Навчальна програма дисципліни “Управління виробничими конфліктами”

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцент кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Лазоренко Ларисою Віталіївною.

 

         Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №4 від 24 листопада 2010 р.)

 

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

Лазоренко Л.В. Навчальна програма дисципліни “Управління виробничими конфліктами”. ― К.: МАУП, 2011. – 15 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список ї літератури

©       Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

І. Мета, завдання і змістові модулі дисципліни.

 

Метою вивчення курсу “Управління виробничими конфліктами” є засвоєння студентами МАУП основ видів виробничих конфліктів, а також з’ясування місця цієї дисципліни як складової сучасної теорії управління бізнесом. Водночас актуальним є і вироблення у студентів вміння адаптуватися у трудових відносинах, що забезпечують діяльність організації, ознайомлення з методологією комплексного управління виробничими конфліктами, що передбачає полідисциплінарний синтетичний підхід до даної проблематики, а також збагачення загальної культури та навичок мислення студентів.

Завдання: виявлення закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків та альтернативності запобігання та управління виробничими конфліктами. Сучасна цивілізація ввела до наукового обігу багато нових понять, методологічних принципів, нетрадиційних підходів та ідей. Їх пізнання, вивчення явищ, факторів; економічних, соціологічних, статистичних даних залучає студента до способу мислення і культури постіндустріальних країн, полегшує процес орієнтації у складних економічних процесах сучасного світу. До завдань курсу входить також оволодіння студентами вміння практично застосовувати набуті теоретичні знання в системі управління виробничми конфліктами.

Змістовні модулі:

Змістовий модуль 1. Суть та види виробничих конфліктів 

  • Історична природа конфлікту
  • Класифікація та структура конфліктів
  • Роль внутрішньоособистісного конфлікту в управлінні виробничими конфліктами
  • Міжособистісні виробничі конфлікти

Змістовий модуль 2. Методологічні аспекти управління виробничими конфліктами

  • Роль керівника в управлінні виробничими конфліктами
  • Культура організації праці та виробництва
  • Правове регулювання виробничих конфліктів
  • Прогнозування і профілактика виробничих конфліктів
  • Методи управління виробничими конфліктами

Міжпредметні зв’язки:

 Дисципліна “Управління виробничими конфліктами” вивчається на основі базової загальноекономічної та правової підготовки студентів, вивчення курсу “Основи менеджменту”, «Організаційна поведінка», «Менеджмент організацій», «Управління персоналом» тощо.


ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

“УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧМИ КОНФЛІКТАМИ”

п/п Назва змістового модулю та теми
Змістовий модуль 1. Суть та види виробничих конфліктів 
1. Історична природа конфлікту
2 Класифікація та структура конфліктів
3 Роль внутрішньоособистісного конфлікту в управлінні виробничими конфліктами
4 Міжособистісні виробничі конфлікти
Змістовий модуль 2. Методологічні аспекти управління виробничими конфліктами
5 Роль керівника в управлінні виробничими конфліктами
6 Культура організації праці та виробництва
7 Правове регулювання виробничих конфліктів
8 Прогнозування і профілактика виробничих конфліктів
9 Методи управління виробничими конфліктами

 

Разом годин:


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Суть та види виробничих конфліктів

Тема 1. Історична природа конфлікту 

Сутність конфлікту. Соціальна природа конфлікту та основні етапи її розвитку. Психологічна природа конфлікту та основні етапи її становлення. Теорії Л. Козера, Р. Дарендорфа, Г. Зіммела. Теорії Е.Едісона, теорія З. Фрейда, М.

Особливості виробничого конфлікту, причини його виникнення Роль виробничих конфліктів в трудових стосунках.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

Тема 2. Класифікація та структура конфліктів 

Класифікація конфліктів за причинами виникнення. Класифікація конфліктів за предметом. Класифікація конфліктів за змістом. Класифікація виробничих конфліктів.

Основні етапи розвитку конфлікту. Складові структури конфлікту. Особливості перебігу виробничих конфліктів, конфліктів в організаціях, групових та між групових конфліктів. Після конфліктний синдром.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

 

Тема 3. Роль внутрішньоособистісного конфлікту в управлінні виробничими конфліктами

         Суть та види внутрішньоособистісних конфліктів. Способи запобігання та подолання внутрішньоособистісних конфліктів. Методи самоаналізу.

         Умови виникнення внутрішньоособистісних конфліктів. Причини внутрішньоособистісних конфліктів. Вплив внутрішньоособистісних конфліктів на продуктивність праці та ефективність діяльності підприємства Позитивні та негативні наслідки внутрішньоособистісного конфлікту.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

Тема 4. Міжособистісні виробничі конфлікти

 Суть та види міжособистісних конфліктів. Причини виникнення міжособистісних конфліктів. Особливості виробничих міжособистісних конфліктів. Причинних факторів міжособистісних конфліктів.

Поведінка людини в конфліктних ситуаціях: уникнення, діалог, боротьба.

Психологічний вплив у міжособистісних стосунках. Способи протистояння психологічному впливу. Методи подолання та запобігання міжособистісним конфліктам

Література [3, 4, 6, 7, 8, 9, 15, 16, 17, 18]

Змістовий модуль 2. Методологічні аспекти управління виробничими конфліктами

Тема 5. Роль керівника в управлінні виробничими конфліктами

Особливості управлінського спілкування: типи особистостей в управлінському спілкуванні, закономірності між особових стосунків, принципи управлінського спілкування, моральні аспекти управлінських рішень. Методики визначення особистісних якостей співробітника: анкетування, соціометрія, тестування та ін. Культурно-виробничий потенціал працівника. Психологізація управління. Компоненти управлінських дій. Духовна культура та моральні якості керівника. Прояви культури керівника в моделях його поведінки у виробничому процесі.

Література [6, 7, 8, 15, 1, 176]

Тема 6. Культура організації праці та виробництва

Наукова організація праці. Системне використання особистісних та групових якостей персоналу. Горизонтальні та вертикальні системи організації праці та виробництва. Контекстуальні навички персоналу як елемент організаційної культури. Культура умов праці та її безпека. Соціально-економічні, організаційно-технічні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні умови праці.

Література [1, 2, 3, 5, 7, 14, 18]

Тема 7. Правове регулювання виробничих конфліктів

         Основи трудового законодавства. Кодекс Законів про працю. Закон України «Про оплату працю». Закон України «Про відпустки». Особливості галузевого законодавства.

         Права та обов’язки працівників Трудова дисципліна. Правове врегулювання конфліктних ситуацій на підприємствах. Наслідки правопорушень. Захист прав працівників.

         Профспілки та їх роль у вирішенні виробничих конфліктів.

Література [1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 14]

 

Тема 8. Прогнозування і профілактика виробничих конфліктів

         Суть та складові прогнозування виробничих конфліктів. Технологія запобігання конфліктів. Поради щодо безконфліктного спілкування. Конфліктогени та їх роль у провокуванні конфліктних ситуацій.

         Типи конфліктних особистостей. Способи і прийоми впливу на поведінку опонента у конфліктних ситуаціях. Стресостійкість як засіб запобігання конфліктів: суть та фази стресу.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

Тема 9. Методи управління виробничими конфліктами

Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях: стиль конкуренції, стиль уникнення, стиль пристосування, стиль співробітництва, стиль компромісу.

Способи розв’язання виробничих конфліктів. Умови вирішення виробничих конфліктів. Технології компромісу і співробітництва: техніка ПРІНС, техніка «Торг», техніка принципових переговорів, техніка відкритої розмови, техніка „Участь третьої сторони”.

Література [6, 7, 8, 9, 16]

ЗАВДАННЯ  ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Варіант 1.

  1. Методи прогнозування конфліктів.
  2. Суть та види внутрішньоособистісного конфлікту.
  3. Техніка «Торг».

 

Варіант 2.

  1. Суть та види міжособистісного конфлікту.
  2. Методи психологічного впливу
  3. Техніка ПРІНС

 

Варіант 3.

  1. Причини внутрішньо особистісного конфлікту.
  2. Способи запобігання психологічному впливу.
  3. Техніка відкритої розмови.

 

Варіант 4.

  1. Суть та природа конфлікту.
  2. Роль керівника у подоланні конфлікту.
  3. Техніки компромісу.

 

Варіант 5.

  1. Методи подолання та запобігання внутрішньо особистісного конфлікту.
  2. Команда та її роль у вирішенні виробничого конфлікту.
  3. Техніка принципових переговорів.

 

 

Варіант 6.

  1. Причини міжособистісних конфліктів.
  2. Структура конфлікту.
  3. Техніка «третьої сторони».

 

Варіант 7.

  1. Класифікація конфліктів.
  2. Умови перебігу внутрішньо особистісного конфлікту.
  3. Профілактика конфліктів

 

Варіант 8.

  1. Роль організаційної культури в управлінні виробничими конфліктами
  2. Особливості міжособистісних конфліктів
  3. Типи керівників

 

Варіант 9.

  1. Діагностика конфліктів
  2. Стилі розв’язання міжособистісних конфліктів
  3. Характеристики конфліктуючих сторін

 

Варіант 10

  1. Правила поведінки в конфліктній ситуації
  2. Організації по вирішенню конфліктів
  3. Методи посередника

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Суть та природа конфлікту.

  1. Методи дослідження конфліктів.
  2. Особливості виробничих конфліктів.
  3. Причини конфліктів. Сигнали конфліктів.
  4. Класифікація конфліктів.
  5. Діагностика конфліктів.
  6. Динаміка конфлікту.
  7. Внутрішньоособистісний конфлікт та його структура.

9. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів.

  1. Методи управління внутрішньоособистісними конфліктами.
  2. Діагностика внутрішньоособистісного конфлікту.
  3. Шляхи вирішення внутрішньоособистісних конфліктів.
  4. Причини конфліктів у трудових колективах.
  5. Міжособистісні конфлікти та їх типологія.
  6. Конструктивні та неконструктивні конфлікти.
  7. Стилі розв’язання міжособистісних конфліктів.
  8. Профілактика та прогнозування конфліктів на підприємстві.
  9. Посередництво у конфлікті.
  10. Методи посередника.
  11. Групові конфлікти.
  12. Причини міжгрупових конфліктів.
  13. Лідер і група. Стилі лідерства.
  14. Картографія міжгрупового конфлікту.
  15. Співробітництво як шляхи розв’язання міжгрупових конфліктів.
  16. Картографія виробничого конфлікту.
  17. Методи прогнозування конфліктних ситуацій.
  18. Стратегії, принципи та моделі попередження конфліктів: пом’якшення, трансформація, усунення та ін.
  19. Правила поведінки в конфліктній ситуації.
  20. Організації по вирішенню конфліктів.
  21. Правила подолання психологічних бар’єрів у процесі суперечок.
  22. Перетворення конфліктних ситуацій у творчі можливості.
  23. Формування творчого середовища особистістю та використання існуючого для самореалізації.
  24. Динаміка внутрішньоособистісного конфлікту.
  25. Правила спілкування з конфліктогенною особистістю.
  26. Способи управління конфліктною ситуацією.
  27. Наслідки стихійного розвитку конфлікту.
  28. Конструктивна та деструктивна мета ведення дискусії.
  29. Особливості ведення переговорів.
  30. Стилі розв’язання конфліктних ситуацій.
  31. Ескалація конфлікту.
  32. Умови вирішення конфлікту між керівником і підлеглим.
  33. Вимоги до поведінки в конфлікті.
  34. Джерела конфліктів.
  35. Прийоми приглушення конфлікту.
  36. Дискусія в процесі вирішення конфлікту.
  37. Групи і команди та їх роль у вирішенні конфліктів.
  38. Причини об’єднання людей у групи та команди.
  39. Типи груп і команд: функціональна група, неформальна група і цільова група.
  40. Чинники, що зумовлюють виникнення конфліктів у виробничих підрозділах.
  41. Основні відмінності групових та між групових конфліктів.
  42. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
  43. Види групових ролей: цільові, підтримуючі, негативні ролі.
  44. Згуртованість груп. Типи згуртованості.
  45. Модель групової поведінки Д.Хоманса.
  46. Дії менеджера щодо підвищення або зниження рівня конфліктності в організації.
  47. Стадії становлення та розвитку колективу: формування притирання, нормалізації, повної інтеграції.
  48. Гуртки якості.
  49. Техніка ПРІНС
  50. Технології компромісу
  51. Технології співробітництва в конфліктних ситуаціях.
  52. Вимоги до поведінки в конфлікті.
  53. Джерела конфліктів.
  54. Прийоми приглушення конфлікту.
  55. Дискусія в процесі вирішення конфлікту.
    1. Групи і команди та їх роль у вирішенні конфліктів.
    2. Причини об’єднання людей у групи та команди.
    3. Типи груп і команд: функціональна група, неформальна група і цільова група.
    4. Чинники, що зумовлюють виникнення конфліктів  у виробничих підрозділах.
    5. Основні відмінності групових та між групових конфліктів.
    6. Чинники, що впливають на ефективність роботи групи.
    7. Види групових ролей: цільові, підтримуючі, негативні ролі.
    8. Згуртованість груп. Типи згуртованості.
    9. Модель групової поведінки Д.Хоманса.
    10. Дії менеджера щодо підвищення або зниження рівня конфліктності в організації.
    11. Історія розвитку та становлення культури організації праці
      1. Керівна праця і організаційна культура виробництва
      2. Стадії становлення та розвитку колективу: формування притирання, нормалізації, повної інтеграції.
      3. Профспілки та їх роль у вирішенні виробничих конфліктів
      4. Закон України «Про оплату праці»
      5. Кодекс законів про працю
      6. Закон України «Про відпустки»
      7. Гуртки якості.
      8. Типові конфліктогени
      9. Техніка ПРІНС
      10. Технології компромісу
      11. Технології співробітництва в конфліктних ситуаціях.
      12. Техніка “Торг»
      13. Техніка принципових переговорів
      14. Техніка «третьої сторони»
      15. Техніка відкритої розмови

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

ОСНОВНА:

  1. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV
  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
  3. Кодекс Законів про працю від 10.12.2001
  4. Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 2002 р., № 217.
  5. Закон України „Про захист прав споживачів” від 01.12.2005 N 3161-IV (3161-15 ).
  6. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. – К: Екс об, 2006. – 312 с.
  7. Ложкін Г.В. та ін. Психологія конфлікту. – К: Професіонал, 2007. – 407 с.
  8. Русинка І. Конфліктологія. –К: Професіонал, 2007. – 334 с.
  9. Циба В.Т. Системна соціальна психологія. – К: ЦУЛ, 2006. – 328 с.

 

 

ДОДАТКОВА:

  1. Закон України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похо­ванням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.
  2. Закон України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ.
  3. Закон України «Про загально­обов’язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. №1058-ІV.
  4. Закон України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій­ного захворювання, які спричинили втрату праце­здатності» від 23.09.99 р. № 1105-ХІV.
  5. Закон України „Про туризм” від 18.11.2003 № 1282-IV
  6. Палеха Ю.І. Ділова етика. – К: ЄУ, 2004. – 389 с.
  7. Савельєва В.С. Управління персоналом. –К: Професіонал, 2005. – 336 с.
  8. Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет. – К: Знання, 2005. – 260 с.
  9. Спивак В. А.Корпоративная культура. — СПб., 2001. — 352 с.
Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма «Управління персоналом в охороні здоров’я»

Підготовлена доктором біологічних наук, професором кафедри медичного та екологічного менеджменту О.В.Баєвою.

            Затверджена на засіданні кафедри медичного та екологічного менеджменту (Протокол №1 від 26 серпня 2008 року)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

Баєва О.В. Управління персоналом в охороні здоров’я. ― К.: МАУП, 2008. –  29 с.

Методична розробка містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

©      Міжрегіональна  Академіям управління персоналом (МАУП), 2008

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

             Навчальна програма дисципліни “Управління персоналом в охороні здоров’я” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент”, професійне спрямування Медичний та фармацевтичний менеджмент. Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни “Управління персоналом в охороні здоров’я”  після опанування студентами знань з курсу “Основи менеджменту”, “Основи  менеджменту охорони здоров’я”, “Організаційно-правові засади менеджменту охорони здоров’я”, “Економіка і фінансування охорони здоров’я”, “Страхова медицина”, “Підприємництво в охороні здоров’я”, “Облік і звітність в охороні здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, як “Медичний та фармацевтичний менеджмент”, «Аналіз діяльності медичних установ».

        Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Основною метою курсу “Управління персоналом в охороні здоров¢я” є формування професійного керівника закладу охорони здоров¢я зі знанням всіх етапів управління персоналом у їх логічній взаємообумовленості  та послідовності.

         Завдання  навчальної дисципліни:

—    опанування основами створення ефективної системи роботи з кадрами у закладах охорони здоров¢я і механізмом управління ними;

—    дати ґрунтовне уявлення про планування людських ресурсів у закладах охорони здоров¢я;

—    набуття знань з використанням всіх існуючих джерел задоволення потреб у кадрах у галузі охорони здоров¢я;

—    опанування основами знань та умінь з профорієнтації та адаптації у галузі охорони здоров¢я;

—    набуття знань з оцінки та створення резерву потенціальних кандидатів з усіх посад  у закладах охорони здоров¢я та розробки методик оцінки трудової діяльності;

—    дати ґрунтовні уявлення про керівництво дисципліною праці та плинністю кадрів у закладах охорони здоров¢я;

—    опанування основами знань і умінь з організації кадрового діловодства у галузі охорони здоров¢я.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення  дисципліни

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

 

№№

Назва модуля  і теми

 

Модуль 1. Організація додипломної та післядипломної підготовки кадрів в галузі охорони здоров¢я

1. Система управління персоналом в закладах охорони здоров¢я
2. Система до дипломної та післядипломної підготовки  медичних кадрів
3. Система до дипломної та післядипломної підготовки  фармацевтичних кадрів
4. Система підготовки управлінських кадрів для галузі охорони здоров¢я, медичного та фармацевтичного бізнесу
Модуль 2 Організація управління персоналом в закладах охорони здоров¢я
5. Основні форми комплектування штатів закладів охорони здоров¢я.
6. Система кваліфікаційних вимог до управлінського, медичного та фармацевтичного персоналу.
7. Оплата праці. Оцінка трудової діяльності в закладах охорони здоров¢я
8. Організація діловодства кадрової служби в закладах охорони здоров¢я

 

Разом годин:

 

 

 

 

Зміст

дисципліни

«УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я»

Модуль 1. Організація додипломної та післядипломної підготовки кадрів в галузі охорони здоров¢я

         Тема 1. Система управління персоналом в закладах охорони здоров¢я

Управління персоналом як складова управління системою охорони здоров¢я. Основні напрями та методи та моделі управління кадрами. Принципи та механізми управління персоналом в галузі охорони здоров¢я. Поняття про ринок праці в галузі охорони здоров¢я. Стратегічні концепції підготовки та управління персоналом в галузі охорони здоров¢я за кордоном.

Література: [ 5, 6, 7, 20]

         Тема 2. Система до дипломної та післядипломної підготовки  медичних кадрів

         Система підготовки медичних кадрів у Україні. Додипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою. Додипломна підготовка лікарів. Поняття про атестації, види атестацій. Територіальні атестаційні комісії. Атестаційні комісії при закладах охорони здоров¢я.  Центральні атестаційні комісії. Післядипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою. Післядипломна освіта лікарів. Поняття про спеціалізацію, інтернатуру, перепідготовку, удосконалення (тематичне удосконалення, клінічна ординатура, передатестаційні курси). Атестація лікарів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

         Література: [ 1, 5, 6, 7, 8, 20]

         Тема 3. Система до дипломної та післядипломної підготовки  фармацевтичних кадрів

         Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу: умови прийому до фармацевтичних закладів освіти, структура та організація навчання. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: молодші спеціалісти, бакалаври, магістри. Післядипломна освіта фармацевтів: атестація фармацевтів на присвоєння кваліфікаційної категорії; атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії. Післядипломна освіта провізорів: атестація на визначення рівня знань і практичних навичок з присвоєнням фаху «Провізор-спеціаліст», атестація провізорів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

Література: [ 1, 3, 4, 6, 7, 20]

Тема 4. Система підготовки управлінських кадрів для галузі охорони здоров¢я, медичного та фармацевтичного бізнесу

Підготовка керівників закладів охорони здоров¢я. Спеціалізація та удосконалення лікарів за спеціальністю «Організація та управління охороною здоров¢я». Підготовка магістрів за спеціальністю «Державне управління» за спеціалізацією «Управління охороною здоров¢я». Підготовка менеджерів та маркетологів , орієнтованих на медичний    і фармацевтичний бізнес. Структура професійної підготовки менеджера по кадрах. Структура професійно-важливих якостей менеджера по кадрах. Система професійної підготовки і безперервної ос­віти менеджера по кадрах. Підготовка медичних працівників на Україні. Основні напрями перебудови роботи кадрових служб в умовах переходу до ринку. Служби управління персоналом за кордоном.

Література: [ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 23]

Модуль 2. Організація управління персоналом в закладах охорони здоров¢я

Тема 5. Основні форми комплектування штатів закладів охорони здоров¢я

Прогнозування управління персоналом. Планування чисельності та складу працівників закладів охорони здоров¢я.  Штатний розклад закладу охорони здоров¢я. Сутність  медичного та фармацевтичного ринку робочої сили. Оцінка трудових ресурсів закладів охорони здоров¢я. Оцінка потреби в трудових ресурсах закладів охорони здоров¢я. Розробка програми  задоволення май­бутніх потреб у трудових ресурсах. Набір кадрів. Засоби внутрішнього на­бору. Набір кадрів. Засоби зовнішнього набору. Особливості зовнішнього на­бору в закладах охорони здоров¢я. Відбір кадрів. Критерії відбору кадрів. Відбір кадрів. Методи збору інформації при прийнятті рішення. Співбесіда як метод збору інформації при прийнятті рішень. Звільнення працівника. Загальні правила звільнення. Звільнення за ініціативою працівника. Зві­льнення за ініціативою адміністрації. Звільнення за скороченням штату установи.

Література: [ 1, 3, 4, 6, 8, 10, 11, 22]

Тема 6. Система кваліфікаційних вимог до управлінського, медичного та фармацевтичного персоналу

 Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу: начальника головного управління охорони здоров¢я місцевої державної адміністрації; начальника (головного лікаря) лікувально- профілактичного закладу; головного державного санітарного лікаря; головного лікаря обласної, центральної міської, центральної районної лікарень; головної медичної сестри; завідувача аптекою ( складу); завідувача аптечною базою; завідувача відділу аптеки.

Система кваліфікаційних вимог до  медичного персоналу: лікаря;лікарня-інтерна, лікаря-стажиста; статистика медичного, сестри медичної, сестри-господарки; молодшої медичної сестри.

         Система кваліфікаційних вимог до професіоналів в галузі фармації: провізора; провізора-аналітика;  провізора клінічного; провізора косметолога. Система кваліфікаційних вимог до  фахівців в галузі фармації: фармацевта; лаборанта.

Література: [ 1, 3, 5, 6, 7, 21, 22]

Тема 7. Оплата праці. Оцінка трудової діяльності в закладах охорони здоров¢я

         Організація праці працівників закладів охорони здоров¢я. Тривалість робочого дня лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою освітою.

         Заробітна плата працівників закладів охорони здоров¢я. Визначення посадових окладів (тарифних ставок) працівників закладів охорони здоров¢я. Оплата праці керівників  закладів охорони здоров¢я , їх заступників та керівників структурних підрозділів. Оплата праці лікарів. Оплата праці за тарифними ставками та окладами працівників аптечних закладів.

Підвищення посадових окладів: за наявності кваліфікаційної категорії; за оперативне втручання; за диплом з відзнакою; за керування санітарним транспортом; у зв¢язку зі шкідливими та важкими умовами праці; за підвищену складність та напруженість робіт.

Доплати: за суміщення професій або виконання обов¢язків відсутнього працівника; за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт. Доплати керівникам закладів охорони здоров¢я за роботу за основною лікарською спеціальністю. Доплати за роботу в нічні години. Доплати за науковий ступінь.

Надбавки: за безперервний стаж роботи; за почесні звання; за знання та використання в роботі іноземної мови тощо. Обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отримання надбавок. Порядок встановлення надбавок.

Оплата праці за чергування вдома та в стаціонарі. Оплата праці працівників закладів з зубопротезування.

Преміювання працівників закладів охорони здоров¢я та надання матеріальної допомоги. Соціальні виплати. Дивіденди та опціони.

Література: [ 2, 7, 11, 13, 14, 28]

          Тема 8. Організація діловодства кадрової служби в закладах охорони здоров¢я

Основні вимоги до організації діловодства служби управління пер­соналом. Документаційне забезпечення управління персоналом. Організа­ція обліку та звітності по кадрах.

Література: [ 1, 3, 4, 6, 7, 29, 33]

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

         Відповідно до Вашого варіанту і Додатку І, ІІ виконайте такі завдання:

  1. Напишіть питання співбесіди для кожного кандидата.
  2. Проведіть тестування (приклади тестів наведені у додатку ІІ). На основі цих тестів розробіть свій тест, який можна використовувати в закладі охорони здоров¢я, де Ви працюєте.
  3. Зробіть із запропонованих кандидатур відбір необхідних кадрів. Якщо потрібно, доповніть список у Додатку І своїми кандидатами. Складіть доповідну записку на ім’я директора установи для набору персоналу.
  4. Який із сучасних методів відбору персоналу доцільно використати у Вашій ситуаційній вправі?

Варіант І

         Ви – заступник директора МП “Фармахім”, яке займається роздрібною реалізацією медикаментів. У штаті підприємства – 6 осіб:

1)     власник НП – директор;

2)     заступник директора;

3)     спеціаліст з маркетингу;

4)     бухгалтер-касир;

5)     секретар;

6)     спеціаліст з реалізації медичних препаратів.

Справи йдуть добре і виникає потреба у розширенні штату. Ви через засоби масової інформації оголошуєте конкурс на такі вакантні посади:

1)  Спеціаліст з роздрібної реалізації медичних препаратів.

2)  Завідуючий складом і господарською частиною підприємства.

На конкурс подані такі документи (Додаток 1).

Варіант ІІ

         Головним лікарем міської стоматологічної поліклініки №2 в нових економічних умовах зі згоди міського відділу охорони здоров’я вирішено відкрити два госпрозрахункових кабінети. На конкурсній основі відібрано фахівців (лікарів та медсестер). В зв’язку з особливостями госпрозрахункової діяльності виникла потреба у створенні нової служби в поліклініці, а саме – відділу медичного сервісу. Через засоби масової інформації оголошено конкурс на такі посади:

1)                             менеджер-економіст приватних стоматологічних закладів;

2)                             керівник довідкового бюро;

3)                             касир.

Варіант ІІІ

         В 2003 році у м. Київ відкрилась приватна косметологічна лікарня. В 2009 році при лікарні вирішено відкрити салон краси, який об’єднує такі відділи:

         І. Корекції тіла – боді-білдінг.

         ІІ. Декоративної косметики.

         ІІІ. Перукарні.

         ІV. Масажу.

         V. Лікувальної косметики.

         VI. Солярію та водолікування.

         Головний лікар лікарні доручив інспектору з кадрів оголосити конкурс на заміщення таких посад:

1)                             масажист – 2 особи;

2)                             спеціаліст з реклами – 1 особа;

3)                             медсестра – 3 особи;

4)                             завідуючий господарством — 1 особа.

Варіант IV

         В обласному центрі медичної статистики при обласній лікарні в зв’язку з плинністю кадрів звільнились посади діловода та керівника відділу. Головний лікар доручив начальнику відділу кадрів оголосити конкурс на заміщення вакантних посад серед працівників лікарні. На конкурс подали документи (Додаток 1).

Варіант V

         Фармацевтична фірма “Дарниця” на українському  фармацевтичному ринку має ряд переваг у порівнянні з іноземними фармацевтичними фірмами, що дає йому змогу швидко нарощувати дилерську мережу по всій Україні. Незабаром у Вашому місті відкривається представництво фармацевтичної фірми “Дарниця” Через засоби масової інформації оголошено конкурс на заміщення посад:

1)                                                                                                                                                     менеджер;

2)                                                                                                                                                     маркетолог;

3)                                                                                                                                                     фармацевт;

4)                                                                                                                                                     провізор;

5)                                                                                                                                                     експедитор.

Варіант VI

         Міське об’єднання “Профдезінфекція” вирішило відкрити на базі об’єднання спеціалізований магазин з реалізації дезінфекційних засобів з одночасним наданням консультаційних послуг. В зв’язку з цим оголошено конкурс на заміщення таких посад:

1)   Спеціаліст з організації роздрібної торгівлі медичних препаратів та дезінфекційних засобів.

2) Комерційний агент.

3) Менеджер-економіст.

4) Бухгалтер-касир.

5) Дезінструктор (середня медична освіта).

6) Дезінсектор (тримісячні курси).

Варіант VII

         Дитячий санаторій “Сонечко” у м. Євпаторія став ЗАТ. На зборах акціонерів вирішено провести реорганізацію матеріально-технічної служби і скоротити чисельність персоналу. Під час перебудови кілька відповідальних працівників санаторію звільнились, знайшовши іншу роботу. Головний лікар санаторію і одночасно голова зборів акціонерів доручив начальнику відділу кадрів оголосити конкурс на заміщення таких посад:

Заступник головного лікаря адміністративно-господарської частини.

Зав. пральнею.

Агент з постачання.

Масажист.

Варіант VIII

         У зв’язку з відкриттям приватного дитячого садка вирішено створити на його базі консультативно-діагностичний центр матері і дитини. Директор оголошує конкурс на заміщення таких посад:

службовець з довідок;

менеджер-економіст приватного закладу з надання діагностичних послуг;

рекламний агент;

завідувач бібліотеки.

Варіант IX

Керівник фірми “Саніна” з прокату медичного обладнання та предметів догляду за хворими вирішив відкрити філіал фірми у районному місті, в зв’язку з чим попросив своїх знайомих знайти людей на заміщення таких посад:

рекламний агент;

продавець;

менеджер-економіст.

За рекомендацією друзів до нього звернулись такі особи.

Варіант Х

         Українська асоціація виїзної екстреної консультативної медичної допомоги відкриває свою філію у м. Житомирі. Директор закладу через засоби масової інформації оголосив конкурс на заміщення таких адміністративних посад:

директор обласної виїзної екстреної консультативної медичної допомоги;

менеджер-економіст служби;

секретар-референт служби;

службовець довідкової служби.

Додаток І.

Особові справи осіб, що подали документи на конкурс

Особова справа 1

Жінка 23 років. Навчається заочно на 4 курсі зі спеціальності “Менеджмент”, спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”. Має середню медичну освіту. Працює масажистом в оздоровчому центрі “Астра”. Комплект документів складається з:

1)                                                     Резюме та автобіографії .

2)                                                     Диплому ОКР “молодший спеціаліст” “медична сестра” з додатком.

3)                                                     Свідоцтва з організації профілактичного і лікувального масажу.

4)                                                     Трудової книжки (копія).

5)                                                     Посвідчення водія групи В.

6)                                                     Санітарної книжки.

РЕЗЮМЕ

Адреса: 05800, м.Київ, вул. Пастерівська, 20, кв. 350

Телефон: (044) 435-16-25

Дата і місце народження: 16 червня 1978 р., м. Дніпропетровськ, вул. Садова, 11, кв. 65

Громадянство: Україна

Сімейний стан: Незаміжня

Мета: Отримати посаду менеджера-економіста

Кваліфікація: Диплом ОКР “Молодший спеціаліст”

Освіта: 1993-1995 р. – Дніпропетровський медичний коледж. Диплом ОКР молодшого спеціаліста за спеціальністю “медична сестра”

1996-2000рр. – заочне навчання у МАУП зі спеціальності “Менеджмент”, спеціалізація – “Медичний та фармацевтичний менеджмент ”.

1998-1999 – курси інформаційного забезпечення.

Досвід роботи: 1996-1998 – Дніпропетровська ЦЛ №3, медсестра терапевтичного відділення.

Особова справа №2

Жінка 32 роки. Має диплом ОКР “бакалавр” зі спеціальності “Маркетинг”. Після закінчення ВНЗ 2 роки працювала продавцем у приватному магазині. За цей час закінчила заочно курси “Секретар-референт”, про що має сертифікат, вільно володіє персональним комп’ютером і англійською мовою. Вона — розвідна, проживає разом із батьками. Має 6-річну доньку. Місце проживання в 30 хвилинах їзди від можливого місця роботи.

ЇЇ комплект документів:

1)                                                     Диплом ОКР “Бакалавр” зі спеціальності “Маркетинг” за спеціалізацією “Організація роздрібної та оптової торгівлі”.

2)                                                     Сертифікат секретаря-референта.

3)                                                     Рекомендація з попереднього місця роботи.

4)                                                     Посвідчення “Перекладач англійської мови”.

Рекомендація

видана Глушко Ганні Гаврилівні

Глушко Ганна Гаврилівна працювала у приватному магазині “Любава” продавцем супутніх товарів протягом 2 років з 2005 по 2007 рр. За роки праці вона зарекомендувала себе як працелюбна, старанна, чесна людина. На роботу Глушко Ганна Гаврилівна ніколи не запізнювалась, за проханням дирекції працювала і в позаробочий час. З колективом магазину в неї склались гарні стосунки, вона володіє лідерськими якостями. В 2007 р. Глушко Г.Г. за сімейними обставинами залишила роботу.

Директор фірми “Любава”

Іванов І.С.

Автобіографія

Я, Глушко Г.Г., народилась у 1967 році у м. Жашків Черкаської області в селянській сім’ї. Батьки мої працювали в радгоспі, батько – механізатор, мати – ланкова. Зараз батьки на пенсії. З 1974 по 1984 рр. навчалася у Жашківській середній школі №2, після закінчення якої у 1985 році вийшла заміж і була домогосподаркою. У 1994 році я вступила на заочне відділення Черкаського інституту правління на факультет Менеджменту зі спеціалізації “Маркетинг”, який закінчила у 1998 році, отримавши диплом ОКР “Бакалавр” зі спеціальності “Організація оптової і роздрібної торгівлі”. В 1994 році в мене народилася донька Олена. 3 1997 року з чоловіком розійшлися і я зараз проживаю разом із донькою у батьків. З 1998 по 2000 рр. працювала продавцем у магазині “Любава”. В 2000 році у зв’язку з хворобою батька мені довелось залишити роботу. Зараз батько одужав.

Під час навчання у МАУП я на факультеті перепідготовки прослухала курси з підвищення кваліфікації і отримала сертифікат “Секретар-референт” і посвідчення “Перекладач англійської мови”.

Резюме відсутнє.

Особова справа №3

Жінка 52 роки. Працює в  ТОВ “Медприлад” старшим продавцем. ТОВ “Медприлад” знаходиться в приміській зоні міста, досвід продавця – 32роки. Сімейна, діти дорослі, має власний будинок поблизу можливого місця роботи. Надані документи:

1.     Диплом ОКР “молодший спеціаліст”, виданий в 1968 році Уманським торговельним училищем.

2.     Санітарна книжка.

3.     Копія трудової книжки. За роботу продавцем з 1970 по 1985 р.р. на державних підприємствах має 5 подяк. Нагороджена значком “Відмінник торгівлі”.

Ця жінка має рекомендацію з попереднього місця роботи. Резюме та автобіографія відсутні.

Особова справа 4

Чоловік 23 років. Випускник державного університету за спеціальністю “Економіка підприємства”. Не одружений. Проживає разом із батьками у центрі міста. Має транспортний засіб. Матеріально забезпечений. На роботу прийшов за пропозицією Вашого співробітника має такі документи:

1.  Диплом ОКР “спеціаліст” з відзнакою зі спеціальності “Економіка підприємства”. Закінчив у 2000 році Білоцерківський аграрний університет, економічний факультет.

2.  Посвідченя водія групи В.

За Вашим проханням кандидат склав резюме.

Резюме

Волошин Ігор Данилович

Адреса: м. Київ, вул.Лісова, буд.1, кв.11

Телефон (052) 416-17-85

Дата і місце народження: 5.09.1985р., м. Київ

Сімейний стан: не одружений

Мета: отримати вакантну посаду

Кваліфікація: спеціаліст-економіст зі спеціальністю “Економіка підприємства”.

Освіта: вища, у 2007 році закінчив економічний факультет Білоцерківський аграрний університет з відзнакою

Досвід роботи: не маю.

Допоміжні відомості: Маю права водія групи В, маю вдома персональний комп’ютер, яким вільно володію. Захоплююсь рибальством, є членом партії Зелених на Україні. Спортсмен. Маю ІІІ розряд з вільної боротьби.

Особова справа №5

Чоловік 37 років. Сімейний, має 2 дітей. Освіта вища, працює завгоспом дільничної лікарні. Досвід роботи завгоспом – 3 роки. Підготував для співбесіди такі документи:

1)  Диплом ОКР “Спеціаліст” за спеціальністю “Менеджер організацій”, кваліфікація –  менеджер  з медичного та фармацевтичного менеджменту.

2)  Диплом ОКР “Молодший спеціаліст”  — фельдшер.

3)  Посвідчення Організатора медичного сервісу.

