Навчальна програма «Типові патологічні процеси» для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Підготовлено доктором біологічних наук, професором Баєвою Оленою Вікторівною 

 

Затверджено на засіданні кафедри  управління персоналом та медичного  менеджменту  (Протокол №3  від 18 лютого 2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

Баєва О.В. Навчальна програма «Типові патологічні процеси» для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр. ― К.: МАУП, 2009. – 26 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Типові патологічні процеси”, вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

©        Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни «Типові патологічні процеси» встановлює мінімальні вимоги до знань і умінь студента і визначає зміст|вміст,утримання| і види учбових занять і звітності.

 Цільовою установкою курсу «Типові патологічні процеси»  є|з’являється,являється| формування у студентів наукових знань про загальні|спільні| закономірності і конкретні механізми виникнення, розвитку та наслідків|виходів| патологічних процесів, окремих хвороб і та патологічних|болючих| станів|достатків|, принципи їх виявлення, терапії і профілактики; за допомогою цих знань навчити|виучувати| умінню проводити  аналіз професійних завдань|задач| медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу|лікарки|, а також  сформувати методологічну і методичну основи клінічного мислення і раціональної дії менеджера закладу охорони здоров’я|лікарки|.

       Основні завдання дисципліни: в результаті|унаслідок,внаслідок| вивчення дисципліни студент повинен:

         ЗНАТИ:

  • Основні поняття загальної|спільної| нозології.
  • Роль причин, умов і реактивності організму у виникненні, розвитку та наслідків |виході| хвороб.
  • Причини і механізми типових патологічних процесів і реакцій, їх прояви|вияв| і значення для організму при розвитку різних захворювань.
  • Причини, механізми і основні прояви|вияви| типових порушень функцій органів і фізіологічних систем організму.
  • Етіологію, патогенез, прояви|вияви| та прогноз найбільш частих захворювань органів і фізіологічних систем, принципи їх етіологічної|етіологія| і патогенетичної терапії.

         ВМІТИ:

  • Проводити патофізіологічний аналіз | клініко-лабораторних та інших даних, формулювати на їх основі висновки|укладення,ув’язнення| про можливі причини і механізми розвитку патологічних процесів (хвороб).
  • Застосовувати отримані|одержувати| знання при вивченні навчальних  дисциплін з медичного та фармацевтичного менеджменту.
  • Аналізувати проблеми загальної|спільної| патології і критично оцінювати сучасні теоретичні концепції, тенденції і напрями|направлення| в розвитку медицини та фармації.
  • Інтерпретувати результати найбільш поширених методів діагностики.
  • Обґрунтовувати та аналізувати доцільність використання в клінічній практиці принципи патогенетичної терапії найбільш поширених захворювань.

Дисципліна “Типові патологічні процеси” тісно пов’язана з іншими дисциплінами курсу і спрямована на формування фахівця-управлінця в галузі охорони здоров’я, який має сучасні фундаментальні знання про загальні|спільні| закономірності і конкретні механізми виникнення, розвитку та наслідків|виходів| патологічних процесів та застосовувати їх при управлінні та аналізі діяльності закладу охорони здоров’я.


 тематичний план

дисципліни

„ТИПОВІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ”

№з/п  

Назва змістового модуля та теми 

 

Змістовий модуль 1.  ЗАГАЛЬНА НОЗОЛОГІЯ

1. Тема 1. Вчення про хворобу.
2. Тема 2. Загальна етіологія.

 

3. Тема 3. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища.

 

4.

Тема 4. Загальний патогенез.

 

5.

Тема 5. Значення реактивності організму в патології

 

6

Тема 6. Роль спадковості і конституції в патології

 

7.

Тема 7. Роль вікових факторів в патології.

 

Змістовий модуль 2.  ТИПОВІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

8.

Тема  8. Вчення про хворобу.

 

9.

Тема 9. Типові порушення обміну речовин.

 

Змістовий модуль 3.  ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ І СИСТЕМ.
10.

Тема 10. Патофізіологія системи крові та серцево-судинної системи .

 

11.

Тема 11. Патофізіологія внутрішніх систем організму

 

12.

Тема 12.Патофізіологія нервової системи.

 

 

Разом годин:
Зміст  дисципліни

дисципліни

„ТИПОВІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ”

Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНА НОЗОЛОГІЯ

Тема 1. Вчення про хворобу. 

Поняття здоров’я, хвороба, патологічний процес, патологічний стан, патологічна реакція. Єдність руйнівного і захисного у хворобі. Принципи класифікації хвороб. Періоди хвороби, їх характеристика. Ремісія, рецидив, ускладнення. Поняття про термінальні стани: преагонія, агонія, клінічна і біологічна смерть. Патофізіологічні основи реанімації.

Література: [1, 2, 3]

Тема 2. Загальна етіологія. 

Визначення поняття. Роль причин і умов у виникненні хвороби. Класифікація етіологічних чинників. Поняття про “фактори ризику”. “Хвороби цивілізації” та “ятрогенні хвороби”. Етіотропний принцип профілактики і лікування.

Література: [1, 2, 3]

Тема 3. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища.

 Хімічні фактори. Поняття про хімічні патогенні чинники, їх токсичність, канцерогенність, тератогенність, алергенність. Патогенетичні аспекти алкоголізму, наркоманії, токсикоманії. Роль вільних радикалів у розвитку патологічних процесів. Поняття про систему антиоксидантного захисту.

Фізичні фактори. Патогенна дія променистої енергії. Види іонізуючого випромінювання. Радіочутливість тканин. Механізми прямого і непрямого пошкодження тканин. Патогенез променевої хвороби і основних її синдромів. Віддалені наслідки малих доз опромінення. Природні механізми протирадіаційного захисту. Патофізіологічні основи радіопротекції. Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів. Фотосенсибілізація. Патогенна дія пониженого і підвищеного атмосферного тиску. Гірська, висотна та декомпресійна хвороби, їх етіологія і патогенез. Патогенна дія термічних факторів. Гіпертермія: захисні, компенсаторні реакції та патологічні зміни. Тепловий та сонячний удар, опіки, опікова хвороба. Гіпотермія: захисні, компенсаторні реакції та патологічні зміни. Переохолодження та відмороження. Штучна гіпотермія, її використання в медицині.

Біологічні фактори. Інфекційний процес: етіологія, стадії розвитку. Шляхи поширення інфекційних захворювань. Прояви інфекційного процесу. Роль властивостей збудника і реактивності організму в розвитку інфекційних захворювань.

Література: [1, 2, 3]

Тема 4. Загальний патогенез.

 Визначення поняття. Руйнівні та пристосувальні явища в патогенезі. Адаптація, компенсація. Основні положення патогенезу. Причино-наслідкові зв’язки в патогенезі. Головна ланка патогенезу. Єдність функціональних і структурних, специфічних і неспецифічних, місцевих і загальних порушень у розвитку хвороби. Локалізація і генералізація пошкодження. Шляхи генералізації (поширення) патологічного процесу: гуморальний, тканинний, нейрогенний. Патогенетичні принципи лікування хвороб.

Література: [1, 2, 3]

Тема 5. Значення реактивності організму в патології.

Поняття про реактивність організму, її види.  Залежність реактивності від статі, віку, спадковості, стану імунної, нервової та ендокринної систем. Вплив факторів зовнішнього середовища на реактивність організму. Значення реактивності організму у виникненні, розвитку, протіканні та закінченні хвороби. Патологічна реактивність: її форми та причини виникнення, можливість формування патологічної реактивності внаслідок дії лікарських засобів. Резистентність, визначення, види, зв’язок з реактивністю. Механізми неспецифічної резистентності. Поняття про стрес. Характеристика стадій стресової реакції. Стрес і загальний адаптаційний синдром. Поняття про стресорні ушкодження та “хвороби адаптації”.

Література: [1, 2, 3]

Тема 6. Роль спадковості і конституції в патології.

Поняття про мутації. Спадковість як причина і умова розвитку хвороб. Спадкові і вроджені хвороби. Етіологія і патогенез спадкових хвороб. Методи профілактики і лікування спадкових хвороб Шляхи корекції генетичних дефектів. Перспективи генної інженерії. Конституція, її роль в патології. Класифікація конституціональних типів: Гіпократа, Кречмера, Сіго, Чорноруцького, Павлова. Поняття про діатези.

Література: [1, 2, 3]

Тема 7. Роль вікових факторів в патології.

         Патофізіологія внутріутробного розвитку. Поняття про антенатальну патологію. Тератогенні фактори. Старіння. Загальні риси і закономірності старіння. Теорії старіння.

Література: [1, 2, 3]

 

Змістовий модуль 2.  ТИПОВІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

Тема  8. Вчення про хворобу. 

Пошкодження клітини.  Поняття про пошкодження клітин. Екзо- і ендогенні причини пошкодження клітин. Пряма і опосередкована дія пошкоджуючого агента на клітину. Основні механізми пошкодження клітини: ліпідні, кальцієві, електролітно-осмотичні, ацидотичні, протеїнові, нуклеїнові. Прояви пошкодження клітини. Порушення структури і функції окремих клітинних органел. Поняття “некроз” і “апоптоз”. Принципи профілактики та патогенетичної терапії пошкодження клітин.

Місцеві порушення кровообігу. Основні форми порушень периферійного кровообігу. Поняття про артеріальну і венозну гіперемію, ішемію, стаз, їх різновиди, причини і механізм розвитку, ознаки, наслідки. Тромбоз, причини і механізми тромбоутворення, різновиди тромбів. Емболія, причини і механізми утворення емболів, різновиди емболій. Принципи профілактики і фармакотерапії тромбозу і тромбоемболічних станів.

Запалення. Визначення. Етіологія, патогенез, класифікація запалення. Стадії запалення, їх характеристика. Первинна і вторинна альтерація. Біохімічні та фізико-хімічні порушення у вогнищі запалення. Медіатори запалення, їх класифікація. Роль медіаторів у розвитку запального процесу. Зміни кровообігу у вогнищі запалення. Ексудація і еміграція лейкоцитів, їх механізми. Види ексудатів. Проліферація. Механізми проліферації. Класифікація запалення. Кардинальні ознаки запального процесу. Зв’язок місцевих і загальних порушень при запаленні. Принципи протизапальної терапії.

Імунопатологія. Алергія. Поняття про імунологічну реактивність. Імунологічна недостатність, визначення поняття, класифікація. Імунодефіцитні стани. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Алергія: визначення поняття, етіологія. Класифікація алергенів. Принципи класифікації алергічних реакцій. Алергічні реакції негайного і сповільненого типів: механізми розвитку. Сенсибілізація (активна, пасивна). Медіатори алергічних реакцій негайного і сповільненого типів. Поняття про медикаментозну алергію, аутоімунні і псевдоалергічні реакції. Профілактика і лікування алергічних реакцій. Десенсибілізація (гіпосенсибілізація), види.

Гарячка. Визначення поняття. Етіологія гарячки. Пірогени. Класифікація пірогенів. Стадії гарячки їх характеристика. Класичні типи гарячкових реакцій. Захисне значення і негативні риси гарячки. Вплив гарячки на організм. Принципи призначення жарознижуючої терапії. Відмінності між гарячкою і перегріванням (гіпертермією). Поняття про піротерапію.

Патологія тканинного росту. Пухлини. Загальна характеристика основних видів порушень тканинного росту. Поняття про гіпо- та гіпербіотичні процеси: атрофію, гіпертрофію, гіперплазію, регенерацію, пухлини. Визначення понять “пухлина” та “пухлинний процес” Особливості пухлинного росту. Поняття про доброякісні та злоякісні пухлини. Сучасні погляди на етіологію злоякісних пухлин. Хімічний канцерогенез. Хімічні канцерогени екзо- і ендогенного походження, прямої та непрямої дії. Фізичний канцерогенез. Роль іонізуючої радіації, ультрафіолетових променів та механічних факторів у канцерогенезі. Вірусний канцерогенез. Методи експериментального відтворення пухлин. Патофізіологічні основи профілактики і лікування пухлин.

Гіпоксія. Визначення поняття. Класифікація гіпоксичних станів [гіпоксична, дихальна, циркуляторна, гемічна, тканинна (гістотоксична), змішана форма гіпоксії, гіпоксія навантаження]. Етіологія і патогенез основних видів гіпоксій. Стійкість окремих органів і тканин до гіпоксії. Наслідки гіпоксії. Киснева терапія і токсична дія кисню. Компенсаторні реакції організму при гіпоксії.

Голодування. Зовнішні та внутрішні причини голодування. Фізіологічне та патологічне голодування. Повне, неповне та якісне голодування, абсолютне голодування. Періоди повного голодування. Наслідки голодування. Поняття про лікувальне голодування.

Література: [1, 2, 3]

Тема 9. Типові порушення обміну речовин.

Порушення енергетичного обміну. Поняття про основний та енергетичний обмін. Порушення енергозабезпечення клітини. Порушення транспорту поживних речовин до клітини. Порушення клітинного дихання. Причини цих порушень.

Порушення вуглеводного обміну. Основні причини розладів вуглеводного обміну. Гіпоглікемія. Гіпоглікемічна кома. Гіперглікемія. Поняття про цукровий діабет. Причини і механізм його розвитку. Фактори ризику діабету. Основні клінічні ознаки цукрового діабету. Ускладнення цукрового діабету. Діабетична кома. Експериментальні моделі цукрового діабету. Патогенетичні принципи лікування цукрового діабету.

Порушення жирового обміну. Етіологія порушень жирового обміну. Набуті і спадкові порушення жирового обміну. Поняття про первинне і вторинне ожиріння. Принципи корекції.

Порушення білкового обміну. Порушення засвоєння харчових білків. Спадкові розлади обміну амінокислот. Порушення транспорту білків плазмою крові. Подагра – хвороба порушення обміну білків. Принципи корекції.

Порушення обміну вітамінів. Гіпер-, гіпо- та авітамінози. Причини і механізми розвитку. Порушення обміну речовин і фізіологічних функцій при основних формах порушень обміну вітамінів.

Порушення водно-сольового обміну. Поняття про негативний і позитивний водний баланс. Зневоднення, причини, наслідки. Надмірне накопичення води в організмі. Гіпергідремія, причини, наслідки. Набряки. Гідростатичні та онкотичні механізми набряків. Роль порушень проникності судинної стінки в розвитку набряків. Набряки, зумовлені затримкою солей натрію в організмі. Порушення обміну мікроелементів: причини та механізми розвитку. Гіпер- та гіпонатріємія. Гіпер- та гіпокаліємія. Принципи корекції порушень водно-сольового обміну.

Порушення фосфорно-кальцієвого обміну. Гіпер- та гіпокальціємія. Гіпер- та гіпофосфатемія. Причини, механізм розвитку, основні прояви.

Порушення кислотно-основної рівноваги. Поняття про ацидоз і алкалоз. Види ацидозу і алкалозу: газовий, негазовий, компенсований і некомпенсований. Принципи корекції ацидозів і алкалозів.

Література: [1, 2, 3]

 

Змістовий модуль 3.  ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ І СИСТЕМ.

Тема 10. Патофізіологія системи крові та серцево-судинної системи .

Зміни загального об’єму крові: гіпо- і гіперволемія, причини, види. Крововтрата. Причини. Механізми компенсації (захисні реакції організму) при гострій крововтраті. Геморагічний шок. Принципи корекції крововтрат. Порушення системи еритроцитів. Поняття про еритремії і еритроцитози (абсолютні і відносні). Анемії: визначення, класифікації, якісні зміни еритроцитів при анеміях. Гостра і хронічна постгеморагічна анемії, гемолітичні анемії (набуті, вроджені, спадкові), В12-фолієводефіцитна анемія, залізодефіцитна анемія, гіпо- та апластичні анемії. Загальні принципи фармакокорекції анемій.

Порушення системи лейкоцитів. Лейкоцитози і лейкопенії, їх класифікація і патогенез. Агранулоцитоз: етіологія, патогенез. Лейкози: етіологія, патогенез, класифікація. Особливості гострих і хронічних лейкозів. Зміна картини крові при лейкозах. Загальні принципи фармакокорекції лейкозів. Зміни фізико-хімічних властивостей крові: осмотичного і онкотичного тиску, в’язкості крові, ШОЕ.

Порушення системи гемостазу. Поняття про вазопатії, тромбоцитопенії, тромбоцитопатії, коагулопатії: причини і механізми їх розвитку. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдром), етіологія, патогенез. Загальні принципи терапії порушень гемостазу. Зміни фізико-хімічних властивостей крові: в’язкості, ШОЕ, осмотичного і онкотичного тиску, осмотичної резистентності еритроцитів.

Патофізіологія серцево-судинної системи. Фактори ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи. Поняття про недостатність кровообігу. Серцева недостатність, її основні форми і прояви. Некоронарогенні і коронарогенні ураження міокарду. Поняття про ішемічну хворобу серця: стенокардія, інфаркт міокарду, етіологія, патогенез, клінічні прояви. Загальні принципи профілактики і лікування ішемічних уражень серця. Порушення ритму серця: аритмії, визначення. Аритмії, пов’язані із порушенням автоматизму, збудливості і провідності, їх причини та механізми розвитку. Шляхи фармакокорекції порушень ритму серця. Поняття про судинну недостатність. Гострі і хронічні артеріальні гіпотензії, причини та механізми розвитку. Гостра судинна недостатність (непритомність, судинний колапс, шок). Принципи фармакокорекції. Артеріальна гіпертензія, визначення. Первинна і вторинна артеріальна гіпертензії, їх етіологія та патогенез. Поняття про гіпертонічну хворобу, прояви, ускладнення, загальні принципи лікування. Атеросклероз, етіологія, механізми розвитку. Ознаки недостатності кровообігу. Механізми компенсації при недостатності кровообігу.

Література: [1, 2, 3]

Тема 11. Патофізіологія внутрішніх систем організму

Патофізіологія системи зовнішнього дихання. Поняття про зовнішнє і внутрішнє дихання. Недостатність зовнішнього дихання, її основні форми, причини та механізми розвитку. Дихальна недостатність (гостра, хронічна, обструктивна, рестриктивна, змішана), етіологія і патогенез. Асфіксія. Періодичне і термінальне дихання. Причини та механізми порушень дифузії газів в легенях і легеневої перфузії. Задишка, її види та механізми розвитку. Принципи фармакокорекції недостатності дихання. Порушення метаболічних функцій легень.

Патофізіологія системи травлення. Поняття про недостатність травлення. Етіологія порушень травлення. Розлади апетиту. Порушення травлення в ротовій порожнині. Гіпер- і гіпосалівація: причини, наслідки. Причини порушень резервуарної, моторної і секреторної функцій шлунку. Диспептичний, больовий, гіпо- і гіперацидний, астеновегетативний синдроми. Причини і механізм відрижки, печії, нудоти, блювоти. Типи порушень шлункової секреції. Етіологія та патогенез виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритів, основні прояви та ускладнення. Загальні принципи лікування виразкової хвороби. Причини та механізми розвитку порушень секреторної функції підшлункової залози. Поняття про панкреатити, їх етіологія, патогенез, прояви. Патологія кишок: кишкові дискінезії, кишкова аутоінтоксикація. Синдром мальадсорбції. Дисбактеріоз. Поняття про динамічну та механічну непрохідність кишок. Поняття “метеоризм”, “закреп”, “діарея”.

Патофізіологія печінки. Поняття про недостатність печінки, причини, класифікація за патогенезом. Порушення обміну речовин при печінковій недостатності. Порушення антитоксичної функції печінки. Патогенез печінкової коми. Порушення екскреторної функції печінки. Жовтяниці, їх види, причини та механізми розвитку. Холемія та ахолія. Порушення гемодинамічної функції печінки. Синдром портальної гіпертензії. Асцитичний синдром: етіологія, патогенез. Поняття про гепатит, цироз печінки, жовчокам’яну хворобу. Принципи фармакокорекції захворювань печінки.

Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність, класифікація, етіологія. Поняття про ренальні та екстраренальні фактори порушення ниркових функцій. Причини та механізми розвитку порушень основних функцій нирок. Кількісні і якісні зміни сечі. Ниркова недостатність (гостра, хронічна), причини. Уремічна кома, її ознаки, наслідки. Поняття про основні захворювання нирок і сечових шляхів: гломерулонефрит, пієлонефрит, нирковокам’яна хвороба. Патогенез вторинної артеріальної гіпертонії, анемії, порушень гемостазу і набряків при захворюваннях нирок. Загальні принципи фармакокорекції ниркової недостатності.

Патофізіологія ендокринної системи. Етіологія ендокринних порушень. Механізми розвитку ендокринопатій. Поняття про основні патологічні синдроми ендокринної системи (гіпоталамічні синдроми, розлади функцій аденогіпофіза, нейрогіпофіза, щитоподібної залози, прищитоподібних залоз, наднирників, статевих залоз, острівців підшлункової залози). Принципи фармакокорекції ендокринопатій.

Література: [1, 2, 3]

Тема 12. Патофізіологія нервової системи. 

Поняття порушень чутливої, рухової та трофічної функцій нервової системи. Біль як вид порушення чутливої функції. Етіологія болю: роль механічних, хімічних, термічних больових стимулів. Механізми болю. Принципи протибольової терапії. Міастенія як порушення рухової функції нервової системи. Поняття про парези і паралічі. Нейродистрофія як порушення трофічної функції нервової системи. Розлади мозкового кровообігу. Струс, забій та набряк мозку. Інсульт, причини і механізм розвитку. Поняття про “неврози” і “психози”.

Екстремальні стани. Поняття про екстремальні стани організму: шок, кома, їх види, патогенез, загальні принципи фармакокорекції.

Література: [1, 2, 3]

 

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Відповідно до навчального плану студенти виконують контрольну роботу з дисципліна “Типові патологічні процеси”. Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів, воно сприятиме поглибленому вивченню основних тем курсу, формуванню практичних навичок аналізу стану здоров’я.

Мета контрольної роботи – поглибити і розширити спектр  сучасних фундаментальних знань про загальні|спільні| закономірності і конкретні механізми виникнення, розвитку та наслідків|виходів| патологічних процесів та  вмінь застосовувати їх при управлінні та аналізі діяльності закладу охорони здоров’я; сформувати у студентів вміння самостійно працювати з навчальною спеціальною літературою.

Номер варіанта контрольної роботи студента вибирається за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвища студента

Номер варіанта контрольної роботи

А, Б, В 1
Г, Д, Е 2
Є, Ж, З 3
І, Й, К 4
Л, М, Н 5
О, П, Р 6
С, Т, У 7
Ф, Х, Ц 8
Ч, Ш, Щ 9
Ю, Я 10

 

Послідовність виконання контрольної роботи:

  1. Вивчення та аналіз літератури з основних питань контрольної роботи.
  2. Скласти список використаної літератури.

Контрольна робота повинна бути здана у строк, встановлений навчальним планом. Студенти, що не здали контрольної роботи, до заліку (іспиту) не допускаються. Контрольну роботу потрібно підписати і зазначити дату її виконання. При задовільному її виконанні контрольну роботу буде зараховано. За наявності зауважень викладача студент доопрацьовує роботу з урахуванням зауважень і здає її до деканату.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

         Завдання: Висвітлити загальні|спільні| закономірності та конкретні механізми виникнення, розвитку та наслідків|виходів| патологічних процесів, окремих хвороб і та патологічних|болючих| станів|достатків|, принципи їх виявлення, терапії і профілактики за варіантом контрольної роботи.

Варіант 1 

  1. Стрес і загальний адаптаційний синдром.
  2. Етіологія та види ожиріння.
  3. Профілактика алергічних реакцій.

 

Варіант 2 

  1. Шляхи генералізації патологічного процесу в організмі.
  2. Подагра.
  3. Алергія. Алергени, визначення, класифікація, і шляхи проникнення в організм

 

Варіант 3

1.Інфекційний процес: етіологія, стадії розвитку.

2. Патологічні порушення в організмі при гіпоксії.

3.  Імунодефіцитні захворювання.

 

Варіант 4 

  1. Етіологія, визначення. Роль причин і умов у виникненні хвороби.
  2. Характеристика канцерогенних факторів.
  3. Поняття імунологічної реактивності.

 

Варіант 5 

  1. Періоди хвороби, їх характеристика.
  2. Доброякісні та злоякісні пухлини.
  3. Неврози і емоційні стреси, роль нервової системи в патогенезі соматичних захворювань.

 

 

Варіант 6 

.

  1. Патологічний процес, патологічний стан, патологічна реакція.
  2. Патогенез пухлинного росту.
  3. Етіологія захворювань нервової системи.

 

Варіант 7 

  1. Типові патологічні процеси, їх перелік
  2. Запалення: етіологія, зовнішні ознаки запалення і їх пояснення.
  3. Серцева недостатність: визначення, типи, механізми розвитку

 

Варіант 8 

  1. Класифікація етіологічних чинників.
  2. Тромбоз, визначення. Причини і умови тромбоутворення. патогенез. Наслідки тромбозу.
  3. Генні та хромосомні хвороби.

 

Варіант 9

  1. Ацидоз та алкалоз. Класифікація порушень кислотно-основної рівноваги за патогенезом та ступенем компенсації.
  2. Ішемія: причини і механізми виникнення. Основні клінічні ознаки. Наслідки ішемії.
  3. Інфекційний процес: етіологія, стадії розвитку.

 

Варіант 10 

 

  1. Патогенез цукрового діабету.
  2. Артеріальна гіперемія: причини, механізм розвитку, основні клінічні і патофізіологічні ознаки.
  3. Патогенез променевої хвороби і основних її синдромів.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

  1. Класифікація хвороб. Періоди хвороби, їх характеристика.
  2. Патологічний процес, патологічний стан, патологічна реакція. Типові патологічні процеси, їх перелік.
  3. Класифікація етіологічних чинників.
  4. Етіологія, визначення. Роль причин і умов у виникненні хвороби.
  5. Класифікація причин та умов виникнення захворювань. Фактори «ризику».
  6. Патогенна дія променистої енергії. Види іонізуючого випромінювання.   Радіочутливість тканин. Механізми прямого і непрямого пошкодження тканин.
  7. Патогенез променевої хвороби і основних її синдромів.
  8. Природні механізми протирадіаційного захисту. Патофізіологічні основи радіопротекції. Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів. Фотосенсибілізація.
  9. Патогенна дія пониженого і підвищеного атмосферного тиску. Гірська, висотна та декомпресійна хвороби, їх етіологія і патогенез.

10. Патогенна дія термічних факторів. Гіпертермія: захисні, компенсаторні реакції та патологічні зміни. Тепловий та сонячний удар, опіки, опікова хвороба.

11. Гіпотермія: захисні, компенсаторні реакції та патологічні зміни. Переохолодження та відмороження. Штучна гіпотермія, її використання в медицині.

12. Інфекційний процес: етіологія, стадії розвитку.

13. Поняття патогенезу. Основні положення патогенезу. Шляхи генералізації патологічного процесу в організмі.

14. Роль спадковості і конституції у розвитку хвороб Поняття про спадкові і вродженні хвороби.

15. Мутагенні фактори і їх класифікація. Види мутацій. Генні та хромосомні хвороби.

16. Принципи профілактики і лікування спадкових хвороб. Конституція, її роль в патології. Класифікація конституціональних типів.

17. Поняття про реактивність та резистентність організму. Види реактивності та резистентності.

18. Біологічні бар’єри, їх значення для організму. Фагоцитоз, види, стадії, механізми порушень фагоцитозу.

19. Поняття про стрес. Характеристика стадій стресової реакції. Стрес і загальний адаптаційний синдром.

20. Поняття імунологічної реактивності. Загальні закономірності порушень імунної системи.

21.  Імунодефіцитні захворювання. Імунодепресивні стани.

22. Алергія. Алергени, визначення, класифікація, і шляхи проникнення в організм.

23. Сенсибілізація. Види і механізми сенсибілізації.

24. Типи алергічних реакцій. Стадії алергічних реакцій негайного типу.

25. Анафілаксія. Феномен Сахарова.

26. Поняття про гіпосенсибілізацію. Специфічна і неспецифічна гіпосенсибілізація.

27. Алергічні феномени: Овері, Шварцмана, Артюса.

28. Принципи специфічної терапії алергії негайного типу.

29. Профілактика алергічних реакцій.

30. Структура клітини. Механізми пошкодження клітини.

31. Перекисне окислення ліпідів в пошкодженні мембран та система антиоксидантного захисту.

32. Артеріальна гіперемія: причини, механізм розвитку, основні клінічні і патофізіологічні ознаки.

33. Венозна гіперемія: причини, механізм розвитку, основні клінічні і патофізіологічні ознаки.

34. Ішемія: причини і механізми виникнення. Основні клінічні ознаки. Наслідки ішемії.

35. Стаз: види, ознаки, механізми виникнення і розвитку.

36. Тромбоз, визначення. Причини і умови тромбоутворення. Патогенез. Наслідки тромбозу.

37. Емболія: причини, види. Наслідки емболії.

38. Визначення запалення, етіологія. Зовнішні ознаки запалення і їх пояснення. Значення лізосомальних ферментів та медіаторів у розвитку запалення.

39. Зміни метаболічних процесів у вогнищі запалення. Причини розвитку ацидозу у вогнищі запалення.

40. Причини зміни осмотичного і онкотичного тиску у вогнищі запалення.

41. Стадії судинної реакції при запаленні, механізми їх розвитку. Суть судинної теорії запалення Конгейма.

42. Проліферація, механізми.

43. Визначення гарячки. Пірогени: класифікація, механізм дії.

44. Патогенез гарячки. Типи температурних кривих.

45. Зміни функцій органів і систем при гарячці. Гарячка і гіпертермія. Поняття про піротерапію.

46. Визначення пухлинного процесу, етіологія. Патогенез пухлинного росту.

47. Доброякісні та злоякісні пухлини.

48. Характеристика канцерогенних факторів. Хімічний канцерогенез.

  1. 49.     Голодування, етіологія. Фізіологічне і патологічне голодування.     Види голодування та їх характеристика.  Поняття про лікувальне голодування.

50. Визначення гіпоксій. Причини і види гіпоксій. Захисно-пристосувальні реакції організму при гіпоксії.

51. Патологічні порушення в організмі при гіпоксії. Киснева терапія. Токсична дія кисню.

52. Подагра.

53. Набуті і спадкові порушення жирового обміну. Етіологія та види ожиріння.

54. Види гіпоглікемій і їх патогенез, гіпоглікемічна кома.

55. Причини, механізм гіперглікемій. Значення спадкового фактору у виникненні цукрового діабету.

56. Патогенез цукрового діабету. Укладнення цукрового діабету.

57. Види порушень водно-електролітного обміну. Поняття про негативний і    позитивний водний баланс.

58. Гіпергідрія, причини, наслідки.

59. Набряки. Класифікація набряків за етіологією і патогенезом. Механізми розвитку набряку. Зневоднення організму, причини, наслідки.

60. Поняття про ацидоз та алкалоз. Класифікація порушень кислотно-основної рівноваги за патогенезом та ступенем компенсації.

61. Етіологія і патогенез різних порушень кислотно-основної рівноваги.

62. Принципи корекції порушень кислотно-основної рівноваги.

63.  Гіпо- і гіперволемія, визначення, різновиди, їх характеристика. Крововтрата: етіологія, механізми компенсації гострої крововтрати.

64. Якісні та кількісні зміни еритроцитів. Анемія: визначення, класифікація.

65. Постгеморагічні анемії: види, етіологія, патогенез, картина крові, принципи лікування.

66. Лейкоцитоз, різновиди, характеристика. Етіологія і патогенез лейкопеній. Агранулоцитози.

67.  Гострий і хронічний лейкоз: етіологія, патогенез, картина крові, принципи лікування.

68. Порушення згортання крові: поняття про коагулопатії, тромбоцитопатії, вазопатії. ДВЗ-синдром: етіологія, механізм розвитку.

69. Порушення фізико-хімічних властивостей крові: осмотичного і онкотичного тиску, в’язкості крові та швидкості осідання еритроцитів.

70. Недостатність системного кровообігу: визначення, форми і стадії розвитку. Серцева недостатність: визначення, типи, механізми розвитку.

71. Механізми компенсації при серцевій недостатності.

72.  Інфаркт міокарда: визначення, етіологія, патогенез, ознаки, принципи лікування. Порушення ритму серця: автоматизму, збудливості, провідності, причини їх розвитку, характеристика.

73. Артеріальна гіпертензія, визначення, етіопатогенез первинних і вторинних артеріальних гіпертензій. Гіпертонічна хвороба: етіологія, стадії розвитку, принципи лікування.

74. Атеросклероз, визначення, етіологія, патогенез.

75. Недостатність зовнішнього дихання, визначення поняття, форми, їх характеристика.

76. Загальна характеристика недостатності травлення, види недостатності.

77. Порушення травлення у порожнині рота: гіпо- і гіперсалівація,  етіологія, наслідки.

78. Порушення моторики шлунка: гіпо- і гіперкінез,  пілороспазм і пілоростеноз, визначення. Порушення секреторної функції шлунка, різновиди і причини розвитку. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, етіологія, патогенез, ускладнення, принципи фармакокорекції.

79. Гострий панкреатит, етіопатогенез, ознаки.

80. Жовтяниця, визначення, різновиди, причини і механізми їх розвитку.

81. Поняття про холемічний і ахолічний синдроми.

82.  Ниркова недостатність, визначення, різновиди, причини розвитку, ознаки. Уремія, поняття, ознаки.

83. Поняття про гломерулонефрит і пієлонефрит.

84. Характеристика гіпо- і гіперфункції залоз внутрішньої секреції.

85. Ендемічний зоб, етіологія, патогенез, ознаки, заходи щодо профілактики.

86. Етіологія захворювань нервової системи.

87. Поняття про неврози і емоційні стреси, роль нервової системи в патогенезі соматичних захворювань.

88. Біль, етіологія, форми патологічного болю, загальні реакції організму на біль.

89. Порушення моторної функції нервової системи.

90. Визначення понять: шок, кома. Їх класифікація.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

  1. Патологическая физиология / Под ред. А.И.Березняковой. – Прапор. – 2000. – 480 с.
  2. Патофізіологія підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко та ін.; за ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Медицина, 2008. — 704 с.: іл
  3. Патологическая физиология / Под ред. А.В.Атамана. – К.: Вища школа. – 2000. – 608 с.

 

Додаткова:

  1. Андрейчин М.А., Чоп’як В.В., Господарський І.Я. Клінічна імунологія та алергологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 372с.
  2. Гольдберг Е. Д. Довідник по гематології. Томск. – 1989. – 468с.
  3. Гриппи М.А Патофизиология легких:. Пер. с англ. – М. – СПб: БИНОМ “Невский диалект”. – 2000, 2-е изд. – 237с.
  4. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – М.: ООО ”Мед.информ. агенство”, 2003. – 604с.
  5. Загальна алергологія. Довідник. // Регеда М.С., Щепанський Ф.Й., Поліянц І.В., Ковалишин О.А. / Львів, “Сполом”. – 2006. – 70с.
  6. Зупанец И.А., Черных В.Ф., Черных В.П., Коваленко С.Н. Заболевания желудка и двенадцатиперстной кишки. Харьков. – 1995. – 194с.
  7. Климов А.Н.,Никуличева Н.Г. Липиды, липопротеиды и атеросклероз.- СПб.: Питер Пресс.- 1995. – 304с.
  8. Клиническая аллергология: Руководство для практических врачей / Под ред.акад. РАМН, проф. Р.М.Хаитова. – М.: Медпрес-информ. – 2002. – 624с.
  9. Патофизиология // Под ред. Ю.В.Шанина. – Сиб.: Элби-Сиб. – 2005. – 639с.
  10. Патологическая физиология. Учебник / Под ред. А. Д. Адо, В.А. Адо, В.И.Пыцкого, Г.В.Порядина, Ю.А.Владимирова. – М.: Триада-Х. – 2001. – 574с.
  11. Патофизиология. Курс лекций / Под ред. П. Ф. Литвицкого. – М.: Медицина. – 1995. – 750с.
  12. Регеда М.С. Запалення – типовий патологічний процес. – Львів, “Сполом”. – 2005. – 53с.
  13. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. М. – 2000. – 582с.
  14. Хендерсон Дж.М. Патофизиология органов пищеварения. Пер. с англ.-М. – СПб: БИНОМ “Невский диалект”. – 1999, 2-е изд. – 292с.
  15. Шейман Дж.А. Патофизиология почки. Пер. с англ. – М. – СПб: БИНОМ “Невский диалект”. – 1999. – 2-е изд. – 206с.
  16. Шиффман Ф.Дж. Патофизиология крови. Пер. с англ. – М. – СПб: БИНОМ “Невский диалект”. –2000.- 2-е изд. – 283с.
  17. Шулутко Б.И., Шастин Н.Н., Броун Л.М. Заболевания печени. – Л.- 1996 . – 348с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Техніка управлінської діяльності”

Підготовлено кандидатом наук з державного управління, доцентом кафедри адміністративного та медичного менеджменту С.Радзімовською

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного та медичного менеджменту

(Протокол № 6   від 17 січня    2011 р.)

 

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

Радзімовська С.Ф. Навчальна програма дисципліни “Техніка управлінської  діяльності”. ― К.: МАУП, 2011. –  21 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Техніка управлінської діяльності”, питання для самоконтролю, список літератури.

©       Міжрегіональна  Академія управління персоналом (МАУП), 2011


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Зміст курсу „Техніка управлінської діяльності”, передбачає надання студентам знань про закономірності побудови, функціонування й розвитку трудових та суспільних організацій, а також про поведінку членів організацій. На сучасному етапі створюється нове бачення ролі управлінця в організації, усвідомлюється необхідність оновлення завдань, що стоять перед керівниками організацій згідно до вимог, яким повинно відповідати демократичне суспільство з ринковою економікою. Однієї з головних задач діяльності управлінського апарата, як організацій, так і державних установ, є організація ефективної діяльності структурних підрозділів, з метою реалізації діючих задач даної організації. Досягти цього можна за рахунок удосконалення процесу управління. Сучасний менеджер повинен досконально знати структуру управлінського апарату, чітко уявляти собі процес управління, знати його психологічні особливості.

Для досягнення навчальної мети програма передбачає активізацію мислення студентів, їх розвитку, прийняття самостійних рішень у галузі управлінської діяльності, постійну взаємодію студентів і викладачів за допомогою прямих і зворотних зв’язків, творчого мислення викладача. Головним фактором у підготовці фахівців виступає не знання як самостійна одиниця, а здатність мислити у процесі вирішення проблем і застосування наявних знань.

Мета викладання – ознайомлення студентів з різноманітними формами і методами управлінської діяльності.

 

Мета: формування системи теоретичних і прикладних знань у галузі управлінської діяльності, розвиток здібностей, які дають змогу займатись

адміністративною та  управлінською діяльністю.

