання процесу і результатів освітньої діяльності (за матеріалами…).

86. Системний аналіз діяльності організації (підприємства, установи) (за матеріалами…).

87. Розробка стратегічних напрямів розвитку організації (підприємства, установи), з метою  забезпечення його конкурентоспроможності (за матеріалами…).

88. Формуван­ня іміджу підприємства (установи) (за матеріалами…).

89. Планування та прогнозування діяльності організації (підприємства, установи) (за матеріалами…).

90. Організація та раціоналізація  робочих місць на підприємстві (установі) (за матеріалами…)

91.  Формування організаційних та технологічних взаємозв’язків між підрозділами та службами підприємства (установи) та  механізмів їх координації (за матеріалами…).

92. Організація процесів управління на підприємстві (установі) (за матеріалами…).

93. Раціональ­на організація управлінської праці підприємства (установи) (за матеріалами…).

94. Аналіз ефективності системи управління та управлінської діяльності на підприємстві (в установі)  ( на прикладі…).

95. Аналітико-методологічні засади організації реалізації та контролю виконання  управлінських рішень (за матеріалами…)

96. Впровадження системного підходу до вироблення та реалізації управлінського рішення на підприємстві (в установі)  ( на прикладі….).

97. Забезпечення охорони праці та техніки безпеки на підприємстві (установі) (за матеріалами…).

98. Забезпечення соціального захисту працівників на підприємстві (установі)(за матеріалами…) .

99. Аналітико-методологічні засади управління персоналом підприємства (установи) (за матеріалами…).

  1. Аналіз  ефективності використання кваліфікаційного кадрового потенціалу підприємства (установи) (за матеріалами…).
  2. Аналіз системи підготовки управлінських кадрів ( за матеріалами……).
  3. Формува­ння та керівництво колективом організації  (за матеріалами…).
  4. Формуван­ня та розвиток організаційної культури підприємства (установи) (за матеріалами…).
  5. Управління конфліктами в трудовому колективі  (за матеріалами…)
  6. Регулювання поведінки персо­налу в процесі діяльності підприємства (установи)  (за матеріалами…).
  7. Формування механізмів управління групами працівників на підприємстві (в установі) ( на прикладі….).
Рубрика: Адміністративний менеджмент.Дипломникам | Добавить комментарий