4)  Трудова книжка

5)  Резюме

Резюме

Іванов Сергій Петрович

Адреса: м. Київ, вул. Дашкова, 1, кв. 18

Телефон: 543-15-15

Дата і місце народження: 5 грудня 1971 р., м. Миколаїв

Громадянство: Громадянин України

Сімейний стан: Одружений, маю 2 дітей:

син — 8 років

донька — 12 років

Мета: Отримання вакантної посади менеджера

Кваліфікація: менеджер  з медичного та фармацевтичного менеджменту

Освіта: 1991-1994р. Уманський державний медичний коледж, спеціальність – фельдшер.

2003-2007 рр.       -МАУП, Українсько-Російський інститут менеджменту і бізнесу, диплом ОКР “Спеціаліст” із спеціалізацією “Медичний та фармацевтичний менеджмент ”.

Досвід роботи: Уманська Станція швидкої медичної допомоги, фельдшер — з 1995 по 2002 р.

Уманська дільнична лікарня, завгосп  — з 2002 по 2007 рр.

Додаткові відомості: Моя психологічна характеристика. Товариський, зібраний, цілеспрямований. Під час навчання у МАУП брав участь у самодіяльній роботі, граю на гітарі, по-аматорському займаюся спортом, граю у футбол.

 

Автобіографія

Я, Іванов Сергій Петрович, народився 5.12.1971 р. в Миколаєві, в сім’ї службовців. Зараз батьки на пенсії. Батько  — учасник Великої Вітчизняної війни, герой Радянського Союзу, персональний пенсіонер. З 1980 по 1991 рр. навчався в Миколаївській середній школі №3, після закінчення школи одружився  і переїхав у м. Умань, де з 1991 по 1994 рр. навчався в Уманському медичному училищі, після закінчення якого отримав диплом фельдшера. 7 років працював на Уманській станції швидкої медичної допомоги. В 2003 році вступив на заочне відділення МАУП, Українсько-Російського інституту менеджменту і бізнесу, за спеціальністю «Менеджмент організацій».

 В 2007 році отримав диплом ОКР “спеціаліст” із спеціалізацією “Медичний та фармацевтичний менеджмент ”. Тема диплому: “Бізнес-план медичної установи”.  З 2002 року працюю завгоспом в Уманській дільничній лікарні завгоспом .

Одружений. Жінка – Іванова О.О., домогосподарка. Маю двох дітей, які навчаються в середній школі №38 м. Києва.

питання ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Управління персоналом як складова управління системою охорони здоров¢я.
  2. Основні напрями та методи та моделі управління кадрами.
  3. Принципи та механізми управління персоналом в галузі охорони здоров¢я.
  4. Поняття про ринок праці в галузі охорони здоров¢я.
  5. Стратегічні концепції підготовки та управління персоналом в галузі охорони здоров¢я за кордоном.
  6. Система підготовки медичних кадрів у Україні.
  7. Додипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою.
  8. Додипломна підготовка лікарів.
  9. Поняття про атестації, види атестацій.

10. Територіальні атестаційні комісії.

11. Атестаційні комісії при закладах охорони здоров¢я. 

12. Центральні атестаційні комісії.

13. Післядипломна підготовка молодших спеціалістів з медичною освітою.

14. Післядипломна освіта лікарів.

15. Спеціалізація медичних кадрів.

16. Підготовка медичних кадрів через інтернатуру.

17. Перепідготовка медичних кадрів.

18. Удосконалення медичних кадрів (тематичне удосконалення, клінічна ординатура, передатестаційні курси).

19. Атестація лікарів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

20. Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу: умови прийому до фармацевтичних закладів освіти.

21. Тенденції фармацевтичної освіти в різних країнах світу: структура та організація навчання

22. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: молодші спеціалісти. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: бакалаври.

23. Підготовка фармацевтичних кадрів в Україні: магістри.

24. Післядипломна освіта фармацевтів: атестація фармацевтів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

25. Атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

26. Післядипломна освіта провізорів: атестація на визначення рівня знань і практичних навичок з присвоєнням фаху «Провізор-спеціаліст».

27. Атестація провізорів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

28. Підготовка керівників закладів охорони здоров¢я.

29. Спеціалізація та удосконалення лікарів за спеціальністю «Організація та управління охороною здоров¢я».

30. Підготовка магістрів за спеціальністю «Державне управління» за спеціалізацією «Управління охороною здоров¢я».

31.  Підготовка менеджерів та маркетологів , орієнтованих на медичний       і фармацевтичний бізнес.

32. Структура професійної підготовки менеджера по кадрах.

33. Структура професійно-важливих якостей менеджера по кадрах.

34. Система професійної підготовки і безперервної ос­віти менеджера по кадрах.

35. Підготовка медичних працівників на Україні.

36. Основні напрями перебудови роботи кадрових служб в умовах переходу до ринку.

37. Служби управління персоналом за кордоном.

38. Прогнозування управління персоналом.

39. Планування чисельності та складу працівників закладів охорони здоров¢я. 

40. Штатний розклад закладу охорони здоров¢я.

41. Сутність  медичного та фармацевтичного ринку робочої сили.

42. Оцінка трудових ресурсів закладів охорони здоров¢я.

43. Оцінка потреби в трудових ресурсах закладів охорони здоров¢я.

44. Розробка програми  задоволення май­бутніх потреб у трудових ресурсах.

45. Набір кадрів.

46. Засоби внутрішнього на­бору.

47. Особливості зовнішнього на­бору в закладах охорони здоров¢я.

48. Відбір кадрів. Критерії відбору кадрів.

49. Відбір кадрів. Методи збору інформації при прийнятті рішення.

50. Співбесіда як метод збору інформації при прийнятті рішень.

51. Звільнення працівника. Загальні правила звільнення. Звільнення за ініціативою працівника.

52. Зві­льнення за ініціативою адміністрації.

53. Звільнення за скороченням штату установи.

54. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу: начальника головного управління охорони здоров¢я місцевої державної адміністрації.

55. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу начальника (головного лікаря) лікувально- профілактичного закладу.

56. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу головного державного санітарного лікаря.

57. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу головного лікаря обласної лікарні.

58. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу центральної міської лікарні.

59. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу центральної районної лікарень.

60. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналудо головної медичної сестри.

61. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу до завідувача аптекою ( складу).

62. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу до завідувача аптечною базою.

63. Система кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу до завідувача відділу аптеки.

64. Система кваліфікаційних вимог до  лікаря.

65. Система кваліфікаційних вимог до лікарня-інтерна, лікаря-стажиста.

66. Система кваліфікаційних вимог до статистика медичного.

67. Система кваліфікаційних вимог до сестри медичної.

68. Система кваліфікаційних вимог до сестри-господарки, молодшої медичної сестри

69. Система кваліфікаційних вимог до професіоналів в галузі фармації: провізора; провізора-аналітика;  провізора клінічного; провізора косметолога.

70. Система кваліфікаційних вимог до  фахівців в галузі фармації: фармацевта; лаборанта.

71.   Організація праці працівників закладів охорони здоров¢я.

72. Тривалість робочого дня лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою освітою.

73. Заробітна плата працівників закладів охорони здоров¢я.

74. Визначення посадових окладів (тарифних ставок) працівників закладів охорони здоров¢я.

75. Оплата праці керівників  закладів охорони здоров¢я , їх заступників та керівників структурних підрозділів.

76. Оплата праці лікарів.

77. Оплата праці за тарифними ставками та окладами працівників аптечних закладів.

78. Підвищення посадових окладів: за наявності кваліфікаційної категорії; за оперативне втручання; за диплом з відзнакою; за керування санітарним транспортом; у зв¢язку зі шкідливими та важкими умовами праці; за підвищену складність та напруженість робіт.

79. Доплати: за суміщення професій або виконання обов¢язків відсутнього працівника; за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт.

80. Доплати керівникам закладів охорони здоров¢я за роботу за основною лікарською спеціальністю.

81. Доплати за роботу в нічні години. Доплати за науковий ступінь.

82. Надбавки: за безперервний стаж роботи; за почесні звання; за знання та використання в роботі іноземної мови тощо.

83. Обчислення стажу безперервної роботи, що дає право на отримання надбавок.

84. Порядок встановлення надбавок.

85. Оплата праці за чергування вдома та в стаціонарі.

86. Оплата праці працівників закладів з зубопротезування.

87. Преміювання працівників закладів охорони здоров¢я та надання матеріальної допомоги. Соціальні виплати. Дивіденди та опціони.

88. Основні вимоги до організації діловодства служби управління пер­соналом.

89. Документаційне забезпечення управління персоналом.

90. Організа­ція обліку та звітності по кадрах.

Список  літератури

А.ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Наказ МОЗ України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19 грудня 1997 року N 359
  2. Наказ МОЗ України «Штатні нормативи закладів охорони здоров’я» від 23.02.2002 № 33
  3. Наказ МОЗ України «Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів»  12.12.2006  № 818
  4. Наказ МОЗ України «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» N  30.03.2007
  5. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2008.- 640 с.
  6. Блохина М.В., Вахитов Ш.М., Грязнов А.Н. Технология управления персоналом: Учебное пособие. – Казань: КГМУ, 2003. – 53 с
  7. Кузьмін О.Є., Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р., Мельник О.Г. Менеджмент у фармації. – Вінниця : НОВА КНИГА,2005. – 559с.

 

Б.ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Наказ МОЗ України «Порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн» від 19.08.94 № 118-С 
  2. Наказ МОЗ України “Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних та фармацевтичних закладів III – IY рівнів акредитації” від 10.09.1996 за № 291. 

10. Наказ МОЗ України «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78  «Охорона здоров’я»)» від 29.03.2002 № 117

11. Наказ МОЗ України «Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» 05.10.2005  № 308/519

12. Наказ МОЗ України «Номенклатура лікарських спеціальностей» від 21.02.2006 за № 76

13. Наказ МОЗ України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я»   N 319  від 25.05.2006

14. Наказ МОЗ України «Положення про виплату матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам державних підприємств сфери управління МОЗ України» від 30.01.2007  № 48

15. Алексеев В., Черепанова И. Концепция организационных изменений в управлении кадрами здравоохранения// Сестринское дело .-1997.- № 1

16. Баєва О. Формування напряму та стратегії підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2003.-№1.-С.233-236.

17. Баєва О.В. Концептуальні засади підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я // Вісник Хмельницького національного університету.- 2005.- № 4.- Ч. 2.- Т. 3. – С. 21‑25.

18. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні: Моногр.-К.: Вид-во НАДУ, 2004.- 248 с.

19. Биченко С. І., Буркат Н. Є., Войцехівський В. М., Глуховський В. В., Гук А. П. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / В.М.Лехан (ред.). — К.: Сфера, 2001. — 174 с

20. Блохина М.В. Управление персоналом как актуальная проблема здравоохранения // В сб. «Современные проблемы развития регионального здравоохранения». – Казань: Изд. центр «Арт-кафе», 2003 – С. 15 – 16.

21. Вахитов Ш.М., Блохина М.В., Уразова О.Н.. Хатыпова Н.Ф. Экспертные оценки как эффективный инструмент управления персоналом // В сб. «Современные проблемы развития регионального здравоохранения». – Казань: Изд. центр «Арт-кафе», 2003. – С. 17 – 18.

22. Внуков Ю., Дорошенко Ю., Дубровін В. Стандартизація у сфері управління якістю // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001. – № 2. – С. 24–27.

23. Вороненко Ю.В., Вітенко І.С. Стан та перспективи подальшого реформування медичної та фармацевтичної освіти в Україні//Медична освіта.- 2000.-№3.-С.5-12

24. Довідник  кваліфікаційних  характеристик  професій працівників. Р.2, вип.1 Охорона здоров’я (Фармація) / Розр.: В.А. Загорій, М.С. Поно-маренко, Н.Б. Вовк, Т.М. Пономаренко, Г.В. Загорій. Затв. ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України. – К.: Вид-во “Поліфарм – 2000”. – 2005. — 77 с.

25. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (зміни та доповнення № 1). Уповноважена особа аптеки, аптечної бази (складу). Р.1. Охорона здоров’я (Фармація) / Розр.: М.С. Пономаренко, Н.О. Ветю-тнева, В.А. Загорій, Н.І. Паршина, Т.М. Пономаренко, Г.В. Загорій. Затв. ПК “Фармація” МОЗ України та АМН України. – К.: Вид-во “Поліфарм – 2000”. – 2005. — 3 с.).

26. Загорій В.А. Іванисенко В.Г., Разумний А.Г., Пономаренко Т.М. Система безперервного підвищення кваліфікації співробітників усіх рівнів як реалізація головних положень GMP// Фармац.журн. –2003.- № 3 – С.39-41.

27. Казаков В.Н., Талалаенко А.Н., Гарина М.Г., Каменецкий М.С. Основные этапы развития системы управления качеством подготовки специалистов//Арх.клин. и эксперим. Медицины.-2000.-Т.9.-№ 2.-С. 320-324.

28. Карасева Л.А., Двойников С.И., Вахитов Ш.М., Блохина М.В. Содержание деятельности сестринского персонала: Методические рекомендации. – М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2006. – 50 с.

29. Краснянська Т.М. Ретроспективний аналіз та сучасний стан кадрового забезпечення фармацевтичної галузі України // Фармац. журн. – 2005. — № 4. – С. 5-9.

30. Лучкевич В.С. Основи соціальної медицини й управління охороною здоров’я. — К., 2002. — 77 с.

31. Мінцер О.П., Бабінцева Л.Ю., Пономаренко Т.М. Дистанційна післядипломна освіта фармацевтичних кадрів та персоналу підприємств-виробників лікарських засобів // Матер. наук.-практ. IV конф. з міжнародною участю “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині.” – К.: 2004. – С. 107-108

32. Надюк З. Доцільність впровадження посади менеджера охорони здоров’я в системі управління якістю надання медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах України // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 2. – С. 434-438.

33. Отчет и рекомендации по высшему фармацевтическому образованию в высших учебных заведениях//Консультативный комитет по фармацевтическому образованию.- ЭС. .Брюссель.- 1995.-  ХV/E/8341/6/93-EN

34. Пономаренко М.С., Сятиня М.Л., Вовк Н.Б., Огороднік В.В., Івани-сенко В.Г., Сабо Я., Борищук В.О., Бабський А.А., Пономаренко Т.М. Концептуальні підходи щодо теоретичної реформи безперервної післядипломної освіти фармацевтичних кадрів упродовж життя // Фармац. журн. –2004. — № 5. – С. 20-24

35. Скляр М.С., Кивелева Н.Н., Насыбуллина Г. М. Врачебный и сестринский персонал регионального здравоохранения(тенденции и прогноз).-Екатеринбург:Из-во АМБ, 2005.- 92 с.

36. Солоненко І.М., Білинська М.М. Управління медичною освітою в економічно розвинених країнах//Управління сучасним містом.- 2002.- № 1-3 (5).- С.64-70

37. Соціальна медицина і організація охорони здоров’я: Підручник / За ред. Н.І. Кольцової, О.З. Децик. – 2-е видання, перероб. і доп. – Ів.-Франківськ, 1999. – 304 с.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсової роботи з дисципліни “Теоретико-методологічні засади мотивації персоналу” (для магістрів)

МІЖРЕГІОНАЛЬНА

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки та оформлення курсової роботи

з навчальної дисципліни

 

«ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ»

(для магістрів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2010


Підготовлена доктором біологічних наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Баєвою Оленою Вікторівною.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (протокол №2 від 15 вересня 2010)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Баєва О.В. Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсової роботи з дисципліни “Теоретико-методологічні засади мотивації персоналу” (для магістрів). — К.: МАУП, 2010. — 26 с.

Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, методичні рекомендації щодо вибору напряму наукового дослідження, етапів підготовки, пошуку та обробки інформації, оформлення курсової роботи, а також список літератури та додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©      Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Згідно з чинними навчальними планами підготовки магістрів за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці» студенти мають виконувати курсову роботу з курсу “Теоретико-методологічні засади мотивації персоналу ” .

Основна мета курсової роботи – перевірка ступеня засвоєння студентом теоретичних і практичних питань навчального курсу, що визначає вміння узагальнювати і аналізувати мотиваційну політику організації. Курсова робота є важливим підготовчим етапом до виконання дипломної роботи, тому у процесі виконання курсової роботи студент у відповідності до кваліфікаційних вимог повинен проявити:

—    знання відповідних загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих дисциплін і дисципліни варіативної компоненти навчального плану спеціальності “Управління персоналом та економіка праці”, які розкривають теоретичні основи та практичні питання мотивації персоналу організації;

—    вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію у відповідності до цілей дослідження;

—    вміння розробляти наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління персоналом;

—    вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ щодо менеджменту персоналу.

Курсова робота виконується на відповідній інформаційній базі: чинного законодавства України, вітчизняної та зарубіжної літератури з управління персоналом та економіки праці, мотиваційного менеджменту звітних матеріалів конкретної організації.             

          Курсова робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

  • містити поглиблений аналіз досліджуваної теми на інформаційній базі конкретної організації;
  • містити самостійні аналітичні дослідження, розрахунки, виконані на ЕОМ;
  • мати належне оформлення;
  • бути виконаною і поданою деканат (на кафедру) в термін, передбачений графіком навчального процесу.

 Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить відповідних аналітичних матеріалів щодо управління мотивацією в конкретній організації, до захисту не допускається.

 

 


1. Основні етапи виконання курсової роботи

  1. Вибір і затвердження теми курсової роботи.
  2. Розробка завдання на курсову роботу, складання календарного плану виконання.
  3. Опрацювання літературних джерел і складання плану роботи.
  4. Написання першого варіанта тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові.
  5. Усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту, оформлення курсової роботи.
  6. Подання роботи на кафедру.
  7. Рецензування курсової роботи.
  8. Захист курсової роботи перед комісією.

         Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу в самостійній роботі над курсовою роботою. Науковий керівник провадить індивідуальне консультування студента, допомагає йому скласти план курсової роботи, контролює дотримання графіку виконання, рецензує частини роботи і завершений рукопис, готує студента до захисту.

         Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри, які мають відповідний науковий ступінь.

         Тематика курсових робіт розробляється кафедрою Управління персоналом та медичного менеджменту МАУП і наводиться у Додатку А.

  1. 2.   Зміст та обсяги курсової роботи

2.1.          Курсова робота повинна мати обсяг 4-4,5 умовних друкованих аркуша, або 60‑75 сторінок рукописного тексту.

2.2.          Зміст курсової роботи визначається її темою і відбивається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (монографії, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи, звітні матеріали конкретної організації, проводить тестування та анкетування персоналу організації у відповідності до теми курсової роботи, складає проект плану, який обговорює з керівником.

2.3.          План курсової роботи має бути складним і містити: вступну частину; два розділи (теоретичний й аналітичний), кожен з яких має містити не менш як три параграфи; висновки та пропозиції; список використаної літератури та додатки (за необхідністю ).


3. Теми, завдання та плани курсових робіт

 

3.1 Теми та завдання до курсових робіт

Тема 1. Формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства

Завдання: Розробити методичне забезпечення оцінювання та формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства. Дослідити теоретичне підґрунтя та розкрити суть і економічну природу механізму соціально-економічної мотивації працівника на підставі визначених основних критеріїв-ознак її компонент: «соціальні ресурси», «соціальні потреби», «мотиваційний механізм працівника». Запропонувати рекомендації щодо вибору системи показників інформаційно-аналітичного забезпечення мотивації праці на підприємстві. Розвинути методику комплексного соціально-економічного оцінювання задоволення потреб працівників підприємства, з використанням якої виявлено особливості та сучасні тенденції розвитку механізму соціально-економічної мотивації персоналу на підприємствах різних форм власності. Дослідити зрушення в його структурних характеристиках у галузевому та секторальному аспектах. Удосконалити методичний підхід до механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства шляхом виділення важелів і компонентів мотивації, які змінюються відповідно до цільової спрямованості підприємства та працівника. Запропонувати методичне забезпечення стимулювання праці робітників, що базується на традиційних і сучасних методах мотивації та дозволяє реформувати взаємини у межах економічної мотивації праці.

Тема 2. Удосконалення системи стимулювання праці персоналу виробничих підрозділів підприємств

 Завдання: Розглянути теоретичні положення та розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення системи стимулювання праці персоналу виробничих підрозділів підприємств. Розкрити суть поняття «система стимулювання праці». Проаналізувати й уточнити структуру даної системи. Встановити взаємовплив між функціонуванням підсистем стимулювання праці керівників і виконавців та підвищенням ефективності виробництва. Дослідити взаємозв’язок лідерства та нематеріального стимулювання з результатами роботи персоналу виробничих підрозділів підприємств. Запропонувати комплексну методику діагностування виробництва даних підприємств. Розробити вдосконалену модель стимулювання праці на базі взаємовпливу субкультур керівників і робітників виробничих підрозділів підприємств шляхом додавання певних елементів, яка передбачає врахування узгодженості цінностей і цілей виконавців і керівників підрозділу підприємства.

Тема 3. Удосконалення організаційно-економічного механізму матеріального стимулювання на підприємствах

 

 Завдання: Розробити теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації стосовно вдосконалення організаційно-економічного механізму матеріального стимулювання на прикладі конкретного підприємства. Визначити економічну суть категорій «мотивація» та «матеріальне стимулювання» найманих робітників. Розглянути схему кругообігу вартості робочої сили. Теоретично обґрунтувати механізм формування заробітної плати. Розкрити економічну суть поняття «адаптивний мотиваційний механізм». Дослідити стан матеріального стимулювання конкретного підприємства. Запропонувати графічний метод визначення ступеня задоволення інтересів найманих робітників і власників підприємства. Розробити методику адаптивного оцінювання та прогнозування динаміки заробітної плати на підприємстві. Розробити рекомендації щодо удосконалення системи цілей і факторів адаптивного мотиваційного механізму з урахуванням їх комплексного впливу на кінцеві показники виробництва. Розробити механізм комплексного оцінювання ефективності процесу матеріального стимулювання персоналу.

Тема 4. Механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства

 Завдання: Розробити механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу. Дослідити теоретико-методологічні засади механізмів стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства. Розробити механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємств для підвищення трудової активності працівників на підставі економічно обґрунтованого формування та регулювання коштів, призначених для оплати та стимулювання праці. Розглянути напрямки удосконалення стимулювання праці з урахуванням соціально-економічних заходів формування фонду оплати праці. Дослідити механізми регулювання коштів, спрямованих на оплату праці у взаємозв’язку з результатами виробничої діяльності. Проаналізувати розподіл фонду оплати праці за структурними елементами, враховуючи їх відношення до виробничого процесу, визначити джерела фінансування виплат з фонду оплати праці з урахуванням стимулюючого впливу на працівників залежно від відносин власності на засоби виробництва. На підставі аналізу сучасного стану стимулювання та оплати праці розробити принципи оплати та стимулювання праці для конкретної організації. Визначити умови, необхідні для ефективного функціонування системи стимулювання праці.

 

 

 

Тема 5. Стимулювання ефективності праці медичного персоналу

         Завдання: Дослідити теоретико-методологічні та прикладні проблеми стимулювання ефективної праці медичного персоналу. На підставі аналізу розвитку наукових положень щодо даного питання, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначити особливості стимулювання ефективної праці медичного персоналу на сучасному етапі розвитку України. Провести його комплексну оцінку на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях. Розробити нові методологічні підходи до оцінки ефективності праці на рівні окремого медичного працівника. Обґрунтувати необхідність запровадження у сфері охорони здоров’я гнучкої тарифної сітки з оплати праці. Розробити науково-практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення механізму стимулювання ефективної праці медичного персоналу.

Тема 6. Організація матеріального стимулювання персоналу промислових підприємств

         Завдання: Дослідити організацію матеріального стимулювання персоналу з механізмом преміювання як складової організації оплати праці на підприємстві. Розглянути етапи розвитку теорії заробітної плати як складової матеріальної мотивації з часів меркантелізму до сьогодення. Проаналізувати існуючу традиційну організацію оплати праці стосовно її переваг та недоліків. Запропонувати методичний підхід щодо розробки алгоритму організації оплати праці, складовою якої є організація матеріального стимулювання персоналу з механізмом преміювання. Розробити методичні рекомендації з метою упровадження концептуально-логічної моделі організації матеріального стимулювання персоналу за умов ринкової економіки: механізм преміювання, механізми та способи визначення коефіцієнтів трудового внеску, стимулювання та преміювання.

Тема 7. Формування професійної мотивації

Завдання: Провести аналіз проблеми, обґрунтувати основні психологічні умови. Визначити чинники формування успішної професійної діяльності, їх зв`язок із змістом і рівнем інтенсивності прояву мотивів, цілей, умов і способів професійної діяльності, залежність від етапів професіоналізації і кваліфікації фахівців. На матеріалах конкретної організації дослідити яким чином використання індивідуально-психологічних та групових заходів сприяє формуванню професійної мотивації молодих фахівців. При аналізі проблеми доцільно користуватися методикою “Професійна мотивація” В.І.Осьодла·, яка дозволяє визначати такі показники мотиваційної сфери: оцінка результатів праці (ОРП), рівень професійних домагань (ПД), інтернальність у сфері професійних досягнень (ІПД), розвиненість професійних інтересів і цінностей (ПІ), наявність життєвих цілей (ЖЦ) та загальної активності (ЗА). Статистичну обробку отриманих даних доцільно провести за допомогою програм SPSS v.10.0 і Microsoft Excel і визначити показники варіаційної статистики (середнє значення і стандартне відхилення) та провести кореляційний аналіз.

Тема 8. Мотивація праці управлінських кадрів

Тема 9. Вплив мотивації праці управлінського персоналу на ефективність діяльності підприємства

 

Завдання: Дослідити теоретичні питання формування механізму мотивації управлінського персоналу з урахуванням стратегії підприємства, а також соціально-психологічних особливостей управлінської діяльності в різних економічних умовах функціонування підприємства. Проаналізувати поняття, що характеризують мотивацію і результативність праці з урахуванням специфіки управлінської праці. Вивчити досвід формування і функціонування механізмів мотивації управлінського персоналу конкретного підприємства. Провести соціологічне дослідження на конкретному підприємстві для визначення результативності управлінської праці й оцінки діючого механізму мотивації управлінців та становлення зв’язку мотивації зі стратегією. Дослідити методичні аспекти і провести аналіз існуючих практичних підходів до визначення місця і ролі корпоративної культури у зв’язку мотивації управлінського персоналу зі стратегією підприємства. Розробити соціально-економічної моделі, що відображають механізм трудової мотивації управлінського персоналу, розкривають сутність й взаємозв’язок його елементів. Розробити ( або вдосконалити існуючу) методику залучення сучасних інформаційних технологій до проведення аналізу стратегічних аспектів мотивації управлінського персоналу підприємств.

Тема 10. Розвиток мотивації персоналу організації

Завдання: Дослідити теоретичні основи та розробити методичні рекомендації з розвитку мотивації трудової діяльності персоналу в ринкових умовах господарювання. Визначити теоретичні та практичні передумови розвитку мотивації персоналу підприємства, проаналізувати взаємозв`язок мотивації з іншими функціями менеджменту. Систематизувати умови та фактори, що впливають на розвиток трудової мотивації персоналу. Обґрунтувати методичні підходи до дослідження мотивації персоналу підприємства. Проаналізувати розвиток мотивації персоналу конкретної організації. Провести моніторинг персоналу конкретної організації. Обґрунтувати та розробити науково-практичні рекомендації з вдосконалення розвитку трудової мотивації персоналу.

Тема 11. Психологічні особливості мотивації підприємницької діяльності

 

Завдання: Визначити теоретико-методологічні засади мотивації трудової діяльності. Розкрити сутність та розробити модель мотивації підприємницької діяльності. Проаналізувати провідні мотиви підприємницької діяльності: комерційного успіху, свободи і незалежності, ініціативи та активності. Визначити типи підприємців за мотивацією підприємницької діяльності в конкретній організації: “Істинні підприємці”, “Пасивні підприємці”, “Підприємці, орієнтовані на прибуток”, “Вимушені підприємці”. Дослідити зміни, що зазнає мотивація підприємницької діяльності в процесі розвитку діяльності. Оцінити зв`язок мотивації підприємницької діяльності пов’язана із успішністю підприємців. Визначити який тип мотивації підприємців що найбільш відповідає цілям та завданням підприємницької діяльності та сприяє успішній професійній діяльності та бізнесу. Визначити психологічні умови розвитку мотивації підприємницької діяльності та розробити тренінг, який сприяє такому розвитку.

 Тема 12. Психологічні закономірності керування мотивацією учіння молодих кадрів ( студентської молоді)

 

Тема 13. Теоретичні та практичні аспекти формування мотивації досягнення  

 

Завдання: Визначити структуру мотивації учіння та умови її ефективного формування у студентів вищих навчальних закладів (учнів середніх загальноосвітніх шкіл) або молодих кадрів. Проаналізувати в конкретній організації фактори, які детермінують розвиток мотивації учіння у студентів , учнів, молодих спеціалістів: посилення у них почуття компетентності; формування здатності до самокерування своєю власною мотивацією; розвиток схильності до цілепокладання і до самодетермінації. Доцільно проаналізувати психологічні механізми розвитку мотивації учіння персоналу конкретної організації (учнів, студентів): мотиваційне зміщення, наслідування, сенсоутворення, динаміку когнітивного компоненту мотивації. Дослідити зростання у студентів в ході психотренінгу показників за такими мотивами: саморозвитку, пізнавального, соціального престижу, досягнення.

        

Тема 14. Мотиваційний механізм інноваційної діяльності персоналу організації

Тема 15 Економічний механізм стимулювання праці в інноваційній діяльності (на прикладі підприємств)

 

Завдання: Дослідити теоретико-методологічні засади мотиваційного механізму інноваційної діяльності персоналу організації. Узагальнити теоретичні засади і системи стимулювання праці в сфері інноваційної діяльності підприємства. Визначити існуючу на досліджуваному підприємстві структуру стимулювання праці. Виявити механізм впливу суб’єкта управління на процеси формування і стимулювання інноваційної діяльності. Визначити особливості та розробити підхід до побудови системи стимулювання праці інноваторів, проаналізувати взаємозв’язок із соціальними та особистісними факторами. Встановити тенденції та вплив зміни стимулювання праці на інноваційну діяльність підприємства та розробити методичний підхід до підбору фахівців для участі в інноваційному проекті. Розробити методичні рекомендації щодо забезпечення умов формування вдосконаленої системи стимулювання праці інноваторів, проведення кадрової політики з урахуванням їх особистісних і професійних інтересів. Розробити підхід до стимулювання праці фахівців, зайнятих інноваційною діяльністю.  

Тема 16. Стимулювання трудової діяльності персоналу підприємства

Завдання: Дослідити теоретико-методологічні засади стимулювання трудової діяльності персоналу. Вивчити методологію і практику побудови систем стимулювання персоналу в зарубіжних країнах. Визначити поняття мотиву, потреби, стимулу і стимулювання. Розглянути сучасну концепцію стимулювання трудової діяльності. Здійснити огляд основних методів матеріального і нематеріального стимулювання трудової діяльності конкретної організації. Розробити методи вдосконалення систем стимулювання праці.

 

Тема 17. Удосконалення системи організації оплати праці

Завдання: Метою даної курсової роботи є розробка нової моделі оплати праці для ефективного стимулювання персоналу на підприємстві. Досягнення даної мети має здійснюватись через вирішення наступних завдань: Розглянути основи регулювання заробітної плати і вплив цього процесу на структуру пропозиції на ринку праці. Розробка теоретико-методологічних основ взаємозв’язку різнорівневих інтересів регулювання оплати праці. Аналіз фонду заробітної плати конкретної організації. Визначення ролі і місця оплати праці в управлінні персоналом організації. Розробка напрямів вдосконалення механізму регулювання оплати праці в організації (на рівні регіону); розробка рекомендацій по вдосконаленню форм і систем оплати праці. Розробка напрямів реформування оплати праці в умовах економічної кризи .

Тема 18. Удосконалення механізму стимулювання персоналу підприємства в умовах трансформації економіки

 Завдання: Проаналізувати змістові та процесуальні теорії мотивації праці. Дослідити механізм стимулювання персоналу конкретного підприємства. Проаналізуйте необхідність впровадження заходів щодо гуманізації праці, соціалізації трудових відносин та соціального партнерства. Розробити методологічні та методичні положення системи стимулювання персоналу, які орієнтують власників і найманих працівників на застосування програм стимулювання опційного типу, фінасових бонусів, участі у прибутках. Сформульовати методичні підходи до удосконалення механізму стимулювання трудової активності працюючих, визначити суть та зміст основних форм організації активної участі працівників у справах виробництва. Розробити економіко-математичну модель системи управління трудовою активністю працівників підприємства. Відзначити умови, за яких одержані моделі дозволяють встановити залежність доходів підприємства від рівня витрат на стимулювання персоналу.

Тема 19. Формування механізму мотивації та матеріального стимулювання праці в організаціях

 

 Завдання: Проаналізувати теоретичні і методологічні основи формування механізму мотивації та матеріального стимулювання праці в підприємствах. Розглянути наукові засади мотивації та матеріального стимулювання праці, у тому числі мотиваційний механізм взаємозв’язку доходів робітника і результатів виробництва. Провести аналіз рівня оплати праці та її зв’язок з кінцевими результатами виробництва на конкретному підприємстві. Здійснити аналіз діючих моделей і систем оплати праці в підприємстві за подовжений період. Змоделювати системи оплати праці в нових умовах господарювання та запропонувати механізм формування фонду оплати праці в підприємствах відповідної галузі та регіону. Виконати розрахунки та рекомендації з упровадження у виробництво прогресивних систем організації й оплати праці в підприємствах відповідної галузі та регіону.

Тема 20. Системне управління процесами мотивації персоналу організацій

 

Завдання: З позицій системного підходу розглянути понятійно-термінологічний апарат дослідження мотиваційного процесу. На основі моделі оцінки результатів роботи проаналізувати мотиваційні критерії управління персоналом конкретної організації, розробити модель мотиваційно-поведінкового простору особи (групи осіб), класифікувати варіанти трудової поведінки персоналу та визначити варіанти адекватної (функціональної) поведінки, яка необхідна організації. Проаналізувати особливості мотиваційних процесів в організації в умовах фінансової нестабільності економіки і визначити вплив на результати роботи організованих груп людей такого важливого мотиваційного чинника як власність. Розробити структурну схему управління формуванням і використанням необхідного організації комплексу мотивів і мотиваторів, а також методику та тестовий інструментарій визначення і оцінки рівня мотивованості персоналу. Визначити залежність результатів діяльності об’єктіу дослідження від рівня мотивованості їх персоналу.

 

Тема 21. Формування системи мотивації продуктивності персоналу підприємства

 

Завдання: Дослідити тенденції і проблеми стимулювання продуктивності персоналу. Визначити систему соціально-психологічних стимулів продуктивності в конкретній      організації. Об’єктами дослідження мають бути: структура потреб, структура стимулів та результат їх співвідношення – мотиви. Розробити рекомендації щодо диверсифікації, моделювання та вибору систем матеріального стимулювання продуктивності персоналу. Розробити метод оцінювання соціально-психологічних передумов зростання продуктивності персоналу і апробувати на прикладі об`єкта дослідження та його структурних підрозділів. 

 

Тема 22. Оцінка праці та мотивація персоналу підприємства

 

Завдання: Висвітлити питання щодо змісту мотивації праці. Розкрити суть поняття «мотивація», «мотиваційний процес», «потреба», «мотив», «стимул», «стимулювання», «заробітна плата», «оцінка персоналу». Провести дослідження мотиваційного процесу в конкретній організації. Обґрунтувати необхідність комплексного використання матеріальних і моральних стимулів для стимулювання трудової активності працівників. На підставі аналізу оплати праці на підприємстві визначити фактори, які спричинюють зниження її продуктивності. З використанням економіко-математичного моделювання обґрунтувати роль матеріальних стимулів у системі факторів, що сприяють продуктивній діяльності працівників. Проаналізувати процес оцінки праці, дослідити його основні функції та принципи організації. Запропонувати методику оцінки результатів праці персоналу, яка базується на побудові факторно-критеріальної моделі. Розробити рекомендації щодо преміювання працівників.

Тема 23.Механізм мотивації праці персоналу малих підприємств

 

Завдання: Висвітлити основні теорії щодо мотивації праці та розвитку малих підприємств за умов фінансової нестабільності економіки України, розкрити еволюцію поглядів на трудову мотивацію, проблеми розвитку та формування нового механізму мотивації праці, зміст винагороди за продуктивність, стимулювання праці та системи розподілу прибутку як найсуттєвіших складових процесу мотивації. Розглянути систему винагороди персоналу малих підприємств та методи мотивації праці, зокрема, взаємозв’язок доходів працівників і результативності виробництва, визначальні фактори мотивів до праці та стратегію ефективного стимулювання. Проаналізувати механізм трудової мотивації на конкретному малому підприємстві та обґрунтувати необхідність розробки нового механізму мотивації праці на малих підприємствах, а також основні завдання та способи підвищення його ефективності. Розробити інструментарій механізму мотивації праці та запропонувати відповідні практичні рекомендації.

Тема 24.Організаційний механізм мотивації персоналу підприємства

 

Завдання: Дослідити теоретичні і методологічні основи мотивації персоналу. Визначити чинники та типи мотивації. Проаналізувати розвиток теорій мотивації. Провести аналіз мотивації персоналу конкретної організації. Визначити взаємозв’язок мотивації персоналу і результативності праці. Оцінити вплив гігієнічних чинників на мотивацію персоналу. Визначити мотиватори зростання результативності праці і задоволеності персоналу. Проаналізувати формування організаційного механізм мотивації персоналу. Дослідити методи мотивації персоналу організації, принципи мотивації та забезпечення процесу мотивації персоналу організацій в залежності від галузі народного господарства та регіону країни.