 

За результатом вивчення дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

–       об`єкт та предмет курсу „Техніка управлінської діяльності”, володіти понятійно-категоріальним апаратом курсу;

–       сутність та психологічний зміст процесу управління, його принципи, елементи та взаємодію основних складових;

–       механізми управління організаціями різних рівнів та форм власності;

–       фактори, що впливають на організаційну культуру та корпоративну політику;

–       основні види комунікативних технологій, що забезпечують ефективну співпрацю із зовнішнім середовищем;

–       основні види, шляхи комунікацій та документообіг в організації.

ВМІТИ:

–       впроваджувати механізми ефективної реалізації корпоративної політики організації;

–       вирішувати основні психологічні проблеми процесу управління, налагоджувати взаємодію складових цього процесу;

–       розпізнавати різні види та причини конфліктів у колективах, знаходити шляхи їхнього розв’язання;

–       давати раціонально-критичну оцінку етичних відносин у трудових колективах;

–       налагоджувати ефективну роботу організації із зовнішнім середовищем;

–       упроваджувати сучасні комунікативні технології, у тому числі методи і види роботи, що забезпечують зв’язки з громадськістю;

–       забезпечувати ефективний документообігу в організації.

Тематичний план

дисципліни

„Техніка управлінської діяльності”

  Назва змістового модулю
Змістовий модуль І. Організаційна культура
  1. Класифікації функцій управління
  2. Сутність, роль і місце організації в управлінні
  3. Організаційна культура
  4. Корпоративна політика
  5. Етичні засади управлінської діяльності
 
Змістовий модуль ІІ. Комунікативні технології в управлінський  діяльності
6.  Зв’язки з громадськістю7.  Призначення,функції і види переговорів

8. Прес-конференції, презентації

9.  Сучасне діловодство та документообіг в організації

10. Організація комплексної роботи з документами

11. Інформаційні системи і технології в управлінській діяльності

Змістовний модуль III.   Психологія управління 12. Психологічна структура управлінської діяльності

13. Психологічні особливості планування і прийняття управлінських рішень

14. Соціокультурний і етнопсихологічний контексти управлінської діяльності

15.  Основні джерела і причини виникнення конфліктів в управлінні

Разом годин:  108

 

 

 

 

 

 

Зміст  дисципліни

«Техніка управлінської діяльності»

Змістовий модуль І. ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА

Тема 1. Класифікація функцій управління

         Класифікація американських учених Д. Креча, Р. Кратчфілда та Е. Белаші в діяльності керівника. Керівник як виконавець. Керівник як плануючий орган групи.  Керівник як генератор політики групи. У діяльності керівника ця функція найвідповідальніша.  Керівник як експерт.   5. Керівник як зовнішній представник групи.  Керівник як особистість. Керівник як особистість, яка має право нагороджувати і карати. Керівник як арбітр та посередник. Керівник як зразок поведінки. Керівник як символ групи. Керівник як особистість, яка позбавляє підлеглих індивідуальної відповідальності. Керівник як ідеолог групи. Керівник як протекційно-захисна особа.  Керівник як винуватець усіх бід.         

Класифікація функцій управління за В. Рубахіним й А. Філіповим (радянські вчені), поділ функцій управління на основні та спеціальні. До основних функцій управління вони зараховують:

— визначення цілей та головних напрямів діяльності, перспектив розвитку колективу та виробництва загалом;

— створення згуртованого, дисциплінованого колективу та налагодження виробництва;

— формування раціональної організаторської структури, розподіл функціональних обов’язків, сил і коштів у колективі тощо.

   Спеціальні функції представлені планово-економічною, кадровою і технолого-управлінською.

         Критерії класифікації функцій управління за  Є. Кузьміним, І. Волковим та Ю. Ємельяновим: адміністративна (накази, розпорядження щодо діяльності, координація індивідуальних дій та нагляд за виконанням), стратегічна (визначення цілей та вибір методів їх досягнення, планування та прогнозування), експертно-консультативна, комунікативно-регулятивна, функцію представництва у зовнішньому середовищі, дисциплінарна, виховна та психотерапевтична.

Література: [ 28,29,31,36,43,48]

Тема 2 . Сутність, роль і місце організації в управлінні

Поняття “організація”. Класичні організаційні теорії, обґрунтовані Ф. Тейлором і А. Файолем. Неокласичні теорії організації Ч. Бернард, представник “адміністративної школи”. Е. Голднер. актуальні питання теорії й практики побудови та аналізу організаційних структур. Гіпотеза Гарольда Лівітта, згідно з якою будь-яка організація містить чотири елементи: завдання (місія), технологія, структура, індивіди (так званий “алмаз” Г. Лівітта). Організаційна структура управління. Функціональний підхід побудови організаційних структур управління. Системно-цільовий підхід побудови організаційної структури управління. Висока (вертикальна) структура організації. Плоска (горизонтальна) структура організації. Типи організацій: патерналістський, бюрократичний, автократичний, авторитарний, демократичний,  новаторський. 

Література: [58,59,60,69,74]

 

Тема 3.     Організаційна культура

Правила і норми діяльності, як технологічний аспект культури організації. Зовнішні складові корпоративної культури: форма одягу, критерії оцінки якості, правила поведінки і взаємодії, оптимальні для технології, що реалізовується в організації.

Критерії створення правил і норм. Стандарти і загальні вимоги до діяльності організацій. Нормативні акти, що визначають правила і норми діяльності організації. Чинники, що впливають на створення корпоративних правил і норм.

Види нормування діяльності організації (писані та неписані правила організацій). Суб’єктивні джерела неписаних правил. Кодекси поведінки співробітників.

Література [52,57,61,72]

Тема 4.     Корпоративна політика

Найважливіші функції корпоративної політики організації:

  1. Інтеграція організації. Створює єдине бачення майбутнього: інтегрує всіх спів­робітників навколо досягнення цілей організації завдяки досягненню особистих цілей співробітників.
  2. Адаптація організації до зовнішнього середовища. Сильна культура створює нове ставлення до якості послуг і клієнтів організації, тим самим підвищуючи ефективність діяльності установи.
  3. Інформаційний обмін: створює просту й ефективну систему обміну діловою інформацією усередині організації.
  4. Підтримка мотивації і лояльності. Створює сприятливий соціально- психологічний клімат в організації. Утримує співробітників в організації навіть у несприятливі часи. Створює умови для розкриття потенціалу всіх співробітників: спонукає до продуктивної і якісної роботи за допомогою справедливої системи мотивації.

Література [24,40,49,54,56,61,71] 

 

Тема 5.       Етичні засади управлінської діяльності

Ключові поняття етики ділового спілкування. Загальні етичні принципи і характер ділового спілкування. Етика ділового спілкування «згори – униз». Етика ділового спілкування «знизу – нагору». Етика ділового спілкування «по горизонталі».

Професійна етика. Основні елементи етики управлінської діяльності. Етичні нормативи і стандарти управлінської діяльності. Навчання етичній поведінці. Залізний закон відповідальності. «Низка команд» – ієрархія рівнів делегування повноважень для вертикального розподілу координаційних зусиль («скалярна підпорядкованість»). Фактори, що визначають етичні вимоги ефективного керування людьми. Діловий етикет, як складова професійної етики.Моніторинг стану етичних відносин в трудових колективах

«Організаційна культура або моральне обличчя організації» (М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоурі). Організаційна культура органів та установ (Г.Райт). Етичні зміни: політична воля керівництва до покращення морально-психологічного компонента організаційної культури. Етичні кодекси організацій. Дотримання етичних стандартів поведінки: вищим керівництвом організації, вищим ешелоном управлінців, керівниками підрозділів, які впливають на формування субкультур своїх відділів, управлінь; працівниками (Дж.В.Ньюстром, К.Девіс).

Література [58,59,60,69,74]

 

Змістовий модуль ІІ.  КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 6. З’язки з громадськістю

Ділова нарада як вид організації виробничого спілкування. Підготовка та проведення.

Доповідь та виступ як жанри ділового спілкування. Публічний виступ. Вимоги до виступу перед аудиторією. Етапи підготовки та проведення публічного виступу.

Організація бізнес-контактів. Правила і норми проведення ділових зустрічей. Особливості домовленості про ділову зустріч. Правила ведення телефонних розмов. Підготовка і проведення ділової зустрічі.

Організація ділових прийомів. Проведення “круглих столів”, форма зв’язків з громадськістю. Інтерв’ю – складова частина розгорнутої програми зв’язків із громадськістю. Брифінг, як захід, спрямований на негайне повідомлення ЗМІ важливу інформацію.

Література [15,73,26]

 

Тема 7.  Призначення,  функції і види переговорів

Види переговорів відповідно до цілей та завдань кожної сторони.

Підготовчий етап як важлива складова переговорного процесу. Психологічні та організаційні аспекти побудови переговорів. Планування організаційних моментів..

Порядок ведення переговорів. Узагальнені схеми переговорного процесу. Розмежування між сутністю проблеми і відношеннями сторін. Визначення інтересів сторін. Розгляд взаємовигідних варіантів і компромісів – запорука успіху протоколу.

Залежність успіху переговорів від принципової поведінки учасників переговорів. Моделі швидкого встановлення психологічного контакту на переговорах. Психологічна цілеспрямованість ведення переговорів.

Методи ведення переговорів: варіаційний, компромісний, інтеграції та метод принципіальних переговорів.

Складові тактики ведення переговорів: визначення рубіжного терміну, підтримка незацікавленої сили, залучення посередника.

Поняття об’єктивної і суб’єктивної реальності. Вербальні та невербальні техніки спілкування.

Вміння слухати співрозмовника як складова успіху переговорів. Необхідні особистісні якості для ведення переговорів: вміння стримувати себе, керувати власними діями та емоціями. «Золоте» правило переговорів: переконливість та неупередженість.

Обговорення підсумків переговорного процесу, його успішність або без результативність. Критерії оцінки успішності переговорного процесу.

Важливість   дотримання етики та етикету при веденні переговорів. Особливості проведення переговорів із зарубіжними партнерами.

Література [10,39,55]

 

Тема 8. Прес-конференції, презентації

Прес-реліз — один із способів поширення новин про компанію в засобах масової інформації. Основні вимого до створення прес-релізу, який змусив би журналістів зацікавитися наданою інформацією. Індивідуальність та непередбачуваність помітних прес-релізів.

Поняття презентації та її призначення. Організація та проведення ефективної презентації.  Прес-конференція як засіб привернення уваги громадськості до діяльності установи, організації. Попередня підготовка проведення заходу. Особливості підготовчого етапу. Правила проведення прес-конференції. Організаційний аспект заходу. 

Література [73,74]

Тема 9. Сучасне діловодство та документообіг в організації

Діловодство як діяльність управлінських працівників. Організаційні форми діловодства.

Основні функції документів: інформаційна, соціальна, комунікаційна, культурна, облікова, правова, джерелознавча тощо.

Сутність поняття «документ». Документ як інформація, що використовується в управлінні.

Документи. Класифікація документів та їх призначення.  Основні групи документів: організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні. Класифікація документів: за напрямами діяльності, походженням, призначенням, місцем складання, ступенем оригінальності, термінами зберігання, розголошенням тощо.

Функції документу: головна, загальні (інформаційна, комунікативна, кумулятивна), спеціальні (регулятивна, правова, облікова, культурна, меморіальна, тощо). Внутрішня і зовнішня структура документу. Реквізити документу.

Література [33,35,37,62,64]

Тема 10.  Організація комплексної роботи з документами

Порядок підготовки та оформлення документів. Підготовка документів до роботи. Модель побудови документа. Складання та оформлення службових документів. Форми тексту документа 

Стандарти організації (підприємства, установи). Стандарти як загальні норми та критерії якості, ефективності діяльності організації.  Стандарти і загальні вимоги до діяльності організацій.

Безперечна необхідності стандартів. Формальний характер стандартів. Відмінність світових та вітчизняних стандартів.

Законодавчі вимоги відносно дотримання стандартів. Відповідальність виробника і повноваження відповідних органів щодо рівня дотримання стандартів.

Стандартизації діяльності як необхідність для здійснення прямого контролю. Стандартизації робочих процесів, виходу (кінцевих результатів роботи), знань, робочих процесів. Здійснення стандартизація через застосування правил, стандартних операційних процедур, опрацювання графіків роботи. Стандарти як показники оцінки роботи.

Стандартизація операційних процедур як необхідність формалізованих регуляторів. Масштаб допустимих відхилень і принцип виключення.

Принцип стандартизації в управлінні. Розробка стандартів стану й функціонування системи управління як впровадження основних критеріїв адміністративного контролю.

Література [11,12,14,18,23,25]

 

         Тема 11. Інформаційні системи і технології в управлінській діяльності

 

Електронний документообіг — високотехнологічний і прогресивний підхід до суттєвого підвищення ефективності роботи.

 Основні поняття про систему електронного документообігу (СЕД).  Призначення СЕД. Особливості збереження документів. Особливості маршрутизації документів. Розмежування доступу. Відстеження версій і підверсій документів. Анотування документів. Переваги використання СЕД. Реєстрація вхідних та внутрішніх документів Розроблення та надсилання вихідної кореспонденції. Організація контролю за виконанням документів.        

Література [1,2,5,7,8,9]

 

Змістовий модуль ІІIПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ 

Тема 12. Психологічна структура управлінської діяльності

Закономірності в управлінській діяльності:

— організаційно-технічні. Відображають відносини людини та природи, людини й техніки;

— соціально-економічні. Відтворюють широкий спектр відносин між класами, соціальними прошарками та групами і виникають у процесі суспільного виробництва в різних сферах суспільної свідомості й суспільної психології;

— соціально-психологічні. Походять із суспільної та біологічної зумовленості людської поведінки, міжособистісних, міжгрупових, внутріособистісних людських відносин, які характеризують ставлення людей до праці, нагромадження й використання ними свого потенціалу.

Керівник у структурі управлінської діяльності

Діяльність адміністративно-управлінського персоналу Принцип розподілу повноважень та відповідальності Чітке окреслення меж відповідальності

Література [76,78]

 

Тема 13. Психологічні особливості планування і прийняття управлінських рішень

Сутність і особливості планування. Стратегія (грец. strategia від stratos — військо і ago — веду) — довгостроковий курс розвитку організації. Етапи розроблення і реалізації стратегії організації.

Аналіз ефективності структури персоналу; вивчення необхідних для роботи якостей і навичок співробітників; аналіз фінансової структури; аналіз ефективності фінансової системи контролю.

Типи управлінських завдань:

   1. Концептуальні завдання (пов’язані з довгостроковим плануванням, прогнозуванням).

   2. Технологічні завдання (пов’язані з технологічними аспектами функціонування виробництва).

   3. Завдання, пов’язані з дією людського чинника (кадрові питання, соціально-психологічний клімат тощо).

Тактика керівника:

   1. Тактика ризику з підвищеною відповідальністю.

   2. Тактика тривалого розв’язання завдання з метою зняття з себе відповідальності.

   3. Тактика самостійного вирішення проблеми з обачним ризиком.

Література [76,78]

 

 

 

Тема 14.  Соціокультурний і етнопсихологічний контексти управлінської діяльності

Наявність елементів культури в управлінні — показник своєрідності організації, її “індивідуального обличчя”. Основні елементи культури управління .Традиції (лат. traditio — передача). Ритуали (лат. ritualis — обрядовий) як форма передавання соціального досвіду

Американська модель управління. Засади японської моделі управління:

         Етноцентризм (грец. ethnos — плем’я, народ і centrum — осердя) — психологічна схильність сприймати життєві події з позицій своєї етнічної групи, організації, маючи їх за еталон.

Етнопсихологічний контекст діяльності учасників управлінського процесу потребує врахування національно-психологічних особливостей поведінки людей у сфері ділових відносин

 

Література [76,78]

 

 

Тема 15. Основні джерела і причини виникнння конфліктів в управлінській діяльності

Поняття і сутність конфлікту. Конфлікт в організації як прояв дисфункції у її розвитку. Організаційний конфлікт як різновид соціального конфлікту. Види конфліктів: за природою виникнення; за спрямуванням дії; за кількістю учасників; за ступенем виявлення; за способом розв’язання; за функціями. Типи конфліктів. Конфлікт цілей. Конфлікт поглядів. Конфлікт почуттів. Рівні конфліктів в організації: внутрішньоособистісні, міжособистісні, внутрішньогрупові, міжгрупові, внутрішньоорганізаційні, міжорганізаційні.

Методи аналізу конфліктних ситуацій. Соціологічна модель організаційного та міжорганізаційного конфлікту. Прояви конфліктності в організаціях. Організаційний конфлікт і організаційний клімат.

Джерела конфліктів. Об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення конфліктів в організаціях. Динаміка організаційних конфліктів: періоди та етапи.

Стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях. Культура організаційного та мiжорганiзацiйного конфлікту. Оцінка дій учасників організаційного конфлікту. Стратегії розв’язання конфліктних ситуацій.

Трудові конфлікти та напрямки роботи щодо їх попередження.  Загальна характеристика трудових конфліктів.  Напрямки роботи щодо попередження трудових конфліктів.  Причини виникнення та методи вирішення трудових конфліктів. Український та зарубіжний досвід розвязання трудових конфліктів.  Застосування вирішення конфліктів в Україні. Досвід вирішення конфліктів за кордоном.

Література [ 21,36,44,58,59]

Питання для самоконтролю

  1. Зв’язок місії організації із зовнішнім середовищем.
  2. Місія та ціль як елемент стратегії, структури та поведінки організацій.
  3. Технологія утворення загальних організаційних цілей.
  4. Організаційна культура та корпоративна політика.
  5. Організаційна культура: поняття, функції, логіка формування, елементи.
  6. Символи, герої, ритуали, цінності як складові організаційної культури.
  7. Особливості, переваги й хиби ринкової, бюрократичної, кланової культури організацій.
  8. Рівні організаційної культури і взаємозв’язок між ними.
  9. Правила і норми діяльності, як технологічний аспект культури організації.

10. Критерії створення правил і норм.

11. Види нормування діяльності організації (писані та неписані правила організацій).

12. Сутність поняття «імідж».

13. Основні частини майстер-плану іміджу організації: створення фундаменту, зовнішнього іміджу, внутрішнього іміджу, невловимого іміджу.

14. Закріплення правил і норм діяльності в організації. Статутні документи організації.

15. Необхідні умови успішної реалізації впровадження елементів корпоративної культури.

16. Нововведення як спосіб змін культури в організаціях.

17. Загальні етичні принципи і характер ділового спілкування.

18. Моделі групової поведінки.

19. Психологічні прийоми впливу на партнера.

20. Етичні нормативи і стандарти у бізнесі.

21. Ієрархія рівнів делегування повноважень для вертикального розподілу координаційних зусиль («скалярна підпорядкованість»).

22. Фактори, що визначають етичні вимоги ефективного керування людьми.

23. Діловий етикет, як складова професійної етики

24. Теорія Томкіпса та Чені відносно досягнення ідентифікації з організацією.

25. Залежність ідентифікації працівника від комунікаційного клімату підприємства.

26. Типи взаємовідносин в середині колективів.

27. Види відносин у системі «керівник — підлеглий».

28. Сутнісні характеристики процесу комунікації.

29. Види комунікації.

30. Управління комунікаційними процесами в організації.

31. Умови та фактори, що сприяють ефективній комунікації.

32. Створення прес-релізу, його призначення.

33. Поняття презентації та вимоги до проведення.

34. Призначення та особливості підготовки прес-конференцій.

35. Сутність та значення діяльності організації по зв’язках з громадськістю.

36. Методи зв’язків з громадськістю

37. Основні інструменти в діяльності по зв’язках з громадськістю.

38. Нарада (збори) як вид організації ділового спілкування.  

39. Етапи підготовки та проведення публічного виступу.

40. Проведення “круглих столів” — форма зв’язків з громадськістю.

41. Призначення та особливості підготовки брифінгу та інтерв’ю.

42. Цілі і види переговорів.

43. Підготовка і порядок ведення переговорів.

44. Методи ведення переговорів.

45. Тактика переговорного процесу.

46. Психологія управління: її об’єкт і предмет.

47. Складові предмету психології управління.

48. Психологічні методи управління.

49. Психологічні прийоми впливу на особистість.

50. Роль малої групи в процесі побудови колективу.

51. Процес формування та розвитку трудового колективу.

52. Соціально-психологічний клімат первинного трудового колективу.

53. Роль керівника у створенні сприятливого соціально-психологічного клімату.

54. Поняття і сутність конфлікту.

55. Типологія конфліктів в управлінській діяльності, їх причини.

56. Методи аналізу конфліктних ситуацій.

57. Стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях.

58. Управління конфліктом.

59. Рекомендації по розв’язанню конфліктної ситуації.

60. Організаційні форми діловодства.

61. Класифікація документів та їх призначення.

62. Функції та структура документу.

63. Складання та затвердження інструкцій з діловодства в організації.

64. Види інструкцій з діловодства.

65. Формування номенклатури справ організації.

66. Порядок підготовки та оформлення документів.

67. Стандарти і загальні вимоги до діяльності організацій.

68. Законодавчі вимоги відносно дотримання стандартів.

69. Принцип стандартизації в управлінні.

70. Стандартизація текстів та оформлення документів.

71. Основні елементи діловодства: документування та документообіг.

72. Принципи організації діловодства: загальні та спеціальні.

73. Принцип відповідальності.

74. Принцип збереження інформації.

75. Вимоги оформлення загальних документів.

76. Організаційні форми діловодства на підприємстві.

77. Застосування режиму «фільтрації» документів.

78. Методичне керівництво і контроль за оформленням документації.

79. Контроль та облік документообігу в організації.

80. Суть процесу виконання документів.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

  1. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 36. – Ст.275.
  2. Закон України «Про інформацію» // ВВР. – 1992. – № 48. – Ст.650.
  3. Законодавство України про працю: Станом на 10 травня 2006 р. – К.: Істина, 2006. – 328 с.
  4. ДСТУ 1.1-2001 Державна система стандартизації. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять. – К.: Держстандарт України, 2002.
  5. ДСТУ 3843-99. Державна уніфікована система документації. Основні положення. – К.: Держстандарт України, 2000. – 8 с.
  6. ДСТУ 3844-99. Державна уніфікована система документації. Формуляр зразок. Вимоги до побудови. – К.: Держстандарт України, 2000. – 9 с.
  7. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. – К., 2003.
  8. Методичні рекомендації щодо застосування ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» / Розробники: С.Г.Кулешов, Л.В.Кузнєцова, О.М.Загорецька, С.Ф.Лозова, Т.О.Ситник. – К.: Держкомархів України УНДІАСД, 2004. – 62 с.
  9. Проект Національного стандарту України «Інформація та документація. Управління документацією» (ISO 15489-1 «Information and documentation – Records management»). – К.: Держстандарт України, 2005.
  10. Ведение переговоров и разрешение конфликтов = On negotiation and conflict resolution / Ред. Харитонова Е., Пискотина Р.; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 226 с.
  11. Власова Е.Е. Современный деловой документ. – Харьков: Центр Консулат, 2003. – 212 с.
  12. Глущик С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник – К.: А.С.К., 2001. – 400 с.
  13. Грэттон Линда. Живая стратегия: Как поместить людей в центр решения корпоративных задач / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 288 с.
  14. Губенко Л.Г., Нємцов В.Д. Ділові папери в менеджменті: Навч. посібник. – К.: ТОВ “УВПК “ЕксОб”, 2002. – 272 с.
  15. Гундарин М. Книга руководителя отдела PR. — СПб.: Питер, 2006. – 368 с.
  16. Деловое администрирование: практические ситуации, деловые игры, упражнения / Под ред. О.А. Страховой. – С.Пб.: Питер, 2001. – 175 с.
  17. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Бланки, статути, положення, інструкції, службові листи, протоколи, довідки, акти, договори, накази, контракти, заяви, анкети. – К.: Либідь, 2001. – 383 с.
  18. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.
  19. Дональдсон М. К., Дональдсон М. Умение вести переговоры. — М.: Диалектика, 2000. — 224 с.
  20. Друкер, Питер Ф. Энциклопедия менеджмента: Пер. с англ. – М.: Издательский  дом «Вильямс», 2004. – 432с.
  21. Дуткевич Т.В.  Конфліктологія з основами психології управління: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2005.- 456 с.
  22. Елиферов В.Г., Репин В.В. Бизнес-процессы: Регламентация и управление: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 150 с.
  23. Жуковська В.М. Діловодство. Практикум: Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2004. – 152 с.
  24. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч. посіб. / – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.
  25. Зиновьева Н.Б. Документознавство: Учебно-методическая помощь. — М., 2003. — 208 с.
  26. Игнатьев Д., Бекетов А. Настольная энциклопедия Public Relations.-2-е изд.-М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. — 496 с.
  27. Іванова І.В. Менеджмент підприємства: Практикум. – К.: КНТЕУ, 2001. – 247 с.
  28. Кабаченко Т.С.  Психология управления. — Учебное пособие. — М.: Педагогическое общество России, 2000.- 384 с.
  29. Карамушка Л.М.  Психологія управління: Навч. посіб. — К.: Міленіум, 2003.- 344 с.
  30. 30.        Кірочок О.Г., Корбутяк В.І. Документування у менеджменті: Підручник. – К.: Центр навч.л-ри, 2003. – 216 с.
  31. Коваленко М.А., Грузнов І.І., Сухомлин Л.Є. Менеджмент трудової активності працівників підприємства. – Херсон: Олді-плюс, 2006. – 288 с.
  32. Козоріз В.П., Лаписька Н.І. Загальне і кадрове діловодство: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 168с.
  33. Кулешов С. Г. Управлінське документознавство: Навч. посібник. — К.: ДАКККіМ, 2003. — 57 с.
  34. Культура ділового спілкування / Уклад. Губенко Л.Г., Нємцов В.Д. – Навч. посібник. – К.: ЕксОб, 2000. – 200 с.
  35. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учеб. для вузов. — 5-е изд., стереотип. — К.: Знання, 2004. — 459 с.
  36. Литвак М.Е.  Командовать или подчиняться?  Психология управления.- 7-е изд.- Ростов н/Д: Феникс, 2005.- 304 с.
  37. Ломачинська І.М.,  Лоскутова С.А. Спеціальне діловодство: Навч. посіб. для дист. навч. Ч. 2/ За наук. ред. Горбаченко Т.Г. В 2-х ч. — К.: Ун-т «Україна», 2006. — 445 с.
  38. Малышев К.Б.  Психология управления: Науч.-метод. пособие для вузов. — М.: ПЕР СЭ, 2000. — 144 с.
  39. Мамонтов С. Тактика ведения переговоров. – СПб: Питер,., 2002. – 160 с.
  40. Мартиненко М.М. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – 496 с.
  41. Машков В.Н.  Психология управления. — Учебное пособие.- М.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. — 208 с.
  42. Менеджмент XXI века / Под ред. С. Чоудхари: Пер. с англ. —  М.: ИНФРА-М, 2002. – XIV, 448 с.
  43. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. — 704 с.
  44. Никуленко Т. Г. Организационное поведение: учеб. пособие. — Ростов н /Д : Феникс, 2006. — 407 с.  
  45. Новиков Б.В., Сініок Г.Ф., Круш П.В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 560 с.
  46. Орбан-Лембрик Л.Е.  Психологія управління: Посіб. — К.: Академвидав, 2003. — 568 с.
  47. Психология и этика делового общения: Учебн. / Под ред. В.Н. Лавриненко. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 328 с.
  48. Родлер К.  Психология труда и организационная психология = Fuehrung in Organisationen. Т. 2. Управление в организациях/ К.Родлер, Э.Кирхлер.- Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2003.- 128 с.
  49. Романова Л.В. Управління підприємницькою діяльністю: Навч. посіб. – Д.: ЦНЛ, 2006. – 240 с.
  50. Савельєва В.С.  Психологія управління: Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2005.- 320 с.
  51. Свердан М.Р. Основи діловодства. – Чернівці: Рута, 2004. – 184 с.
  52. Сердюк О.Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посіб. – К.: Професіонал, 2004. – 432 с.
  53. Скібіцька Л.І., Скібіцький О.М. Менеджмент: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2007. – 416 с.
  54. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Підручн. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Академвидав, 2007. – 472 с.
  55. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражений. – Ужгород: Світ, 2001. — 150 с.
  56. Фомичев А. Н. Административный менеджмент: Учебное пособие. – М.: Издательски-торговая корпорация «Дашков и К°», 2003. – 227 с.
  57. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2004. – 280 с.
  58. Василевська Т.Е. Етичні аспекти взаємовідносин між колегами у професійних колективах державних службовців // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. — К.: Вид-во НАДУ, 2004. — Вип. 2. — С. 150-158.
  59. Василевська Т.Е. Професійна етика як складова професіоналізму державного службовця // Зб. наук. пр. НАДУ. — К.: Вид-во НАДУ, 2005. — Вип. 2. — С. 111-120.
  60. Василевська Т.Е. Професійно-етичні кодекси в системі державної служби // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. — О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. — Вип. 3 (23).- С. 211-221.
  61. Власова Н. Создание корпоративной культури // Лучшие ИК-решения: Сб. ст. — М.: Вершина, 2006. — С. 144-156.

Додаткова

  1. Авер’янова Є., Аханов С., Баліян С. та ін. Кадрове діловодство: Консультації, відповіді, первинні документи, нормативна база. – Д.: Баланс-Клуб, 2005. – 160 с.
  2. Интеллект и креативность в ситуациях межличностного взаимодействия: Сб. науч. тр. / РАН. Ин-т психологии; Ред.-сост. А.Н. Воронин. — М., 2001. — 275 с.
  3. Комова М.В. Документознавча термінологія. – Л.: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. – 167 с.
  4. Костриця Н.М., Свистун. В.І., Ягупов В.В. Методика навчання студентів спілкування в управлінський діяльності: Навч. посіб. – К,: ЦНЛ, 2006. – 272 с.
  5. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. Менеджмент інформаційних офісних систем. – К., 2001. – 154 с.
  6. Морозов А.В.  Деловая психология. — Курс лекций. — СПб: Союз, 2000. — 576 с. 
  7. Пиз А. Язык телодвижений. – СПб: «Питер», 2006. — 120 с.
  8. Поваляева М.А., Рутер О.А. Невербальные средства общения. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 352 с.
  9. Політико-правове регулювання підприємства в Україні: теорія і практика: Монографія / Варналій З.С., Кампо В.М., Мазур І.І. та ін. – К.: Знання, 2005. – 380 с.
  10. Полонский В.Г., Білоусова С.В., Білоусов А.М. Корпоративное управление в непроизводственной сфере: Учеб. пособие. – Херсон: Олди=плюс, 2003. – 460 с.
  11. Щекин Г. Организация и психология управления персоналом: Учеб.-метод. пособие. – К.: МАУП, 2002. – 832 с.
    1. Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. – Челябинск: Урал LTD, 1998. –  520 с.
    2. Шейн Э.Х. Организационная культура и лидерство / Пер. с англ. под ред. В. А. Спивака. – СПб: Питер, 2002. – 336 с.
    3. Файоль Анри. Общее и промышленное управление/ Пер. С франц. – Научн. ред. и предисловие проф. Е. А. Кочерина. – М.: Журнал «Контролинг», 1992.
    4.  Кант Д. Управление людьми в компаниях: руководство для менеджмента. – М.:ЗАО «Олимп-Бизнес», 1995. – 360с.
    5. Тевене М. Культура предприятия / Пер. с франц. Под ред. В. А. Спивака. 3-е изд. – СПб.: Издательский Дом «Нева», 2003. – 128 с.
    6. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління. Навчальний посібник / К. : Академвидав , 2003.- 567 c.

 

Рубрика: Адміністративний менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни „Управління бізнесом у фармакології” (для бакалаврів)

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  Згалат-Лозинською Л.О.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №3 від “18” лютого 2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

Згалат-Лозинською Л.О. Навчальна програма дисципліни „Управління бізнесом у фармакології” (для бакалаврів). ― К.: МАУП, 2009. –  21 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни “Управління бізнесом у фармакології” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент організацій”, професійне спрямування Медичний та фармацевтичний менеджмент. Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни “Управління бізнесом у фармакології” після опанування студентами знань з курсів “Основи менеджменту”, “Основи менеджменту в охороні здоров’я”, “Економіка і фінансування охорони здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як “Облік і звітність в охороні здоров’я”, “Медичний та фармацевтичний менеджмент”, “Маркетинг в медицині та фармації”.  

Мета вивчення дисципліни: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань з технології та управління  фармацевтичним бізнесом, умінь щодо технології менеджменту аптечних установ, загальних принципів управління фармацевтичним підприємством, планування діяльності фармацевтичних закладів.

Завданнями навчальної дисципліни “Управління бізнесом у фармакології” є теоретична  та практична підготовка студентів з питань:

  • загальних принципів управління фармацевтичним закладом;
  • організаційно-правового забезпечення здійснення діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами;
  • організація роботи маркетингової служби фармацевтичного закладу;
  • планування діяльності фармацевтичного закладу;
  • впровадження функції контролю в економічному механізмі менеджменту фармацевтичних закладів;
  • бухгалтерської звітності – як основного джерела інформаційного забезпечення господарської діяльності фармацевтичних закладів;
  • економічних методів управління в фармацевтичній практиці;
  • товарної політики фармацевтичних фірм;
  • організації зовнішньоекономічної та міжнародної діяльності у  фармацевтичному бізнесі.

Вивчення дисципліни “Управління бізнесом у фармакології” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Економіка підприємства”, „Бухгалтерський облік та аудит”, „Мікроекономіка”, „Макроекономіка”, “Основи менеджменту”, „Маркетинг у медицині та фармації (фармакології)”, “Облік і звітність в охороні здоров’я”, „Організаційно-правові засади охорони здоров’я”, „Підприємництво в охороні здоров’я” тощо.

Семестровий контроль знань проводиться у формі екзамену. Екзамен з дисципліни  має за мету перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Екзаменаційний  білет складається з трьох теоретичних питань.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ У ФАРМАКОЛОГІЇ

 

 

№ з/п Назва змістового модуля і теми
  Змістовий модуль 1.  Організаційно-правове забезпечення здійснення діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими  засобами
1. Державне регулювання виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами
2. Стратегічний аналіз у фармацевтичному бізнесі
3. Конкурентні переваги в фармацевтичному бізнесі
4. Організаційно-правові засади виробництва лікарських засобів
5. Організаційно-правові засади  оптової торгівлі лікарськими засобами
6. Організаційно-правові засади роздрібної торгівлі лікарськими засобами
  Змістовий модуль 2.  Менеджмент   аптечних  закладів
7. Менеджмент фармацевтичних фірм
8. Основи економіки аптечного закладу
9. Організація бухгалтерського та податкового обліку лікарських засобів
10. Товарна політика фармацевтичних фірм
11. Просування  та збут лікарських засобів на  фармацевтичному ринку
12.  Менеджмент зовнішньоекономічної та міжнародної діяльності у  фармацевтичному бізнесі

Разом годин – 108 год. 

 

 

ЗМІСТ

 дисципліни

УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ У ФАРМАКОЛОГІЇ

 

Змістовий модуль 1. Організаційно-правове забезпечення здійснення діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими  засобами

Тема 1. Державне регулювання виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами

 

Загально організаційні вимоги до здійснення діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі.

Структура та напрями державного регулювання фармацевтичного ринку. Започаткування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Ліцензування діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Розробка законів, які регулюють порядок обігу лікарських засобів. Державний контроль діяльності з порядку реалізації лікарських засобів. Загальних вимоги до реалізації лікарських засобів. Загальні принципи реалізації (відпуску) лікарських засобів громадянам. Державний контроль щодо забезпечення населення лікарськими засобами на випадок стихійного лиха, катастроф, епідемічних захворювань. Нормативно-правова база утилізації та знищення лікарських засобів.

Державне регулювання допуску до фармацевтичної діяльності.

Регулювання експорту та імпорту фармацевтичної продукції, засноване на законодавчих та нормативних актах.

Правила реєстрації лікарських засобів. Система державного контролю якості лікарських засобів Сертифікація лікарських засобів.

Література: [2, 6, 8, 12, 16-23, 29, 31, 32, 34, 44, 45, 46, 49, 53, 54]

Тема 2.  Стратегічний аналіз у фармацевтичному бізнесі

 

Аналіз макросередовища фармацевтичного бізнесу. Специфічні фактори аналізу макросередовища фармацевтичного бізнесу.

Аналіз мікросередовища фармацевтичного бізнесу. Аналіз галузі. Аналіз конкурентів. Аналіз споживачів фармацевтичної продукції.

Аналіз стейкхолдерів. Ключові фактори успіху на фармацевтичних ринках.

Внутрішньо організаційний аналіз фармацевтичної фірми. Оцінка матеріальних ресурсів фармацевтичної фірми. Оцінка нематеріальних ресурсів фармацевтичної фірми. Оцінка людських ресурсів. Функціональна оцінка організаційного потенціалу.

Бенчмаркінг.

SWOT-аналіз фармацевтичної фірми.

Література: [1, 3, 5, 53, 55] 

Тема 3.  Конкурентні переваги в фармацевтичному бізнесі

 

Дослідження кон’юнктури фармацевтичного ринку. Сегментація фармацевтичного ринку і позиціонування лікарських засобів. Аналіз і оцінка ринкових можливостей фармацевтичних підприємств. Природа конкурентних переваг. Моделювання конкурентних стратегій фармацевтичних підприємств. Конкурентні переваги та стратегія низьких видатків. Умови реалізації стратегії низьких видатків. Переваги низьких видатків та конкурентні сили у фармацевтичному бізнесі. Ризики стратегії низьких видатків у фармацевтичному бізнесі. Бенчмаркінг у діяльності фармацевтичних фірм.

Конкурентні переваги та стратегія диференціації в фармацевтичному бізнесі. Конкурентна стратегія концентрації у фармацевтичному бізнесі. Роль науково-дослідних розробок в конкурентній стратегії фармацевтичної фірми, що виготовляє спеціалізовані лікарські засоби.

Особливості конкурентних стратегій фармацевтичних фірм, що виготовляють генеричні лікарські засоби. Міжнародні ринки препаратів-генериків. Планування асортименту фармацевтичних фірм. Ключові фактори успіху на ринку генериків.

Література: [1, 5, 40] 

Тема 4. Організаційно-правові засади виробництва лікарських засобів

 

Нормативно-технічні документи, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання, методів контролю якості лікарського засобу. Технічний та технологічний регламент виробництва лікарських засобів.