 

Тема 25. Комплексний підхід до формування мотиваційного механізму управління персоналом

 

Завдання: Дослідити теоретичні передумови процесів управління і мотивації персоналу. Провести порівняльний аналіз підходів до управління персоналом в українському і зарубіжному менеджменті. Провести аналіз формування мотиваційного механізму на підприємстві (об`єкті дослідження) в комплексі заходів по управлінню персоналом. Розкрити технологію формування мотиваційного механізму на досліджуваному підприємстві. Визначити структури відповідальні за ефективне управління персоналом та проаналізувати їх діяльність. Дослідити ефективність управління персоналом на підприємстві. З цією метою дослідити інструменти досягнення ефективного управління персоналом, чинники задоволеністю та незадоволеністю праці. Провести оцінку ефективності управління персоналом на підприємстві. 

 

 

 

 

 

Тема 26. Мотивація та стимулювання персоналу на підприємстві — суб’єкті зовнішньоекономічної діяльності

Завдання: Дослідити теоретичні основи мотивації та стимулювання праці персоналу в суб’єктах господарювання. Визначити основні методи здійснення мотивації та стимулювання праці персоналу та методика їх проведення суб’єктами господарювання України . Проаналізувати особливості мотивації та стимулювання праці персоналу на вітчизняних підприємствах при виході на зовнішній ринок. Провести дослідження механізмів мотивації та стимулювання праці персоналу на конкретному підприємстві. З цією метою проаналізувати структуру механізму матеріального стимулювання праці персоналу підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Описати методику дослідження потреб працівників підприємства та проаналізувати з її допомогою потреби і інтереси працівників підприємства. Визначити основні напрямки удосконалення мотиваційного механізму підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Тема 27. Роль корпоративної культури у формуванні основних принципів мотивації праці

 

Завдання: Дослідити теоретико-методологічні основи корпоративної культури як найважливішого елементу системи управління персоналом в умовах сучасної української економіки, що супроводжується перетвореннями в мотиваційній сфері і системі ціннісних орієнтацій працівників організацій. Для досягнення мети курсової роботи доцільно розглянути та вирішити наступні завдання. Провести систематизацію пропонованих вітчизняними і зарубіжними дослідниками теоретико-методологических підходів до дослідження впливу корпоративної культури на процес трудової мотиваці. Виявити чинники, що обумовлюють трудову поведінку персоналу на робочому місці з метою обгрунтування взаємозв’язків і взаємного впливу корпоративної культури і трудової мотивації. Дослідити корпоративну культуру і трудову мотивацію в системі управління персоналом, обгрунтувати їх роль і значення в підвищенні організаційної ефективності конкретної організації. Розробити модель трудової мотивації, що дозволяє дати уявлення про чинники, що роблять найбільш значущий вплив на трудову активність персоналу на кожній стадії процесу мотиваці. Розробити проекти мотиваційної дії на персонал з урахуванням особливостей мотиваційної структури, ціннісних орієнтації і культурних стереотипів поведінки працівників

 


3.2 Орієнтовний план курсової роботи

 

Тема : Мотивація та стимулювання персоналу на підприємстві — суб’єкті зовнішньоекономічної діяльності

Зразок плану курсової роботи

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи мотивації та стимулювання праці персоналу в суб’єктах господарювання

1.1. Сутність і мета мотивації та стимулювання праці персоналу

1.2. Методи здійснення мотивації та стимулювання праці персоналу та методика їх проведення суб’єктами господарювання України

1.3. Особливості мотивації та стимулювання праці персоналу на вітчизняних підприємствах при виході на зовнішній ринок

Розділ 2. Дослідження механізмів мотивації та стимулювання праці персоналу на підприємстві

2.1. Загальна характеристика підприємства та його зовнішньоекономічної діяльності

2.2. Аналіз структури механізму матеріального стимулювання праці персоналу підприємства — суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

2.3. Дослідження потреб та інтересів працівників підприємства як основи мотивації та стимулювання праці персоналу

2.4 Основні напрямки удосконалення мотиваційного механізму підприємства — суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

 

4.Вимоги до основних розділів курсової роботи

 

Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми курсової роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. В цій частині роботи слід чітко визначити мету й завдання роботи (спираючись на план), предмет, об’єкт дослідження і подати коротку інформацію про нього.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 4‑5 сторінок.

Приклад вступу для курсової роботи на тему «ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА»

Актуальність теми. В умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки зростають роль і значення перебудови системи мотивації та соціально-трудових відносин як основного джерела підвищення ефективності виробництва й добробуту населення. За таких умов важливим є системний підхід до визначення сутності соціально-економічної мотивації персоналу, механізму її регулювання й оптимізації на рівні взаємодії інтересів підприємства та працівника.

Мотивація персоналу на сьогодні характеризується відсутністю налагодженої системи організаційних, соціально-економічних моделей і механізмів регулювання та розвитку, оскільки учасники трудових відносин не є рівноправними партнерами. У зв’язку з цим процес мотивації персоналу потребує удосконалення з урахуванням існуючих на підприємстві соціальних ресурсів і сформованих у працівника соціально-економічних потреб.

Проблема мотивації працівника досить широко розглядається сьогодні в науковій літературі. Однак спроби пристосувати класичні теорії мотивації до сучасності багато в чому не систематизовані, що ускладнює практичне використання технологій, засобів та методів мотивації. Складність практичної організації системи мотивації персоналу визначається також незначною вивченістю особливостей мотивації працівників, зайнятих в окремих галузях економіки й видах виробництва. Певну допомогу у вивчення структури мотивів і стимулів працівника можуть надати відповідні соціальні дослідження сучасних особливостей і тенденцій розвитку мотиваційної сфери трудової діяльності.

Сутність розробки проблеми вказує на те, що процес мотивації широко висвітлено в працях зарубіжних авторів: Б. Адамса, М. Армстронга, В. Бовикіна, В. Білоцерковського, Ю. Булигіна, В. Волковського, В. Вилюнаса, Ю. Грибіна, Л. Дякова, Б. Карлоффа, М. Круглова, Л. Латишева та ін.

У наукових колах України окремі питання цiєї проблеми знайшли своє висвітлення в роботах Д. Богині, Г. Головченка, В. Гриньової, М. Дороніної, В. Шпалинського, Г.Дмитренка, Є. Глухачова, Г. Назарової, Т. Хомуленко, С. Клімова, А. Колота, О. Куценка, С. Лисенка, Л. Лутай, М. Салун, О. Ястремської та ін.

 Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних положень та подальший розвиток науково-методичного забезпечення щодо формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу ВАТ «Галактон». Відповідно до мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

  • з’ясувати сутність, економічну природу механізму соціально-економічної мотивації працівника;
  • обґрунтувати механізм соціально-економічної мотивації;
  • надати комплексну оцінку задоволення соціально-економічних потреб працівника підприємства;
  • розробити підхід до оцінки адекватності мотивів трудової поведінки працівника цілям і завданням підприємства;
  • обґрунтувати методичний підхід до вдосконалення механізму соціально-економічної мотивації персоналу підприємства;
  • визначити напрями процесу стимулювання праці з урахуванням результативності змін основних параметрів підприємства.

Об’єктом дослідження є процес мотивації персоналу ВАТ «Галактон».

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти, основні принципи та методи формування механізму соціально-економічної мотивації працівників підприємств.

Методи дослідження. У роботі теоретичну і методичну базу функціонально-статистичного моделювання досліджуваних процесів становить системний підхід. У процесі проведення дослідження використано методи: порівняння – для аналізу теоретико-методичних, емпіричних моделей, спрямованих на отримання об’єктивних даних про соціально-економічні явища чи процеси, що вивчаються; групування – для факторної операціоналізації, економіко-математичного моделювання; кластерний аналіз – для виділення кластерів соціально-економічних мотивів за критеріями-ознаками потреб працівника; факторний аналіз – для сегментування респондентів за групами, що дозволяє виявити їх основні цінності й пріоритети.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти, праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених з питань мотивації персоналу та індивідуальних мотивів праці, матеріали наукових конференцій, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, звітно-статистичні дані ВАТ «Галактон».

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та рекомендацій, списку використаної літератури та додатків.

Перший розділ, теоретичний, містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкри­ваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому — відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 40-50% загаль­ного обсягу курсової роботи.

Другий розділ (3-4 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має бути побудований на матеріалах аналізу конкретного підприємства і поєднати набуті теоретичні знання та вміння, з використанням обраних методів дослідження.

 В другому розділі подається: опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію

Аналіз обов’язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов’язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники госпо­дарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час передкурсової практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у курсовій роботі повинен використати комп’ютер.

Не можна обмежитися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об’єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку і оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудо­містких розрахунків.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

  • поставлену задачу;
  • програму, за якою вона буде вирішуватися;
  • базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є
    джерелами первинної інформації — баланс, інші форми
    звітності);
  • формули розрахунку;
  • блок-схему алгоритму розв’язання задачі;
  • результат — у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків
    тощо;
  • аналітичний опис результату.

Використання ЕОМ слід обов’язково зазначити у назві
відповідного пункту плану: «          із застосуванням ЕОМ».

Обсяг другого розділу — у межах 45-50 % загального обсягу курсової роботи.

Висновки і пропозиції, що наводяться в окремому розділі
курсової роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного
дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми,
оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті
курсової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції
щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації,
Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 3-4 сторінок.

5. Вимоги до оформлення курсових робіт

 

Матеріал курсової роботи слід подати у такій послідовності:

-титульна сторінка;

— зміст;

— перелік умовних позначень (у разі потреби);

— вступ;

— основна частина;

— висновки та рекомендації;

— список використаних джерел;

— додатки.

Завершену і оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на титульній сторінці.

Мова курсової роботи — державна, стиль — науковий,
чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність —
логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних
джерел є неприпустимим.

Робота має бути написана розбірливим почерком або
надрукована на одному боці сторінки стандартного білого паперу
формату А4 (210×297 мм). У друкованому варіанті текст розташовується через півтора міжрядкових інтервали, до тридцяти рядків на сторінці
з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп’ютерний набір — 14-й
кегль, 1,5 інтервали, шрифт – Times News Roman). Допускається
розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах
формату АЗ (не більше за 40 рядків на сторінку).

Текст курсової роботи розміщується на аркуші з
дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку — не менш за
20 мм, з правого — не менш за 10 мм, зверху — не менш за 20 мм,
знизу — не менш за 20 мм.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи мають відповідати формату А4, включатися до загальної нумерації сторінок курсової роботи і розміщуватися, як правило, у додатках.

Титульна сторінка містить найменування вищого навчального закладу, прізвище, ім’я та по-батькові й інші відомості про автора, тему курсової роботи з посиланням на об’єкт дослідження, прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника; місто і рік (додаток Б).

Зміст містить найменування та номери початкових сторі­нок усіх розділів та параграфів роботи. Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками.

Текст основної частини роботи поділяється на розділи і
параграфи згідно з планом курсової роботи.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» пишуться або друкуються великими літерами симет­рично до тексту. Заголовки підрозділів пишуться або друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3—4 інтервалам основного тексту.

Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ». Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка: наприклад,» 1.4″ (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступну сторінку. Якщо вони містяться на окремих сторінках курсової роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є більші за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, «Рис. 1.2″ (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що
розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті
розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який
складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між
якими ставиться крапка: наприклад, «Таблиця 2.3″ (третя таблиця
другого розділу); нижче розміщується назва таблиці.

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад, «Продовження табл. 2.3″.

У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць Починаються з великої літери.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають із великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки — з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих — якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела інформації слід
зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадрат­
ними дужками, наприклад:»… у працях [1-9]….».

Посилання на ілюстрації до курсової роботи оформлюють порядковим номером ілюстрації: наприклад, «рис. 2.3″; на формули — порядковим номером формули: наприклад, «у формулі (3.1)». Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2″. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово «дивись»: наприклад, «див. табл. 1.2″.

Список літератури вимагає розміщення всіх використаних
джерел інформації у такій послідовності:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідов­ності);

г) монографії, брошури, підручники, статті з журналів, друковані кирилицею (абетковий порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використову­ються підприємством (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела, друковані латинським шрифтом;  

Відомості про включені до списку літературних джерел слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Додатки до курсової роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння курсової роботи:

  • реальні документи підприємства;
  • рекламні матеріали;
  • проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;
  • таблиці допоміжних цифрових даних;
  • інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення
    задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання курсової
    роботи;
  • ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті курсової роботи.

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток » і поряд — велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «А.2″ — другий розділ додатка А; «В.3.1″ — перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: «рис. Д.1.2″ — другий рисунок першого розділу додатка Д; «формула (А. 1)» — перша формула додатка А

 

6. Рецензування і захист курсової роботи

На завершену курсову роботу науковий керівник дає
стислу рецензію, в якій оцінює як якість виконання самої роботи, так і праці студента над нею, і робить висновок про можливість допуску курсової роботи до захисту .

Перед захистом студенту слід ретельно прочитати рецензію, особливу увагу звернути на висловлені рецензентом зауваження і по можливості усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь студента і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

7. Список літератури

Основна:

  1. Дмитренко Г.А., Шарапатова Е.А., Максименко Т.М. Мотивация и оценка персонала: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2002. — 246 с.
  2. Вилюнас В. Психология развития мотивации.-СПб.:Речь, 2006.- 458 с.
  3. Кір’ян Т. М. Мотивація людського капіталу до продуктивної праці/ Кір’ян Т. М. — К.: НДІ праці і зайнятості населення, 2008. — 416 с
  4. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручн. — К.: КНЕУ, 2002. — 337 с.
  5. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. — 224 с.
  6. Мотивація праці та формування ринку робочої сили/ Ред. Саблук П.Т., Бугуцький О.А. — К.: Урожай, 1993. — 416 с.
  7. Сладкевич В.П. Мотивационный менеджмент. — Курс лекций. — К.: МАУП, 2001. — 168 с.
  8. Баєва О. Індивідуально-типологічний підхід у виявленні потреб людини як базисна основа мотивації//Персонал.-2005.-№ 9.-С.81-84
  9. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: // Персонал.- 2007.- № 9.- С.76-81.
  10. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми біологічних (базових) потреб// Персонал.- 2007.- №11-12.- С.88-95.
  11. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми розвитку мотивацій// Персонал.- 2008.- №1.- С.14-21

Додаткова

  1. Амстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами М.: ИНФРА-М .- 2002.-328 с
  2. Богомаз С.А. Типологические особенности мотивации, обусловленные специализацией полушарий мозга// В кн. Современная психология: состояния и перспективы.М., 2002.- Т.1.- С. 187-190.
  3. Вербицкий А.А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. — М., 1986
  4. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Наука, 1990. 349 с.
  5. Вієвська М., Красовська Л. Мотивація професійного саморозвитку у реалізації стратегії формування управлінських компетенцій// Вища школа, 2010.- №3-4. — С.89-104.
  6. Воронович У.В. Мотиваційний моніторинг як умова ефективної мотивації персоналу/ У.В. Воронович. Концептуальні засади формування менеджменту в Україні.- К.: МАУП, 2007. — С.265-269.
  7. Дмитренко Г.А., Дорошенко Е.А. Оценка уровня культуры персонала: Учебно-практ. пособие. — К.: МАУП, 1998. — 88 с.
  8. Дмитренко Г., Чернишова Є. Організаційно-технологічний аспект формування механізму цілеорієнтованої мотивації персоналу// Вища школа, 2009.- №12. — С.19-28.
  9. Занюк С. Психология мотивации К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002.
  10. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. — СПб.: Питер, 2006. — 508 с.
  11. Кетько С.М., Пакулина С.А., Поминов А.В. Единство рефлексии, мотивации и адаптации в сознании личности: Коллективная монография. — М., 2005. — 231 с.
  12. Кумбс Ф. Мотиватор / Перевод с англ. — М.: ГИППО (HIPPO), 2006. — 306 с.
  13. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции// Психология мотивации и эмоции. М.: ЧеРо, 2002.-С. 52-79
  14. Макаревич О. Мотивація як підгрунтя дій особистості// Соціальна психологія, 2006.- №2. — С.134-141.
  15. Маслоу А. Мотивация и личность.- СПб.:Евразия, 1999
  16. Нюттен Ж. Мотивация, действие и перспектива будущего / Пер. с англ. — М.: Смысл, 2004. — 607 с.
  17. Озерникова Т. Повышение мотивационной функции системы вознаграждений // Человек и труд. — 2003. — № 9. — С.40-44.
  18. Потєряхін О. Самоефективність і мотивація діяльності/ О.Потєряхін. Страхова справа, 2009.- №2. — С.50-53.
  19. Русалов В.М., Русалова М.Н., Стрельникова Е.В. Индивидуальные различия в структуре мотивации выбора у человека //Доклады Академии наук.- 2002.-Т.385.-№ 2.-С. 269-271
  20. Русалов В.М., Русалова М.Н. Психофизилогические особенности лиц с различным предпочтением мотивации выбора//Таврический журнал психиатрии.- 2003.-№1.- С. 72-76
  21. Семенов С.П. Мотивационный анализ: Психотерапевтическая версия. — СПб., 2001.
  22. Стахів О. Мотиваційний потенціал персоналу в контексті реалізації вимог міжнародного стандарту управління якістю ISO 9001/ О. Стахів. Персонал, 2007.- №8. — С.76-80.
  23. Стрельчук Є.М., Коваленко Т.Л. Мотиваційний моніторинг та оцінка ефективності системи мотивації// Актуальні проблеми економіки, 2008.- №8. — С.124-129.
  24. Стойка А.В. Соціалізація і мотивація економічних суб’єктів/ А.В.Стойка. Економіка та держава, 2009.- №8. — С.56-58.
  25. Судаков К. В., Биологические мотивации М.: Наука., 1971
  26. Судаков К.В. Голографический принцип системной организации процессов жизнедеятельности// Успехи физиологических наук.-1997.-№ 28.-С.3-28.
  27. Судаков К.В. Системокванты жизнедеятельности//Устойчивое развитие. Наука и Практика.-2003.-№ 3.-С.7-14
  28. Фрэнкин Р. Мотивация поведения. Биологические, когнитивные и социальные аспекты. — СПб.: Питер, 2003. — 651 с
  29. Шульговский В. В. Основы нейрофизиологии: Учебное пособие для студентов вузов. — М.: Аспект Пресс, 2000. с. 277.
  30. Хекхаузен Х. Психология мотивации достижения.- СПб.: Речь, 2001. — 240 с.
  31. Хомская Е.Д., Башова Н.Я. Мозг и эмоции. М., 1992
  32. Чурюмов Б.С. Как меняется доминанта мотивации в зависимости от обстоятельств // Управление персоналом. — 2004. — №1-2. — С.86-90.
  33.  Эммонс Р. Психология высших устремлений. Мотивация и духовность личности. — М.: Смысл, 2004. — 416 с.
  34. Якобсон П. М., Психологические проблемы мотивации поведения человека, М., 1969
  35. Якобсон П.М. Психология чувств и мотивации: Избр. психол. тр. — М.; Воронеж: Ин-т практ. психологии; МОДЭК, 1998. — 304 с.

 

 


Додаток

 

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ ім. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра управління персоналом та медичного менеджменту

К У Р С О В А Р О Б О Т А

 

з навчальної дисципліни «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ»

 

на тему

Механізм мотивації праці персоналу малих підприємств 

 

Виконав студент групи М-07-10 МУЕП

Петренко Сергій Іванович

 

 

Науковий керівник:

Канд.екон.наук., проф.МКА

 Новальська Н.І.

Київ-2010


  • · Осьодло В.І. Методика діагностики професійної мотивації / В.І.Осьодло // Філософсько-методологічні та соціально-психологічні проблеми реалізації людського фактору в умовах переходу Збройних Сил України до професійної армії. – Матеріали Всеармійської науково-практичної конференції 29 травня 2008 року. Частина І. – К.: НАОУ, 2008. – С.214-216.
Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”( для бакалаврів, магістрів)

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  Згалат-Лозинською Л.О., кандидатом медичних наук.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №3 від “18” лютого 2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

Згалат-Лозинська Л.О. Навчальна програма дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”( для  бакалаврів, магістрів). ― К.: МАУП, 2009. –  18 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”, вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для  самоконтролю, а також список рекомендованої літератури.

 

 

 

 

 

 

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2009


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна дисципліна “Маркетинг в медицині та фармації” передбачена навчальним планом підготовки фахівців за спеціальністю „Менеджмент організацій”, спеціалізація ”Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Навчальна дисципліна „ Маркетинг в медицині та фармації” за структурно-логічною схемою підготовки фахівців спеціальності „Менеджмент організацій” передбачає розширення об’єму знань, отриманих при вивченні таких профілюючих дисциплін як „Основи маркетингу”, “Основи менеджменту”, ”Операційний менеджмент”, ”Стратегічний менеджмент”, ”Облік і звітність в охороні здоров’я”, “Страхова медицина”, “Підприємництво в охороні здоров’я”, “Облік і звітність в охороні здоров’я”.

Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Мета курсу: допомогти студентові у формуванні теоретичної основи сучасного маркетингу з раціональним використанням спеціальних знань у галузі управління закладами охорони здоров’я. Дати практичні навички та вміння з планування, впровадження, аналізу та контролю за маркетинговою діяльністю в медичних та фармацевтичних структурах.

Завдання навчальної дисципліни спрямовані на вивчення загальних закономірностей, принципів формування, функціонування та розвитку системи управління  маркетинговою діяльністю організацій в галузі медицини та фармації.

Програмою курсу „Маркетинг в медицині та фармації ” передбачено опанування студентами ряду ключових питань :

-суть маркетингу як філософії бізнесу;

-виробниче та ринкове мислення ;

-методи маркетингу;

-маркетинг і сфера медичних послуг ;

-реклама препаратів та виробів медичного призначення;

-фактори зовнішнього середовища та оцінка їх впливу на маркетингову діяльність медичного ( фармацевтичного ) закладу;

— принципи та функції маркетингу ;

-маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг ;

-управлінська функція маркетингу в сфері медичних послуг;

-збутова функція маркетингу в сфері медичних (фармацевтичних ) послуг;

-дослідницька функція маркетингу в сфері медичних послуг;

-ціноутворення на медичні послуги, фармацевтичні препарати та засоби медичного призначення;

-стратегічна функція маркетингу у наданні медичних послуг та при реалізації фармпрепаратів та засобів медичного призначення;

-конкуренція та конкурентоспроможність в медицині та фармації;

а також набуття практичних навичок та вмінь:

з опанування методики проведення маркетингових досліджень в умовах конкурентного середовища; формування навичок маркетингових досліджень та впровадження їх результатів; складання бізнес-проектів для створення і регулювання попиту та пропозиції в сфері надання медичних послуг  та реалізації фармацевтичних засобів.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

„МАРКЕТИНГ В МЕДИЦИНІ ТА ФАРМАЦІЇ” 

№ з/п Назва змістового модуля і теми  

I

Змістовий модуль 1. Маркетинг – як філософія бізнесу. Сутність, принципи та методи маркетингу

1 Сучасні підходи до організації маркетингу в галузі охорони здоров’я. Основні види маркетингу  
2 Складові комплексу маркетингу  
3 Фактори зовнішнього середовища маркетингу в медицині і фармації  
4 Принципи, функції та методи маркетингу в медицині і фармації  
5 Медичне обслуговування в світлі концепції маркетингу послуг  
II Змістовий модуль 2. Маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг та фармацевтичного забезпечення
6 Специфіка маркетингу платних медичних послуг  
7 Особливості реалізації концепції фармацевтичного маркетингу  
8 Маркетингова політика розподілу на фармацевтичному ринку  
9 Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу  
10 Маркетингова політика при впровадженні сучасних технологій в медицину та фармацію  
Разом  годин — 108  

 

 

 

 

ЗМІСТ  ДИСЦИПЛІНИ

“МАРКЕТИНГ В МЕДИЦИНІ ТА ФАРМАЦІЇ”

Змістовий модуль 1. Маркетинг – як філософія бізнесу. Сутність, принципи та методи маркетингу 

 

Тема 1. Сучасні підходи до організації маркетингу в галузі охорони здоровя. Основні види маркетингу

 

Поняття маркетингу. Загальна характеристика маркетингу. Маркетинговий підхід до вдосконалення управління організацій  охорони здоров’я в умовах ринку. Мета і задачі маркетингової діяльності в умовах ринку. Виробниче та ринкове мислення. Формування ринку медичних послуг. Потреби та попит на медичні послуги. Товари, ідеї, послуги, продукти в сфері охорони здоров’я. Відносини між партнерами та система взаємодії. Особливості сучасного ринку медичних послуг в Україні. Роль та мета впровадження маркетингових підходів у медичних закладах. Активні суб’єкти ринку та можливі потенційні споживачі на ринку медичних послуг. Територіальні аспекти розвитку ринку медичних послуг. Методи вивчення ринку медичних послуг. Сучасні підходи до організації маркетингу. Основні види маркетингу, їх загальна характеристика. Конверсійний, стимулюючий, синхромаркетинг, підтримуючий, розвиваючий, ремаркетинг, демаркетинг, протидіючий маркетинг.

Характеристика фармацевтичного ринку. Сутність та розвиток маркетингової концепції. Складові маркетингової діяльності фармацевтичних підприємств. Функціональне забезпечення маркетингової діяльності фармацевтичних фірм. Тактика і стратегія фармацевтичного маркетингу. Служба маркетингу фармацевтичного підприємства.

Література:[2, 4, 27- 29]

Тема 2. Складові комплексу маркетингу

 

Система засобів маркетингу та їх структура (концепція «4Р»). Поняття «маркетингова суміш» (marketing-mix). Загальна характеристика елементів маркетингу в охороні здоров’я (продукт, ціна, доставка продукту споживачам, просування на ринку).

Продукт в охороні здоров’я: медичні послуги, лікарські засоби, медична техніка, обладнання. Поняття про медичну послугу та лікарські засоби. Види медичних послуг. Асортимент, обсяги та якість медичних послуг. Загальна характеристика медичної техніки та обладнання. Переваги та недоліки широти асортименту медичних послуг, медичної техніки та лікарських засобів.

Ціна. Особливості формування цін в сфері надання медичних послуг: собівартість послуг, знижки, відповідність цін нормативним актам, строки платежів, їх відстрочки. Реклама медичних послуг. Роль і значення дизайну в рекламі медичних послуг та лікарських засобів. Реклама на території медичного закладу. Нормативно-правове регулювання  реклами  в медицині та фармації. Поняття якості при наданні медичних послуг та реалізації лікарських засобів. Основні елементи сервісу в галузі охорони здоров’я: деонтологічні принципи долікарського спілкування з пацієнтом та на прийомі у лікаря. Інформаційний зв’язок з пацієнтом та всіма учасниками медичного процесу, оперативне реагування на зміну ситуації. Матеріально-технічне забезпечення лікувально-діагностичного процесу.

Вибір оптимальної схеми руху медичної послуги від виробника до пацієнта. Створення позитивного іміджу лікувально-профілактичному закладу чи окремим лікарям. Реклама лікувально-профілактичних закладів через засоби масової інформації. Ефективність роботи служби зв’язків з громадськістю.

Лікарські засоби та вироби медичного призначення як товар. Асортиментна політика фармацевтичного підприємства. Розроблення нових лікарських засобів. Життєвий цикл лікарських засобів, їх позиціювання на ринку. Критерії оцінки лікарського засобу.

Конкурентоздатність лікарського засобу. Товарні знаки, бренди й упаковка лікарських засобів. Сертифікація продукції. Цінова та  перехресна еластичність попиту на лікарські засоби.

Фактори, що впливають на цінову політику фармацевтичних фірм. Державне регулювання цін на лікарські засоби. Основні стратегії ціноутворення на лікарські засоби. Моделі та методи ціноутворення на лікарські засоби. Аналіз цінової кон’юнктури фармацевтичного ринку.

Література:[1-4, 6, 7, 9-12, 14, 16, 19, 22-24, 27- 30]

Тема 3. Фактори зовнішнього середовища  маркетингу в медицині і фармації

 

Специфічні фактори, які враховуються в маркетинговій діяльності медичних закладів. Фактори, що впливають на збут медичних послуг. Фактори, що впливають на попит на медичні послуги. Контрольовані і неконтрольовані фактори. Методи впливу на попит.

Державне регулювання маркетингової діяльності організацій в галузі медицини та фармації. Вплив політичної стабільності на маркетинг в  галузі охорони здоров’я. Особливості оподаткування та встановлення митних зборів. Вплив громадських організацій на сферу охорони здоров’я.

Міжнародні фактори. Зміни валютного курсу. Зарубіжні інвестиції.

Характеристика світового фармацевтичного ринку. Базові засади міжнародного фармацевтичного маркетингу. Характеристика середовища міжнародного маркетингу.

Соціально-культурне середовище ( відношення населення до підприємництва, оплати медичних послуг, здорового способу життя ).

Економічні фактори. Соціально-культурні фактори: національні особливості та принципи самолікування.

                                                                              Література: [1, 2, 3, 4, 29]

 

Тема 4.Принципи, функції  та методи маркетингу в медицині і фармації

 

Загальна  характеристика основних принципів маркетингу в галузі охорони здоров’я. Вплив економічного стану суспільства та екології довкілля на здоров’я населення.

Сучасні підходи до організації маркетингу в Україні. Особливості медичного маркетингу. Орієнтація на конкретні контингенти хворих та осіб з факторами ризику. Гнучке реагування виробництва певних видів медичних послуг та постачання відповідних лікарських засобів. Адекватне реагування збуту на зміни попиту. Сегментування ринку медичних послуг. Виявлення оптимально однорідних груп споживачів медичних послуг, орієнтація діяльності лікувально-профілактичних закладів на задоволення їх потреб. Глибоке дослідження ринку: визначення ємності ринку медичних послуг, якості та об’єму їх надання. Націленість на довгостроковий результат. Вплив науково-технічного прогресу на поведінку споживачів медичних послуг та лікарських засобів.

Концепція традиційного маркетингу. Концепція соціально-орієнтованого маркетингу. Концепція інтенсифікації комерційної діяльності. Сегментація ринку  медичних послуг. Методи вивчення ринку медичних послуг.

Планування маркетингу в сфері медичних послуг. Циклічність процесу планування в сфері медичних послуг. Стратегія охоплення цільових ринків.

Принципи маркетингового контролю. 

Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення поведінки споживачів лікарських засобів. 

 Література:[1, 2, 3, 4, 27, 28, 29]

 

Тема 5. Медичне обслуговування в світлі концепції маркетингу послуг

 

Загальна характеристика сучасного медичного маркетингу. Екстенсивний і інтенсивний розвиток охорони здоров’я. Концепція удосконалення діяльності підприємства в напрямку оптимізації надання медичних послуг.  Активні суб’єкти ринку та можливі покупці на ринку медичних послуг. Територіальні особливості розвитку ринку медичних послуг. Шляхи адаптації бюджетної медицини до умов ринку.

Технологія та організація процесу маркетингового дослідження. Конкретні прийоми маркетингових досліджень в сфері медичних послуг. Маркетингові інформаційні системи. Система маркетингового спостереження. Система забезпечення маркетингових рішень в сфері медичних послуг. Методи прогнозування і вимірювання попиту. Дослідження стану галузі, попиту, конкуренції, умов збуту медичних послуг. Оцінка поточного попиту на медичні послуги. Анкетування як метод маркетингового дослідження в медицині та фармації.

                                       Література:[4, 6, 10, 13, 28]

 

Змістовний модуль 2. Маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг та фармацевтичного забезпечення

 

Тема 6. Специфіка маркетингу платних медичних послуг

 

Особливості ціноутворення в охороні здоров’я в перехідний період. Структура маркетингових служб. Функціональна орієнтація відділів маркетингу. Функції відділу маркетингу у медичному (фармацевтичному ) закладі. Функції маркетинг-директора та його персоналу. Система управління маркетингом. Маркетинговий контроль у галузі охорони здоров’я. Управління інвестиціями в медичному закладі. Асортиментна політика в сфері медичних послуг.  Ревізія маркетингу. Стратегічне планування маркетингу медичних послуг . Формування і поведінка  послуги на ринку. Життєвий цикл послуги. Стратегія маркетингу на різних етапах життєвого циклу медичної послуги. Еволюція  медичного та фармацевтичного ринків. Стратегія лідерів ринку медичних послуг. Стратегія претендентів на лідерство. Стратегії для послідовників. Принцип синергізму. Принцип стратегічної гнучкості. Стратегія  диференціювання. Стратегія низьких цін на медичні послуги. Стратегія удосконалення товару. Стратегія диверсифікації. Стратегія вузької спеціалізації. Стратегія вертикальної інтеграції. Технологія розробки нової медичної послуги.

                                                                          Література:[4, 6, 10, 13, 28] 

 

Тема 7. Особливості реалізації концепції фармацевтичного маркетингу

 

Характеристика фармацевтичного ринку. Маркетингове середовище фармацевтичного підприємства. Складові маркетингової діяльності фармацевтичних підприємств. Опрацювання стратегії і тактики фармацевтичного маркетингу. Створення служби маркетингу фармацевтичного підприємства

Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення поведінки споживачів лікарських засобів. Дослідження поведінки покупців на споживчому сегменті фармацевтичного ринку. Моделювання купівельної поведінки оптової фірми та організації-споживача на фармацевтичному ринку.

Моделювання закономірностей фармацевтичного ринку і дослідження маркетингових можливостей фармацевтичних підприємств. Дослідження кон’юнктури фармацевтичного ринку. Сегментація фармацевтичного ринку і позиціонування лікарських засобів. Аналіз і оцінка ринкових можливостей фармацевтичних підприємств. Моделювання конкурентних стратегій фармацевтичних підприємств. Бенчмаркінг у діяльності фармацевтичних фірм.

Література: [1, 2, 3, 4, 29]

Тема 8. Маркетингова політика розподілу на фармацевтичному ринку

Збутова політика фармацевтичних фірм. Мета збутової політики і засоби її реалізації. Раціональна система збуту лікарських засобів.  Стратегії розподілу лікарських засобів. Фармацевтична логістика у збутовій політиці фармацевтичних фірм.

Система маркетингових комунікацій фармацевтичного підприємства. Реклама лікарських засобів. „Паблік рілейшнз» фармацевтичного підприємства, персональний продаж і стимулювання збуту лікарських засобів. Мерчандайзинг в аптеках і спеціалізовані медичні виставки.

Основні методи збуту медичних послуг, медпрепаратів та засобів медичного призначення. Канали товароруху фармпрепаратів. Переважні типи споживачів і фінансові цілі на етапах життєвого циклу препарату.

Адекватна взаємодія з елементами зовнішнього середовища. Мінімізація витрат. Створення й підвищення попиту.

Зміст маркетингового плану виводу на ринок нового препарату: ситуаційний аналіз (огляд та динаміка сегменту ринку, основні препарати конкуренти, динаміка їх продажів, середні ціни), характеристика продукту (класифікація, форма випуску, дата виводу на ринок, swot — аналіз препарату), прогноз продажів (обґрунтування прогнозу, складання поквартального плану продажів лікарського засобу), стратегія маркетингу (сегментування — цільові групи пацієнтів та лікарів), критичні фактори успіху (головні чинники, які потрібні для досягнення мети), ключові дії (перелік основних заходів, виконання яких необхідно для досягнення мети), бюджет(схвалений кошторис витрат), Action Plan (головні статті витрат).

Головні статті витрат поквартального Action Plan: промоційна активність медичних представників, інформаційні матеріали, сувенірна продукція, публікації, цільове розсилання інформаційних матеріалів, наукові конференції, клінічні дослідження, понсирування, маркетингові дослідження ринку, Інтернет-проект.

Література: [1, 2, 3, 4, 29].

Тема 9. Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу

Характеристика світового фармацевтичного ринку. Сутність міжнародного фармацевтичного маркетингу. Характеристика середовища міжнародного маркетингу. Торгові обмеження при просу­ванні лікарських засобів на інші національні ринки: митний тариф,  нетарифні торгові бар’єри, експортна та  імпортна квоти, ембарго. Методи і форми виходу на зовнішній фармацевтичний ринок. Управління міжнародним фармацевтичним маркетингом. Ціноутворення у системі міжнародного фармацевтичного маркетингу. Розповсюдження лікарських засобів на міжнародному ринку. Просування лікарських засобів на міжнародному ринку. Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок. Особливості діяльності представництв фармацевтичних фірм. Принципи персонального продажу лікарських засобів. Організація роботи представників фармацевтичних фірм.

Література: [2, 29].

 

 Тема 10. Маркетингова політика при впровадженні сучасних технологій в медицину та фармацію

Інноваційна політика в сфері медичних технологій. Інноваційна політика фармацевтичних підприємств. Значення упаковки лікарського засобу в системі маркетингу, зміст маркування. Штрихове кодування. Пошук ідеї нової медичної послуги(товару). Процес прийняття нової послуги споживачем. Етапи процесу прийняття новинки. Розробка нової медичної техніки, лікарських препаратів та засобів медичного призначення. Розробка нових медичних програм. Роль патентування та ліцензування у відкритті нових ринкових „ніш”. Значення патентування та ліцензування винаходів в галузі охорони здоров’я. Українське патентне законодавство. Медичний лізинг. Комп’ютерні системи і мережі Інтернет в маркетинговій діяльності медичного (фармацевтичного) закладу. Механізми управління процесом впровадження в охорону здоров’я інтенсивних технологій і їх ефективність.