Організація діяльності фармацевтичних оптових закладів. Загальні вимоги до приміщень для виробництва лікарських засобів. Вимоги до виробничих зон. Вимоги до складських зон. Вимоги до зон контролю якості. Загальні вимоги до допоміжних зон: адміністративні та побутові приміщення аптечних складів. Спеціальні вимоги до стерильного виробництва.

Обладнання аптечного складу. Поняття про консигнаційний склад.

Управління персоналом аптечного складу.

Організація руху товарів на аптечному складі. Основні фармацевтичні вимоги до організації  робіт з фасування на аптечному складі.

Література: [2, 3, 8, 17, 31, 34, 35, 45, 46, 49, 53]

Тема 5.  Організаційно-правові засади  оптової торгівлі лікарськими засобами

 

Поняття аптеки, аптечного складу (бази), аптечного кіску та аптечного пункту. Порядок заняття торговою діяльністю. Правила роздрібної реалізації лікарських засобів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України. Вимоги до аптечних закладів, які займаються роздрібною реалізацією лікарських засобів та імунобіологічних препаратів.

Організаційно-правові засади оптової торгівлі лікарськими засобами. Вимоги до приміщень аптечних баз: виробничі приміщення; службово-побутові приміщення. Забезпечення умов зберігання лікарських засобів у складських приміщеннях. Устаткування та обладнання складських приміщень. Забезпечення санітарного стану приміщень та устаткування аптечної бази ( складу). Вимоги до документації аптечної бази : нормативна –правова документація; нормативно-технічна документація.

Література: [2, 17, 31, 34, 37, 42]

 

Тема 6.  Організаційно-правові засади  роздрібної торгівлі лікарськими засобами

Організаційно-правові засади роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами через аптеки, аптекарські кіоски. Аптекарські пункти, фельдшерсько-акушерські пункти, що організовані в сільських населених пунктах. Вимоги до приміщень аптеки.  Умови до зберігання та реалізації лікарських засобів в аптеках. Вимоги до складу виробничих та допоміжних приміщень, обладнання аптек. Паспорт структурного підрозділу аптеки.

Вимоги до персоналу аптеки.

Використання електронно-касових апаратів в аптеках Реєстрація продажу з використанням режиму програмування аптечного товару за групами.

Порядок документального оформлення операцій з лікарськими засобами. Порядок операцій, пов’язаних з придбанням, зберіганням, виготовленням та реалізацією наркотичних, психотропних лікарських засобів. Порядок отримання, проведення контролю за цільовим використанням етилового спирту.

Виготовлення лікарських препаратів в аптеках. Організація виготовлення лікарських препаратів за рецептами лікаря. Форми рецептурних бланків. Контроль робітниками аптечного закладу правильність оформлення рецептів. Виготовлення лікарських засобів за замовленням лікувально-профілактичних закладів. Облік робіт по виготовленню, фасуванню лікарських засобів. Облік лабораторних робіт.

Зберігання лікарських засобів та товарів медичного призначення. Зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від світла, захисту від вологи, захисту від випаровування, захисту від дії високих  та низьких температур, впливу від газів оточуючого середовища. Зберігання пахучих та барвних лікарських засобів. Зберігання виробів медичного призначення. Зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних препаратів.. Зберігання наркотичних та психотропних лікарських засобів.

Організація реалізації лікарських засобів.

Утилізація та знищення недоброякісних, прострочених лікарських засобів.

Література: [2, 4, 17, 22, 25, 30, 31, 34, 36, 37, 39, 42, 44, 45, 48, 49]

 

Змістовий модуль 2.  Менеджмент   аптечних  закладів

Тема 7.  Менеджмент фармацевтичних фірм

Проектування організаційної структури фармацевтичної фірми. Функціональна структура. Регіональна структура. Структура стратегічних господарчих підрозділів.

Фінансовий менеджмент фармацевтичної фірми. Фінансування та бюджетування. Сітьовий аналіз.

Корпоративна культура фармацевтичної фірми. Управління корпоративною культурою. Оцінка сумісності корпоративної культури та стратегії фармацевтичної фірми.

Системи адміністративної підтримки. Плани та системи інформаційної підтримки в фармацевтичному бізнесі. Системи мотивації та контролю.

Література: [1, 3, 5, 6, 35, 41, 46, 47, 49, 53]

Тема 8.  Основи економіки аптечного закладу

Дія основних економічних законів на фармацевтичному ринку.  Фармакоекономічний аналіз. Фактори, які впливають на попит на лікарські засоби. Стратегії ціноутворення. Фактори, що впливають на цінову політику. Основи стратегії ціноутворення на лікарські засоби. Моделі та методи ціноутворення на лікарські засоби. Вибір та реалізація цінової стратегії. Аналіз цінової кон’юнктури фармацевтичного ринку. Внутрішньо фірмове ціноутворення на лікарські засоби. Аналіз перехресної еластичності попиту на лікарські засоби. Аналіз та коректування цін на лікарські засоби. Державна реєстрація цін на основні лікарські засоби.

Прогнозування основних економічних показників діяльності аптечного закладу. Прогноз об’єму реалізації аптек.  Вплив цінової еластичності попиту на об’єми реалізації лікарських засобів.

Прогноз витрат аптечних закладів. Прогнозування чистого прибутку.

Література: [1, 3, 5, 33, 40, 47, 50, 53, 55]

Тема 9.  Організація бухгалтерського та податкового обліку лікарських засобів

Обік та документальне оформлення надходження лікарських засобів.  Порядок реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення. Дозвільні документи на право роздрібної реалізації лікарських засобів. Реєстрація амбулаторних і стаціонарних рецептів в аптеці. Облік безкоштовного та пільгового відпуску. Облік кількості амбулаторної та стаціонарної рецептури.

Визначення собівартості реалізованих лікарських засобів та виробів медичного призначення. Розрахунок середнього відсотку торгової націнки. Облік лікарських форм, виготовлених в аптеках. Інвентаризація лікарських засобів.

Література: [7, 10, 49-52]

 

Тема 10. Товарна політика фармацевтичних фірм

 

Асортиментна політика фармацевтичного підприємства. Рівні товару. Поняття торгової марки. Поняття сходів торгової марки. Розробка нових лікарських засобів. Життєвий цикл лікарського засобу. Конкурентоспроможність лікарського засобу. Товарні знаки, бренди й упаковка лікарських засобів.

Номенклатура продукції та розширення асортименту фармацевтичної фірми. Практика переводу лікарських засобів з категорії рецептурних в категорію безрецептурних. Прийняття рішень щодо упаковки та етикетки.

Література: [1, 5, 17, 25, 40]

Тема 11.  Просування  та збут лікарських засобів на  фармацевтичному ринку

 

Раціональна система збуту лікарських засобів. Стратегії розподілу лікарських засобів.

Застосування логістичних підходів в галузі обігу лікарських засобів. Поняття про фармацевтичну логістику. Канали руху лікарських засобів. Національні та регіональні дистриб’ютори. Класифікація дистриб’юторів фармацевтичного ринку.

Система маркетингових комунікацій фармацевтичної фірми. Реклама лікарських засобів. “Паблік рілейшнз” фармацевтичного підприємства, персональний продаж і стимулювання збуту лікарських засобів. Мерчандайзинг в аптеках і спеціалізовані медичні виставки.

Література: [1, 5, 24, 39, 48]

Тема 12.  Менеджмент зовнішньоекономічної та міжнародної діяльності у  фармацевтичному бізнесі

 

Характеристика світового фармацевтичного ринку. Особливості розвитку сучасного фармацевтичного ринку. Значення українського ринку для фармацевтичних фірм-виробників з інших країн світу.

Проактивні та реактивні мотиви початку діяльності фармацевтичної компанії  на зовнішніх ринках. Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок. Інформаційні потреби фармацевтичної фірми у зв’язку з інтерналізацією. Торгові обмеження при виході на зовнішній фармацевтичний ринок. Система сертифікації якості лікарських засобів для міжнародної торгівлі (ВООЗ, 1992 р.).

Методи і форми виходу на зовнішній фармацевтичний ринок. Напрями організації спільних фармацевтичних підприємств. Характеристика стилів поведінки фармацевтичних фірм на міжнародному ринку.

Міжнародні стандарти, які регулюють лікарські засоби. Фальсифікація лікарських засобів. Класифікаційні ознаки фальсифікації лікарських засобів.

Ціноутворення в системі міжнародного фармацевтичного маркетингу. Роль торгових термінів “Інкотермс” у визначенні митної вартості лікарських засобів. Роль державного управління у регулюванні цін на зовнішніх ринках.

Організація збутової логістики міжнародними фармацевтичними фірмами. Транспортування лікарських засобів за кордоном. Просування лікарських засобів за кордоном.

Особливості діяльності представництва фармацевтичних фірм. Структура представництва фармацевтичної фірми. Принципи роботи представництв фармацевтичних фірм. Методи роботи представництв фармацевтичних фірм в Україні. Кадрові забезпечення представництв фармацевтичних фірм. Напрямки адаптації представництва до умов внутрішнього фармацевтичного ринку. Основні принципи презентації лікарських засобів.

Організація роботи представників фармацевтичних фірм. Оцінка ефективності роботи медичних працівників.

Література: [1, 38, 48]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи ‑ закріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті студентом у процесі вивчення курсу «Управління бізнесом у фармакології», сформувати уміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, законодавчими актами та статистичними матеріалами, а також з матеріалами власних досліджень в організаціях.

Варіант контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвища студента

Номер варіанта контрольної роботи

А, Б, В 1
Г, Д, Е, Є 2
Ж, З, И, І 3
Й, К, Л 4
М, Н, О 5
П, Р, С 6
Т, У, Ф 7
Х, Ц, Ч 8
Щ, Ш 9
Ю, Я 10

Обсяг контрольної роботи повинен становити 20‑25 сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки обсягом до 1 стор., які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При написанні контрольної роботи необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання. У висновку робиться короткий аналіз викладеного матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни “Управління бізнесом у фармакології”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного фармацевтичного закладу, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності фармацевтичного закладу. Якщо в літературі існує кілька протилежних думок із того чи іншого питання, потрібно проаналізувати позитивні та негативні особливості кожного напрямку.;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації, нормативно-правові акти з питань регламентування діяльності у галузі фармацевтичного бізнесу;
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Варіант 1.

1. Аналіз мікро середовища фармацевтичного бізнесу.

2. Визначення поточної потреби та організація замовлення лікарських засобів в аптеках

3. Розробіть установчі документи для відкриття діяльності малого підприємства з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Варіант 2

1. Підприємство та підприємництво у фармації.

2. Організація внутрішньо аптечного контролю якості ліків.

3. На регіональному фармацевтичному ринку були присутні 5 препаратів-аналогів для лікування виразки шлунку. Обсяг їх реалізації становив:

а) вітчизняні лікарські засоби:

препарат А ‑ 130 тис. уп.;

препарат Б – 66 тис. уп.;

б) імпортні лікарські засоби:

препарат В –113 тис. уп.;

препарат Г – 105 тис. уп.

препарат Д – 94 тис. уп.

Розрахуйте показники конкурентоспроможності вказаних препаратів, а також вітчизняних та імпортних препаратів зокрема. Відповідь обґрунтуйе.

Варіант 3

1. Конкурентні преваги та стратегії їх розвитку в фармацевтичному бізнесі.

2. Державна політика та управління у сфері лікарського  забезпечення населення.

3. Підприємства «Медтехніка» та «Гіппократ» виготовляють та поставляють та ринок товари медичного призначення.

Проведіть оцінку ефективності управління підприємствами за попередній рік за даними наведеними в таблиці. Зробіть управлінські  висновки.

Кількість персоналу та показники діяльності «Медтехніка» «Гіппократ»
Загальна чисельність працівників 54 49
З них: управлінського персоналу 17 19
Загальні витрати на управління 94450 102300
Основні активи за балансом підприємства за рік ( у грн.) 128 000 130 000
Обігових активів 1 100 200 985 000
Дохід від реалізації товарів медичного призначення 1 105 720 1 120 400

 

Варіант 4

1. Організація зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення.

2. Конкурентні переваги та стратегія низьких витрат.

3.Визначте основні принципи організації роботи торгового персоналу для особового продажу лікарських засобів фармацевтичної фірми.

Варіант 5.

1. Внутрішньо організаційний аналіз фармацевтичної фірми.

2. Державне регулювання реклами лікарських засобів та товарів медичного призначення.

3. Визначить результативність роботи медичних представників зарубіжної фармацевтичної компанії за наступних умов:

Перший медичний працівник торік контактував із 24 лікарями, у поточному році – з 30, серед них – з 14 вперше;

Другий медичний представник  торік контактував із 18 лікарями, у поточному році – з 25, серед них – з 10 вперше.

Варіант 6

1. Порядок реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності фармацевтичних підприємств

2. Управління ціноутворенням на лікарські засобі та вироби медичного призначення.

3. Розробити проект документу «Філософія організації» для фармацевтичної фірми «Дарниця»

Варіант 7

1. Умови здійснення оптової реалізації лікарських засобів.

2. Управління товарним асортиментом фармацевтичного закладу.

3. Оптова фармацевтична фірма закуповує лікарський засіб за ціною 1-95 грн. за упаковку і реалізує в кількості 1700 упаковок цього препарату щотижнево за ціною 2-35 грн. за упаковку. Маркетинговий відділ за результатами дослідження ринку рекомендує знизити на один тиждень ціну на 5%.

Розрахувати, скільки упаковок препарату потрібно реалізувати фірмі, щоб зберегти свій дохід на попередньому рівні.

 

 

Варіант 8

1. Умови здійснення роздрібної  реалізації лікарських засобів.

2. Портфельний аналіз в розробці корпоративної стратегії.

3. Встановити, до яких функціональних характеристик фармацевт­тичного ринку належать:

  • зацікавлення усіх учасників конкурентного процесу у задоволенні потреб споживачів;
  •  зацікавлення реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення;
  • ринок індивідуальних споживачів ліків;
  • ринок, на якому вдосталь ліків;
  • фармацевтичні ринки Волині та Хмельниччини.

 

Варіант 9

1. Політика фармацевтичних фірм щодо розподілу продукції.

2. Злиття та поглинання у міжнародному фармацевтичному бізнесі.

3. Визначте відмінності посадових обов’язків, кваліфікаційних вимог  працівників, що обіймають посади провізора-аналітика та провізора клінічного.

 

Варіант 10

1. Принципи належної фармацевтичної практики.

2. Ліцензування господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами

3. Вкажіть переваги та недоліки приватного підприємства, товариства, корпорації. Відповідь представте у вигляді таблиці.

Види фармацевтичних підприємств Переваги Недоліки
Приватне підприємство    
Товариство    
Корпорація    

 

 

 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТОЛЮ

 

  1. Загальноорганізаційні вимоги до здійснення діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі.
  2. Структура та напрями державного регулювання фармацевтичного ринку.
  3. Започаткування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
  4. Ліцензування діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
  5. Державний контроль діяльності з порядку реалізації лікарських засобів.
  6. Загальних вимоги до реалізації лікарських засобів.
  7. Загальні принципи реалізації (відпуску) лікарських засобів громадянам.
  8. Нормативно-правова база утилізації та знищення лікарських засобів.
  9. Державне регулювання допуску до фармацевтичної діяльності.

10. Правила реєстрації лікарських засобів.

11.  Система державного контролю якості лікарських засобів Сертифікація лікарських засобів.

12.  Специфічні фактори аналізу макросередовища фармацевтичного бізнесу.

13. Аналіз мікросередовища фармацевтичного бізнесу.

14.  Аналіз споживачів фармацевтичної продукції.

15. Внутрішньо організаційний аналіз фармацевтичної фірми.

16. Оцінка матеріальних та нематеріальних та людських  ресурсів фармацевтичної фірми.

17. Функціональна оцінка організаційного потенціалу.

18. SWOT-аналіз фармацевтичної фірми.

19. Природа конкурентних переваг. Конкурентні переваги та стратегія низьких видатків.

20.  Умови реалізації стратегії низьких видатків.

21. Переваги та ризики стратегії низьких видатків та конкурентні сили у фармацевтичному бізнесі.

22. Конкурентні переваги та стратегія диференціації в фармацевтичному бізнесі.

23. Особливості конкурентних стратегій фармацевтичних фірм, що виготовляють генеричні лікарські засоби.

24. Нормативно-технічні документи, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання, методів контролю якості лікарського засобу.

25. Технічний та технологічний регламент виробництва лікарських засобів.

26. Організація діяльності фармацевтичних оптових закладів.

27. Загальні вимоги до приміщень для виробництва лікарських засобів.

28.  Загальні вимоги до складських зон. Вимоги до зон контролю якості. Загальні вимоги до допоміжних зон:  адміністративні та побутові приміщення аптечних складів.

29.  Обладнання аптечного складу. Поняття про консигнаційний склад.

30. Управління персоналом аптечного складу.

31. Організація руху товарів на аптечному складі.

32. Основні фармацевтичні вимоги до організації  робіт з фасування на аптечному складі.

33. Поняття аптеки, аптечного складу (бази), аптечного кіску та аптечного пункту.

34.  Порядок заняття торговою діяльністю.

35. Правила роздрібної реалізації лікарських засобів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України.

36.  Вимоги до аптечних закладів, які займаються роздрібною реалізацією лікарських засобів та імунобіологічних препаратів.

37. Вимоги до приміщень аптечних баз: виробничі приміщення; службово-побутові приміщення.

38. Забезпечення умов зберігання лікарських засобів у складських приміщеннях.

39. Устаткування та обладнання складських приміщень  аптечної бази.

40.  Вимоги до документації аптечної бази : нормативна –правова документація; нормативно-технічна документація.

41. Організаційно-правові засади роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

42. Здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами через аптеки, аптечні кіоски.

43. Вимоги до приміщень аптеки.

44.  Умови до зберігання та реалізації лікарських засобів в аптеках.

45. Вимоги до складу виробничих та допоміжних приміщень, обладнання аптек.

46. Вимоги до персоналу аптеки.

47. Виготовлення лікарських препаратів в аптеках. Організація виготовлення лікарських препаратів за рецептами лікаря.

48. Зберігання лікарських засобів та товарів медичного призначення.

49.  Організація реалізації лікарських засобів.

50. Утилізація та знищення недоброякісних, прострочених лікарських засобів.

51. Проектування організаційної структури фармацевтичної фірми.

52. Фінансовий менеджмент фармацевтичної фірми. Фінансування та бюджетування. Сітьовий аналіз.

53. Корпоративна культура фармацевтичної фірми.

54. Плани та системи інформаційної підтримки в фармацевтичному бізнесі.

55. Системи мотивації та контролю в фармацевтичному бізнесі.

56. Дія основних економічних законів на фармацевтичному ринку. 

57. Фармакоекономічний аналіз.

58. Основи ціноутворення на лікарські засоби.

59. Внутрішньо фірмове ціноутворення на лікарські засоби.

60. Аналіз перехресної еластичності попиту на лікарські засоби.

61. Аналіз та коригування цін на лікарські засоби.

62. Прогнозування основних економічних показників діяльності аптечного закладу.

63. Прогноз об’єму реалізації аптек.  Вплив цінової еластичності попиту на об’єми реалізації лікарських засобів.

64.  Прогноз витрат аптечних закладів. Прогнозування чистого прибутку.

65.  Організація бухгалтерського та податкового обліку лікарських засобів.

66. Порядок реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення.

67.  Визначення собівартості реалізованих лікарських засобів та товарів медичного призначення.

68. Облік лікарських форм, виготовлених в аптеках. Інвентаризація лікарських засобів.

69. Життєвий цикл лікарського засобу.

70. Номенклатура продукції та розширення асортименту фармацевтичної фірми.

71. Раціональна система збуту лікарських засобів.

72. Застосування логістичних підходів в галузі обігу лікарських засобів.

73. Національні та регіональні дистриб’ютори. Класифікація дистриб’юторів фармацевтичного ринку.

74. Система маркетингових комунікацій фармацевтичної фірми.

75.  Реклама лікарських засобів.

76. “Паблік рілейшнз” фармацевтичного підприємства, персональний продаж і стимулювання збуту лікарських засобів.

77.  Мерчандайзинг в аптеках і спеціалізовані медичні виставки.

78. Характеристика світового фармацевтичного ринку.

79. Особливості розвитку сучасного фармацевтичного ринку. Значення українського ринку для фармацевтичних фірм-виробників з інших країн світу.

80. Проактивні та реактивні мотиви початку діяльності фармацевтичної компанії  на зовнішніх ринках.

81.  Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок.

82. Торгові обмеження при виході на зовнішній фармацевтичний ринок. Система сертифікації якості лікарських засобів для міжнародної торгівлі (ВООЗ, 1992 р.).

83. Методи і форми виходу на зовнішній фармацевтичний ринок. Напрями організації спільних фармацевтичних підприємств.

84. Характеристика стилів поведінки фармацевтичних фірм на міжнародному ринку.

85. Міжнародні стандарти, які регулюють лікарські засоби. Фальсифікація лікарських засобів. Класифікаційні ознаки фальсифікації лікарських засобів.

86. Ціноутворення в системі міжнародного фармацевтичного маркетингу.

87. Державне регулювання реклами лікарських засобів та товарів медичного призначення.

88. Особливості діяльності представництва фармацевтичних фірм.

89. Структура  та принципи роботи представництв фармацевтичних фірм.

90. Методи роботи представництв фармацевтичних фірм в Україні.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна

  1. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 464 с.
  2. Громовик Б.П. Організація роботи аптек. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2003. – 240 с.
  3. Гацан В.В. Менеджмент фармацевтического предприятия. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 346 с.
  4. Гридасов В.І. Фармацевтичне і медичне товарознавство. – Харків: НФаУ «МТК-книга», 2004. – 160 с.
  5. Белошапка В.А., Загорий Г.В., Усенко В.А. Стратегическое управление и маркетинг в практике фармацевтических фирм: Учебное издание. – К.: РИА «Триумф», 2001. – 368 с.
  6. Кузьмін Б.Є., Громовик Б.П. Менеджмент  у  фармації. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 464 с.
  7. Терещук С.І., Новикевич А.М., Чухрай  І.Л. Система  бухгалтерського  обліку   в  аптеках: Навч.  посіб. — Вінниця: Нова Книга, 2003. – 280 с.
  8. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Колективна монографія / Заг. ред. О.В.Баєвої, І.М.Солоненка. – К.: МАУП, 2006.

Додаткова

А. Нормативно-правові акти:

  1. Конституція України, прийнята Верховною радою України 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №3.
  2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV
  3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року  // Відомості Верховної Ради (ВВР).– 2003.– № 40-44, ст.356

 

Закони України:

  1. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р. № 4004-XII .
  2. Закон України „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНіД) та соціальний захист населення” від 12.12. 1991р. № 1972-XII.
  3. Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб” від 6.04.2000 р. № 1645-III.
  4. Закон України „Про захист прав споживачів” 12.05. 1991 р. №1023-XII .
  5. Закон України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” від 15.02.1995 р. № 62/95-ВР  // Відомості Верховної Ради (ВВР).– 1995. – №10, ст.62 .
  6. Закон України „Про лікарські засоби” від 4.04. 1996р. № 123/96-ВР.
  7. Закон України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від  15.02.1995 р.  № 60/95-ВР.
  8. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” 19.11.1992 р. № 2801-XII
  9. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 19 квітня 2007 року № 961-V
  10. Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року № 1576-XII
  11. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1.06.2000 р. № 1775-III .
  12. Закон України „Про підприємництво” від 7.02.1991р. №698-XII.
  13. Закон України „Про рекламу” / Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003, № 39

 

Постанови  Кабінету Міністрів України:

  1. „Про затвердження Національного переліку  основних лікарських засобів і виробів медичного призначення” від 29.03.2006 р. № 400
  2. „Про затвердження переліку органів ліцензування” від 14.11.2000 р. за №1698;
  3. „Про затвердження Положення про контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних та міжнародних стандартів” від 15.01.1996р. №73.
  4. „Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” від 3.01.1996 р. № 6.
  5. „Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)” від 26.05.2005 р. №376
  6. „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” від 15.06 2006р. № 833
  7. „Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах” від 17.11. 2004 р. № 1570.
  8. „Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності” від 25.05.1998 р. №740
  9. „Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” від 17.10.2008 р. № 955

 

  1. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі засобами” від 12.01.01р. № 3/8.

 

Накази Міністерства охорони здоров’я України:

  1. „Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів” від 12.12.2006р. № 818.
  2. „Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я” від 18.12.97 р. № 356.
  3. „Про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів” 15.05.2006р. № 275
  4. „Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору  галузі охорони здоров’я України” від18.12.2007р.  № 838
  5. „Про затвердження нормативних актів з питань реклами лікарських засобів” від 10.06.97 р. № 177.
  6. „Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів для аптек” від 25.11.2004р. № 569
  7. „Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я” від 12.11.2002 р.  № 385
  8. „Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів» від 03.11.2008 р., № 633.
  9. „Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів” від 23.08.2005р. №421
  10. „Про затвердження Правил виписування рецептів   та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних  бланків та вимог-замовлень” від  19.07.2005р.  №360
  11. „Про затвердження Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів» від 08.07.2004 р. № 349.

 

Б. Підручники та навчально-методичні посібники

  1. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 640с.
  2. Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М.  Менеджмент і маркетинг у фармації. Ч.І. Менеджмент  у фармації: Підручник для фарм. вузів і факультетів / За ред.З.М. Мнушко –Харків: Основа, 1998. – 255 с.
  3. Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М.  Менеджмент і маркетинг у фармації. Ч.ІІ. Маркетинг у фармації: Підручник для фарм. вузів і факультетів / За ред. З.М. Мнушко –Харків: Основа, 1999. – 288 с.
  4. Матвеева В. Аптечные учреждения: особенности организации и учета. – Х.: Фактор, 2001. – 248 с.
  5. Немченко  А.С.  Фармацевтическое  ценообразование. — Харьков: «Радар», 1999.- 290с.
  6. Немченко А.С. Учет  товарных  запасов   аптеки   и  фармацевтической  фирмы   в  соответствии с  национальными  стандартами //Провизор.- 2000.-№18.-с.12-15.
  7. Немченко А.С., Шульженко  Л.Е,  Основы   управлеческого   учета   в  аптеках  и  фирмах // Юридичні  аспекти  фармації: Розділ  журналу «Провізор». – 2002.- №7.-с.33-36.
  8. Управление и экономика фармации: В 4 т. Т. 1: Фармацевтическая деятельность. Организация и регулирование / И.В. Косова, Е.Е. Лоскутова, Т.П. Лагуткина и др. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 384 с.
  9. Усенко В., Спасокукоцкий А. Лицензирование в Европейском союзе: фармацевтический сектор. – К.: Морион, 1998.
  10. Громовик Б.П., Терещук С.І.. Практикум з організації та економіки фармації. – Вінниця: Нова книга,2004. – 447 с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Управління виробничими конфліктами”

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцент кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Лазоренко Ларисою Віталіївною.

 

         Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №4 від 24 листопада 2010 р.)

 

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

Лазоренко Л.В. Навчальна програма дисципліни “Управління виробничими конфліктами”. ― К.: МАУП, 2011. – 15 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список ї літератури

©       Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

І. Мета, завдання і змістові модулі дисципліни.

 

Метою вивчення курсу “Управління виробничими конфліктами” є засвоєння студентами МАУП основ видів виробничих конфліктів, а також з’ясування місця цієї дисципліни як складової сучасної теорії управління бізнесом. Водночас актуальним є і вироблення у студентів вміння адаптуватися у трудових відносинах, що забезпечують діяльність організації, ознайомлення з методологією комплексного управління виробничими конфліктами, що передбачає полідисциплінарний синтетичний підхід до даної проблематики, а також збагачення загальної культури та навичок мислення студентів.

Завдання: виявлення закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків та альтернативності запобігання та управління виробничими конфліктами. Сучасна цивілізація ввела до наукового обігу багато нових понять, методологічних принципів, нетрадиційних підходів та ідей. Їх пізнання, вивчення явищ, факторів; економічних, соціологічних, статистичних даних залучає студента до способу мислення і культури постіндустріальних країн, полегшує процес орієнтації у складних економічних процесах сучасного світу. До завдань курсу входить також оволодіння студентами вміння практично застосовувати набуті теоретичні знання в системі управління виробничми конфліктами.

Змістовні модулі:

Змістовий модуль 1. Суть та види виробничих конфліктів 

  • Історична природа конфлікту
  • Класифікація та структура конфліктів
  • Роль внутрішньоособистісного конфлікту в управлінні виробничими конфліктами
  • Міжособистісні виробничі конфлікти

Змістовий модуль 2. Методологічні аспекти управління виробничими конфліктами

  • Роль керівника в управлінні виробничими конфліктами
  • Культура організації праці та виробництва
  • Правове регулювання виробничих конфліктів
  • Прогнозування і профілактика виробничих конфліктів
  • Методи управління виробничими конфліктами

Міжпредметні зв’язки:

 Дисципліна “Управління виробничими конфліктами” вивчається на основі базової загальноекономічної та правової підготовки студентів, вивчення курсу “Основи менеджменту”, «Організаційна поведінка», «Менеджмент організацій», «Управління персоналом» тощо.


ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

“УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧМИ КОНФЛІКТАМИ”

п/п Назва змістового модулю та теми
Змістовий модуль 1. Суть та види виробничих конфліктів 
1. Історична природа конфлікту
2 Класифікація та структура конфліктів
3 Роль внутрішньоособистісного конфлікту в управлінні виробничими конфліктами
4 Міжособистісні виробничі конфлікти
Змістовий модуль 2. Методологічні аспекти управління виробничими конфліктами
5 Роль керівника в управлінні виробничими конфліктами
6 Культура організації праці та виробництва
7 Правове регулювання виробничих конфліктів
8 Прогнозування і профілактика виробничих конфліктів
9 Методи управління виробничими конфліктами

 

Разом годин:


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Суть та види виробничих конфліктів

Тема 1. Історична природа конфлікту 

Сутність конфлікту. Соціальна природа конфлікту та основні етапи її розвитку. Психологічна природа конфлікту та основні етапи її становлення. Теорії Л. Козера, Р. Дарендорфа, Г. Зіммела. Теорії Е.Едісона, теорія З. Фрейда, М.

Особливості виробничого конфлікту, причини його виникнення Роль виробничих конфліктів в трудових стосунках.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

Тема 2. Класифікація та структура конфліктів 

Класифікація конфліктів за причинами виникнення. Класифікація конфліктів за предметом. Класифікація конфліктів за змістом. Класифікація виробничих конфліктів.

Основні етапи розвитку конфлікту. Складові структури конфлікту. Особливості перебігу виробничих конфліктів, конфліктів в організаціях, групових та між групових конфліктів. Після конфліктний синдром.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

 

Тема 3. Роль внутрішньоособистісного конфлікту в управлінні виробничими конфліктами

         Суть та види внутрішньоособистісних конфліктів. Способи запобігання та подолання внутрішньоособистісних конфліктів. Методи самоаналізу.

         Умови виникнення внутрішньоособистісних конфліктів. Причини внутрішньоособистісних конфліктів. Вплив внутрішньоособистісних конфліктів на продуктивність праці та ефективність діяльності підприємства Позитивні та негативні наслідки внутрішньоособистісного конфлікту.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

Тема 4. Міжособистісні виробничі конфлікти

 Суть та види міжособистісних конфліктів. Причини виникнення міжособистісних конфліктів. Особливості виробничих міжособистісних конфліктів. Причинних факторів міжособистісних конфліктів.

Поведінка людини в конфліктних ситуаціях: уникнення, діалог, боротьба.

Психологічний вплив у міжособистісних стосунках. Способи протистояння психологічному впливу. Методи подолання та запобігання міжособистісним конфліктам

Література [3, 4, 6, 7, 8, 9, 15, 16, 17, 18]

Змістовий модуль 2. Методологічні аспекти управління виробничими конфліктами

Тема 5. Роль керівника в управлінні виробничими конфліктами

Особливості управлінського спілкування: типи особистостей в управлінському спілкуванні, закономірності між особових стосунків, принципи управлінського спілкування, моральні аспекти управлінських рішень. Методики визначення особистісних якостей співробітника: анкетування, соціометрія, тестування та ін. Культурно-виробничий потенціал працівника. Психологізація управління. Компоненти управлінських дій. Духовна культура та моральні якості керівника. Прояви культури керівника в моделях його поведінки у виробничому процесі.

Література [6, 7, 8, 15, 1, 176]

Тема 6. Культура організації праці та виробництва

Наукова організація праці. Системне використання особистісних та групових якостей персоналу. Горизонтальні та вертикальні системи організації праці та виробництва. Контекстуальні навички персоналу як елемент організаційної культури. Культура умов праці та її безпека. Соціально-економічні, організаційно-технічні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні умови праці.

Література [1, 2, 3, 5, 7, 14, 18]

Тема 7. Правове регулювання виробничих конфліктів

         Основи трудового законодавства. Кодекс Законів про працю. Закон України «Про оплату працю». Закон України «Про відпустки». Особливості галузевого законодавства.

         Права та обов’язки працівників Трудова дисципліна. Правове врегулювання конфліктних ситуацій на підприємствах. Наслідки правопорушень. Захист прав працівників.

         Профспілки та їх роль у вирішенні виробничих конфліктів.

Література [1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 14]

 

Тема 8. Прогнозування і профілактика виробничих конфліктів

         Суть та складові прогнозування виробничих конфліктів. Технологія запобігання конфліктів. Поради щодо безконфліктного спілкування. Конфліктогени та їх роль у провокуванні конфліктних ситуацій.

         Типи конфліктних особистостей. Способи і прийоми впливу на поведінку опонента у конфліктних ситуаціях. Стресостійкість як засіб запобігання конфліктів: суть та фази стресу.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

Тема 9. Методи управління виробничими конфліктами

Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях: стиль конкуренції, стиль уникнення, стиль пристосування, стиль співробітництва, стиль компромісу.

Способи розв’язання виробничих конфліктів. Умови вирішення виробничих конфліктів. Технології компромісу і співробітництва: техніка ПРІНС, техніка «Торг», техніка принципових переговорів, техніка відкритої розмови, техніка „Участь третьої сторони”.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

ЗАВДАННЯ  ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Варіант 1.

  1. Методи прогнозування конфліктів.
  2. Суть та види внутрішньоособистісного конфлікту.
  3. Техніка «Торг».

 

Варіант 2.

  1. Суть та види міжособистісного конфлікту.
  2. Методи психологічного впливу
  3. Техніка ПРІНС

 

Варіант 3.

  1. Причини внутрішньо особистісного конфлікту.
  2. Способи запобігання психологічному впливу.
  3. Техніка відкритої розмови.

 

Варіант 4.

  1. Суть та природа конфлікту.
  2. Роль керівника у подоланні конфлікту.
  3. Техніки компромісу.

 

Варіант 5.

  1. Методи подолання та запобігання внутрішньо особистісного конфлікту.
  2. Команда та її роль у вирішенні виробничого конфлікту.
  3. Техніка принципових переговорів.

 

 

Варіант 6.

  1. Причини міжособистісних конфліктів.
  2. Структура конфлікту.
  3. Техніка «третьої сторони».

 

Варіант 7.

  1. Класифікація конфліктів.
  2. Умови перебігу внутрішньо особистісного конфлікту.
  3. Профілактика конфліктів

 

Варіант 8.

  1. Роль організаційної культури в управлінні виробничими конфліктами
  2. Особливості міжособистісних конфліктів
  3. Типи керівників

 

Варіант 9.

  1. Діагностика конфліктів
  2. Стилі розв’язання міжособистісних конфліктів
  3. Характеристики конфліктуючих сторін

 

Варіант 10

  1. Правила поведінки в конфліктній ситуації
  2. Організації по вирішенню конфліктів
  3. Методи посередника

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Суть та природа конфлікту.

  1. Методи дослідження конфліктів.
  2. Особливості виробничих конфліктів.
  3. Причини конфліктів. Сигнали конфліктів.
  4. Класифікація конфліктів.
  5. Діагностика конфліктів.
  6. Динаміка конфлікту.
  7. Внутрішньоособистісний конфлікт та його структура.

9. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів.

  1. Методи управління внутрішньоособистісними конфліктами.
  2. Діагностика внутрішньоособистісного конфлікту.
  3. Шляхи вирішення внутрішньоособистісних конфліктів.
  4. Причини конфліктів у трудових колективах.
  5. Міжособистісні конфлікти та їх типологія.
  6. Конструктивні та неконструктивні конфлікти.
  7. Стилі розв’язання міжособистісних конфліктів.
  8. Профілактика та прогнозування конфліктів на підприємстві.
  9. Посередництво у конфлікті.
  10. Методи посередника.
  11. Групові конфлікти.
  12. Причини міжгрупових конфліктів.
  13. Лідер і група. Стилі лідерства.
  14. Картографія міжгрупового конфлікту.
  15. Співробітництво як шляхи розв’язання міжгрупових конфліктів.
  16. Картографія виробничого конфлікту.
  17. Методи прогнозування конфліктних ситуацій.
  18. Стратегії, принципи та моделі попередження конфліктів: пом’якшення, трансформація, усунення та ін.
  19. Правила поведінки в конфліктній ситуації.
  20. Організації по вирішенню конфліктів.
  21. Правила подолання психологічних бар’єрів у процесі суперечок.
  22. Перетворення конфліктних ситуацій у творчі можливості.
  23. Формування творчого середовища особистістю та використання існуючого для самореалізації.
  24. Динаміка внутрішньоособистісного конфлікту.
  25. Правила спілкування з конфліктогенною особистістю.
  26. Способи управління конфліктною ситуацією.
  27. Наслідки стихійного розвитку конфлікту.
  28. Конструктивна та деструктивна мета ведення дискусії.
  29. Особливості ведення переговорів.
  30. Стилі розв’язання конфліктних ситуацій.
  31. Ескалація конфлікту.
  32. Умови вирішення конфлікту між керівником і підлеглим.
  33. Вимоги до поведінки в конфлікті.
  34. Джерела конфліктів.
  35. Прийоми приглушення конфлікту.
  36. Дискусія в процесі вирішення конфлікту.
  37. Групи і команди та їх роль у вирішенні конфліктів.
  38. Причини об’єднання людей у групи та команди.
  39. Типи груп і команд: функціональна група, неформальна група і цільова група.
  40. Чинники, що зумовлюють виникнення конфліктів у виробничих підрозділах.
  41. Основні відмінності групових та між групових конфліктів.
  42. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
  43. Види групових ролей: цільові, підтримуючі, негативні ролі.
  44. Згуртованість груп. Типи згуртованості.
  45. Модель групової поведінки Д.Хоманса.
  46. Дії менеджера щодо підвищення або зниження рівня конфліктності в організації.
  47. Стадії становлення та розвитку колективу: формування притирання, нормалізації, повної інтеграції.
  48. Гуртки якості.
  49. Техніка ПРІНС
  50. Технології компромісу
  51. Технології співробітництва в конфліктних ситуаціях.
  52. Вимоги до поведінки в конфлікті.
  53. Джерела конфліктів.
  54. Прийоми приглушення конфлікту.
  55. Дискусія в процесі вирішення конфлікту.
    1. Групи і команди та їх роль у вирішенні конфліктів.
    2. Причини об’єднання людей у групи та команди.
    3. Типи груп і команд: функціональна група, неформальна група і цільова група.
    4. Чинники, що зумовлюють виникнення конфліктів  у виробничих підрозділах.
    5. Основні відмінності групових та між групових конфліктів.
    6. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
    7. Види групових ролей: цільові, підтримуючі, негативні ролі.
    8. Згуртованість груп. Типи згуртованості.
    9. Модель групової поведінки Д.Хоманса.
    10. Дії менеджера щодо підвищення або зниження рівня конфліктності в організації.
    11. Історія розвитку та становлення культури організації праці
      1. Керівна праця і організаційна культура виробництва
      2. Стадії становлення та розвитку колективу: формування притирання, нормалізації, повної інтеграції.
      3. Профспілки та їх роль у вирішенні виробничих конфліктів
      4. Закон України «Про оплату праці»
      5. Кодекс законів про працю
      6. Закон України «Про відпустки»
      7. Гуртки якості.
      8. Типові конфліктогени
      9. Техніка ПРІНС
      10. Технології компромісу
      11. Технології співробітництва в конфліктних ситуаціях.
      12. Техніка “Торг»
      13. Техніка принципових переговорів
      14. Техніка «третьої сторони»
      15. Техніка відкритої розмови

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

ОСНОВНА:

  1. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV
  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
  3. Кодекс Законів про працю від 10.12.2001
  4. Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 2002 р., № 217.
  5. Закон України „Про захист прав споживачів” від 01.12.2005 N 3161-IV (3161-15 ).
  6. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. – К: Екс об, 2006. – 312 с.
  7. Ложкін Г.В. та ін. Психологія конфлікту. – К: Професіонал, 2007. – 407 с.
  8. Русинка І. Конфліктологія. –К: Професіонал, 2007. – 334 с.
  9. Циба В.Т. Системна соціальна психологія. – К: ЦУЛ, 2006. – 328 с.

 

 

ДОДАТКОВА:

  1. Закон України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похо­ванням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.
  2. Закон України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ.
  3. Закон України «Про загально­обов’язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. №1058-ІV.
  4. Закон України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій­ного захворювання, які спричинили втрату праце­здатності» від 23.09.99 р. № 1105-ХІV.
  5. Закон України „Про туризм” від 18.11.2003 № 1282-IV
  6. Палеха Ю.І. Ділова етика. – К: ЄУ, 2004. – 389 с.
  7. Савельєва В.С. Управління персоналом. –К: Професіонал, 2005. – 336 с.
  8. Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет. – К: Знання, 2005. – 260 с.
  9. Спивак В. А.Корпоративная культура. — СПб., 2001. — 352 с.
Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма «Управління персоналом в охороні здоров’я»

Підготовлена доктором біологічних наук, професором кафедри медичного та екологічного менеджменту О.В.Баєвою.

            Затверджена на засіданні кафедри медичного та екологічного менеджменту (Протокол №1 від 26 серпня 2008 року)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

Баєва О.В. Управління персоналом в охороні здоров’я. ― К.: МАУП, 2008. –  29 с.

Методична розробка містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

©      Міжрегіональна  Академіям управління персоналом (МАУП), 2008

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

             Навчальна програма дисципліни “Управління персоналом в охороні здоров’я” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент”, професійне спрямування Медичний та фармацевтичний менеджмент. Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни “Управління персоналом в охороні здоров’я”  після опанування студентами знань з курсу “Основи менеджменту”, “Основи  менеджменту охорони здоров’я”, “Організаційно-правові засади менеджменту охорони здоров’я”, “Економіка і фінансування охорони здоров’я”, “Страхова медицина”, “Підприємництво в охороні здоров’я”, “Облік і звітність в охороні здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, як “Медичний та фармацевтичний менеджмент”, «Аналіз діяльності медичних установ».

        Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Основною метою курсу “Управління персоналом в охороні здоров¢я” є формування професійного керівника закладу охорони здоров¢я зі знанням всіх етапів управління персоналом у їх логічній взаємообумовленості  та послідовності.

         Завдання  навчальної дисципліни:

—    опанування основами створення ефективної системи роботи з кадрами у закладах охорони здоров¢я і механізмом управління ними;

—    дати ґрунтовне уявлення про планування людських ресурсів у закладах охорони здоров¢я;

—    набуття знань з використанням всіх існуючих джерел задоволення потреб у кадрах у галузі охорони здоров¢я;

—    опанування основами знань та умінь з профорієнтації та адаптації у галузі охорони здоров¢я;

—    набуття знань з оцінки та створення резерву потенціальних кандидатів з усіх посад  у закладах охорони здоров¢я та розробки методик оцінки трудової діяльності;

—    дати ґрунтовні уявлення про керівництво дисципліною праці та плинністю кадрів у закладах охорони здоров¢я;

—    опанування основами знань і умінь з організації кадрового діловодства у галузі охорони здоров¢я.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення  дисципліни

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

 

№№

Назва модуля  і теми

 

Модуль 1. Організація додипломної та післядипломної підготовки кадрів в галузі охорони здоров¢я

1. Система управління персоналом в закладах охорони здоров¢я
2. Система до дипломної та післядипломної підготовки  медичних кадрів
3. Система до дипломної та післядипломної підготовки  фармацевтичних кадрів
4. Система підготовки управлінських кадрів для галузі охорони здоров¢я, медичного та фармацевтичного бізнесу
Модуль 2 Організація управління персоналом в закладах охорони здоров¢я
5. Основні форми комплектування штатів закладів охорони здоров¢я.
6. Система кваліфікаційних вимог до управлінського, медичного та фармацевтичного персоналу.
7. Оплата праці. Оцінка трудової діяльності в закладах охорони здоров¢я
8. Організація діловодства кадрової служби в закладах охорони здоров¢я

 

Разом годин:

 

 

 

 

Зміст

дисципліни

«УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я»

Модуль 1. Організація додипломної та післядипломної підготовки кадрів в галузі охорони здоров¢я

         Тема 1. Система управління персоналом в закладах охорони здоров¢я

Управління персоналом як складова управління системою охорони здоров¢я. Основні напрями та методи та моделі управління кадрами. Принципи та механізми управління персоналом в галузі охорони здоров¢я. Поняття про ринок праці в галузі охорони здоров¢я. Стратегічні концепції підготовки та управління персоналом в галузі охорони здоров¢я за кордоном.

Література: [ 5, 6, 7, 20]

         Тема 2. Система до дипломної та післядипломної підготовки  медичних кадрів

         Система підготовки медичних кадрів у Україні. Додипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою. Додипломна підготовка лікарів. Поняття про атестації, види атестацій. Територіальні атестаційні комісії. Атестаційні комісії при закладах охорони здоров¢я.  Центральні атестаційні комісії. Післядипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою. Післядипломна освіта лікарів. Поняття про спеціалізацію, інтернатуру, перепідготовку, удосконалення (тематичне удосконалення, клінічна ординатура, передатестаційні курси). Атестація лікарів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

         Література: [ 1, 5, 6, 7, 8, 20]

         Тема 3. Система до дипломної та післядипломної підготовки  фармацевтичних кадрів

         Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу: умови прийому до фармацевтичних закладів освіти, структура та організація навчання. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: молодші спеціалісти, бакалаври, магістри. Післядипломна освіта фармацевтів: атестація фармацевтів на присвоєння кваліфікаційної категорії; атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії. Післядипломна освіта провізорів: атестація на визначення рівня знань і практичних навичок з присвоєнням фаху «Провізор-спеціаліст», атестація провізорів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

Література: [ 1, 3, 4, 6, 7, 20]

Тема 4. Система підготовки управлінських кадрів для галузі охорони здоров¢я, медичного та фармацевтичного бізнесу

Підготовка керівників закладів охорони здоров¢я. Спеціалізація та удосконалення лікарів за спеціальністю «Організація та управління охороною здоров¢я». Підготовка магістрів за спеціальністю «Державне управління» за спеціалізацією «Управління охороною здоров¢я». Підготовка менеджерів та маркетологів , орієнтованих на медичний    і фармацевтичний бізнес. Структура професійної підготовки менеджера по кадрах. Структура професійно-важливих якостей менеджера по кадрах. Система професійної підготовки і безперервної ос­віти менеджера по кадрах. Підготовка медичних працівників на Україні. Основні напрями перебудови роботи кадрових служб в умовах переходу до ринку. Служби управління персоналом за кордоном.

Література: [ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 23]

Модуль 2. Організація управління персоналом в закладах охорони здоров¢я

Тема 5. Основні форми комплектування штатів закладів охорони здоров¢я

Прогнозування управління персоналом. Планування чисельності та складу працівників закладів охорони здоров¢я.  Штатний розклад закладу охорони здоров¢я. Сутність  медичного та фармацевтичного ринку робочої сили. Оцінка трудових ресурсів закладів охорони здоров¢я. Оцінка потреби в трудових ресурсах закладів охорони здоров¢я. Розробка програми  задоволення май­бутніх потреб у трудових ресурсах. Набір кадрів. Засоби внутрішнього на­бору. Набір кадрів. Засоби зовнішнього набору. Особливості зовнішнього на­бору в закладах охорони здоров¢я. Відбір кадрів. Критерії відбору кадрів. Відбір кадрів. Методи збору інформації при прийнятті рішення. Співбесіда як метод збору інформації при прийнятті рішень. Звільнення працівника. Загальні правила звільнення. Звільнення за ініціативою працівника. Зві­льнення за ініціативою адміністрації. Звільнення за скороченням штату установи.

Література: [ 1, 3, 4, 6, 8, 10, 11, 22]

Тема 6. Система кваліфікаційних вимог до управлінського, медичного та фармацевтичного персоналу

 Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу: начальника головного управління охорони здоров¢я місцевої державної адміністрації; начальника (головного лікаря) лікувально- профілактичного закладу; головного державного санітарного лікаря; головного лікаря обласної, центральної міської, центральної районної лікарень; головної медичної сестри; завідувача аптекою ( складу); завідувача аптечною базою; завідувача відділу аптеки.

Система кваліфікаційних вимог до  медичного персоналу: лікаря;лікарня-інтерна, лікаря-стажиста; статистика медичного, сестри медичної, сестри-господарки; молодшої медичної сестри.

         Система кваліфікаційних вимог до професіоналів в галузі фармації: провізора; провізора-аналітика;  провізора клінічного; провізора косметолога. Система кваліфікаційних вимог до  фахівців в галузі фармації: фармацевта; лаборанта.

Література: [ 1, 3, 5, 6, 7, 21, 22]

Тема 7. Оплата праці. Оцінка трудової діяльності в закладах охорони здоров¢я

         Організація праці працівників закладів охорони здоров¢я. Тривалість робочого дня лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою освітою.

         Заробітна плата працівників закладів охорони здоров¢я. Визначення посадових окладів (тарифних ставок) працівників закладів охорони здоров¢я. Оплата праці керівників  закладів охорони здоров¢я , їх заступників та керівників структурних підрозділів. Оплата праці лікарів. Оплата праці за тарифними ставками та окладами працівників аптечних закладів.

Підвищення посадових окладів: за наявності кваліфікаційної категорії; за оперативне втручання; за диплом з відзнакою; за керування санітарним транспортом; у зв¢язку зі шкідливими та важкими умовами праці; за підвищену складність та напруженість робіт.

Доплати: за суміщення професій або виконання обов¢язків відсутнього працівника; за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт. Доплати керівникам закладів охорони здоров¢я за роботу за основною лікарською спеціальністю. Доплати за роботу в нічні години. Доплати за науковий ступінь.

Надбавки: за безперервний стаж роботи; за почесні звання; за знання та використання в роботі іноземної мови тощо. Обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отримання надбавок. Порядок встановлення надбавок.

Оплата праці за чергування вдома та в стаціонарі. Оплата праці працівників закладів з зубопротезування.

Преміювання працівників закладів охорони здоров¢я та надання матеріальної допомоги. Соціальні виплати. Дивіденди та опціони.

Література: [ 2, 7, 11, 13, 14, 28]

          Тема 8. Організація діловодства кадрової служби в закладах охорони здоров¢я

Основні вимоги до організації діловодства служби управління пер­соналом. Документаційне забезпечення управління персоналом. Організа­ція обліку та звітності по кадрах.

Література: [ 1, 3, 4, 6, 7, 29, 33]

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

         Відповідно до Вашого варіанту і Додатку І, ІІ виконайте такі завдання:

  1. Напишіть питання співбесіди для кожного кандидата.
  2. Проведіть тестування (приклади тестів наведені у додатку ІІ). На основі цих тестів розробіть свій тест, який можна використовувати в закладі охорони здоров¢я, де Ви працюєте.
  3. Зробіть із запропонованих кандидатур відбір необхідних кадрів. Якщо потрібно, доповніть список у Додатку І своїми кандидатами. Складіть доповідну записку на ім’я директора установи для набору персоналу.
  4. Який із сучасних методів відбору персоналу доцільно використати у Вашій ситуаційній вправі?

Варіант І

         Ви – заступник директора МП “Фармахім”, яке займається роздрібною реалізацією медикаментів. У штаті підприємства – 6 осіб:

1)     власник НП – директор;

2)     заступник директора;

3)     спеціаліст з маркетингу;

4)     бухгалтер-касир;

5)     секретар;

6)     спеціаліст з реалізації медичних препаратів.

Справи йдуть добре і виникає потреба у розширенні штату. Ви через засоби масової інформації оголошуєте конкурс на такі вакантні посади:

1)  Спеціаліст з роздрібної реалізації медичних препаратів.

2)  Завідуючий складом і господарською частиною підприємства.

На конкурс подані такі документи (Додаток 1).

Варіант ІІ

         Головним лікарем міської стоматологічної поліклініки №2 в нових економічних умовах зі згоди міського відділу охорони здоров’я вирішено відкрити два госпрозрахункових кабінети. На конкурсній основі відібрано фахівців (лікарів та медсестер). В зв’язку з особливостями госпрозрахункової діяльності виникла потреба у створенні нової служби в поліклініці, а саме – відділу медичного сервісу. Через засоби масової інформації оголошено конкурс на такі посади:

1)                             менеджер-економіст приватних стоматологічних закладів;

2)                             керівник довідкового бюро;

3)                             касир.

Варіант ІІІ

         В 2003 році у м. Київ відкрилась приватна косметологічна лікарня. В 2009 році при лікарні вирішено відкрити салон краси, який об’єднує такі відділи:

         І. Корекції тіла – боді-білдінг.

         ІІ. Декоративної косметики.

         ІІІ. Перукарні.

         ІV. Масажу.

         V. Лікувальної косметики.

         VI. Солярію та водолікування.

         Головний лікар лікарні доручив інспектору з кадрів оголосити конкурс на заміщення таких посад:

1)                             масажист – 2 особи;

2)                             спеціаліст з реклами – 1 особа;

3)                             медсестра – 3 особи;

4)                             завідуючий господарством — 1 особа.

Варіант IV

         В обласному центрі медичної статистики при обласній лікарні в зв’язку з плинністю кадрів звільнились посади діловода та керівника відділу. Головний лікар доручив начальнику відділу кадрів оголосити конкурс на заміщення вакантних посад серед працівників лікарні. На конкурс подали документи (Додаток 1).

Варіант V

         Фармацевтична фірма “Дарниця” на українському  фармацевтичному ринку має ряд переваг у порівнянні з іноземними фармацевтичними фірмами, що дає йому змогу швидко нарощувати дилерську мережу по всій Україні. Незабаром у Вашому місті відкривається представництво фармацевтичної фірми “Дарниця” Через засоби масової інформації оголошено конкурс на заміщення посад:

1)                                                                                                                                                     менеджер;

2)                                                                                                                                                     маркетолог;

3)                                                                                                                                                     фармацевт;

4)                                                                                                                                                     провізор;

5)                                                                                                                                                     експедитор.

Варіант VI

         Міське об’єднання “Профдезінфекція” вирішило відкрити на базі об’єднання спеціалізований магазин з реалізації дезінфекційних засобів з одночасним наданням консультаційних послуг. В зв’язку з цим оголошено конкурс на заміщення таких посад:

1)   Спеціаліст з організації роздрібної торгівлі медичних препаратів та дезінфекційних засобів.

2) Комерційний агент.

3) Менеджер-економіст.

4) Бухгалтер-касир.

5) Дезінструктор (середня медична освіта).

6) Дезінсектор (тримісячні курси).

Варіант VII

         Дитячий санаторій “Сонечко” у м. Євпаторія став ЗАТ. На зборах акціонерів вирішено провести реорганізацію матеріально-технічної служби і скоротити чисельність персоналу. Під час перебудови кілька відповідальних працівників санаторію звільнились, знайшовши іншу роботу. Головний лікар санаторію і одночасно голова зборів акціонерів доручив начальнику відділу кадрів оголосити конкурс на заміщення таких посад:

Заступник головного лікаря адміністративно-господарської частини.

Зав. пральнею.

Агент з постачання.

Масажист.

Варіант VIII

         У зв’язку з відкриттям приватного дитячого садка вирішено створити на його базі консультативно-діагностичний центр матері і дитини. Директор оголошує конкурс на заміщення таких посад:

службовець з довідок;

менеджер-економіст приватного закладу з надання діагностичних послуг;

рекламний агент;

завідувач бібліотеки.

Варіант IX

Керівник фірми “Саніна” з прокату медичного обладнання та предметів догляду за хворими вирішив відкрити філіал фірми у районному місті, в зв’язку з чим попросив своїх знайомих знайти людей на заміщення таких посад:

рекламний агент;

продавець;

менеджер-економіст.

За рекомендацією друзів до нього звернулись такі особи.

Варіант Х

         Українська асоціація виїзної екстреної консультативної медичної допомоги відкриває свою філію у м. Житомирі. Директор закладу через засоби масової інформації оголосив конкурс на заміщення таких адміністративних посад:

директор обласної виїзної екстреної консультативної медичної допомоги;

менеджер-економіст служби;

секретар-референт служби;

службовець довідкової служби.

Додаток І.

Особові справи осіб, що подали документи на конкурс

Особова справа 1

Жінка 23 років. Навчається заочно на 4 курсі зі спеціальності “Менеджмент”, спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”. Має середню медичну освіту. Працює масажистом в оздоровчому центрі “Астра”. Комплект документів складається з:

1)                                                     Резюме та автобіографії .

2)                                                     Диплому ОКР “молодший спеціаліст” “медична сестра” з додатком.

3)                                                     Свідоцтва з організації профілактичного і лікувального масажу.

4)                                                     Трудової книжки (копія).

5)                                                     Посвідчення водія групи В.

6)                                                     Санітарної книжки.

РЕЗЮМЕ

Адреса: 05800, м.Київ, вул. Пастерівська, 20, кв. 350

Телефон: (044) 435-16-25

Дата і місце народження: 16 червня 1978 р., м. Дніпропетровськ, вул. Садова, 11, кв. 65

Громадянство: Україна

Сімейний стан: Незаміжня

Мета: Отримати посаду менеджера-економіста

Кваліфікація: Диплом ОКР “Молодший спеціаліст”

Освіта: 1993-1995 р. – Дніпропетровський медичний коледж. Диплом ОКР молодшого спеціаліста за спеціальністю “медична сестра”

1996-2000рр. – заочне навчання у МАУП зі спеціальності “Менеджмент”, спеціалізація – “Медичний та фармацевтичний менеджмент ”.

1998-1999 – курси інформаційного забезпечення.

Досвід роботи: 1996-1998 – Дніпропетровська ЦЛ №3, медсестра терапевтичного відділення.

Особова справа №2

Жінка 32 роки. Має диплом ОКР “бакалавр” зі спеціальності “Маркетинг”. Після закінчення ВНЗ 2 роки працювала продавцем у приватному магазині. За цей час закінчила заочно курси “Секретар-референт”, про що має сертифікат, вільно володіє персональним комп’ютером і англійською мовою. Вона — розвідна, проживає разом із батьками. Має 6-річну доньку. Місце проживання в 30 хвилинах їзди від можливого місця роботи.

ЇЇ комплект документів:

1)                                                     Диплом ОКР “Бакалавр” зі спеціальності “Маркетинг” за спеціалізацією “Організація роздрібної та оптової торгівлі”.

2)                                                     Сертифікат секретаря-референта.

3)                                                     Рекомендація з попереднього місця роботи.

4)                                                     Посвідчення “Перекладач англійської мови”.

Рекомендація

видана Глушко Ганні Гаврилівні

Глушко Ганна Гаврилівна працювала у приватному магазині “Любава” продавцем супутніх товарів протягом 2 років з 2005 по 2007 рр. За роки праці вона зарекомендувала себе як працелюбна, старанна, чесна людина. На роботу Глушко Ганна Гаврилівна ніколи не запізнювалась, за проханням дирекції працювала і в позаробочий час. З колективом магазину в неї склались гарні стосунки, вона володіє лідерськими якостями. В 2007 р. Глушко Г.Г. за сімейними обставинами залишила роботу.

Директор фірми “Любава”

Іванов І.С.

Автобіографія

Я, Глушко Г.Г., народилась у 1967 році у м. Жашків Черкаської області в селянській сім’ї. Батьки мої працювали в радгоспі, батько – механізатор, мати – ланкова. Зараз батьки на пенсії. З 1974 по 1984 рр. навчалася у Жашківській середній школі №2, після закінчення якої у 1985 році вийшла заміж і була домогосподаркою. У 1994 році я вступила на заочне відділення Черкаського інституту правління на факультет Менеджменту зі спеціалізації “Маркетинг”, який закінчила у 1998 році, отримавши диплом ОКР “Бакалавр” зі спеціальності “Організація оптової і роздрібної торгівлі”. В 1994 році в мене народилася донька Олена. 3 1997 року з чоловіком розійшлися і я зараз проживаю разом із донькою у батьків. З 1998 по 2000 рр. працювала продавцем у магазині “Любава”. В 2000 році у зв’язку з хворобою батька мені довелось залишити роботу. Зараз батько одужав.

Під час навчання у МАУП я на факультеті перепідготовки прослухала курси з підвищення кваліфікації і отримала сертифікат “Секретар-референт” і посвідчення “Перекладач англійської мови”.

Резюме відсутнє.

Особова справа №3

Жінка 52 роки. Працює в  ТОВ “Медприлад” старшим продавцем. ТОВ “Медприлад” знаходиться в приміській зоні міста, досвід продавця – 32роки. Сімейна, діти дорослі, має власний будинок поблизу можливого місця роботи. Надані документи:

1.     Диплом ОКР “молодший спеціаліст”, виданий в 1968 році Уманським торговельним училищем.

2.     Санітарна книжка.

3.     Копія трудової книжки. За роботу продавцем з 1970 по 1985 р.р. на державних підприємствах має 5 подяк. Нагороджена значком “Відмінник торгівлі”.

Ця жінка має рекомендацію з попереднього місця роботи. Резюме та автобіографія відсутні.

Особова справа 4

Чоловік 23 років. Випускник державного університету за спеціальністю “Економіка підприємства”. Не одружений. Проживає разом із батьками у центрі міста. Має транспортний засіб. Матеріально забезпечений. На роботу прийшов за пропозицією Вашого співробітника має такі документи:

1.  Диплом ОКР “спеціаліст” з відзнакою зі спеціальності “Економіка підприємства”. Закінчив у 2000 році Білоцерківський аграрний університет, економічний факультет.

2.  Посвідченя водія групи В.

За Вашим проханням кандидат склав резюме.

Резюме

Волошин Ігор Данилович

Адреса: м. Київ, вул.Лісова, буд.1, кв.11

Телефон (052) 416-17-85

Дата і місце народження: 5.09.1985р., м. Київ

Сімейний стан: не одружений

Мета: отримати вакантну посаду

Кваліфікація: спеціаліст-економіст зі спеціальністю “Економіка підприємства”.

Освіта: вища, у 2007 році закінчив економічний факультет Білоцерківський аграрний університет з відзнакою

Досвід роботи: не маю.

Допоміжні відомості: Маю права водія групи В, маю вдома персональний комп’ютер, яким вільно володію. Захоплююсь рибальством, є членом партії Зелених на Україні. Спортсмен. Маю ІІІ розряд з вільної боротьби.

Особова справа №5

Чоловік 37 років. Сімейний, має 2 дітей. Освіта вища, працює завгоспом дільничної лікарні. Досвід роботи завгоспом – 3 роки. Підготував для співбесіди такі документи:

1)  Диплом ОКР “Спеціаліст” за спеціальністю “Менеджер організацій”, кваліфікація –  менеджер  з медичного та фармацевтичного менеджменту.

2)  Диплом ОКР “Молодший спеціаліст”  — фельдшер.

3)  Посвідчення Організатора медичного сервісу.

4)  Трудова книжка

5)  Резюме

Резюме

Іванов Сергій Петрович

Адреса: м. Київ, вул. Дашкова, 1, кв. 18

Телефон: 543-15-15

Дата і місце народження: 5 грудня 1971 р., м. Миколаїв

Громадянство: Громадянин України

Сімейний стан: Одружений, маю 2 дітей:

син — 8 років

донька — 12 років

Мета: Отримання вакантної посади менеджера

Кваліфікація: менеджер  з медичного та фармацевтичного менеджменту

Освіта: 1991-1994р. Уманський державний медичний коледж, спеціальність – фельдшер.

2003-2007 рр.       -МАУП, Українсько-Російський інститут менеджменту і бізнесу, диплом ОКР “Спеціаліст” із спеціалізацією “Медичний та фармацевтичний менеджмент ”.

Досвід роботи: Уманська Станція швидкої медичної допомоги, фельдшер — з 1995 по 2002 р.

Уманська дільнична лікарня, завгосп  — з 2002 по 2007 рр.

Додаткові відомості: Моя психологічна характеристика. Товариський, зібраний, цілеспрямований. Під час навчання у МАУП брав участь у самодіяльній роботі, граю на гітарі, по-аматорському займаюся спортом, граю у футбол.

 

Автобіографія

Я, Іванов Сергій Петрович, народився 5.12.1971 р. в Миколаєві, в сім’ї службовців. Зараз батьки на пенсії. Батько  — учасник Великої Вітчизняної війни, герой Радянського Союзу, персональний пенсіонер. З 1980 по 1991 рр. навчався в Миколаївській середній школі №3, після закінчення школи одружився  і переїхав у м. Умань, де з 1991 по 1994 рр. навчався в Уманському медичному училищі, після закінчення якого отримав диплом фельдшера. 7 років працював на Уманській станції швидкої медичної допомоги. В 2003 році вступив на заочне відділення МАУП, Українсько-Російського інституту менеджменту і бізнесу, за спеціальністю «Менеджмент організацій».

 В 2007 році отримав диплом ОКР “спеціаліст” із спеціалізацією “Медичний та фармацевтичний менеджмент ”. Тема диплому: “Бізнес-план медичної установи”.  З 2002 року працюю завгоспом в Уманській дільничній лікарні завгоспом .

Одружений. Жінка – Іванова О.О., домогосподарка. Маю двох дітей, які навчаються в середній школі №38 м. Києва.

питання ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Управління персоналом як складова управління системою охорони здоров¢я.
  2. Основні напрями та методи та моделі управління кадрами.
  3. Принципи та механізми управління персоналом в галузі охорони здоров¢я.
  4. Поняття про ринок праці в галузі охорони здоров¢я.
  5. Стратегічні концепції підготовки та управління персоналом в галузі охорони здоров¢я за кордоном.
  6. Система підготовки медичних кадрів у Україні.
  7. Додипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою.
  8. Додипломна підготовка лікарів.
  9. Поняття про атестації, види атестацій.

10. Територіальні атестаційні комісії.

11. Атестаційні комісії при закладах охорони здоров¢я. 

12. Центральні атестаційні комісії.

13. Післядипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою.

14. Післядипломна освіта лікарів.

15. Спеціалізація медичних кадрів.

16. Підготовка медичних кадрів через інтернатуру.

17. Перепідготовка медичних кадрів.

18. Удосконалення медичних кадрів (тематичне удосконалення, клінічна ординатура, передатестаційні курси).

19. Атестація лікарів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

20. Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу: умови прийому до фармацевтичних закладів освіти.

21. Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу: структура та організація навчання

22. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: молодші спеціалісти. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: бакалаври.

23. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: магістри.

24. Післядипломна освіта фармацевтів: атестація фармацевтів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

25. Атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

26. Післядипломна освіта провізорів: атестація на визначення рівня знань і практичних навичок з присвоєнням фаху «Провізор-спеціаліст».

27. Атестація провізорів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

28. Підготовка керівників закладів охорони здоров¢я.

29. Спеціалізація та удосконалення лікарів за спеціальністю «Організація та управління охороною здоров¢я».

30. Підготовка магістрів за спеціальністю «Державне управління» за спеціалізацією «Управління охороною здоров¢я».

31.  Підготовка менеджерів та маркетологів , орієнтованих на медичний       і фармацевтичний бізнес.

32. Структура професійної підготовки менеджера по кадрах.

33. Структура професійно-важливих якостей менеджера по кадрах.

34. Система професійної підготовки і безперервної ос­віти менеджера по кадрах.

35. Підготовка медичних працівників на Україні.

36. Основні напрями перебудови роботи кадрових служб в умовах переходу до ринку.

37. Служби управління персоналом за кордоном.

38. Прогнозування управління персоналом.

39. Планування чисельності та складу працівників закладів охорони здоров¢я. 

40. Штатний розклад закладу охорони здоров¢я.

41. Сутність  медичного та фармацевтичного ринку робочої сили.

42. Оцінка трудових ресурсів закладів охорони здоров¢я.

43. Оцінка потреби в трудових ресурсах закладів охорони здоров¢я.

44. Розробка програми  задоволення май­бутніх потреб у трудових ресурсах.

45. Набір кадрів.

46. Засоби внутрішнього на­бору.

47. Особливості зовнішнього на­бору в закладах охорони здоров¢я.

48. Відбір кадрів. Критерії відбору кадрів.

49. Відбір кадрів. Методи збору інформації при прийнятті рішення.

50. Співбесіда як метод збору інформації при прийнятті рішень.

51. Звільнення працівника. Загальні правила звільнення. Звільнення за ініціативою працівника.

52. Зві­льнення за ініціативою адміністрації.

53. Звільнення за скороченням штату установи.

54. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу: начальника головного управління охорони здоров¢я місцевої державної адміністрації.

55. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу начальника (головного лікаря) лікувально- профілактичного закладу.

56. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу головного державного санітарного лікаря.

57. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу головного лікаря обласної лікарні.

58. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу центральної міської лікарні.

59. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу центральної районної лікарень.

60. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналудо головної медичної сестри.

61. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу до завідувача аптекою ( складу).

62. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу до завідувача аптечною базою.

63. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу до завідувача відділу аптеки.

64. Система кваліфікаційних вимог до  лікаря.

65. Система кваліфікаційних вимог до лікарня-інтерна, лікаря-стажиста.

66. Система кваліфікаційних вимог до статистика медичного.

67. Система кваліфікаційних вимог до сестри медичної.

68. Система кваліфікаційних вимог до сестри-господарки, молодшої медичної сестри

69. Система кваліфікаційних вимог до професіоналів в галузі фармації: провізора; провізора-аналітика;  провізора клінічного; провізора косметолога.

70. Система кваліфікаційних вимог до  фахівців в галузі фармації: фармацевта; лаборанта.

71.   Організація праці працівників закладів охорони здоров¢я.

72. Тривалість робочого дня лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою освітою.

73. Заробітна плата працівників закладів охорони здоров¢я.

74. Визначення посадових окладів (тарифних ставок) працівників закладів охорони здоров¢я.

75. Оплата праці керівників  закладів охорони здоров¢я , їх заступників та керівників структурних підрозділів.

76. Оплата праці лікарів.

77. Оплата праці за тарифними ставками та окладами працівників аптечних закладів.

78. Підвищення посадових окладів: за наявності кваліфікаційної категорії; за оперативне втручання; за диплом з відзнакою; за керування санітарним транспортом; у зв¢язку зі шкідливими та важкими умовами праці; за підвищену складність та напруженість робіт.

79. Доплати: за суміщення професій або виконання обов¢язків відсутнього працівника; за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт.

80. Доплати керівникам закладів охорони здоров¢я за роботу за основною лікарською спеціальністю.

81. Доплати за роботу в нічні години. Доплати за науковий ступінь.

82. Надбавки: за безперервний стаж роботи; за почесні звання; за знання та використання в роботі іноземної мови тощо.

83. Обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отримання надбавок.

84. Порядок встановлення надбавок.

85. Оплата праці за чергування вдома та в стаціонарі.

86. Оплата праці працівників закладів з зубопротезування.

87. Преміювання працівників закладів охорони здоров¢я та надання матеріальної допомоги. Соціальні виплати. Дивіденди та опціони.

88. Основні вимоги до організації діловодства служби управління пер­соналом.

89. Документаційне забезпечення управління персоналом.

90. Організа­ція обліку та звітності по кадрах.

Список  літератури

А.ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Наказ МОЗ України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19 грудня 1997 року N 359
  2. Наказ МОЗ України «Штатні нормативи закладів охорони здоров’я» від 23.02.2002 № 33
  3. Наказ МОЗ України «Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів»  12.12.2006  № 818
  4. Наказ МОЗ України «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» N  30.03.2007
  5. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2008.- 640 с.
  6. Блохина М.В., Вахитов Ш.М., Грязнов А.Н. Технология управления персоналом: Учебное пособие. – Казань: КГМУ, 2003. – 53 с
  7. Кузьмін О.Є., Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р., Мельник О.Г. Менеджмент у фармації. – Вінниця : НОВА КНИГА,2005. – 559с.

 

Б.ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Наказ МОЗ України «Порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн» від 19.08.94 № 118-С 
  2. Наказ МОЗ України “Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних та фармацевтичних закладів III – IY рівнів акредитації” від 10.09.1996 за № 291. 

10. Наказ МОЗ України «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78  «Охорона здоров’я»)» від 29.03.2002 № 117

11. Наказ МОЗ України «Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» 05.10.2005  № 308/519

12. Наказ МОЗ України «Номенклатура лікарських спеціальностей» від 21.02.2006 за № 76

13. Наказ МОЗ України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я»   N 319  від 25.05.2006

14. Наказ МОЗ України «Положення про виплату матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам державних підприємств сфери управління МОЗ України» від 30.01.2007  № 48

15. Алексеев В., Черепанова И. Концепция организационных изменений в управлении кадрами здравоохранения// Сестринское дело .-1997.- № 1

16. Баєва О. Формування напряму та стратегії підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2003.-№1.-С.233-236.

17. Баєва О.В. Концептуальні засади підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я // Вісник Хмельницького національного університету.- 2005.- № 4.- Ч. 2.- Т. 3. – С. 21‑25.

18. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні: Моногр.-К.: Вид-во НАДУ, 2004.- 248 с.

19. Биченко С. І., Буркат Н. Є., Войцехівський В. М., Глуховський В. В., Гук А. П. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / В.М.Лехан (ред.). — К.: Сфера, 2001. — 174 с

20. Блохина М.В. Управление персоналом как актуальная проблема здравоохранения // В сб. «Современные проблемы развития регионального здравоохранения». – Казань: Изд. центр «Арт-кафе», 2003 – С. 15 – 16.

21. Вахитов Ш.М., Блохина М.В., Уразова О.Н.. Хатыпова Н.Ф. Экспертные оценки как эффективный инструмент управления персоналом // В сб. «Современные проблемы развития регионального здравоохранения». – Казань: Изд. центр «Арт-кафе», 2003. – С. 17 – 18.

22. Внуков Ю., Дорошенко Ю., Дубровін В. Стандартизація у сфері управління якістю // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001. – № 2. – С. 24–27.

23. Вороненко Ю.В., Вітенко І.С. Стан та перспективи подальшого реформування медичної та фармацевтичної освіти в Україні//Медична освіта.- 2000.-№3.-С.5-12

24. Довідник  кваліфікаційних  характеристик  професій працівників. Р.2, вип.1 Охорона здоров’я (Фармація) / Розр.: В.А. Загорій, М.С. Поно-маренко, Н.Б. Вовк, Т.М. Пономаренко, Г.В. Загорій. Затв. ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України. – К.: Вид-во “Поліфарм – 2000”. – 2005. — 77 с.

25. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (зміни та доповнення № 1). Уповноважена особа аптеки, аптечної бази (складу). Р.1. Охорона здоров’я (Фармація) / Розр.: М.С. Пономаренко, Н.О. Ветю-тнева, В.А. Загорій, Н.І. Паршина, Т.М. Пономаренко, Г.В. Загорій. Затв. ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України. – К.: Вид-во “Поліфарм – 2000”. – 2005. — 3 с.).

26. Загорій В.А. Іванисенко В.Г., Разумний А.Г., Пономаренко Т.М. Система безперервного підвищення кваліфікації співробітників усіх рівнів як реалізація головних положень GMP// Фармац.журн. –2003.- № 3 – С.39-41.

27. Казаков В.Н., Талалаенко А.Н., Гарина М.Г., Каменецкий М.С. Основные этапы развития системы управления качеством подготовки специалистов//Арх.клин. и эксперим. Медицины.-2000.-Т.9.-№ 2.-С. 320-324.

28. Карасева Л.А., Двойников С.И., Вахитов Ш.М., Блохина М.В. Содержание деятельности сестринского персонала: Методические рекомендации. – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2006. – 50 с.

29. Краснянська Т.М. Ретроспективний аналіз та сучасний стан кадрового забезпечення фармацевтичної галузі України // Фармац. журн. – 2005. — № 4. – С. 5-9.

30. Лучкевич В.С. Основи соціальної медицини й управління охороною здоров’я. — К., 2002. — 77 с.

31. Мінцер О.П., Бабінцева Л.Ю., Пономаренко Т.М. Дистанційна післядипломна освіта фармацевтичних кадрів та персоналу підприємств-виробників лікарських засобів // Матер. наук.-практ. IV конф. з міжнародною участю “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині.” – К.: 2004. – С. 107-108

32. Надюк З. Доцільність впровадження посади менеджера охорони здоров’я в системі управління якістю надання медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах України // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 2. – С. 434-438.