Розроблення нового товару. Інноваційна політика фармацевтичних фірм.  Норми державного регулювання й управління процесом розробки і виробництва лікарських препаратів.

Використання Інтернет — технологій у медичному та фармацевтичному маркетингу. Побудова Web-сторінки: визначення цілей створення Web-сторінки, визначення цільового сегмента споживачів, розробка змісту та дизайну Web-сторінки, розробка стратегії маркетингової підтримки та оцінка ефективності Web-сторінки.

 Література: [6, 13, 28]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Контрольна робота з “Маркетингу в медицині та фармації” виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент організацій” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з “Маркетингу в медицині та фармації”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів та аналізу діяльності конкретного закладу охорони здоров’я. Це має максимально наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

Загальні вимоги. Контрольну роботу слід виконувати на аркушах паперу А-4 державною мовою. Обсяг контрольної роботи повинен становити 20‑25 сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки обсягом до 1 стор., які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При написанні контрольної роботи необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання. У висновку робиться короткий аналіз викладеного матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни “Маркетинг в медицині та фармації”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної (фармацевтичної) установи);
  • оформлення роботи (структура, заголовки, посилання, тощо).

 

 ВАРІАНТИ  КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1.

1.Реклама медичних послуг. Нормативно-правове регулювання  реклами  в медицині та фармації.

2. Характеристика фармацевтичного ринку: стан та стратегія розвитку. Напрямки державного регулювання маркетингової діяльності на фармацевтичному ринку.

3.  Задача. Дати рекомендації стосовно ширини каналу розподілу для таких ліків і виробу медичного призначення:

  1. Валідол табл.0.06 №10.
  2. Димексид рідина 20 кг бутель
  3. Нітразепам табл. 5 мг № 20
  4. Пузирі для льоду  № 1, № 2 і № 3

 

Варіант 2.

1. Сегментування ринку медичних послуг. Територіальні особливості розвитку ринку медичних послуг. Методи прогнозування і вимірювання попиту на медичні послуги.

2. Функціональне забезпечення маркетингової діяльності фармацевтичних фірм

3. Задача. Визначити квартальну потребу в етиловому спирті за умови, що аптека обслуговує такі відділення: терапевтичне – на 150 ліжок, загально хірургічне – 125 ліжок, гінекологічне – 80 ліжок.

Варіант 3.

1. Особливості здійснення маркетингової діяльності на ринку медичних послуг.

2. Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення поведінки споживачів лікарських засобів

3. Задача. Виробнича фірма з метою проведення рекламної кампанії, спрямованої на аптечних фахівців, вирішила вивчити інформаційну цінність періодичних фахових джерел. Розробити анкету, яке можна було б запропонувати фірмам для опитування працівників аптечних закладів.

Варіант 4.

1.Ціноутворення на медичні послуги, фармацевтичні препарати  та засоби медичного призначення.

2. Моделювання закономірностей фармацевтичного ринку і дослідження маркетингових можливостей фармацевтичних підприємств

3. Задача. На регіональному фармацевтичному ринку були присутні 5 препаратів-аналогів для лікування виразки шлунку. Обсяг їх реалізації становив:

а) вітчизняні лікарські засоби:

препарат А ‑ 130 тис. уп.;

препарат Б – 66 тис. уп.;

б) імпортні лікарські засоби:

препарат В –113 тис. уп.;

препарат Г – 105 тис. уп.

препарат Д – 94 тис. уп.

Розрахувати показники конкурентоспроможності вказаних препаратів, а також вітчизняних та імпортних препаратів зокрема. Відповідь обґрунтувати.

Варіант 5.

1.Маркетинговий інструментарій в сфері медичних послуг.

2. Асортиментна політика фармацевтичного підприємства.

3. Оптова фармацевтична фірма закуповує лікарський засіб за ціною 1-95 грн. за упаковку і реалізує в кількості 1700 упаковок цього препарату щотижнево за ціною 2-35 грн. за упаковку. Маркетинговий відділ за результатами дослідження ринку рекомендує знизити на один тиждень ціну на 5%.

Розрахувати, скільки упаковок препарату потрібно реалізувати фірмі, щоб зберегти свій дохід на попередньому рівні.

Варіант 6.

1. Особливості та тенденції розвитку сучасного ринку  медичних послуг.

2. Цінова політика фармацевтичних підприємств

3. Обґрунтувати концепції фармацевтичного маркетингу, застосовані підприємствами-виробниками в наведених нижче ситуаціях:

— фармацевтична фірма FTUYR на 10% зменшила собівартість виробництва широко розповсюджених галунових препаратів, що уможливило зниження відпускних цін на них;

— фармацевтична фірма Latru, що реалізовувала лікарські засоби за річними угодами через 10 місцевих і регіональних оптових фармацевтичних підприємств, утворила з національним оптовим посередником, збутові структурні підрозділи якого охоплюють усі регіони країни, договірне об’єднання з метою постійної координації господарської діяльності

Варіант  7.

1. Фактори зовнішнього середовища  маркетингу в медицині

2. Збутова політика фармацевтичних фірм

3. Задача. Впродовж 5 днів заплановано комплексне обстеження 1000 працівників підприємства.45 хвилин – час, необхідний на обстеження 1 пацієнта. 6,5 годин – тривалість робочого дня лікаря. Скільки лікарів необхідно задіяти для обстеження.

Варіант 8.

1. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності в охороні здоров’я.

2. Просування лікарських засобів на  ринку

3. Задача. На основі АВС-аналізу встановити найперспективніші для реалізації лікарські засоби. Для цього використати дані структури місячного обсягу реалізації фірми-виробника «Фарматека».

Лікарські засоби Реалізовано Лікарські засоби Реалізовано
ціна, грн. обсяг, од. ціна, грн. обсяг, од.
І 8,2 430 VI 1,7 144
ІІ 1,9 156 VII 5,6 17
ІІІ 5,1 80 VIII 1,8 72
ІV 7,8 205 ХІ 2,2 60
V 2,0 104 Х 4,36 15

Результати оформіть у табличній формі:

Варіант 9.

1. Загальна характеристика комплексу маркетингу в охороні здоров’я (marketing-mix).

2. Особливості діяльності представництв фармацевтичних фірм.

3. Задача. В місті, де проживає понад 500 тис. населення і функціонує державно-адміністративна система організації охорони здоров’я необхідно створити приватний діагностичний центр. З яких дій необхідно розпочати діяльність?

Варіант 10.

1. Конкурентоспроможність та конкуренція в сфері надання медичних послуг. Стратегія диференціації ринку послуг.

2. Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу.

3. Задача. В одному з обласних центрів України протягом десяти років на фармацевтичному ринку функціонує гуртова фармацевтична фірма — СП «Фармгурт». Фірма має широкий, глибокий і диверсифікований асортимент вітчизняних і зарубіжних лікарських засобів та виробів медичного призначення, а також реалізує ексклюзивні препарати. Нею укладено довгострокові контракти з виробниками, зокрема іноземними. Фірма працює з великою кількістю постійних клієнтів, характеризується широким радіусом обслуговування. Вона має електронну пошту, здійснює зв’язок через Web-вузли.

Разом з тим, останнім часом відбувається зниження частки фірми на фармацев­тичному ринку. Також на фірмі спостерігаються недостатній рівень кваліфікації пер­соналу, низький рівень розвитку механізації, автоматизації та техніко-технологічної бази складського господарства, високі витрати на транспортування та низький рівень системи керування товарними запасами, робота з клієнтами не завжди достатньо ефективна. На фірмі також відсутня чітка система оплати праці.

Макросередовище фірми «Фармгурт» характеризується низькою концентрацією оптових фірм, збільшенням кількості аптек, аптечних пунктів і кіосків, створенням аптечних мереж. Лікувально-профілактичні заклади періодично проводять конкурси (тендери) на закупівлю ліків за рахунок бюджетних коштів, проте у них не завжди достатньо обігових коштів. Спостерігається зниження вартості комп’ютерної техніки, швидкий розвиток інформаційних технологій, зокрема систем автоматизованого обліку ліків. Разом з тим, деякі аптеки мають протерміновані заборгованості перед фірмою і в найближчий час їх погашення не передбачається. На фармацевтичному ринку спостерігається збільшення кількості суб’єктів оптового ринку. Ускладнює ситуацію низька купівельна спроможність населення, жорстке державне регулювання цін стосовно великого переліку препаратів, недосконалість податкового законодавства. Ключовим моментом функціонування аптек стає мінімізація товарних запасів.

Здійснити SWОТ-аналіз діяльності названої гуртової фармацевтичної фірми. Результати оформити у табличній формі

 ПИТАННЯ   ДЛЯ   САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність маркетингу. Маркетинговий інструментарій.

2. Маркетинговий підхід до вдосконалення управління організацій  охорони здоров’я в умовах ринку.

3. Принципи та функції маркетингу.

4. Маркетинг і сфера медичних послуг.

5. Ринок медичних послуг і рівень доходів населення.

6. Суб’єкти маркетингової діяльності в охороні здоров’я.

7. Медична послуга. Відмінність медичної послуги від інших видів послуг.

8. Принципи організації маркетингових досліджень в галузі охорони здоров’я.

9. Особливості формування цін в сфері надання медичних послуг.

10. Анкетування як метод маркетингового дослідження в медицині та фармації.

11. Фактори, що впливають на збут послуги.

12. Фактори, що впливають на збут фармацевтичного препарату.

13. Фактори, що впливають на збут медичної техніки.

14. Реклама медичних послуг. Нормативно-правове регулювання  реклами  в медицині та фармації.

15. Стратегія диференціації ринку послуг.

16. Бюджетно-страхова система фінансування медицини. Поняття якості при наданні медичних послуг.

17. Асортиментна політика фармацевтичного підприємства.

18. Дослідницька функція маркетингу в галузі охорони здоров’я.

19. Розроблення нових лікарських засобів. Критерії оцінки лікарського засобу.

20.З бутова функція маркетингу в медицині та фармації.

21. Життєвий цикл лікарських засобів, їх позиціювання на ринку.

22. Комунікативна політика в медицині та фармації.

23. Основні стратегії ціноутворення на лікарські засоби.

24. Цінова політика в фармації.

25. Конкурентоспроможність та конкуренція в сфері надання медичних послуг.

26. конкурентоспроможність та конкуренція на фармацевтичному ринку.

27.Особливості маркетингової діяльності у зв’язку з впровадженням в медицину та фармацію новітніх  технологій.

28. Фактори зовнішнього середовища  маркетингу в медицині і фармації

29. Вплив науково-технічного прогресу на поведінку споживачів медичних послуг та лікарських засобів.

30.Собівартість медичної послуги.

31. Вплив економічного стану суспільства та екології довкілля на здоров’я населення.

32. Особливості медичного маркетингу.  

33.Основні складові платної медичної послуги.

34.Фактори, які впливають на ціноутворення медичних послуг.

35. Розробка цінової стратегії на медичному та фармацевтичному ринках.

36. Види реклами медичних закладів. Особливості сприйняття реклами медичних послуг.

37. Види реклами фармпрепаратів. Особливості сприйняття реклами фармпрепаратів.

38. Лізинг в медицині.

39. Функції відділу маркетингу у медичному (фармацевтичному ) закладі.

40. Функції маркетинг-директора  у медичному (фармацевтичному ) закладі.

41. Асортиментна політика в сфері медичних послуг.

42. Сегментація ринку медичних послуг. Демографічна сегментація ринку медичних послуг.

43. Сегментація ринку фармпрепаратів.

44. Стратегічне планування маркетингу. Стратегії медичного маркетингу.

45.Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності в охороні здоров’я.

46.Макро- і мікрорівень   маркетингових досліджень.

47.Канали руху медичних послуг від медичного закладу до споживача.

48. Види медичних послуг.

49. Стадії життєвого циклу медичної послуги.

50. Стратегія маркетингу на різних етапах життєвого циклу медичної послуги.

51. Прейскурант цін на платні медичні послуги.

52. Стандарти обслуговування пацієнтів.

53. Етапи підготовки до участі у виставці в галузі медицини і фармації.

54. Обов’язкові вимоги до фаховій кваліфікації та професіоналізму персоналу виставки у галузі охорони здоров’я.

55. Моделювання купівельної поведінки оптової фірми та організації-споживача на фармацевтичному ринку.

56. Формування маркетингового  бюджету.

57. Фінансування діяльності відділу маркетингу. Головні статті витрат згідно поквартального Action Plan.

58. Рекламна діяльність. Зв’язки з громадськістю.

59.Розробка програми рекламної кампанії.

60.Розробка програми підвищення обсягу збуту медичних послуг.

61. Розробка програми підвищення обсягу збуту фармпрепаратів.

62. Контроль за реалізацією та аналіз можливостей збуту фармпрепаратів.

63. Критерії вибору рекламного носія. Оптимальна комбінація всіх видів реклами.

64. Аналіз перспективи розвитку медичного закладу.

65. Динаміка захворюваності, динаміка чисельності населення, вікові категорії.

66. Популяризація окремих провідних лікарів. Ділові зв’язки.

67. Психологічний стан лікарів, що надають платні медичні послуги.

68. Визначення потенційних споживачів медичних послуг та фармацевтичної продукції.

69. Програма формування іміджу медустванови.

70. Аналіз діючих і потенційних конкурентів.

71. Конкуренція серед існуючих фармацевтичних фірм.

72. Структура маркетингових служб.

73.Фактори поведінки споживачів медичних послуг.

74.Фактори поведінки споживачів фармацевтичних товарів.

75. Кабінетні та польові дослідження на медичному та фармацевтичному ринках.

76. Вивчення тенденцій розвитку ринку медичних послуг.

77. Вивчення тенденцій розвитку фармацевтичного ринку.

78. Аналіз і оцінка ринкових можливостей фармацевтичних підприємств.

79. Бенчмаркінг у діяльності фармацевтичних фірм.

80. Фармацевтична логістика у збутовій політиці фармацевтичних фірм.

81. Система маркетингових комунікацій фармацевтичного підприємства. 82.

83. „Паблік рілейшнз» фармацевтичного підприємства.

84. Персональний продаж і стимулювання збуту лікарських засобів.

85. Мерчандайзинг в аптеках і спеціалізовані медичні виставки.

86. Зміст маркетингового плану виводу на ринок нового препарату.

87. Прогнозування розвитку ринку медичних послуг.

88. Сутність міжнародного фармацевтичного маркетингу. Торгові обмеження при просу­ванні лікарських засобів на інші національні ринки.

89. Просування лікарських засобів на міжнародному ринку.

90. Етапи виходу фармацевтичної фірми на міжнародний ринок.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

Основна

  1. Белошапка В.А., Загорий Г.В., Усенко В.А. Стратегическое управление и маркетинг в практике фармацевтических фирм: Учебное издание. – К.: РИА «Триумф», 2001. – 368 с.
  2. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичні та прикладні засади. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 464 с.
  3. Громовик Б.П. Організація роботи аптек. -Вінниця: Нова книга,2003.-240с.
  4. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент — СПб: Питер Ком,1998.-896с.

 

Додаткова

А. Нормативно-правові акти:

  1. Закон України „Про захист прав споживачів” 12.05. 1991 р. №1023-XII .
  2. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” 19.11.1992 р. № 2801-XII
  3. Закон України „Про лікарські засоби” від 4.04. 1996р. № 123/96-ВР.
  4. Закон України „Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від  15.02.1995 р.  № 60/95-ВР.
  5. Закон України „Про ціни та ціноутворення”  від 05.03.98 р.
  6. Закон України „Про застосування платних послуг в охороні здоров’я” від 03.05.99 р.
  7. Закон України „Про рекламу” / Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003, № 39
  8. Закон України „Про знаки для товарів та послуг”
  9. Указ Президента України „Про концепцію розвитку охорони здоров’я населення України” № 1313/2000 від 7 грудня 2000 р.

Постанови  Кабінету Міністрів України:

  1. „Про затвердження Національного переліку  основних лікарських засобів і виробів медичного призначення” від 29.03.2006 р. № 400
  2. „Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” від 3.01.1996 р. № 6.
  3. „Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)” від 26.05.2005 р. №376
  4. „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” від 15.06 2006р. № 833
  5. „Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах” від 17.11. 2004 р. № 1570.
  6. „Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення” від 17.10.2008 р. № 955

Накази Міністерства охорони здоров’я України:

  1. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я” від 18.12.97 р. № 356.
  2. „Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору  галузі охорони здоров’я України” від18.12.2007р.  № 838
  3. „Про затвердження нормативних актів з питань реклами лікарських засобів” від 10.06.97 р. № 177.
  4. „Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів для аптек” від 25.11.2004р. № 569
  5. „Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів» від 03.11.2008 р., № 633.
  6. „Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів” від 23.08.2005р. №421
  7. „Про затвердження Правил виписування рецептів   та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних  бланків та вимог-замовлень” від  19.07.2005р.  №360

 

Б. Підручники та навчально-методичні посібники

  1. Васнецова О.А. Введение в медицинский и фармацевтический маркетинг\\ Экономика здравоохранения.-2003.-№ 3.—23-26.
  2. Здравоохранение: экономика, маркетинг, менеджмент /  Чухно А.А., Дембский Л.К. и др. – Сімферополь:Таврида,2001.-339с.
  3. Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М.  Менеджмент і маркетинг у фармації. Ч.ІІ. Маркетинг у фармації: Підручник для фарм. вузів і факультетів / За ред. З.М. Мнушко –Харків: Основа, 1999. – 288 с.
  4. Немченко А.С.  Фармацевтическое  ценообразование. — Харьков: «Радар», 1999.- 290с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма «Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я» (для бакалаврів)

Підготовлено доктором біологічних наук, професором кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  О.В.Баєвою

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №3 від “18” лютого 2009 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Баєва О.В. Навчальна програма «Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я» (для бакалаврів).- К.: МАУП, 2009.-  22 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури.

     ©       Міжрегіональна  Академія управління персоналом (МАУП), 2009

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Державна політика інформатизації охорони здоров’я є складовою частиною державної політики інформатизації України, яка  спрямована на ефективний  розвиток системи охорони здоров’я населення  республіки. Змістом державної політики інформатизації охорони здоров’я України є впровадження необхідних заходів, спрямованих на ліквідацію відставання охорони здоров’я в галузі інформатизації від передових світових держав і прискорення входження в інформаційний простір міжнародного співтовариства.     

Інформаційне забезпечення є важливою складовою процесу управління системою охорони здоров’я, яке повинно оптимізувати документообіг та обмін інформацією під час реалізації основних функцій галузі.

Ефективне функцонування установ та закладів системи охорони здоров’я не можливо без повної, вірогідної, своєчасної та доступної інформації.

Викладення дисципліни “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я” є передумовою сучасної підготовки фахівців з медичного менеджменту в умовах реформування галузі.

Мета вивчення дисципліни – на основі теоретичних знань про сутність інформації, формування та рух медичної інформації, класифікацію інформаційних систем, їх організацію та розробку для потреб медичної галузі, набути практичних навичок роботи з медичної інформацією для оптимізації процесу управління.

Основними завданнями дисципліни:

—         ознайомити слухачів з класифікацією медичних інформаційних систем, їх архітектурою та принципами функціонування;

—         ознайомити слухачів з формуванням документообігу та потоків медичної інформації в медичних закладах та установах;

—         ознайомити слухачів з методикою розробки та впровадження медичних інформаційних систем, дати поняття медико-технічного проекту та технічного завдання на систему;

—         розкрити сутність та шляхи розвитку інформатизації медичної галузі України.

Дисципліна “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я” тісно пов’язана з іншими дисциплінами курсу і спрямована на формування спеціаліста з управління в охороні здоров’я, який має знання про сучасний стан інформатизації та застосування комп’ютерної техніки в охороні здоров’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 дисципліни “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я”

п\п Назва змістового модуля та теми 
Змістовий модуль 1 “Інформація та її використання в системі охорони здоровя”
1 Поняття інформації, даних, джерела медичної інформації, види медичної інформації
2 Формування документообігу та інформаційних потоків в системі охорони здоров’я
3 Класифікація медичних інформаційних систем, їх організація та структура, засоби їх побудови
4 Електронні медичні записи. Методи та засоби створення електронного медичного документу (формалізація та стандартизація медичних записів)
5 Поняття про реінженірінг діяльності медичних закладів. Принципи та методи реінженірінгу
6 Єдиний медичний інформаційний простір
7 Поняття про медичні інформаційні стандарти, їх застосування в медичній практиці
Змістовий модуль 2. Впровадження медичних інформаційних систем у практику діяльності охорони здоровя
8 Поняття про етапи впровадження медичних інформаційних систем
9 Техніко-економічне обгрунтування та медико-технічний проект
10 Поняття про технічне завдання на медичну інформаційну систему, його структура.
11 Етапи розробки та впровадження МІС
12 Технічна документація на систему, її склад та зміст. Процес експлуатації МІС.

 

Разом годин:
Зміст  дисципліни

дисципліни “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я”

 

Змістовий модуль  1. “Інформація та її використання в системі охорони здоровя”

Тема 1. Поняття інформації, даних, джерела медичної інформації, види медичної інформації

Поняття інформації з точки зору її формування та використання. Поняття про дані. Властивості інформації та вимоги до неї. Законодавче забезпечення роботи з інформацією та правові та нормативні акти щодо інформатизації народного господарства та галузі охорони здоров’я. Джерела медичної інформації, види медичної інформації.

Література: [1,13,14,15,16,30,32]

Тема 2. Формування документообігу та інформаційних потоків в системі охорони здоров’я

Структура медичних закладів та установ. Ієрархія адміністративного забезпечення, система підпорядкування та звітності. Формування медичних даних та інформації на робочих місцях медичних працівників. Види медичних документів та засоби роботи з ними. Поняття про регламент руху інформації у медичних закладах та установах.

Література:[43,44,52]

Тема 3. Класифікація медичних інформаційних систем, їх організація та структура, засоби їх побудови

Поняття про інформаційну систему. Класифікація медичних інформаційних систем за ступінем обробки та аналізу інформації. Методи та засоби створення медичних інформаційних систем: поняття про СУБД, мови програмування, методи обробки медичних сигналів.

Література:[16, 32, 33]

Тема 4. Електронні медичні записи. Методи та засоби створення електронного медичного документу (формалізація та стандартизація медичних записів)

Поняття про електронний медичний документ. Законодавчі акти, що регламентують роботу з електронними записами. Особливість електронного медичного документу, реалізація прав пацієнта про конфедиційність персоніфікованої інформації. Види представлення медичної інформації в електронному медичному документі, методи формалізації медичних записів, медичні зображення та графічний матеріал, поняття про методи їх обробки.

Література:[1, 37,69]

Тема 5. Поняття про реінженірінг діяльності медичних закладів. Принципи та методи реінженірінгу

Реінженірінг – метод оптимізації процесу управління закладом, установою, системою за допомогою інформаційних технологій. Етапи реінженірінгу, мета та задачі його реалізації. Приклади запровадження реінженірінгу в системі охорони здоров’я.

Література:[1, 2,69]

Тема 6. Єдиний медичний інформаційний простір

Поняття про єдиний медичний інформаційний простір. Інформаційне та технічне забезпечення його існування. Сучасні інформаційні технології для накопичення, передачі та обробки медичної інформації. Телемедицина, як новий вид надання медичної допомоги за допомогою інформаційних технологій.

Література:[50, 81]

Тема 7. Поняття про медичні інформаційні стандарти, їх застосування в медичній практиці

Медичні інформаційні стандарти – регламентуючі документи формування, передачі та обробки медичної інформації. Види медичних інформаційних стандартів. Поняття про HL-7 та DICOM. Процес створення та гармонізації стандартів в Україні. Поняття про сертифікацію медичних інформаційних систем.

Література:[18]

Змістовий модуль  2. Впровадження медичних інформаційних систем у практику діяльності охорони здоров’я

       Тема 8. Поняття про етапи впровадження медичних інформаційних систем

Поняття про технологію розробки та впровадження медичних інформаційних систем. Виділення етапів впровадження МІС, їх задачі, роль замовника в цьому процесі. Взаємодія замовника та виконавця робіт. Заключення угоди на розробку системи.

Література:[50,62]

Тема 9. Техніко-економічне обгрунтування та медико-технічний проект

Поняття про техніко-економічне обгрунтування на створення системи, мета його створення, зміст та призначення. Медико-технічний проект МІС, його зміст та призначення. Виконавці проекту.

Література:[50,69]

Тема 10. Поняття про технічне завдання на медичну інформаційну систему, його структура

Поняття про технічне завдання. Мета створення, зміст та призначення. Розділи технічного завдання, їх характеристика та зміст. Виконавці технічного завдання. Особливості розробки технічного завдання на МІС. Календарний план розробки МІС.

Література:[1,50]

Тема 11. Етапи розробки та впровадження МІС

Визначення етапів розробки МІС. Розробка інформаційного забезпечення. Визначення технічного забезпечення, розрахунки кількості комп’ютерної техніки. Апробація системи та тренінг користувачів системи. Реалізація етапу виведення системи у постійну експлуатацію.

Література:[57,64,71]

Тема 12. Технічна документація на систему, її склад та зміст. Процес експлуатації МІС.

Поняття про технічну документацію на систему – ЄСПД. Склад супроводжувальної документації на систему: керівництво користувача та керівництво системного адміністратора. Характеристика змісту технічної документації.

Література:[1,66,68]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи – Закріплення теоретичних знань студентів з питань інформаційного забезпечення діяльності охорони здоров’я.

Основне завдання – перевірити знання студентів з питань інформаційного забезпечення діяльності медичних закладів та установ, розробки медичної інформаційної системи на всіх її етапах.

Контрольна робота повинна мати титульний лист, вступ, висвітлюється зміст проблеми, список використаної літератури.

Послідовність виконання контрольної роботи:

  1. Індивідуальні завдання виконуються описово (словами) і доповнюються фактичним матеріалом конкретного закладу охорони здоров’я.
  2. Складається список використаної літератури.
  3. Посилання на застосовані ДОСТ тощо.
  4. При потребі оформлюються додатки.

Контрольна робота повинна бути здана у термін, який встановлений навчальним планом. Студенти, що не здають контрольні роботи у цей термін, до заліку  не допускаються. Контрольну роботу необхідно підписати та поставити дату її виконання.

При задовільному виконанні контрольної роботи її зараховують. При наявності зауважень викладача студент доопрацьовує роботу з урахуванням зауважень.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Завдання 1. Оцінити необхідність запровадження інформаційних технологій у лікувально-профілактичний заклад.

  1. Оцінити документообіг, що стосується звітності роботи лікарів у вашому медичному закладі та скласти відповідну схему.
  2.  Оцінити документообіг, що стосується первинної документації при роботі лікарів у вашому медичному закладі та скласти відповідну схему.
  3. Оцінити документообіг, що стосується бухгалтерської звітності у вашому медичному закладі та скласти відповідну схему.
  4. Зробити перелік первинної медичної документації, що використовується при роботі дільничних лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів.
  5. Зробити перелік первинної медичної документації, що використовується при роботі  лікарів терапевтичного відділення клінічного стаціонару.
  6. Формалізувати медичну інформацію, що знаходиться у Картці амбулаторного хворого (Ф-25\о) у вигляді кодів чи довідників.
  7. Формалізувати медичну інформацію, що знаходиться у Картці стаціонарного хворого (Ф-003\о) у вигляді кодів чи довідників.
  8. Закодувати інформацію, що знаходиться у Талоні амбулаторного хворого (Ф-25-1\о).
  9. Описати рух медичної інформації, що надходить від дільничного лікаря до Центру медичної статистики.

10. Описати рух медичної інформації, що надходить від  лікаря стаціонару до Центру медичної статистики.

Завдання 2. Складання та аналіз медико-технічної документації для створення медичної інформаційної системи.

  1. Описати етапи створення медичної інформаційної системи для лікувального закладу.
    1. Описати призначення медико-технічного проекту та його складові.
    2. Надати зміст технічного завдання на медичну інформаційну систему та проаналізувати його розділи.
    3. Описати призначення технічного завдання на МІС та надати етапи його реалізації.
    4. Скласти приблизний зміст першого розділу ТЗ „Опис об’єкта інформатизації” для лікарської амбулаторії районної лікарні.
    5. Скласти примірну калькуляцію розробки МІС для лікарської амбулаторії.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Роль інформаційного забезпечення в управлінні системою охорони здоров’я.
  2. Нормативно-правові документи, що регламентують інформатизацію системи охорони здоров’я.
  3. Комплексна програма „Здоров’я нації на 2003-2011 р.р.” про інформатизацію охорони здоров’я.
  4. Поняття про інформацію та дані в охороні здоров’я.
  5. Характеристика медичної інформації та вимоги до її формування.
  6. Джерела медичної інформації.
  7. Види медичної інформації.
  8. Етапи формування медичної інформації.
  9. Ієрархія системи охорони здоров’я.

10. Структура медичного закладу з точки зору формування інформації.

11. Система  підпорядкування та звітності в охороні здоров’я.

12. Види медичних документів в медичному закладі.

13. Поняття про єдиний медичний інформаційний простір.

14. Поняття про медичну інформаційну систему.

15. Класифікація медичних інформаційних систем.

16. Поняття про бази даних та Систему управління базами даних.

17. Поняття про мови програмування, їх класифікація.

18. Поняття про системне програмне забезпечення (операційна система WINDOWS).

19. Поняття про MS Offis (його склад).

20. Методи обробки медичних сигналів (поняття про АЦП, драйвери тощо).

21. Поняття про автоматизоване робоче місце медичного працівника (лікаря).

22. Поняття про електронний медичний документ.

23. Нормативно-правова база запровадження електронного медичного документу.

24. Методи формалізації медичної інформації.

25. Поняття про документообіг в медичному закладі.

26. Поняття про локальні та глобальні мережі. Їх технічне та інформаційне забезпечення (ІНТЕРНЕТ).

27. Телемедицина – поняття, мета та задачі створення. Функції телемедицини.

28. Поняття про медичні інформаційні стандарти. Міжнародні організації, що опікуються цим процесом.

29. Поняття про стандарт Health Level 7.

30. Поняття про стандарт DICOM.

31. Поняття про етапи створення медичної інформаційної системи.

32. Поняття про медико-технічний проект, мета його розробки та структура.

33. Поняття про технічне завдання, мета його розробки та структура.

34. Порядок оформлення технічної документації на створення МІС.

35. Вимоги до розробника медичної інформаційної системи при проведенні відповідного тендеру.

36. Супроводжувальна документація до МІС.

37. Принципи складання калькуляції на створення МІС.

38. Поняття про захист медичної інформації, необхідність таких заходів та нормативно-правова база.

39. Законодавче забезпечення роботи з інформацією.

40. Правові та нормативні акти щодо інформатизації народного господарства та галузі охорони здоров’я.

41. Джерела медичної інформації та види медичної інформації.

42. Структура  закладів охорони здоров’я.

43. Ієрархія адміністративного забезпечення, система підпорядкування та звітності в галузі охорони здоров’я.

44. Формування медичних даних та інформації на робочих місцях медичних працівників. В

45.  Види медичних документів та засоби роботи з ними.

46.  Регламент руху інформації у медичних закладах та установах.

47.  Класифікація медичних інформаційних систем за ступенем обробки та аналізу інформації.

48. Методи та засоби створення медичних інформаційних систем.

49. Законодавчі акти, що регламентують роботу з електронними записами.

50. Особливість електронного медичного документу, реалізація прав пацієнта про конфедиційність персоніфікованої інформації.

51. Види представлення медичної інформації в електронному медичному документі.

52.  Методи формалізації медичних записів, медичні зображення та графічний матеріал, поняття про методи їх обробки.

53. Реінженірінг – метод оптимізації процесу управління закладом, установою, системою за допомогою інформаційних технологій.

54. Етапи реінженірінгу, мета та задачі його реалізації.

55. Приклади запровадження реінженірінгу в системі охорони здоров’я.

56. Поняття про єдиний медичний інформаційний простір.

57. Інформаційне та технічне забезпечення існування  єдиного медичного інформаційного простору.

58. Сучасні інформаційні технології для накопичення, передачі та обробки медичної інформації.

59. Медичні інформаційні стандарти – регламентуючі документи формування, передачі та обробки медичної інформації.

60. Поняття про сертифікацію медичних інформаційних систем.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові акти:

  1. Закон України “Про концепцію Національної програми інформатизації” від 4.02.1998 р.// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  2. Указ Президента України  “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” № 928 від 31.07.2000// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.- Кіровоград, “Експерт Софт”
  3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України за № 127 від 21.05.1998 р. “Концептуальні основи створення єдиного інформаційного поля системи охорони здоров’я України”// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України  16.07.2002  № 265 “Положення про веб-сайт Міністерства охорони здоров’я України”// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.- Кіровоград, “Експерт Софт”.
  5. Конвенція про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень  біології та медицини. ЕТS-164,  Ов’єдо, 04.04.1997 р.// СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004.-Кіровоград, “Експерт Софт”.
  6. Міністерство охорони здоров’я України, Академія Медичних наук України “Концепція державної політики інформатизації охорони здоров’я України” // www.uacm.kharkov.ua

ОСНОВНА:

 

  1. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2008.- 640 с.
  2. Богатырёва Р. В., Бережнов С. П., Горбань Е. Н. Государственная компьютерная информационная система мониторинга эпидемического процесса в Украине. Технология мониторинга // Лікарська справа. — 1999. — № 3. — С. 3–12.
  3. Інформатизація галузі — необхідна умова реформування системи охорони здоров’я / В. Ф.  Маркова М. В., Олексієнко Т. М., Сорока Н. І., Федоренко Т. І. Науково-інформаційно-аналітичне забезпечення як облігатна умова ефективного розвитку психіатрії в Україні // Медицинские исследования. — 2001. — Т. 1, вып. 1. — С. 78–79.

10. Москаленко, О. Ю. Майоров, Є. М. Горбань, В. М. Пономаренко, В. П. Яценко, В. В. Кальниш // Проблеми медичної науки та освіти. — 2000. — № 4. — С. 5–8.

11. Картиш А. П., Горбань Є. М., Пономаренко В. М. Використання сучасних інформаційних технологій для підвищення ефективності управління науковими дослідженнями в системі міністерства охорони здоров’я // Лікарська справа. — 1998. — № 6. — С. 168–173.

12. Пономаренко В. М., Кальниш В. В., Майоров О. Ю. Шляхи інформатизації медичної галузі // Журнал соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. — 2000. — № 1. — С. 35–47.

13. Пономаренко В.М., Ластовченко М.М., Кальниш В.В., Бобир Ю.Г., Волошин Р.О. Концептуальні положення застосування інформаційних технологій телемедицини в системі аналізу стану захворюваності населення України // Вісн. соц. гіг. та орг. ОЗ України .- 2002.- № 2.- С. 53-60.

14. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: За ред .О.В.Баєвої та І.М.Солоненка.-К.:МАУП, 2007 .-376 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

15. Андреева О.В., Гурдус В.О., Айвазова М.В. Некоторые подходы к  унификации схемы движения информационных потоков в системе медицинского страхования и наиболее существенные параметры учёта деятельности ЛПУ.// Экономика и практика ОМС. — 2002. — № 2. — С.10 — 16.

16.  Архипов В.В. Использование современных информационных систем в управлении многопрофильным стационаром.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2002. — № 2. — С.161 — 167.

17.  Ахутин В.М., Шаповалов В.В. Формальная модель автоматизированной системы профилактических осмотров населения.// Мед.техника. — 2002. — № 1. — С.3 — 7.

18.  Багрянцева Н.А. Роль региональных информационных компьютерных сетей в системах лекарственного обеспечения.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5 — 7. — С.14 — 15.

19. Боди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента .-СПб: Из-во «Питер», 1999.- 816 с

20. Баєва О.В. Основи менеджменту охорони здоров’я: Навч.-метод. посібник.- К.: МАУП, 2007.- 328 с.

21. Борисова Л.Ф., Пронина Т.А., Куракова Н.Г. Информационные ресурсы для врача.// Главврач. — 2002. — № 9. — С.36 — 49.

22.  Венедиктов Д.Д., Кузнецов П.П. Медицинский информационно-аналитический центр как новая организационная технология управления здравоохранением.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2003. — № 6. — С.175 — 178.

23. Венедиктов Д.Д., Тимин Е.Н. Корпоративная телемедицинская сеть // medi.ru/doc/ecmz0233.htm

24. Вычислительная техника в ЛПУ (об основных принципах оптимальной компьютеризации ЛПУ).// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.21 — 22.

25. Гордієнко І.В. Інформаційні системи і технології в менеджменті: Навч.-метод.посіб. для самост. вивч.дисц. – 2-ге вид., перероб і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 259 с.

26. Гриценко В.И., Вовк М.И., Котова А.Б. Єдиний медико-інформаційний простір: яким йому бути?// Вісник НАН України.-2000.-№ 8.- С.18-25

27. Дейкун М.П. Науково-практичні аспекти інформаційного забезпечення процесу управління у медичній установі//Лік. справа.-2003.-№ 1.- С.109-112.

28. Емелин И.В.сСтандартизация электронных аптек.//  Информац. технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.17. — Библиогр.: 5 назв.