33. Отчет и рекомендации по высшему фармацевтическому образованию в высших учебных заведениях//Консультативный комитет по фармацевтическому образованию.- ЭС. .Брюссель.- 1995.-  ХV/E/8341/6/93-EN

34. Пономаренко М.С., Сятиня М.Л., Вовк Н.Б., Огороднік В.В., Івани-сенко В.Г., Сабо Я., Борищук В.О., Бабський А.А., Пономаренко Т.М. Концептуальні підходи щодо теоретичної реформи безперервної післядипломної освіти фармацевтичних кадрів упродовж життя // Фармац. журн. –2004. — № 5. – С. 20-24

35. Скляр М.С., Кивелева Н.Н., Насыбуллина Г. М. Врачебный и сестринский персонал регионального здравоохранения(тенденции и прогноз).-Екатеринбург:Из-во АМБ, 2005.- 92 с.

36. Солоненко І.М., Білинська М.М. Управління медичною освітою в економічно розвинених країнах//Управління сучасним містом.- 2002.- № 1-3 (5).- С.64-70

37. Соціальна медицина і організація охорони здоров’я: Підручник / За ред. Н.І. Кольцової, О.З. Децик. – 2-е видання, перероб. і доп. – Ів.-Франківськ, 1999. – 304 с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсової роботи з дисципліни “Теоретико-методологічні засади мотивації персоналу” (для магістрів)

МІЖРЕГІОНАЛЬНА

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки та оформлення курсової роботи

з навчальної дисципліни

 

«ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ»

(для магістрів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2010


Підготовлена доктором біологічних наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Баєвою Оленою Вікторівною.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (протокол №2 від 15 вересня 2010)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Баєва О.В. Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсової роботи з дисципліни “Теоретико-методологічні засади мотивації персоналу” (для магістрів). — К.: МАУП, 2010. — 26 с.

Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, методичні рекомендації щодо вибору напряму наукового дослідження, етапів підготовки, пошуку та обробки інформації, оформлення курсової роботи, а також список літератури та додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©      Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Згідно з чинними навчальними планами підготовки магістрів за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці» студенти мають виконувати курсову роботу з курсу “Теоретико-методологічні засади мотивації персоналу ” .

Основна мета курсової роботи – перевірка ступеня засвоєння студентом теоретичних і практичних питань навчального курсу, що визначає вміння узагальнювати і аналізувати мотиваційну політику організації. Курсова робота є важливим підготовчим етапом до виконання дипломної роботи, тому у процесі виконання курсової роботи студент у відповідності до кваліфікаційних вимог повинен проявити:

—    знання відповідних загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих дисциплін і дисципліни варіативної компоненти навчального плану спеціальності “Управління персоналом та економіка праці”, які розкривають теоретичні основи та практичні питання мотивації персоналу організації;

—    вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію у відповідності до цілей дослідження;

—    вміння розробляти наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління персоналом;

—    вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ щодо менеджменту персоналу.

Курсова робота виконується на відповідній інформаційній базі: чинного законодавства України, вітчизняної та зарубіжної літератури з управління персоналом та економіки праці, мотиваційного менеджменту звітних матеріалів конкретної організації.             

          Курсова робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

  • містити поглиблений аналіз досліджуваної теми на інформаційній базі конкретної організації;
  • містити самостійні аналітичні дослідження, розрахунки, виконані на ЕОМ;
  • мати належне оформлення;
  • бути виконаною і поданою деканат (на кафедру) в термін, передбачений графіком навчального процесу.

 Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить відповідних аналітичних матеріалів щодо управління мотивацією в конкретній організації, до захисту не допускається.

 

 


1. Основні етапи виконання курсової роботи

  1. Вибір і затвердження теми курсової роботи.
  2. Розробка завдання на курсову роботу, складання календарного плану виконання.
  3. Опрацювання літературних джерел і складання плану роботи.
  4. Написання першого варіанта тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові.
  5. Усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту, оформлення курсової роботи.
  6. Подання роботи на кафедру.
  7. Рецензування курсової роботи.
  8. Захист курсової роботи перед комісією.

         Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу в самостійній роботі над курсовою роботою. Науковий керівник провадить індивідуальне консультування студента, допомагає йому скласти план курсової роботи, контролює дотримання графіку виконання, рецензує частини роботи і завершений рукопис, готує студента до захисту.

         Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри, які мають відповідний науковий ступінь.

         Тематика курсових робіт розробляється кафедрою Управління персоналом та медичного менеджменту МАУП і наводиться у Додатку А.

  1. 2.   Зміст та обсяги курсової роботи

2.1.          Курсова робота повинна мати обсяг 4-4,5 умовних друкованих аркуша, або 60‑75 сторінок рукописного тексту.

2.2.          Зміст курсової роботи визначається її темою і відбивається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (монографії, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи, звітні матеріали конкретної організації, проводить тестування та анкетування персоналу організації у відповідності до теми курсової роботи, складає проект плану, який обговорює з керівником.

2.3.          План курсової роботи має бути складним і містити: вступну частину; два розділи (теоретичний й аналітичний), кожен з яких має містити не менш як три параграфи; висновки та пропозиції; список використаної літератури та додатки (за необхідністю ).


3. Теми, завдання та плани курсових робіт

 

3.1 Теми та завдання до курсових робіт

Тема 1. Формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства

Завдання: Розробити методичне забезпечення оцінювання та формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства. Дослідити теоретичне підґрунтя та розкрити суть і економічну природу механізму соціально-економічної мотивації працівника на підставі визначених основних критеріїв-ознак її компонент: «соціальні ресурси», «соціальні потреби», «мотиваційний механізм працівника». Запропонувати рекомендації щодо вибору системи показників інформаційно-аналітичного забезпечення мотивації праці на підприємстві. Розвинути методику комплексного соціально-економічного оцінювання задоволення потреб працівників підприємства, з використанням якої виявлено особливості та сучасні тенденції розвитку механізму соціально-економічної мотивації персоналу на підприємствах різних форм власності. Дослідити зрушення в його структурних характеристиках у галузевому та секторальному аспектах. Удосконалити методичний підхід до механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства шляхом виділення важелів і компонентів мотивації, які змінюються відповідно до цільової спрямованості підприємства та працівника. Запропонувати методичне забезпечення стимулювання праці робітників, що базується на традиційних і сучасних методах мотивації та дозволяє реформувати взаємини у межах економічної мотивації праці.

Тема 2. Удосконалення системи стимулювання праці персоналу виробничих підрозділів підприємств

 Завдання: Розглянути теоретичні положення та розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення системи стимулювання праці персоналу виробничих підрозділів підприємств. Розкрити суть поняття «система стимулювання праці». Проаналізувати й уточнити структуру даної системи. Встановити взаємовплив між функціонуванням підсистем стимулювання праці керівників і виконавців та підвищенням ефективності виробництва. Дослідити взаємозв’язок лідерства та нематеріального стимулювання з результатами роботи персоналу виробничих підрозділів підприємств. Запропонувати комплексну методику діагностування виробництва даних підприємств. Розробити вдосконалену модель стимулювання праці на базі взаємовпливу субкультур керівників і робітників виробничих підрозділів підприємств шляхом додавання певних елементів, яка передбачає врахування узгодженості цінностей і цілей виконавців і керівників підрозділу підприємства.

Тема 3. Удосконалення організаційно-економічного механізму матеріального стимулювання на підприємствах

 

 Завдання: Розробити теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації стосовно вдосконалення організаційно-економічного механізму матеріального стимулювання на прикладі конкретного підприємства. Визначити економічну суть категорій «мотивація» та «матеріальне стимулювання» найманих робітників. Розглянути схему кругообігу вартості робочої сили. Теоретично обґрунтувати механізм формування заробітної плати. Розкрити економічну суть поняття «адаптивний мотиваційний механізм». Дослідити стан матеріального стимулювання конкретного підприємства. Запропонувати графічний метод визначення ступеня задоволення інтересів найманих робітників і власників підприємства. Розробити методику адаптивного оцінювання та прогнозування динаміки заробітної плати на підприємстві. Розробити рекомендації щодо удосконалення системи цілей і факторів адаптивного мотиваційного механізму з урахуванням їх комплексного впливу на кінцеві показники виробництва. Розробити механізм комплексного оцінювання ефективності процесу матеріального стимулювання персоналу.

Тема 4. Механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства

 Завдання: Розробити механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу. Дослідити теоретико-методологічні засади механізмів стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства. Розробити механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємств для підвищення трудової активності працівників на підставі економічно обґрунтованого формування та регулювання коштів, призначених для оплати та стимулювання праці. Розглянути напрямки удосконалення стимулювання праці з урахуванням соціально-економічних заходів формування фонду оплати праці. Дослідити механізми регулювання коштів, спрямованих на оплату праці у взаємозв’язку з результатами виробничої діяльності. Проаналізувати розподіл фонду оплати праці за структурними елементами, враховуючи їх відношення до виробничого процесу, визначити джерела фінансування виплат з фонду оплати праці з урахуванням стимулюючого впливу на працівників залежно від відносин власності на засоби виробництва. На підставі аналізу сучасного стану стимулювання та оплати праці розробити принципи оплати та стимулювання праці для конкретної організації. Визначити умови, необхідні для ефективного функціонування системи стимулювання праці.

 

 

 

Тема 5. Стимулювання ефективності праці медичного персоналу

         Завдання: Дослідити теоретико-методологічні та прикладні проблеми стимулювання ефективної праці медичного персоналу. На підставі аналізу розвитку наукових положень щодо даного питання, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначити особливості стимулювання ефективної праці медичного персоналу на сучасному етапі розвитку України. Провести його комплексну оцінку на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях. Розробити нові методологічні підходи до оцінки ефективності праці на рівні окремого медичного працівника. Обґрунтувати необхідність запровадження у сфері охорони здоров’я гнучкої тарифної сітки з оплати праці. Розробити науково-практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення механізму стимулювання ефективної праці медичного персоналу.

Тема 6. Організація матеріального стимулювання персоналу промислових підприємств

         Завдання: Дослідити організацію матеріального стимулювання персоналу з механізмом преміювання як складової організації оплати праці на підприємстві. Розглянути етапи розвитку теорії заробітної плати як складової матеріальної мотивації з часів меркантелізму до сьогодення. Проаналізувати існуючу традиційну організацію оплати праці стосовно її переваг та недоліків. Запропонувати методичний підхід щодо розробки алгоритму організації оплати праці, складовою якої є організація матеріального стимулювання персоналу з механізмом преміювання. Розробити методичні рекомендації з метою упровадження концептуально-логічної моделі організації матеріального стимулювання персоналу за умов ринкової економіки: механізм преміювання, механізми та способи визначення коефіцієнтів трудового внеску, стимулювання та преміювання.

Тема 7. Формування професійної мотивації

Завдання: Провести аналіз проблеми, обґрунтувати основні психологічні умови. Визначити чинники формування успішної професійної діяльності, їх зв`язок із змістом і рівнем інтенсивності прояву мотивів, цілей, умов і способів професійної діяльності, залежність від етапів професіоналізації і кваліфікації фахівців. На матеріалах конкретної організації дослідити яким чином використання індивідуально-психологічних та групових заходів сприяє формуванню професійної мотивації молодих фахівців. При аналізі проблеми доцільно користуватися методикою “Професійна мотивація” В.І.Осьодла·, яка дозволяє визначати такі показники мотиваційної сфери: оцінка результатів праці (ОРП), рівень професійних домагань (ПД), інтернальність у сфері професійних досягнень (ІПД), розвиненість професійних інтересів і цінностей (ПІ), наявність життєвих цілей (ЖЦ) та загальної активності (ЗА). Статистичну обробку отриманих даних доцільно провести за допомогою програм SPSS v.10.0 і Microsoft Excel і визначити показники варіаційної статистики (середнє значення і стандартне відхилення) та провести кореляційний аналіз.

Тема 8. Мотивація праці управлінських кадрів

Тема 9. Вплив мотивації праці управлінського персоналу на ефективність діяльності підприємства

 

Завдання: Дослідити теоретичні питання формування механізму мотивації управлінського персоналу з урахуванням стратегії підприємства, а також соціально-психологічних особливостей управлінської діяльності в різних економічних умовах функціонування підприємства. Проаналізувати поняття, що характеризують мотивацію і результативність праці з урахуванням специфіки управлінської праці. Вивчити досвід формування і функціонування механізмів мотивації управлінського персоналу конкретного підприємства. Провести соціологічне дослідження на конкретному підприємстві для визначення результативності управлінської праці й оцінки діючого механізму мотивації управлінців та становлення зв’язку мотивації зі стратегією. Дослідити методичні аспекти і провести аналіз існуючих практичних підходів до визначення місця і ролі корпоративної культури у зв’язку мотивації управлінського персоналу зі стратегією підприємства. Розробити соціально-економічної моделі, що відображають механізм трудової мотивації управлінського персоналу, розкривають сутність й взаємозв’язок його елементів. Розробити ( або вдосконалити існуючу) методику залучення сучасних інформаційних технологій до проведення аналізу стратегічних аспектів мотивації управлінського персоналу підприємств.

Тема 10. Розвиток мотивації персоналу організації

Завдання: Дослідити теоретичні основи та розробити методичні рекомендації з розвитку мотивації трудової діяльності персоналу в ринкових умовах господарювання. Визначити теоретичні та практичні передумови розвитку мотивації персоналу підприємства, проаналізувати взаємозв`язок мотивації з іншими функціями менеджменту. Систематизувати умови та фактори, що впливають на розвиток трудової мотивації персоналу. Обґрунтувати методичні підходи до дослідження мотивації персоналу підприємства. Проаналізувати розвиток мотивації персоналу конкретної організації. Провести моніторинг персоналу конкретної організації. Обґрунтувати та розробити науково-практичні рекомендації з вдосконалення розвитку трудової мотивації персоналу.

Тема 11. Психологічні особливості мотивації підприємницької діяльності

 

Завдання: Визначити теоретико-методологічні засади мотивації трудової діяльності. Розкрити сутність та розробити модель мотивації підприємницької діяльності. Проаналізувати провідні мотиви підприємницької діяльності: комерційного успіху, свободи і незалежності, ініціативи та активності. Визначити типи підприємців за мотивацією підприємницької діяльності в конкретній організації: “Істинні підприємці”, “Пасивні підприємці”, “Підприємці, орієнтовані на прибуток”, “Вимушені підприємці”. Дослідити зміни, що зазнає мотивація підприємницької діяльності в процесі розвитку діяльності. Оцінити зв`язок мотивації підприємницької діяльності пов’язана із успішністю підприємців. Визначити який тип мотивації підприємців що найбільш відповідає цілям та завданням підприємницької діяльності та сприяє успішній професійній діяльності та бізнесу. Визначити психологічні умови розвитку мотивації підприємницької діяльності та розробити тренінг, який сприяє такому розвитку.

 Тема 12. Психологічні закономірності керування мотивацією учіння молодих кадрів ( студентської молоді)

 

Тема 13. Теоретичні та практичні аспекти формування мотивації досягнення  

 

Завдання: Визначити структуру мотивації учіння та умови її ефективного формування у студентів вищих навчальних закладів (учнів середніх загальноосвітніх шкіл) або молодих кадрів. Проаналізувати в конкретній організації фактори, які детермінують розвиток мотивації учіння у студентів , учнів, молодих спеціалістів: посилення у них почуття компетентності; формування здатності до самокерування своєю власною мотивацією; розвиток схильності до цілепокладання і до самодетермінації. Доцільно проаналізувати психологічні механізми розвитку мотивації учіння персоналу конкретної організації (учнів, студентів): мотиваційне зміщення, наслідування, сенсоутворення, динаміку когнітивного компоненту мотивації. Дослідити зростання у студентів в ході психотренінгу показників за такими мотивами: саморозвитку, пізнавального, соціального престижу, досягнення.

        

Тема 14. Мотиваційний механізм інноваційної діяльності персоналу організації

Тема 15 Економічний механізм стимулювання праці в інноваційній діяльності (на прикладі підприємств)

 

Завдання: Дослідити теоретико-методологічні засади мотиваційного механізму інноваційної діяльності персоналу організації. Узагальнити теоретичні засади і системи стимулювання праці в сфері інноваційної діяльності підприємства. Визначити існуючу на досліджуваному підприємстві структуру стимулювання праці. Виявити механізм впливу суб’єкта управління на процеси формування і стимулювання інноваційної діяльності. Визначити особливості та розробити підхід до побудови системи стимулювання праці інноваторів, проаналізувати взаємозв’язок із соціальними та особистісними факторами. Встановити тенденції та вплив зміни стимулювання праці на інноваційну діяльність підприємства та розробити методичний підхід до підбору фахівців для участі в інноваційному проекті. Розробити методичні рекомендації щодо забезпечення умов формування вдосконаленої системи стимулювання праці інноваторів, проведення кадрової політики з урахуванням їх особистісних і професійних інтересів. Розробити підхід до стимулювання праці фахівців, зайнятих інноваційною діяльністю.  

Тема 16. Стимулювання трудової діяльності персоналу підприємства

Завдання: Дослідити теоретико-методологічні засади стимулювання трудової діяльності персоналу. Вивчити методологію і практику побудови систем стимулювання персоналу в зарубіжних країнах. Визначити поняття мотиву, потреби, стимулу і стимулювання. Розглянути сучасну концепцію стимулювання трудової діяльності. Здійснити огляд основних методів матеріального і нематеріального стимулювання трудової діяльності конкретної організації. Розробити методи вдосконалення систем стимулювання праці.

 

Тема 17. Удосконалення системи організації оплати праці

Завдання: Метою даної курсової роботи є розробка нової моделі оплати праці для ефективного стимулювання персоналу на підприємстві. Досягнення даної мети має здійснюватись через вирішення наступних завдань: Розглянути основи регулювання заробітної плати і вплив цього процесу на структуру пропозиції на ринку праці. Розробка теоретико-методологічних основ взаємозв’язку різнорівневих інтересів регулювання оплати праці. Аналіз фонду заробітної плати конкретної організації. Визначення ролі і місця оплати праці в управлінні персоналом організації. Розробка напрямів вдосконалення механізму регулювання оплати праці в організації (на рівні регіону); розробка рекомендацій по вдосконаленню форм і систем оплати праці. Розробка напрямів реформування оплати праці в умовах економічної кризи .

Тема 18. Удосконалення механізму стимулювання персоналу підприємства в умовах трансформації економіки

 Завдання: Проаналізувати змістові та процесуальні теорії мотивації праці. Дослідити механізм стимулювання персоналу конкретного підприємства. Проаналізуйте необхідність впровадження заходів щодо гуманізації праці, соціалізації трудових відносин та соціального партнерства. Розробити методологічні та методичні положення системи стимулювання персоналу, які орієнтують власників і найманих працівників на застосування програм стимулювання опційного типу, фінасових бонусів, участі у прибутках. Сформульовати методичні підходи до удосконалення механізму стимулювання трудової активності працюючих, визначити суть та зміст основних форм організації активної участі працівників у справах виробництва. Розробити економіко-математичну модель системи управління трудовою активністю працівників підприємства. Відзначити умови, за яких одержані моделі дозволяють встановити залежність доходів підприємства від рівня витрат на стимулювання персоналу.

Тема 19. Формування механізму мотивації та матеріального стимулювання праці в організаціях

 

 Завдання: Проаналізувати теоретичні і методологічні основи формування механізму мотивації та матеріального стимулювання праці в підприємствах. Розглянути наукові засади мотивації та матеріального стимулювання праці, у тому числі мотиваційний механізм взаємозв’язку доходів робітника і результатів виробництва. Провести аналіз рівня оплати праці та її зв’язок з кінцевими результатами виробництва на конкретному підприємстві. Здійснити аналіз діючих моделей і систем оплати праці в підприємстві за подовжений період. Змоделювати системи оплати праці в нових умовах господарювання та запропонувати механізм формування фонду оплати праці в підприємствах відповідної галузі та регіону. Виконати розрахунки та рекомендації з упровадження у виробництво прогресивних систем організації й оплати праці в підприємствах відповідної галузі та регіону.

Тема 20. Системне управління процесами мотивації персоналу організацій

 

Завдання: З позицій системного підходу розглянути понятійно-термінологічний апарат дослідження мотиваційного процесу. На основі моделі оцінки результатів роботи проаналізувати мотиваційні критерії управління персоналом конкретної організації, розробити модель мотиваційно-поведінкового простору особи (групи осіб), класифікувати варіанти трудової поведінки персоналу та визначити варіанти адекватної (функціональної) поведінки, яка необхідна організації. Проаналізувати особливості мотиваційних процесів в організації в умовах фінансової нестабільності економіки і визначити вплив на результати роботи організованих груп людей такого важливого мотиваційного чинника як власність. Розробити структурну схему управління формуванням і використанням необхідного організації комплексу мотивів і мотиваторів, а також методику та тестовий інструментарій визначення і оцінки рівня мотивованості персоналу. Визначити залежність результатів діяльності об’єктіу дослідження від рівня мотивованості їх персоналу.

 

Тема 21. Формування системи мотивації продуктивності персоналу підприємства

 

Завдання: Дослідити тенденції і проблеми стимулювання продуктивності персоналу. Визначити систему соціально-психологічних стимулів продуктивності в конкретній      організації. Об’єктами дослідження мають бути: структура потреб, структура стимулів та результат їх співвідношення – мотиви. Розробити рекомендації щодо диверсифікації, моделювання та вибору систем матеріального стимулювання продуктивності персоналу. Розробити метод оцінювання соціально-психологічних передумов зростання продуктивності персоналу і апробувати на прикладі об`єкта дослідження та його структурних підрозділів. 

 

Тема 22. Оцінка праці та мотивація персоналу підприємства

 

Завдання: Висвітлити питання щодо змісту мотивації праці. Розкрити суть поняття «мотивація», «мотиваційний процес», «потреба», «мотив», «стимул», «стимулювання», «заробітна плата», «оцінка персоналу». Провести дослідження мотиваційного процесу в конкретній організації. Обґрунтувати необхідність комплексного використання матеріальних і моральних стимулів для стимулювання трудової активності працівників. На підставі аналізу оплати праці на підприємстві визначити фактори, які спричинюють зниження її продуктивності. З використанням економіко-математичного моделювання обґрунтувати роль матеріальних стимулів у системі факторів, що сприяють продуктивній діяльності працівників. Проаналізувати процес оцінки праці, дослідити його основні функції та принципи організації. Запропонувати методику оцінки результатів праці персоналу, яка базується на побудові факторно-критеріальної моделі. Розробити рекомендації щодо преміювання працівників.

Тема 23.Механізм мотивації праці персоналу малих підприємств

 

Завдання: Висвітлити основні теорії щодо мотивації праці та розвитку малих підприємств за умов фінансової нестабільності економіки України, розкрити еволюцію поглядів на трудову мотивацію, проблеми розвитку та формування нового механізму мотивації праці, зміст винагороди за продуктивність, стимулювання праці та системи розподілу прибутку як найсуттєвіших складових процесу мотивації. Розглянути систему винагороди персоналу малих підприємств та методи мотивації праці, зокрема, взаємозв’язок доходів працівників і результативності виробництва, визначальні фактори мотивів до праці та стратегію ефективного стимулювання. Проаналізувати механізм трудової мотивації на конкретному малому підприємстві та обґрунтувати необхідність розробки нового механізму мотивації праці на малих підприємствах, а також основні завдання та способи підвищення його ефективності. Розробити інструментарій механізму мотивації праці та запропонувати відповідні практичні рекомендації.

Тема 24.Організаційний механізм мотивації персоналу підприємства

 

Завдання: Дослідити теоретичні і методологічні основи мотивації персоналу. Визначити чинники та типи мотивації. Проаналізувати розвиток теорій мотивації. Провести аналіз мотивації персоналу конкретної організації. Визначити взаємозв’язок мотивації персоналу і результативності праці. Оцінити вплив гігієнічних чинників на мотивацію персоналу. Визначити мотиватори зростання результативності праці і задоволеності персоналу. Проаналізувати формування організаційного механізм мотивації персоналу. Дослідити методи мотивації персоналу організації, принципи мотивації та забезпечення процесу мотивації персоналу організацій в залежності від галузі народного господарства та регіону країни.

 

Тема 25. Комплексний підхід до формування мотиваційного механізму управління персоналом

 

Завдання: Дослідити теоретичні передумови процесів управління і мотивації персоналу. Провести порівняльний аналіз підходів до управління персоналом в українському і зарубіжному менеджменті. Провести аналіз формування мотиваційного механізму на підприємстві (об`єкті дослідження) в комплексі заходів по управлінню персоналом. Розкрити технологію формування мотиваційного механізму на досліджуваному підприємстві. Визначити структури відповідальні за ефективне управління персоналом та проаналізувати їх діяльність. Дослідити ефективність управління персоналом на підприємстві. З цією метою дослідити інструменти досягнення ефективного управління персоналом, чинники задоволеністю та незадоволеністю праці. Провести оцінку ефективності управління персоналом на підприємстві. 

 

 

 

 

 

Тема 26. Мотивація та стимулювання персоналу на підприємстві — суб’єкті зовнішньоекономічної діяльності

Завдання: Дослідити теоретичні основи мотивації та стимулювання праці персоналу в суб’єктах господарювання. Визначити основні методи здійснення мотивації та стимулювання праці персоналу та методика їх проведення суб’єктами господарювання України . Проаналізувати особливості мотивації та стимулювання праці персоналу на вітчизняних підприємствах при виході на зовнішній ринок. Провести дослідження механізмів мотивації та стимулювання праці персоналу на конкретному підприємстві. З цією метою проаналізувати структуру механізму матеріального стимулювання праці персоналу підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Описати методику дослідження потреб працівників підприємства та проаналізувати з її допомогою потреби і інтереси працівників підприємства. Визначити основні напрямки удосконалення мотиваційного механізму підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Тема 27. Роль корпоративної культури у формуванні основних принципів мотивації праці

 

Завдання: Дослідити теоретико-методологічні основи корпоративної культури як найважливішого елементу системи управління персоналом в умовах сучасної української економіки, що супроводжується перетвореннями в мотиваційній сфері і системі ціннісних орієнтацій працівників організацій. Для досягнення мети курсової роботи доцільно розглянути та вирішити наступні завдання. Провести систематизацію пропонованих вітчизняними і зарубіжними дослідниками теоретико-методологических підходів до дослідження впливу корпоративної культури на процес трудової мотиваці. Виявити чинники, що обумовлюють трудову поведінку персоналу на робочому місці з метою обгрунтування взаємозв’язків і взаємного впливу корпоративної культури і трудової мотивації. Дослідити корпоративну культуру і трудову мотивацію в системі управління персоналом, обгрунтувати їх роль і значення в підвищенні організаційної ефективності конкретної організації. Розробити модель трудової мотивації, що дозволяє дати уявлення про чинники, що роблять найбільш значущий вплив на трудову активність персоналу на кожній стадії процесу мотиваці. Розробити проекти мотиваційної дії на персонал з урахуванням особливостей мотиваційної структури, ціннісних орієнтації і культурних стереотипів поведінки працівників

 


3.2 Орієнтовний план курсової роботи

 

Тема : Мотивація та стимулювання персоналу на підприємстві — суб’єкті зовнішньоекономічної діяльності

Зразок плану курсової роботи

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи мотивації та стимулювання праці персоналу в суб’єктах господарювання

1.1. Сутність і мета мотивації та стимулювання праці персоналу

1.2. Методи здійснення мотивації та стимулювання праці персоналу та методика їх проведення суб’єктами господарювання України

1.3. Особливості мотивації та стимулювання праці персоналу на вітчизняних підприємствах при виході на зовнішній ринок

Розділ 2. Дослідження механізмів мотивації та стимулювання праці персоналу на підприємстві

2.1. Загальна характеристика підприємства та його зовнішньоекономічної діяльності

2.2. Аналіз структури механізму матеріального стимулювання праці персоналу підприємства — суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

2.3. Дослідження потреб та інтересів працівників підприємства як основи мотивації та стимулювання праці персоналу

2.4 Основні напрямки удосконалення мотиваційного механізму підприємства — суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

 

4.Вимоги до основних розділів курсової роботи

 

Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми курсової роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. В цій частині роботи слід чітко визначити мету й завдання роботи (спираючись на план), предмет, об’єкт дослідження і подати коротку інформацію про нього.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 4‑5 сторінок.

Приклад вступу для курсової роботи на тему «ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА»

Актуальність теми. В умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки зростають роль і значення перебудови системи мотивації та соціально-трудових відносин як основного джерела підвищення ефективності виробництва й добробуту населення. За таких умов важливим є системний підхід до визначення сутності соціально-економічної мотивації персоналу, механізму її регулювання й оптимізації на рівні взаємодії інтересів підприємства та працівника.

Мотивація персоналу на сьогодні характеризується відсутністю налагодженої системи організаційних, соціально-економічних моделей і механізмів регулювання та розвитку, оскільки учасники трудових відносин не є рівноправними партнерами. У зв’язку з цим процес мотивації персоналу потребує удосконалення з урахуванням існуючих на підприємстві соціальних ресурсів і сформованих у працівника соціально-економічних потреб.

Проблема мотивації працівника досить широко розглядається сьогодні в науковій літературі. Однак спроби пристосувати класичні теорії мотивації до сучасності багато в чому не систематизовані, що ускладнює практичне використання технологій, засобів та методів мотивації. Складність практичної організації системи мотивації персоналу визначається також незначною вивченістю особливостей мотивації працівників, зайнятих в окремих галузях економіки й видах виробництва. Певну допомогу у вивчення структури мотивів і стимулів працівника можуть надати відповідні соціальні дослідження сучасних особливостей і тенденцій розвитку мотиваційної сфери трудової діяльності.

Сутність розробки проблеми вказує на те, що процес мотивації широко висвітлено в працях зарубіжних авторів: Б. Адамса, М. Армстронга, В. Бовикіна, В. Білоцерковського, Ю. Булигіна, В. Волковського, В. Вилюнаса, Ю. Грибіна, Л. Дякова, Б. Карлоффа, М. Круглова, Л. Латишева та ін.

У наукових колах України окремі питання цiєї проблеми знайшли своє висвітлення в роботах Д. Богині, Г. Головченка, В. Гриньової, М. Дороніної, В. Шпалинського, Г.Дмитренка, Є. Глухачова, Г. Назарової, Т. Хомуленко, С. Клімова, А. Колота, О. Куценка, С. Лисенка, Л. Лутай, М. Салун, О. Ястремської та ін.

 Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних положень та подальший розвиток науково-методичного забезпечення щодо формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу ВАТ «Галактон». Відповідно до мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

  • з’ясувати сутність, економічну природу механізму соціально-економічної мотивації працівника;
  • обґрунтувати механізм соціально-економічної мотивації;
  • надати комплексну оцінку задоволення соціально-економічних потреб працівника підприємства;
  • розробити підхід до оцінки адекватності мотивів трудової поведінки працівника цілям і завданням підприємства;
  • обґрунтувати методичний підхід до вдосконалення механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства;
  • визначити напрями процесу стимулювання праці з урахуванням результативності змін основних параметрів підприємства.

Об’єктом дослідження є процес мотивації персоналу ВАТ «Галактон».

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти, основні принципи та методи формування механізму соціально-економічної мотивації працівників підприємств.

Методи дослідження. У роботі теоретичну і методичну базу функціонально-статистичного моделювання досліджуваних процесів становить системний підхід. У процесі проведення дослідження використано методи: порівняння – для аналізу теоретико-методичних, емпіричних моделей, спрямованих на отримання об’єктивних даних про соціально-економічні явища чи процеси, що вивчаються; групування – для факторної операціоналізації, економіко-математичного моделювання; кластерний аналіз – для виділення кластерів соціально-економічних мотивів за критеріями-ознаками потреб працівника; факторний аналіз – для сегментування респондентів за групами, що дозволяє виявити їх основні цінності й пріоритети.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти, праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених з питань мотивації персоналу та індивідуальних мотивів праці, матеріали наукових конференцій, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, звітно-статистичні дані ВАТ «Галактон».

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та рекомендацій, списку використаної літератури та додатків.

Перший розділ, теоретичний, містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкри­ваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому — відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 40-50% загаль­ного обсягу курсової роботи.

Другий розділ (3-4 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має бути побудований на матеріалах аналізу конкретного підприємства і поєднати набуті теоретичні знання та вміння, з використанням обраних методів дослідження.

 В другому розділі подається: опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію

Аналіз обов’язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов’язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники госпо­дарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час передкурсової практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у курсовій роботі повинен використати комп’ютер.

Не можна обмежитися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об’єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку і оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудо­містких розрахунків.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

  • поставлену задачу;
  • програму, за якою вона буде вирішуватися;
  • базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є
    джерелами первинної інформації — баланс, інші форми
    звітності);
  • формули розрахунку;
  • блок-схему алгоритму розв’язання задачі;
  • результат — у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків
    тощо;
  • аналітичний опис результату.

Використання ЕОМ слід обов’язково зазначити у назві
відповідного пункту плану: «          із застосуванням ЕОМ».

Обсяг другого розділу — у межах 45-50 % загального обсягу курсової роботи.

Висновки і пропозиції, що наводяться в окремому розділі
курсової роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного
дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми,
оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті
курсової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції
щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації,
Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 3-4 сторінок.

5. Вимоги до оформлення курсових робіт

 

Матеріал курсової роботи слід подати у такій послідовності:

-титульна сторінка;

— зміст;

— перелік умовних позначень (у разі потреби);

— вступ;

— основна частина;

— висновки та рекомендації;

— список використаних джерел;

— додатки.

Завершену і оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на титульній сторінці.

Мова курсової роботи — державна, стиль — науковий,
чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність —
логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних
джерел є неприпустимим.

Робота має бути написана розбірливим почерком або
надрукована на одному боці сторінки стандартного білого паперу
формату А4 (210×297 мм). У друкованому варіанті текст розташовується через півтора міжрядкових інтервали, до тридцяти рядків на сторінці
з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп’ютерний набір — 14-й
кегль, 1,5 інтервали, шрифт – Times News Roman). Допускається
розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах
формату АЗ (не більше за 40 рядків на сторінку).

Текст курсової роботи розміщується на аркуші з
дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку — не менш за
20 мм, з правого — не менш за 10 мм, зверху — не менш за 20 мм,
знизу — не менш за 20 мм.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи мають відповідати формату А4, включатися до загальної нумерації сторінок курсової роботи і розміщуватися, як правило, у додатках.

Титульна сторінка містить найменування вищого навчального закладу, прізвище, ім’я та по-батькові й інші відомості про автора, тему курсової роботи з посиланням на об’єкт дослідження, прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника; місто і рік (додаток Б).

Зміст містить найменування та номери початкових сторі­нок усіх розділів та параграфів роботи. Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками.

Текст основної частини роботи поділяється на розділи і
параграфи згідно з планом курсової роботи.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» пишуться або друкуються великими літерами симет­рично до тексту. Заголовки підрозділів пишуться або друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3—4 інтервалам основного тексту.

Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ». Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка: наприклад,» 1.4″ (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступну сторінку. Якщо вони містяться на окремих сторінках курсової роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є більші за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, «Рис. 1.2″ (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що
розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті
розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який
складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між
якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3″ (третя таблиця
другого розділу); нижче розміщується назва таблиці.

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, «Продовження табл. 2.3″.

У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць Починаються з великої літери.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають із великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки — з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих — якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела інформації слід
зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадрат­
ними дужками, наприклад:»… у працях [1-9]….».

Посилання на ілюстрації до курсової роботи оформлюють порядковим номером ілюстрації: наприклад, «рис. 2.3″; на формули — порядковим номером формули: наприклад, «у формулі (3.1)». Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2″. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово «дивись»: наприклад, «див. табл. 1.2″.

Список літератури вимагає розміщення всіх використаних
джерел інформації у такій послідовності:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідов­ності);

г) монографії, брошури, підручники, статті з журналів, друковані кирилицею (абетковий порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використову­ються підприємством (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела, друковані латинським шрифтом;  

Відомості про включені до списку літературних джерел слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Додатки до курсової роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння курсової роботи:

  • реальні документи підприємства;
  • рекламні матеріали;
  • проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;
  • таблиці допоміжних цифрових даних;
  • інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення
    задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання курсової
    роботи;
  • ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті курсової роботи.

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток » і поряд — велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «А.2″ — другий розділ додатка А; «В.3.1″ — перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «рис. Д.1.2″ — другий рисунок першого розділу додатка Д; «формула (А. 1)» — перша формула додатка А

 

6. Рецензування і захист курсової роботи

На завершену курсову роботу науковий керівник дає
стислу рецензію, в якій оцінює як якість виконання самої роботи, так і праці студента над нею, і робить висновок про можливість допуску курсової роботи до захисту .

Перед захистом студенту слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і по можливості усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

7. Список літератури

Основна:

  1. Дмитренко Г.А., Шарапатова Е.А., Максименко Т.М. Мотивация и оценка персонала: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2002. — 246 с.
  2. Вилюнас В. Психология развития мотивации.-СПб.:Речь, 2006.- 458 с.
  3. Кір’ян Т. М. Мотивація людського капіталу до продуктивної праці/ Кір’ян Т. М. — К.: НДІ праці і зайнятості населення, 2008. — 416 с
  4. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручн. — К.: КНЕУ, 2002. — 337 с.
  5. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. — 224 с.
  6. Мотивація праці та формування ринку робочої сили/ Ред. Саблук П.Т., Бугуцький О.А. — К.: Урожай, 1993. — 416 с.
  7. Сладкевич В.П. Мотивационный менеджмент. — Курс лекций. — К.: МАУП, 2001. — 168 с.
  8. Баєва О. Індивідуально-типологічний підхід у виявленні потреб людини як базисна основа мотивації//Персонал.-2005.-№ 9.-С.81-84
  9. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: // Персонал.- 2007.- № 9.- С.76-81.
  10. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми біологічних (базових) потреб// Персонал.- 2007.- №11-12.- С.88-95.
  11. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми розвитку мотивацій// Персонал.- 2008.- №1.- С.14-21

Додаткова

  1. Амстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами М.: ИНФРА-М .- 2002.-328 с
  2. Богомаз С.А. Типологические особенности мотивации, обусловленные специализацией полушарий мозга// В кн. Современная психология: состояния и перспективы.М., 2002.- Т.1.- С. 187-190.
  3. Вербицкий А.А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. — М., 1986
  4. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Наука, 1990. 349 с.
  5. Вієвська М., Красовська Л. Мотивація професійного саморозвитку у реалізації стратегії формування управлінських компетенцій// Вища школа, 2010.- №3-4. — С.89-104.
  6. Воронович У.В. Мотиваційний моніторинг як умова ефективної мотивації персоналу/ У.В. Воронович. Концептуальні засади формування менеджменту в Україні.- К.: МАУП, 2007. — С.265-269.
  7. Дмитренко Г.А., Дорошенко Е.А. Оценка уровня культуры персонала: Учебно-практ. пособие. — К.: МАУП, 1998. — 88 с.
  8. Дмитренко Г., Чернишова Є. Організаційно-технологічний аспект формування механізму цілеорієнтованої мотивації персоналу// Вища школа, 2009.- №12. — С.19-28.
  9. Занюк С. Психология мотивации К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002.
  10. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. — СПб.: Питер, 2006. — 508 с.
  11. Кетько С.М., Пакулина С.А., Поминов А.В. Единство рефлексии, мотивации и адаптации в сознании личности: Коллективная монография. — М., 2005. — 231 с.
  12. Кумбс Ф. Мотиватор / Перевод с англ. — М.: ГИППО (HIPPO), 2006. — 306 с.
  13. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции// Психология мотивации и эмоции. М.: ЧеРо, 2002.-С. 52-79
  14. Макаревич О. Мотивація як підгрунтя дій особистості// Соціальна психологія, 2006.- №2. — С.134-141.
  15. Маслоу А. Мотивация и личность.- СПб.:Евразия, 1999
  16. Нюттен Ж. Мотивация, действие и перспектива будущего / Пер. с англ. — М.: Смысл, 2004. — 607 с.
  17. Озерникова Т. Повышение мотивационной функции системы вознаграждений // Человек и труд. — 2003. — № 9. — С.40-44.
  18. Потєряхін О. Самоефективність і мотивація діяльності/ О.Потєряхін. Страхова справа, 2009.- №2. — С.50-53.
  19. Русалов В.М., Русалова М.Н., Стрельникова Е.В. Индивидуальные различия в структуре мотивации выбора у человека //Доклады Академии наук.- 2002.-Т.385.-№ 2.-С. 269-271
  20. Русалов В.М., Русалова М.Н. Психофизилогические особенности лиц с различным предпочтением мотивации выбора//Таврический журнал психиатрии.- 2003.-№1.- С. 72-76
  21. Семенов С.П. Мотивационный анализ: Психотерапевтическая версия. — СПб., 2001.
  22. Стахів О. Мотиваційний потенціал персоналу в контексті реалізації вимог міжнародного стандарту управління якістю ISO 9001/ О. Стахів. Персонал, 2007.- №8. — С.76-80.
  23. Стрельчук Є.М., Коваленко Т.Л. Мотиваційний моніторинг та оцінка ефективності системи мотивації// Актуальні проблеми економіки, 2008.- №8. — С.124-129.
  24. Стойка А.В. Соціалізація і мотивація економічних суб’єктів/ А.В.Стойка. Економіка та держава, 2009.- №8. — С.56-58.
  25. Судаков К. В., Биологические мотивации М.: Наука., 1971
  26. Судаков К.В. Голографический принцип системной организации процессов жизнедеятельности// Успехи физиологических наук.-1997.-№ 28.-С.3-28.
  27. Судаков К.В. Системокванты жизнедеятельности//Устойчивое развитие. Наука и Практика.-2003.-№ 3.-С.7-14
  28. Фрэнкин Р. Мотивация поведения. Биологические, когнитивные и социальные аспекты. — СПб.: Питер, 2003. — 651 с
  29. Шульговский В. В. Основы нейрофизиологии: Учебное пособие для студентов вузов. — М.: Аспект Пресс, 2000. с. 277.
  30. Хекхаузен Х. Психология мотивации достижения.- СПб.: Речь, 2001. — 240 с.
  31. Хомская Е.Д., Башова Н.Я. Мозг и эмоции. М., 1992
  32. Чурюмов Б.С. Как меняется доминанта мотивации в зависимости от обстоятельств // Управление персоналом. — 2004. — №1-2. — С.86-90.
  33.  Эммонс Р. Психология высших устремлений. Мотивация и духовность личности. — М.: Смысл, 2004. — 416 с.
  34. Якобсон П. М., Психологические проблемы мотивации поведения человека, М., 1969
  35. Якобсон П.М. Психология чувств и мотивации: Избр. психол. тр. — М.; Воронеж: Ин-т практ. психологии; МОДЭК, 1998. — 304 с.

 

 


Додаток

 

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ ім. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра управління персоналом та медичного менеджменту

К У Р С О В А Р О Б О Т А

 

з навчальної дисципліни «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ»

 

на тему

Механізм мотивації праці персоналу малих підприємств 

 

Виконав студент групи М-07-10 МУЕП

Петренко Сергій Іванович

 

 

Науковий керівник:

Канд.екон.наук., проф.МКА

 Новальська Н.І.

Київ-2010


  • · Осьодло В.І. Методика діагностики професійної мотивації / В.І.Осьодло // Філософсько-методологічні та соціально-психологічні проблеми реалізації людського фактору в умовах переходу Збройних Сил України до професійної армії. – Матеріали Всеармійської науково-практичної конференції 29 травня 2008 року. Частина І. – К.: НАОУ, 2008. – С.214-216.
Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”( для бакалаврів, магістрів)

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  Згалат-Лозинською Л.О., кандидатом медичних наук.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №3 від “18” лютого 2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

Згалат-Лозинська Л.О. Навчальна програма дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”( для  бакалаврів, магістрів). ― К.: МАУП, 2009. –  18 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”, вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для  самоконтролю, а також список рекомендованої літератури.

 

 

 

 

 

 

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2009


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна дисципліна “Маркетинг в медицині та фармації” передбачена навчальним планом підготовки фахівців за спеціальністю „Менеджмент організацій”, спеціалізація ”Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Навчальна дисципліна „ Маркетинг в медицині та фармації” за структурно-логічною схемою підготовки фахівців спеціальності „Менеджмент організацій” передбачає розширення об’єму знань, отриманих при вивченні таких профілюючих дисциплін як „Основи маркетингу”, “Основи менеджменту”, ”Операційний менеджмент”, ”Стратегічний менеджмент”, ”Облік і звітність в охороні здоров’я”, “Страхова медицина”, “Підприємництво в охороні здоров’я”, “Облік і звітність в охороні здоров’я”.

Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Мета курсу: допомогти студентові у формуванні теоретичної основи сучасного маркетингу з раціональним використанням спеціальних знань у галузі управління закладами охорони здоров’я. Дати практичні навички та вміння з планування, впровадження, аналізу та контролю за маркетинговою діяльністю в медичних та фармацевтичних структурах.

Завдання навчальної дисципліни спрямовані на вивчення загальних закономірностей, принципів формування, функціонування та розвитку системи управління  маркетинговою діяльністю організацій в галузі медицини та фармації.

Програмою курсу „Маркетинг в медицині та фармації ” передбачено опанування студентами ряду ключових питань :

-суть маркетингу як філософії бізнесу;

-виробниче та ринкове мислення ;

-методи маркетингу;

-маркетинг і сфера медичних послуг ;

-реклама препаратів та виробів медичного призначення;

-фактори зовнішнього середовища та оцінка їх впливу на маркетингову діяльність медичного ( фармацевтичного ) закладу;

— принципи та функції маркетингу ;

-маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг ;

-управлінська функція маркетингу в сфері медичних послуг;

-збутова функція маркетингу в сфері медичних (фармацевтичних ) послуг;

-дослідницька функція маркетингу в сфері медичних послуг;

-ціноутворення на медичні послуги, фармацевтичні препарати та засоби медичного призначення;

-стратегічна функція маркетингу у наданні медичних послуг та при реалізації фармпрепаратів та засобів медичного призначення;

-конкуренція та конкурентоспроможність в медицині та фармації;

а також набуття практичних навичок та вмінь:

з опанування методики проведення маркетингових досліджень в умовах конкурентного середовища; формування навичок маркетингових досліджень та впровадження їх результатів; складання бізнес-проектів для створення і регулювання попиту та пропозиції в сфері надання медичних послуг  та реалізації фармацевтичних засобів.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

„МАРКЕТИНГ В МЕДИЦИНІ ТА ФАРМАЦІЇ” 

№ з/п Назва змістового модуля і теми  

I

Змістовий модуль 1. Маркетинг – як філософія бізнесу. Сутність, принципи та методи маркетингу

1 Сучасні підходи до організації маркетингу в галузі охорони здоров’я. Основні види маркетингу  
2 Складові комплексу маркетингу  
3 Фактори зовнішнього середовища маркетингу в медицині і фармації  
4 Принципи, функції та методи маркетингу в медицині і фармації  
5 Медичне обслуговування в світлі концепції маркетингу послуг  
II Змістовий модуль 2. Маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг та фармацевтичного забезпечення
6 Специфіка маркетингу платних медичних послуг  
7 Особливості реалізації концепції фармацевтичного маркетингу  
8 Маркетингова політика розподілу на фармацевтичному ринку  
9 Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу  
10 Маркетингова політика при впровадженні сучасних технологій в медицину та фармацію  
Разом  годин — 108  

 

 

 

 

ЗМІСТ  ДИСЦИПЛІНИ

“МАРКЕТИНГ В МЕДИЦИНІ ТА ФАРМАЦІЇ”

Змістовий модуль 1. Маркетинг – як філософія бізнесу. Сутність, принципи та методи маркетингу 

 

Тема 1. Сучасні підходи до організації маркетингу в галузі охорони здоровя. Основні види маркетингу

 

Поняття маркетингу. Загальна характеристика маркетингу. Маркетинговий підхід до вдосконалення управління організацій  охорони здоров’я в умовах ринку. Мета і задачі маркетингової діяльності в умовах ринку. Виробниче та ринкове мислення. Формування ринку медичних послуг. Потреби та попит на медичні послуги. Товари, ідеї, послуги, продукти в сфері охорони здоров’я. Відносини між партнерами та система взаємодії. Особливості сучасного ринку медичних послуг в Україні. Роль та мета впровадження маркетингових підходів у медичних закладах. Активні суб’єкти ринку та можливі потенційні споживачі на ринку медичних послуг. Територіальні аспекти розвитку ринку медичних послуг. Методи вивчення ринку медичних послуг. Сучасні підходи до організації маркетингу. Основні види маркетингу, їх загальна характеристика. Конверсійний, стимулюючий, синхромаркетинг, підтримуючий, розвиваючий, ремаркетинг, демаркетинг, протидіючий маркетинг.

Характеристика фармацевтичного ринку. Сутність та розвиток маркетингової концепції. Складові маркетингової діяльності фармацевтичних підприємств. Функціональне забезпечення маркетингової діяльності фармацевтичних фірм. Тактика і стратегія фармацевтичного маркетингу. Служба маркетингу фармацевтичного підприємства.

Література:[2, 4, 27- 29]

Тема 2. Складові комплексу маркетингу

 

Система засобів маркетингу та їх структура (концепція «4Р»). Поняття «маркетингова суміш» (marketing-mix). Загальна характеристика елементів маркетингу в охороні здоров’я (продукт, ціна, доставка продукту споживачам, просування на ринку).

Продукт в охороні здоров’я: медичні послуги, лікарські засоби, медична техніка, обладнання. Поняття про медичну послугу та лікарські засоби. Види медичних послуг. Асортимент, обсяги та якість медичних послуг. Загальна характеристика медичної техніки та обладнання. Переваги та недоліки широти асортименту медичних послуг, медичної техніки та лікарських засобів.

Ціна. Особливості формування цін в сфері надання медичних послуг: собівартість послуг, знижки, відповідність цін нормативним актам, строки платежів, їх відстрочки. Реклама медичних послуг. Роль і значення дизайну в рекламі медичних послуг та лікарських засобів. Реклама на території медичного закладу. Нормативно-правове регулювання  реклами  в медицині та фармації. Поняття якості при наданні медичних послуг та реалізації лікарських засобів. Основні елементи сервісу в галузі охорони здоров’я: деонтологічні принципи долікарського спілкування з пацієнтом та на прийомі у лікаря. Інформаційний зв’язок з пацієнтом та всіма учасниками медичного процесу, оперативне реагування на зміну ситуації. Матеріально-технічне забезпечення лікувально-діагностичного процесу.

Вибір оптимальної схеми руху медичної послуги від виробника до пацієнта. Створення позитивного іміджу лікувально-профілактичному закладу чи окремим лікарям. Реклама лікувально-профілактичних закладів через засоби масової інформації. Ефективність роботи служби зв’язків з громадськістю.

Лікарські засоби та вироби медичного призначення як товар. Асортиментна політика фармацевтичного підприємства. Розроблення нових лікарських засобів. Життєвий цикл лікарських засобів, їх позиціювання на ринку. Критерії оцінки лікарського засобу.

Конкурентоздатність лікарського засобу. Товарні знаки, бренди й упаковка лікарських засобів. Сертифікація продукції. Цінова та  перехресна еластичність попиту на лікарські засоби.

Фактори, що впливають на цінову політику фармацевтичних фірм. Державне регулювання цін на лікарські засоби. Основні стратегії ціноутворення на лікарські засоби. Моделі та методи ціноутворення на лікарські засоби. Аналіз цінової кон’юнктури фармацевтичного ринку.

Література:[1-4, 6, 7, 9-12, 14, 16, 19, 22-24, 27- 30]

Тема 3. Фактори зовнішнього середовища  маркетингу в медицині і фармації

 

Специфічні фактори, які враховуються в маркетинговій діяльності медичних закладів. Фактори, що впливають на збут медичних послуг. Фактори, що впливають на попит на медичні послуги. Контрольовані і неконтрольовані фактори. Методи впливу на попит.

Державне регулювання маркетингової діяльності організацій в галузі медицини та фармації. Вплив політичної стабільності на маркетинг в  галузі охорони здоров’я. Особливості оподаткування та встановлення митних зборів. Вплив громадських організацій на сферу охорони здоров’я.

Міжнародні фактори. Зміни валютного курсу. Зарубіжні інвестиції.

Характеристика світового фармацевтичного ринку. Базові засади міжнародного фармацевтичного маркетингу. Характеристика середовища міжнародного маркетингу.

Соціально-культурне середовище ( відношення населення до підприємництва, оплати медичних послуг, здорового способу життя ).

Економічні фактори. Соціально-культурні фактори: національні особливості та принципи самолікування.

                                                                              Література: [1, 2, 3, 4, 29]

 

Тема 4.Принципи, функції  та методи маркетингу в медицині і фармації

 

Загальна  характеристика основних принципів маркетингу в галузі охорони здоров’я. Вплив економічного стану суспільства та екології довкілля на здоров’я населення.

Сучасні підходи до організації маркетингу в Україні. Особливості медичного маркетингу. Орієнтація на конкретні контингенти хворих та осіб з факторами ризику. Гнучке реагування виробництва певних видів медичних послуг та постачання відповідних лікарських засобів. Адекватне реагування збуту на зміни попиту. Сегментування ринку медичних послуг. Виявлення оптимально однорідних груп споживачів медичних послуг, орієнтація діяльності лікувально-профілактичних закладів на задоволення їх потреб. Глибоке дослідження ринку: визначення ємності ринку медичних послуг, якості та об’єму їх надання. Націленість на довгостроковий результат. Вплив науково-технічного прогресу на поведінку споживачів медичних послуг та лікарських засобів.

Концепція традиційного маркетингу. Концепція соціально-орієнтованого маркетингу. Концепція інтенсифікації комерційної діяльності. Сегментація ринку  медичних послуг. Методи вивчення ринку медичних послуг.

Планування маркетингу в сфері медичних послуг. Циклічність процесу планування в сфері медичних послуг. Стратегія охоплення цільових ринків.

Принципи маркетингового контролю. 

Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення поведінки споживачів лікарських засобів. 

 Література:[1, 2, 3, 4, 27, 28, 29]

 

Тема 5. Медичне обслуговування в світлі концепції маркетингу послуг

 

Загальна характеристика сучасного медичного маркетингу. Екстенсивний і інтенсивний розвиток охорони здоров’я. Концепція удосконалення діяльності підприємства в напрямку оптимізації надання медичних послуг.  Активні суб’єкти ринку та можливі покупці на ринку медичних послуг. Територіальні особливості розвитку ринку медичних послуг. Шляхи адаптації бюджетної медицини до умов ринку.

Технологія та організація процесу маркетингового дослідження. Конкретні прийоми маркетингових досліджень в сфері медичних послуг. Маркетингові інформаційні системи. Система маркетингового спостереження. Система забезпечення маркетингових рішень в сфері медичних послуг. Методи прогнозування і вимірювання попиту. Дослідження стану галузі, попиту, конкуренції, умов збуту медичних послуг. Оцінка поточного попиту на медичні послуги. Анкетування як метод маркетингового дослідження в медицині та фармації.

                                       Література:[4, 6, 10, 13, 28]

 

Змістовний модуль 2. Маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг та фармацевтичного забезпечення

 

Тема 6. Специфіка маркетингу платних медичних послуг

 

Особливості ціноутворення в охороні здоров’я в перехідний період. Структура маркетингових служб. Функціональна орієнтація відділів маркетингу. Функції відділу маркетингу у медичному (фармацевтичному ) закладі. Функції маркетинг-директора та його персоналу. Система управління маркетингом. Маркетинговий контроль у галузі охорони здоров’я. Управління інвестиціями в медичному закладі. Асортиментна політика в сфері медичних послуг.  Ревізія маркетингу. Стратегічне планування маркетингу медичних послуг . Формування і поведінка  послуги на ринку. Життєвий цикл послуги. Стратегія маркетингу на різних етапах життєвого циклу медичної послуги. Еволюція  медичного та фармацевтичного ринків. Стратегія лідерів ринку медичних послуг. Стратегія претендентів на лідерство. Стратегії для послідовників. Принцип синергізму. Принцип стратегічної гнучкості. Стратегія  диференціювання. Стратегія низьких цін на медичні послуги. Стратегія удосконалення товару. Стратегія диверсифікації. Стратегія вузької спеціалізації. Стратегія вертикальної інтеграції. Технологія розробки нової медичної послуги.

                                                                          Література:[4, 6, 10, 13, 28] 

 

Тема 7. Особливості реалізації концепції фармацевтичного маркетингу

 

Характеристика фармацевтичного ринку. Маркетингове середовище фармацевтичного підприємства. Складові маркетингової діяльності фармацевтичних підприємств. Опрацювання стратегії і тактики фармацевтичного маркетингу. Створення служби маркетингу фармацевтичного підприємства

Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення поведінки споживачів лікарських засобів. Дослідження поведінки покупців на споживчому сегменті фармацевтичного ринку. Моделювання купівельної поведінки оптової фірми та організації-споживача на фармацевтичному ринку.

Моделювання закономірностей фармацевтичного ринку і дослідження маркетингових можливостей фармацевтичних підприємств. Дослідження кон’юнктури фармацевтичного ринку. Сегментація фармацевтичного ринку і позиціонування лікарських засобів. Аналіз і оцінка ринкових можливостей фармацевтичних підприємств. Моделювання конкурентних стратегій фармацевтичних підприємств. Бенчмаркінг у діяльності фармацевтичних фірм.

Література: [1, 2, 3, 4, 29]

Тема 8. Маркетингова політика розподілу на фармацевтичному ринку

Збутова політика фармацевтичних фірм. Мета збутової політики і засоби її реалізації. Раціональна система збуту лікарських засобів.  Стратегії розподілу лікарських засобів. Фармацевтична логістика у збутовій політиці фармацевтичних фірм.

Система маркетингових комунікацій фармацевтичного підприємства. Реклама лікарських засобів. „Паблік рілейшнз» фармацевтичного підприємства, персональний продаж і стимулювання збуту лікарських засобів. Мерчандайзинг в аптеках і спеціалізовані медичні виставки.

Основні методи збуту медичних послуг, медпрепаратів та засобів медичного призначення. Канали товароруху фармпрепаратів. Переважні типи споживачів і фінансові цілі на етапах життєвого циклу препарату.

Адекватна взаємодія з елементами зовнішнього середовища. Мінімізація витрат. Створення й підвищення попиту.

Зміст маркетингового плану виводу на ринок нового препарату: ситуаційний аналіз (огляд та динаміка сегменту ринку, основні препарати конкуренти, динаміка їх продажів, середні ціни), характеристика продукту (класифікація, форма випуску, дата виводу на ринок, swot — аналіз препарату), прогноз продажів (обґрунтування прогнозу, складання поквартального плану продажів лікарського засобу), стратегія маркетингу (сегментування — цільові групи пацієнтів та лікарів), критичні фактори успіху (головні чинники, які потрібні для досягнення мети), ключові дії (перелік основних заходів, виконання яких необхідно для досягнення мети), бюджет(схвалений кошторис витрат), Action Plan (головні статті витрат).

Головні статті витрат поквартального Action Plan: промоційна активність медичних представників, інформаційні матеріали, сувенірна продукція, публікації, цільове розсилання інформаційних матеріалів, наукові конференції, клінічні дослідження, понсирування, маркетингові дослідження ринку, Інтернет-проект.

Література: [1, 2, 3, 4, 29].

Тема 9. Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу

Характеристика світового фармацевтичного ринку. Сутність міжнародного фармацевтичного маркетингу. Характеристика середовища міжнародного маркетингу. Торгові обмеження при просу­ванні лікарських засобів на інші національні ринки: митний тариф,  нетарифні торгові бар’єри, експортна та  імпортна квоти, ембарго. Методи і форми виходу на зовнішній фармацевтичний ринок. Управління міжнародним фармацевтичним маркетингом. Ціноутворення у системі міжнародного фармацевтичного маркетингу. Розповсюдження лікарських засобів на міжнародному ринку. Просування лікарських засобів на міжнародному ринку. Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок. Особливості діяльності представництв фармацевтичних фірм. Принципи персонального продажу лікарських засобів. Організація роботи представників фармацевтичних фірм.

Література: [2, 29].

 

 Тема 10. Маркетингова політика при впровадженні сучасних технологій в медицину та фармацію

Інноваційна політика в сфері медичних технологій. Інноваційна політика фармацевтичних підприємств. Значення упаковки лікарського засобу в системі маркетингу, зміст маркування. Штрихове кодування. Пошук ідеї нової медичної послуги(товару). Процес прийняття нової послуги споживачем. Етапи процесу прийняття новинки. Розробка нової медичної техніки, лікарських препаратів та засобів медичного призначення. Розробка нових медичних програм. Роль патентування та ліцензування у відкритті нових ринкових „ніш”. Значення патентування та ліцензування винаходів в галузі охорони здоров’я. Українське патентне законодавство. Медичний лізинг. Комп’ютерні системи і мережі Інтернет в маркетинговій діяльності медичного (фармацевтичного) закладу. Механізми управління процесом впровадження в охорону здоров’я інтенсивних технологій і їх ефективність.

Розроблення нового товару. Інноваційна політика фармацевтичних фірм.  Норми державного регулювання й управління процесом розробки і виробництва лікарських препаратів.

Використання Інтернет — технологій у медичному та фармацевтичному маркетингу. Побудова Web-сторінки: визначення цілей створення Web-сторінки, визначення цільового сегмента споживачів, розробка змісту та дизайну Web-сторінки, розробка стратегії маркетингової підтримки та оцінка ефективності Web-сторінки.

 Література: [6, 13, 28]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Контрольна робота з “Маркетингу в медицині та фармації” виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент організацій” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з “Маркетингу в медицині та фармації”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів та аналізу діяльності конкретного закладу охорони здоров’я. Це має максимально наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

Загальні вимоги. Контрольну роботу слід виконувати на аркушах паперу А-4 державною мовою. Обсяг контрольної роботи повинен становити 20‑25 сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки обсягом до 1 стор., які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При написанні контрольної роботи необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання. У висновку робиться короткий аналіз викладеного матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної (фармацевтичної) установи);
  • оформлення роботи (структура, заголовки, посилання, тощо).

 

 ВАРІАНТИ  КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1.

1.Реклама медичних послуг. Нормативно-правове регулювання  реклами  в медицині та фармації.

2. Характеристика фармацевтичного ринку: стан та стратегія розвитку. Напрямки державного регулювання маркетингової діяльності на фармацевтичному ринку.

3.  Задача. Дати рекомендації стосовно ширини каналу розподілу для таких ліків і виробу медичного призначення:

  1. Валідол табл.0.06 №10.
  2. Димексид рідина 20 кг бутель
  3. Нітразепам табл. 5 мг № 20
  4. Пузирі для льоду  № 1, № 2 і № 3

 

Варіант 2.

1. Сегментування ринку медичних послуг. Територіальні особливості розвитку ринку медичних послуг. Методи прогнозування і вимірювання попиту на медичні послуги.

2. Функціональне забезпечення маркетингової діяльності фармацевтичних фірм

3. Задача. Визначити квартальну потребу в етиловому спирті за умови, що аптека обслуговує такі відділення: терапевтичне – на 150 ліжок, загально хірургічне – 125 ліжок, гінекологічне – 80 ліжок.

Варіант 3.

1. Особливості здійснення маркетингової діяльності на ринку медичних послуг.

2. Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення поведінки споживачів лікарських засобів

3. Задача. Виробнича фірма з метою проведення рекламної кампанії, спрямованої на аптечних фахівців, вирішила вивчити інформаційну цінність періодичних фахових джерел. Розробити анкету, яке можна було б запропонувати фірмам для опитування працівників аптечних закладів.

Варіант 4.

1.Ціноутворення на медичні послуги, фармацевтичні препарати  та засоби медичного призначення.

2. Моделювання закономірностей фармацевтичного ринку і дослідження маркетингових можливостей фармацевтичних підприємств

3. Задача. На регіональному фармацевтичному ринку були присутні 5 препаратів-аналогів для лікування виразки шлунку. Обсяг їх реалізації становив:

а) вітчизняні лікарські засоби:

препарат А ‑ 130 тис. уп.;

препарат Б – 66 тис. уп.;

б) імпортні лікарські засоби:

препарат В –113 тис. уп.;

препарат Г – 105 тис. уп.

препарат Д – 94 тис. уп.

Розрахувати показники конкурентоспроможності вказаних препаратів, а також вітчизняних та імпортних препаратів зокрема. Відповідь обґрунтувати.

Варіант 5.

1.Маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг.

2. Асортиментна політика фармацевтичного підприємства.

3. Оптова фармацевтична фірма закуповує лікарський засіб за ціною 1-95 грн. за упаковку і реалізує в кількості 1700 упаковок цього препарату щотижнево за ціною 2-35 грн. за упаковку. Маркетинговий відділ за результатами дослідження ринку рекомендує знизити на один тиждень ціну на 5%.

Розрахувати, скільки упаковок препарату потрібно реалізувати фірмі, щоб зберегти свій дохід на попередньому рівні.

Варіант 6.

1. Особливості та тенденції розвитку сучасного ринку  медичних послуг.

2. Цінова політика фармацевтичних підприємств

3. Обґрунтувати концепції фармацевтичного маркетингу, застосовані підприємствами-виробниками в наведених нижче ситуаціях:

— фармацевтична фірма FTUYR на 10% зменшила собівартість виробництва широко розповсюджених галунових препаратів, що уможливило зниження відпускних цін на них;

— фармацевтична фірма Latru, що реалізовувала лікарські засоби за річними угодами через 10 місцевих і регіональних оптових фармацевтичних підприємств, утворила з національним оптовим посередником, збутові структурні підрозділи якого охоплюють усі регіони країни, договірне об’єднання з метою постійної координації господарської діяльності

Варіант  7.

1. Фактори зовнішнього середовища  маркетингу в медицині

2. Збутова політика фармацевтичних фірм

3. Задача. Впродовж 5 днів заплановано комплексне обстеження 1000 працівників підприємства.45 хвилин – час, необхідний на обстеження 1 пацієнта. 6,5 годин – тривалість робочого дня лікаря. Скільки лікарів необхідно задіяти для обстеження.

Варіант 8.

1. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності в охороні здоров’я.

2. Просування лікарських засобів на  ринку

3. Задача. На основі АВС-аналізу встановити найперспективніші для реалізації лікарські засоби. Для цього використати дані структури місячного обсягу реалізації фірми-виробника «Фарматека».

Лікарські засоби Реалізовано Лікарські засоби Реалізовано
ціна, грн. обсяг, од. ціна, грн. обсяг, од.
І 8,2 430 VI 1,7 144
ІІ 1,9 156 VII 5,6 17
ІІІ 5,1 80 VIII 1,8 72
ІV 7,8 205 ХІ 2,2 60
V 2,0 104 Х 4,36 15

Результати оформіть у табличній формі:

Варіант 9.

1. Загальна характеристика комплексу маркетингу в охороні здоров’я (marketing-mix).

2. Особливості діяльності представництв фармацевтичних фірм.

3. Задача. В місті, де проживає понад 500 тис. населення і функціонує державно-адміністративна система організації охорони здоров’я необхідно створити приватний діагностичний центр. З яких дій необхідно розпочати діяльність?

Варіант 10.

1. Конкурентоспроможність та конкуренція в сфері надання медичних послуг. Стратегія диференціації ринку послуг.

2. Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу.

3. Задача. В одному з обласних центрів України протягом десяти років на фармацевтичному ринку функціонує гуртова фармацевтична фірма — СП «Фармгурт». Фірма має широкий, глибокий і диверсифікований асортимент вітчизняних і зарубіжних лікарських засобів та виробів медичного призначення, а також реалізує ексклюзивні препарати. Нею укладено довгострокові контракти з виробниками, зокрема іноземними. Фірма працює з великою кількістю постійних клієнтів, характеризується широким радіусом обслуговування. Вона має електронну пошту, здійснює зв’язок через Web-вузли.

Разом з тим, останнім часом відбувається зниження частки фірми на фармацев­тичному ринку. Також на фірмі спостерігаються недостатній рівень кваліфікації пер­соналу, низький рівень розвитку механізації, автоматизації та техніко-технологічної бази складського господарства, високі витрати на транспортування та низький рівень системи керування товарними запасами, робота з клієнтами не завжди достатньо ефективна. На фірмі також відсутня чітка система оплати праці.

Макросередовище фірми «Фармгурт» характеризується низькою концентрацією оптових фірм, збільшенням кількості аптек, аптечних пунктів і кіосків, створенням аптечних мереж. Лікувально-профілактичні заклади періодично проводять конкурси (тендери) на закупівлю ліків за рахунок бюджетних коштів, проте у них не завжди достатньо обігових коштів. Спостерігається зниження вартості комп’ютерної техніки, швидкий розвиток інформаційних технологій, зокрема систем автоматизованого обліку ліків. Разом з тим, деякі аптеки мають протерміновані заборгованості перед фірмою і в найближчий час їх погашення не передбачається. На фармацевтичному ринку спостерігається збільшення кількості суб’єктів оптового ринку. Ускладнює ситуацію низька купівельна спроможність населення, жорстке державне регулювання цін стосовно великого переліку препаратів, недосконалість податкового законодавства. Ключовим моментом функціонування аптек стає мінімізація товарних запасів.

Здійснити SWОТ-аналіз діяльності названої гуртової фармацевтичної фірми. Результати оформити у табличній формі

 ПИТАННЯ   ДЛЯ   САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність маркетингу. Маркетинговий інструментарій.

2. Маркетинговий підхід до вдосконалення управління організацій  охорони здоров’я в умовах ринку.

3. Принципи та функції маркетингу.

4. Маркетинг і сфера медичних послуг.

5. Ринок медичних послуг і рівень доходів населення.

6. Суб’єкти маркетингової діяльності в охороні здоров’я.

7. Медична послуга. Відмінність медичної послуги від інших видів послуг.

8. Принципи організації маркетингових досліджень в галузі охорони здоров’я.

9. Особливості формування цін в сфері надання медичних послуг.

10. Анкетування як метод маркетингового дослідження в медицині та фармації.

11. Фактори, що впливають на збут послуги.

12. Фактори, що впливають на збут фармацевтичного препарату.

13. Фактори, що впливають на збут медичної техніки.

14. Реклама медичних послуг. Нормативно-правове регулювання  реклами  в медицині та фармації.

15. Стратегія диференціації ринку послуг.

16. Бюджетно-страхова система фінансування медицини. Поняття якості при наданні медичних послуг.

17. Асортиментна політика фармацевтичного підприємства.

18. Дослідницька функція маркетингу в галузі охорони здоров’я.

19. Розроблення нових лікарських засобів. Критерії оцінки лікарського засобу.

20.З бутова функція маркетингу в медицині та фармації.

21. Життєвий цикл лікарських засобів, їх позиціювання на ринку.

22. Комунікативна політика в медицині та фармації.

23. Основні стратегії ціноутворення на лікарські засоби.

24. Цінова політика в фармації.

25. Конкурентоспроможність та конкуренція в сфері надання медичних послуг.

26. конкурентоспроможність та конкуренція на фармацевтичному ринку.

27.Особливості маркетингової діяльності у зв’язку з впровадженням в медицину та фармацію новітніх  технологій.

28. Фактори зовнішнього середовища  маркетингу в медицині і фармації

29. Вплив науково-технічного прогресу на поведінку споживачів медичних послуг та лікарських засобів.

30.Собівартість медичної послуги.

31. Вплив економічного стану суспільства та екології довкілля на здоров’я населення.

32. Особливості медичного маркетингу.  

33.Основні складові платної медичної послуги.

34.Фактори, які впливають на ціноутворення медичних послуг.

35. Розробка цінової стратегії на медичному та фармацевтичному ринках.

36. Види реклами медичних закладів. Особливості сприйняття реклами медичних послуг.

37. Види реклами фармпрепаратів. Особливості сприйняття реклами фармпрепаратів.

38. Лізинг в медицині.

39. Функції відділу маркетингу у медичному (фармацевтичному ) закладі.

40. Функції маркетинг-директора  у медичному (фармацевтичному ) закладі.

41. Асортиментна політика в сфері медичних послуг.

42. Сегментація ринку медичних послуг. Демографічна сегментація ринку медичних послуг.

43. Сегментація ринку фармпрепаратів.

44. Стратегічне планування маркетингу. Стратегії медичного маркетингу.

45.Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності в охороні здоров’я.

46.Макро- і мікрорівень   маркетингових досліджень.

47.Канали руху медичних послуг від медичного закладу до споживача.

48. Види медичних послуг.

49. Стадії життєвого циклу медичної послуги.

50. Стратегія маркетингу на різних етапах життєвого циклу медичної послуги.

51. Прейскурант цін на платні медичні послуги.

52. Стандарти обслуговування пацієнтів.

53. Етапи підготовки до участі у виставці в галузі медицини і фармації.

54. Обов’язкові вимоги до фаховій кваліфікації та професіоналізму персоналу виставки у галузі охорони здоров’я.

55. Моделювання купівельної поведінки оптової фірми та організації-споживача на фармацевтичному ринку.

56. Формування маркетингового  бюджету.

57. Фінансування діяльності відділу маркетингу. Головні статті витрат згідно поквартального Action Plan.

58. Рекламна діяльність. Зв’язки з громадськістю.

59.Розробка програми рекламної кампанії.

60.Розробка програми підвищення обсягу збуту медичних послуг.

61. Розробка програми підвищення обсягу збуту фармпрепаратів.

62. Контроль за реалізацією та аналіз можливостей збуту фармпрепаратів.

63. Критерії вибору рекламного носія. Оптимальна комбінація всіх видів реклами.

64. Аналіз перспективи розвитку медичного закладу.

65. Динаміка захворюваності, динаміка чисельності населення, вікові категорії.

66. Популяризація окремих провідних лікарів. Ділові зв’язки.

67. Психологічний стан лікарів, що надають платні медичні послуги.

68. Визначення потенційних споживачів медичних послуг та фармацевтичної продукції.

69. Програма формування іміджу медустванови.

70. Аналіз діючих і потенційних конкурентів.

71. Конкуренція серед існуючих фармацевтичних фірм.

72. Структура маркетингових служб.

73.Фактори поведінки споживачів медичних послуг.

74.Фактори поведінки споживачів фармацевтичних товарів.

75. Кабінетні та польові дослідження на медичному та фармацевтичному ринках.

76. Вивчення тенденцій розвитку ринку медичних послуг.

77. Вивчення тенденцій розвитку фармацевтичного ринку.

78. Аналіз і оцінка ринкових можливостей фармацевтичних підприємств.

79. Бенчмаркінг у діяльності фармацевтичних фірм.

80. Фармацевтична логістика у збутовій політиці фармацевтичних фірм.

81. Система маркетингових комунікацій фармацевтичного підприємства. 82.

83. „Паблік рілейшнз» фармацевтичного підприємства.

84. Персональний продаж і стимулювання збуту лікарських засобів.

85. Мерчандайзинг в аптеках і спеціалізовані медичні виставки.

86. Зміст маркетингового плану виводу на ринок нового препарату.

87. Прогнозування розвитку ринку медичних послуг.

88. Сутність міжнародного фармацевтичного маркетингу. Торгові обмеження при просу­ванні лікарських засобів на інші національні ринки.

89. Просування лікарських засобів на міжнародному ринку.

90. Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

Основна

  1. Белошапка В.А., Загорий Г.В., Усенко В.А. Стратегическое управление и маркетинг в практике фармацевтических фирм: Учебное издание. – К.: РИА «Триумф», 2001. – 368 с.
  2. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 464 с.
  3. Громовик Б.П. Організація роботи аптек. -Вінниця: Нова книга,2003.-240с.
  4. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент — СПб: Питер Ком,1998.-896с.

 

Додаткова

А. Нормативно-правові акти:

  1. Закон України „Про захист прав споживачів” 12.05. 1991 р. №1023-XII .
  2. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” 19.11.1992 р. № 2801-XII
  3. Закон України „Про лікарські засоби” від 4.04. 1996р. № 123/96-ВР.
  4. Закон України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від  15.02.1995 р.  № 60/95-ВР.
  5. Закон України „Про ціни та ціноутворення”  від 05.03.98 р.
  6. Закон України „Про застосування платних послуг в охороні здоров’я” від 03.05.99 р.
  7. Закон України „Про рекламу” / Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003, № 39
  8. Закон України „Про знаки для товарів та послуг”
  9. Указ Президента України „Про концепцію розвитку охорони здоров’я населення України” № 1313/2000 від 7 грудня 2000 р.