29. Золотов В.П., Губин И.М., Пьяных А.Е. Автоматизированная информационная система объединённой больницы с поликлиникой: состояние и перспективы.// Кремлёв.медицина. — 2001. — № 5. — С.81 — 86.

30. Иванов В.В., Дубынин И.В., Ретунский В.В. Применение современных технологий и средств проектирования при создании  автоматизированных информационных систем военно-медицинского назначения.// Воен.-мед.журнал. — 2002. — № 3. — С.18 — 22.

31. Информационно-аналитическая система управления лечебно-профилактическими учреждениями.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2001. — № 2/3. — С.13 — 15.

32. Информационные технологии в фармации.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.12 — 13.

33. Какорина Е.П., Тен Г.У. Подходы к созданию информационной системы здравоохранения России.// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. — 2003. — № 2. — С.18 — 20.

34. Какорина Е.П., Михайлова Л.А. Развитие медицинских информационно-аналитических центров в Российской Федерации.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2002. — № 7. — С.163 — 173.

35. Карасева Л.А., Двойников С.И. Необходимость использования электронно-вычислительной техники в работе руководителей сестринского персонала.// Экономика здравоохранения. — 2003. — № 8. — С.7- — 39.

36. Кобринский Б.А. Информационная поддержка медицины катастроф: телемедицина и компьютерные технологии.// Медицина катастроф. — 2001. — № 2. — С.21 — 23.

37.  Кобринский Б.А. Современные информационные технологии в детском здравоохранении России.// Росс.вестник перинатологии и педиатрии. — 2002. — № 5. — С.12 — 17.

38. Коваленко О.С. Застосування інформаційних технологій в охороні здоров’я // В кн.: Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол.моногр./ За ред..О.В.Баєвлї, І.М.Солоненко,-К.: МАУП.- 2007.- С. 135-157.

39. Ковшов Е.Е., Фролов А.В., Устинов А.А., Рогаткин С.О. Информационная поддержка лечебного процесса в родильном доме.// Росс.мед.вести. — 2002. — № 2. — С.28 — 33.

40. Козак Л.М., Пезенцали А.А., Елизаров В.А. Реализация подходов к разработке информационной системы «Медицинские Интернет- консультации» //В кн.: Демографічна та медична статистика України у  XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці.-К., 2004 .- С.168.

41. Корецкий В.А., Шегемская М.Н.
Подходы к формированию медицинской информационно-аналитической системы ЦРБ.// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. — 2003. — № 4. — 42 — 44.

42.  Красильников И.А., Меркулов С.Н., Арефин И.Г.
Информационные технологии в управлении здравоохранением Санкт-Петербурга.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2001. — № 8/9. — C.2 — 3.

43. Кратенок В.Е., Макеева Т.Н., Нозик В.М. Медицинские ресурсы Интернет: Справочное пособие.- Минск: БЦНМИ, 1999.- 158 с.

44.  Кузнецов Г.Г. Информационная система лечебно-профилактического учреждения.// Главврач. — 2003. — № 5. — С.71 — 74.

45.  Кузнецов Г.Г. Методы избежания ошибок при создании информационной системы для лечебно-профилактического учреждения.// Главврач. — 2003. — № 3. — С.46 — 48.

46.  Кузнецов Г.Г. Проблема выбора информационной системы для лечебно-профилактического учреждения.// Главврач. — 2003. — № 1. — С.48 — 50.

47.  Курбесов А.В. Автоматизация учёта застрахованного населения как основа функционирования системы ОМС.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.30-31.

48. Лаблюк Ф.П., Уразов А.И., Бурляев И.В. Медицинская информационная система: комплексное решение.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2003. — С.179 — 184.

49.  Латыпов А.Ш. О построении информационной системы клинической работы многопрофильного стационара.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.26 — 27.

50.  Лупандин Ю.В. Новые информационные технологии и тестовый контроль.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2001. — № 6 — 7. — С.7.

51. Мартынихин А.В., Большаков Н.Б. Организация хранения информации истории болезни с учетом задач последующего автоматизированного извлечения данных// Главврач.-2004.- № 10. – С.47-50.

52.  Медицина завтрашнего дня: создание единого информационного пространства здравоохранения.// Главврач. — 2002. — № 3. — С.41 — 42.

53.  Миляков В.П., Хуторской М.А. О работе координационного информационного центра в системе ОМС населения г.Тольятти.// Самар.мед.журнал. — 2001. — № 4. — С.37 — 39.

54. Некоторые результаты информатизации системы обязательного медицинского страхования Ярославской области./ Н.В.Воскресенская. В.А.Баунов, О.А.Анисимов, С.Э.Анджан..// Вестник ОМС. — 2003. — № 1. — С.7 — 12.

55. Пономаренко В.М., Майоров О.Ю. Концепція державної політики інформатизації охорони здоров’я в Україні // Укр.радіол.ж.-1996.-№ 4 (2), С.115-118.

56. Радченко С.В. О современном понимании целей и задач информатизациии в лечебно-профилактическом учреждении.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 1/2. — С.14 — 16.

57.  Радченко С.В. О современном понимании целей и задач информатизации в лечебно-профилактическом учреждении. Часть 2.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 3/4. — С.15 — 17.

58.  Радченко С.В. О современном понимании целей и задач информатизации в ЛПУ. Ч.3, заключит.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.20.

59.  Радченко С.В. Средства коллективной работы в ЛПУ. Ч.2.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. — № 5/7. — С.23 — 25.

60.  Романюк Л.М. Сучасний стан системи медико-статистичної інформації в Україні // Вісн. соц. гіг. та орг. ОЗ України .- 2002.- № 1 , С. 48-49.

61. Романюк Л.М., Польовчик В.І. Медико-статистична інформація в управлінні міською лікарнею//  Вісн. соц. гіг. та орг. ОЗ України .- 2002.- №  3.- С. 56-58.

62. Савостина Е.А. Мониторинг ресурсного обеспечения сети ЛПУ на основе компьютерной программы «Паспорт ЛПУ».// Главврач. — 2003. — № 3. — С.50 — 55.

63. Синявский В.М., Журавлев В.А. Медицинские информационные технологии – не роскошь, а средство продвижения здравоохранения по пути реформ// Проблемы управления здравоохранением.-2004.-№ (18).-С. 41-49.

64. Скляр М.С., Блохин А.Б. Информационные технологии в управлении областной детской больницей.// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. — 2003. — № 1. — С.49 — 51.

65. Стан охорони здоров’я та виконання програми Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” / Доповідь Міністра охорони здоров’я М.Поліщука на підсуковій колегії МОЗ України// Главный врач.- 2005.- № 8.- С.3 – 46.

66. Столбов А.П. Информационные технологии как объект стандартизации в здравоохранении.// Проблемы стандартизации в здравоохранении. — 2002. — № 2. — С.21 — 24.

67.  Столбов А.П. Стандартизация информационных технологий в здравоохранении и ОМС: основы методологии. Часть3, заключит.// Информац.технологии в здравоохранении. — 2002. -№ 3/4. — С.30 — 31. –

68.  Тогунов И.А. Медицинское страхование: Информационные технологии и статистический учёт в городской поликлинике.// Главврач. — 2002. — № 6. — С.21 — 37.

69. Финченко Е.А., Степанов В.В. Информационное обеспечение центральной районной больницы и сельского здравоохранения // Проблемы управления здравоохранением.-   2004 .- № 1 (14).- С. 21- 30.

70. Ціхонь О.В., Семенів І.П. Досвід роботи та розробка багатофункціональної мережевої інформаційної системи Івано-Франківської обласної клінічної лікарні // В кн.: Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині.-К.-2003.-С.87-89.

71. Черепова А.А., Максаков В.В. Развитие концепции информатизации системы обязательного медицинского страхования Московской области (АСУ ОМС МО).// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2003. — № 4. — С.39 — 47.

72.  Шифрин М.А. Медицинские информационные системы: Эффективные решения и трудные вопросы.// Главврач. — 2003. — № 6. — С.63 — 66.

73.  Шуйгалов И.А., Белова О.В., Любенко О.Г., Воловик А.М., Кочетов В.А.
Информационные системы с использованием чип-карт в управлении стоматологической клиникой.// Новое в стоматологии. — 2001. — № 7: Спец.вып. — С.88 — 92.

74.  Эльянов М.М. Обзор ситуации на рынке современных медицинских компьютерных систем.// Здравоохранение: Журнал для рук. и гл.бух. — 2002. — № 3 . — С.169 — 174.

75. Юркин Г.Л., Балуца Е.Г., Измайлов В.Б. О некоторых вопросах защиты информации, составляющих врачебную тайну, в корпоративных системах обязательного медицинского страхования.// Вестник ОМС. — 2002. — № 2. — С.10 — 16.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Історія менеджменту”

Підготовлено к.е.н., проф. МКА Новальською Н.І.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного  менеджменту (протокол № 2 від 15 вересня 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Новальська Н.І. Навчальна програма дисципліни “Історія менеджменту”. – К.: МАУП, 2010. – 11 с.

Методична розробка містить пояснювальну записку, навчально-тематичний план, програмний матеріал дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список рекомендованої літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна програма розроблена для студентів денної та заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу,  завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.  

Мета вивчення дисципліни “Історія менеджменту”: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту, формування розуміння концеп­туальних основ системного управління організаціями; знання історичних тенденцій і закономірностей розвитку менеджменту.

Основним завданням курсу є формування у студентів знань з таких основних питань: 

  • зародження світової управлінської думки та історичні передумови виникнення менеджменту;
  • історія розвитку управлінської думки в Україні ;
  • виникнення і розвиток наукових шкіл менеджменту;
  • особливості і тенденції розвитку сучасного менеджменту, сучасні підходи до управління;
  • сучасна система поглядів на управління.

Міжпредметні зв’язки: 

Вивчення дисципліни “Історія менеджменту” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Вступ до спеціальності “Менеджмент організацій”, “Основи менеджменту”, “Мотиваційний менеджмент”, “Менеджмент організацій”, “Стратегічний менеджмент”, “Організаційна культура”, “Методи прийняття управлінських рішень” та ін.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

вивчення  дисципліни

“Історія менеджменту”

№з/п Назва модуля  і теми

Змістовий модуль 1. Становлення перших теорій управління

1. Предмет і підходи до аналізу управління як наукової дисципліни
2. Зародження світової управлінської думки
3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця ХІХ ст.
4. Виникнення і розвиток наукового управління
5. Розвиток наукового менеджменту
Змістовий модуль  2. Розвиток управлінської думки в ХХ-ХХІ столітті
6. Адміністративна школа управління
7. Школа людських відносин
8. Науковоий підхід до дослідження управління в ХХ-ХХІ столітті
9. Сучасний біхевіоризм
10. Розвиток управлінської думки в Україні в ХХ-ХХІ столітті

 

Всього годин: 54

Форма контролю: залік.

 

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

до вивчення дисципліни

“Історія менеджменту” 

ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. Становлення перших теорій управління

 

Тема 1. Предмет і підходи до аналізу управління як наукової дисципліни

Організація як форма діяльності людей. Необхідність управління організаціями.

Еволюція управлінської думки як предмет історії вчень менеджменту. Управління виробництвом як система. Основні положення традиційного і сучасного менеджменту. Методи вивчення історії менеджменту. Еволюція вимог до менеджерів.

Школи управління й основні підходи до його вивчення.

Література основна [1-5, 8-10, 12-16]

Література додаткова [19, 36, 37, 39]

 

Тема 2. Зародження світової управлінської думки

Управління в період індустріалізації, що наближалася. Меркантилізм. Фізіократія. Пробудження управлінської думки. Ранні вчення менеджменту.

Роберт Оуен – менеджер і батько сучасного менеджменту з управління персоналу.

Література [5, 7, 9, 11, 19, 25, 28, 30, 37, 40]

Тема 3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця ХІХ ст.

Розвиток управлінської думки в Україні до середини ХІХ століття. Наукові погляди Михайла Андрійовича Балудянського, Василя Назаровича  Каразіна. Випускники Києво-Могилянської Академії.

Управлінська думка в Україні з другої половини ХІХ століття до 1917 року. Наукові погляди Івана Васильовича Вернадського, Миколи Християновича Бунге, Михайла Івановича Туган-Барановського.

Література 5, 7, 9, 11, 25]

Тема 4. Виникнення і розвиток наукового управління

Менеджмент періоду промислової революції в Англії. Чарльз Беббідж. Енрі Юр. Вільям Стенлі Джевонс.

Формування менеджменту в США. Індустріалізація в США: пріоритети управління і виробництва. Американська система виробництва. Залізниці й управлінська думка в Америці. Даніел Крей Маккалум. Генрі Варнум Пурр. Поширення знань про управління. Виникнення освіти для менеджерів.

Фредерік Тейлор – творець наукового менеджменту. Наукові праці Ф.Тейлора.

Література  [1-5, 8-11, 15-16, 19, 37]

Тема 5. Розвиток наукового менеджменту

Науковий менеджмент Генрі Ганта.

Наукові розробки подружнього союзу Френка і Ліліан Гілбрейт.

Гаррінгтон Емерсон: досягнення ефективності через організацію. 12 принципів продуктивності.

Література [1-6, 8-11, 15-16, 19, 37]


ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. Розвиток управлінської думки в ХХ-ХХІ столітті

 

Тема 6. Адміністративна школа управління

Загальна теорія менеджменту або “Файолізм”. Анрі Файоль: особистість і кар’єра. Необхідність теорії менеджменту і сутність адміністративної школи. Принципи менеджменту. Елементи менеджменту.

Уніфікація завдань менеджменту. Ліндел Урвік.

Цілі організації і координація дій. Джеймс Муні.

Вчення Макса Вебера про бюрократію. Бюрократія як “ідеальний тип” адміністративної організації. Різновиди влади. Елементи бюрократії.

Література [1, 5-6, 8-11, 24, 25, 37, 38]

Тема 7. Школа людських відносин

         Народження промислової психології. Гюго Мюнстерберг.

         Філософ бізнесу Меррі Фоллет.

Вступ в епоху школи людських відносин. Хоторнські експерименти. Джорж Елтон Мейо. Наукові погляди Фріца Ротлісбергера. Людські відносини, лідерство і мотивація.

Організаційна інтеграція Честера Бернарда. Сутність організації. Організації формальні і неформальні. Теорія влади. Функції керівника.

         Розвиток школи “людських відносин”: від психоаналізу до біхевіоризму. Теорія ієрархії потреб за Абрахама Маслоу. Мотивація для самореалізації.

Література [5, 9, 10, 12, 15-16, 37, 38]

Тема 8. Науковий підхід до дослідження управління в ХХ-ХХІ столітті

Системний підхід у сучасному управлінні. Теорія загальних систем Людвига фон Берталафі, Кеннета Боулдінга. Концепція управління згідно з цілями Пітера Друкера. Модель “Мак-Кінсі 7С” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.

Ситуаційний підхід. Концепція стратегічного управління Ігора Ансоффа. Стратегія функціонування Майкла Портера. Сучасні стратегії розвитку.

Особливості і тенденції сучасного менеджменту.

Література [6-9, 18, 20, 27, 33-36, 39]

Тема 9. Сучасний біхевіоризм

Теорія “поведінки людини” Кріса Арджиріса. Теорія “Х” та “У” Дугласа Мак-Грегора. Теорія “Z” Вільяма Оучі.

Література [6-9, 36, 37]

Тема 10. Розвиток управлінської думки в Україні в ХХ-ХХІ столітті

         Розвиток управлінської думки із загальноцивілізаційних позицій.

Розвиток національно обумовленої управлінської думки. Концепція “Організаційного управління” О.О. Богданова. Концепція “Фізіологічного оптимуму” О.А. Єрманського (Малиновського). Концепція  “Вузької бази” О.К. Гастєва. Концепція “Організаційної діяльності” П.М. Керженцева.  “Соціально-трудова концепція управління виробництвом” Н.А. Вітке. “Теорія адміністративної ємності” Ф.Р. Дунаєвського. Управлінська думка повоєнного періоду.

Професіоналізація менеджменту в Україні. Бізнес-освіта в умовах професіоналізації менеджменту.

Література [5, 9, 11, 12, 17]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми на­вчання є складовою навчального процесу й активною формою са­мостійної роботи студентів,

Мета контрольної роботи — поглибити та систематизувати здо­буті в процесі вивчення курсу теоретичні знання, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, за­конодавчими актами та статистичними матеріалами і застосовувати теоретичні знання та набуті навички на практиці для дослідження й аналізу соціально-економічних процесів, що є основою менеджменту.

Контрольну роботу студент виконує у формі реферату. Алгоритм виконання контрольної роботи:

  • уточнення завдання, виявлення необхідних джерел для роботи над ним;
  • виявлення тенденцій розвитку процесів, що випливають із завдання, їх теоретичне обґрунтування та оцінювання;
  • виконання конкретного завдання (власний варіант);
  • формулювання висновків з викладенням прогнозу розвитку процесу (явища) в перспективі.

         Тему контрольної роботи студент обирає за останньою цифрою номера своєї залікової книжки.

Обсяг контрольної роботи у формі реферату має становити від 5 до 18 стр. Структура контрольної роботи наступна: титульна сторінка, план, вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

  1. Система організації праці й управлінських відносин Тейлора.
  2. Генрі Форд — ініціатор створення й впровадження поточно-масового виробництва. Організаційно-технічні принципи управління Форда.
  3. Ситуаційний підхід до управління (“Закон ситуації” М.Фоллет. Концепція стратегічного управління І.Ансоффа. Стратегія функціонування і стратегія розвитку М.Портера).
  4. Емпірична школа управління (П. Друкер, Р. Девіс, Л. Ньюмен, Д. Мілер, Г. Мінцберг).
  5. Сучасний біхевіоризм.
  6. Школа соціальних систем (Д. Марч, Г. Саймон, А. Епіціоні, Ч. Бернар, Т. Парсонс).
  7. Нова (кількісна) школа науки управління (Р. Льюїс, Д. Форрестер, А. Голдберг, Р.Акофф, Л.Берталанфі, С.Бір, К.Боулдінг, Р.Калмен, Л.Клейн, Д.Екман, А.Ентховен, Е.Квейд).
  8. Основні положення старої і нової парадигми управління.
  9. Розвиток менеджменту в США.

10. Особливості і основні риси японського менеджменту.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Організація як форма діяльності людей.
  2. Еволюція управлінської думки як предмет історії вчень менеджменту.
  3. Основні положення традиційного і сучасного менеджменту.
  4. Методи вивчення історії менеджменту.
  5. Еволюція вимог до менеджерів.
  6. Школи управління й основні підходи до його вивчення.
  7. Меркантилізм.
  8. Фізіократія.
  9. Пробудження управлінської думки. Ранні вчення менеджменту.

10. Роберт Оуен – менеджер і батько сучасного менеджменту з управління персоналу.

11. Розвиток управлінської думки в Україні до середини ХІХ століття.

12. Наукові погляди Михайла Андрійовича Балудянського.

13. Наукові погляди Василя Назаровича Каразіна.

14. Випускники Києво-Могилянської Академії та розвиток управлінської думки в Україні до середини ХІХ століття.

15. Наукові погляди Івана Васильовича Вернадського.

16. Наукові погляди Миколи Християновича Бунге.

17. Наукові погляди Михайла Івановича Туган-Барановського.

18. Менеджмент періоду промислової революції в Англії.

19. Індустріалізація в США: пріоритети управління і виробництва.

20. Формування менеджменту в США: Даніел Крей Маккалум, Генрі Варнум Пурр.

21. Поширення знань про управління. Виникнення освіти для менеджерів в США.

22. Фредерік Тейлор – творець наукового менеджменту. Наукові праці Ф.Тейлора.

23. Науковий менеджмент Генрі Ганта.

24. Наукові розробки подружнього союзу Френка і Ліліан Гілбрейт.

25. Гаррінгтон Емерсон: досягнення ефективності через організацію.

26. Принципи продуктивності Гаррінгтона Емерсона.

27. Анрі Файоль: особистість і кар’єра.

28. Принципи менеджменту. Елементи менеджменту.

29. Уніфікація завдань менеджменту. Ліндел Урвік.

30. Цілі організації і координація дій. Джеймс Муні.

31. Бюрократія як “ідеальний тип” адміністративної організації.

32. Елементи бюрократії.

33. Народження промислової психології. Гюго Мюнстерберг.

34. Філософ бізнесу Меррі Фоллет.

35. Хоторнські експерименти. Джорж Елтон Мейо.

36. Наукові погляди Фріца Ротлісбергера.

37. Людські відносини, лідерство і мотивація.

38. Організаційна інтеграція Честера Бернарда.

39. Теорія ієрархії потреб за Абрахама Маслоу.

40. Мотивація для самореалізації.

41. Теорія загальних систем Людвига фон Берталафі, Кеннета Боулдінга.

42. Концепція управління згідно з цілями Пітера Друкера.

43. Модель “Мак-Кінсі 7С” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.

44. Концепція стратегічного управління Ігора Ансоффа.

45. Стратегія функціонування Майкла Портера.

46. Сучасні стратегії розвитку.

47. Особливості і тенденції сучасного менеджменту.

48. Теорія “поведінки людини” Кріса Арджиріса.

49. Теорія “Х” та “У” Дугласа Мак-Грегора.

50. Теорія “Z” Вільяма Оучі.

51. Розвиток національно обумовленої управлінської думки.

52. Концепція “Організаційного управління” О.О. Богданова.

53. Концепція “Фізіологічного оптимуму” О.А. Єрманського (Малиновського).

54. Концепція  “Вузької бази” О.К. Гастєва.

55. Концепція “Організаційної діяльності” П.М. Керженцева. 

56. “Соціально-трудова концепція управління виробництвом” Н.А. Вітке.

57. “Теорія адміністративної ємності” Ф.Р. Дунаєвського.

58. Управлінська думка повоєнного періоду.

59. Професіоналізація менеджменту в Україні.

60. Бізнес-освіта в умовах професіоналізації менеджменту.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна література

  1. Андрушків Б. М, Кузьмін О. Є Основи менеджменту. Львів, 1995.
  2. Веснин В, Р. Основы менеджмента: Учебник. М., 1996.
  3. Виханский О. С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 2002. – 528 с.
  4. Герчикова И. Менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 485 с.
  5. Дідковська Л.Г., Гордієнко П.Л. Історія вчень менеджменту: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2008.
  6. Дункан Дж. У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики. М.,1996.
  7. История менеджмента: Учеб. пособие / Под ред. Д. В. Валового. М„ 1997.
  8. Классики менеджмента / Под ред. М. Уорнера / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2001. – 1168 с.
  9. Кредисов А.І. Історія вчень менеджменту: Підручник. – К.: Знання України, 2001. – 300 с.

10. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с анг. – М.: Дело, 1992. – 620 с.

11. Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд, І. О. Слєпов, Пер. з рос. Л, І. Козій, М. І. Матрохіпа, П. Л. Пироженко, К., 1993.

12. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчаль­них закладів. — К.: «Кондор», 2003 — 556 с.

13. Родченко В.В., Новак В.О. Менеджмент: Навчальний посібник: — К.: НАУ, 2001.- 400 с.

14. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидат, 2003. – 464 с.

15. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: підручник. – К.: Академвидат, 2003. – 608 с.

16. Шегда А.В. Основы менеджмента: Учебное пособие. – К.: Товариство “Знання”, КОО,1998. –512 с.

Додаткова література

17. Абалкин Л. Экономические воззрения и государственная деятельность С. Ю. Витке // Вопросы экономики. — 1999. — № 4.

18. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1989. -397с.

19. Антология экономической классики, В. Петти. А. Смит, Д. Рикардо. — М..1993.

20. Белогуров В.П. Основы управления. – Х.: Консум, 2003. – 240 с.

21. Бондарь Н.П., Васюхин О.В., Голубев А.А., Подлесных В.И. Эффективное управление фирмой: современная теория и практика. – СПб.: Бизнес-пресса, 1999.

22. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала. – М.: МНИИ, 1996.

23. Дракер П. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. – М.: Технолог. шк. бизнеса, 1993. – 132 с.

24. Ру Домінік, Сульє Даніель Управління / Пер. з фр. – К.: Основи, 1995. – 442 с.

25. Історія економічної думки України / За ред. p. X. Васильєвої. К., 1993.

26. Комаров А.Г., Кудашев А.Р., Брандукова А.А., Муфтиев Г.Г. Современный менеджмент: теория и практика / Под ред. А.Г. Комарова , Г.Г. Муфтиева. – СПб.: Питер, 2004. – 432 с.

27. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1981. – 398 с.

28. Литература Древнего Востока. Иран. Индия. Китай: Тексты. М.. 1986.

29. Оучи У.Г. Методы организации производства: японский и американский подходы / Пер. с англ. – М., 1993.

30. Оуэн Р. Избранные сочинения. М., 1950. Т. 1.

31. Паркинсон С. Эти непонятные японцы. Принципы японского управления. – М.: Технол. Шк. Бизнеса, 1991. – 196 с.

32. Паркинсон С.Н., Рустомджи М.К. Искусство управления. – М.: Агентство «Фаир», 1997.

33. Питер Л.Дж. Принцип Питера. – М.: Прогресс, 1990.

34. Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления: Опыт лучших компаний. – М.: Прогресс, 1986. – 418 с.

35. Санталайнен Т., Водтилайнен Є., Поренне Л., Ниссинен Й.Х. Управление по результатам: Пер. с фин. / Общ. ред. и предисл. Я.А. Леймана. – М.: Прогресс, 1993. – 352 с.

36. Современное управление. Энциклопедический справочник. Том первый. – М.: «Издатцентр». 1997. – 584 с.

37. Уткин Э. А. История менеджмента. М., 1997.

38. Файолъ А., Емерсон Г., Тейлор Ф., Форд Г: Управление — это наука и искусство. М., 1992.

39. Фалмер Р. М. Энциклопедия современного управлении В 5-ти т. М., 1992.

40. Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2-х ч. М., 1980.

Рубрика: Менеджмент: методические разработки | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни “Епідеміологія ”

Підготовлено: докт.біол.наук, проф. Баєвою Оленою Вікторівною 

Затверджено на засіданні кафедри адміністративного та медичного менеджменту (Протокол №6 від 17 січня 2011 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

 

 

 

 

 

 

 Навчальна програма дисципліни “Епідеміологія ” ― К.: МАУП, 2011. – 25 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи, завдання для контрольних робіт, а також список літератури.

©       Міжрегіональна Академія

управління персоналом (МАУП),

2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни “Епідеміологія” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю “Менеджмент і адміністрування”, професійне спрямування Медичний та фармацевтичний менеджмент. Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни “Епідеміологія” після опанування студентами знань з курсів «Типові патологічні процеси», «Екологія з основами гігієни» та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як “Технологія надання медичних послуг”, «Організація терапевтичної допомоги», «Організація акушерсько-гінекологічної допомоги. Організація роботи пологових будинків», «Санітарно-епідеміологічне забезпечення роботи лікувально-профілактичних закладів», “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Навчальна програма розроблена для студентів заочної форми навчання та поєднує в собі робочу програму курсу, завдання та рекомендації до виконання семестрової контрольної роботи.

Мета курсу: формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань з епідеміології. Формування умінь щодо комплексного планування усіх профілактичних та епідемічних заходів.

Студенти повинні знати:

1.  Теоретичні основи епідеміології як науки про епідемічний процес.

2.  Основи популяційного підходу до вивчення захворюваності на інфекційні та неінфекційні хвороби.

3.  Епідеміологічний метод дослідження, принципи формулювання гіпотез про фактори ризику захворюваності на окремі інфекційні хвороби.

4.  Сучасні засоби і методи імунопрофілактики, термінової профілактики, дезінфекції, стерилізації та дезінсекції.

5.  Особливості епідеміології і профілактики окремих інфекційних хвороб.

6.  Можливі епідемічні наслідки екстремальних ситуацій (стихійні лиха, радіаційне зараження).

Студенти повинні вміти:

1.  Обґрунтовувати причини та умови виникнення, механізм розвитку і прояви епідемічного процесу при окремих інфекційних хворобах.

2.  На прикладі окремих нозологічних форм інфекційних та неінфекційних хвороб визначити за статистичними даними рівень, структуру і динаміку захворюваності населення за територією, серед різних соціально – вікових груп і протягом часу та аналізувати отримані дані.

3.  Використовувати показники, які характеризують захворюваність населення, для формулювання гіпотез про фактори ризику та оцінювати ці гіпотези.

4.  Обстежити осередок інфекційної хвороби та проводити в ньому первинні протиепідемічні заходи.

5.  Визначити показання і методи та організувати проведення дезінфекції в лікувально-профілактичних, дитячих дошкільних закладах та в осередках інфекційних хвороб.

6.  Організувати проведення стерилізації в лікувально-профілактичних закладах та оцінювати її якість.

7.  Планувати та здійснювати виконання календаря щеплень, проводити імунопрофілактику, оцінювати їх якість і ефективність.

8.  Брати участь у проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках особливо небезпечних інфекцій та в екстремальних ситуаціях.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

„ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ”

Назва змістового модулю та теми
Змістового модуль 1. Епідеміологія як наука. Епідеміологічна характеристика основних інфекційних захворювань
Тема 1. Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров’я. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміологічного методу дослідження
Тема 2. Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.
Тема 3. Шляхи боротьби з інфекційними хворобами і проблема їх ліквідації. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.
Тема 4. Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій. Особливості епідеміології і профілактики тифо-паратифозних захворювань шигельозів, вірусних гепатитів А і Е та інші.
Тема 5. Епідеміологічна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Особливості епідеміології й профілактики грипу, дифтерії, кору, менінгококової інфекції
Тема 6. Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики.
Тема 7. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки).
Змістового модуль 2. Організація профілактичних та протиепідемічних заходів
Тема 8. Організація протиепідемічних заходів
Тема 9. Епідеміологічні наслідки стихійних лих. Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.
Тема 10. Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічнізаходи.

Разом годин:

Зміст дисципліни

„ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ”

Змістовий модуль 1. Епідеміологія як наука. Епідеміологічна характеристика основних інфекційних захворювань

Тема 1. Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров’я. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміологічного методу дослідження

Основні етапи розвитку епідеміології. Основоположник епідеміології як науки Д.К.Заболотний, розвиток епідеміології відомими вченими Л.В Громашевським, М.М.Соловйовим, В.О.Башеніним, Є.Н.Павловським, В.Д. Бєляковим та ін.

Предмет епідеміології. Поняття про епідемію. Епідемічний процес як процес виникнення і поширення інфекційних хвороб серед людей. Особливості епідемічного процесу при антропонозах, зоонозах і сапронозах. Безперервність епідемічного процесу при антропонозах.

Поняття про «інфекційну» та «неінфекційну» епідеміологію. Хвороба (організменний і суборганізменний рівень) і захворюваність (популяційний рівень) як узагальнені категорії медицини. Визначення понять: причини, умови, механізм розвитку та проявів хвороби і захворюваності. Поняття «етіологічний фактор» і «фактор ризику». Загальні ознаки інфекційних та неінфекційних хвороб – масовість, можливість вираження захворюваності у відповідних показниках, інкубаційний (латентний) період. Наявність збудника і заразність – специфічні особливості інфекційних хвороб, які відрізняють їх від неінфекційних хвороб.

Структура і зміст епідеміологічного методу дослідження. Описово-оціночний, аналітичний та експериментальний прийоми дослідження, прогнозування проявів епідемічного процесу. Можливість використання епідеміологічного методу для вивчення захворюваності та інших ознак, які характеризують здоров’я (смертність, інвалідізація та ін.) при неінфекційних хворобах.

Роль санітарно-епідеміологічної служби в організації, методичному забезпеченні та контролі за проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів, участь у них лікувальних закладів амбулаторно-поліклінічного типу і стаціонарів, а також населення.

Зв’язок епідеміології з мікробіологією, імунологією, профільними гігієнічними дисциплінами, соціальної гігієною та клінічними дисциплінами. Традиційні зв’язки епідеміології з клінікою інфекційних хвороб

 Деонтологічні особливості проведення окремих профілактичних та протиепідемічних заходів (забір епідеміологічного анамнезу, імунопрофілактика населення та ін.).

Література:[1,4,5,8,10]

Тема 2. Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.

Визначення понять «паразит» і » паразитарна система». Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб. Поняття про антропонози, зоонози та сапронози. Хвора людина і носій, їх епідеміологічна роль. Категорії носійства. Маніфестність інфекційних хвороб як прояв гетерогенності популяцій збудника хвороби і людей. Заходи щодо знезараження хворих та носіїв, як джерел збудників інфекційних хвороб.

Епідеміологічне значення тварин. Способи зараження людей від тварин. Роль гризунів як джерела збудників інфекційних хвороб для людини. Основи дератизації, поняття про заходи у вогнищах зоонозних інфекцій.

Теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб Л.В.Громашевського. Визначення понять: механізм, фактори і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб. Три фази механізму передачі. Закон відповідності механізму передачі первинній (епідеміологічний ) локалізації збудника в організмі людини. Типи механізмів передачі. Вертикальний механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Класифікація інфекційних хвороб.

Значення окремих видів комах (з родин вошей, мух, комарів, москітів і бліх) та кліщів як переносників збудників інфекційних хвороб, їх біолого-екологічні особливості.

Рушійні сили епідемічного процесу – джерело збудника інфекційної хвороби, механізм передачі збудника і сприйнятливість до хвороби населення.

Безперервність епідемічного процесу при антропонозах як результат взаємодії генотипово і фенотипово неоднорідних і динамічно мінливих за ознаками відношення один до одного популяцій паразита та людини в конкретних умовах соціального і природного середовища.

Епідемічний процес як соціально-біологічне явище. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес.

 Основні положення теорії саморегуляції паразитарних систем В.Д. Бєлякова.

Література:[1-4,6,8,11,13]

Тема 3. Шляхи боротьби з інфекційними хворобами і проблема їх ліквідації. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.

Плановість і комплексність усіх профілактичних та протиепідемічних заходів. Значення санітарного та епідеміологічного нагляду за комунальними, лікувально-профілактичними і дитячими дошкільними закладами, школами, промисловими підприємствами та інш.

Імунопрофілактика та термінова профілактика. Місце імунопрофілактики в системі профілактичних та протиепідемічних заходів. Інфекційні хвороби які керуються засобами імунопрофілактики. Активна і пасивна імунізація. Типи вакцинних препаратів, їх особливості. Сироватки, гаммаглобуліни, бактеріофаги. Способи введення препаратів. Поняття про «холодний ланцюг». Введення гетерогенних сироваток та імуноглобулінів з попередньою внутрішньошкірною пробою. Показання і протипоказання до імунопрофілактики. Абсолютні протипоказання щодо щеплення. Імунізація планова і за епідемічними показаннями. Післящеплені реакції: загальні і місцеві. Післящеплені ускладнення та їх профілактика.

Значення планової імунізації у профілактиці інфекційних захворювань. Організація планових щеплень. Складання планів імунопрофілактики. Відбір контингентів до планових щеплень і щеплень за епідемічними показаннями. Функції кабінету імунопрофілактики дитячої поліклініки. Методи оцінки імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації. Профілактика післящеплених ускладнень. Тактика щеплення дітей, які часто хворіють. Вакцинація за індивідуальною схемою, використання імуномодуляторів. Визначення імунного прошарку населення щодо інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики. Поняття про колективний імунітет.

Література:[1,3,5,7,8,12]

Тема 4. Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій. Особливості епідеміології і профілактики тифо-паратифозних захворювань шигельозів, вірусних гепатитів А і Е та інші.

Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій. Особливості джерела збудників інфекції. Механізм, фактори і шляхи передачі збудників. Основні заходи профілактики і боротьби з кишковими інфекціями.

Епідеміологічні особливості черевного тифу сьогодні. Методи активного виявлення хворих та бактеріоносіїв. Протиепідемічні заходи у вогнищах черевного тифу. Планові заходи щодо профілактики черевного тифу. Специфіка профілактики черевного тифу і паратифу А і В.

Можливість зараження дітей і осіб похилого віку, що страждають на різкі хронічні хвороби, контактно-побутовим і повітряно-пиловим шляхом. Профілактика і засоби боротьби з сальмонельозом.

Епідеміологічні особливості дизентерій та характеристика джерел інфекції, їх епідеміологічне значення. Протиепідемічні заходи у вогнищах, особливо в дитячих дошкільних закладах.

Характеристика джерел інфекції та шляхів передачі вірусних гепатитів А і Е. Протиепідемічні заходи у вогнищах. Методи раннього виявлення хворих. Заходи щодо профілактики вірусних гепатитів А і Е в дитячих закладах.

Література:[1,4,5,6,9,10-13]

Тема 5. Епідеміологічна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Особливості епідеміології й профілактики грипу, дифтерії, кору, менінгококової інфекції.

Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів. Особливості джерела збудників інфекції. Характеристики крапельного механізму передачі. Організація заходів щодо боротьби з грипом. Профілактика грипу в дитячих дошкільних, лікувальних закладах і на підприємствах. Вакцина і серопрофілактика грипу.

Епідеміологічні особливості сучасної дифтерії. Заходи у вогнищі дифтерії. Значення ранньої діагностики, раннього лікування специфічною сироваткою. Лабораторна діагностика, умови госпіталізації. Заходи щодо бактеріоносіїв. Профілактика дифтерій в дошкільних дитячих установах, школах, лікувальних установах. Контроль за правильністю проведення щеплень.

Епідеміологічне обстеження у вогнищах при захворюванні на кір і краснуху та заповнення відповідної документації. Розслідування випадків занесення інфекції у дитячі дошкільні установи, дитячі лікарні. Контроль за виконанням плану профілактичних щеплень проти кору.

Роль менінгококо носіїв і хворих на менінгококовий ринофаренгіт. Шляхи передачі інфекції, заходи у вогнищі. Профілактика менінгококової інфекції в дитячих закладах і гуртожитках.

Література:[1,3,4,5,8,10,12]

Тема 6. Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики.

Загальна характеристика рикетсіозів, їх збудників, механізму зараження.

 Епідемічний (вошивий) висипний тиф. Хвора людина — єдине джерело інфекції. Механізм передачі висипного тифу вошами. Сучасні особливості епідеміології висипного тифу. Епідеміологічні особливості хвороби Брилла – Цінсера. Профілактика і засоби боротьби з вошами. Значення раннього виявлення і госпіталізації хворих. Санітарна обробка під час прийому хворого. Заходи у вогнищах висипного тифу. Специфічна профілактика.

Види збудників малярії, цикли їх розвитку і механізм передачі. Небезпечність завезення малярії з тропічних і субтропічних країв. Основні принципи профілактики малярії.

Література:[1,3,5,8,9,13]

 

Тема 7. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки). Протиепідемічні заходи при них.

Проведення профілактичних заходів по карантинним інфекціям органами та установами охорони здоров’я, медслужбами інших міністерств та відомств по попередженню завозу і розповсюдження на Україні.

Комплекс санітарно-профілактичних і санітарно-карантинних заходів не виключає можливості появи окремих випадків карантинних захворювань. Організаційне забезпечення своєчасного виявлення перших випадків захворювання; своєчасного проведення повного комплексу заходів по ліквідації і ліквідації вогнища.

Література:[1,4,6,8,10,12]

 

Змістовий модуль 2. Організація профілактичних та протиепідемічних заходів

Тема 8. Організація протиепідемічних заходів

Основні етапи організації протиепідемічних заходів: Первинна ізоляція хворого. Встановлення діагнозу з наступною госпіталізацією і лікуванням. Повідомлення відповідних органів про захворювання. Карантинні заходи. Виявлення, ізоляція і лікування осіб які знаходились в контакті з хворими. Виявлення померлих, дослідження та захоронення трупів. Проведення дезінфекції вогнища. Вакцинація.        Обстеження на вібріононосійство у вогнищі холери з ізоляцією і лікуванням виявлених вібріононосіїв. Провізорна госпіталізація і обстеження всіх підозрілих на захворювання чумою, холерою, натуральною віспою. Організація санітарно-освітньої роботи.

Література:[1,4,5,8,10,13]

Тема 9. Можливі епідеміологічні наслідки стихійних лих. Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.

Причини виникнення і розвитку епідемій і епізоотій на територіях, які зазнали стихійного лиха або погіршення радіаційної ситуації. Механізм передачі збудників і його активізація при кишкових інфекціях внаслідок руйнування будівель, водопроводу, каналізації, підприємств харчування.

Особливості проявів епідемічного процесу при інфекціях дихальних шляхів, кров’яних та інфекціях зовнішніх покривів в екстремальних умовах. Вплив іонізуючого випромінювання на резистентність організму до інфекційних хвороб.

Поняття про біологічну зброю. Збудники інфекційних хвороб, які можуть бути використані як біологічна зброя. Особливості перебігу штучно викликаного епідемічного процесу. Термінова індикація біологічної зброї.

Санітарно-епідеміологічний стан і методи його оцінки у зонах стихійних лих. Санітарно-епідеміологічна розвідка на цих територіях, її особливості. Протиепідемічні заходи щодо обмеження, локалізації і ліквідації осередків інфекційних захворювань, їх ефективність під час екстремальних ситуацій.

Протиепідемічна робота як одна із складових частин системи термінової медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Використання санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних закладів в епідемічно не благополучних районах. Організація та проведення санітарно-профілактичних заходів. Засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Евакуація поранених і хворих в лікувальні заклади із зон землетрусів та вогнищ радіаційних уражень. Організація протиепідемічних заходів щодо запобігання завозу і поширення інфекційних хвороб із зон екстремальних ситуацій на інші території країни.

Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК), її склад і функції в межах району, міста, області, країни. Організація комплексу протиепідемічних заходів за участю лікувальної, санітарно-епідеміологічної, лабораторної, адміністративно-господарчої та інших служб, які формуються при штабі НПК.

Література:[1,3,5,8,10]

 Тема 10. Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні заходи.

Епідеміологічна характеристика госпітальних інфекцій. Особливості збудників. Джерело збудників інфекції і фактори передачі. Прояви епідемічного процесу. Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.

Література:[1,2,5,9,11,13]

методичні вказівки до виконання контрольної роботи 

Контрольна робота виконується відповідно до навчальних планів з спеціальності “Менеджмент і адміністрування” спеціалізації “Медичний та фармацевтичний менеджмент”.

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з навчальної дисципліни “Епідеміологія”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі Адміністративного та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном 490-95-24.

Номер варіанта контрольної роботи студент обирає за першою літерою свого прізвища (див. табл.)

Перша літера прізвища студента

№ варіанта контрольної роботи
А,Б, 1
В,Г, 2
Д,Е,Є, 3
Ж,З,І,Ї,Й, 4
К,Л, 5
М,Н, 6
О,П, 7
Р, С, 8
Ф,Х,Ц 9
Ч,Ш,Щ,Ю,Я 10

 

 Оцінювання виконання завдань. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни “Епідеміологія ”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями правового регулювання в сфері охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

 Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі параметри:

  • ґрунтовність відповіді за поставленні запитання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;
  • розуміння категорій навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;
  • уміння коментувати наведені ілюстрації ( або реальні документи медичної установи);
  • оформлення роботи ( структура, заголовки, посилання, тощо).

Правила оформлення звіту про виконання індивідуального семестрового завдання

Звіт про виконання індивідуального семестрового завдання повинен мати вигляд аналітичного реферату.

Після ознайомлення з темою індивідуального семестрового завдання складається його попередній план. Як правило, робота складається з ІV розділів: вступу; основної частини; висновків та списку літератури.

Кількість розділів в семестровому завданні необмежена і залежить від теми та характеру висвітлення питання.

Індивідуально обрану тему та її план необхідно детально погодити з професором чи доцентом, що викладає дану навчальну дисципліну.

Для складання плану індивідуальної семестрової роботи необхідне систематичне і ретельне вивчення літератури: монографій; журнальних статей; збірників; матеріалів симпозіумів та наукових конференцій.

Всі використані у семестровій роботі літературні джерела систематизуються в список літератури, що складає ІV розділ. Нижче подані зразки посилань на різні літературні джерела.

Посилання на монографію (наукова праця, що присвячена вивченню однієї теми).

А: Монографії, що мають від 1 до 3 авторів:

Войтенко В.П. Смертність і тривалість життя: аналіз та прогноз. – К.: Здоров’я, 1990. – 173 с.

Б: Монографії, що мають 4 і більше авторів:

Структура наследственной патологии //Л.П. Назаренко , О.А. Острецов, Лисицин З.Т., Хакимова О.В. /Под ред. Б.Е. Тимофеева. – М.: Медицина, 1993. – 264 с.

Посилання на збірник наукових праць: (посилання робиться на складову частину збірника: розділ чи главу, що мають окремих авторів).

Шандала М.Г., Звиняцковский Л.И. Комплексное влияние природных и антропогенных факторов окружающей среды на здоровье населения //Медико-географическое районирование и прогнозирование здоровья популяции. – Новосибирск: Наука, 1981. – с. 31-47.

Посилання на журнальні статті:

—   на вітчизняні або російські журнали

Тонкова Р.В., Чернюк Т.Л., Голубева Л.Г. Здоровье и развитие детей /Педиатрия. – 1989. — №9. – с. 30-34.

Посилання на перекладні видання

Фолков Б., Нил Э. Кровообращение: Перевод с англ. – М.: Мир, 1976. – 392 с.

Посилання на багатотомні видання

—   Теоретическая медицина и педиатрическая практика. В 13 т. /АМН СССР. Ин-т педиатрии. – М., 1980. — Т.12. — 312 с.

—   Физиология человека: Пер. с англ.: В 4 т./ Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса. — М.: Мир, 1986. — Т.3: Кровь. Кровообращение. Дыхание. — 287 с.

Посилання на довідники та словники:

—   авторське видання:

Биохимический справочник /Сост. Н.Е. Кучеренко, Р.П. Виноградова. – 1-е изд. – К.: Вища школа, 1979. – 304 с.

— Видання групи авторів під редакцією:

Аллергология: Словарь-справочник/ Отв. ред. Н.М.Бережная. — К.: Наукова думка, 1986. — 445 с.

Посилання на енциклопедії:

Конлев Б.В., Салищев В.Э. Кровопускание// БМЭ. – 3-е изд. – М., 1980. – Т.12. – С.86-87.

Список літератури наводиться в алфавітному порядку мовою даного видання.

У вступі, що повинен бути коротким та лаконічним (1-1,5 стор.), як правило, розкривається актуальність даної проблеми для управління у сфері охорони здоров¢я. Можна наводити окремі історичні відомості, якщо вони підкреслюють багаторічну актуальність теми.

Основна частина роботи повинна включати декілька розділів. В разі необхідності їх можна розбивати на підрозділи, що повинно бути відображено у плані роботи. Викладення матеріалу в основній частині семестрової роботи повинно бути цілісним та послідовним. При розкритті теми не слід обмежуватись простим переліком літературних джерел та вкладених у них даних досліджень. За найбільш принциповими моментами необхідно зробити узагальнення, відобразити своє ставлення до того чи іншого положення.

Якщо в літературі існує кілька протилежних думок із того чи іншого питання, потрібно проаналізувати позитивні та негативні особливості кожного напрямку. Під час написання семестрової роботи потрібно також підкреслювати відсутність достатніх відомостей або розробок з обраної тематики.

При написанні основної частини семестрового завдання необхідно робити посилання на літературні джерела, матеріали, окремі результати, ідеї, висновки яких були використані при висвітленні питання.

Посилання на літературні джерела в тексті семестрової роботи слід зазначати у квадратних дужках із зазначенням номеру за Списком використаної літератури.

Висновок індивідуальної семестрової роботи, як правило, становить 0,5 – 1 сторінки, проте виділяється в окрему главу і має велику вагу при остаточній оцінці роботи.

У висновку робиться короткий аналіз викладеного у попередніх главах матеріалу та обґрунтовується необхідність подальшого вивчення проблеми, вказується на шляхи розвитку питання.

Семестрову індивідуальну роботу друкують машинописним способом, за допомогою комп’ютера або пишуть “від руки” українською мовою.

Текст повинен бути оформлений на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 2 міжрядкових інтервали до 30 рядків на сторінці.

Обсяг семестрової роботи повинен становити 20 — 25 сторінок.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Знаки, що відсутні на машинці, вписуються від руки чорними чорнилами (туш, паста, фломастер, ін.).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 варіанту  

Аналітичне завдання

1 Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров¢я..
2 Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу.
3 Шляхи боротьби з інфекційними і проблема їх ліквідації.
4 Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій.
5 Епідеміологічна характеристика грипу
6 Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій.
7 Карантинні інфекції .Протиепідемічні заходи.
8  Організація протиепідемічних заходів в екстремальних умовах.
9 Госпітальні інфекції.
10 Епідеміологічний нагляд

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Основні етапи розвитку епідеміології.
  2. Основоположник епідеміології як науки Д.К.Заболотний.
  3. Розвиток епідеміології Л.В Громашевським, М.М.Соловйовим, В.О.Башеніним, Є.Н.Павловським, В.Д. Бєляковим
  4. Предмет епідеміології.
  5. Епідемічний процес як процес виникнення і поширення інфекційних хвороб серед людей. О
  6. Особливості епідемічного процесу при антропонозах, зоонозах і сапронозах.
  7. Безперервність епідемічного процесу при антропонозах.
  8. Поняття про «інфекційну» та «неінфекційну» епідеміологію.
  9. Хвороба (організменний і суборганізменний рівень) і захворюваність (популяційний рівень) як узагальнені категорії медицини.
  10. Визначення понять: причини, умови, механізм розвитку та проявів хвороби і захворюваності.
  11. Поняття «етіологічний фактор» і «фактор ризику».
  12. Загальні ознаки інфекційних та неінфекційних хвороб – масовість, можливість вираження захворюваності у відповідних показниках, інкубаційний (латентний) період.
  13. Структура і зміст епідеміологічного методу дослідження.
  14. Роль санітарно-епідеміологічної служби в організації, методичному забезпеченні та контролі за проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів.
  15. Зв’язок епідеміології з мікробіологією, імунологією, профільними гігієнічними дисциплінами, соціальної гігієною та клінічними дисциплінами.
  16. Деонтологічні особливості проведення окремих профілактичних та протиепідемічних заходів
  17. Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб.
  18. Маніфестність інфекційних хвороб як прояв гетерогенності популяцій збудника хвороби і людей.
  19. Заходи щодо знезараження хворих та носіїв, як джерел збудників інфекційних хвороб.
  20. Епідеміологічне значення тварин. Способи зараження людей від тварин.
  21. Основи дератизації, поняття про заходи у вогнищах зоонозних інфекцій.
  22. Теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб Л.В.Громашевського.
  23. Визначення понять: механізм, фактори і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.
  24. Класифікація інфекційних хвороб.
  25. Рушійні сили епідемічного процесу, механізм передачі збудника і сприйнятливість до хвороби населення.
  26. Епідемічний процес як соціально-біологічне явище. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес.
  27. Плановість і комплексність усіх профілактичних та протиепідемічних заходів.
  28. Значення санітарного та епідеміологічного нагляду за комунальними, лікувально-профілактичними і дитячими дошкільними закладами, школами, промисловими підприємствами
  29. Імунопрофілактика та термінова профілактика.
  30. Показання і протипоказання до імунопрофілактики.
  31. Імунізація планова і за епідемічними показаннями.
  32. Післящеплені реакції: загальні і місцеві.
  33. Ускладнення після щеплення та їх профілактика.
  34. Значення планової імунізації у профілактиці інфекційних захворювань.
  35. Організація планових щеплень.
  36. Складання планів імунопрофілактики.
  37. Відбір контингентів до планових щеплень і щеплень за епідемічними показаннями.
  38. Функції кабінету імунопрофілактики дитячої поліклініки.
  39. Методи оцінки імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації.
  40. Профілактика післящеплених ускладнень.
  41. Тактика щеплення дітей, які часто хворіють.
  42. Вакцинація за індивідуальною схемою, використання імуномодуляторів.
  43. Визначення імунного прошарку населення щодо інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики.  
  44. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій. Особливості джерела збудників інфекції.
  45.  Основні заходи профілактики і боротьби з кишковими інфекціями.
  46. Епідеміологічні особливості черевного тифу. Методи активного виявлення хворих та бактеріоносіїв.
  47. Протиепідемічні заходи у вогнищах черевного тифу.
  48. Профілактика і засоби боротьби з сальмонельозом.
  49. Епідеміологічні особливості дизентерій та характеристика джерел інфекції, їх епідеміологічне значення. Протиепідемічні заходи у вогнищах, особливо в дитячих дошкільних закладах.
  50. Характеристика джерел інфекції та шляхів передачі вірусних гепатитів А і Е.
  51. Заходи щодо профілактики вірусних гепатитів А і Е в дитячих закладах.
  52. Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів. Особливості джерела збудників інфекції. Характеристики крапельного механізму передачі.
  53. Організація заходів щодо боротьби з грипом.
  54. Профілактика грипу в дитячих дошкільних, лікувальних закладах і на підприємствах. Вакцина і серопрофілактика грипу.
  55. Епідеміологічні особливості сучасної дифтерії. Заходи у вогнищі дифтерії. Значення ранньої діагностики, раннього лікування специфічною сироваткою.
  56. Профілактика дифтерій в дошкільних дитячих установах, школах, лікувальних установах. Контроль за правильністю проведення щеплень.
  57. Епідеміологічне обстеження у вогнищах при захворюванні на кір і краснуху та заповнення відповідної документації. Контроль за виконанням плану профілактичних щеплень проти кору.
  58.  Профілактика менінгококової інфекції в дитячих закладах і гуртожитках.
  59. Загальна характеристика рикетсіозів, їх збудників, механізму зараження.
  60. Епідемічний (вошивий) висипний тиф. Механізм передачі висипного тифу вошами. Сучасні особливості епідеміології висипного тифу.Заходи у вогнищах висипного тифу. Специфічна профілактика.
  61. Види збудників малярії, цикли їх розвитку і механізм передачі.Основні принципи профілактики малярії.
  62. Проведення профілактичних заходів по карантинним інфекціям органами та установами охорони здоров’я, медслужбами інших міністерств та відомств по попередженню завозу і розповсюдження на Україні.
  63. Комплекс санітарно-профілактичних і санітарно-карантинних заходів не виключає можливості появи окремих випадків карантинних захворювань.
  64. Організаційне забезпечення своєчасного виявлення перших випадків захворювання; своєчасного проведення повного комплексу заходів по ліквідації і ліквідації вогнища.
  65. Основні етапи організації протиепідемічних заходів.
  66. Провізорна госпіталізація і обстеження всіх підозрілих на захворювання чумою, холерою, натуральною віспою.
  67. Організація санітарно-освітньої роботи.
  68. Причини виникнення і розвитку епідемій і епізоотій на територіях, які зазнали стихійного лиха або погіршення радіаційної ситуації.
  69. Механізм передачі збудників і його активізація при кишкових інфекціях внаслідок руйнування будівель, водопроводу, каналізації, підприємств харчування.
  70. Особливості проявів епідемічного процесу при інфекціях дихальних шляхів, кров’яних та інфекціях зовнішніх покривів в екстремальних умовах.
  71. Вплив іонізуючого випромінювання на резистентність організму до інфекційних хвороб.
  72. Поняття про біологічну зброю. Збудники інфекційних хвороб, які можуть бути використані як біологічна зброя.
  73. Особливості перебігу штучно викликаного епідемічного процесу.
  74. Термінова індикація біологічної зброї.
  75. Санітарно-епідеміологічний стан і методи його оцінки у зонах стихійних лих.
  76. Санітарно-епідеміологічна розвідка у зонах стихійних лих, її особливості.
  77. Протиепідемічні заходи щодо обмеження, локалізації і ліквідації осередків інфекційних захворювань, їх ефективність під час екстремальних ситуацій.
  78. Протиепідемічна робота як одна із складових частин системи термінової медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.
  79. Використання санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних закладів в епідемічно не благополучних районах.
  80. Організація та проведення санітарно-профілактичних заходів. Засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
  81. Евакуація поранених і хворих в лікувальні заклади із зон землетрусів та вогнищ радіаційних уражень.
  82. Організація протиепідемічних заходів щодо запобігання завозу і поширення інфекційних хвороб із зон екстремальних ситуацій на інші території країни.
  83. Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК), її склад і функції в межах району, міста, області, країни.
  84. Організація комплексу протиепідемічних заходів за участю лікувальної, санітарно-епідеміологічної, лабораторної, адміністративно-господарчої та інших служб, які формуються при штабі НПК.
  85. Епідеміологічна характеристика госпітальних інфекцій.
  86. Особливості збудників госпітальних інфекцій.
  87. Джерело збудників госпітальних інфекцій і фактори передачі.
  88. Прояви епідемічного процесу госпітальних інфекцій.
  89. Профілактичні та протиепідемічні заходи госпітальних інфекцій
  90.  Епідеміологічний нагляд як захід боротьби з госпітальними інфекціями.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна література:

1.      М.А.Андрейчин, Копча В.С. Епідеміологія. Підручник.–Тернопіль Укрмедкнига, 2000.– 382 с.

2.      Й.П.Ковальський, М.П.Ковальська, І.Г.Гайдучок. Загальна епідеміологія. Видавництво „Медицина світу”, 1999.– 175 с.

3.      К.М.Синяк, В.М.Гирін “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1998.

4.      К.М.Синяк (під ред.) “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1993.

Додаткова література:

5.      Громашевский Л.В. Общая эпидемиология. – М.: Медицина, 1965.

6.      Гандельсман Б.И. Дезинфекционное дело. – М.: Медицина, 1971.

7.      Павлов А.В., Синяк К.М. Справочник по эпидемиологии.– К.: Здоровье, 1983.

8.      Покровский В.И. (под ред.) Руководство по эпидемиологии инфекцион-ных болезней. – М.: Медицина, 1993.

9.      Синяк К.М. (под ред.) Эпидемиология вирусных инфекций.– К.: Здоровье, 1984.

10.     Шабловская Е.А., Чудная Л.М. Управляемые инфекции.– К.: Здоровье, 1984.

11.     Яфаев Р.Х., Зуева Л.П. Эпидемиология внутрибольничной инфекции. – М.: Медицина, 1989.

12.     И.И. Елкин. Руководство по практическим занятиям по эпидемиологии. – М.: Медицина, 1975.

13.     Э.Н.Шляхов Практическая эпидемиология. Кишинев: Штиинца, 1986.

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами” (для магістрів)

Підготовлено доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Л.О. Згалат-Лозинською.

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  (протокол №7 від “17” березня   2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління

Згалат-Лозинська Л.О. Навчальна програма дисципліни „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами” (для магістрів). – К.: МАУП, 2010.-  21с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами”, вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти  контрольних робіт, питання для самоконтролю, список літератури.

  Міжрегіональна Академія

управління персоналом

(МАУП), 2010

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Розвиток дослідницьких навичок — одне із важливих завдань вищої освіти. Як у нашій повсякденній, так і професійній діяльності постійно відчувається потреба у вирішенні різноманітних науково-практичних проблем, які можуть розглядатися як дослідницькі завдання, що вимагають для їх вирішення певних навичок. Проте, як показує досвід, випускники вищих навчальних закладів, незважаючи на те, що саме вони є основною рушійною силою науково-технічного і соціального прогресу, нерідко неадекватно сприймають структуру наукового пошуку, його філософію та методологію. Як наслідок, студенти не одержують спеціальних знань, необхідних для проведення наукових досліджень, не набувають дослідницьких навичок і досвіду для практики. Виходячи з цього, студенти повинні вивчати методологію наукових досліджень. Знання теоретичних концепцій потребує наукової систематизації та взаємоузгодження на основі створення інтегруючих методологічних конструкцій, підходів; вміння адекватно вибирати та використовувати методи, технології, аналізувати та інтерпретувати нові експериментальні факти та емпіричні дані сприятиме краще зрозуміти складну психологічну реальність.

Навчальний курс „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами” розрахований на вивчення студентів, які здобувають освітньо- кваліфікаційний рівень “магістр”, і передбачає поглиблене вивчення основних організаційних та методологічних засад проведення наукових досліджень в управління людськими ресурсами. У студентів-магістрантів, що приступають до роботи над магістерською роботою, виникає чимало запитань, пов’язаних з проблемами сучасного наукознавства, організацією науково-дослідної роботи, методикою і послідовністю написання роботи, правилами її оформлення і процедурою захисту.

Мета вивчення даного курсу — підготувати студентів до проведення самостійних наукових досліджень  в сфері управління людськими ресурсами.

Цей курс покликаний сприяти розвитку раціонального творчого мислення, розв’язанню наукових проблем, що постають у процесі наукових досліджень, на високому методологічному рівні, що є запорукою отримання об’єктивних, повних і науково обґрунтованих результатів. Навчальний курс передбачає вивчення методологічних техніки і технології оформлення наукових праць, що має на меті надання допомоги студентам-магістрам в оформленні власних наукових досліджень відповідно до вимог.

Основними завданнями курсу „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами” є:

• ознайомити з основними поняттями і принципами наукового дослідження;

•· навчити оцінювати науковий потенціал певного наукового дослідження та самостійно здійснювати його етапи на практиці;

• формування уявлення про особливості стилю наукового викладу та основні форми наукових праць;

• оволодіння навичками оформлення наукових досліджень у вигляді рефератів, анотацій, тез, наукових статей, наукових доповідей;

• ознайомлення з правилами цитування, бібліографічних посилань;

• оволодіння навичками відбору та аналізу наукових джерел;

• формулювання мети, завдань та актуальності наукового дослідження;

• правильний вибір і використання наукових методів дослідження;

• наукове обґрунтування результатів дослідження.

Вивчення даної дисципліни передбачає використання знань з філософії, політекономії, соціології, економіки, психології та ін.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами

№ п/п Назва змістових модулів та тем
Змістовий модуль 1. Методологічні засади наукового дослідження
1. Наука як специфічна сфера людської діяльності
2. Основні поняття і категорії наукової методології
3. Методологія наукових досліджень
4. Методика виконання наукових досліджень в галузі управління людськими ресурсами
5. Інформаційна база наукового дослідження
Змістовий модуль 2. Організація наукових досліджень в галузі управління людськими ресурсами
6. Наукова організація дослідного процесу
7. Основні етапи наукового дослідження
8. Організація викладу результатів наукового дослідження
9. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність
10. Організаційно-правові засади науково-дослідної роботи в сфері  управління людськими ресурсами
  Разом годин: 54 

 


    ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами

 

Змістовий модуль 1. Методологічні засади наукового дослідження

 

Тема 1. Наука як специфічна сфера людської діяльності

Поняття знання та його функції. Наука як форма пізнання світу. Поняття і особливості наукового пізнання. Суб’єкт і об’єкт наукового пізнання. Сутність науки і наукової діяльності.  Предмет, завдання і функції науки. Специфіка наукової діяльності. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація наук.

Взаємозв’язок науки і практики. Співвідношення наукового та повсякденного пізнання. Наукове дослідження як форма розвитку науки. Загальна схема наукових досліджень. Категоріально-понятійний апарат наукового дослідження.

Основні ознаки менеджера персоналу дослідницького типу.

Література [15; 39; 41; 21; 56; 60; 68; 71; 74; 77; 78; 86; 88]

 

Тема 2. Основні поняття і категорії наукової методології

Наукова ідея як спроба нетрадиційного пояснення явищ.

Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, концепція, теорія). Поняття про наукові факти та їх роль у науковому дослідженні. Формування та обґрунтування наукових гіпотез. Види гіпотез. Наукові закони. Концепція як спосіб розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії. Поняття наукової теорії, її сутність та структура. Наукова теорія як найвищий рівень синтезу знання.

Структурні елементи науки: поняття, категорії, принципи, постулати, правила. Докази як процес встановлення істинності твердження. Спростування як засіб розвитку наукового пізнання. Структура наукового доказу та спростування: теза, аргумент, форма (демонстрація). Правила і умови доказів та спростувань.

Сутність та правила аргументації. Класифікаційна проблема в сучасній науці. Принципи класифікацій.

Література [15; 17; 21; 39; 80]

 

 

Тема 3. Методологія наукових досліджень

Загальнофілософські питання наукової методології та методів наукового пізнання. Функції методології. Взаємозв’язок предмета і методу наукового дослідження. Взаємодія наук як чинник їх розвитку. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Міграція методів, засобів і концептуальних схем з однієї галузі знання в іншу.

Методологічне значення діалектики єдності та багатоманітності наук. Методологічні принципи історизму, всебічності і комплексності. Логічні прийоми.

Типологія методів наукового пізнання: спеціальні та загальнонаукові. Класифікація та характеристика загальнонаукових методів.

Основні групи загальних методів. Емпіричні методи: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент. Методи, які використовуються як на емпіричному рівні, так і на теоретичному: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та ін. Методи теоретичного рівня наукового пізнання: аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, від абстрактного до конкретного.

Системний підхід в дослідженні управління. Система управління як об’єкт дослідження; основні принципи системного підходу. Специфічні методи дослідження системи управління персоналом.

Синергетика як теорія самоорганізації і розвитку окремих цілісних систем. Основні поняття синергетики.

Зміст і застосування аксіоматичного методу у наукових дослідженнях.

Література [15; 17; 21; 31; 42; 56; 73; 74; 80; 83; 84]

 

Тема 4. Методика виконання наукових досліджень в галузі управління людськими ресурсами

Особливості конкретно-наукових (емпіричних) методичних прийомів та їхні процедури у дослідженнях в галузі управління людськими ресурсами.

Актуальні проблеми управління персоналом і економіки праці, що потребують наукового супроводу. Найпоширеніші методи наукових досліджень актуальних проблем управління персоналом та економіки праці. Характеристика методів експертних оцінок і SWOT — аналізу в дослідженні систем управління.

Методологія наукових досліджень в сфері формування ефективної зайнятості в Україні. Аналіз рівня зайнятості, економічної активності, рівня та тенденцій безробіття населення в розрізі статево-вікових груп, галузей економіки, регіонів. Залежність показників зайнятості населення від соціально-економічних процесів (рівня доходів населення, соціальних стандартів, реструктуризації галузей, макроекономічних тенденцій). Прогнозування тенденцій зайнятості та витрат фонду зайнятості. Наукові дослідження стану та прогнозування тенденцій зайнятості в окремих сферах економічної діяльності. Дослідження процесу відтворення людського капіталу.

Методологія наукових досліджень ефективності використання персоналу в організації. Оцінка забезпеченості підприємства робочою силою та її використання. Аналіз чисельності, складу та руху робочої сили. Використання інформації звітних форм 2-ПВ „Звіт з праці”, 1-п „Звіт підприємства з продукції”, 6-ПВ „Чисельність окремих категорій працівників підприємства і підготовка кадрів”. Аналіз використання фонду робочого часу, визначення втрат, непродуктивного використання робочого часу.  Аналіз трудомісткості продукції. Аналіз продуктивності праці. Оцінка вартості робочої сили та її структури. Аналіз та планування фонду оплати праці.

Методологія наукових досліджень в управлінні персоналом. Аналіз процесу планування та прогнозування роботи з персоналом. Аналіз укомплектованості штату.  Планування чисельності та складу працівників. Науково-практичні аспекти підбору та розстановки кадрів. Аналіз процесу адаптації в організації та методи його удосконалення.

Дослідження процесу організації оцінки персоналу, методів роботи з кадровим резервом. Дослідження процесу управління професійно-кваліфікаційним зростанням спеціалістів та керівників.

Оцінка процесу організації підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та ефективності навчання персоналу. Методика розрахунку витрат на підвищення кваліфікації. Формування системи безперервного навчання.

Аналіз плинності персоналу. Розробка та впровадження методів зниження плинності кадрів. Дослідження процесу організації управління трудовою дисципліною.

Оцінка ефективності роботи кадрових служб.

Дослідження соціально-трудових відносин, процесу соціального захисту населення.

Література [15; 17; 21; 22; 26; 29; 33; 39; 51; 62; 63; 80]

 

Тема 5. Інформаційна база наукового дослідження

Роль інформації в наукових дослідженнях. Зв’язок дослідницької та інформаційної діяльності. Класифікація наукових досліджень. Літературні джерела, матеріали практики, результати наукових досліджень, нормативні документи.

Первинна і вторинна наукова інформація. Сигнальна, релевантна (виправдана), бібліографічна і нова (основна) інформація. Форми сигнальної інформації: реферат, анотація, тези, резюме.

Принципи збирання інформаційного матеріалу: цілеспрямованість, структурованість, вибірковість.

Призначення інформації в наукових дослідженнях в галузі управління людськими ресурсами. Користування законодавчою, нормативно-довідковою та фактографічною інформацією в процесі . досліджень. Структура і зміст інформації для наукових досліджень в галузі управління людськими ресурсами.

Фактологія і наукове обґрунтування явищ. Принципи роботи дослідження з фактами.

Класифікація джерел фактичної інформації дослідника про об`єкти дослідження та їх характеристика. Критерії ефективності інформації.

Система джерел наукової інформації: державна служба науково-технічної інформації (НТІ) (республіканський інститут НТІ, інформаційні центри, відділи НТІ в науково-дослідних інститутах, конструкторські бюро), довідково-інформаційні фонди, бібліотечні фонди, архівні фонди. Організація роботи з науковими джерелами.

Відбір джерельної бази дослідження. Бібліографічний пошук у каталогах і картотеках: систематичний каталог, алфавітно-предметний покажчик, алфавітний каталог, предметний каталог. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних. Робота з періодичними виданнями. Складання власної картотеки наукових джерел. Кодування інформації.

Робота з друкованими джерелами. Вивчення змісту і структури джерел, визначення і відбір інформації. Форми та види запису: конспект, тези, план, цитування, термінологічний словник. Основні правила посилання і цитування. Облік, оформлення, систематизація та класифікація відібраного матеріалу.

Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика: особиста (неформалізована інформація); інформація, що публікується самими фірмами; спеціалізована інформація про фірми в періодичній пресі; довідники по фірмах; інформація про фірми в спеціалізованих банках даних; інформація про фірми, що надається шляхом формування інформаційного забезпечення системи управління організації.  Принципи відбору фактів.

Поняття статистичних даних. Тип даних (правильно і неправильно розподілені). Статистичні тести (параметричні та непараметричні). Значення даних у термінах гіпотези наукового дослідження. Первинна обробка даних. Складання таблиць. Перевірка даних. Математико-статистична обробка. Аналіз первинних даних статистики. Оцінка достовірності відмінностей. Нормування даних.

Поняття бібліографії. Принципи складання бібліографії. ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления»;  ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

Комп’ютерні програми, призначені для складання бібліографії. Програма EndNote.

Література [2; 11-14; 25; 45; 50; 51; 58; 73]

 

Змістовий модуль 2. Організація наукових досліджень в галузі управління людськими ресурсами

Тема 6. Наукова організація дослідного процесу 

Організація праці та її планування в наукових дослідженнях.

Роль наукової організації дослідного процесу у підвищенні ефективності наукових досліджень.

Психофізіологічні та соціально-психологічні особливості людини, що забезпечують успіх творчої праці у дослідницькій роботі. Забезпечення раціонального трудового режиму дослідника й організація робочого місця науковця.

Роль консультування як форми організації наукового дослідження. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.

Література [ 33; 37; 40; 48; 50; 54; 56; 61; 67; 71; 80; 88]

Тема 7. Основні етапи наукового дослідження

Організація і послідовність проведення наукових досліджень. Рівні наукового дослідження.

План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми.  Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект. Основні принципи планування дослідження.

Поняття “програма дослідження”.  Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми,  розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.

Технологічні схеми проведення дослідження: лінійна, циклічна, паралельна, технологія раціонального розгалуження дослідження, адаптивного типу, послідовних змін якості діяльності, випадкового пошуку, технологія критеріального коригування (алгоритм дослідження).

Постановка і формулювання наукової проблеми. Висунення і обґрунтування наукової гіпотези. Визначення об’єкта і предмета дослідження, актуальності дослідження, формулювання теми дослідження, мети і завдань дослідження.  Визначення структури наукового дослідження. Сутність наукової теорії. Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового дослідження.

Організація роботи з емпіричними та науково-теоретичними даними. Пошук джерельної бази дослідження. Специфіка джерел досліджень в галузі управління людськими ресурсами.

Аналіз стану наукового дослідження обраної тематики та визначення ступеня наукової новизни запропонованого вирішення проблеми. Визначення наукової та практичної значущості отриманих результатів дослідження.

Порядок обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.

Обґрунтування системи показників для дослідження управління персоналом.

Прийоми узагальнення матеріалу: групування даних, порівняння, аналогії, узагальнюючі  економічні показники, середні величини, відносні величини. Таблиці: прості, групові, комбінаційні.

Комп’ютерна обробка даних. Комп’ютерні програми, призначені для статистичного аналізу даних наукового дослідження. Програма InStat.

Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії. Графічні прийоми представлення інформації:  графічні схеми, гістограми, діаграми, номограми.

Поняття абстракту.

Література [15; 17; 21; 31; 35; 36; 39; 40; 43; 46; 49; 53; 65; 77]

Тема 8. Організація викладу результатів наукового дослідження

Виклад та обґрунтування наукових результатів. Форми наукових праць в галузі управління людськими ресурсами.

Види наукової продукції та їх зміст: огляд, реферат, науковий звіт, доповідь на наукову тему, тези доповіді, стаття, рецензія, монографія, брошура, навчальний посібник, підручник дисертація, курсова робота, дипломна робота.

Звіт про науково-дослідну роботу, його зміст і методи складання.

Дисертація як форма атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. Основні вимоги щодо структури, змісту та оформлення дисертацій. Послідовність підготовки, експертизи та захисту дисертацій. Автореферат дисертації. Спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій. Підготовка та прилюдний захист дисертацій. Оформлення і подання дисертації та матеріалів захисту до ВАК України.

Види наукових досліджень у вищому навчальному закладі: реферат, курсова, дипломна роботи, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Етапи виконання курсових і дипломних робіт. Визначення напряму дослідження, вибір і затвердження теми та плану курсових і дипломних робіт, проведення дослідження й написання тексту роботи. Підготовка і порядок захисту курсових і дипломних робіт.

Види наукових видань (що рецензуються і що не рецензуються). Надсилання наукової статті до видання. Інформація для авторів. Структура рецензії (загальні зауваження, головні зауваження, другорядні зауваження).

 Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці. Державний стандарт України ДСТУ 3008 – 95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Етапи підготовки наукової праці: визначення структури і складання плану, відбір джерельної бази, викладення змісту, редагування. Структура наукової праці: зміст, заголовок, анотація, передмова (вступ), основний текст, післямова (висновки), список використаних джерел, додатки та їх зміст. Композиційна структура і загальні правила оформлення наукової продукції. Особливості написання наукових статей та монографій.

Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження. Якості, що визначають культуру наукової мови: смислова точність, ясність, стислість. Визначення особливостей наукової мови. Критична оцінка  різних точок зору, суперечливих поглядів, їх аргументації. Формування власної точки зору. Використання експертних оцінок спеціалізованих організацій. Правила етикету цитування та посилань на використаний матеріал. Правила подання  формул та ілюстрацій: таблиць, графіків, схем.

Вимоги до оформлення наукової роботи.

Література [5; 7; 9; 10–14; 18-20; 29; 30; 34; 52; 69; 70]

Тема 9. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність

Поняття „ефективність наукових досліджень”. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.  Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт. Фактори, що впливають на ефективність дослідження. Можливості і проблеми кількісної оцінки ефективності дослідження систем управління людськими ресурсами. Критерії  ефективності діяльності дослідника та групи дослідників. Критерії ефективності використання консультаційних послуг. Взаємозв’язок ефективності  дослідження з дослідницьким потенціалом управління.

Впровадження результатів дослідження в практичну діяльність. Етапи та сучасні напрямки впровадження результатів досліджень. Ролі працівників організації в процесі впровадження нових ідей. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.

Література [1; 3; 10; 20; 52; 65]

 

Тема 10. Організаційно-правові засади науково-дослідної роботи в сфері  управління людськими ресурсами

Система державної організації наукових досліджень. Нормативно-правові акти з питань науково-дослідної діяльності. Організація наукових досліджень в наукових та навчальних установах. Соціально-правовий статус наукових працівників. Інтелектуальна власність та її гарантії. Міжнародне співробітництво в науково-дослідній сфері.

Академічні і прикладні наукові дослідження. Науковий колектив. Сучасні пріоритетні напрями наукових досліджень в сфері  управління людськими ресурсами.

Джерела фінансування наукових досліджень (внутрішні, зовнішні). Принципи пошуку агенції, яка фінансує наукові дослідження. Поняття гранту.

Література [1–14; 15; 26; 30; 33; 40; 56; 80]

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

  1. Сутність та специфіка наукової діяльності.
  2. Структура і класифікація наук.
  3. Наукове дослідження як форма розвитку науки.
  4. Нормативно-правові акти з питань наукової діяльності.
  5. Системний підхід в дослідженні управління.
  6. Організація наукових досліджень в наукових та навчальних установах.
  7. Соціально-правовий статус наукових працівників.
  8. Інтелектуальна власність та її гарантії.
  9. Сучасні пріоритетні напрями наукових досліджень в галузі управління людськими ресурсами.
  10. Організація і послідовність проведення наукових досліджень.
  11. Структура наукового дослідження.
  12. Емпірична база наукового дослідження.
  13. Теоретична база наукового дослідження.
  14. Організація роботи з науковими джерелами в бібліотеках та архівних фондах.
  15. Поняття наукової методології та методів наукового пізнання.
  16. Методологія економічної науки.
  17. Форми наукових праць з економіки.
  18. Структура та етапи підготовки наукового твору.
  19. Особливості написання наукових статей.
  20. Послідовність підготовки, оформлення і подання дисертації та матеріалів захисту до ВАК України.
  21. Підготовка та прилюдний захист дисертацій.
  22. Методологія наукових досліджень в сфері формування ефективної зайнятості в Україні.
  23. Методологія наукових досліджень в управлінні персоналом.
  24. Сучасні напрямки впровадження результатів досліджень в практичну діяльність.
  25. Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового дослідження.

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.

Мета контрольної роботи — закріпити й поглибити теоретичні знання, здобуті в процесі вивчення дисципліни „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами”, сформувати вміння самостійно працювати з навчальною, спеціальною літературою, законодавчими актами та статистичними матеріалами, а також з матеріалами власних досліджень в організаціях.

Номер варіанта контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвища студента Номер варіанта контрольної роботи
А, Б, ВГ, Д, Е, Є

Ж, 3, І

Й, К, Л

М, Н, О

П,Р, С

Т, У,Ф

X, Ц, Ч

Ш, Щ

Ю, Я

12

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Структура контрольної роботи така: титульний лист, вступ, питання, що висвітлює зміст проблеми, висновки, список використаної літератури.

Контрольна робота повинна мати обсяг не менше 20-ти сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При потребі оформляються додатки.

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ 

 

Варіант 1

1.  Розкрийте сутність науки та наукової діяльності. Визначте структуру і класифікацію наук.

2.  Організація і послідовність проведення наукових досліджень.

3.  Основні вимоги щодо оформлення дисертацій.

 

Варіант 2

1.  Специфіка наукової діяльності.

2.  Етапи підготовки наукового твору.

3.  Форми наукових праць в сфері управління людськими ресурсами: тези доповідей, наукові статті, монографії, дисертації.

Варіант 3

1.  Аналіз і синтез як логічні прийоми наукового дослідження.

2.  Висунення наукової гіпотези та її обґрунтування як етап наукового дослідження.

3.  Робота з друкованими джерелами при написанні наукового твору.

Варіант 4

  1. Поняття наукової методології та методів наукового пізнання.
  2. Актуальність дослідження, його мета і завдання.
  3. Методологія наукових досліджень в сфері формування ефективної зайнятості.

 

Варіант 5

  1. Співвідношення методології та наукової теорії.
  2. Особливості написання наукових статей.
  3. Методологія наукових досліджень процесу відтворення людського капіталу.

 

Варіант 6

  1. Аналіз стану наукового дослідження обраної тематики.
  2. Послідовність підготовки дисертацій.
  3. Методологія наукових досліджень ефективності використання персоналу в організації.

 

Варіант 7

  1. Теоретична база наукового дослідження в галузі управління людськими ресурсами.
  2. Автореферат дисертації: поняття, зміст і структура.
  3. Науково-практичні аспекти дослідження системи кадрового менеджменту в організації.

 

Варіант 8

  1. Індукція і дедукція як логічні прийоми наукового дослідження.
  2. Оформлення і подання дисертації та матеріалів захисту до ВАК України.
  3. Міжнародне співробітництво в науково-дослідній сфері.

 

Варіант 9

  1. Поняття наукового твору.
  2. Інтелектуальна власність та її гарантії. Правила посилань і цитувань.
  3. Методологічні аспекти аналізу  використання фонду робочого часу.

 

Варіант 10

  1. Нормативно-правові акти з питань наукової діяльності.
  2. Організація роботи з науковими джерелами в бібліотеках та архівних фондах.
  3. Дослідження соціально-трудових відносин, процесу соціального захисту населення.

 

Питання для самоконтролю 

  1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства.
  2. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
  3. Структура і класифікація науки, роль економічної науки.
  4. Наукознавство та еволюція його розвитку.
  5. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
  6. Сутність поняття “методологія дослідження”.
  7. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
  8. Емпіричні методи дослідження.
  9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.

10.  Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.

11.  Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.

  1. 12.   Суть методів моделювання.

13.  Гіпотези і докази у наукових дослідженнях.

14.  Полеміка як метод дослідження.

15.  Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми,  розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.

16.  План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.

17.  Сутність поняття “організація дослідження”.  Технологічні схеми проведення дослідження.

18.  Етапи підготовки наукового твору.

19. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів.

20. Процес наукового дослідження у сфері управління людськими ресурсами.

21. Дослідна і завершальна стадія науково-дослідного процесу.

22. Конкретно-наукові (емпіричні) методологічні прийоми та їх процедури у дослідженні людських ресурсів

23. Основи наукової організації дослідного процесу.

24. Організація праці та її планування в наукових дослідженнях. Особливості творчої праці у дослідницькій роботі.

25. Раціональний трудовий режим дослідника й організація робочого місця науковця.

26.  Консультування як форма організації дослідження систем управління.

27.  Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.

28.  Поняття “інформація” та її основні властивості.

29.  Державна служба науково-технічної інформації, довідково-інформаційні фонди.

30.  Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток.

31.  Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.

32.  Критична оцінка  різних точок зору, суперечливих поглядів, їх аргументації. Формування власної точки зору. 

33.  Поняття “економічна інформація” та “дані”.

34.  Співвідношення понять факту і інформації.  Принципи відбору фактів.

35. Організація роботи з науковими джерелами в бібліотеках та архівних фондах.  Складання картотеки наукових джерел.

36. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.

37.  Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.

38.  Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.  Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.

39.  Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.

40.  Види наукової продукції та їх зміст: огляд, реферат, науковий звіт, доповідь на наукову тему, тези доповіді, стаття, рецензія, монографія, брошура, навчальний посібник, підручник дисертація, курсова робота, дипломна робота.

41. Звіт про науково-дослідну роботу, його зміст і методи складання.

42.  Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці.

43. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.  Вимоги щодо подання текстового матеріалу.

44.  Правила оформлення бібліографічного списку використаної літератури, додатків.

45.  Правила етики цитування і використання матеріалів.

46.  Послідовність підготовки дисертацій.

47.  Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.

48.  Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей. 

49.  Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.

50.  Поняття показника і критерію ефективності. 

51.  Формування системи показників для дослідження управління людськими ресурсами.

52.  Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.

53.  Критерії  ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.

54.  Критерії ефективності використання консультаційних послуг.

55.  Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.

56.  Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.

57.  Етапи впровадження наукових досліджень в практику. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.

58.  Ролі працівників організації в процесі впровадження нових ідей.

59.  Нормативно-правові акти з питань наукової діяльності.

60. Міжнародне співробітництво в науково-дослідній сфері.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

А. Нормативно-правові акти

  1. Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 12. — Ст. 165.
  2. Закон України “Про науково-технічну інформацію” // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 33. — Ст. 345.
  3. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 48. — Ст. 253.
  4. Указ Президента України “Про Міністерство освіти і науки України” від 7 червня 2000 р. № 773/2000.
  5. Указ Президента України “Про Положення про порядок надання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених” від 24 грудня 2002 р. № 1210/2002.
  6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” від 28 червня 1997 р. № 644.
  7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів” від 1 березня 1999 р. № 309.
  8. Наказ Вищої атестаційної комісії України “Про затвердження Переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” № 288 від 10.06.99.
  9. Наказ Вищої атестаційної комісії України “Про запровадження переліків та форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників” № 121 від 21.03.97.

10. Наказ Вищої атестаційної комісії України “Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та про їх апробацію” № 178 від 04.04.2000

11. ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления»;

12. ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»;

13. ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила»

14. ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Б. Основна література

 

15. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования. — К.: МАУП, 2004. –216 с.

16. Белый И.В., Власов К.П., Клепиков В.Б. Основы научных исследований и технического творчества. – Харків: Вища школа, 1989. –  200 с.

17. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень. Підручник.- К.: АБЦ,  2002.

18. Вахрин П.И.  Методика подготовки и процедура защиты дипломных работ по финансовым и экономическим специальностям: Учеб. пособие. – М.: Информационно-внедренческий центр “Маркетинг”, 2000. –    135 с.

19. Волков Ю.Г. Диссертация: Подготовка, защита, оформление: Практическое пособие / Под ред. Н.И. Загрузова. – М.: Гардарики, 2001. – 160 с.

20. Державний стандарт України ДСТУ 3008 – 95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

21. Єріна А.М., Закотай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.

22. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.  – 4-те вид., випр.  – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 255 с.

23. Закин Я.Х., Рашидов Н.Р. Основы научного исследования. – Ташкент: Укитувчи, 1979. – 182с.

24. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. _ 2-е видання. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.

25. Конина Н.Ю. Источники информации о фирмах. Учебное пособие. – М.: Изд-во МГИМО, 1995. – 60 с.

26. Коротков Э.М. Исследование систем управления – М.: ООО Издательско-консалтинговая компания “ДеКА”, 2000. – с.288.

27. Кринецкий И.И. Основы научных исследований. – К.: Вища школа, Головное изд-во, 1981. – 207 с.

28. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т. А. Основы научных исследований: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Лудченко. – 2-е изд., стер. – К.: О-во “Знання”, КОО, 2001. – 113с.

29. Петрович Й.М., Дубодєлова А.В., Устінова І.Г., Новаківський І.І. Менеджмент організацій: методи виконання випускних робіт: Навч. посібник / Под ред. Й. М. Петровича. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2000. – 160 с.

30. Прадід Ю.Ф. Кандидатська дисертація: 150 запитань і відповідей. – Сімферополь: Таврія-Плюс, 2000. – 80 с.

31. Стеченко Д. М., Чмир О. С. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: Знання, 2005. – 310 с.

32. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науко-дослідної діяльності. Підручник. – 3-тє вид.- К.:”Знання-Прес”. – 2003. – 295 с.

33. Щёкин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. — 5-е изд., перераб. – К.: МАУП, 2004. – 280с.

34. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня. Методичні поради / Автор-упорядник Л.А. Пономаренко, доктор технічних наук, професор. – К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, Видавництво “Толока”, 2001. – Бібіліогр. — 80с.

 

В. Додаткова література:

35. Аканов Б. А., Кармазин Н. А. Основы научных исследований. — Алма-Ата, 1989.

36. Алексеев С. С. Право. Опыт комплексного исследования. — М., 1999.

37.  Алешникова В.И. Использование услуг профессиональных консультантов: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитием организации ”. Модуль 12. – М.: “ ИНФРА-М”, 2000. – 208 с.

38.  Альтшулер Г.С. Творчество как точная наука. – М.: Сов. Радио, 1979. – 175 с.

39. Андреев В. Д. Основы научных исследований. — М., 1990.

40. Артемчик Г. І., Курило В. М., Кочерган М. П. Методика організації науково-дослідної роботи. — К., 2000.

41. Бажинов В. А. Наука как самопознающая система. — К., 1991.

42. Барсков А. Г. Научный метод познания: возможности и иллюзии. — М., 1994.

43.  Берков В.Ф. Научная проблема (логико-методологический аспект). –Минск: Изд-во БГУ, 1979. – 128 с.

44.  Берков В.Ф., Джиджян Р.З. Логика научно-технического творчества. – Минск: Изд-во “Университетское”, 1986. – 49 с.

45. Бритков В. Б., Дубовский С. В. Информационные технологии в национальном и мировом развитии // Общественные науки и современность. — 2000. — № 1. — С. 146–150.

46. Бургин М. С., Кузнецов В. И. Введение в современную точную методологию науки. Структуры систем знания. — М., 1994.

47. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление // В. И. Вернадський. Размышления натуралиста: В 2 кн. — М.,1987. — Кн. 2.

48. Воблий К. Г. Організація роботи наукового працівника. — К., 1969.

49. Герасимов И. Г. Структура научного исследования. — М., 1992.

50. Гецов Г. Г. Рациональные приемы роботы над книгой. — М., 1975.

51.  Годин В.В., Корнеев И.К. Управление информационными ресурсами: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитием организации ”. Модуль 17. – М.: “ ИНФРА-М”, 2000. – 352 с.

52. Де і як опублікувати результати дисертаційних досліджень: Зб. норм. док. з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації. — К.: Ред. “Бюлетня ВАК”, 2000. — 64 с.

53. Дикий Н. А., Халатов А. А. Основы научных исследований. — К., 1985.

54. Доблаев Л. П. Психологические основы работы над книгой. – М.: Книга, 1970. – 72 с.

55. Добров Г. М. Наука о науке / Отв. ред. Н. В. Новиков. — 3-е изд., доп. и перераб. — К.: Наук. думка, 1998. — 304 с.

56. Добросельский К. М. Вопросы организации и методики научных исследований. — М., 1968.

57. Довідник здобувача наукового ступеня: Зб. норм. док. та інформ. матеріалів з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації / Упоряд. Ю. І. Цеков. — К.: Ред. “Бюлетня ВАК”, 2000.

58. Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: Моногр. — К.: Генеза, 2004. — 208 с.

59. Дудченко А. А. и др. Основы научных исследований: Учеб. пособие / А. А. Дудченко, Я. А. Дудченко, Т. А. Примак; Под ред. А. А. Дудченко. — К.: “Знання”, КОО, 2000. — 114 с.

60.  Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З.Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; За ред. акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ,2003. – 556с.

61.  Жариков Е. С., Золотов А.Б. Как приблизить час открытий. – Кишенёв: Изд-во “Штиинца”, 1990.

62.  Здравомыслов А.Г. Методология и процедура социологических исследований. – М.: Наука, 1969.

63.  Иванова И.И. и Асеев В.Г. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М., 1969.

64.  Капица П.Л. Эксперимент, теория, практика. – 2-е изд., испр. – М.: Наука, 1977. – 351 с.

65.  Киевский В.Г. Экономическая эффективность научно-исследовательских работ в стороительстве. – М.: Стройиздат, 1981. – 145 с.

66. Коршунов А. М. Познание и деятельность. — М., 1994.

67. Кочергин А. Н. Научное познание: формы, методы, подходы. — М., 1991.

68. Кринецкий И. И. Основы научных исследований. — К., 1971.

69. Кузин Ф.А. Диссертация: Методика написания. Правила оформления. Порядок защиты. Практическое пособие для докторантов, аспирантов и магистрантов. – М.: “Ось — 89”, 2000. – 320 с.

70. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация: Методика написания, правила оформления и порядок защиты. Практическое пособие для студентов-магистрантов. – М.: “Ось — 89”, 1997. – 304 с.

71. Кукушкин В. Организация умственного труда. — М., 1976.

72. Лайон Девід. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. — К., 1996.  С. 362–380.

73.  Лакатос И. Доказательства и опровержения. Как доказываются теоремы. – М., 1967.

74. Матвеева Е. А. Основы научных исследований. — К., 1999.

75.  Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М., 1972.

76. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Державний комітет статистики України. — К.: Держстандарт України, 2002. — 316 с.

77. Никифоров А. Л. Научный факт и научная теория: Творческая природа научного познания. — М., 1984.

78. Основы научных исследований: Учебник для техн. вузов / Под ред. В. И. Крутова, В. В. Попова. — М.: Высш. шк., 1989. — 400 с.

79. Переліки та форми документів, які використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників // Бюлетень. ВАК України. — 2000. — № 2. — 48 с.

80. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., Словенко Е.І. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення: Навч. посіб. – К.: Лібра, 2004. – 344 с.

81. Положення про спеціалізовані вчені ради: Наказ ВАК України від 14 лип. 1997 р. № 448 // Бюлетень. ВАК України. — 1997. — №3. — С. 17–28.

82. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28 черв. 1997 р. № 646 // Бюлетень. ВАК України. — 1997. — № 8. — С. 3–14.

83. Рижко В. А. Концепція як форма наукового пізнання. — К., 1995. — 211 с.

84. Рузавин Г. И. Методология научного исследования: Учеб. пособие. — М.: ЮНИТИ, 1999. — 317 с.

85. Савченко В.А. Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни “Основи наукових досліджень” для спеціальності 6109 „Управління персоналом і економіка праці”. – К.: КНЕУ, 2006.

86. Спинін М. О. Сутність і структура наукової теорії. — К., 1992.

87.  Тормоса Ю.Г. Основы наукових досліджень: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2003, — 76 с.

88. Яковлев В. А. Диалектика творческого процесса в науке. — М., 1989.

Зміст

Пояснювальна записка…………………………………………………………………………………3

Тематичний план  дисципліни „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами” ……………………………………………………………………………..4

Зміст  дисципліни „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами” ………………………………………………………………………………………………..5

Теми для підготовки рефератів з дисципліни „Наукові дослідження в галузі управління людськими ресурсами” ……..…….…………………………………………..11

Вказівки до виконання контрольної роботи…………………………………………………12

Питання для самоконтролю………………………………………………………………………..14

Список літератури……………………………………………………………………………………..16

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” (для магістрів)

Підготовлено кандидатом економічних наук, доцентом кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Л.О. Згалат-Лозинською

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту  (протокол №8 від “21” квітня   2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління

 

 

 

 

 

 

 

 

Згалат-Лозинська Л.О. Навчальна програма дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” (для магістрів). ‑ К.: МАУП, 2010. – 22 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, вказівки до виконання контрольної роботи, варіанти контрольних робіт, питання для самоконтролю,  список літератури.

©   Міжрегіональна  Академія

управління персоналом (МАУП),

2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” розроблена для студентів, які навчаються за спеціальністю „Державне управління у сфері охорони здоров’я” професійного спрямування „Державне управління”.

Мета вивчення даного курсу – формування сучасних знань теоретичних основ фінансування галузі охорони здоров’я, а також умінь та навичок щодо обґрунтування та вибору оптимальної моделі фінансування організацій охорони здоров’я.

Завданням курсу «Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я» є теоретична підготовка студентів з питань:

—             формування у студентів знань щодо ринкових моде­лей організації і фінансування охорони здоров’я;

—             ознайомлення з формами та механізмами фінансування охорони здоров’я;

—             вивчення  теорії та практики систем оплати медичної допомоги;

—             вивчення тактики розробки стратегії і тактики вибору сис­теми оплати в умовах конкретного медичного закладу;

—             обґрунтування до­цільності застосування нових методів фінансування медич­ної допомоги у процесі реформування охорони здоров’я в Україні.

а також набуття практичних навичок та вмінь:

—             аналізу та узагальнення зарубіж­ного та вітчизняного досвіду щодо основних форм фінансування та організації охорони здоров’я;

—             оперування різними типами бюджетів та методик бюджетування в охороні здоров’я;

—             проведення порівняльної характеристики та аналізу методів оплати надавачів медичної допомоги;

—             ринкових моделей організації і фінансування охорони здоров’я;

—             застосування аналізу державної політики в галузі охорони здоров’я;

—             науково-обґрунтованого підходу до реформування галузі охорони здоров’я;

—         застосування кількісних методів аналізу політики (зокрема аналізу доходів і витрат), визначення ефективності і результативності політики;

—            форм та механізмів фінансування охорони здоров’я;

—            з теорії та практики методів оплати медичних послуг.

Вивчення дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” побудовано на читанні лекцій та проведенні практичних і семінарських занять з використанням актив­них форм навчання.

Семестровий контроль знань проводиться у формі екзамену. Екзамен з дисципліни  має за мету перевірку знань студентів з теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навичок самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Екзаменаційний  білет складається з двох теоретичних питань та  практичного ситуаційного чи аналітичного завдання.

Структурно-логічна схема спеціалізації передбачає вивчення навчальної дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я” після опанування студентами знань з курсу „Менеджмент організацій в сфері охорони здоров’я”, „Економіка і фінанси”, „Законодавство у сфері охорони здоров’я” та передує вивченню інших профілюючих навчальних дисциплін, таких як „Теорія і практика медичного страхування”.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 «ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

№ з/п Назва змістового модуля і теми
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
1. Фінансування галузі охорони здоров’я
2. Системи та реформи управління і фінансування охорони здоров’я в економічно розвинутих країнах
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
3. Удосконалення організаційного механізму державного управління охороною здоров’я
4. Стратегії подолання якісного дефіциту ресурсів в галузі охорони здоров’я
5. Передумови запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні
6. Соціальний маркетинг в охороні здоров’я
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ФІНАНСУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
7. Механізми розміщення фінансових ресурсів в охороні здоров’я
8. Методи оплати надавачів медичних послуг
9. Методи оплати стаціонарної медичної допомоги
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
10. Фінансовий менеджмент в установах системи охорони здоров’я та медичного страхування
11. Розрахунок вартості та управління витратами в охороні здоров’я
12. Управління оборотними активами закладів охороні здоров’я
  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я НЕДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ
13. Аналіз фінансової звітності  закладів охороні здоров’я
14. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках

 

Разом годин – 180 год. 


Зміст дисципліни

«ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Тема 1. Фінансування галузі охорони здоров’я

Загальна характеристика джерел фінансування галузі охорони здоров’я. Еволюція  систем фінансування і надання послуг охорони здоров’я на різних етапах економічного розвитку. Порівняльна характеристика джерел фінансування охорони здоров’я в економічно розвинених країнах: фінансування із загальних податкових надходжень, соціальне медичне страхування, приватне медичне страхування, пряма плата споживача. Вплив різних механізмів фінансування на справедливість доступу до послуг з охорони здоров’я. Структура системи соціального страхування. Сутність та загальна характеристика приватного медичного страхування. Фінансові ризики і стимули для пацієнта й страховика при безоплатній медичній допомозі та страховому охопленні.

Общинне фінансування (платежі територіальної громади). Проблеми, пов’язані з фінансуванням галузі охорони здоров’я: недостатність доходів, нездатність  контролю витрат, розподіл тягаря витрат, розподіл доступу до медичних послуг, розподіл типів послуг. Забезпечення справедливого та збалансованого фінансування охорони здоров’я. Взаємозв’язок між фінансовими інструментами і цілями системи охорони здоров’я.

Література [35, 37, 46, 51] 

 

Тема 2. Системи та реформи управління і фінансування охорони здоров’я в економічно розвинутих країнах

Рух фінансів в системах охорони здоров’я. Рівень фінансування охорони здоров’я. Основні джерела фінансування охорони здоров’я. Ключові елементи систем охорони здоров’я. Класифікації систем охорони здоров’я. Приватні, соціально орієнтовані та державні системи охорони здоров’я. Приклади функціонування цих систем у країнах з високим, середнім та низьким рівнями економічного розвитку.

Управління системою охорони здоров’я в США. Організація поза лікарняної та лікарняної допомоги у США. Реформування охорони здоров’я Канади і США.

Особливості системи медичного  страхування в європейських країнах. Реформування охорони здоров’я країн Європейського Союзу.

Принципи національної системи охорони здоров’я у Великобританії.  Модель регульованого ринку: основні положення. Практична реалізація моделі регульованого ринку у Великобританії. Реформи Національної служби охорони здоров’я Великобританії: підготовка, етапи реформування, труднощі та уроки. Теорія і практика інтеграції системи фінансування і надання медичної допомоги. Основні тенденції і висновки реформ системи фінансування охорони здоров’я: зарубіжний і вітчизняний досвід.

Тенденції та узагальнення досвіду реформування охорони здоров’я в країнах світу.

Література [35, 37, 43, 46, 47, 51, 62] 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

 

Тема 3. Удосконалення організаційного механізму державного управління охороною здоров’я

Стратегії вдосконалення організаційного механізму управління охороною здоров’я: втручання, зосереджені на визначенні організацій-виробників медичних послуг та розподілі завдань між ними; втручання, орієнтовані на особливості зв’язку між організаціями і зовнішнім середовищем; удосконалення управління закладами охорони здоров’я.

Зміна функцій та структури діяльності системи охорони здоров’я. Переорієнтація на пріоритетне фінансування надання первинної медико-санітарної допомоги. Передача частини послуг  охорони здоров’я надавачам приватного сектора.

Напрями вдосконалення організаційного механізму охорони здоров’я. Удосконалення внутрішнього управління закладами охорони здоров’я. Моделі організації закладів охорони здоров’я. Основні характеристики організаційних моделей лікарень та їх ключові організаційні стимули. Взаємна невідповідність зовнішнього середовища та юридичного статусу, повноважень щодо прийняття управлінських рішень, організаційній структурі організацій  охорони здоров’я.

Література [36, 46] 

 

Тема 4. Стратегії подолання якісного дефіциту ресурсів в галузі охорони здоров’я

Стратегії подолання якісного дефіциту ресурсів: стратегії контролю витрат і ефективного розподілу ресурсів та правові можливості їх застосування в системі охорони здоров’я України. Стратегії, спрямовані на безпосереднє збільшення обсягів фінансування.

Стратегії стримування витрат: стратегії, спрямовані на пропозицію, стратегії, спрямовані на попит.

Запобігання необґрунтованій пропозиції медичних послуг: встановлення конкуренції між постачальниками послуг, встановлення межі витрат або глобальних бюджетів для постачальників, скорочення кількості лікарів та ліжок, контроль витрат на забезпечення людських ресурсів (наприклад, зарплата лікарів), контроль за витратами на фізичні ресурси (ліки, обладнання, що використовуються для надання послуг), заміна дорогих стаціонарних технологій більш дешевими амбулаторними технологіями та первинним медико-санітарним обслуговуванням, регулювання використання високовартісних технологій, вдосконалення методів оплати медичних послуг.

Стратегії, спрямовані на попит (скорочення необґрунтованого попиту на медичні послуги, що фінансуються за рахунок публічних ресурсів): співучасть населення у витратах (співоплати за медичну допомогу), обмеження переліку послуг, що покриваються за рахунок публічних ресурсів (визначення базового пакету послуг), нормування доступу до послуг через запровадження «часу очікування».

Стратегії підвищення ефективності розподілу ресурсів: підвищення ефективності розподілу ресурсів, запровадження контрактних відносин, вдосконалення методів оплати за медичні послуги, запровадження раціональної фармацевтичної політики, підвищення ефективності капіталовкладень. Підвищення ефективності капіталовкладень: закриття чи перепрофілювання стаціонарів і спрямування інвестицій в амбулаторний сектор чи на профілактичні заходи, уникнення запровадження високовартісних технологій та методів лікування, ефективність яких не доведена.

Література [44, 46] 

 

Тема 5. Передумови запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні

Запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні: передумови та перспективи законодавчої регламентації. Основні етапи впровадження медичного страхування в Україні. Проведення переговорів та укладання контракту між фондом обов’язкового медичного страхування (управлінням охорони здоров’я) та медичним закладом. Проблеми та перспективи розвитку особистого страхування.

Державне регулювання автономізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я в Україні як ключова складова забезпечення їх мотивації до ефективного використання обмежених ресурсів. Етапи запровадження адміністративної і фінансової автономізації. Комплексна модель автономізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Удосконалення законодавства з метою впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я сучасних інноваційних управлінських стратегій контролю над витратами і ефективним розподілом ресурсів.

Аналіз використання медичної допомоги.  

Вплив медичного страхування на використання медичної допомоги та прийняття рішення щодо купівлі страхового полісу.

Література [1-4, 6, 16, 43-47, 57, 62] 

Тема 6. Соціальний маркетинг в охороні здоров’я

Особливості маркетингу в галузі охорони здоров’я. Маркетинг на ринку послуг і товарів медико-виробничого комплексу. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.

Індивідуальна поведінка і громадське здоров’я. Типи поведінки, які формують здоров’я: поведінка, спрямована на пошуки лікування, поведінка професійних медичних працівників, поведінка стосовно згоди пацієнта, поведінка, що характеризує спосіб життя.

Основні принципи соціального маркетингу. Продукт, вигода й основні суспільні цінності для досягнення бажаного впливу технологій соціального маркетингу на цільову аудиторію.

Проблеми і труднощі реалізації заходів соціального маркетингу. Проблеми аналізу ринків, стратегії продукту, цінової стратегії, стратегії каналу, комунікаційної стратегії, організаційної розробки та планування, оцінки

Література [46, 54]

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ФІНАНСУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Тема 7. Механізми розміщення фінансових ресурсів в охороні здоров’я

Порівняльний аналіз особливостей інтегрованого і контрактного механізмів розміщення фінансових ресурсів у галузі охороні здоров’я.

Сторона, що фінансує, та її купівельна роль. Договірні відносини як механізм ефективного розподілу ресурсів у системі охорони здоров’я. Сутність договірних відносин. Переваги надання медичних послуг на договірній основі.

Процес укладання контракту як інструмент планування та управління медичною допомогою. Види договорів: пакетний договір чи блок- контракт, договір на узгоджений обсяг і вартість медичної допомоги, договір із зазначенням вартості за кожний випадок медичної допомоги. Розділи контракту: преамбула, уповноважені особи і підписи, термін дії контракту, узагальнені заяви, обсяг медичних послуг та доступ до них, стандарти якості, фінансові ресурси, умови договору, додаток.  Структура умов договору: моніторинг перевірки, зміна договору, розв’язання суперечок, арбітраж, юридичні порядки, конфіденційність, оплата. Стратегічні плани закупівель.

Оцінка результатів діяльності за укладеним контрактом. Ключові проблеми договірних стосунків: недостатня автономність надавачів послуг, відсутність конкурентного середовища, брак повноважень для вибіркового підходу до укладення договорів і закупівлі послуг, недофінансування системи, непідготовленість керівників закладів охорони здоров’я щодо укладання контракту.

Література [ 46, 60]

Тема 8. Методи оплати надавачів медичних послуг

Загальна характеристика методів оплати. Перспективна та ретроспективна  оплата послуг надавачів. Система розрахунків з медичними організаціями: окрема оплата амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної та інших видів медичної допомоги та інтегрованої системи оплати послуг комплексу взаємопов’язаних медичних установ. Необхідність здійснення реформи в системі оплати медичної допомоги. Складові оплати надавачів медичних послуг. Методи оплати амбулаторної медичної допомоги. Порівняльна характеристика  методів оплати лікарів первинної медико-санітарної допомоги в європейських країнах. Оплата за надану послугу. Основні характеристики гонорарного методу оплати. Фіксована заробітна плата як плата за використаний лікарем час.

Поособовий метод оплати. Модифікації методу фінансування на одного мешканця: фінансування за поособовим нормативом тільки послуг лікаря загальної медичної практики; часткове та повне фондотримання.

Оплата за випадок лікування та доповнюючі методи оплати амбулаторної допомоги. Характеристика методів оплати амбулаторної допомоги для різних типів надавачів медичних послуг, для конкретного надавача медичних послуг, для різних типів медичних послуг.

Література [41, 43, 46]

Тема 9. Методи оплати стаціонарної медичної допомоги

Основні характеристики бюджету за статтями витрат. Фінансування стаціонарів за методом глобального бюджету. Загальний бюджет. Основні характеристики загального бюджету.  Оплата послуг стаціонарів за кількістю фактичних ліжко-днів. Оплата за надані стаціонарні послуги. Різновиди моделі оплати за конкретного хворого. Оплата за випадок лікування в лікарні. Оплата за випадок лікування на основі клініко-діагностичних груп. Оплата за випадок лікування на основі клініко-діагностичних груп. Порівняння глобального бюджету та фінансування лікарень за випадок лікування.

Фінансування стаціонарної допомоги в Україні. Фінансування лікарень відповідно кількості пацієнтів. Узагальнена характеристика методів оплати стаціонарної допомоги. Удосконалення системи оплати надавачів медичних послуг як механізму державного управління в Україні. Чинники вибору методу оплати надавачів медичних послуг.

Фактори, від яких залежить ефективність методу оплати.

Взаємозв’язок між оплатою надавачів медичних послуг і результатами діяльності системи охорони здоров’я.

Література [41, 43, 46]

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Тема 10. Фінансовий менеджмент в установах системи охорони здоров’я та медичного страхування. 

Сутність, об’єкт фінансового менеджменту. Організація управління фінансами в установах системи охорони здоров’я різних організаційно-правових форм. Технологічні етапи фінансового менеджменту лікувально-профілактичних закладів.

Важливість управління витратами в охороні здоров’я. Природа витрат: прямі та непрямі витрати. Динаміка витрат: постійні та змінні витрати.

Кошторис як фінансовий план лікувально-профілактичного закладу: сутність, елементи, ціль складання. Етапи фінансового планування лікувально-профілактичного закладу. Методи фінансового планування в закладах охорони здоров’я: нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий метод планування фінансових показників, метод оптимізації планових рішень. Планування діяльності медичного закладу. Капітальне фінансове планування. Аналіз самоокупності чи беззбитковості.

Література [33, 38, 40, 42, 43, 46, 48, 50, 60]

Тема 11. Розрахунок вартості та управління витратами в охороні здоров’я

Методики розрахунку витрат виробника. Розрахунок та розподіл накладних витрат в діяльності лікувально-профілактичних закладів.

Метод нормативного поелементного розрахунку витрат як основа розробки планових показників бюджету. Встановлення суми коштів, що підлягають перерахуванню з бюджетів різних рівнів, а також фонду обов’язкового медичного страхування. Визначення величини витрат на охорону здоров’я з державного бюджету, виходячи з нормативів грошових коштів  на 1-го мешканця на рік. Фінансування бюджетних установ в межах лімітів бюджетних коштів відповідно до  затверджених кошторисів доходів і видатків лікувально-профілактичних закладів.

Технологія визначення витрат на оплату праці в закладах охорони здоров’я. Основні нормативні документи, якими необхідно керуватись при визначенні обсягів видатків.

Капітальні та оперативні витрати. Економічна сутність основних фондів. Амортизація як джерело фінансових ресурсів закладу охороні здоров’я.

Література [7- 32,  46, 48, 59]

Тема 12. Управління оборотними активами закладів охороні здоров’я

Оборотний капітал підприємства, його роль, структура, джерела формування. Забезпечення фінансовими ресурсами поточної діяльності як основне завдання управління оборотними активами. Джерела фінансування оборотних активів. Чинники впливу на розмір власних оборотних засобів підприємства. Методи визначення потреби в оборотних засобах. Вибір політики фінансування оборотних активів.

Управління окремими елементами оборотних активів. Способи управління товарно-матеріальними запасами, дебіторською заборгованістю, коштами на поточних рахунках. Шляхи прискорення оборотності оборотних активів, розробка програми заходів підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства.

Література [33, 38, 40, 42, 43, 46, 48, 50, 58, 59, 60]

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я НЕДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ

Тема 13. Аналіз фінансової звітності  закладів охороні здоров’я

 

Основні методи і прийоми аналізу фінансової звітності.

Аналіз фінансового стану закладів охорони здоров’я недержавної форми власності. Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу. Аналіз звіту про фінансові результати. Аналіз звітів про рух грошових коштів і власний капітал підприємства. Система показників фінансового стану підприємства. Фінансові коефіцієнти і співвідношення. Взаємозв’язок фінансових показників. Оцінка фінансового стану і кредитоспроможності підприємства за даними аналізу фінансової звітності.

Методика виконання експрес-аналізу та поглибленого аналізу фінансового стану неплатоспроможних підприємств. Прогнозування ймовірності банкрутства за допомогою аналізу фінансових коефіцієнтів. Інтегральні показники фінансового стану підприємства, сфера їх застосування.

Література [33, 38, 39, 48-52, 63]

Тема 14. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках

Зміна вартості грошей у часі як основна концепція, покладена в основу визначення дохідності та вигідності фінансових операцій. Схеми нарахування простих і складних відсотків, що використовуються у фінансових розрахунках. Методи розрахунку майбутньої і теперішньої вартості грошей. Фінансові ренти (ануїтети), їх види; визначення майбутньої і теперішньої вартості ануїтету. Чинники впливу на ставку дисконтування; вибір ставки дисконтування при обґрунтуванні доцільності фінансових операцій. Аналіз чистої поточної вартості

Література [33, 38, 39, 46, 48-52, 56, 63]

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Головною метою контрольної роботи є рубіжний контроль професійно-орієнтованих знань з дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, набутих під час самостійного опрацювання літератури та нормативно-правових актів і аналізу оцінки фінансового стану об’єкту охорони здоров’я (конкретного закладу охорони здоров’я). Це має наблизити теоретичний курс до практичної діяльності, що є особливо важливим для працюючих студентів.

З питань виконання та оформлення контрольної роботи передбачене індивідуальне консультування, яке можна отримати у викладача на кафедрі управління персоналом та медичного менеджменту відповідно до графіка консультацій та за телефоном.

Загальні вимоги. Контрольну роботу слід виконувати на аркушах паперу А-4 державною мовою. Сторінки необхідно пронумерувати.

Завдання виконується на основі діяльності закладу охорони здоров’я, в якому працює студент.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Загальні вимоги. Структура контрольної роботи така: титульний лист, вступ, питання, що висвітлює зміст проблеми, висновки, список використаної літератури. Контрольна робота повинна мати обсяг не менше 15-ти сторінок тексту (комп’ютерний набір ‑ 14-й кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman). Всі сторінки, окрім титульної, мають бути пронумеровані. Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури, який має містити не менше 10 джерел. При потребі оформляються додатки.

При підготовці контрольної роботи доцільно використовувати звіти підприємств та інші джерела економічної інформації, аналізуючи зміни показників за методикою, поданою в навчально-методичній літературі.

Оцінювання виконання завдання. Під час перевірки контрольної роботи викладач особливу увагу буде звертати на те, як студент розуміє зміст навчальної дисципліни „Фінансовий менеджмент в сфері охорони здоров’я”, його здатність пов’язати категорії і теорії навчальної дисципліни з реаліями конкретного закладу охорони здоров’я, а також вміння систематизувати матеріал та чітко викладати власні думки. Серед зазначених критеріїв оцінювання найбільш важливим є здатність до практичного застосування знань в конкретних ситуаціях.

Перевіряючи контрольні роботи, викладач звертатиме увагу на такі, параметри:

—   ґрунтовність відповіді на поставлені питання, яка свідчить про рівень опанування теоретичним матеріалом;

—   розуміння категорії навчальної дисципліни, що позначається у власному викладенні матеріалу, а не в переписуванні підручника, а також у доречно дібраних прикладах з діяльності закладу охорони здоров’я;

—   уміння коментувати наведені ілюстрації (або реальні документи медичної установи);

—   оформлення роботи (структура, заголовки, посилання тощо).

Номер варіанта контрольної роботи студент вибирає за першою літерою свого прізвища (приголосна – 1 варіант, голосна – 2 варіант).

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота має вигляд творчої аналітичної задачі. Об’єктом аналізу має виступати заклад охорони здоров’я, в якому працю студент.

Наводиться два варіанти творчих завдань. Студент обирає один з них, за власним уподобанням.

 

Варіант 1

Контрольна робота складається з теоретичного та практичного розділу. Другий розділ роботи аналітично-рекомендаційний.

  1. Теоретичний розділ.
  • Аналіз стану медичного (фармацевтичного) ринку України.
  • Нормативно-правова база розвитку додаткових джерел фінансування закладу охорони здоров’я.
  • Економічні нормативи фінансування закладів охорони здоров’я.

 

  1. Практичний розділ.
  • Визначити потреби фінансування закладу охорони здоров’я по витратах на лікування хворих (по витратах на господарську діяльність з оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами).
  • Визначити витрати на лікування одного хворого в різних відділеннях закладу.
  • Розробити заходи додаткового надходження коштів в заклад охорони здоров’я.

 

Варіант 2

 

Поетапний аналіз витрат лікувального-профілактичного (аптечного) закладу.

Етапи аналізу:

  1. Визначення об’єктів витрат.
  2. Збір фінансової інформації об’єкту дослідження.
  3. Визначення відділення з накладними витратами.
  4. Збір статистичної інформації для розподілу накладних витрат.
  5. Визначення методів розподілу накладних витрат.
  6. Групування витрат за категоріями : заробітна плата; інструментальне забезпечення; обладнання; медикаменти та інше.
  7. Класифікація витрат у межах кожної категорії. Визначення перемінних витрат.
  8. Розрахунок прямих та непрямих витрат.
  9. Висновки щодо ролі розподілу накладних витрат для ціноутворення.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Характеристика джерел фінансування галузі охорони здоров’я.
  2. Фінансування із загальних податкових надходжень
  3. Соціальне медичне страхування
  4. Приватне медичне страхування
  5. Справедливість доступу до послуг з охорони здоров’я.
  6. Структура системи соціального страхування.
  7. Сутність та загальна характеристика приватного медичного страхування.
  8. Общинне фінансування (платежі територіальної громади).
  9. Проблеми, пов’язані з фінансуванням галузі охорони здоров’я.
  10. Рівень фінансування охорони здоров’я.
  11. Основні джерела фінансування охорони здоров’я.
  12. Ключові елементи систем охорони здоров’я.
  13. Класифікації систем охорони здоров’я.
  14. Управління системою охорони здоров’я в США.
  15. Особливості системи медичного страхування в європейських країнах.
  16. Зміна функцій та структури діяльності системи охорони здоров’я.
  17. Напрями вдосконалення організаційного механізму охорони здоров’я.
  18. Удосконалення внутрішнього управління закладами охорони здоров’я.
  19. Взаємна невідповідність зовнішнього та внутрішнього середовища  організацій  охорони здоров’я.
  20. Стратегії контролю витрат охорони здоров’я.
  21. Стратегії ефективного розподілу ресурсів охорони здоров’я.
  22. Запобігання необґрунтованій пропозиції медичних послуг.
  23. Стратегії, спрямовані на попит (скорочення необґрунтованого попиту на медичні послуги, що фінансуються за рахунок публічних ресурсів).
  24. Стратегії підвищення ефективності розподілу ресурсів.
  25. Передумови запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні.
  26. Основні етапи впровадження медичного страхування в Україні..
  27. Проблеми та перспективи розвитку особистого страхування у галузі охороні здоров’я.
  28. Державне регулювання автономізації закладів охорони здоров’я в Україні.
  29. Вплив медичного страхування на використання медичної допомоги та прийняття рішення щодо купівлі страхового полісу.
  30. Соціальний маркетинг як механізм впливу на індивідуальну поведінку.
  31. Індивідуальна поведінка і громадське здоров’я. Типи поведінки, які формують здоров’я.
  32. Основні принципи соціального маркетингу.
  33. Сторона, що фінансує, та її купівельна роль.
  34. Договірні відносини як механізм ефективного розподілу ресурсів  охороні здоров’я.
  35. Сутність договірних відносин у галузі охороні здоров’я.
  36.  Види договорів у галузі охороні здоров’я.
  37. Розділи контракту у галузі охороні здоров’я.
  38. Структура умов договору у галузі охороні здоров’я.
  39. Ключові проблеми договірних стосунків у галузі охороні здоров’я.
  40. Перспективна та ретроспективна  оплата послуг надавачів.
  41. Сутність та характеристика гонорарного методу оплати медичних послуг.
  42. Система розрахунків з медичними організаціями.
  43. Необхідність здійснення реформи в системі оплати медичної допомоги.
  44. Складові оплати надавачів медичних послуг.
  45. Методи оплати амбулаторної медичної допомоги.
  46.  Основні характеристики гонорарного методу оплати.
  47. Позиція та перспективи основних сторін при по особовій оплаті.
  48. Основні характеристики по особового методу оплати
  49. Фінансування на повний обсяг медичної допомоги.
  50. Основна ідея фінансування за системою фондотримання.
  51. Особливості застосування організаційно-фінансової моделі, що базується на системі фондотримання.
  52. Розрахунок по особового нормативу поліклініки при повному фондотриманню.
  53. Методи оплати лікарів: фінансовий ризик і стимули.
  54. Змішані системи оплати амбулаторної допомоги.
  55. Методи оплати стаціонарних послуг в країнах Центральної і Східної Європи.
  56. Бюджет за статтями витрат: позиція та перспективи.
  57. Загальний бюджет: позиція та перспективи
  58. Фінансування стаціонарів за методом глобального бюджету.
  59. Основні характеристики загального бюджету.
  60. Оплата стаціонарної допомоги за фактичною кількістю ліжко-днів.
  61. Різновиди моделі оплати за конкретного хворого.
  62. Загальна структура визначення діагностично–споріднених груп.
  63. Оплата за випадок лікування на основі клініко-діагностичних груп.
  64. Порівняння глобального бюджету та фінансування лікарень за випадок лікування.
  65. Механізм оплати для лікарень: фінансовий ризик і стимули.
  66. Фінансування стаціонарної допомоги в Україні.
  67. Чинники вибору методу оплати надавачів медичних послуг.
  68. Фактори, від яких залежить ефективність методу оплати.
  69. Взаємозв’язок між оплатою надавачів медичних послуг і результатами діяльності системи охорони здоров’я.
  70. Автономізація державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
  71. Організація управління фінансами в установах системи охорони здоров’я різних організаційно-правових форм.
  72. Важливість управління витратами в охороні здоров’я.
  73. Кошторис як фінансовий план лікувально-профілактичного закладу
  74. Етапи фінансового планування лікувально-профілактичного закладу.
  75. Методи фінансового планування в закладах охорони здоров’я
  76. Балансовий метод планування фінансових показників
  77. Капітальне фінансове планування.
  78. Розрахунок та розподіл накладних витрат в діяльності лікувально-профілактичних закладів.
  79. Метод нормативного поелементного розрахунку витрат
  80. Технологія визначення витрат на оплату праці в закладах охорони здоров’я.
  81. Джерела фінансування оборотних активів.
  82. Основні методи і прийоми аналізу фінансової звітності.
  83. Аналіз чистої поточної вартості.
  84. Порівняльна характеристика джерел фінансування охорони здоров’я в економічно розвинених країнах.
  85. Порядок медичного страхування осіб на добровільних засадах.
  86. Комплексна модель автономізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
  87. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків
  88. Умови оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
  89. Поліпшення системи охорони здоров’я через ефективне використання її ресурсів.
  90. Методика расчета тарифа на медицинские услуги в стационарах


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

А. Нормативно-правові акти

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. ‑ 1996. ‑ № 30. ‑ С. 141.
  2. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 року // ВВР України. -1993 р. — №4. ст. 19.
  3. Закон України „Про оренду державного майна” від 14.03.95 р. N 98/95-ВР
  4. Закон України „Про страхування” від 07.03.1996 р. // ВВР України. – 1996 рік № 18;
  5. Закон України „Про оподаткування прибутків підприємств” від 22 травня 1997 р. № 283/97. ‑ВВР із змінами та доповненнями.
  6. Закон України „Основи законодавства України про загально­обов’язкове державне соціальне страхування” // ВВР України. — 1998 р. — №23. — ст. 121.
  7. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (за станом на 12 серпня 2003). ‑ К.: Парламент,  2003. ‑ 32 с.
  8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров`я, що фінансуються з бюджету” від 5 вересня 1996 р. № 1071
  9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення порядку надання медичної до­помоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на те­риторії України” від 13.01.1999 р. № 1322-ІХ.

10. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій” від 09.01.2000 р. № 17.

11. Постанова Кабінету Міністрів України „Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я” від 20 червня 2000 р. № 989.

12. Постанова Кабінету Міністрів України „Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 07.02.2001 р.  № 134.

13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів” від 04.04.2001 р. № 332.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Про норми відшкодування витрат на відрядження в містах України та за кордон” від 23.04.99 р. N 663, з урахуванням внесених змін від 06.05.2001 р. № 423

15. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про проведення моніторингу реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини” від 25.06. 2001 р. № 244.

16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про реорганізацію роботи закладів (підрозділів) загальної практики ‑ сімейної медицини” від 23.07.2001р. № 303.

17. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про стан виконавчої та фінансової дисципліни в закладах та установах охорони здоров’я” № 138 від 24.07.1995 року.

18. Наказ Міністерства охорони здоров’я „Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей” від №226 26.07.98p.

19. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я” від 23.02.2000 р. № 33. 

20. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” від 06.04.2001 р. № 161/137. 

21. Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження Рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001 року № 440.

22. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження нової бюджетної класифікації України” від 03.12.97 № 265.

23. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 09.01.2001 р. № 6.

24. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства” від 19.10.2000 р. № 103.

25. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ” від 08.12.2000 р. № 125, 

26. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками” від 22.01.2001 р. №3, 

27. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей”  від 10.08.2001 р. №141,

28. Наказ Державного казначейства України „Про затвердження рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я” від 31 жовтня 2001р. № 440

29. Наказ Мінтранспорту України „Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті” від 10.02.98 р. №43

30. Наказ Держбуду України „Про реформування ціноутворення та взаємовідносин у будівництві” у частині державних будівельних норм ДБН Д.1-1-2000. від 27.08.2000 р. №174

31. Постанова Фонду соціального страхування від 16.09.2005 року № 01-16-1508 „Про роз’яснення порядку страхування осіб на добровільних засадах”;

32. „Постанова та методичні рекомендації Фонду соціального страхування (ФСС) щодо практичного застосування Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей)” від 20 січня 2006 року № 53-08-1;

Б. Основна література

33. Бланк І.Ю. Фінансовий менеджмент: навч. посіб./ Бланк І.Ю. — К.: Ельга, 2008. — 724 с.

34. Гладун З.С. Державна політика охорони здоров’я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації): Монографія – Тернопіль, „Економічна думка”, 2005 – 460 с.

35. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України / За заг. ред. В.Г. Черненка та В.М. Рудого. ‑ К.: Академпрес, 2002. – 112 с.

36. Економічний розвиток і державна політика: Вип. 11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні / Під ред. І. Розпутенка та І. Солоненка / Практикум. ‑ К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. ‑ 214 с.

37. Журавель В.І. Фінансування та оплата праці у системі медичної допомоги – як механізм стабілізації діяльності галузі // Главный врач. – 2004. ‑ № 4. –С. 33‑35.

38. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. — 3-тє вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2008. — 483 с.

39. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 378с.

40. Кузьменко М.М., Баранов В.В. Финансовый менеджмент в здравоохранении России. ‑ М.: Медицина, 1995. ‑ 272 с.

41. Магуайр Е., Гендерсон Д., Муні Г. Економіка охорони здоров’я: Пер. з англ. / Наук. ред. пер. І.М. Солоненка. ‑ К.: Основи, 1998. ‑ 292 с.

42. Манікен М., Уотерс Е. Економіка та управлінський облік у сфері реформ системи фінансування у галузі охорони здоров’я. ‑ К.: Здравреформ, 1997. ‑ 272 с.

43. Рудень В.В. Страхова медицина і медичне страхування. ‑ Л., 1999. ‑ 303 с.

44. Рудий В. Поліпшення системи охорони здоров’я через ефективне використання її ресурсів  // Ваше здоров’я. – 2009.- 07 (834).

45. Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Реформи системи здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Пер. с англ. ‑ М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. ‑ 423 с.

46. Солоненко Н.Д. Економіка охорони здоров’я: Навч. посібник. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 416с.

47. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленко. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.

48. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол. моногр./ О.В. Баєва,  М.М. Білинська, Л.І. Жаліло та ін.; За ред О.В. Баєвої, І.М. Солоненка. – К.: МАУП, 2007. – 376 с.

49. Фінансовий менеджмент: підруч./  Ред. Поддєрьогін А.М. — 2-ге вид. без змін. — К.: КНЕУ, 2008. — 536 с.

50. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підруч. — К.: Знання, 2006. — 439 с.

51. Экономика и управление здравоохранением / Трушкина Л.Ю., Телепцеришев Р.А. Трушкин А.Г., Демьянова Л.М. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 384 с.

В. Додаткова література

52. Габуева Л.А. Экономика ЛПУ: экономическая эффективность, бизнес, планирование. – М.: ГРАНТЪ, 2001. – 184 с.

53. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: навч. посіб. / І.М. Солоненко, Л.І. Жаліло ‑ кер. автор. колективу / К.: Вид-во УАДУ, 2004. ‑ 140 с.

54. Здравоохранение: экономика, маркетинг, менеджмент: Учебное пособие / Министерсво образования и науки. Чухно А.А., Крамаренко В.И., Дембский Л.К. и др. —  Сімферополь: Таврида, 2001. – 339с.

55. Михайлов Ф.В., Филатов В.Н. Методика расчета тарифа на медицинские услуги в стационарах // Экономика здравоохранения. – 2000. — №2.

56. Решетников А.В. Финансовый менеджмент в системе обязательного медицинского страхования // Экономика здравоохранения. — №10. – 2001.

57. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / За заг. ред. В.М. Лехан. ‑ К.: «Сфера», 2001. ‑ 176 с.

58. Шамшурина М.Г. Экономика лечебно-профилактического учреждения. – М.: МЦФЭР, 2001. – 278с.

59. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. — М.: Изд-во «Инфра -М.», 1996. — 172 с.

60. Шутов М.М. Економіка та менеджмент охорони здоров’я: регіональний аспект / Навч. посібник. – Харків, 2000. – 365 с.

61. Шутов М.М. Экономика и менеджмент в здравоохранении. Сборник заданий для самоподготовки: Учеб. пособие. – Донецк: ВИК, 2001. – 156с.

62. Шутов М.М. Экономические основы рыночного здравоохранения / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: ВИК, 2002. – 284 с.

63. Экономика здравоохранения: Учебное пособие / Под общ. ред. А.В. Решетникова. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 242с.

 

 

 

ЗМІСТ

 

                                                                                                                                 стр.

Пояснювальна записка                                                                                    3

Тематичний план вивчення дисципліни                                                          5

Зміст дисципліни                                                                                             6

Вказівки до виконання контрольної роботи                                                  12

Питання для самоконтролю                                                                            15

Список літератури                                                                                           18

Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий

Навчальна програма з дисципліни “Управління якістю у сфері охорони здоров’я” (для магістрів)

Підготовлено: старшим викладачем кафедри управління персоналом та медичного менеджменту Корінчевською Іриною Анатоліївною

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та медичного менеджменту (Протокол №6   від 17 лютого 2010 р.)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

Корінчевська І.А. Навчальна програма з дисципліни “Управління якістю у сфері охорони здоров’я” (для магістрів). — К.: МАУП, 2010. -16 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни, а також список рекомендованої літератури.

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2010

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Ефективність управління діяльністю закладів охорони здоров’я  визначається не тільки показниками обсягу їх роботи, а й  показниками якості  наданої медичної допомоги.

Основними причинами низької якості надання медичної допомоги в Україні є її несвоєчасність, недостатність фінансування галузі, нераціональність використання існуючих кадрових та матеріальних ресурсів, обмеженість сучасної матеріальної бази лікувально-профілактичних закладів, недостатня або хибна поінформованість пацієнтів, недостатня кваліфікованість та подекуди недоброзичливість медичного персоналу, незадоволення хворих медичною допомогою, часто через її економічну недостатню доступність.

Саме тому, поглиблення та систематизація знань і умінь з управління якістю у сфері охорони здоров’я, а також набуття та удосконалення професійних навичок бакалавра з медичного та фармацевтичного менеджменту є невід’ємною складовою частиною учбового процесу, завдяки який формуються засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами “по вертикалі” та формування умінь застосовувати знання з управління якістю у сфері охорони здоров’яв процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

Мета вивчення дисципліни: на основі глибоких наукових знань сформувати теоретичні знання у слухачів з аспектів якості медичного обслуговування; про сучасний підхід до управління якістю медичної допомоги; володіти навичками використання етапного ППЯ (процесу підвищення якості) та застосовувати набуті практичні навички у професійній діяльності менеджерів в системі закладів охорони здоров’я.

Основними завданнями дисципліни є  вивчення:

  • поняття якості життя та якості в сфері охорони здоров’я;
  • вітчизняного та зарубіжного досвіду з можливості забезпечення якості медичного обслуговування;
  • поняття та принципів забезпечення якості;
  • заходів, спрямованих на контролювання якості;
  • системи контролю якості медичної допомоги;
  • процесів: ліцензування, акредитації та використання медико-економічних стандартів;
  • заходів при розробці програми забезпечення якості;
  • концепції стандартизації у сфері охорони здоров’я України;
  • законодавчо-нормативного забезпечення якості медичної допомоги в Україні.

При вивченні курсу “Управління якістю у сфері охорони здоров’я”  передбачається широке використання аналізу конкретних ситуацій, тестів, виконання практичних завдань, тобто сучасних тренінгових методів навчання.

Вивчення дисципліни “Управління якістю у сфері охорони здоров’я” передбачає тісні зв’язки з іншими навчальними курсами: “Екологія з основами гігієни”, “Соціальна медицина”, “Медична статистика”, “Маркетингові дослідження в охороні здоров’я”, “Страхова медицина” тощо.

Контроль знань проводиться у формі заліку, який полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів його роботи на практичних заняттях і виставляється під час співбесіди з урахуванням результатів складання рубіжних атестацій у студентів заочної форми навчання.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 

з  дисципліни 

„УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я”

 

Назва змістового модуля  і теми
Змістовий модуль 1. Загальне управління якістю  
1 Принципи та інструменти TQM
2 Концепції і види забезпечення якості: зарубіжний досвід
3 Концепція управління якістю засобами державного управління
Змістовий модуль  2. Забезпечення якості медичної допомоги
4 Поняття якості життя
5 Оцінка якості медичної допомоги
6 Контроль якості в сфері охорони здоровя
Змістовий модуль  3. Стандартизація у сфері охорони здоров’я
7 Стандарти в медицині
8 Галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій
9 Законодавчо-нормативне забезпечення якості медичної  допомоги в Україні

 

Разом годин: 90

 

 

 

Зміст дисципліни

«УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

Змістовий модуль  1. Загальне управління якістю

Тема 1. Принципи та інструменти TQM

Історія розвитку тотального управління якістю в різних країнах: США, Японії, Великобританії, Німеччини та інших. Основні складові та принципи TQM. Взаємозв’язок систем якості відповідно до ISO серії 9000 з принципами тотального управління якістю. Методи та засоби, що необхідні для повного засвоєння принципів тотального управління якістю.

Література: [17 — 19, 23, 24, 26, 30]

Тема 2. Концепції і види забезпечення якості: зарубіжний досвід

Послідовність розвитку методів та підходів до управління якістю у світі: перевірка якості та випробування; контроль якості (QC); системи забезпечення якості (QA), управління якістю (QM), тотальне (всезагальне) управління якістю (TQM). Характеристика кожного етапу управління якістю та їх удосконалення. Досвід управління якістю товарів у різних країнах світу: США, Японії, Західній Європі, країнах Азії та Африки. Порівняльний аналіз досвіду у галузі управління якістю товарів різних країн світу та України.

Література: [17 — 19, 23, 24, 26, 30]

Тема 3. Концепція управління якістю засобами державного управління

Послідовність розвитку управління якістю у країні: контроль якості, оцінка якості, системний підхід до управління якістю. Нормування технічних вимог  до якості та систем якості на різних рівнях: міжнародному, європейському і національному. Взаємозв’язок міжнародного, європейського і національного нормування якості та систем якості: стандартизація, метрологія, сертифікація.

Література: [17 — 19, 23, 24, 26, 30]

Змістовий модуль   2.  Забезпечення якості медичної допомоги

 

  Тема 4. Поняття якості життя

 

Проблема якості як фактор підвищення рівня життя населення країни. Якість як сукупність характеристик продукції, що належить до її можливості задовольняти потреби людини, населення, суспільства. Визначення поняття здоров’я, індивідуального і суспільного здоров’я.

Література: [18, 21, 23]

 

Тема 5. Оцінка якості медичної допомоги

Оцінка якості в системі охорони здоров’я. Основні причини низької якості надання медичної допомоги. Показники оцінювання якості медичної допомоги. Показники діяльності закладів охорони здоров’я. Методики оцінки якісної діяльності закладів охорони здоров’я. Модель кінцевих результатів (МКР). Показники якості  надання медичної допомоги. Забезпечення функціонування системи якості медичних послуг. Складові якості медичної допомоги. Основні компоненти забезпечення якості медичної допомоги.

Література: [21, 27, 28,33,35,36]

 

Тема 6. Контроль якості в сфері охорони здоровя

Контроль в охороні здоров’я. Вимоги до процесу контролю за якістю медичної допомоги. Види контролю. Система контрою якості медичної допомоги. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами. П’ятиступенева схема контролю якості медичної допомоги. Триступенева схема контролю якості медичної допомоги. Заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів. Права пацієнтів та інших споживачів послуг в охороні здоров’я.

Література: [21, 27, 28, 29, 31,33,34,35,36]

Змістовий модуль   3. Стандартизація у сфері охорони здоров’я

Тема 7. Стандарти в медицині

 

Зародження елементів управління якістю на основі розвитку та впровадження стандартизації. Практична значимість методу стандартизації в аналізі однотипних показників здоров’я у неоднорідних групах населення. Практична значимість методу стандартизації в оцінці впливу досліджуваного фактора на величину загальних показників. Основні методи стандартизації: прямий, опосередкований та зворотній залежно від форми представлення первинного матеріалу. Основні етапи прямого методу стандартизації. Вибір та розрахунок стандарту. Обчислення та оцінка стандартизованих показників.

Література: [20,22,25,27,37,37,39]

 

Тема 8. Галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій

Cтандартизація медичних технологій. Система стандартизації на сучасному етапі. Розробка алгоритмів, протоколів, клінічних посібників та рекомендацій щодо стандартизації медичних технологій. Стандартизовані програми управління процесом лікування (протоколи, алгоритми). Поняття: “алгоритм”, “гармонізовані стандарти”, “еквівалентні стандарти”, “клінічний протокол”, “клінічні рекомендації”, “клінічні ситуації”, “медичний стандарт”, “нормативний документ”, “обов’язковий стандарт”, “регламент”, “уніфіковані стандарти”, “фармацевтичний формуляр”. Стандарти акредитації аптечних установ. Медико-економічні стандарти в медицині.

Література: [20,22,25,27,37,37,39]

 

Тема 9. Законодавчо-нормативне забезпечення якості медичної  допомоги в Україні

Нормативно-правова база функціонування системи медичних стандартів та управління якістю медичної допомоги. Наказ МОЗ України „Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги”. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики. Основні групи, які здійснюють розробку державних соціальних нормативів в галузі охорони здоров’я. Відмінності між державними соціальними стандартами та стандартами-рекомендаціями. Сутність і завдання моніторингу за реалізацією державних соціальних нормативів.

Література: [21, 27 —  29, 31,33,34,35,36,39]

 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Історія розвитку тотального управління якістю в різних країнах.
  2. Основні складові та принципи TQM.
  3. Взаємозв’язок систем якості відповідно до ISO серії 9000 з принципами тотального управління якістю.
  4. Методи та засоби, що необхідні для повного засвоєння принципів тотального управління якістю.
  5. Послідовність розвитку методів та підходів до управління якістю у світі.
  6. Характеристика кожного етапу управління якістю та їх удосконалення.
  7. Нормування технічних вимог  до якості та систем якості на різних рівнях: міжнародному, європейському і національному.
  8. Взаємозв’язок міжнародного, європейського і національного нормування якості та систем якості: стандартизація, метрологія, сертифікація.
  9. Досвід управління якістю товарів у різних країнах світу: США, Японії, Західній Європі, країнах Азії та Африки.

10. Порівняльний аналіз досвіду у галузі управління якістю товарів різних країн світу та України.

11. Послідовність розвитку управління якістю у країні: контроль якості, оцінка якості, системний підхід до управління якістю.

12. Проблема якості як фактор підвищення рівня життя населення країни.

13. Якість як сукупність характеристик продукції, що належить до її можливості задовольняти потреби людини, населення, суспільства.

14. Визначення поняття здоров’я, індивідуального і суспільного здоров’я.

  1. Оцінка якості в системі охорони здоров’я.
  2. Основні причини низької якості надання медичної допомоги.
  3. Показники оцінювання якості медичної допомоги.
  4. Показники діяльності закладів охорони здоров’я.
  5. Методики оцінки якісної діяльності закладів охорони здоров’я.
  6. Модель кінцевих результатів (МКР).
  7. Показники якості  надання медичної допомоги.
  8. Забезпечення функціонування системи якості медичних послуг.
  9. Складові якості медичної допомоги.
  10. Основні компоненти забезпечення якості медичної допомоги.
  11. Контроль в охороні здоров’я.
  12. Вимоги до процесу контролю за якістю медичної допомоги.
  13. Види контролю.
  14. Система контрою якості медичної допомоги.
  15. Дотримання ліцензійних умов та акредитаційного рівня лікувально-профілактичними закладами.
  16. П’ятиступенева схема контролю якості медичної допомоги.
  17. Триступенева схема контролю якості медичної допомоги.

32. Зародження елементів управління якістю на основі розвитку та впровадження стандартизації.

33. Практична значимість методу стандартизації в аналізі однотипних показників здоров’я у неоднорідних групах населення.

34. Практична значимість методу стандартизації в оцінці впливу досліджуваного фактора на величину загальних показників.

35. Основні методи стандартизації: прямий, опосередкований та зворотній залежно від форми представлення первинного матеріалу.

36. Основні етапи прямого методу стандартизації.

37. Вибір та розрахунок стандарту.

38. Обчислення та оцінка стандартизованих показників.

  1. Cтандартизація медичних технологій.
  2. Система стандартизації на сучасному етапі.
  3. Розробка алгоритмів, протоколів, клінічних посібників та рекомендацій щодо стандартизації медичних технологій.
  4. Стандартизовані програми управління процесом лікування.
  5. Медико-економічні стандарти в медицині.
  6. Нормативно-правова база функціонування системи медичних стандартів та управління якістю медичної допомоги.
  7. Основні групи, які здійснюють розробку державних соціальних нормативів в галузі охорони здоров’я.
  8. Відмінності між державними соціальними стандартами та стандартами-рекомендаціями.
  9. Сутність і завдання моніторингу за реалізацією державних соціальних нормативів.
  10. Основні технології, які використовуються в галузі охорони здоров’я.
  11. Основні принципи класифікації стандартів медичної допомоги.
  12. Соціальні нормативи  галузі охорони здоров’я.
  13. Основні групи, які здійснюють розробку державних соціальних нормативів в галузі охорони здоров’я.
  14. Відмінності між державними соціальними стандартами та стандартами-рекомендаціями.
  15. Сутність і завдання моніторингу за реалізацією державних соціальних нормативів.
  16. Сутність клінічного протоколу.
  17. Шляхи використання клінічних рекомендацій в медичній практиці.
  18. Принципи відбору лікарських засобів у формуляри.

57. Порядок державної акредитації закладу охорони здоров’я.

58. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з медичної практики.

59. Заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів.

  1. Стандарти акредитації аптечних установ.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

А .Нормативно-правові акти

  1. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 4.
  2. Закон України “Про стандартизацію”: // Відомості Верховної Ради, 2001. — №31. –С.145.
  1. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії // Відомості Верховної Ради. ‑ 2000. ‑ № 48. ‑ С. 409
4.     Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України” № 963 від 8 серпня 2000 р. // Офіційний вісн. України. – 2000. – № 32. – С. 22.
  1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо наступного впровадження директив Європейського союзу, санітарних, економічних, та міжнародних і європейських стандартів” від 1997р.
  2. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я” № 765 від 15 липня 1997 року.
  3. Постанова КМ України “Про деякі заходи щодо забезпечення якості лікарських засобів” № 1419 від 28 жовтня 2004 року.
8.     Наказ МОЗ України “Стандарти акредитації аптечних установ” № 2 від 12 січня 1998 р.
9.     Наказ МОЗ України “Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної та нетрадиційної медицини” № 195 від 10.08.2000.
  1. Наказ МОЗ України “Про ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики” № 38/63 від 16.02.2001.(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держпідприємництва № 23/57 від 15.02.02 )
  2. Наказ МОЗ України “Про затвердження Порядку визначення установ з проведення атестації та експертизи в галузі народної і нетрадиційної медицини” № 324  від 23.08.2002р.
  3. Наказ МОЗ України “Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги” № 507 від 28 грудня 2002 р..
13. Наказ МОЗ України “Про затвердження Порядку проведення атестації та акредитації лабораторій з контролю якості та безпеки лікарських засобів” №10 від 14.01.2004р.
  1. Наказ МОЗ України “Про акредитацію закладів охорони здоров’я” №287 від 29.09.97, із змінами 12.03.2005.
  2. Конвенція про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень  біології та медицини. ЕТS-164,  Ов’єдо, 04.04.1997 р. // СД Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-юрист”, версія Серпень 2004. ‑ Кіровоград, “Експерт Софт”.
  3. Проект TАCIS “Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні”.

 

Б. Основна література

  1. Басовский Л.Е., Протасьев В.Б. Управление качеством. –М.: Инфра – М, 2002.
  2. Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента. ‑ СПб: Из-во «Питер», 1999. ‑ 816 с.
  3. Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. – К..: КНТЕУ, 2001.
  4. Лехан В., Гук А. Методичні підходи до розробки медичних стандартів // Главный врач.-2003. ‑ № 1. ‑ С. 33-40.
  5. Лехан В.М.  Система охорони здоров’я в Україні.: підсумки, проблеми, перспективи. ‑ К.: Сфера, 2002. ‑28 с.
  6. Найговзина Н.Б., Сайткулов К.И., Улумбекова Г.Э.  Стандарты медицинской помощи. Характеристики, сравнительный анализ, целевые функции // Проблемы управления здравоохранением. ‑ 2004. ‑ № 3. ‑ С. 70 – 74.
  7. Огвоздин В.Ю. Управление качеством. – М.: Дело и сервис, 2002.
  8. Окрепилов В.В. Управление качеством. – СПб: Наука, 2000.
  9. Пономаренко В.М., Зіменковський А.Б. Стан стандартизації в охороні здоров’я України та шляхи її подальшого розвитку // Вісн. соц. гігієни та орг. охор. здор. України. ‑ 2004. ‑  № 2. ‑ С. 43-47.
  10. Салухіна Н.Г., Ясинська Н.С. Управління якістю. Опор. Конспект лекцій.- К.: МАУП, 2008.- 144 с. Бібліогр.: с. 140-142
  11. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Під ред. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000.
  12. Статистика населения с основами демографии / Т.С. Кильдшиев, Л.Л. Козлова, С.П. Ананьева и др. – М.: Финансы и статистика, 1990.
  13. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология: основы доказательной медицины / Пер. с англ. ‑ М.: Медиа Сфера, 1998. ‑ 352 с.
  14. Фомичев С.К., Старостин А.А., Скрябина Н.И. Основы управления качеством. – К.: МАУП, 2000.
  15. Хуторской М.А., Мартыненко В.Ф. Технологические основы обеспечения высоких показателей качества медицинской помощи // Проблемы управления здраво-охранением. ‑ 2003. ‑ № 1 (8). ‑ С. 21-23.
  16. Ярош Н.П. Моніторинг впровадження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я // В кн.: Демографічна та медична статистика України у XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці. ‑ К., 2004. ‑ С. 168.

 

В. Додаткова література

  1. Актуальные проблемы оценки качества медицинской помощи населению / О.П.. Щепин, А.П. Линденбратен, В.Н. Голоденко и др. // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №3. – С. 24-29.
  2. Браун Л.Д., Лінн М.Ф., Рафек Н., Хетцель Т. Забезпечення якості медичного обслуговування. – К., 1996. – 73 с.
  3. Зимин В.П. Организация непрерывной системы контроля качества медицинской помощи в многопрофильном стационаре в системе обязательного медицинского страхования // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №3. – С. 31-36.
  4. Вишняков Н.И., Стожаров В.В., Муратова Е.Ю. Три звена системы контроля качества медицинской помощи // Экономика здравоохранения. – 1997. — №2.
  5. Овчаров В.К. Аккредитация и оценка качества деятельности медицинских учреждений // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1995. — №4. – С. 25-35.
  6. Поляков И.В., Лисанов А.Т., Мацько Г.М. О территориальной системе управления качеством медицинской помощи // Пробл. социал. гигиены и история медицины. – 1996. — №2. – С. 22-24.
  7. Пономаренко В.М., Нагорна А.М., Степаненко А.В., Корнута Н.О. Розробка державних уніфікованих стандартів методичних технологій стаціонарної допомоги: Метод. рек. – К., 1997. – 14 с.
Рубрика: Медицинский менеджмент | Добавить комментарий