Постанови  Кабінету Міністрів України:

  1. „Про затвердження Національного переліку  основних лікарських засобів і виробів медичного призначення” від 29.03.2006 р. № 400
  2. „Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” від 3.01.1996 р. № 6.
  3. „Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)” від 26.05.2005 р. №376
  4. „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” від 15.06 2006р. № 833
  5. „Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах” від 17.11. 2004 р. № 1570.
  6. „Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” від 17.10.2008 р. № 955

Накази Міністерства охорони здоров’я України:

  1. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я” від 18.12.97 р. № 356.
  2. „Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору  галузі охорони здоров’я України” від18.12.2007р.  № 838
  3. „Про затвердження нормативних актів з питань реклами лікарських засобів” від 10.06.97 р. № 177.
  4. „Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів для аптек” від 25.11.2004р. № 569
  5. „Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів» від 03.11.2008 р., № 633.
  6. „Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів” від 23.08.2005р. №421
  7. „Про затвердження Правил виписування рецептів   та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних  бланків та вимог-замовлень” від  19.07.2005р.  №360

 

Б. Підручники та навчально-методичні посібники

  1. Васнецова О.А. Введение в медицинский и фармацевтический маркетинг\\ Экономика здравоохранения.-2003.-№ 3.—23-26.
  2. Здравоохранение: экономика, маркетинг, менеджмент /  Чухно А.А., Дембский Л.К. и др. – Сімферополь:Таврида,2001.-339с.
  3. Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М.  Менеджмент і маркетинг у фармації. Ч.ІІ. Маркетинг у фармації: Підручник для фарм. вузів і факультетів / За ред. З.М. Мнушко –Харків: Основа, 1999. – 288 с.
  4. Немченко А.С.  Фармацевтическое  ценообразование. — Харьков: «Радар», 1999.- 290с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма «Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я» (для бакалаврів)

Підготовлено доктором біологічних наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  О.В.Баєвою

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №3 від “18” лютого 2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Баєва О.В. Навчальна програма «Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я» (для бакалаврів).- К.: МАУП, 2009.-  22 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

     ©       Міжрегіональна  Академія управління персоналом (МАУП), 2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Державна політика інформатизації охорони здоров’я є складовою частиною державної політики інформатизації України, яка  спрямована на ефективний  розвиток системи охорони здоров’я населення  республіки. Змістом державної політики інформатизації охорони здоров’я України є впровадження необхідних заходів, спрямованих на ліквідацію відставання охорони здоров’я в галузі інформатизації від передових світових держав і прискорення входження в інформаційний простір міжнародного співтовариства.     

Інформаційне забезпечення є важливою складовою процесу управління системою охорони здоров’я, яке повинно оптимізувати документообіг та обмін інформацією під час реалізації основних функцій галузі.

Ефективне функцонування установ та закладів системи охорони здоров’я не можливо без повної, вірогідної, своєчасної та доступної інформації.

Викладення дисципліни “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я” є передумовою сучасної підготовки фахівців з медичного менеджменту в умовах реформування галузі.

Мета вивчення дисципліни – на основі теоретичних знань про сутність інформації, формування та рух медичної інформації, класифікацію інформаційних систем, їх організацію та розробку для потреб медичної галузі, набути практичних навичок роботи з медичної інформацією для оптимізації процесу управління.

Основними завданнями дисципліни:

—         ознайомити слухачів з класифікацією медичних інформаційних систем, їх архітектурою та принципами функціонування;

—         ознайомити слухачів з формуванням документообігу та потоків медичної інформації в медичних закладах та установах;

—         ознайомити слухачів з методикою розробки та впровадження медичних інформаційних систем, дати поняття медико-технічного проекту та технічного завдання на систему;

—         розкрити сутність та шляхи розвитку інформатизації медичної галузі України.

Дисципліна “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я” тісно пов’язана з іншими дисциплінами курсу і спрямована на формування спеціаліста з управління в охороні здоров’я, який має знання про сучасний стан інформатизації та застосування комп’ютерної техніки в охороні здоров’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 дисципліни “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я”

п\п Назва змістового модуля та теми 
Змістовий модуль 1 “Інформація та її використання в системі охорони здоровя”
1 Поняття інформації, даних, джерела медичної інформації, види медичної інформації
2 Формування документообігу та інформаційних потоків в системі охорони здоров’я
3 Класифікація медичних інформаційних систем, їх організація та структура, засоби їх побудови
4 Електронні медичні записи. Методи та засоби створення електронного медичного документу (формалізація та стандартизація медичних записів)
5 Поняття про реінженірінг діяльності медичних закладів. Принципи та методи реінженірінгу
6 Єдиний медичний інформаційний простір
7 Поняття про медичні інформаційні стандарти, їх застосування в медичній практиці
Змістовий модуль 2. Впровадження медичних інформаційних систем у практику діяльності охорони здоровя
8 Поняття про етапи впровадження медичних інформаційних систем
9 Техніко-економічне обгрунтування та медико-технічний проект
10 Поняття про технічне завдання на медичну інформаційну систему, його структура.
11 Етапи розробки та впровадження МІС
12 Технічна документація на систему, її склад та зміст. Процес експлуатації МІС.

 

Разом годин:
Зміст  дисципліни

дисципліни “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я”

 

Змістовий модуль  1. “Інформація та її використання в системі охорони здоровя”

Тема 1. Поняття інформації, даних, джерела медичної інформації, види медичної інформації

Поняття інформації з точки зору її формування та використання. Поняття про дані. Властивості інформації та вимоги до неї. Законодавче забезпечення роботи з інформацією та правові та нормативні акти щодо інформатизації народного господарства та галузі охорони здоров’я. Джерела медичної інформації, види медичної інформації.

Література: [1,13,14,15,16,30,32]

Тема 2. Формування документообігу та інформаційних потоків в системі охорони здоров’я

Структура медичних закладів та установ. Ієрархія адміністративного забезпечення, система підпорядкування та звітності. Формування медичних даних та інформації на робочих місцях медичних працівників. Види медичних документів та засоби роботи з ними. Поняття про регламент руху інформації у медичних закладах та установах.

Література:[43,44,52]

Тема 3. Класифікація медичних інформаційних систем, їх організація та структура, засоби їх побудови

Поняття про інформаційну систему. Класифікація медичних інформаційних систем за ступінем обробки та аналізу інформації. Методи та засоби створення медичних інформаційних систем: поняття про СУБД, мови програмування, методи обробки медичних сигналів.

Література:[16, 32, 33]

Тема 4. Електронні медичні записи. Методи та засоби створення електронного медичного документу (формалізація та стандартизація медичних записів)

Поняття про електронний медичний документ. Законодавчі акти, що регламентують роботу з електронними записами. Особливість електронного медичного документу, реалізація прав пацієнта про конфедиційність персоніфікованої інформації. Види представлення медичної інформації в електронному медичному документі, методи формалізації медичних записів, медичні зображення та графічний матеріал, поняття про методи їх обробки.

Література:[1, 37,69]

Тема 5. Поняття про реінженірінг діяльності медичних закладів. Принципи та методи реінженірінгу

Реінженірінг – метод оптимізації процесу управління закладом, установою, системою за допомогою інформаційних технологій. Етапи реінженірінгу, мета та задачі його реалізації. Приклади запровадження реінженірінгу в системі охорони здоров’я.

Література:[1, 2,69]

Тема 6. Єдиний медичний інформаційний простір

Поняття про єдиний медичний інформаційний простір. Інформаційне та технічне забезпечення його існування. Сучасні інформаційні технології для накопичення, передачі та обробки медичної інформації. Телемедицина, як новий вид надання медичної допомоги за допомогою інформаційних технологій.

Література:[50, 81]

Тема 7. Поняття про медичні інформаційні стандарти, їх застосування в медичній практиці

Медичні інформаційні стандарти – регламентуючі документи формування, передачі та обробки медичної інформації. Види медичних інформаційних стандартів. Поняття про HL-7 та DICOM. Процес створення та гармонізації стандартів в Україні. Поняття про сертифікацію медичних інформаційних систем.

Література:[18]

Змістовий модуль  2. Впровадження медичних інформаційних систем у практику діяльності охорони здоров’я

       Тема 8. Поняття про етапи впровадження медичних інформаційних систем

Поняття про технологію розробки та впровадження медичних інформаційних систем. Виділення етапів впровадження МІС, їх задачі, роль замовника в цьому процесі. Взаємодія замовника та виконавця робіт. Заключення угоди на розробку системи.

Література:[50,62]

Тема 9. Техніко-економічне обгрунтування та медико-технічний проект

Поняття про техніко-економічне обгрунтування на створення системи, мета його створення, зміст та призначення. Медико-технічний проект МІС, його зміст та призначення. Виконавці проекту.

Література:[50,69]

Тема 10. Поняття про технічне завдання на медичну інформаційну систему, його структура

Поняття про технічне завдання. Мета створення, зміст та призначення. Розділи технічного завдання, їх характеристика та зміст. Виконавці технічного завдання. Особливості розробки технічного завдання на МІС. Календарний план розробки МІС.

Література:[1,50]

Тема 11. Етапи розробки та впровадження МІС

Визначення етапів розробки МІС. Розробка інформаційного забезпечення. Визначення технічного забезпечення, розрахунки кількості комп’ютерної техніки. Апробація системи та тренінг користувачів системи. Реалізація етапу виведення системи у постійну експлуатацію.

Література:[57,64,71]

Тема 12. Технічна документація на систему, її склад та зміст. Процес експлуатації МІС.

Поняття про технічну документацію на систему – ЄСПД. Склад супроводжувальної документації на систему: керівництво користувача та керівництво системного адміністратора. Характеристика змісту технічної документації.

Література:[1,66,68]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи – Закріплення теоретичних знань студентів з питань інформаційного забезпечення діяльності охорони здоров’я.

Основне завдання – перевірити знання студентів з питань інформаційного забезпечення діяльності медичних закладів та установ, розробки медичної інформаційної системи на всіх її етапах.

Контрольна робота повинна мати титульний лист, вступ, висвітлюється зміст проблеми, список використаної літератури.

Послідовність виконання контрольної роботи:

  1. Індивідуальні завдання виконуються описово (словами) і доповнюються фактичним матеріалом конкретного закладу охорони здоров’я.
  2. Складається список використаної літератури.
  3. Посилання на застосовані ДОСТ тощо.
  4. При потребі оформлюються додатки.

Контрольна робота повинна бути здана у термін, який встановлений навчальним планом. Студенти, що не здають контрольні роботи у цей термін, до заліку  не допускаються. Контрольну роботу необхідно підписати та поставити дату її виконання.

При задовільному виконанні контрольної роботи її зараховують. При наявності зауважень викладача студент доопрацьовує роботу з урахуванням зауважень.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Завдання 1. Оцінити необхідність запровадження інформаційних технологій у лікувально-профілактичний заклад.

  1. Оцінити документообіг, що стосується звітності роботи лікарів у вашому медичному закладі та скласти відповідну схему.
  2.  Оцінити документообіг, що стосується первинної документації при роботі лікарів у вашому медичному закладі та скласти відповідну схему.
  3. Оцінити документообіг, що стосується бухгалтерської звітності у вашому медичному закладі та скласти відповідну схему.
  4. Зробити перелік первинної медичної документації, що використовується при роботі дільничних лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів.
  5. Зробити перелік первинної медичної документації, що використовується при роботі  лікарів терапевтичного відділення клінічного стаціонару.
  6. Формалізувати медичну інформацію, що знаходиться у Картці амбулаторного хворого (Ф-25\о) у вигляді кодів чи довідників.
  7. Формалізувати медичну інформацію, що знаходиться у Картці стаціонарного хворого (Ф-003\о) у вигляді кодів чи довідників.
  8. Закодувати інформацію, що знаходиться у Талоні амбулаторного хворого (Ф-25-1\о).
  9. Описати рух медичної інформації, що надходить від дільничного лікаря до Центру медичної статистики.

10. Описати рух медичної інформації, що надходить від  лікаря стаціонару до Центру медичної статистики.

Завдання 2. Складання та аналіз медико-технічної документації для створення медичної інформаційної системи.

  1. Описати етапи створення медичної інформаційної системи для лікувального закладу.
    1. Описати призначення медико-технічного проекту та його складові.
    2. Надати зміст технічного завдання на медичну інформаційну систему та проаналізувати його розділи.
    3. Описати призначення технічного завдання на МІС та надати етапи його реалізації.
    4. Скласти приблизний зміст першого розділу ТЗ „Опис об’єкта інформатизації” для лікарської амбулаторії районної лікарні.
    5. Скласти примірну калькуляцію розробки МІС для лікарської амбулаторії.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Роль інформаційного забезпечення в управлінні системою охорони здоров’я.
  2. Нормативно-правові документи, що регламентують інформатизацію системи охорони здоров’я.
  3. Комплексна програма „Здоров’я нації на 2003-2011 р.р.” про інформатизацію охорони здоров’я.
  4. Поняття про інформацію та дані в охороні здоров’я.
  5. Характеристика медичної інформації та вимоги до її формування.
  6. Джерела медичної інформації.
  7. Види медичної інформації.
  8. Етапи формування медичної інформації.
  9. Ієрархія системи охорони здоров’я.

10. Структура медичного закладу з точки зору формування інформації.

11. Система  підпорядкування та звітності в охороні здоров’я.

12. Види медичних документів в медичному закладі.

13. Поняття про єдиний медичний інформаційний простір.

14. Поняття про медичну інформаційну систему.

15. Класифікація медичних інформаційних систем.

16. Поняття про бази даних та Систему управління базами даних.

17. Поняття про мови програмування, їх класифікація.

18. Поняття про системне програмне забезпечення (операційна система WINDOWS).

19. Поняття про MS Offis (його склад).

20. Методи обробки медичних сигналів (поняття про АЦП, драйвери тощо).

21. Поняття про автоматизоване робоче місце медичного працівника (лікаря).

22. Поняття про електронний медичний документ.

23. Нормативно-правова база запровадження електронного медичного документу.

24. Методи формалізації медичної інформації.

25. Поняття про документообіг в медичному закладі.

26. Поняття про локальні та глобальні мережі. Їх технічне та інформаційне забезпечення (ІНТЕРНЕТ).

27. Телемедицина – поняття, мета та задачі створення. Функції телемедицини.

28. Поняття про медичні інформаційні стандарти. Міжнародні організації, що опікуються цим процесом.

29. Поняття про стандарт Health Level 7.

30. Поняття про стандарт DICOM.

31. Поняття про етапи створення медичної інформаційної системи.

32. Поняття про медико-технічний проект, мета його розробки та структура.

33. Поняття про технічне завдання, мета його розробки та структура.

34. Порядок оформлення технічної документації на створення МІС.

35. Вимоги до розробника медичної інформаційної системи при проведенні відповідного тендеру.

36. Супроводжувальна документація до МІС.

37. Принципи складання калькуляції на створення МІС.

38. Поняття про захист медичної інформації, необхідність таких заходів та нормативно-правова база.

39. Законодавче забезпечення роботи з інформацією.

40. Правові та нормативні акти щодо інформатизації народного господарства та галузі охорони здоров’я.

41. Джерела медичної інформації та види медичної інформації.

42. Структура  закладів охорони здоров’я.

43. Ієрархія адміністративного забезпечення, система підпорядкування та звітності в галузі охорони здоров’я.

44. Формування медичних даних та інформації на робочих місцях медичних працівників. В

45.  Види медичних документів та засоби роботи з ними.

46.  Регламент руху інформації у медичних закладах та установах.

47.  Класифікація медичних інформаційних систем за ступенем обробки та аналізу інформації.

48. Методи та засоби створення медичних інформаційних систем.

49. Законодавчі акти, що регламентують роботу з електронними записами.

50. Особливість електронного медичного документу, реалізація прав пацієнта про конфедиційність персоніфікованої інформації.

51. Види представлення медичної інформації в електронному медичному документі.

52.  Методи формалізації медичних записів, медичні зображення та графічний матеріал, поняття про методи їх обробки.

53. Реінженірінг – метод оптимізації процесу управління закладом, установою, системою за допомогою інформаційних технологій.

54. Етапи реінженірінгу, мета та задачі його реалізації.

55. Приклади запровадження реінженірінгу в системі охорони здоров’я.

56. Поняття про єдиний медичний інформаційний простір.

57. Інформаційне та технічне забезпечення існування  єдиного медичного інформаційного простору.

58. Сучасні інформаційні технології для накопичення, передачі та обробки медичної інформації.

59. Медичні інформаційні стандарти – регламентуючі документи формування, передачі та обробки медичної інформації.

60. Поняття про сертифікацію медичних інформаційних систем.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові акти:

  1. Закон України “Про концепцію Національної програми інформатизації” від 4.02.1998 р.// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  2. Указ Президента України  “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” № 928 від 31.07.2000// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.- Кіровоград, “Експерт Софт”
  3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України за № 127 від 21.05.1998 р. “Концептуальні основи створення єдиного інформаційного поля системи охорони здоров’я України”// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України  16.07.2002  № 265 “Положення про веб-сайт Міністерства охорони здоров’я України”// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.- Кіровоград, “Експерт Софт”.
  5. Конвенція про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень  біології та медицини. ЕТS-164,  Ов’єдо, 04.04.1997 р.// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  6. Міністерство охорони здоров’я України, Академія Медичних наук України “Концепція державної політики інформатизації охорони здоров’я України” // www.uacm.kharkov.ua

ОСНОВНА:

 

  1. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2008.- 640 с.
  2. Богатырёва Р. В., Бережнов С. П., Горбань Е. Н. Государственная компьютерная информационная система мониторинга эпидемического процесса в Украине. Технология мониторинга // Лікарська справа. — 1999. — № 3. — С. 3–12.
  3. Інформатизація галузі — необхідна умова реформування системи охорони здоров’я / В. Ф.  Маркова М. В., Олексієнко Т. М., Сорока Н. І., Федоренко Т. І. Науково-інформаційно-аналітичне забезпечення як облігатна умова ефективного розвитку психіатрії в Україні // Медицинские исследования. — 2001. — Т. 1, вып. 1. — С. 78–79.

10. Москаленко, О. Ю. Майоров, Є. М. Горбань, В. М. Пономаренко, В. П. Яценко, В. В. Кальниш // Проблеми медичної науки та освіти. — 2000. — № 4. — С. 5–8.

11. Картиш А. П., Горбань Є. М., Пономаренко В. М. Використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності управління науковими дослідженнями в системі міністерства охорони здоров’я // Лікарська справа. — 1998. — № 6. — С. 168–173.

12. Пономаренко В. М., Кальниш В. В., Майоров О. Ю. Шляхи інформатизації медичної галузі // Журнал соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. — 2000. — № 1. — С. 35–47.

13. Пономаренко В.М., Ластовченко М.М., Кальниш В.В., Бобир Ю.Г., Волошин Р.О. Концептуальні положення застосування інформаційних технологій телемедицини в системі аналізу стану захворюваності населення України // Вісн. соц. гіг. та орг. ОЗ України .- 2002.- № 2.- С. 53-60.

14. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: За ред .О.В.Баєвої та І.М.Солоненка.-К.:МАУП, 2007 .-376 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

15. Андреева О.В., Гурдус В.О., Айвазова М.В. Некоторые подходы к  унификации схемы движения информационных потоков в системе медицинского страхования и наиболее существенные параметры учёта деятельности ЛПУ.// Экономика и практика ОМС. — 2002. — № 2. — С.10 — 16.

16.  Архипов В.В. Использование современных информационных систем в управлении многопрофильным стационаром.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2002. — № 2. — С.161 — 167.

17.  Ахутин В.М., Шаповалов В.В. Формальная модель автоматизированной системы профилактических осмотров населения.// Мед.техника. — 2002. — № 1. — С.3 — 7.

18.  Багрянцева Н.А. Роль региональных информационных компьютерных сетей в системах лекарственного обеспечения.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5 — 7. — С.14 — 15.

19. Боди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента .-СПб: Из-во «Питер», 1999.- 816 с

20. Баєва О.В. Основи менеджменту охорони здоров’я: Навч.-метод. посібник.- К.: МАУП, 2007.- 328 с.

21. Борисова Л.Ф., Пронина Т.А., Куракова Н.Г. Информационные ресурсы для врача.// Главврач. — 2002. — № 9. — С.36 — 49.

22.  Венедиктов Д.Д., Кузнецов П.П. Медицинский информационно-аналитический центр как новая организационная технология управления здравоохранением.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2003. — № 6. — С.175 — 178.

23. Венедиктов Д.Д., Тимин Е.Н. Корпоративная телемедицинская сеть // medi.ru/doc/ecmz0233.htm

24. Вычислительная техника в ЛПУ (об основных принципах оптимальной компьютеризации ЛПУ).// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.21 — 22.

25. Гордієнко І.В. Інформаційні системи і технології в менеджменті: Навч.-метод.посіб. для самост. вивч.дисц. – 2-ге вид., перероб і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 259 с.

26. Гриценко В.И., Вовк М.И., Котова А.Б. Єдиний медико-інформаційний простір: яким йому бути?// Вісник НАН України.-2000.-№ 8.- С.18-25

27. Дейкун М.П. Науково-практичні аспекти інформаційного забезпечення процесу управління у медичній установі//Лік. справа.-2003.-№ 1.- С.109-112.

28. Емелин И.В.сСтандартизация электронных аптек.//  Информац. технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.17. — Библиогр.: 5 назв.

29. Золотов В.П., Губин И.М., Пьяных А.Е. Автоматизированная информационная система объединённой больницы с поликлиникой: состояние и перспективы.// Кремлёв.медицина. — 2001. — № 5. — С.81 — 86.

30. Иванов В.В., Дубынин И.В., Ретунский В.В. Применение современных технологий и средств проектирования при создании  автоматизированных информационных систем военно-медицинского назначения.// Воен.-мед.журнал. — 2002. — № 3. — С.18 — 22.

31. Информационно-аналитическая система управления лечебно-профилактическими учреждениями.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2001. — № 2/3. — С.13 — 15.

32. Информационные технологии в фармации.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.12 — 13.

33. Какорина Е.П., Тен Г.У. Подходы к созданию информационной системы здравоохранения России.// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. — 2003. — № 2. — С.18 — 20.

34. Какорина Е.П., Михайлова Л.А. Развитие медицинских информационно-аналитических центров в Российской Федерации.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2002. — № 7. — С.163 — 173.

35. Карасева Л.А., Двойников С.И. Необходимость использования электронно-вычислительной техники в работе руководителей сестринского персонала.// Экономика здравоохранения. — 2003. — № 8. — С.7- — 39.

36. Кобринский Б.А. Информационная поддержка медицины катастроф: телемедицина и компьютерные технологии.// Медицина катастроф. — 2001. — № 2. — С.21 — 23.

37.  Кобринский Б.А. Современные информационные технологии в детском здравоохранении России.// Росс.вестник перинатологии и педиатрии. — 2002. — № 5. — С.12 — 17.

38. Коваленко О.С. Застосування інформаційних технологій в охороні здоров’я // В кн.: Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол.моногр./ За ред..О.В.Баєвлї, І.М.Солоненко,-К.: МАУП.- 2007.- С. 135-157.

39. Ковшов Е.Е., Фролов А.В., Устинов А.А., Рогаткин С.О. Информационная поддержка лечебного процесса в родильном доме.// Росс.мед.вести. — 2002. — № 2. — С.28 — 33.

40. Козак Л.М., Пезенцали А.А., Елизаров В.А. Реализация подходов к разработке информационной системы «Медицинские Интернет- консультации» //В кн.: Демографічна та медична статистика України у  XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці.-К., 2004 .- С.168.

41. Корецкий В.А., Шегемская М.Н.
Подходы к формированию медицинской информационно-аналитической системы ЦРБ.// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. — 2003. — № 4. — 42 — 44.

42.  Красильников И.А., Меркулов С.Н., Арефин И.Г.
Информационные технологии в управлении здравоохранением Санкт-Петербурга.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2001. — № 8/9. — C.2 — 3.

43. Кратенок В.Е., Макеева Т.Н., Нозик В.М. Медицинские ресурсы Интернет: Справочное пособие.- Минск: БЦНМИ, 1999.- 158 с.

44.  Кузнецов Г.Г. Информационная система лечебно-профилактического учреждения.// Главврач. — 2003. — № 5. — С.71 — 74.

45.  Кузнецов Г.Г. Методы избежания ошибок при создании информационной системы для лечебно-профилактического учреждения.// Главврач. — 2003. — № 3. — С.46 — 48.

46.  Кузнецов Г.Г. Проблема выбора информационной системы для лечебно-профилактического учреждения.// Главврач. — 2003. — № 1. — С.48 — 50.

47.  Курбесов А.В. Автоматизация учёта застрахованного населения как основа функционирования системы ОМС.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.30-31.

48. Лаблюк Ф.П., Уразов А.И., Бурляев И.В. Медицинская информационная система: комплексное решение.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2003. — С.179 — 184.

49.  Латыпов А.Ш. О построении информационной системы клинической работы многопрофильного стационара.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.26 — 27.

50.  Лупандин Ю.В. Новые информационные технологии и тестовый контроль.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2001. — № 6 — 7. — С.7.

51. Мартынихин А.В., Большаков Н.Б. Организация хранения информации истории болезни с учетом задач последующего автоматизированного извлечения данных// Главврач.-2004.- № 10. – С.47-50.

52.  Медицина завтрашнего дня: создание единого информационного пространства здравоохранения.// Главврач. — 2002. — № 3. — С.41 — 42.

53.  Миляков В.П., Хуторской М.А. О работе координационного информационного центра в системе ОМС населения г.Тольятти.// Самар.мед.журнал. — 2001. — № 4. — С.37 — 39.

54. Некоторые результаты информатизации системы обязательного медицинского страхования Ярославской области./ Н.В.Воскресенская. В.А.Баунов, О.А.Анисимов, С.Э.Анджан..// Вестник ОМС. — 2003. — № 1. — С.7 — 12.

55. Пономаренко В.М., Майоров О.Ю. Концепція державної політики інформатизації охорони здоров’я в Україні // Укр.радіол.ж.-1996.-№ 4 (2), С.115-118.

56. Радченко С.В. О современном понимании целей и задач информатизациии в лечебно-профилактическом учреждении.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 1/2. — С.14 — 16.

57.  Радченко С.В. О современном понимании целей и задач информатизации в лечебно-профилактическом учреждении. Часть 2.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 3/4. — С.15 — 17.

58.  Радченко С.В. О современном понимании целей и задач информатизации в ЛПУ. Ч.3, заключит.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.20.

59.  Радченко С.В. Средства коллективной работы в ЛПУ. Ч.2.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.23 — 25.

60.  Романюк Л.М. Сучасний стан системи медико-статистичної інформації в Україні // Вісн. соц. гіг. та орг. ОЗ України .- 2002.- № 1 , С. 48-49.

61. Романюк Л.М., Польовчик В.І. Медико-статистична інформація в управлінні міською лікарнею//  Вісн. соц. гіг. та орг. ОЗ України .- 2002.- №  3.- С. 56-58.

62. Савостина Е.А. Мониторинг ресурсного обеспечения сети ЛПУ на основе компьютерной программы «Паспорт ЛПУ».// Главврач. — 2003. — № 3. — С.50 — 55.

63. Синявский В.М., Журавлев В.А. Медицинские информационные технологии – не роскошь, а средство продвижения здравоохранения по пути реформ// Проблемы управления здравоохранением.-2004.-№ (18).-С. 41-49.

64. Скляр М.С., Блохин А.Б. Информационные технологии в управлении областной детской больницей.// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. — 2003. — № 1. — С.49 — 51.

65. Стан охорони здоров’я та виконання програми Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” / Доповідь Міністра охорони здоров’я М.Поліщука на підсуковій колегії МОЗ України// Главный врач.- 2005.- № 8.- С.3 – 46.

66. Столбов А.П. Информационные технологии как объект стандартизации в здравоохранении.// Проблемы стандартизации в здравоохранении. — 2002. — № 2. — С.21 — 24.

67.  Столбов А.П. Стандартизация информационных технологий в здравоохранении и ОМС: основы методологии. Часть3, заключит.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. -№ 3/4. — С.30 — 31. –

68.  Тогунов И.А. Медицинское страхование: Информационные технологии и статистический учёт в городской поликлинике.// Главврач. — 2002. — № 6. — С.21 — 37.

69. Финченко Е.А., Степанов В.В. Информационное обеспечение центральной районной больницы и сельского здравоохранения // Проблемы управления здравоохранением.-   2004 .- № 1 (14).- С. 21- 30.

70. Ціхонь О.В., Семенів І.П. Досвід роботи та розробка багатофункціональної мережевої інформаційної системи Івано-Франківської обласної клінічної лікарні // В кн.: Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині.-К.-2003.-С.87-89.

71. Черепова А.А., Максаков В.В. Развитие концепции информатизации системы обязательного медицинского страхования Московской области (АСУ ОМС МО).// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2003. — № 4. — С.39 — 47.

72.  Шифрин М.А. Медицинские информационные системы: Эффективные решения и трудные вопросы.// Главврач. — 2003. — № 6. — С.63 — 66.

73.  Шуйгалов И.А., Белова О.В., Любенко О.Г., Воловик А.М., Кочетов В.А.
Информационные системы с использованием чип-карт в управлении стоматологической клиникой.// Новое в стоматологии. — 2001. — № 7: Спец.вып. — С.88 — 92.

74.  Эльянов М.М. Обзор ситуации на рынке современных медицинских компьютерных систем.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2002. — № 3 . — С.169 — 174.

75. Юркин Г.Л., Балуца Е.Г., Измайлов В.Б. О некоторых вопросах защиты информации, составляющих врачебную тайну, в корпоративных системах обязательного медицинского страхования.// Вестник ОМС. — 2002. — № 2. — С.10 — 16.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Історія менеджменту”

Підготовлено к.е.н., проф. МКА Новальською Н.І.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного  менеджменту (протокол № 2 від 15 вересня 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Новальська Н.І. Навчальна програма дисципліни “Історія менеджменту”. – К.: МАУП, 2010. – 11 с.

Методична розробка містить пояснювальну записку, навчально-тематичний план, програмний матеріал дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список рекомендованої літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.  

Мета вивчення дисципліни “Історія менеджменту”: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту, формування розуміння концеп­туальних основ системного управління організаціями; знання історичних тенденцій і закономірностей розвитку менеджменту.

Основним завданням курсу є формування у студентів знань з таких основних питань: 

  • зародження світової управлінської думки та історичні передумови виникнення менеджменту;
  • історія розвитку управлінської думки в Україні ;
  • виникнення і розвиток наукових шкіл менеджменту;
  • особливості і тенденції розвитку сучасного менеджменту, сучасні підходи до управління;
  • сучасна система поглядів на управління.

Міжпредметні зв’язки: 

Вивчення дисципліни “Історія менеджменту” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Вступ до спеціальності “Менеджмент організацій”, “Основи менеджменту”, “Мотиваційний менеджмент”, “Менеджмент організацій”, “Стратегічний менеджмент”, “Організаційна культура”, “Методи прийняття управлінських рішень” та ін.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення  дисципліни

“Історія менеджменту”

№з/п Назва модуля  і теми

Змістовий модуль 1. Становлення перших теорій управління

1. Предмет і підходи до аналізу управління як наукової дисципліни
2. Зародження світової управлінської думки
3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця ХІХ ст.
4. Виникнення і розвиток наукового управління
5. Розвиток наукового менеджменту
Змістовий модуль  2. Розвиток управлінської думки в ХХ-ХХІ столітті
6. Адміністративна школа управління
7. Школа людських відносин
8. Науковоий підхід до дослідження управління в ХХ-ХХІ столітті
9. Сучасний біхевіоризм
10. Розвиток управлінської думки в Україні в ХХ-ХХІ столітті

 

Всього годин: 54

Форма контролю: залік.

 

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

до вивчення дисципліни

“Історія менеджменту” 

ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. Становлення перших теорій управління

 

Тема 1. Предмет і підходи до аналізу управління як наукової дисципліни

Організація як форма діяльності людей. Необхідність управління організаціями.

Еволюція управлінської думки як предмет історії вчень менеджменту. Управління виробництвом як система. Основні положення традиційного і сучасного менеджменту. Методи вивчення історії менеджменту. Еволюція вимог до менеджерів.

Школи управління й основні підходи до його вивчення.

Література основна [1-5, 8-10, 12-16]

Література додаткова [19, 36, 37, 39]

 

Тема 2. Зародження світової управлінської думки

Управління в період індустріалізації, що наближалася. Меркантилізм. Фізіократія. Пробудження управлінської думки. Ранні вчення менеджменту.

Роберт Оуен – менеджер і батько сучасного менеджменту з управління персоналу.

Література [5, 7, 9, 11, 19, 25, 28, 30, 37, 40]

Тема 3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця ХІХ ст.

Розвиток управлінської думки в Україні до середини ХІХ століття. Наукові погляди Михайла Андрійовича Балудянського, Василя Назаровича  Каразіна. Випускники Києво-Могилянської Академії.

Управлінська думка в Україні з другої половини ХІХ століття до 1917 року. Наукові погляди Івана Васильовича Вернадського, Миколи Християновича Бунге, Михайла Івановича Туган-Барановського.

Література 5, 7, 9, 11, 25]

Тема 4. Виникнення і розвиток наукового управління

Менеджмент періоду промислової революції в Англії. Чарльз Беббідж. Енрі Юр. Вільям Стенлі Джевонс.

Формування менеджменту в США. Індустріалізація в США: пріоритети управління і виробництва. Американська система виробництва. Залізниці й управлінська думка в Америці. Даніел Крей Маккалум. Генрі Варнум Пурр. Поширення знань про управління. Виникнення освіти для менеджерів.

Фредерік Тейлор – творець наукового менеджменту. Наукові праці Ф.Тейлора.

Література  [1-5, 8-11, 15-16, 19, 37]

Тема 5. Розвиток наукового менеджменту

Науковий менеджмент Генрі Ганта.

Наукові розробки подружнього союзу Френка і Ліліан Гілбрейт.

Гаррінгтон Емерсон: досягнення ефективності через організацію. 12 принципів продуктивності.

Література [1-6, 8-11, 15-16, 19, 37]


ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. Розвиток управлінської думки в ХХ-ХХІ столітті

 

Тема 6. Адміністративна школа управління

Загальна теорія менеджменту або “Файолізм”. Анрі Файоль: особистість і кар’єра. Необхідність теорії менеджменту і сутність адміністративної школи. Принципи менеджменту. Елементи менеджменту.

Уніфікація завдань менеджменту. Ліндел Урвік.

Цілі організації і координація дій. Джеймс Муні.

Вчення Макса Вебера про бюрократію. Бюрократія як “ідеальний тип” адміністративної організації. Різновиди влади. Елементи бюрократії.

Література [1, 5-6, 8-11, 24, 25, 37, 38]

Тема 7. Школа людських відносин

         Народження промислової психології. Гюго Мюнстерберг.

         Філософ бізнесу Меррі Фоллет.

Вступ в епоху школи людських відносин. Хоторнські експерименти. Джорж Елтон Мейо. Наукові погляди Фріца Ротлісбергера. Людські відносини, лідерство і мотивація.

Організаційна інтеграція Честера Бернарда. Сутність організації. Організації формальні і неформальні. Теорія влади. Функції керівника.

         Розвиток школи “людських відносин”: від психоаналізу до біхевіоризму. Теорія ієрархії потреб за Абрахама Маслоу. Мотивація для самореалізації.

Література [5, 9, 10, 12, 15-16, 37, 38]

Тема 8. Науковий підхід до дослідження управління в ХХ-ХХІ столітті

Системний підхід у сучасному управлінні. Теорія загальних систем Людвига фон Берталафі, Кеннета Боулдінга. Концепція управління згідно з цілями Пітера Друкера. Модель “Мак-Кінсі 7С” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.

Ситуаційний підхід. Концепція стратегічного управління Ігора Ансоффа. Стратегія функціонування Майкла Портера. Сучасні стратегії розвитку.

Особливості і тенденції сучасного менеджменту.

Література [6-9, 18, 20, 27, 33-36, 39]

Тема 9. Сучасний біхевіоризм

Теорія “поведінки людини” Кріса Арджиріса. Теорія “Х” та “У” Дугласа Мак-Грегора. Теорія “Z” Вільяма Оучі.

Література [6-9, 36, 37]

Тема 10. Розвиток управлінської думки в Україні в ХХ-ХХІ столітті

         Розвиток управлінської думки із загальноцивілізаційних позицій.

Розвиток національно обумовленої управлінської думки. Концепція “Організаційного управління” О.О. Богданова. Концепція “Фізіологічного оптимуму” О.А. Єрманського (Малиновського). Концепція  “Вузької бази” О.К. Гастєва. Концепція “Організаційної діяльності” П.М. Керженцева.  “Соціально-трудова концепція управління виробництвом” Н.А. Вітке. “Теорія адміністративної ємності” Ф.Р. Дунаєвського. Управлінська думка повоєнного періоду.

Професіоналізація менеджменту в Україні. Бізнес-освіта в умовах професіоналізації менеджменту.

Література [5, 9, 11, 12, 17]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми на­вчання є складовою навчального процесу й активною формою са­мостійної роботи студентів,

Мета контрольної роботи — поглибити та систематизувати здо­буті в процесі вивчення курсу теоретичні знання, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, за­конодавчими актами та статистичними матеріалами і застосовувати теоретичні знання та набуті навички на практиці для дослідження й аналізу соціально-економічних процесів, що є основою менеджменту.

Контрольну роботу студент виконує у формі реферату. Алгоритм виконання контрольної роботи:

  • уточнення завдання, виявлення необхідних джерел для роботи над ним;
  • виявлення тенденцій розвитку процесів, що випливають із завдання, їх теоретичне обґрунтування та оцінювання;
  • виконання конкретного завдання (власний варіант);
  • формулювання висновків з викладенням прогнозу розвитку процесу (явища) в перспективі.

         Тему контрольної роботи студент обирає за останньою цифрою номера своєї залікової книжки.

Обсяг контрольної роботи у формі реферату має становити від 5 до 18 стр. Структура контрольної роботи наступна: титульна сторінка, план, вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

  1. Система організації праці й управлінських відносин Тейлора.
  2. Генрі Форд — ініціатор створення й впровадження поточно-масового виробництва. Організаційно-технічні принципи управління Форда.
  3. Ситуаційний підхід до управління (“Закон ситуації” М.Фоллет. Концепція стратегічного управління І.Ансоффа. Стратегія функціонування і стратегія розвитку М.Портера).
  4. Емпірична школа управління (П. Друкер, Р. Девіс, Л. Ньюмен, Д. Мілер, Г. Мінцберг).
  5. Сучасний біхевіоризм.
  6. Школа соціальних систем (Д. Марч, Г. Саймон, А. Епіціоні, Ч. Бернар, Т. Парсонс).
  7. Нова (кількісна) школа науки управління (Р. Льюїс, Д. Форрестер, А. Голдберг, Р.Акофф, Л.Берталанфі, С.Бір, К.Боулдінг, Р.Калмен, Л.Клейн, Д.Екман, А.Ентховен, Е.Квейд).
  8. Основні положення старої і нової парадигми управління.
  9. Розвиток менеджменту в США.

10. Особливості і основні риси японського менеджменту.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Організація як форма діяльності людей.
  2. Еволюція управлінської думки як предмет історії вчень менеджменту.
  3. Основні положення традиційного і сучасного менеджменту.
  4. Методи вивчення історії менеджменту.
  5. Еволюція вимог до менеджерів.
  6. Школи управління й основні підходи до його вивчення.
  7. Меркантилізм.
  8. Фізіократія.
  9. Пробудження управлінської думки. Ранні вчення менеджменту.

10. Роберт Оуен – менеджер і батько сучасного менеджменту з управління персоналу.

11. Розвиток управлінської думки в Україні до середини ХІХ століття.

12. Наукові погляди Михайла Андрійовича Балудянського.

13. Наукові погляди Василя Назаровича Каразіна.

14. Випускники Києво-Могилянської Академії та розвиток управлінської думки в Україні до середини ХІХ століття.

15. Наукові погляди Івана Васильовича Вернадського.

16. Наукові погляди Миколи Християновича Бунге.

17. Наукові погляди Михайла Івановича Туган-Барановського.

18. Менеджмент періоду промислової революції в Англії.

19. Індустріалізація в США: пріоритети управління і виробництва.

20. Формування менеджменту в США: Даніел Крей Маккалум, Генрі Варнум Пурр.

21. Поширення знань про управління. Виникнення освіти для менеджерів в США.

22. Фредерік Тейлор – творець наукового менеджменту. Наукові праці Ф.Тейлора.

23. Науковий менеджмент Генрі Ганта.

24. Наукові розробки подружнього союзу Френка і Ліліан Гілбрейт.

25. Гаррінгтон Емерсон: досягнення ефективності через організацію.

26. Принципи продуктивності Гаррінгтона Емерсона.

27. Анрі Файоль: особистість і кар’єра.

28. Принципи менеджменту. Елементи менеджменту.

29. Уніфікація завдань менеджменту. Ліндел Урвік.

30. Цілі організації і координація дій. Джеймс Муні.

31. Бюрократія як “ідеальний тип” адміністративної організації.

32. Елементи бюрократії.

33. Народження промислової психології. Гюго Мюнстерберг.

34. Філософ бізнесу Меррі Фоллет.

35. Хоторнські експерименти. Джорж Елтон Мейо.

36. Наукові погляди Фріца Ротлісбергера.

37. Людські відносини, лідерство і мотивація.

38. Організаційна інтеграція Честера Бернарда.

39. Теорія ієрархії потреб за Абрахама Маслоу.

40. Мотивація для самореалізації.

41. Теорія загальних систем Людвига фон Берталафі, Кеннета Боулдінга.

42. Концепція управління згідно з цілями Пітера Друкера.

43. Модель “Мак-Кінсі 7С” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.

44. Концепція стратегічного управління Ігора Ансоффа.

45. Стратегія функціонування Майкла Портера.

46. Сучасні стратегії розвитку.

47. Особливості і тенденції сучасного менеджменту.

48. Теорія “поведінки людини” Кріса Арджиріса.

49. Теорія “Х” та “У” Дугласа Мак-Грегора.

50. Теорія “Z” Вільяма Оучі.

51. Розвиток національно обумовленої управлінської думки.

52. Концепція “Організаційного управління” О.О. Богданова.

53. Концепція “Фізіологічного оптимуму” О.А. Єрманського (Малиновського).

54. Концепція  “Вузької бази” О.К. Гастєва.

55. Концепція “Організаційної діяльності” П.М. Керженцева. 

56. “Соціально-трудова концепція управління виробництвом” Н.А. Вітке.

57. “Теорія адміністративної ємності” Ф.Р. Дунаєвського.

58. Управлінська думка повоєнного періоду.

59. Професіоналізація менеджменту в Україні.

60. Бізнес-освіта в умовах професіоналізації менеджменту.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна література

  1. Андрушків Б. М, Кузьмін О. Є Основи менеджменту. Львів, 1995.
  2. Веснин В, Р. Основы менеджмента: Учебник. М., 1996.
  3. Виханский О. С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 2002. – 528 с.
  4. Герчикова И. Менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 485 с.
  5. Дідковська Л.Г., Гордієнко П.Л. Історія вчень менеджменту: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2008.
  6. Дункан Дж. У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики. М.,1996.
  7. История менеджмента: Учеб. пособие / Под ред. Д. В. Валового. М„ 1997.
  8. Классики менеджмента / Под ред. М. Уорнера / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2001. – 1168 с.
  9. Кредисов А.І. Історія вчень менеджменту: Підручник. – К.: Знання України, 2001. – 300 с.

10. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с анг. – М.: Дело, 1992. – 620 с.

11. Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд, І. О. Слєпов, Пер. з рос. Л, І. Козій, М. І. Матрохіпа, П. Л. Пироженко, К., 1993.

12. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчаль­них закладів. — К.: «Кондор», 2003 — 556 с.

13. Родченко В.В., Новак В.О. Менеджмент: Навчальний посібник: — К.: НАУ, 2001.- 400 с.

14. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидат, 2003. – 464 с.

15. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: підручник. – К.: Академвидат, 2003. – 608 с.

16. Шегда А.В. Основы менеджмента: Учебное пособие. – К.: Товариство “Знання”, КОО,1998. –512 с.

Додаткова література

17. Абалкин Л. Экономические воззрения и государственная деятельность С. Ю. Витке // Вопросы экономики. — 1999. — № 4.

18. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1989. -397с.

19. Антология экономической классики, В. Петти. А. Смит, Д. Рикардо. — М..1993.

20. Белогуров В.П. Основы управления. – Х.: Консум, 2003. – 240 с.

21. Бондарь Н.П., Васюхин О.В., Голубев А.А., Подлесных В.И. Эффективное управление фирмой: современная теория и практика. – СПб.: Бизнес-пресса, 1999.

22. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала. – М.: МНИИ, 1996.

23. Дракер П. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. – М.: Технолог. шк. бизнеса, 1993. – 132 с.

24. Ру Домінік, Сульє Даніель Управління / Пер. з фр. – К.: Основи, 1995. – 442 с.

25. Історія економічної думки України / За ред. p. X. Васильєвої. К., 1993.

26. Комаров А.Г., Кудашев А.Р., Брандукова А.А., Муфтиев Г.Г. Современный менеджмент: теория и практика / Под ред. А.Г. Комарова , Г.Г. Муфтиева. – СПб.: Питер, 2004. – 432 с.

27. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1981. – 398 с.

28. Литература Древнего Востока. Иран. Индия. Китай: Тексты. М.. 1986.

29. Оучи У.Г. Методы организации производства: японский и американский подходы / Пер. с англ. – М., 1993.

30. Оуэн Р. Избранные сочинения. М., 1950. Т. 1.

31. Паркинсон С. Эти непонятные японцы. Принципы японского управления. – М.: Технол. Шк. Бизнеса, 1991. – 196 с.

32. Паркинсон С.Н., Рустомджи М.К. Искусство управления. – М.: Агентство «Фаир», 1997.

33. Питер Л.Дж. Принцип Питера. – М.: Прогресс, 1990.

34. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления: Опыт лучших компаний. – М.: Прогресс, 1986. – 418 с.

35. Санталайнен Т., Водтилайнен Є., Поренне Л., Ниссинен Й.Х. Управление по результатам: Пер. с фин. / Общ. ред. и предисл. Я.А. Леймана. – М.: Прогресс, 1993. – 352 с.

36. Современное управление. Энциклопедический справочник. Том первый. – М.: «Издатцентр». 1997. – 584 с.

37. Уткин Э. А. История менеджмента. М., 1997.

38. Файолъ А., Емерсон Г., Тейлор Ф., Форд Г: Управление — это наука и искусство. М., 1992.

39. Фалмер Р. М. Энциклопедия современного управлении В 5-ти т. М., 1992.

40. Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2-х ч. М., 1980.

Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Епідеміологія ”

Підготовлено: докт.біол.наук, проф. Баєвою Оленою Вікторівною 

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного та медичного менеджменту (Протокол №6 від 17 січня 2011 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

 Навчальна програма дисципліни “Епідеміологія ” ― К.: МАУП, 2011. – 25 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список літератури.

©       Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни “Епідеміологія” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент і адміністрування”, професійне спрямування Медичний та фармацевтичний менеджмент. Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни “Епідеміологія” після опанування студентами знань з курсів «Типові патологічні процеси», «Екологія з основами гігієни» та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як “Технологія надання медичних послуг”, «Організація терапевтичної допомоги», «Організація акушерсько-гінекологічної допомоги. Організація роботи пологових будинків», «Санітарно-епідеміологічне забезпечення роботи лікувально-профілактичних закладів», “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань з епідеміології. Формування умінь щодо комплексного планування усіх профілактичних та епідемічних заходів.

Студенти повинні знати:

1.  Теоретичні основи епідеміології як науки про епідемічний процес.

2.  Основи популяційного підходу до вивчення захворюваності на інфекційні та неінфекційні хвороби.

3.  Епідеміологічний метод дослідження, принципи формулювання гіпотез про фактори ризику захворюваності на окремі інфекційні хвороби.

4.  Сучасні засоби і методи імунопрофілактики, термінової профілактики, дезінфекції, стерилізації та дезінсекції.

5.  Особливості епідеміології і профілактики окремих інфекційних хвороб.

6.  Можливі епідемічні наслідки екстремальних ситуацій (стихійні лиха, радіаційне зараження).

Студенти повинні вміти:

1.  Обґрунтовувати причини та умови виникнення, механізм розвитку і прояви епідемічного процесу при окремих інфекційних хворобах.

2.  На прикладі окремих нозологічних форм інфекційних та неінфекційних хвороб визначити за статистичними даними рівень, структуру і динаміку захворюваності населення за територією, серед різних соціально – вікових груп і протягом часу та аналізувати отримані дані.

3.  Використовувати показники, які характеризують захворюваність населення, для формулювання гіпотез про фактори ризику та оцінювати ці гіпотези.

4.  Обстежити осередок інфекційної хвороби та проводити в ньому первинні протиепідемічні заходи.

5.  Визначити показання і методи та організувати проведення дезінфекції в лікувально-профілактичних, дитячих дошкільних закладах та в осередках інфекційних хвороб.

6.  Організувати проведення стерилізації в лікувально-профілактичних закладах та оцінювати її якість.

7.  Планувати та здійснювати виконання календаря щеплень, проводити імунопрофілактику, оцінювати їх якість і ефективність.

8.  Брати участь у проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках особливо небезпечних інфекцій та в екстремальних ситуаціях.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

„ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ”

Назва змістового модулю та теми
Змістового модуль 1. Епідеміологія як наука. Епідеміологічна характеристика основних інфекційних захворювань
Тема 1. Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров’я. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміологічного методу дослідження
Тема 2. Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.
Тема 3. Шляхи боротьби з інфекційними хворобами і проблема їх ліквідації. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.
Тема 4. Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій. Особливості епідеміології і профілактики тифо-паратифозних захворювань шигельозів, вірусних гепатитів А і Е та інші.
Тема 5. Епідеміологічна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Особливості епідеміології й профілактики грипу, дифтерії, кору, менінгококової інфекції
Тема 6. Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики.
Тема 7. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки).
Змістового модуль 2. Організація профілактичних та протиепідемічних заходів
Тема 8. Організація протиепідемічних заходів
Тема 9. Епідеміологічні наслідки стихійних лих. Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.
Тема 10. Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічнізаходи.

Разом годин:

Зміст дисципліни

„ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ”

Змістовий модуль 1. Епідеміологія як наука. Епідеміологічна характеристика основних інфекційних захворювань

Тема 1. Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров’я. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміологічного методу дослідження

Основні етапи розвитку епідеміології. Основоположник епідеміології як науки Д.К.Заболотний, розвиток епідеміології відомими вченими Л.В Громашевським, М.М.Соловйовим, В.О.Башеніним, Є.Н.Павловським, В.Д. Бєляковим та ін.

Предмет епідеміології. Поняття про епідемію. Епідемічний процес як процес виникнення і поширення інфекційних хвороб серед людей. Особливості епідемічного процесу при антропонозах, зоонозах і сапронозах. Безперервність епідемічного процесу при антропонозах.

Поняття про «інфекційну» та «неінфекційну» епідеміологію. Хвороба (організменний і суборганізменний рівень) і захворюваність (популяційний рівень) як узагальнені категорії медицини. Визначення понять: причини, умови, механізм розвитку та проявів хвороби і захворюваності. Поняття «етіологічний фактор» і «фактор ризику». Загальні ознаки інфекційних та неінфекційних хвороб – масовість, можливість вираження захворюваності у відповідних показниках, інкубаційний (латентний) період. Наявність збудника і заразність – специфічні особливості інфекційних хвороб, які відрізняють їх від неінфекційних хвороб.

Структура і зміст епідеміологічного методу дослідження. Описово-оціночний, аналітичний та експериментальний прийоми дослідження, прогнозування проявів епідемічного процесу. Можливість використання епідеміологічного методу для вивчення захворюваності та інших ознак, які характеризують здоров’я (смертність, інвалідізація та ін.) при неінфекційних хворобах.

Роль санітарно-епідеміологічної служби в організації, методичному забезпеченні та контролі за проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів, участь у них лікувальних закладів амбулаторно-поліклінічного типу і стаціонарів, а також населення.

Зв’язок епідеміології з мікробіологією, імунологією, профільними гігієнічними дисциплінами, соціальної гігієною та клінічними дисциплінами. Традиційні зв’язки епідеміології з клінікою інфекційних хвороб

 Деонтологічні особливості проведення окремих профілактичних та протиепідемічних заходів (забір епідеміологічного анамнезу, імунопрофілактика населення та ін.).

Література:[1,4,5,8,10]

Тема 2. Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.

Визначення понять «паразит» і » паразитарна система». Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб. Поняття про антропонози, зоонози та сапронози. Хвора людина і носій, їх епідеміологічна роль. Категорії носійства. Маніфестність інфекційних хвороб як прояв гетерогенності популяцій збудника хвороби і людей. Заходи щодо знезараження хворих та носіїв, як джерел збудників інфекційних хвороб.

Епідеміологічне значення тварин. Способи зараження людей від тварин. Роль гризунів як джерела збудників інфекційних хвороб для людини. Основи дератизації, поняття про заходи у вогнищах зоонозних інфекцій.

Теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб Л.В.Громашевського. Визначення понять: механізм, фактори і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб. Три фази механізму передачі. Закон відповідності механізму передачі первинній (епідеміологічний ) локалізації збудника в організмі людини. Типи механізмів передачі. Вертикальний механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Класифікація інфекційних хвороб.

Значення окремих видів комах (з родин вошей, мух, комарів, москітів і бліх) та кліщів як переносників збудників інфекційних хвороб, їх біолого-екологічні особливості.

Рушійні сили епідемічного процесу – джерело збудника інфекційної хвороби, механізм передачі збудника і сприйнятливість до хвороби населення.

Безперервність епідемічного процесу при антропонозах як результат взаємодії генотипово і фенотипово неоднорідних і динамічно мінливих за ознаками відношення один до одного популяцій паразита та людини в конкретних умовах соціального і природного середовища.

Епідемічний процес як соціально-біологічне явище. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес.

 Основні положення теорії саморегуляції паразитарних систем В.Д. Бєлякова.

Література:[1-4,6,8,11,13]

Тема 3. Шляхи боротьби з інфекційними хворобами і проблема їх ліквідації. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.

Плановість і комплексність усіх профілактичних та протиепідемічних заходів. Значення санітарного та епідеміологічного нагляду за комунальними, лікувально-профілактичними і дитячими дошкільними закладами, школами, промисловими підприємствами та інш.

Імунопрофілактика та термінова профілактика. Місце імунопрофілактики в системі профілактичних та протиепідемічних заходів. Інфекційні хвороби які керуються засобами імунопрофілактики. Активна і пасивна імунізація. Типи вакцинних препаратів, їх особливості. Сироватки, гаммаглобуліни, бактеріофаги. Способи введення препаратів. Поняття про «холодний ланцюг». Введення гетерогенних сироваток та імуноглобулінів з попередньою внутрішньошкірною пробою. Показання і протипоказання до імунопрофілактики. Абсолютні протипоказання щодо щеплення. Імунізація планова і за епідемічними показаннями. Післящеплені реакції: загальні і місцеві. Післящеплені ускладнення та їх профілактика.

Значення планової імунізації у профілактиці інфекційних захворювань. Організація планових щеплень. Складання планів імунопрофілактики. Відбір контингентів до планових щеплень і щеплень за епідемічними показаннями. Функції кабінету імунопрофілактики дитячої поліклініки. Методи оцінки імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації. Профілактика післящеплених ускладнень. Тактика щеплення дітей, які часто хворіють. Вакцинація за індивідуальною схемою, використання імуномодуляторів. Визначення імунного прошарку населення щодо інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики. Поняття про колективний імунітет.

Література:[1,3,5,7,8,12]

Тема 4. Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій. Особливості епідеміології і профілактики тифо-паратифозних захворювань шигельозів, вірусних гепатитів А і Е та інші.

Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій. Особливості джерела збудників інфекції. Механізм, фактори і шляхи передачі збудників. Основні заходи профілактики і боротьби з кишковими інфекціями.

Епідеміологічні особливості черевного тифу сьогодні. Методи активного виявлення хворих та бактеріоносіїв. Протиепідемічні заходи у вогнищах черевного тифу. Планові заходи щодо профілактики черевного тифу. Специфіка профілактики черевного тифу і паратифу А і В.

Можливість зараження дітей і осіб похилого віку, що страждають на різкі хронічні хвороби, контактно-побутовим і повітряно-пиловим шляхом. Профілактика і засоби боротьби з сальмонельозом.

Епідеміологічні особливості дизентерій та характеристика джерел інфекції, їх епідеміологічне значення. Протиепідемічні заходи у вогнищах, особливо в дитячих дошкільних закладах.

Характеристика джерел інфекції та шляхів передачі вірусних гепатитів А і Е. Протиепідемічні заходи у вогнищах. Методи раннього виявлення хворих. Заходи щодо профілактики вірусних гепатитів А і Е в дитячих закладах.

Література:[1,4,5,6,9,10-13]

Тема 5. Епідеміологічна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Особливості епідеміології й профілактики грипу, дифтерії, кору, менінгококової інфекції.

Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів. Особливості джерела збудників інфекції. Характеристики крапельного механізму передачі. Організація заходів щодо боротьби з грипом. Профілактика грипу в дитячих дошкільних, лікувальних закладах і на підприємствах. Вакцина і серопрофілактика грипу.

Епідеміологічні особливості сучасної дифтерії. Заходи у вогнищі дифтерії. Значення ранньої діагностики, раннього лікування специфічною сироваткою. Лабораторна діагностика, умови госпіталізації. Заходи щодо бактеріоносіїв. Профілактика дифтерій в дошкільних дитячих установах, школах, лікувальних установах. Контроль за правильністю проведення щеплень.

Епідеміологічне обстеження у вогнищах при захворюванні на кір і краснуху та заповнення відповідної документації. Розслідування випадків занесення інфекції у дитячі дошкільні установи, дитячі лікарні. Контроль за виконанням плану профілактичних щеплень проти кору.

Роль менінгококо носіїв і хворих на менінгококовий ринофаренгіт. Шляхи передачі інфекції, заходи у вогнищі. Профілактика менінгококової інфекції в дитячих закладах і гуртожитках.

Література:[1,3,4,5,8,10,12]

Тема 6. Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики.

Загальна характеристика рикетсіозів, їх збудників, механізму зараження.

 Епідемічний (вошивий) висипний тиф. Хвора людина — єдине джерело інфекції. Механізм передачі висипного тифу вошами. Сучасні особливості епідеміології висипного тифу. Епідеміологічні особливості хвороби Брилла – Цінсера. Профілактика і засоби боротьби з вошами. Значення раннього виявлення і госпіталізації хворих. Санітарна обробка під час прийому хворого. Заходи у вогнищах висипного тифу. Специфічна профілактика.

Види збудників малярії, цикли їх розвитку і механізм передачі. Небезпечність завезення малярії з тропічних і субтропічних країв. Основні принципи профілактики малярії.

Література:[1,3,5,8,9,13]

 

Тема 7. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки). Протиепідемічні заходи при них.

Проведення профілактичних заходів по карантинним інфекціям органами та установами охорони здоров’я, медслужбами інших міністерств та відомств по попередженню завозу і розповсюдження на Україні.

Комплекс санітарно-профілактичних і санітарно-карантинних заходів не виключає можливості появи окремих випадків карантинних захворювань. Організаційне забезпечення своєчасного виявлення перших випадків захворювання; своєчасного проведення повного комплексу заходів по ліквідації і ліквідації вогнища.

Література:[1,4,6,8,10,12]

 

Змістовий модуль 2. Організація профілактичних та протиепідемічних заходів

Тема 8. Організація протиепідемічних заходів

Основні етапи організації протиепідемічних заходів: Первинна ізоляція хворого. Встановлення діагнозу з наступною госпіталізацією і лікуванням. Повідомлення відповідних органів про захворювання. Карантинні заходи. Виявлення, ізоляція і лікування осіб які знаходились в контакті з хворими. Виявлення померлих, дослідження та захоронення трупів. Проведення дезінфекції вогнища. Вакцинація.        Обстеження на вібріононосійство у вогнищі холери з ізоляцією і лікуванням виявлених вібріононосіїв. Провізорна госпіталізація і обстеження всіх підозрілих на захворювання чумою, холерою, натуральною віспою. Організація санітарно-освітньої роботи.

Література:[1,4,5,8,10,13]

Тема 9. Можливі епідеміологічні наслідки стихійних лих. Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.

Причини виникнення і розвитку епідемій і епізоотій на територіях, які зазнали стихійного лиха або погіршення радіаційної ситуації. Механізм передачі збудників і його активізація при кишкових інфекціях внаслідок руйнування будівель, водопроводу, каналізації, підприємств харчування.

Особливості проявів епідемічного процесу при інфекціях дихальних шляхів, кров’яних та інфекціях зовнішніх покривів в екстремальних умовах. Вплив іонізуючого випромінювання на резистентність організму до інфекційних хвороб.

Поняття про біологічну зброю. Збудники інфекційних хвороб, які можуть бути використані як біологічна зброя. Особливості перебігу штучно викликаного епідемічного процесу. Термінова індикація біологічної зброї.

Санітарно-епідеміологічний стан і методи його оцінки у зонах стихійних лих. Санітарно-епідеміологічна розвідка на цих територіях, її особливості. Протиепідемічні заходи щодо обмеження, локалізації і ліквідації осередків інфекційних захворювань, їх ефективність під час екстремальних ситуацій.

Протиепідемічна робота як одна із складових частин системи термінової медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Використання санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних закладів в епідемічно не благополучних районах. Організація та проведення санітарно-профілактичних заходів. Засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Евакуація поранених і хворих в лікувальні заклади із зон землетрусів та вогнищ радіаційних уражень. Організація протиепідемічних заходів щодо запобігання завозу і поширення інфекційних хвороб із зон екстремальних ситуацій на інші території країни.

Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК), її склад і функції в межах району, міста, області, країни. Організація комплексу протиепідемічних заходів за участю лікувальної, санітарно-епідеміологічної, лабораторної, адміністративно-господарчої та інших служб, які формуються при штабі НПК.

Література:[1,3,5,8,10]

 Тема 10. Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні заходи.

Епідеміологічна характеристика госпітальних інфекцій. Особливості збудників. Джерело збудників інфекції і фактори передачі. Прояви епідемічного процесу. Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.

Література:[1,2,5,9,11,13]

методичні вказівки до виконання контрольної роботи 

Контрольна робота виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент і адміністрування” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Епідеміологія”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі Адміністративного та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи
А,Б, 1
В,Г, 2
Д,Е,Є, 3
Ж,З,І,Ї,Й, 4
К,Л, 5
М,Н, 6
О,П, 7
Р, С, 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

 

 Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни “Епідеміологія ”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації ( або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

Правила оформлення звіту про виконання індивідуального семестрового завдання

Звіт про виконання індивідуального семестрового завдання повинен мати вигляд аналітичного реферату.

Після ознайомлення з темою індивідуального семестрового завдання складається його попередній план. Як правило, робота складається з ІV розділів: вступу; основної частини; висновків та списку літератури.

Кількість розділів в семестровому завданні необмежена і залежить від теми та характеру висвітлення питання.

Індивідуально обрану тему та її план необхідно детально погодити з професором чи доцентом, що викладає дану навчальну дисципліну.

Для складання плану індивідуальної семестрової роботи необхідне систематичне і ретельне вивчення літератури: монографій; журнальних статей; збірників; матеріалів симпозіумів та наукових конференцій.

Всі використані у семестровій роботі літературні джерела систематизуються в список літератури, що складає ІV розділ. Нижче подані зразки посилань на різні літературні джерела.

Посилання на монографію (наукова праця, що присвячена вивченню однієї теми).

А: Монографії, що мають від 1 до 3 авторів:

Войтенко В.П. Смертність і тривалість життя: аналіз та прогноз. – К.: Здоров’я, 1990. – 173 с.

Б: Монографії, що мають 4 і більше авторів:

Структура наследственной патологии //Л.П. Назаренко , О.А. Острецов, Лисицин З.Т., Хакимова О.В. /Под ред. Б.Е. Тимофеева. – М.: Медицина, 1993. – 264 с.

Посилання на збірник наукових праць: (посилання робиться на складову частину збірника: розділ чи главу, що мають окремих авторів).

Шандала М.Г., Звиняцковский Л.И. Комплексное влияние природных и антропогенных факторов окружающей среды на здоровье населения //Медико-географическое районирование и прогнозирование здоровья популяции. – Новосибирск: Наука, 1981. – с. 31-47.

Посилання на журнальні статті:

—   на вітчизняні або російські журнали

Тонкова Р.В., Чернюк Т.Л., Голубева Л.Г. Здоровье и развитие детей /Педиатрия. – 1989. — №9. – с. 30-34.

Посилання на перекладні видання

Фолков Б., Нил Э. Кровообращение: Перевод с англ. – М.: Мир, 1976. – 392 с.

Посилання на багатотомні видання

—   Теоретическая медицина и педиатрическая практика. В 13 т. /АМН СССР. Ин-т педиатрии. – М., 1980. — Т.12. — 312 с.

—   Физиология человека: Пер. с англ.: В 4 т./ Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса. — М.: Мир, 1986. — Т.3: Кровь. Кровообращение. Дыхание. — 287 с.

Посилання на довідники та словники:

—   авторське видання:

Биохимический справочник /Сост. Н.Е. Кучеренко, Р.П. Виноградова. – 1-е изд. – К.: Вища школа, 1979. – 304 с.

— Видання групи авторів під редакцією:

Аллергология: Словарь-справочник/ Отв. ред. Н.М.Бережная. — К.: Наукова думка, 1986. — 445 с.

Посилання на енциклопедії:

Конлев Б.В., Салищев В.Э. Кровопускание// БМЭ. – 3-е изд. – М., 1980. – Т.12. – С.86-87.

Список літератури наводиться в алфавітному порядку мовою даного видання.

У вступі, що повинен бути коротким та лаконічним (1-1,5 стор.), як правило, розкривається актуальність даної проблеми для управління у сфері охорони здоров¢я. Можна наводити окремі історичні відомості, якщо вони підкреслюють багаторічну актуальність теми.

Основна частина роботи повинна включати декілька розділів. В разі необхідності їх можна розбивати на підрозділи, що повинно бути відображено у плані роботи. Викладення матеріалу в основній частині семестрової роботи повинно бути цілісним та послідовним. При розкритті теми не слід обмежуватись простим переліком літературних джерел та вкладених у них даних досліджень. За найбільш принциповими моментами необхідно зробити узагальнення, відобразити своє ставлення до того чи іншого положення.

Якщо в літературі існує кілька протилежних думок із того чи іншого питання, потрібно проаналізувати позитивні та негативні особливості кожного напрямку. Під час написання семестрової роботи потрібно також підкреслювати відсутність достатніх відомостей або розробок з обраної тематики.

При написанні основної частини семестрового завдання необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання.

Посилання на літературні джерела в тексті семестрової роботи слід зазначати у квадратних дужках із зазначенням номеру за Списком використаної літератури.

Висновок індивідуальної семестрової роботи, як правило, становить 0,5 – 1 сторінки, проте виділяється в окрему главу і має велику вагу при остаточній оцінці роботи.

У висновку робиться короткий аналіз викладеного у попередніх главах матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Семестрову індивідуальну роботу друкують машинописним способом, за допомогою комп’ютера або пишуть “від руки” українською мовою.

Текст повинен бути оформлений на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 2 міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці.

Обсяг семестрової роботи повинен становити 20 — 25 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Знаки, що відсутні на машинці, вписуються від руки чорними чорнилами (туш, паста, фломастер, ін.).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 варіанту  

Аналітичне завдання

1 Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров¢я..
2 Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу.
3 Шляхи боротьби з інфекційними і проблема їх ліквідації.
4 Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій.
5 Епідеміологічна характеристика грипу
6 Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій.
7 Карантинні інфекції .Протиепідемічні заходи.
8  Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.
9 Госпітальні інфекції.
10 Епідеміологічний нагляд

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Основні етапи розвитку епідеміології.
  2. Основоположник епідеміології як науки Д.К.Заболотний.
  3. Розвиток епідеміології Л.В Громашевським, М.М.Соловйовим, В.О.Башеніним, Є.Н.Павловським, В.Д. Бєляковим
  4. Предмет епідеміології.
  5. Епідемічний процес як процес виникнення і поширення інфекційних хвороб серед людей. О
  6. Особливості епідемічного процесу при антропонозах, зоонозах і сапронозах.
  7. Безперервність епідемічного процесу при антропонозах.
  8. Поняття про «інфекційну» та «неінфекційну» епідеміологію.
  9. Хвороба (організменний і суборганізменний рівень) і захворюваність (популяційний рівень) як узагальнені категорії медицини.
  10. Визначення понять: причини, умови, механізм розвитку та проявів хвороби і захворюваності.
  11. Поняття «етіологічний фактор» і «фактор ризику».
  12. Загальні ознаки інфекційних та неінфекційних хвороб – масовість, можливість вираження захворюваності у відповідних показниках, інкубаційний (латентний) період.
  13. Структура і зміст епідеміологічного методу дослідження.
  14. Роль санітарно-епідеміологічної служби в організації, методичному забезпеченні та контролі за проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів.
  15. Зв’язок епідеміології з мікробіологією, імунологією, профільними гігієнічними дисциплінами, соціальної гігієною та клінічними дисциплінами.
  16. Деонтологічні особливості проведення окремих профілактичних та протиепідемічних заходів
  17. Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб.
  18. Маніфестність інфекційних хвороб як прояв гетерогенності популяцій збудника хвороби і людей.
  19. Заходи щодо знезараження хворих та носіїв, як джерел збудників інфекційних хвороб.
  20. Епідеміологічне значення тварин. Способи зараження людей від тварин.
  21. Основи дератизації, поняття про заходи у вогнищах зоонозних інфекцій.
  22. Теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб Л.В.Громашевського.
  23. Визначення понять: механізм, фактори і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.
  24. Класифікація інфекційних хвороб.
  25. Рушійні сили епідемічного процесу, механізм передачі збудника і сприйнятливість до хвороби населення.
  26. Епідемічний процес як соціально-біологічне явище. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес.
  27. Плановість і комплексність усіх профілактичних та протиепідемічних заходів.
  28. Значення санітарного та епідеміологічного нагляду за комунальними, лікувально-профілактичними і дитячими дошкільними закладами, школами, промисловими підприємствами
  29. Імунопрофілактика та термінова профілактика.
  30. Показання і протипоказання до імунопрофілактики.
  31. Імунізація планова і за епідемічними показаннями.
  32. Післящеплені реакції: загальні і місцеві.
  33. Ускладнення після щеплення та їх профілактика.
  34. Значення планової імунізації у профілактиці інфекційних захворювань.
  35. Організація планових щеплень.
  36. Складання планів імунопрофілактики.
  37. Відбір контингентів до планових щеплень і щеплень за епідемічними показаннями.
  38. Функції кабінету імунопрофілактики дитячої поліклініки.
  39. Методи оцінки імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації.
  40. Профілактика післящеплених ускладнень.
  41. Тактика щеплення дітей, які часто хворіють.
  42. Вакцинація за індивідуальною схемою, використання імуномодуляторів.
  43. Визначення імунного прошарку населення щодо інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики.  
  44. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій. Особливості джерела збудників інфекції.
  45.  Основні заходи профілактики і боротьби з кишковими інфекціями.
  46. Епідеміологічні особливості черевного тифу. Методи активного виявлення хворих та бактеріоносіїв.
  47. Протиепідемічні заходи у вогнищах черевного тифу.
  48. Профілактика і засоби боротьби з сальмонельозом.
  49. Епідеміологічні особливості дизентерій та характеристика джерел інфекції, їх епідеміологічне значення. Протиепідемічні заходи у вогнищах, особливо в дитячих дошкільних закладах.
  50. Характеристика джерел інфекції та шляхів передачі вірусних гепатитів А і Е.
  51. Заходи щодо профілактики вірусних гепатитів А і Е в дитячих закладах.
  52. Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів. Особливості джерела збудників інфекції. Характеристики крапельного механізму передачі.
  53. Організація заходів щодо боротьби з грипом.
  54. Профілактика грипу в дитячих дошкільних, лікувальних закладах і на підприємствах. Вакцина і серопрофілактика грипу.
  55. Епідеміологічні особливості сучасної дифтерії. Заходи у вогнищі дифтерії. Значення ранньої діагностики, раннього лікування специфічною сироваткою.
  56. Профілактика дифтерій в дошкільних дитячих установах, школах, лікувальних установах. Контроль за правильністю проведення щеплень.
  57. Епідеміологічне обстеження у вогнищах при захворюванні на кір і краснуху та заповнення відповідної документації. Контроль за виконанням плану профілактичних щеплень проти кору.
  58.  Профілактика менінгококової інфекції в дитячих закладах і гуртожитках.
  59. Загальна характеристика рикетсіозів, їх збудників, механізму зараження.
  60. Епідемічний (вошивий) висипний тиф. Механізм передачі висипного тифу вошами. Сучасні особливості епідеміології висипного тифу.Заходи у вогнищах висипного тифу. Специфічна профілактика.
  61. Види збудників малярії, цикли їх розвитку і механізм передачі.Основні принципи профілактики малярії.
  62. Проведення профілактичних заходів по карантинним інфекціям органами та установами охорони здоров’я, медслужбами інших міністерств та відомств по попередженню завозу і розповсюдження на Україні.
  63. Комплекс санітарно-профілактичних і санітарно-карантинних заходів не виключає можливості появи окремих випадків карантинних захворювань.
  64. Організаційне забезпечення своєчасного виявлення перших випадків захворювання; своєчасного проведення повного комплексу заходів по ліквідації і ліквідації вогнища.
  65. Основні етапи організації протиепідемічних заходів.
  66. Провізорна госпіталізація і обстеження всіх підозрілих на захворювання чумою, холерою, натуральною віспою.
  67. Організація санітарно-освітньої роботи.
  68. Причини виникнення і розвитку епідемій і епізоотій на територіях, які зазнали стихійного лиха або погіршення радіаційної ситуації.
  69. Механізм передачі збудників і його активізація при кишкових інфекціях внаслідок руйнування будівель, водопроводу, каналізації, підприємств харчування.
  70. Особливості проявів епідемічного процесу при інфекціях дихальних шляхів, кров’яних та інфекціях зовнішніх покривів в екстремальних умовах.
  71. Вплив іонізуючого випромінювання на резистентність організму до інфекційних хвороб.
  72. Поняття про біологічну зброю. Збудники інфекційних хвороб, які можуть бути використані як біологічна зброя.
  73. Особливості перебігу штучно викликаного епідемічного процесу.
  74. Термінова індикація біологічної зброї.
  75. Санітарно-епідеміологічний стан і методи його оцінки у зонах стихійних лих.
  76. Санітарно-епідеміологічна розвідка у зонах стихійних лих, її особливості.
  77. Протиепідемічні заходи щодо обмеження, локалізації і ліквідації осередків інфекційних захворювань, їх ефективність під час екстремальних ситуацій.
  78. Протиепідемічна робота як одна із складових частин системи термінової медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.
  79. Використання санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних закладів в епідемічно не благополучних районах.
  80. Організація та проведення санітарно-профілактичних заходів. Засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
  81. Евакуація поранених і хворих в лікувальні заклади із зон землетрусів та вогнищ радіаційних уражень.
  82. Організація протиепідемічних заходів щодо запобігання завозу і поширення інфекційних хвороб із зон екстремальних ситуацій на інші території країни.
  83. Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК), її склад і функції в межах району, міста, області, країни.
  84. Організація комплексу протиепідемічних заходів за участю лікувальної, санітарно-епідеміологічної, лабораторної, адміністративно-господарчої та інших служб, які формуються при штабі НПК.
  85. Епідеміологічна характеристика госпітальних інфекцій.
  86. Особливості збудників госпітальних інфекцій.
  87. Джерело збудників госпітальних інфекцій і фактори передачі.
  88. Прояви епідемічного процесу госпітальних інфекцій.
  89. Профілактичні та протиепідемічні заходи госпітальних інфекцій
  90.  Епідеміологічний нагляд як захід боротьби з госпітальними інфекціями.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна література:

1.      М.А.Андрейчин, Копча В.С. Епідеміологія. Підручник.–Тернопіль Укрмедкнига, 2000.– 382 с.

2.      Й.П.Ковальський, М.П.Ковальська, І.Г.Гайдучок. Загальна епідеміологія. Видавництво „Медицина світу”, 1999.– 175 с.

3.      К.М.Синяк, В.М.Гирін “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1998.

4.      К.М.Синяк (під ред.) “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1993.

Додаткова література:

5.      Громашевский Л.В. Общая эпидемиология. – М.: Медицина, 1965.

6.      Гандельсман Б.И. Дезинфекционное дело. – М.: Медицина, 1971.

7.      Павлов А.В., Синяк К.М. Справочник по эпидемиологии.– К.: Здоровье, 1983.

8.      Покровский В.И. (под ред.) Руководство по эпидемиологии инфекцион-ных болезней. – М.: Медицина, 1993.

9.      Синяк К.М. (под ред.) Эпидемиология вирусных инфекций.– К.: Здоровье, 1984.

10.     Шабловская Е.А., Чудная Л.М. Управляемые инфекции.– К.: Здоровье, 1984.

11.     Яфаев Р.Х., Зуева Л.П. Эпидемиология внутрибольничной инфекции. – М.: Медицина, 1989.

12.     И.И. Елкин. Руководство по практическим занятиям по эпидемиологии. – М.: Медицина, 1975.

13.     Э.Н.Шляхов Практическая эпидемиология. Кишинев: Штиинца, 1986.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий