Баєва О.В.

Опубліковано:

 

 Біографічний довідник “Вчені Черкащини”. ‑ Черкаси: Вид-во “Відлуння”, ‑ 1998. ‑ С. 7‑9,

International “Who’s who” Professional  & Business Women. ‑ 1999. ‑ Sixth edition. ‑ N C-ES 00035728.

Доктор біологічних наук професор

БАЄВА

ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

         Н. 02.11.1955 у м. Сортавала (Карелія).

         У 1977 р. закінчила біологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Федьковича. У 2002 р. закінчила Черкаський інститут управління за спеціальністю “Менеджмент організацій”, кваліфікація “Менеджер-економіст”.

         У 1980 р. захистила кандидатську дисертацію в Інституті проблем онкології ім. Р.Є.Кавецького АН УРСР на тему “Инсулин-депонирующая функция эритроцитов и ее связь с углеводным обменом у больных раком молочной железы и желудка”.

         З 1981 р. – молодший науковий співробітник Молдавського науково-дослідного інституту мікробіології, гігієни та епідеміології МОЗ МРСР, з 1984 р. – старший науковий співробітник лабораторії стресу та адаптації Інституту фізіології АН Молдови, з 1990 р. – докторант АН Молдови.

У 1991 р. в Інституті експериментальної медицини, м. Ленінград, захистила докторську дисертацію на тему  «Функции иммунной системы при действии стресса в раннем постнатальном онтогенезе».

У 1992 р. Баєвій О.В. присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук, а в 1996 р. – наукове звання професора.

З 1991 р. по 1997 р. працює на посаді професора кафедри фізіології Черкаського державного університету ім. Б.Хмельницького.

1997-2002 рр. – завідувач кафедри менеджменту у медичному обслуговуванні Черкаської академії менеджменту.

2002-2003 рр. – ректор Інституту управління охороною здоров’я при ЧАМ.

2004 р. — 2006 рр. завідувач кафедри менеджменту Міжрегіональної академії управління персоналом.

2007р. – по цей час Директор Українсько-Російського інституту менеджменту і бізнесу ім.. Б. Хмельницького МАУП; завідувач кафедри Управління персоналом та медичного менеджмент

Перші наукові праці О.В.Баєвої були присвячені вивченню проблеми діагностики та прогнозу ракових захворювань по зміні гормонального фону організму. Було висунуто гіпотезу про порушення інсулінового депо організму-носія пухлини. Доведено, що метод визначення стану інсулінодепонуючої функції еритроцитів може використовуватись у лікарняній практиці для формування груп ризику на рак молочної залози та шлунку.

При подальших наукових дослідженнях, присвячених вивченню дії стресу на функції імунної системи, було доведено, що стресореактивность та стресостійкість організму має індивідуальний характер та може змінюватись в залежності від віку, періоду доби, тривалості світлового дня та інших чинників. При роботі над цією проблемою було впроваджено ряд винаходів: “Способ определения эмоциональности животных” (авт. свід. СРСР за № 1710001), «Способ определения стрессореактивности животных» (авт. свід. СРСР за № 1716448), “Способ повышения резистентности животных» (авт. свід. СРСР за  № 1639559).

З 1991 по 1997 рр. наукові дослідження О.В.Баєвої були спрямовані на вивчення дії факторів аварії на Чорнобильській АЕС на захисні функції організму людини. Встановлено, що дія малих доз іонізуючого опромінення викликає стале гальмування клітинного та гуморального імунітету, тобто формування вторинних імунодефіцитних станів, на основі яких виникають інфекційні захворювання, доброякісні та злоякісні пухлини, автоімунні захворювання. Під  її науковим керівництвом виконувались наукові розробки на замовлення Держкомітету України з питань науки, техніки та промислової політики та Міністерства освіти та науки України.

В 1996 р. після отримання гранду від Japan Public Health Association, навчання на Других Британських курсах з питань охорони суспільного здоров’я та захисту роботи “Впровадження навчання із спеціальності  Health Service Management в Україні”, отримала сертифікат з питань організації охорони суспільного здоров’я від Faculty of Health Medicine of the United Kingdom.

В 1997 р. під керівництвом О.В. Баєвої вперше на Україні було започатковано підготовку фахівців з Менеджменту у медичному обслуговуванні в рамках спеціальності “Менеджмент організацій”.

Перелік наукових праць подано в окремо.

 

Література: Біографічний довідник “Вчені Черкащини”. ‑ Черкаси: Вид-во “Відлуння”, ‑ 1998. ‑ С. 7‑9, International “Who’s who” Professional  & Business Women. ‑ 1999. ‑ Sixth edition. ‑ N C-ES 00035728.

Рубрика: О себе | Добавить комментарий

Список наукових праць 1977-1996 рр.

С П И С О К

наукових та науково-методичних праць доктора бiологiч-

них наук,  професора БАЕВОЇ О.В.

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

1.   Инсулин-депонирующая функция   Друк.    Журнал             0.3              Чумак Д.А.

эритроцитов в условиях канце-                  Доклады                               Сандуляк Л.И.

рогенеза.                                                        АН УССР                             Андрусенко                   серия Б                                                                                    В.А.

                                                             1977 ,N10

2.   Iнсулин-депонуюча функцiя ери-   Друк.     Журнал               0.2               Ваниев Р.А.

цитiв при новоутвореннях жiно-                Педiатрiя                               Степанчен-

чоi статевоi сфери та вагiтнос-                    акушерст-                              ко С.Б.

тi.                                                                    во та гi-

                                                              некологiя

                                                              1978, N.3

3.   Инсулиндепонирующая  функция   Друк.    Журнал               0.3             Чумак Д.А.,

крови у больных раком легкого,                 Здравоох-                            Сандуляк Л.И.

желудка и молочной железы.                      ранение                               Андрусенко В.

                                                                (Кишинев)                         Федоренко В.А.

                                                              1978, N.5

4.   Инсулиндепонирующая  функция   Друк.    Журнал                  0.2           Самунд-

эритроцитов при раке молочной               Экспери-                             жан Е.М.

железы.                                                          ментальная

                                                                       онко­логия,                                                      1979,Т.1, №.1

5.   Инсулин и канцерогенез.                  Друк.    Тези кон-             0.1

                                                              ференцii:

                                                              II респуб­ли-

                                                               канская           

                                                               конферен­ция

                                                               молодых уче-

                                                               ных­ медиков,

                                                               Львов,1979

6.   Уровень инсулина в крови у           Друк.       Тези конферен-   0.1

больных новообразованиями                          ції

молочной железы                                           Актуальные

                                                                        проб­лемы

                                                                        эксперименталь-

                                                                        ной  и  клини-

                                                                        чес­кой эндок­ри-

                                                                        нологии,                    

          Харьков, 1979.

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

7.   Инсулин-депонирующая  функция   Друк.    Журнал                   0.4              Сандуляк Л.И.

эритроцитов при эксперимента-                Проблемы

льном диабете.                                             Эндокрино-

                                                                        логии,

                                                              1978.

8. Связывание инсулина эритроци-    Друк.      Тези кон-                 0.1           Чумак  Д.А.

 тами при облучении.                                     ференцii:                                 Сандуляк Л.И.

                                                        Влияние    

                                                         изолиро­ванного   облучения                  крови на                организм,                   Ставрополь,                     1979.

9. Состояние инсулин-депонирующей     На пра-   Автореферат       1.0

   функции эритроцитов и ее связь          вах ру-    кандидатсь-

с углеводным обменом у больных       опису      коi дисер­-

   предраком и раком молочной же-                        тацii, К.,

­   лезы и желудка.                                                      1980.

10.  Методика определения индекса           Друк.   Журнал                    0.2                 Бешлей Л.Б.

миграции лейкоцитов (Практи-                 Лаборатор-

ческие ошибки и методы их уст-               ное дело,

ранения).                                                      1982, N.5.

11.  Влияние неспецифических воз-      Друк.    Тези кон-                      0.1                Кушнир Г.В.

действий ( интоксикации, кро-                  ференцii:

вепотери) на механизм ауторо-                 Молодежь,

зеткообразования лимфоцитов                  наука,про-

у крыс.                                                          изводство,

                                                      Кишинев,

1984.

12.  Динамика эндокринологических    Друк.  Тези кон-                     0.1                 Арестова З.Я.

и иммунологических показате-                  ференцii:                                             Бабарэ Г.М.

лей у поросят раннего возрас-                   Научные ос-

та  при различных световых                      новы адап-

режимах.                                                       тивной системы

                                                                ве­дения жи­-                                                          вотновод­ства,

                                                                Кишинев,1985.

13. Основные периоды постнатального Друк.  Тези кон-                     0.2             Фурдуй Ф.И.

роста и развития сельхозживот-                   ференцii:                                        Штирбу Е.И.

ных.                                                                Научные                                         Надводнюк                                                                    основы                                                  А.И.,

                                                     адаптив-                                          Федоряка В.

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

                                                              ной сис-                                   Бешетя Т.С.

                                                             темы ве-                                  Вармарь Г.И.

                                                             дения жи-                                  Марин Л.П.                                  вотново-

                                                              дства,

                                                              Ки­шинев,

                                                              1985.

14. О стимулирующем влиянии гумо- Друк.       Тези: III           0.1        Кушнир Г.В. ральных факторов макрофагов   на                     съезда фи-

лимфоциты.                                                            зиологов

                                                             Молдавии,

                                                             Кишинев, 

                                                             1985.

15. Влияние гормонов щитовидной же-  Друк.      Тези: III                  0.1

лезы на синтез ДНК в лимфоци-                       съезд фи-

тах периферической крови.                                зиологов

                                                           Молдавии,

                                                           Кишинев,

                                                           1985.

16. Изучение механизмов регуляции     Друк.       В кн.: Им-             0.2               Марин Л.П.

клеточного иммунитета у сель-                      мунология                                Арестова З.Я.

хозживотных при беременности                    репродукции.

                                                                      Киев. 1987.

17. Становление иммунной системы у  Друк.     Тези кон-              0.2

телят в раннем постнатальном                        ференцii:

онтогенезе и методы ее коррек-                      Вопросы

ции.                                                                     интенсифи-                                                   кации и                                                                                                                                                  научно-об­ос-

                                                          нованно­го ве-

                                                          тери­нарного

                                                          об­служивания,

                                                         Кишинев,

                                                          1987

18. Роль света различной продолжи-     Друк.      Тези кон-              0.2                  Марин Л.П., тельности в активации функцио-                    ференцii:                                    Арестова З.Я.

нальных систем поросят                                    Вопросы

                                                                         иненсифи-

                                                                        кации и на-

                                                                        учно-обо­-                                                           снованного ве­-                                                                                                                 теринарного                                                                                                              обслуживания

                                                                              Кишинев, 1987

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

      

19. Нейроэндокринные механизмы стрес-Друк.  Материалы           0,1                Фурдуй Ф.И.

 са и адаптации                                                   XY съезда                                   Марин Л.П.

                                                            Всес.физио-                               Тонкоглас В.

                                                             логическо-                                Теплова К.П.

                                                             го общест-                               Арестова З.Я.

                                                             ва.Кишинев,

                                                            1987, Т.1

20. Иммунный статус и его коррекция    Друк.    Физические            0.1

при выращивании животных в про-                 химические

мышленных комплексах                                     и математи

                                                                         ческие мето-­                              ды в совре­-                                                                                             менной био­-                                                                                                  логии,Киши­-                             нев,Штиинца,                                                                                         1987.

21. Стресс и иммунная система             Друк.        В кн.: Ме-           1,0                     Бабарэ Г.М.

                                                              ханизмы

 раз­вития

 стрес­са.

 Кишинев.                          Штиинца.

  1987

22. Пролиферативная активность Т и   Друк.        Журнал:                 0.3

В лимфоцитов  периферической                       Известия

крови при остром стрессирова-                        АН МССР,

нии.                                                                      Сер.биол.

                                                              и  хим.на-­

                                                              ук-1988.-

                                                             N. 3.

23. The influense of triiodthyroni-           Друк.        Матерiали              0.1

ne on proliferation on Lympho-                            сiмпозiуму:

cytes of peripheral blood du-                                  YII Int.Symp.

ring pregnant.                                                          Immunology

                                                              of   Reproduc­t  ion.Varna.

                                                            1988.

24. Суточная динамика клеточного им-      Друк. Журнал:                  0.5

мунитета крыс при остром стрес-                   Известия

сировании.                                                        АН МССР.

                                                                    Серия биол.

                                                                    и хим.                                                       наук.1988.

                                                                     N.4

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

25. Влияние экологических условий      Друк.        Матерiали       0.1                    Фурдуй Ф.И.

в раннем постнатальном онтогене-                конференцii                                  Марин Л.П.

зе на становление функций сис-                     Вопросы эво-                              Бешетя Т.С.

тем детерминантов адаптации.                       люционной                                  Бабарэ Г.М.   физиологии.         Теплова К.П.                                              Ленинград.1986.

26. Иммунологическая реактивность   Друк.      Матерiали           0.1

телят в раннем постнатальном он-                конференцii:

тогенезе.                                                            Молодежь и                                                         интенсифика­                                                                                                    ция агропро­                                                                                                          мышленного                                                        комплекса.                                                                                                        Кишинев.Шти-­                                                                                                                инца.1989.

27. Влияние трииодтиронина на синтез Друк.  Журнал:                   0.4

нуклеиновых кислот иммуноцитами           Проблемы

в культуре клеток                                           эндокрино-

                                                         логии.1989.

                                                         N.1

28.Модификация фенотипа и состояние Друк. Матерiали 0.1

     биосинтеза макромолекул в тимо-                конферен-

цитах при остром стрессировании                          цii:

в различные периоды онтогенеза.               Стресс и

                                                       иммунитет.

                                                       Ростов-на-

                                                       Дону.1989.

29.Влияние трииодтиронина на синтез Друк.Матерiали           0.1      Духовная нуклеиновых кислот иммуноцитами            конферен-                                      А.М.

при остром стрессировании                           цii:

Стресс и                                                                                          иммунитет.

                                                         Ростов-на-

                                                         Дону.1989.

30.Реактивность иммунной системы к  Друк.  Тези: IY                          0.1

стрессовым воздействиям в ран-                 Вcессоюз-

нем постнатальном онтогенезе                     ный съезд

                                                           патофизио­-

                                                           логов.Киши­-

                                                           нев.1989.

31. Влияние экологических условий  Друк.   Матерiали                       0.1              Кирка К.Ф.

содержания на иммунологическую             доповiдей:

реактивность сельхозживотных                  YII конфе-

                                                    ренция по

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

    

                                                             экологиче-

ской физи­                                                                                                     ологии.Аш-

                                                            хабад.1989.

32.Повышение адаптивных способнос- Друк.Матерiали              0.1                     Струтин-

     с­тей и стрессоустойчивости у те-                конферен-                                        кий Ф.А.

лят с помощью алиментарных фак-            цii:Физио-      Чернова Л.П.

торов.                                                             логия реп-                                     Блажко Л.М.

                                                      родуктив­-ных                 живот­ных — решению продо­-

                                                      вольстве-нной програмы.Тарту.

                                                     1989.- Ч.2.

33. Модификация экспрессии поверх-  Друк. Журнал:                0.4                            Никоно-

ностных маркеров тимоцитов при            Иммуноло-                                             ва М.Ф.

остром стрессировании.                               гия.1989

                                                    N.5.

34. Изучение влияния Bac.alvei — 3        Друк. У книзi:                0.4                            Красоч-

на клеточный иммунитет крупно-             Научное                                                  ко П.А.,

го рогатого скота.                                        обеспече-                                                Помирко

                                                    ние живот-                                            Т.М.

                                                    новодства

                                                    в Молдавии.

                                                    Кишинев.

                                                    Штиинца.1989.

35. Влияние эмоционального стресса  Друк. Матерiали                 0.1

на резистенстность организма в                конференцii:

постнатальном онтогенезе.                        Принципы и

                                                    механизмы

                                                    действия

  мозга    чело­века.-

Ленинград,

1989

36. Модификация экспрессии поверх-  Друк.Журнал:                     0.4                           Никоно-

ностных маркеров тимоцитов мы-           Известия                                                    ва М.Ф.

шей разного возраста при стре-               АН МССР,

се.                                                                Сер.биол.

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

                                                                            и                         хим.на­ук.1990.-N.6.

37. Динамика постнатальной концен- Друк.                     Матерiали         0.1              Есаулен-

рации иммуноглобулинов в сыво-                               конференцii:                            ко Т.М.

ротке крови телят при различ-                                      Проблемы

ных способах содержания.                                            научного                                                обеспече­                                                                                                                      ния живот­                                                                                                                           новодства                                                          Молдавии.                                                                                                                          1990.

38.  Функциональное состояние клето- Друк.              Журнал:              0.6

чных факторов иммунитета у сте-                              Сельскохо-

льных коров в норме и при дейст-                             зяйствен-

вии стресс-факторов.                                                   ная биоло-

                                                                      гия. Сер.

Биология                                                              животных.

                                                                      1990. N.6.

39.  Состояние клеточного иммунитета Друк.               Журнал:            0.4

у телят, рожденных от матерей,                                  Известия

стрессированных во время бере-                                АН Молдовы

менности.                                                                      Сер.биол.

                                                                      и хим.наук.

                                                                      1990.N.5.

40.  Ускорение функционального ста-    Друк.               Матерiали          0.1           Анищенко Т.Г.

новления клеточного иммунитета                              конференцii:

как способ профилактики инфек-                               Профилактика

ционной заболеваемости телят.                                 и меры борь-

                                                                     бы с болезня-

     ми молодня­                                                                                             ка сельхоз-                                                                                       животных.Ви­-                                                                                тебск.-1990.

41. Стимуляция функционального ста-  Друк.              Матерiали            0.1            Павалюк П.П.

новления иммунной системы у те-                            мiжнар.конф.:                     Штирбу Е.И.

лят и поросят в раннем постна-                                 Биологичес-                        Спиваченко

тальном онтогенезе.                                                     кие основы                           Д.Л.

                                                                       высокой про-                     Вармарь Г.И.

                                                                      дуктивности                                                                                                                        сельскохозяй­-                                                                                                                     ственных жи­-                                                                                                                     вотных.- Бо­-                                                                                                                   ровск.- 1990.-

                                                                       Т.2.

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

42.     The state of the cellular immuni-    Друк.       Матерiали         0.1                  Yesaylen-

ty by stressing of animals in ear-                    конференцii:                                   ko T.M.

ly ontogenesis.                                                I-th Int.

                                                                 Congress                                                                                                         ISNIM.Flo­-                                        

                                                                 rense.Ita­-                                                         ly.-1990.

43.  Влияние гормонов гипофизарно-ад- Друк.      Матерiали       0.1              АнищенкоТ.Г.

ренокортикальной системы на функ-                мiжн.ciмпо-

циональную активность тимоцитов                 зiуму:Физио-

при стрессовых воздействиях.                           логия гипо-

                                                                 физарно-ад­-ренокорти­-кальной                системы.Л.-1990.

44.Модификация стрессореактивнос- Друк.         Матерiали      0.1                Фурдуй Ф.И. ности и стрессоустойчивости                            сiмпозiуму:                            Руссу С.П.

взрослого  животного при его                           Стресс,                                    Тугоци Н.

кратковременном стрессировании                    адаптация                               Бешетя Т.С.

в раннем периоде индивидуаль-                        и дисфунк-                             Георгиу З.Б.

ного развития.                                                      ции.Киши-                             Фурдуй В.Ф.

                                                                 нев.-1991.

45.Модификация реакций иммунной и Друк. Матерiали    0.1     Фурдуй Ф.И. эндокринной систем на стрессо-                  сiмпозiуму:

вые воздействия у взрослых жи-                  Стресс,

вотных,подвергнутых холодовому              адаптация

стрессированию в первые дни                     и дисфунк-

постнатальной жизни.                                   ции.Киши-

                                                                 нев.1991.

46. Влияние стрессовых воздействий         Друк.  Матерiали          0.1

на гуморальный иммунный ответ                      сiмпозiуму:

крыс в раннем постнатальном он-                     Стресс,

тогенезе.                                                                адаптация

  и     дисфун-    к­ции.Киши­-нев.-1991.

47. Рекомендации по повышению адап-    Друк.   Методичнi          1.5                 Фурдуй Ф.И.

тивных способностей телят                         рекомендацii                             Штирбу Е.И.

                                                                  Кишинев.-                               Струтинс-

                                                                  Штиинца.-                               кий Ф.А.

                                                                  1988.                                         Тугоци Н.Б.

                                                                                                            Павалюк П.

48. Влияние гормонов гипофизарно-ад-    Друк.  Матерiали                 0.1

ренокортикальной системы на функ-               доповiдей:

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

циональную активность клеток ти-                   II Всерос-

муса.                                                                      сийский

                                                                 съезд эн­-                                                                          докриноло-­                                                                          гов.Челя­-                                                                         бинск.-1991.

49. Среда для криоконсервации моно-   Друк.          Авторське        0.2             Исайкул Н.С.

нуклеаров периферической крови                  свiдоцтво

                                                                  N 1536529                                                            вiд 15.09.

                                                                  1989.

50. Вещество для определения функ-       Друк.        Авторське        0.2              Красоч-

циональной активности лимфоцитов                    свiдоцтво                           ко Л.

крупного рогатого скота.                                        N 1554590                           Помирко Т.И.

51. Способ определения эмоциональ-      Друк.        Авторське         0.2

ности животного.                                            свiдоцтво

                                                                 N 1710001                                                            вiд 8.10.                                                                     1991.

52. Способ повышения резистентности Друк.    Авторське                 0.2        Фурдуй Ф.И.

      животных.                                                           свiдоцтво                             Павалюк П.П.

                                                                  N 1639559                         Штирбу Е.И.

                                                                вiд 8.12.

                                                                1990.

53. Функции иммунной системы при       На пра-     Авторефе-          2.0

      стрессовых воздействиях в                    вах            рат дис.

раннем постнатальном онтоге-           рукопи-     докт.бiол.

незе.                                                       су                наук, Ле-

                                                                 нiнград.

                                                                 1991.

54. Фенотипические и функциональ-       Друк.         Журнал:              0.4

ные проявления дифференцировки                       Иммуноло-

тимоцитов под влиянием острого                         гия,1991,

стресса в раннем постнатальном                                N 6

онтогенезе.

55. Recomandari metodice la diagnos-    Друк.   Методичнi       1.5                         Krasoci­ti-

      carea si profilaxea bolilor in-                          рекоменда-                                     ko L.A.

fectioase a tineretului bovin.                           цii:Mold-              Ersov A.I.

                                                        agroinfor-                                         Saevskii

                                                        mreclama,                                       V.M.

                                                        Chisinau,                                         Bondari V.M.

  1. Pomirko T.I.

 

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

56. Стресс и адаптация сельскохо-          Друк.       Моногра-          15.2             Фурдуй Ф.И.

      зяйственных животных в услови-                      фiя:                                         Штирбу Е.И.

      ях индустриальных технологий                         Кишинев.-                              Струтинс-

                                                              Штиинца.-                              кий Ф.А.

                                                              1992.                                        Тугоци Н.Б.

57. Способ определения стрессоре-    Друк.           Авторське         0.4                Аресто­-

      активности животных.                                        свiдоцтво:                                 ва З.Я.

                                                              N1716448

                                                               вiд 1.11.1991.

58. Методические рекомендации по       Друк.        Методичнi         0.5                 Красоч-

оценке функциональной актив-                         рекоменда-                                 ко П.А.

ности В-лимфоцитов сельскохо-                       цii: Москва,

зяйственных животных.                                     ВАСХНИЛ,

                                                             1992.

59. Определение функциональной         Друк.       Авторське            0.3

зрелости телят.                                                    свiдоцтво:

                                                             N 1753420                                                            вiд 8.04.

                                                             1992.

60. Влияние факторов аварии на Чер- Друк.     Матерiали                 0.1               Боечко Ф.Ф.

      нобыльской АЭС на защитные функ-         конференцii                                Мельник Т.А.

ции организма.                                              Фiзична ку-                                  Голод В.А.                                                          льтура та                                      Мироненко                                            здоровий                                       Г.Ю.,                                                     спосiб жит-                                   Илюха В.А.                                       тя.Виниця,    

                                                                        1993.

61. Влияние кратковременных холодо- Друк. Журнал:                    0.3

      вых воздействий в раннем пост-                 Иммуно-

натальном онтогенезе на клеточ-                гия.1992.

ный иммунитет половозрелых крыс.          N.2.

62. Влияние гипоксической гипоксии    Друк. Матерiали                 0.1              Мельник Т.А.

      на функции иммунной системы.                  конференцii                                 Юхименко

                                                      Фiзична ку-                                   Л.И.

 льтура та                                                                    здоровий спо­-

сiб життя.Ви­ —                                 

ниця,1993.

64.Индивидуальные особенности функ- Друк.     Матерiали             0.1 циональной активности нейтрофилов                     конференцii:

в динамике острой физической наг-                        Фiзична ку-

рузки.                                                                           льтура та

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

                                                           здоровий спо-­                                                              сiб життя.Ви­-                                                                       ниця, 1993.

65. Формирование реакции тимоцитов    Друк.       Журнал:         0.4

на факторы окружающей среды в                    Иммунология

раннем постнатальном онтогенезе.                  1994.-N.1.

66. Влияние минерало- и витаминоте-    Друк.        Матерiали       0.1                   Боечко Ф.Ф.

      рапии на функции иммунной систе-                   конференцii:                         Мельник Т.А.

мы у лиц, пострадавших вследст-                        Вторичные                           Юхименко Л.

вие аварии на ЧАЭС.                                             иммунодефи-                                                циты.Харь­-                                                                                                     ков.-1994.

67.Иммуно-тиреодные паралели у лиц Друк.          Матерiали           0.1              Голод В.А. пострадавших вследствие аварии                         конференцii:                         Черней В.П.

на ЧАЭС.                                                                 Вторичные

                                                               иммунодефи­-                                                    циты.-Харь­-                                                              ков.- 1994.

68. Тривалi змiни клiтинного iмунi-     Друк.           Журнал:             0.4

тету при дii стресу у раннiй                                  Фiзiологiч-

постнатальний перiод онтогене-                           ний журнал.-

зу.                                                                             1994.-Т.-40.-

                                                                N. 1.

69.Гiпоксична корекцiя вiддалено-      Друк.            Матерiали           0.1          Мельник Т.О.

     го впливу iонiзуючого випромi-                            XIY з’iз-                             Юхименко Л.I.

нення.                                                                       ду Украiн-                           Соколен-

                                                                ського фi-                            ко В.Л.

                                                               зiологiчно­-

                                                               го товарис-

­                                                               тва iм.I.П.

                                                               Павлова.-

                                                               Київ,1993.

70. Засiб реабiлiтацii функцiй iму-        Друк.            Патент на            0.5          Боечко Ф.Ф.

нноi системи у осiб, що зазна-                                винахiд:                              Мельник Т.О.

ли впливу факторiв аварii на                                  N 94076253

ЧАЕС.                                                                       вiд 15.07.

                                                               1994.

71. Immunomodulation of vitamin the-  Друк.                Матерiали           0.1           Boyechko F.

      rapy & normobaric hypoxia of                                    конференцii:                       Melnik T.

IgM, IgG, IgA effect on the pa-                                  ICACI XY-

tients who suffered from ioni-                                    EAACI-94.-

zing radiation.                                                             Stocholm.-

                                                              1994.

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

72. The state of T cell immunity of       Друк.              Матерiали        0.1             Socolenko V.L.

the patients who suffered at Ca-                                    конгресу:                           Buznitskaya O.

tastrophe in Chernobyl.                                                 10-th Int.

                                                                Congress of

                                                               Radiation

                                                               Research,

                                                               Wurzburg.

                                                               Germany.-

                                                               1995.

73. Влияние социальных и экологи-     Друк.          Матерiали          0.1               Боечко Ф.Ф.

ческих условий на защитные функ-                         конференцii:                       Соколенко В.Л.

ции орагнизма студентов.                                        Iдеали та сис-

                                                             тема цiнностей

                                                             молодi в умо-

                                                             вах становлення

                                                              Украiнськоi         дер­жавностi.-Терно­пiль.-1995.

75. Дипломна робота (Методичнi ре-   Друк.        Методичнi              2.2           Артюшен­ко

мендацii для студентiв факу-                                  рекоменда-                               О.Ф.

льтету фiзичного виховання).                                 цii:                                             Погрібний                                                                                                                  Переяслав-                             А.С.

                                                                Хмельниць-                   Мельник Т.О.

                                                         кий.- 1995.                                   

76. Вплив фiзичного навантаження на    Друк.     Матерiали                0.1         Боечко Ф.Ф.

стан iмунноi системи у студен-                               конференцii:                      Соколенко В.Л.

тiв, що зазанали впливу iонiзую-                            Фiзична куль-                     Бузницька О.М.

чого випромiнення.                                                   тура та здо-

ровий спосiб

                                                             життя.Вiницця.-

                                                              1995.

77. Стан iмунноi системи населення       Друк.      Матерiали               0.1         Боечко Ф.Ф.

Украiни пiсля 7-рiчноi дii фак-                                 конференцii:

торiв аварii на ЧАЕС.                                                Особливостi

                                                              формування

  та станов­лення психо­    фiзiологiч­них функцiй

                                                             в онтогенезi.-

                                                             Київ-Черкаси.-

                                                              1995.

78. Шляхи подолання академiчного стре- Друк.   Матерiали                    0.1

су у студентiв, що зазнали впливу                          конференцii:

факторiв аварii на ЧАЕС.                                         Чорнобиль:

№№ Найменування Характер праці Вихідні дані Обсяг др.арк. Співавтори

 

                                                               Екологiя,

природа i

суспiльс­тво.-

Умань. -1996.

79. Гiпоксична корекцiя вiддаленого       Друк.        Матерiали        0.1             Мельник Т.О. впливу iонiзуючого опромiнення на                     конференцii:

функцii iмунноi системи.                                       Чорнобиль:                                                     Екологiя,                                                                                                                       природа i                                                                                                                        суспiльство.-                                                           Умань.-1996.

80. Вплив факторiв аварii на Чорно-    Друк.               Матерiали             0.1           Боечко Ф.Ф. бильськiй АЕС на захиснi функцii                          конференцii:                          Боечко Л.О. органiзму.                                                                  Чорнобиль:                         Мельник С.Г.

                                                                 Екологiя,                                                                                                                  природа i                                                                                                            суспiльство.- 

                                                                  Умань:                                  

-1996.

81. Вплив факторiв аварii на ЧАЕС на    Друк.            Матерiали              0.1         Мельник С.Г.

 функцii iмунноi системи у осiб                                 конференцii:

з рiзним тиреоiдним станом.                                   Чорнобиль:

                                                         екологiя,

                                                                 природа та

                                                                 суспiльс-

  тво.-Умань.-

                                                                1996.

Рубрика: О себе | Добавить комментарий

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ( з 1996 року)

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ( з 1996 року)

82. Баєва О.В., Соколенко В.Л. Модифікації експресії СД3. СД4 та СД8-

    поверхневих маркерів мононуклеарами периферичної крові у осіб, що заз-

    нали впливу іонізуючого випромінення .-Укр.радіол.журн.1996.-№1.-С.59-

    61.

83.Боєчко Ф.Ф., Баєва О.В., Боєчко Л.О., Соколенко В.Л. Функції імунної системи у студентів факультету фізичної культури Черкаського держ-університету// В кн.: Фізична культура, спорт та здоров,я.- Черкаси-Переяслів-Хмельницький.-1996

84.Боєчко Ф.Ф., Баєва О.В., Боєчко Л.О., Соколенко В.Л. Вплив академічного

   стресу на функції имунної системи у студентів факультету фізичної культу-

ри.- В кн.: Адаптаційні можливості дітей і молоді.-Одеса.-1996.

85.Баєва О.В., Соколенко В.Л Вплив психоемоційного навантаженні на деякі показники імунної системи студентів.- В кн.: Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність.-Київ-Черкаси.-1997.

86. Bayeva O.V. Melnic S. Relationship immuno-thyroid in the people injured in the atomic accident in Chernobyl/- In: Biological Monitoring/- 1998/

87.Bayeva O.V., Boyechko F.F., Socolenko V.L. Evaluation of the lymphocyte   surface markers assays for accident in Chernobyl.-Biol.Monit.1-Finland.-1996.

88.Elena Bayeva Effect by the atomic Accident in Chernobyl on the immune system in Ukrainian people/-Textbook of the Second Epidemiology and Public Health Course.-Japan.1996.

89. E.V.Bayeva Effects by the atomic accident on the immune system in Ukraine people.- In: Global health in a changing environment.-Nagoya/-1996.-

90.Баєва О.В., Соколенко В.Л. Вплив психоемоційного навантаження на деякі показники імунної системи студентів, що пройшли курс гіпоксії та полівітамінотерапії.- В кн.: Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність ,-Київ-Черкаси.-1997.

91.Boyechko F.F., Bayeva E.V., Socolenko V.L. Effects of low doses ionizing radiation on the cellular immunity //Radiology 1997.-Immaging,Science & Oncology.- Birminham.-UK.-1997.-

92.Баева Е.В., Соколенко В.Л. Експрессия Т-клеточных  поверхностных маркеров лимфоцитами лиц, подвергшихся влянию малых доз радиации//Иммунология.-1998.-№3.-С.56-59.

93.Баева Е.В.,Соколенко В.Л., Базыка Д.А. Модификация экспрессии Т-клеточных активационных маркеров лимофцитами периферической крови лиц, проживающих на радиационно-загрядненных территориях .-Радиационная биология.Радиоэкология.-1998.-Т.38.вып.6.-С.869-874.

94.Баева Е.В.,Мельник С.Г., Хромяк В.Н. Влияние ионизирующего облучения на клеточный иммунитет- Физиология человека.-1998.-№1.-Т.24.

95.Баева  Е.В. Динамика формирования реакции иммунной системы на стресс в постнатальном онтогенезе.-В кн.:1 Національний конгрес України з імуно-логії,алергології та імунореабілітації.-Алушта.-Крим.-1998.

96.Баєва О.В., Мельник С.Г. Імунотеориоідні паралелі у осіб, що зазнали впливу факторів аварії на ЧАЕС.- В кн.- XY з,їзд Українського фізіологічного товариства .-Донецьк.-1998.

97.Е.В.Баева, Мельник Т.О., Мельник С.Г. Вплив нормобаричної гіпоксії на функції тиреоідної та імунної систем В кн.: Оротерапия.- Киев.-1998

98.Баєва О.В. з співавт. Спосіб реабілітації функцій імунної системи організ-му осіб, що зазнали дії факторів аварії на Чорнобильскій АЕС.- В кн.Сучасні інформаційні та енергозберигаючі технології життєзабезпечення людини.-Київ.1999.

99.БаєваО.В., Черній В.П. Організаційні і етико-правові аспекти аборту та репродуктивних технологій .-  Проблеми бізнесу .- 1999.

100.Bayeva O.V.,Vorona V.V. Modification T-lymphocytes markers axpression of people who dwell in radiation areas in Ukraine.- EAACI 2000/-Lisbon.-Portugal.-2000.

101.Баєва О., БужинО., Черній В. Основні принципи розробки бізнес-плану медичної установи.-Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2000.-№3.

102.Баєва О.В. Досвід задоволення потреб бізнес-спільноти України у фахівцях з менеджменту у медичному обслуговуванні.- В кн.-Розбудова менеджмент-освіти в Україні.-Київ.-2000.

103.Баева Е.В. Специфика медицинских услуг как маркетингового продукта.-

В кн: Труды филиала МГТУ им.Н.Э.Баумана в г.Калуге.-Калуга.-2000

104.Баєва О.В. з співавт. Показники клітинного імунітету у практично здоро-вих осіб, що зазнали впливу факторів аварії на ЧАЕС.- Імунологія і  алерголог.-2000.- № 2-3.

105.Баева Е.В. Маркетинг-план как звено реализации стратегии медицинс-кого учреждения. В кн.: Наука и предпринимательство .-Винница.-Мукачево.-2001.-С.113-117.

106.Bayeva O., Cherniy V., Vorona V. Activated naive CD4 (+) T lymphocytes in autoimmune thyroid disease of the patients injured in Atomic accident in Chernobyl.- In: XX Congress EAACI.- Berlin.- 2001.

107. Баєва О.В., Черній В.П. Досвід організації проходження наскрізної практики студентами спеціальності 7.050.201 «Менеджмент організацій» за спрямуванням «Менеджмент у медичному осблуговуванні»/ .-Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2001.-№3.

108.Баєва О.В., Черній В.П., Бужин О.А., Загоруйко Н.В., Ворона В.В.

     Практичная підготовка спеціалістів з менеджменту у медичному обслу-  говуванні/ В кн.: Розбудова менеджмент-освіти в Україні.-Київ.-2001.

109.Баєва О.В., Черній В.П., Бужин О.А.,  Ворона В.В. Спосіб підвищення резистентності організму осіб, які зазанали впливу факторів аварії на Чорнобільській АЕС/ Деклараційний патент на винахід .-40830А.-А61К35/74.-200063865.

110.Баєва О.В., Черній В.П.,  Ворона В.В, Загоруйко Н.В. Вплив факторів аварії на Чорнобильській АЕС на клітинний імунітет здорових осіб.-В кн.:Бізнес, екологія, здоров,я.-Донецьк.-2001.

111.Bayeva O., Cherniy V., Vorona V. Evaluation of naive CD4(+)lymphocyte levels as biomarkers of low dose radiation effects.-In: Int.Symp.on Biol.Monitor. in Occupan.and Environmental Health.- Canada.-2001

112. Баєва О.В. Типові патологічні процеси. Методичні рекомендації до написання   курсової роботи, ЧІУБ.- 1997.

113.Баєва О.В. Концепції сучасного природознавства .Методичні вказівки.-ЧІУ.-1999.

114..Баєва О.В.  Етико-правові аспекти менеджменту медичного обслугову-вання, -Методичні вказівки.ЧІУ.-1999.

115.Баєва О.В. з співавт. Програма та методичні вказівки до кваліфікаційно-го іспиту рівня «бакалавр» спеціальності «Менеджмент організацій» за про-фесійним спрямуванням «Менеджмент у медичному обслуговуванні» ЧІУ.-2000

116. Баєва О.В., Бужин О.А. Теоретична медицина .Методичний по-сібник.-ЧІУ.-2000

117.Баєва О.В. Методичні вказівки до написання дипломної роботи з спеціальності «Менеджмент організацій» за професійним спрямуванням «Менеджмент у медичному обслуговуванні».-ЧІУ.-2000.

118.Баєва О.В.  Менеджмент у медичному обслуговуванні.Частина 1 Етико-правові аспекти менеджменту у медичному осблуговуванні. Методичний посібник.-ЧІУ.-2000.

119.Баєва О.В. Біоетика з основами медичної деонтології ,Хрестоматія.-ЧІУБ.-1997.

120.Баєва О.В. Етико-правові аспекти менеджменту у медичному обслуго-вуванні. Курс лекцій. ЧІУБ.-1998.

121.Баєва О.В.Імунологія. Курс лекцій.- 1998.

122.Баєва О.В. з співавт. Програма та методичні вказівки до кваліфікаційного іспиту рівня «спеціаліст» спеціальності «Менеджмент організацій» за про-фесійним спрямуванням «Менеджмент підприємств і організацій в галузі охорони здоров,я» ЧІУ.-2001

123.Баєва О.В.,Загоруйко Н.В. Управління персоналом.-Методичний посібник.-Черкаси.-ЧІУ.-2002.

124. Баєва О.В.Концептуальні засади підготовки фахівців для галузі страхової медицини.-В кн..: Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування.-Ірпінь.-2001.-С.11-16.

125. Bayeva O.V. Health Consequences of the Chernobyl Accident in Ukraina.-В кн..: Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці.-Черкаси.-2002.-С.4-5.

126.Баєва О.В., Радомська С.А. Аналіз управління персоналом у Миргородській ЦРЛ Полтавської області.-В кн..: Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці.-Черкаси.-2002.-С.12-14.

127. Баева Е.В., Соколенко В.Л. Влияние экзогенных факторов среды на иммунный статус клинически здорового населения Украины.-В кн..:Управління активними системами в бізнесі, освіті, техніці.-Черкаси.-2002.-С.14-16.

128. Баєва О., Бужин О., Джулай О., Черній В. Трансформація стратегічних підходів до підготовки управлінців/Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2002.-№1.-С.368-370.

129. Баєва О.В. Формування основних напрямів вимог до забезпечення навчального процесу підготовки спеціалістів за напрямом 0502 “Менеджмент”//Менеджер.Вісник Донецької державної академії управління.-2002.-№5(21).-С.229-231.

130. Баева Е.В., Соколенко В.Л.  Модификация экспрессии Т-клеточных поверхностных маркеров лимфоцитами периферической крови лиц, подвергшихся воздействию малых доз радиации.- В кн.: Актуальні питання сучасної медичної допомоги населенню.- Чернівці.- 2003.

131.Баєва О. Формування напряму та стратегії підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я//Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2003.-№1.-С.233-236.

132. Баєва О.В. Впровадження міжнародного досвіду при підготовці фахівців з медичного та фармацевтичного менеджменту// В кн..: Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Освітній вимір. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Полтава: ПУСКУ, 2004.- С.21-23.

133. Баєва О.В. Чоловік та жінка : Два полюси в кадровому менеджменті// Персонал. — 2004.-№ 9 ,- С. 74-78.

134. Баєва О.В. Аналіз системи маркетингових комунікацій на фармацевтичному ринку України// В кн..:  Маркетинг і логістика в системі менеджменту. Тези доповідей 5 Міжнародної науково-практичної конференції. — Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004.- С.8-10.

135. Баєва О.В. Аналіз досвіду підготовки фахівців із медичного та фармацевтичного менеджменту// В кн..: Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, К.: 2005.- С.16-21

136. Баєва О.В. Формування відповідності систем контролю якості знань студента за національною системою та за шкалою ECTS// В кн..: Менеджмент та бізнес-освіта України в глобальному конкурентному середовищі.- К.: НМЦ “Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні”.-2005.-С.44-54

137. Баєва О. Індивідуально-типологічний підхід у виявленні потреб людини як базисна основа мотивації//Персонал.-2005.-№ 9.-С.81-84

138. Баєва О. Впровадження європейського досвіду при підготовці менеджерів для галузі охорони здоров’я//  В кн..: Болонський процес: реалізація положень булонської декларації в системі вищої освіти України.- К.:МАУП, 2006.- С. 143-150

139. Баєва О.В. Концептуальні засади підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я // Вісник Хмельницького національного університету.- 2005.- № 4.- Ч. 2.- Т. 3. – С. 21‑25.

140. Баєва О.В. Специфіка конкурентних відносин в галузі охорони здоров’я // В кн.: «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні»: Зб.матер.Всеукраїнської наук.-практ.конф. – К.:  МАУП, 2006.-С.163-167.

141. Баєва О.В. Передмова // В кн.: «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні»: Зб.матер.Всеукраїнської наук.-практ.конф. – К.:  МАУП, 2006.-С. 7-9.

142. Баєва О.В. Концептуальні засади підготовки фахівців з медичного та фармацевтичного менеджменту // В кн.: «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні»: Зб.матер.Всеукраїнської наук.-практ.конф. – К.:  МАУП, 2006.-С. 10-16.

143.Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Менеджмент” ( для бакалаврів, напряму підготовки 0501 “Економіка і підприємництво”).-К.:МАУП, 2005.- 20 с.

  1. Баєва О.В. Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт студентами спеціальності “Менеджмент організацій” спеціалізації «Медичний та фармацевтичний менеджмент» ( освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст”).-К.:МАУП, 2005.- 31 с.
  2. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту” ( для бакалаврів напряму підготовки 0502 “Менеджмент”).-К.:МАУП, 2005.-22 с.
  3. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Організаційно-правові засади охорони здоров’я ( для бакалаврів, спеціалістів).- К.:МАУП, 2005.- 24 с.
  4. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Менеджмент” ( для бакалаврів напрямів підготовки 0304”Міжнародні відносини”, 0401 “Психологія”, 0402 “Соціологія”, 0403 “Політологія”, 0601”Право”).- К.: МАУП, 2005.- 23 с.
  5. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” ( для бакалаврів, спеціалістів).-К.-МАУП, 2005.- 22 с.
  6. Баєва О.В. Програма науково-дослідної та педагогічної практики студентів спеціальності “Менеджмент організацій” ( спеціалізація “Медичний та фармацевтичний менеджмент”; освітньо-кваліфікаційний рівень : магістр).- К.-МАУП.- 2005.- 26 с.
  7. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Підприємництво в охороні здоров’я ( для бакалаврів, спеціалістів).-К.-МАУП, 2005.- 27 с.
  8. Баєва О.В. Програма переддипломної практики студентів спеціальності “Менеджмент організацій” (спеціалізація “Медичний та фармацевтичний менеджмент”; освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст).- К.-МАУП.- 2005.- 24 с.
  9. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни  “Технологій виробництва послуг в охороні здоров’я” ( для бакалаврів, спеціалістів).- К.: МАУП, 2005.- 24с.
  10. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Управління бізнесом у фармації” ( для бакалаврів, спеціалістів).- К.:МАУП, 2005.- 24с.
  11. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Санітарно-епідеміологічне забезпечення роботи установ охорони здоров’я” ( для спеціалістів).-К.:МАУП, 2006.- 26 с.
  12. Баєва О.В. Фізіологічні засади інтерактивних методів навчання менеджменту//Персонал.-2006.- № 7.-С.72-75.
  13. Баєва О.В., Новальська Н.І., Ангелова В.І.  Практичні аспекти  менеджменту: Навч.-практ. Посіб.-К.: МАУП, 2006.-Ч.1.- 172 с.
  14. Практикум з менеджменту: Навч. посібник/ О.В.Баєва, Н.І. Новальська, Л.О. Згалат-Лозинська, Г.П. Лайко; За ред. О.В. Баєвої.- К.: МУАП, 2006.- Ч.2.- 178 с.
  15. Баєва О.В. Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт студентами спеціальності “Менеджмент організацій” спеціалізації ”Медичний та фармацевтичний менеджмент”( освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”).-К.:МАУП, 2006.- 31 с.
  16.  Баєва О.В. Біологічні засади влади і лідерства. Початок // Персонал .- 2006.-№ 11.
  17. Баєва О.В. Біологічні засади влади і лідерства. Продовження // Персонал .- 2006.-№ 12
  18.  Баєва О.В. Контроль // В кн..: Управління трудовими ресурсами ( Понятійно-термінологічний словник).-К.:МАУП, 2006.- С. 197
  19. Баєва О.В. Конфліктна ситуація // В кн..: Управління трудовими ресурсами ( Понятійно-термінологічний словник).-К.:МАУП, 2006.- С. 199-200
  20. Баєва О.В. Менеджменту методи // В кн..: Управління трудовими ресурсами ( Понятійно-термінологічний словник).-К.:МАУП, 2006.- С. 225-226.
  21. Баєва О.В. Організаційний розвиток // В кн..: Управління трудовими ресурсами ( Понятійно-термінологічний словник).-К.:МАУП, 2006.- С. 282
  22. Баєва О.В. Організаційні зміни // В кн..: Управління трудовими ресурсами ( Понятійно-термінологічний словник).-К.:МАУП, 2006.- С. 282-283
  23. Баєва О.В. Основи менеджменту охорони здоров’я: Навч.-метод.посібник.- К.: МАУП, 2007.-328 с.
  24. Управління підприємницькою діяльністю в галузі охорони здоров’я: Кол.моногр. За ред.. О.В.Баєвої, І.М.Солоненка.- К.- МАУП, 2007 .-376 с.
  25. Баєва О.В. Інформаційні технології  в управлінні інформаційним забезпеченням медичної галузі України // В кн.: Проблема  ефективності використання наукових інформаційних ресурсів в охороні здоров΄я та інші проблеми медичного наукознавства. Мат. Наук.-практ. конференції, м. Івано-Франківськ, 2007 ( ред.. Уварено А.Р. Чебан В.І., Нейко Є.М.).-К., 2007.-С. 17-19.
  26.  Баєва О.В. Аналіз соціально-економічного досвіду із запровадження страхової медицини// Персонал.- 2007.- №3.- С.72-76.
  27. Баєва О.В. Аналіз портфелю продукції. В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 21-22.
  28. Баєва О.В. Аналіз стратегічний В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 23-24.
  29. Баєва О.В. Етапи контролювання В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 139
  30. Баєва О.В. Життєвий цикл продукції В кн.: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 145-146
  31. Баєва О.В. Конкуренти  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 222
  32. Баєва О.В. Методи менеджменту В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 306
  33. Баєва О.В. Методи менеджменту економічні.  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 306-307
  34. Баєва О.В. Методи менеджменту організаційно-розпорядчі.  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 307-308
  35. Баєва О.В. Методи менеджменту соціально-психологічні. В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 308-309
  36. Баєва О.В. Модель менеджменту західноєвропейська.  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 336-337.
  37. Баєва О.В. Опір змінам. В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 380
  38. Баєва О.В. Організаційний розвиток В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С.386-387
  39. Баєва О.В. Організаційні зміни.  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 387
  40. Баєва О.В. Планування види. В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 424-425.
  41. Баєва О.В. Портфель стратегічний. В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С.457-458.
  42. Баєва О.В. Середовище організації внутрішнє. В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 526
  43. Баєва О.В. Середовище організації зовнішнє.  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С.527
  44. Баєва О.В.  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С.
  45. Баєва О.В. Товариство з додатковою відповідальністю. В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С. 639-640
  46. Баєва О.В. Товариство з обмеженою відповідальністю.  В кн..: Менеджмент: Понятійно-термінол.слов.\За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого, О.В.Антонюка, В.П.Сладкевича.-К.: МАУП, 2007.- С.640-642.
  47. Баєва О.В. Case-study  як форма інтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальні принципи організації та проведення практичних занять (початок)// Персонал.- 2007.-№ 5.- С. 72-75
  48. Баєва О.В. Case-study  як форма інтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальні принципи організації та проведення практичних занять (закінчення)// Персонал.- 2007.-№ 6.- С. 70-73
  49. Баєва О.В., Новальська Н.І., Згалат-Лозинська Л.О. Основи менеджменту: практикум: Навч. Посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2007.- 524 с.
  50.  Баєва О.В. Медичний та фармацевтичний менеджмент .- В кн..: Менеджмент: Навч. Посібник/ За ред.. Г.В.Щокіна, М.Ф.Головатого.-К.: МАУП.-2007.- С. 252-267.
  51. Баєва О.В. Біологічне обґрунтування використання інтерактивних методів навчання при підготовці фахівців з менеджменту // В кн..: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні».- К.:МАУП, 2007.- С. 191-196
  52. Баєва О.В. Аналіз українського досвіду підготовки управлінських кадрів для медичного бізнесу // В кн..: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні».- К.:МАУП, 2007.- С. 382-390
  53. Баева Е.В. Концептуальные принципы формирования системы экологического менеджмента // В кн..: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні».- К.:МАУП, 2007.- С. 443-448
  54. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Менеджмент” (для бакалаврів). – К.: МАУП, 2007. – 16 с.
  55. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Організаційно-правові засади менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів). – К.: МАУП, 2007. – 20 с.
  56. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів). – К.: МАУП, 2007. – 17 с.
  57. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Основи менеджменту” (для бакалаврів). – К.: МАУП, 2007. – 16 с.
  58. Баєва О.В., Новальська Н.І.  Навчальна програма дисципліни «Підприємництво в охороні здоров’я». ― К.: МАУП, 2007. –  21 с.
  59. Баєва О.В.   Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Основи менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів).- К.: МАУП, 2007.- 44 с.
  60. Баєва О.В.   Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Оцінка медичного бізнесу та управління проектами” (для магістрів).- К.: МАУП, 2007.- 34 с.
  61. Баєва О.В.   Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів з дисципліни “Соціальна медицина ” (для бакалаврів).- К.: МАУП, 2007.-   29с.
  62. Баєва О.В.   Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Управління проектами в сфері медицини та фармакології” (для магістрів).- К.: МАУП, 2007.- 55 с.
  63. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни «Соціальна медицина». ― К.: МАУП, 2007. – 16 с.
  64. Баєва О.В. Навчальна програма дисципліни “Оцінка медичного бізнесу та управління проектами”. ― К.: МАУП, 2007. –  22 с.
  65. Баєва О.В. Методичні рекомендації щодо забезпечення  самостійної роботи студентів “Організаційно-правові засади менеджменту охорони здоров’я” (для бакалаврів, спеціалістів). – К.: МАУП, 2007. – 42 с.
  66. Баєва О.В.   Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Державна політика в галузі охорони здоров’я” (для бакалаврів).- К.: МАУП, 2007.-  35 с.
  67. Баєва О.В.   Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Інформаційне забезпечення діяльності в охороні здоров’я” (для бакалаврів).- К.: МАУП, 2007.- 33 с.
  68. Баєва О.В.   Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни “Медичний та фармацевтичний менеджмент” (для спеціалістів, магістрів).- К.: МАУП, 2007.- 34 с.
  69. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: // Персонал.- 2007.- № 9.- С.76-81.
  70. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми біологічних (базових) потреб// Персонал.- 2007.- №11-12.- С.88-95.
  71. Баєва О.В.  Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсової роботи з дисципліни «Медичний та фармацевтичний менеджмент» К.: МАУП, 2007.-  28 с.
  72. Баєва О.В.   Організаційно-економічні засади управління туристично-рекреаційними комплексами// В кн.: Индустрия гостеприимства в странах Европы.- Симферополь: Издательский центр Крымского института бизнеса, 2008.- С. 14-16
  73. Баєва О.В. Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми розвитку мотивацій// Персонал.- 2008.- №1.- С.14-21.
  74. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2008.- 640 с.
  75. Баева Е. Психофизиологические принципы интерактивных методов обучения// В кн.: Болонський процес: перспективи розвитку вищої освіти України, К.: ДП «Видавничій дім «Персонал».- 2008.-С. 141-148.
  76. Баєва О.В. Аналіз вітчизняного досвіду і перспективи формування підготовки менеджерів для медичного та фармацевтичного бізнесу // В кн.: Економічне зростання України: стратегічні напрями і тактичні заходи, К.: ДП «Видавничій дім «Персонал».- 2008.-С. 280- 288.
  77. Баєва О.В. Тенденції розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності в умовах фінансової нестабільності// Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки.- 2009.-. Випуск 147.- С. 3-5
  78. Баєва О.В. Психофізіологічні та соціобіологічні аспекти кризи //Персонал.- 2009.-№ 2
  79. 222.    Баєва О.В. Аналіз досвіду використання інтерактивних навчальних посібників при підготовці фахівців з менеджменту. Науково-практична конференція «Інформаційне забезпечення навчального процесу у Вищій школі»,-Одеса.-2007
  80. Баєва О. В. Менеджмент організацій: медичний та фармацевтичний менеджмент: навч. посіб./ [Баєва О. В.]. — К.: ВД «Персонал», 2009. — 336 с. –
  81. Баєва О.В. Формування державних вимог до організаційної компетентності менеджерів підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я//Економіка і держава.-2010.-№ 3 .-С.89-92

225. Баєва О. В Тенденції розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності в умовах фінансової нестабільності/ Баєва О.В.// е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку»  Шлях доступу: http://www.intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_arhiv_pn_n1_2009_st_8/

Рубрика: О себе | Добавить комментарий

Тенденції розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності в умовах фінансової нестабільності

 

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НЕДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Опубліковано: Баєва О.В. Тенденції розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності в умовах фінансової нестабільності// Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки.- 2009.-. Випуск 147.- С. 3-5

Баєва О.В. Тенденції розвитку вищих навчальних закладів недержавної форми власності в умовах фінансової нестабільності. Аналізуються питання функціонування вищих навчальних закладів недержавної форми власності в сучасних умовах. Визначено основні чинники їх конкурентоздатності та тенденції розвитку.

Ключові слова: вищий навчальний заклад недержавної форми власності, конкурентоспроможність, управління навчальним закладом.

Баева Е.В. Тенденции развития высших учебных заведений негосударственной|не-государственной| формы собственности в условиях финансовой нестабильности. Анализируются вопросы функционирования высших учебных заведений негосударственной|не-государственной| формы собственности в современных условиях. Определені основные факторы их конкурентоспособности и тенденции развития.

Ключевые слова: высшее учебное заведение негосударственной|не-государственной| формы собственности, конкурентоспособность, управление учебным заведением

Baeyva О.V. Progress of higher|excelsior| educational establishments of non-state pattern|form,shape| of ownership trends in the conditions of financial|cost| instability. The questions of functioning of higher|excelsior| educational establishments of non-state pattern|form,shape| of ownership are analysed|assaid| in modern terms. Certainly|definite| basic|main| factors of their competitiveness and progress trend.

Keywords: higher|excelsior| educational establishment of non-state pattern|form,shape| of ownership, competitiveness, management educational establishment

Структура вітчизняної освіти розбудована та функціонує відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями. На сьогодні в Україні створена  альтернативна система вищих навчальних закладів, які засновані на недержавній формі власності. Така система суттєво розширює можливості молоді здобути вищу освіту за спеціальностями гуманітарного профілю з урахуванням потреб ринкової економіки  [5].  Розвиток ринкових відносин обумовив виникнення освітніх закладів недержавної форми власності, в першу чергу там, не освітній ринок незабезпечений або недостатньо забезпечений державними навчальними закладами.

В середні 90-х років вищі  навчальні заклади недержавної форми власності змогли продемонструвати свою гнучкість в орієнтуванні на потреби ринку праці та високоякісну підготовку фахівців, утвердили себе на ринку освітніх послуг  [3, 7]. Введення системи державного контролю якості освіти у вигляді ліцензування та акредитації, а згодом економічна криза 1998 року, були саме тим фільтром, який залишив на освітньому ринку тільки конкурентоспроможні вищі навчальні заклади недержавної форми власності.

Вищі навчальні заклади недержавної форми власності мають ряд  загальних особливостей, що дають їм можливість конкурувати на освітньому ринку :

  • Мобільний підхід до формування  організаційної структури ВНЗ: відкриття відділів реклами та маркетингу, департаментів із працевлаштування студентів, можливість відкриття нових кафедр до початку процесу ліцензування тієї чи іншої спеціальності. Вищий навчальний заклад як «освітянсько-комерційна фірма» стає ближчим до «споживача»[6].
  • Мобільність у відкритті нових структурних підрозділів та відповідного штатного розкладу наблизило вищі навчальні заклади недержавної форми власності до реалізації принципу безперервної освіти. Не тільки МАУП, але й багато інших приватних ВНЗ починають надавати освітні послуги за принципом безперервності: дитячий садок — ліцей – технікум – академія – аспірантура – докторантура.
  • Адаптивність до дискримінаційних тенденцій  на регіональному і  державному рівнях: пенсійне забезпечення викладачів, статус студента державного і недержавного вузу, погрози про закриття,  відмови від працевлаштування випускників тощо [2].
  • Мобільна система ціноутворення: можливість введення знижок на навчання при вступі на другу вищу освіту, при продовженні навчання на більш високому освітньо-кваліфікаційному рівні. В МАУП, наприклад, при врученні першого диплому (навіть випускникам ліцей або технікуму) надається картка випускника МАУП. За цією карткою випускник має 10% знижки при навчанні за ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст», «Магістр», при вступі в  аспірантуру та докторантуру. До цього ж цією карткою можуть користуватись не тільки сам випускник, проте й члени його родини. Тому за 20 років існування МАУП ми почали навчати вже дітей наших випускників. Знижки на навчання надаються також переможцям предметних олімпіад, вони діють в книжковій мережі магазинів «Бібліон», в кафе та ресторанах, тощо. Проведення Днів відкритих дверей, починаючи з лютого місяця надає абітурієнтам можливість сплачувати навчання із 5 – 15% знижкою від суми першого внеску, а навчальному закладу – попередню оплату за навчання.
  • Мобільна система мотивації праці персоналу: можливість введення соціальних бонусів, оплати лікувальних, додаткової соціальної допомоги при лікуванні співробітника або члена родини, дні народженні, при  народженні дитини або похованні члена родини, тощо.

Процес євроінтеграції передбачає створення загальноєвропейського освітнього і наукового простору на основі розроблення єдиних критеріїв і стандартів у галузі освіти та науки з метою визнання періодів та термінів підготовки фахівців з вищою освітою, що сприятиме співробітництву між вищими навчальними закладами Європи, мобільності викладацького складу та студентів [1].

У рамках Болонського процесу формується Європейський простір вищої освіти, що визначений географічними та інституційними нормами Європейської культурної конвенції. Болонський процес передбачає структурне реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміну освітніх програм і проведення необхідних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Ряд вищих навчальних закладів недержавної форми власності вже перейшов до видачі паралельно з дипломами державного зразка дипломів Європейського зразка [4]. Міжрегіональна Академія управління персоналом є членом Європейської асоціації університетів безперервної освіти (Брюссель) та Міжнародної Кадрової Академії, яка входить в Європейську мережу національних інформаційних центрів за академічним визнанням та мобільністю Ради Європи ЮНЕСКО. МАУП отримала міжнародну акредитацію на право видавати дипломи про вищу освіту, оформлені згідно з Конвенцією Ради Європи ЮНЕСКО. Академія, атестована Міжнародною атестаційною радою, до складу якої входять представники шести держав (Росія, Білорусія, Україна, Італія, Німеччина, США), щодо відповідності її навчальних планів та програм до рекомендацій ЮНЕСКО. Спільно з Міжнародним відкритим університетом (США) в академії створена докторантура. Її випускники отримують диплом доктора філософії, а також докторів наук відповідно до міжнародних норм [6].

Конкурентоспроможність вищих навчальних закладів недержавної форми власності насамперед залежить від впровадження в навчальний процес унікальних, інноваційних, креативних елементів. З цією метою  бачиться за доцільне:

  1. Відкриття власних підприємств або залучення до навчального процесу підприємств та організацій відповідного спрямування не тільки для проходження практичної підготовки, проте й проведення аудиторних занять (в першу чергу практичних) за допомогою відкриття навчальних лабораторій на підприємствах і таким чином забезпечити фактичні потреби в кваліфікованих знаннях і навичках.
  2. Виконання ролі установ з підвищення професійної кваліфікації. Діяльність організацій професійної освіти в цьому напрямку повинна здійснюватися на основі вивчення досвіду розвинутих країн у тісній взаємодії з роботодавцями для підвищення ефективності професійної підготовки кадрів і збалансованості потреби попиту та пропозиції на ринку праці.
  3. Впровадження в начальний процес сучасних технологій, які надали б можливість наблизити навчання до місця проживання студента. З такою метою  вже в багатьох вищих навчальних закладах використовується дистанційне навчання до допомогою Інтернет — технологій. Проте, таку форму навчання потрібно закріпити законодавчо. Оскільки дистанційну форму навчання першими широко почали запроваджувати саме навчальні заклади недержавної форми власності, то бажано було б отримати відповідне  державне замовлення на відпрацювання технологій та  ліцензійних вимог.

МАУП, як вищий навчальний заклад, який має велику кількість регіональних і міжнародних структурних підрозділів вже третій рік впроваджує систему Телеуніверситету. За допомогою цієї технології лекція транслюється на кілька регіональних підрозділів. Студенти з різних маленьких міст України можуть  не тільки послухати та законспектувати лекцію столичного професора, але й задати йому питання.

Успішна взаємодія з соціальними партнерами дозволить вирішувати проблеми працевлаштування випускників, забезпечувати контроль за якістю їхньої підготовки, прогнозувати потребу у фахівцях певних професій, удосконалювати зміст професійних програм відповідно до вимог сучасного виробництва [8].

Можна зробити загальний висновок: чинники та умови, які обумовлюють надання освітніх послуг ВНЗ недержавної форми власності, тісно пов’язані з глибинною суттю державної політики й вимагають громадської підтримки не лише у формі заяв, дій та коштів, але й відповідних змін у законодавстві (зокрема щодо акредитації, оподаткування), концептуальних засадах державної освітньої політики.


Література:

  1. Андрущенко В. Модернізація вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Освіта. — 2004. — № 23. — 12–19 травня.
  2. Головатий М.Ф Приватна школа як соціальний інститут: особливості становлення та розвитку в Україні  // Педагогіка і психологія. — 2002.-N3.
  3. Каленюк І. Приватний сектор вищої освіти України: тенденції розвитку   в світовому контексті трансформаційних процесів//Вища освіта Украйни.-2002.- № 2.- С.24
  4. Корсак К. В. Світова вища освіта. Порівняння і визначення закордонних кваліфікацій і дипломів: Монографія / За ред. Г. В. Щокіна. — К.: МАУП — МКА, 1997.
  5. Кремень В. Проблеми і завдання національної освіти в контексті Європейської та Євроатлантичної інтеграції// В кн. «Проблеми Європейської та Євароатлантичної інтеграції України: освітній вимір».Полтава.-2004.- С. 4-10.
  6. Найдьонов І.М. Вища освіта в Україні: європейський вибір, культурологічні парадигми // Персонал.-2005.-№1
  7. Сафонова В. Вища освіта в Україні6 необхідність наукового бачення основних напрямів її  розвитку// Вища освіта України.- 2003.- № 2.- С. 41
  8. Сидоренко О.Л. Приватна вища освіта: шляхи України у світовому вимірі. – X.: Основа, 2000. – 256 с.

 

 

 

Рубрика: Статьи | Добавить комментарий

Формування відповідності систем контролю якості знань студента за національною системою та за шкалою ECTS

ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТА ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ТА ЗА ШКАЛОЮ  ECTS

Опубліковано: Баєва О.В. Формування відповідності систем контролю якості знань студента за національною системою та за шкалою ECTS// В кн..: Менеджмент та бізнес-освіта України в глобальному конкурентному середовищі.- К.: НМЦ “Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні”.-2005.-С.44-54

О.В.Баєва. Міжрегіональна академія управління персоналом

Резюме. Формування єдиної  європейської зони вищої освіти має відбутися при наявності  різноманітних систем оцінювання. Україна має вітчизняну систему оцінки якості знань студента, яка має розвиватись та вдосконалюватись. Болонський процес має стати фактором інтеграції України у європейський освітній простір. Проте, принциповим  питанням є збереження  багаторічного досвіду української вищої школи. 

 

                Розвиток вищої освіти потребує, щоб Європейські вищі навчальні заклади мали можливість діяти відповідно до керівного принципу автономії у поєднанні з відповідальністю [1]. Згідно з пріоритетами та принципами, визначеними при заснуванні в Саламанці Асоціації європейських університетів, вищі навчальні заклади мають  мати академічну свободу. Тобто, університети повинні мати право формувати свою стратегію, вибирати свої пріоритети в навчанні й провадженні наукових досліджень, профілювати свої програми й встановлювати критерії для прийому професорів і студентів. Зона європейської вищої освіти потребує будівництва на основі цінностей академічної суті для того, щоб відповідати очікуванням партнерів, тобто, на демонстрації якості. Дійсно, оцінка якості повинна враховувати мету та місію інститутів та програм. Вона потребує балансу між нововведеннями й традиціями, економічними перевагами та економічною необхідністю, логічною структурою викладання навчальних дисциплін та свободою вибору студентів.

Згідно Комюніке  “До зони європейської вищої освіти”, прийнятого  на зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту  в м. Празі  19 травня 2001 року, для більшої гнучкості в процесах навчання й одержання кваліфікації необхідне встановлення загальних наріжних каменів кваліфікацій, підтриманих кредитною системою типу  ECTS або інший ECTS – сумісною системою, що забезпечує як диференційно-розрізнювальну, так і нагромаджу вальну функції [2].  Разом із взаємно визнаними системами забезпечення якості це забезпечить полегшення доступу студентів до європейського ринку праці, розширять сумісність, привабливість і конкурентоспроможність європейської вищої освіти.

Результати іспитів та заліків як правило визначаються в оцінках.  Формування єдиної  європейської зони вищої освіти має відбутися при наявності  різноманітних систем оцінювання [3]. Тому, питання пере зарахування оцінок має стати однією з принципових проблем, з якими можуть зустрітись вищі навчальні заклади та студенти – учасники ECTS.

Передбачається, що шкала ECTS представляє додаткову інформацію до оцінки закладу, а не замінює оцінку, прийняту за національною системою оцінювання.  Концепція “полегшеної шкали оцінювання” має за мету полегшене оцінювання знань студентів, яке повинно бути зрозумілим всім  вищім навчальним закладам Європи. Таким чином, через шкалу ECTS   можливо швидко та  без зайвих зусиль перевести оцінки одного навчального закладу  в оцінку іншого навчального закладу, який розташований в іншій країні та використовує свою національну систему оцінювання. Проте, проблема не оцінці як такій, а в тому, щоб підняти рівень організації навчання, вимогливості викладача до студента. Якщо до цього додати  кредитно-модульну систему навчання, то безумовно, треба максимально підвищувати вимоги до якості викладання, і бути набагато вимогливішими до студента, до кожного , хто здобуває знання [4].

                 В даній роботі викладено досвід  формування системи контролю знань студента з навчальної дисципліни “Основи менеджменту”. При підготовці програми ми виходили з принципу, що навчання має передбачати два етапи : етап засвоєння знань та етап їх застосування. Студенти на лекціях та в процесі самостійної роботи отримують необхідний обсяг теоретичної змістовної інформації. Потім ці знання  мають поглиблюватись на групових чи індивідуальних заняттях, шляхом виконання вправ, що  мають полегшувати засвоєння  окремих змістовних модулів [5].

                 Основними методами та засобами навчання  при опануванні студентами теоретичного матеріалу є  лекції,  в яких викладення теоретичного матеріалу поєднується з навчальною бесідою, метою якої є переважне використання діалогу зі студентами та використання теоретичних і практичних знань, здобутих на попередніх навчальних дисциплінах та змістовних модулях  з Основ менеджменту. Впродовж практичних занять використовуються наступні методи за засоби підготовки:

  • дискусії, з метою спільного опрацювання теоретичним  матеріалом. Виступаючи по серзі в ролі слухача або доповідача студенти мають обговорювати певну теоретичну  тему і збагачують її власними знаннями та досвідом [4];
  • рольові ігри, які дозволяють створити ситуацію діалогу між партнерами, що дотримуються різних поглядів та думок. Завдяки цьому студенти знайомляться з мотивами та засобами мислення іншої сторони, навчаючись розуміти їх. Цей засіб має формувати у майбутнього менеджера почуття емпатії до колег, ділових партнерів та інших;
  • ситуаційні вправи, основною метою яких є поглиблення та застосування на практиці засвоєного теоретичного матеріалу. Вправи мають використовуватись як для індивідуальної роботи, так і для роботи у малих групах. Завдяки ситуаційним вправам мають розвиватись навички співпраці в складі єдиної команди, обміну думками та взаємозбагачення шляхом дискусії. Після завершення аналізу конкретної ситуаційної вправами організується презентація підсумків цієї роботи й обговорення   зі всіма студентами групи.

Контроль знань студентів відбувається за результатами оцінювання теоретичних знань та практичних навичок протягом обох навчальних семестрів за результатами:

  • усних відповідей на  практичних заняттях;
  • тестування;
  • участі в проблемних лекціях;
  • розв’язання ситуаційних та розрахунково-аналітичних задач;
  • обговорення конкретних ситуацій;
  • контролю поточної самостійної роботи;
  • виконанню наскрізного модульного  (творчого) завдання;
  • атестацій;
  • іспиту.

Курс “Основи менеджменту” передбачає   застосування декількох форм  контролю знань студентів:

  • поточний контроль – передбачає виконання навчальної програми з дисципліни, як в аудиторний, так і в поза аудиторний час, передбачений для самостійної роботи студентів та індивідуально-консультативної роботи з викладачем. Кожне опитування, тестування, робота на практичних заняттях, виконання домашньої самостійної роботи оцінюється за відповідними критеріями за п’ятибальною системою.
  • рубіжний контроль передбачає застосування модульного контролю. В навчальному курсі  “Основи менеджменту” передбачено три модульних контролі. Модульний контроль представляє собою тестування або захист малими групами наскрізного творчого модульного завдання. Час та місце проведення модульного контролю визначається деканатами .

n       Перший модуль “Поняття та сутність менеджменту. Організація як суб’єкт управління” оцінюється за результатами тестування.

n       Другий модуль “Функції та методи менеджменту” оцінюється за результатами наскрізного модульного завдання.  Академічна група  має поділятись на малі групи, кожна з яких має виконати, оформити та захистити модульне ситуаційне завдання.

n       Третій модуль “Керівництво як об’єднувальна функція менеджменту” оцінюється за результатами наскрізного модульного завдання.  Академічна група  має поділятись на малі групи, кожна з яких має виконати, оформити та захистити модульне ситуаційне завдання.

  • підсумковий контроль – іспит. Оцінюється комплексно за результатами відповідей на  теоретичні питання та  вирішення ситуаційної задачі  з екзаменаційного білету.

При контролі знань студентів застосовується національна система оцінювання за п’ятибальною системою.

Участь в дискусіях та обговорення теоретичних питань та робота на практичних заняттях оцінювання здійснюється за такими критеріями:

“Відмінно” — відповіді студентів виявляють всебічні і системні знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури, чітке володіння понятійним апаратом, уміння застосовувати знання для аналізу конкретних управлінських ситуацій. Відповіді характеризуються творчим підходом.

“Добре” — відповіді студентів виявляють всебічні і системні знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури, чітке володіння понятійним апаратом, уміння застосовувати знання для аналізу конкретних управлінських ситуацій. Недоліком аналізу можливе застосування недостатньої об’єктивності, незначні помилки, помилки незначного рівня або мінімальна кількість значних помилок.

“Задовільно” — відповіді студентів виявляють знання основного програмного матеріалу, засвоєння в основному інформації лекційного курсу, володіння необхідними методами аналізу управлінських ситуацій із допущенням значних помилок.

“Незадовільно” — відповіді студентів виявляють значні прогалини у знаннях програмного матеріалу, володіння окремими поняттями, методиками ї допущенням у їх використанні принципових помилок.

При рубіжному та підсумковому контролі  знань  підраховується комплексна оцінка за національною системою та її відповідність системі оцінювання ECTS за наступною таблицею.

Таблиця 1. Відповідність шкали оцінювання ECTS із національною системою оцінювання України.

 

Визначення якості знань студента За національною системою За шкалою ECTS
Відмінно -  всебічні і системні знання програмного матеріалу, засвоєння основної й додаткової літератури, уміння творчо застосовувати знання для аналізу конкретних управлінських ситуацій.  5

( 4.7-5.0 )

 А
Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками. 4(4.3-4.6) В
Добре – всебічні та системні знання, у відповіді ( самостійній роботі) присутня  певна кількість значних помилок. 4(3.8-4.2) С
Задовільно – непогані знання , але зі значною кількістю помилок. 3(3.3-3.7) D
Достатньо —  виконання задовольняє мінімальні критерії. 3(2.9-3.2) E
Незадовільно – необхідно доопрацювання модулю, курсу і повторно перескласти  окремий модуль або курс. 2(2.3-2.8) FX
Незадовільно – повторне перескладання курсу можливе тільки після проходження повторного курсу. 2(1-2.2) F

 

Визначення загального атестаційного балу має проводитись за наступною  формулою:

,                                                                (1)

де А — загальний атестаційний бал,  який має бути округлений до десятих,  наприклад, 4,3 або 3,9;

П1… 3 – поточні оцінки за усні відповіді, самостійну роботу, роботу в малих групах, активність при обговоренні ситуаційних вправ, тощо;

РКР – оцінка за атестаційну контрольну роботу (ректорський контроль знань);

N – кількість оцінювань в атестацію.

Модульний контроль знань передбачений даною робочою програмою і складає тестування ( в першому модулі) або захист наскрізного  творчого модульного ситуаційного завдання  ( в другому та третьому модулях). Оцінка виставляється за п’ятибальною шкалою, визначається її відповідність за  шкалою ECTS. При оцінюванні знань враховується індивідуальний вклад кожного учасника малої групи.

Тестування перший модульний контроль проводиться методом тестування. Тестування використовується також як засіб поточного контролю.

Оцінюється тестування за принципом кількості правильних відповідей, за  розрахунком представленим у таблиці. ( Кількість тестів на одного студента – 20).

Невелика кількість тестів обумовлена недостатньої кількістю часу для проведення  даного виду контролю. На жаль далеко не всі вищі навчальні заклади можуть дозволити 10-15 –хвилинне тестування з допомогою відповідних комп’ютерних програм.

Таблиця 2. Оцінювання тестування за національною системою та за шкалою ECTS.

Якість знання Кількість вірних відповідей Оцінка
За національною системою За шкалою ECTS
Відмінно 18 та більше 5 А
Дуже добре 17  4 В
Добре 16 С
Задовільно 14-15  3 D
Достатньо 13 E
Незадовільно Менше 13 2 FX

 

Формою підсумкового контролю  виступає іспит.

До іспиту допускаються студенти, які мають позитивні оцінки з рубіжного контролю.

Загальна оцінка виставляється за накопичувальною системою і може бути розрахована за формулою:

                                                                          (2)

де І – загальна оцінка на іспиті за національною системою;

Р1, 2… – оцінка, яку отримав студент при рейтинговому контролі знань;

М1, 2, 3 – оцінка, яку отримав студент при модульному контролі;

N – кількість оцінювань при рубіжному контролі знань;

В – оцінка, яку отримав студент при відповіді на екзаменаційний білет.

Студенти, які при різних формах рубіжного контролю отримували бали від 4,7 до 5,0 можуть отримати відмінну оцінку з навчальної дисципліни без складання іспиту.

                Світовий досвід підготовки фахівців у вищій школі доводить, що найголовнішою навичкою, яку здобуває студент під  час навчання, є вміння під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну інформацію, самостійно осмислювати, приймати управлінські рішення, оцінуючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення.  Сьогодні  відбувається реструктуризація навчальних планів підготовки фахівців на користь збільшення питомої ваги самостійної роботи студентів. Тому актуальним стає створення нових підходів до організації поза аудиторної роботи студентів [6].

Виконання самостійних завдань здійснюється послідовно за графіком відповідно до послідовності вивчення матеріалу. Зарахування самостійних завдань відбувається на консультаціях один раз на тиждень. Для оцінки самостійних завдань використовуються ті самі критерії, що і для оцінки роботи на  практичних заняттях. Особлива увага приділяється своєчасності виконання завдань та дотриманню графіка, використання термінології та концепції навчальної дисципліни, презентації, наочності, використанню реальних прикладів з досвіду вітчизняного бізнесу.

Удосконалення навчального процесу і  самого процесу навчання має здійснюватись як  за рахунок постійного, систематичного поглиблення змісту навчання, так і впровадження інноваційних технологій. Рішення цих завдань спрямовано на підвищення творчої активності студентів, яке може бути досягнуто шляхом переходу від педагогічного традиціоналізму до нових методів і форм навчання, що орієнтовані на формування творчої особистості, яка вміє поєднувати в різних варіантах теоретичні знання, наукові здобутки з рішенням питань, які виникають на практиці [7].  Таким методом інтенсифікації навчального процесу, що забезпечує скорочення аудиторних занять та підвищення якості навчального процесу мають стати модульні творчі завдання.

 В процесі вивчення навчальної дисципліни “Основи менеджменту” студенти виконують два наскрізних творчих модульних завдання, загальні принципи яких зазначені нижче.

 Наскрізне модульне ситуаційне завдання  № 1 “Організація як об’єкт управління”   формується на засадах вихідних даних, які видаються викладачем для кожної з малих творчих груп. Викладач може внести у творче модульне завдання додаткові вихідні дані та конкретні умови. Перше модульне творче завдання складається з восьми частин.

 

                Частина 1. Загальна характеристика організації. Назва організації,  організаційно-правова форма, вищий орган управління, місце знаходження, час і порядок утворення, профіль та види господарської діяльності організації. Характеристику досліджуваної організації доцільно представити у вигляді таблиці [8].

Таблиця.  Загальна характеристика організації _____________________

Параметр, який характеризується Зміст та особливості Основні відмінності від інших організацій( в народному господарстві взагалі, всередині галузі , зокрема) Законодавча база заснування та функціонування організації Участь у зовнішньо-економічній діяльності
1. Форма підприємтсва2. Профіль

3.Види діяльності

4.Форма власності

       

 

                Частина 2 Внутрішні змінні організації: 

  • стислий опис цілей, завдань, структури, технології, кадрів досліджуваної організації; схема взаємозв’язку внутрішніх змінних організації;
  • сформулювати місію;
  • сформулювати основні цілі на майбутній рік;
  • провести аналіз посадової інструкції або положення про структурний підрозділ ( на власний вибір). Копію  проаналізованого документа  доцільно прикласти як додаток.

 

Частина 3. Зовнішнє середовище організації:

  • описати зовнішнє середовище організації, розподілити за видами всі фактори прямої та непрямої дії;
  • ілюстрація зв’язків організації з зовнішнім середовищем: на прикладі вхідного або вихідного листа навести зв’язок з зовнішнім середовищем організації;
  • аналіз державного регулювання діяльності конкретної організації  Закони України; накази  відповідного Міністерства  та інших відомств, положення та інструкції; державні установи, які здійснюють регулювання діяльності закладу.

В наступних розділах творчого модульного завдання малі групи мають сформувати основні функції менеджменту в організації.

Частина 4  Аналіз планування.

Спочатку мала група аналізує фактичне планування, яке впроваджене в організації за наступними позиціями:

  • наявність корпоративної стратегії;
  • оперативне планування; плани одноразового використання; постійні плани; альтернативне планування;
  • рекомендації щодо вдосконалення системи планування в організації.

На другому етапі роботи над розділом група розробляє раціональні етапи процесу стратегічного та тактичного планування, розробляючи інформаційне забезпечення стратегічного планування; встановлення місії та цілей організації; вибір методів аналізу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища організації; оцінювання та аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації; прогнозування умов функціонування та результатів виробничо-господарської діяльності фірми; виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних рішень; формування варіантів стратегій ( стратегічних альтернатив); вибір стратегії; оцінювання стратегії на предмет відповідності встановленим критеріям [8].

В розробці раціональної моделі поточного планування зазначаються : інформаційне забезпечення поточного планування; оцінювання та аналіз сильних та слабких позицій організації; вибір та формування планових параметрів ( системи економічних, технологічних, соціальних та інших показників) на засадах розробленої стратегії; підбір на альтернативних засадах заходів щодо досягнення планових параметрів: бюджетне планування (бюджетування); вибір адміністративних важелів ( політики, процедур, правил) досягнення планових параметрів; формування поточного плану; деталізація поточного плану за центрами виконання ( відповідальності).

Частина 5. Аналіз організування :

  • визначення та проектування організаційної структури управління досліджуваної організації ;
  • аналіз відповідність типу організаційної структури управління цілям і завданням організації;
  • наявність ієрархічних рівнів управління;
  • делегування відповідальності та повноважень ( раціональний варіант);
  • аналіз можливостей удосконалення організаційної структури управління: відповідно до стратегічного плану розробляється раціональна  організаційна структура управління.

 

Частина 6 Формування мотиваційної політики проводиться за наступними етапами:

  • матеріальне стимулювання праці;
  • моральне стимулювання праці; 
  • використання систем винагород для мотивації праці; 
  • впровадження сучасних мотиваційних засобів в менеджменті. 

При роботі над цією частиною модульного завдання студенти можуть використовувати рекомендації, наведені О.Є.Кузьміним та О.Г Мельником [8]. Наприклад, доцільно з урахуванням місії та цілей організації описати механізми мотивування на засадах відомих теорій мотивування і дані представити у вигляді наступної таблиці.

Таблиця.  Застосування теорій мотивування в організації _____________________________

Назва теорії мотивування Зміст та особливості застосування Обґрунтування можливості застосування в організації Елементи системи матеріального стимулювання, в яких знаходить відображення теорія Елементи  морального стимулювання, в яких знаходить відображення теорія
1. Теорії, які відображають зміст потреб        
2. Процесуальні теорії мотивації        

 

Частина 7 .Управління контролюванням. Групи мають дати характеристику здійснення різних видів контролю стосовно основних ресурсів організації: матеріальних; трудових; фінансових; інформаційних.

  • рівні контролю: операційний; фінансовий; структурний;
  • відповідальність за контроль;
  • етапи контролювання; затвердження стандартів; оцінка виконання; порівняння показників виконання зі стандартами.

 

Частина 8 . Регулювання діяльності організації. В цьому розділі модельного творчого завдання студенти мають проаналізувати та обрати доцільні механізми усунення недоліків, збоїв та відхилень, які виявленні в процесі контролювання діяльності. Студенти обирають  і “приймають” відповідні управлінські рішення.

                Впровадження системи модульних творчих завдань дозволило забезпечити взаємозв’язок між всіма елементами навчального процесу. Ректорський контроль залишкових знань показав кращі показники щодо засвоєння теоретичних знань та здобуття практичних навичок та умінь.

                Таким чином, оцінка якості повинна враховувати мету і місію інститутів та окремих навчальних програм підготовки спеціалістів. При цьому доцільно дотримуватись балансу між нововведеннями на  традиціями  вітчизняних вищих навчальних закладів, логічною структурою викладання навчальних дисциплін, впровадженням інноваційних технологій навчання і діагностики якості знань.

Посилання на джерела:

  1. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубіянко В.В., Бабін І.І.- Тернопіль: Вид-во “Економічна думка” ТАНГ, 2003.- С. 31-32.
  2. До зони  європейської вищої освіти. Комюніке  зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту. Прага.  19 травня 2001 року / В кн.: Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д.,Грубіянко В.В., Бабін І.І.- Тернопіль: Вид-во “Економічна думка” ТАНГ, 2003.- С. 37-39.
  3. Haug  Guy Trends and Issues in Learning Structures in Higher Education in Europe.- Bonn: HRK.-2000.- P. 23-46.
  4. Головатий М. Європейська й українська освіта – де точки єднання? // Персонал.- 2004.-№ 3.- С. 5-7.
  5. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права/ Упорядник Інститут європейської політики.- Берлін.- Під наук. ред. В.П’ятницького.- К.- Carl Duisberg Gesellschaft e.V. &  Міністерство економіки України.- 2004.- 368 с.
  6. Гуляєва Н.М. Методичні аспекти організації самостійної роботи студентів/ В кн.: Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентноздатних фахівців: Матеріали між нар. Наук.-метод. Конф./ Відп. ред. Н.М.Ушакова.- К., 2001.- С. 76-78.
  7. Ушакова Н.М. Інноваційні навчальні технології як засіб вдосконалення підготовки конкурентноздатних фахівців // В кн.: Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентноздатних фахівців: Матеріали між нар. Наук.-метод. Конф./ Відп. ред. Н.М.Ушакова.- К., 2001.- С. 3-6.
  8. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г.Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник.- Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, Інтелект-Захід, 2003.-352 с.
Рубрика: Статьи | Добавить комментарий

Формування напряму та стратегії підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я

 

ФОРМУВАННЯ НАПРЯМУ ТА СТРАТЕГІЇ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРІВ ДЛЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я

Опубліковано: Баєва О. Формування напряму та стратегії підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я//Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2003.-№1.-С.233-236.

        Однією з основних ланок реформування народного господарства є удо-сконалення системи управління  та перехід його на науковий, професійний рівень. Можливість такого переходу у галузі охорони здоров`я  обумовлена великими можливостями розвитку за рахунок екстенсивних факторів. Екс-тенсивне використання внутрішніх факторів у системі охорони здоров`я мож-ливо тільки при наявності раціонального керівництва, яке виступає як фактор ефективності.

         Особливістю лікувально-профілактичних установ є те, що організація їх роботи і управління потребує керівників двох якісних рівней:

n    керівників лікувально-профілактичною роботою установи;

n    керівників, що забезпечують організацію планово-економічної та фінансової роботи установи.

         Останні мають забезпечувати організацію раціональної фінансово-гос-подарської діяльності медичної установи, а також доцільне використання ма-теріальних, фінансових і трудових ресурсів. Тобто, керівні кадри цього рівня повинні «звільнити головного лікаря від немедичної роботи».

           Міжнародний досвід в країн з розвинутою системою охорони здоров`я свідчить про доцільність керівництва багатопрофільних медичних установ спеціалістами за фахом Health Service Management або  Health Care Мanagem-ent.

         З 1996 року В Черкаській академії менеджменту проводиться підготовка бакалаврів та спеціалістів з спеціальності “Менеджмент організацій” за про-фесійним спрямуванням “Менеджмент підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я”.

           Спеціаліст з менеджменту за професійним спрямуванням «Менедж-мент підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я” може займати відповідні первинні посади, а також посади заступників відділів  згідно  Державного  класифікатора видів економічної діяльності ДК 009-96,  відпо-відних  наказів  Міністерства охорони здоров`я та штатних розкладів лікува-льно-діагностичних та профілактичних  установ  державної і недержавної  форм власності, організацій санітано-епідеміологічної служби, служб поста-чання медичних установ, аптечних установ та баз, магазинів «Оптика», “Ме-дтехніка», «Хімреактив»,  домів санітарної просвіти та центрів здоров`я,  сус-пільних об`єднань та установ Червоного Хреста, установ управління в систе-мі охорони здоров`я,  приватних лікувально-профілактичних установ, тощо.

          Крім вищезазначеного, вже перший досвід роботи в галузі добровільно-го та обов`язкового соціального медичного страхування вказав на  великий попит у якісно нових для нашої країни фахівцях- страхових менеджерах.

                                                                                                                        2.

        Розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості та відкриття на те-риторії України низки зарубіжних представництв фармацевтичних фірм і фірм з продажу медичного обладнання та інструментарію виявив необхід-ність у маркетологах та менеджерах з продажу, обізнаних на специфіці галу-зі охорони здоров`я.

       Варіативні компоненти освітньо-кваліфікаційних характеристик для під-готовки бакалаврів та спеціалістів за професійним спрямуванням “Менедж-мент підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я” формувались згід-но вищезазначених потреб на ринку праці.

             В Україні освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищо-го навчального закладу є державним нормативним документом, у якому уза-гальнююється зміст освіти: мета освітньої та професійної підготовки; визна-чається місце бакалавра чи спеціаліста з менеджменту у структурі  системи охорони здоров`я; окреслюються вимоги до його компетенції.(1,2)

       Відповідно до посад,що може займати випускник вищого навчального закладу, для бакалавра та спеціаліста з менеджменту за професійним спряму-ванням “Менеджмент підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я”  розроблені виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, щодо їх ви-рішення. Особлива  увага  приділяється розробці  перспективних  та опера-тив-них планів діяльності установи на ринку медичних послуг; організації технологічного процесу медичного обслуговування населення; створенню та управлінню матеріально-технічною базою медичних установ; організації дія-льності з охорони праці; розробку стратегії та управління  рекламною діяль-ністю медичної установи; аналізу бухгалтерської  та статистичної звітності підрозділів медичної установи; аналізу та оцінці ефективності діяльності ме-дичної установи та її підрозділів в умовах конкуренції та інші задачі діяль-ності.

         Навчальні плани та освітньо-професійні програми підготовки бакалав-рів та спеціалістів, що мають працювати за професійним спрямуванням “Ме-неджмент підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я”  складені від-повідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців.

          Навчальні плани в повному обсязі включають два Державні стандарти підготовки: спеціалістів -за спеціальністю «Менеджмент організацій» та мо-лодших спеціалістів — за спеціальністю «Сестринська справа». Структурно-логічна схема підготовки  фахівців передбачає навчання за основними блока-ми:

n   гуманітарний;

n   фундаментальний;

n   економіки, фінансів та бухобліку;

n   правовий ;

n   загального менеджменту і маркетингу;

n   теоретичної і клінічної медицини;

n   управління та економіки в галузі охорони здоров`я.

                                                                                                                        3.

       Блок навчальних дисциплін з фундаментальної підготовки є базою для отримання спеціальних знань при навчанні у ВНЗ та після його закінчення. В першу чергу цей блок передбачає наскрізну щосеместрову комп`ютерну під-готовку за слідуючими напрямами:

¨  інформатика та комп`ютерна техніка;

¨  комп`ютерні мережі та телекомунікації;

¨  інформаційні технології в менеджменті;

¨  інформаційні технології в медицині;

¨  комп`ютерне забезпечення діловодства;

¨  комп`ютерне забезпечення бухгалтерського обліку.

     Крім цього,  практичні заняття з циклів загального менеджменту та управ-ління в галузі охорони здоров`я передбачають застосування прикладних ком-п`ютерних програм.

     Державна атестація спеціалістів за професійним спрямуванням «Менедж-мент підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я» передбачає захист дипломної роботи, обов`язковою вимогою при написанні якої є використання прикладних комп`ютерних програм.

      Підготовка фахівців з економіки і бухобліку передбачає теоретичне і

практичне опанування комплексом навчальних дисциплін, що котролюється не тільки за допомогою поточного та підсумкового контролю знань, але й при виконанні розрахункових робіт. Структурно-логічний порядок економіч-ної підготовки фахівців слідуючий: основи економічних теорій — макроеко-номіка — мікроекономіка — економіка підприємтсва — фінанси — фінанси уста-нови — міжнародні економічні відносини — економіка праці медичної установи — економіка і фінанси медичної установи.

       Підготовка фахівців з бухгалтерського обліку передбачає послідовне та узгоджене вивчення слідуючих навчальних дисциплін: гроші і кредит; бух-галтерський облік; аудит.

        Таким чином, засвоєння теоретичних та практичних знань з економіки та бухобліку формує у майбутнього фахівця слідуючі уміння та навички:

¨  розробки та економічного обгрунтування заходів впровадження нових форм і методів медичної допомоги та сервісу;

¨  розрахунку потреби в обігових засобах, матеріалах та обладнанні з використанням нормативно-технічної документації;

¨  розрахунку фінансових витрат для оптимального забезпечення мате-ріально-технічної бази ЛПУ, розробки заходів поліпшення викорис-тання матеріально-технічних ресурсів, обгрунтування обсягів матеріа-льно-технічного забезпечення медичної установи;

¨  розрахунку цін на медичні послуги та контроль їх встановлення;

¨  здійснення оперативного контролю за витратами ЛПЗ;

                                                                                                                   4.

¨  розрахунку витрат та забезпечення дотримання нормативів робочого часу згідно з трудовим законодавством України, аналізу використан-ня робочого часу працівниками;

¨  формувати міжгалузеві та міжнародні зв`язки на основі економічного суверенітету.

    Одним з основних блоків навчальних дисциплін при підготовці бакалавра і спеціаліста є «Загальний менеджмент», що базується на теоретичних знан-нях та практичних навичках, отриманих студентом при вивченні навчальних дисциплін фундаментального та економічного блоків. Цей комплекс охоплює слідуючі навчальні дисципліни: основи менеджменту; психо-технології діло-вого та особистого спілкування; управління персоналом; інвестиційний мене-джмент; операційний менеджмент; управління проектом; фінансовий менед-жмент; стратегічний менеджмент; іноваційний менедж-мент. Засвоєння та-кого комплексу навчальних дисциплін готує майбутньо-го менеджера до ос-новних напрямків своєї діяльності: інформаційно-аналітичної; організаційно-управлінської та адміністративно-господарської.

     Для менеджера страхової медицини необхідні знання з основних питань теоретичної і клінічної медицини. Їх вивчення обумовлює необхідність включення до навчального плану дисциплін Державного стандарту підго-товки молодшого спеціаліста з спеціальності «Сестринська справа»  та за-безпечує оволодіння фахівцем теоретичними знаннями та практичними на-вичками для роботи в галузі охорони здоров`я:

¨  уявлення про основні нозологічні одиниці хвороб, їх етіологію, пато-генез, клініку, принципи лікування та профілактики;

¨  знання принципів надання медичної допомоги в амбулаторних та ста-ціонарних умовах в різних галузях медицини: терапія, хірургія, педі-атрія, акушерство та гінекологія, неврологія, медицина катастроф та інші;

¨  організацію належного догляду за хворими, лікувального харчуван-ня, застосування методів лікувальної фізкультури, фізіотерапевтич-ного лікування та масажу;

¨  знання основних груп лікарських засобів, принципів медикаментоз-ного забезпечення ЛПУ, орієнтацію на вітчизняному та міжнародно-му ринку лікарських препаратів.

      Спеціальну підготовку майбутні фахівці набувають при вивченні навча-льних блоку «Управління та економіка в галузі охорона здоров`я». За ос-вітньо-професійними програмами підготовки, майбутні бакалаври та спеціа-лісти повинні оволодіти знаннями та практичними навичками  з слідуючих навчальних дисциплін: організаційне планування медичних установ; мене-джмент у медичному обслуговуванні; правові основи діяльності медичної установи; організація діагностичної служби; медичне страхування; санітарно-епідеміологічне забезпечення роботи ЛПУ; документообіг медичної устано-

                                                                                                                    5.

ви; господарство лікарні; організація охорони здоров`я; маркетинг медичних послуг; медична статистика та інші. Опанувавши теоретич-ними знаннями та отримав певні практичні навички спеціаліст повинен вміти:

¨  вирішувати питання оперативного та стратегічного планування, фінансування, матеріально-технічного постачання ЛПУ;

¨  забезпечувати облік і звітність лікувально-профілактичної установи;

¨  організовувати і контролювати технологічний процес медичного об-слуговування населення;

¨  організовувати маркетингові дослідження та забезпечувати ефектив-ну рекламу організацій в галузі охорони здоров`я;

¨  вирішувати кадрові питання в установах галузі охорони здоров`я;

¨  уміти складати бізнес-план проекту в галузі здоровоохорони;

¨  проводити та контролювати розрахунки за надану медичну послу-гу;

¨  визначати вплив зовнішніх чинників на рузельтати діяльності ЛПУ;

¨  вибирати та впроваджувати варіанти співпраці з суб’єктами зовніш-нього середовища, використовуючи нормативно-правові інструмен-ти та враховуючи умови діяльності ЛПУ.

          Звичайно, що перший досвід, який має колектив Черкаського інституту управління з підготовки фахівців за професійним спрямуванням «Менедж-мент підприємств і організацій в галузі охорони здоров`я» потребує подаль-шого удосконалення. Навчально-методичний комплекс спеціальності взагалі та навчально-методичний комплекс кожної навчальної дисципліни має доро-блятись паралельно із змінами на ринку медичних послуг та формуванням нової нормативно-правової бази охорони здоров`я України.

Список використаної літератури:

  1. ГСВО Освітньо-кваліфікаційна характеристика на освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму підготовки 0502 “Менеджмент”.-Київ.-Міністерство освіти і науки України.- 2001.-59 с.
  2. ГСВО Освітньо-кваліфікаційна характеристика на освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.050201 “Менеджмент організацій”.-Київ.-Міністерство освіти і науки України.- 2001.-39 с.
Рубрика: Медицинский менеджмент: книги, учебники, статьи | Добавить комментарий

Організаційно-економічні засади управління туристично-рекреаційними комплексами

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИМИ КОМПЛЕКСАМИ

Опубліковано: Баєва О.В.   Організаційно-економічні засади управління туристично-рекреаційними комплексами// В кн.: Индустрия гостеприимства в странах Европы.- Симферополь: Издательский центр Крымского института бизнеса, 2008.- С. 14-16

Географічне положення України надзвичайно сприятливе для розвитку рекреаційно-туристичної галузі. Найбільш сприятливим для розвитку туризму та рекреації в межах спеціальних туристично-рекреаційних зон є узбережжя Кримського півострова, Українського Причорномор’я, регіони Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської  та Чернівецької областей.

Значний внесок у дослідження проблем розвитку і функціонування сфери туристично-рекреаційних послуг зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: Азар В.І., Агафонов Л,Г., Бейдик О.О., Вихристенко Б.І., Гаврилишин І.П., Герасименко Б.І., Гринів Л.С., Гудзь П.В., Гуляєв В.Г., Дурович А.П., Долішній М.І., Євдокименко В.К., Жабінська Т., Карпова Г.А., Казачковська Г.В., Калитюк В.Д., Карсєкін В.І., Квартальнов В.А., Кифяк В.Ф., Коніщева Н.Й., Кравців В.С., Кузнєцова Н.Н., Любіцева О.О., Мальська М.П., Мамутов В.К., Папірян Г.А., Попович С.І., Сокол Т.Г., Судова-Хом’юк Н.М., Уокер Дж., Федорченко В.К., Хлопяк С.В., Худо В.В., Цибух В.І., Чоботар Ю.Н., Школа І.М. та ін.  У їх працях розглядається як тематика розвитку санаторно-курортної галузі  у цілому, так і аналізуються окремі аспекти функціонування таких інституційно-територіальних утворень якими є туристично-рекреаційні комплекси.  Проте, у вітчизняній економічній літературі практично не розглядаються такі важливі теоретичні і практичні  проблеми їх функціонування як визначення конкретних шляхів формування сприятливого фінансово-інвестиційного середовища, побудови оптимальних логістичних систем управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами, проведення маркетингово-соціологічного аналізу  з метою оцінки рівня та якості розвитку ринку лікувально-оздоровчих послуг в Україні.

Географічне розташування України обумовлює необхідність формування сучасної ефективної курортно-рекреаційної економіки як важливої підсистеми національної економіки на засадах оптимізації організаційно-економічного механізму функціонування санаторно-курортних комплексів і гармонізації інтересів всіх його учасників.

Туристично-рекреаційна галузь характеризується відносною самостійністю, тому її формування та розвиток, визначають умови і чинники, що впливають на вирішення актуальних організаційно-управлінських проблем ефективного туристично-рекреаційного обслуговування шляхом використання наявних ресурсів і створення якісного пакету лікувально-оздоровчих послуг в умовах функціонування цілісного санаторно-курортного комплексу. З

Туристично-рекреаційні комплекси — це складні інституційні соціально-економічні та матеріальні утворення, основним системоутворюючим чинником яких є забезпечення людської життєдіяльності за рахунок здійснення профілактики, лікування, оздоровлення, відпочинку, рекреації і результатом чого є створення і споживання специфічного туристично-рекреаційного продукту як вихідної основи формування і реалізації високоякісного пакету лікувально-оздоровчих послуг в умовах функціонування цілісного санаторно-курортного комплексу. При створенні та розвитку таких комплексів доцільно  використовувати досвід Dubai Health Care City (містечко з охорони здоров’я Дубаї, ОАЄ), де функціонують виключно компанії з надання рекреаційних та медичних послуг, відбувся значний науково-технічний розвиток даної країни в напрямку туризму та медицини.

Для впровадження такого досвіду  потрібно здійснити типологізацію рекреаційних регіонів, визначити основні чинники формування територіальних туристично-рекреаційних утворень та відповідним чином, охарактеризувати їх на основі попередньо виділених просторово-часових, територіальних та організаційно-господарських ознак і на практичному матеріалі проаналізувати чинну структуру санаторно-курортних комплексів.

         Сучасний етап розвитку туристично-рекреаційних комплексів в Україні характеризується певною невідповідністю між платоспроможним попитом на туристично-рекреаційні послуги та пропозицією, яка визначається рекреаційною місткістю діючих оздоровниць, що призводить до дестабілізації показників заповнюваності ліжкового фонду санаторно-курортних установ, якості і рівня ефективності їх рекреаційної діяльності.

         Для  розвитку  санаторно-курортної сфери України потрібно вирішення низки таких  проблем, як: розвиток застарілої системи управління рекреаційною сферою, невідповідність нормативно-правової бази вимогам ринкової економіки; відсутність повної інвентаризації всіх санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз та інших рекреаційних об’єктів на території конкретного регіону; відставання рівня розвитку рекреаційної інфраструктури від світових та європейських стандартів санаторно-курортного обслуговування; обмеженість асортименту туристично-рекреаційних послуг і недостатня якість додаткових послуг.  Саме невирішеність цих проблем й обумовлює вивезення значних коштів на межі країни з метою профілактики та лікування.

         Вирішити вищезазначені проблеми можна тільки за умови наявності висококваліфікованих фахівців з менеджменту та організації   санаторно-курортного обслуговування  та фахівців з оздоровчого туризму. В сучасних умовах  недосконалою є система підготовки спеціалізованих кадрів, відсутність, як у управлінського, так в обслуговуючого персоналу вмінь і навичок ринкового рекреаційно-туристичного господарювання. Крім того, недостатньо поширеною є  практика страхування рекреантів, невідповідним є співвідношення показника „ціна/ якість” на послуги  в окремих санаторно-курортних закладах. Неналежним є рівень та ефективність використання наявної матеріально — технічної бази та природних рекреаційних ресурсів, має місце масове перепрофілювання санаторно-оздоровчих закладів, баз відпочинку, зокрема, дитячих.

         Однією з важливих концептуальних засад розвитку управління сучасними рекреаційними комплексами є нецільове та неадекватне  використання земель рекреаційного призначення, оскільки недотримання екологічних стандартів щодо рекреаційних територій та рекреаційних ресурсів. Існує негайна  потреба у формуванні стратегії екологічно збалансованого розвитку рекреаційних територій, збереження і відновлення рекреаційних ресурсів.

         Розвиток сучасних туристично-рекреаційних комплексів також характеризується суттєвою залежністю між рівнем завантаження санаторно-курортних закладів та величиною соціального страхування, відсутністю використання сучасних засобів маркетингового просування лікувально-оздоровчого продукту на ринку туристично-рекреаційних послуг, недостатнім рівнем відпочинкової інфраструктури соціально-економічного розвитку рекреаційних центрів.

         Для вирішення вищезазначених проблем та усунення негативних тенденцій в розвитку сучасних територіальних санаторно-курортних комплексів доцільно провести комплексне дослідження запасів лікувально-оздоровчих ресурсів, з метою подальшого їх включення до державного кадастру природних лікувальних ресурсів України.  Такий захід передбачає необхідність нормативно-правового врегулювання питань щодо впорядкування і використання рекреаційних ресурсів, оптимізації системи оподаткування у санаторно-курортній сфері.

         Необхідність підвищення рівня врегульованості діяльності суб’єктів туристично-рекреаційної сфери на основі розробки генеральних планів курортів і курортних територій вимагає впровадження системи узгодження із генеральною схемою планування території в рамках конкретного адміністративно-територіального формування.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Довбенко О.М.  Спеціальні економічні зони туристсько-рекреаційного типу: світовий досвід// Материалы ІІІ международной научно-практической конференции «Эффективные инструменты современных наук – 2007». – Том 1. Экономические науки. – Днепропетровск: Наука и образовании, 2007. –  С.61-63
  2. Мацола В.І.  Рекреаційно – туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 c.
  3. Миронов Ю.Б. Передумови створення спеціальних туристично- рекреаційних зон в Україні //  Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. Конференції «Динаміка наукових досліджень-2004″. Том 41. Маркетинг та менеджмент. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – 55 с. – С. 11-12
  4. Мілашовська О.І. Організаційно-методичні засади формування спеціальних туристично-рекреаційних зон.:  Автореф. Дис. к.е.н. – К., 1997.
  5. Томаневич Л. Основні шляхи підвищення ефективності розвитку міжнародного туризму в Україні//Формування ринкової економіки в Україні.Наук.Зб.-Вип.6.-Львів:Інтереко,2000.С-53-57.
  6. ТоманевичЛ. Про побудову організаційно-управлінської моделі в сфері туристично-рекреаційної діяльності в Україні.//Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ.- Чернівці: АНТ Лтд,2005.-Вип.ІY.Економічні науки .Ч.1.-С-221-231.                
Рубрика: Статьи | Добавить комментарий

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

ІНТЕРАКТИВНІ  МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Матеріал опубліковано в :

1.     МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ” // В кн..: О.В.Баєва, Н.І.Новальська, Л.О.Згалат-Лозинська основи менеджменту: практикум: Навчальний посібник.-К.:Центр учбової літератури, 2007.- С. 499-519

 

  1. Баєва О.В. Case-study  як форма інтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальні принципи організації та проведення практичних занять (початок)// Персонал.- 2007.-№ 5.- С. 72-75

 

  1. Баєва О.В. Case-study  як форма інтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальні принципи організації та проведення практичних занять (закінчення)// Персонал.- 2007.-№ 6.- С. 70-73

 

         Сучасні вимоги до підготовки менеджерів передбачають здобуття основних  практичних вмінь та навичок ще на студентській лаві. Опанувати сучасними технологіями прийняття управлінських рішень, формування комунікативної компетентності, навичок роботи та керівництва групою, вміння застосовувати основні функції менеджменту в практику роботи організації найкраще допоможуть інтерактивні методи навчання. Їх застосування можливе як при всіх видах аудиторних занять, так і в самостійній роботі студента.

Структура навчального посібника „Основи менеджменту: практикум” дозволяє вибрати до кожної теми навчального курсу матеріал з впровадженням інтерактивних методів навчання. Планування таких практичних занять передбачає створення передумов для реалізації наступних методологічних принципів навчального процесу:

  • інтенсивне використання  самостійної роботи студента (підготовчий етап до роботи  над ситуаційним завданням, пошук матеріалу  для виконання аналітичних та аналітично-ситуаційних задач, складання індивідуального алгоритму прийняття управлінського рішення, самооцінка управлінських якостей та здібностей, тощо);
  • використання  методу конкретної ситуації з метою пояснення нових теоретичних положень теми
  • активне використання  технічних засобів навчання, в тому числі відеоматеріалів, які ілюструють і надають інформацію до ситуаційних задач. В розробці відеоматеріалів до ситуаційних задач, наведених в даному навчальному посібнику, Вам можуть допомогти студенти-магістри при проходженні педагогічної практики. Якщо період магістерської практики співпадає з навчальною практикою студентів молодших курсів, то старшокурсники можуть  їх залучати до розробки відео матеріалів кейсів;
  • дотримання жорсткого регламенту : визначення часу на індивідуальну роботу,  на обговорення та прийняття групового рішення, на представлення групового варіанту вирішення проблеми, на дискусію;
  • впровадження принципу нормування:  дотримання норм і правил при проведенні ділової гри, чітке визначення  оцінювання результатів гри;
  • дотримання умов недостатньої  визначеності. Оскільки управлінські рішення приймаються в умовах дефіциту об’єктивної інформації необхідно навчати майбутніх менеджерів „діяти за обставинами”;   
  • використання різних рольових функцій  при аналізі студентами  конкретних ситуацій. Як правило, в залежності від здібностей студентів,  можуть виконуватись ролі „опонента”, „оптиміста або песиміста”, „адвоката диявола”, „провокатора”, ”реаліста” та інші;
  • активна підтримка внутришньогрупової взаємодії студентів, залучення до обговорення пасивних студентів,  зняття напруги у відношеннях між емоційними й амбіційними членами групи;
  • впровадження принципу прямого звертання : активізація й залучення до обговорення за допомогою запитань: „Як би Ви поступили в такому випадку (в ролі керівника підприємства, власника, співробітника)? Що Ви думаєте з приводу  такої ситуації….? Чи зустрічались Ви з подібними ситуаціями?  

У порівнянні з традиційним, в інтерактивному навчанні змінюється сама роль викладача. Він поступається своєю активною роллю студентам і тільки спрямовує ігровий процес навчання та розвитку, через соорганізацію взаємодії учасників, створює умови для їх ініціативи й творчого пошуку ефективних рішень конкретних ситуацій [14,15].

При проведенні аудиторних занять з навчальної дисципліни „Основи менеджменту” ми рекомендуємо  використовувати такі інтерактивні методи навчання як, метод кейсу, метод інциденту, рольові й ділові ігри.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) дає можливість наблизити навчання до реалій практичного менеджменту.      Провідна роль в розробці та впровадженні кейс-методу  в практику підготовки менеджерів належить Гарвардській школі бізнесу (початок ХХ сторіччя).

Визначають такі основні типи кейс-стаді [20] :

  • ілюстративні навчальні ситуації;
  • навчальні ситуації з формуванням проблеми;
  • навчальні ситуації без формування проблеми;
  • прикладні вправи.

В залежності від типу, розрізняють наступні цілі кейс-стаді [20]:

  1. Прийняття управлінського рішення.
  2. Процес досягнення рішення.
  3. Діагностика ситуації.
  4. Аналіз інциденту.

Даний метод не потребує великих матеріальних та часових витрат й припускає варіантність навчання. В саме:

  • проблемна ситуація може бути висвітлена  на початку вивчення теми й використовуватись як основа при викладанні теоретичного матеріалу;
  •  проблемна ситуація може використовуватись з метою узагальнення та систематизації матеріалу. В такому разі її доцільно використовувати на практичних заняттях, після попереднього повторення основного теоретичного матеріалу.

Навчальні задачі кейс-метод [20,25] у:

  • придбання навичок використання теоретичного матеріалу при аналізі практичних проблем менеджменту;
  • формування навичок оцінки ситуації, вибору та організації пошуку ключової інформації;
  • набуття вміння вірно формулювати питання та запити;
  • набуття уміння розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дії;
  • формування вмінь розробляти управлінські рішення в умовах невизначеності;
  • формування навичок ясного та чіткого висловлювання  та відстоювання власної точки зору. В різних формах: письмово, при проведенні дискусій в малих групах та при виступі перед аудиторією;
  • формування уміння самостійно приймати рішення використовуючи інформацію групового аналізу ситуації;
  • формування навичок та прийомів всебічного аналізу управлінських ситуацій, прогнозування шляхів розвитку ситуації;
  • формування вмінь та навичок конструктивної критики.

 

 Алгоритм проведення занять із застосуванням кейс – методу представлено на рис.16.1.  Основними умовами ефективного навчання за допомогою кейс-стаді є  ретельна підготовка до заняття в аудиторії, якість обговорення й активної участі й взаємодії між студентами. Заздалегідь викладач має визначити метод проведення заняття [20]:

 Само-стійна робота

студента

Пошук новітніх даних  про компанію та її безпосереднє середовище
Індивідуальний аналіз проблемної ситуації
 Робота над кейсом в аудито-рії
Пояснення викладачем суті даної проблемної ситуації. Визначення основних завдань для аналізу
Розподіл студентів по малих групах
Аналіз проблемної ситуації в малих групах
Презентація результатів аналізу кожної малої групи
Загальна дискусія. Вибір спільного рішення проблемної ситуації
Ознайомлення із кейсом
Підбиття підсумків викладачем. Оцінка роботи студентів над кейсом

 

Рис.16.1 Алгоритм опрацювання конкретної ситуації ( case-study)

  • індивідуальна робота студента в аудиторії  (самостійна робота);
  • робота в малих ( рольових) групах;
  • в формі змагання в групах ( між групами);
  • моделювання ситуації, з розподілом ролей в групі;
  • комбінований метод.

Роботу над кейсом розподіляють на два :  домашня самостійна робота й робота в аудиторії [8]. Готуватись до роботи з кейсом в аудиторії мають як студенти так і викладачі.

Підготовка студентів до роботи з кейсом. Ми, як і інші фахівці, які використовують кейс-метод при викладанні навчальних дисциплін з менеджменту [25], радимо студентам читати кейс як

мінімум двічі.  Перший раз – «по діагоналі», з метою ознайомлення та загального визначення ключових проблем. Вдруге – докладно, відзначаючи олівцем ключові фрази, що можуть допомогти визначитись при відповіді на запитання, наведені наприкінці кейсу й прийняти вірне управлінське рішення.

Запропонований навчальний посібник дає можливість викладачеві не витрачати аудиторний час на ознайомлення студентів з проблемною ситуацією. До основних тем навчального курсу «Основи менеджменту» надано конкретні ситуації для аналізу. При самостійній роботі вдома студенти можуть ознайомитись з  постановкою задачі, додатковою інформацією про компанію, про ситуацію на ринку, про структуру управління та кадрову політику компанії. Наприкінці кожної ситуаційної задачі наводяться основні питання для аналізу. Звичайно, що викладачі можуть запропонувати й інші питання для обговорення,  виходячи з потреб аудиторії й мети практичного заняття.

В  навчальному посібнику  в більшості  ситуаційно-аналітичних задач (наприклад, „Швидко їжа готується та не просто справа робиться”, “Контроль по ТПКовські”, «Макаронна індустрія», «Цугцванг»), ситуаційно-розрахункових задачах (“Пахуча кава не тільки зранку”, “Бізнес комп’ютерних посередників”), в деяких ситуаційних вправах і задачах  (“Бути успішним бізнесменом на Україні важко”, “Кращі топ-менеджери України”) інформацію взято з журнальних статей або  Інтернет — сайтів конкретних організацій, які працюють на українському ринку. Тому, в процесі первинної домашньої підготовки й самостійного аналізу  перед студентом може бути поставлено задачу щодо  пошуку новітніх даних  про компанію та її безпосереднє середовище.

Підготовка викладачів до роботи з кейсом.  Даний етап роботи докладно викладено в основних  методичних посібниках [25]. При підготовці до практичного заняття із застосуванням кейс-технології викладачу необхідно:

  • визначитись, які елементи кейсу є ключовими для  досягнення цілей даної теми курсу, а що є менш важливим або про які питання доречніше буде звернутись  при вивченні інших тем чи при інших формах занять;
  • проаналізувати, яким чином даний ключовий момент кейсу має пройти крізь основні етапи  самостійної та аудиторної роботи;
  • на хід обговорення, безумовно, буде впливати сама студентська аудиторія й стосунки, які склалися у викладача із студентами. Звичайно, що студенти, які мають досвід практичної роботи й студенти, які не поєднують своє навчання з практичною діяльністю, будуть вести себе по-різному. Хоча, практичний досвід викладацької роботи вказує, що іноді навіть групи одного лекційного потоку вимагають різних педагогічних підходів. Тому, при підготовці до практичного заняття необхідно проаналізувати, які сценарії обговорення доцільно застосувати в даній групі;
  • якщо послідовність обговорення при вирішенні даної конкретної ситуації має принципове значення, то доцільно скласти приблизний план проведення практичного заняття.  При складанні плану практичного заняття необхідно зосередитись на двох основних чинниках: послідовність обговорення та розподіл часу на кожний етап аудиторної роботи. Доцільно визначити ключові запитання на кожному етапі обговорення, продумати можливі відповіді студентів, можливі відхилення від логіки просування до кінцевої мети й способи повернення  до визначеної викладачем структурно-логічної схеми обговорення. Після визначення основних питань необхідно розподілити час на обговорення кожного з них. Обмеження  в часі на кожному етапі обговорення важкувато досягти при жвавій, інформаційно  обґрунтованій дискусії;
  • визначення плану роботи з дошкою. Основні ключові теоретичні питання або визначення основних закономірностей в прийнятті управлінського рішення доцільно фіксувати на дошці. При підготовці до роботи над кейсом доцільно продумати як Ви будете розміщувати записи на дошці. Розміщення записів на дошці сприятиме більш ефективному запам’ятовуванню студентами основних ключових елементів вирішення конкретної ситуації, надасть вам можливість підбити підсумки роботи над ситуацією, може бути використаним для ілюстрації внеску кожної малої групи в загальне рішення. Цей аспект підготовки набуває особливого значення, якщо проблемна ситуація висвітлюється  на початку вивчення теми й використовується як основа для викладання теоретичного матеріалу.
  • сформувати попереднє ставлення  студентів до предмету обговорення за допомогою ретельного самостійного опрацювання кейсу допомагають різні засоби. Як правило це підготовка домашнього письмового аналізу питань, визначених наприкінці кожної конкретної ситуації. В деяких ВНЗ України навіть практикуються зошити для виконання самостійних домашніх завдань. Така робота оцінюється викладачем або після вивчення кожної теми або при оцінюванні роботи студента за змістовним модулем. Стимулювати попередню роботу студента над кейсом можна за допомогою підготовки рефератів-оглядів, які деталізують окремі інформаційні блоки кейсу (правові, тенденції розвитку ринку, аналіз основних конкурентів тощо) або надають  додаткову інформацію з прецеденту вирішення подібних ситуацій в інших компаніях, необхідну інформацію з суміжних навчальних дисциплін (психології, управління персоналом тощо). Якщо ситуаційна вправа передбачає участь кількох учасників, студентам можна доручити підготувати виконання ролі персонажів кейсу.

Пояснення викладачем суті даної проблемної ситуації. Визначення основних завдань для аналізу. Цей етап роботи над кейсом проводиться в аудиторії в два етапи: частково при першому інструктажі, коли Ви даєте домашнє завдання; частково на другому, коли розпочинаєте аудиторне опрацювання конкретної ситуації. Перед проведенням першого практичного заняття із застосуванням конкретних ситуацій доцільно  пояснити студентам сутність  методу, надати основні відомості щодо самостійного етапу роботи над кейсом. 

Найчастіше при проведенні перших практичних занять із застосуванням кейс-стади студенти запитують: «А яке рішення є вірним?». В практичному менеджменті немає універсальних рішень, які можна застосовувати для будь-яких ситуацій, з будь-яким персоналом, при будь-якому стилі керівництва. В реальному менеджменті управлінські рішення – це продукт складного процесу посередництва та переговорів, який займає значно більше часу, ніж заплановано й залучає велику кількість зацікавлених сторін. Більшість завдань менеджерів не має  ні початку, ні кінця; проблеми йдуть суцільним потоком й зазвичай існує дуже мало можливостей вирішення організаційних проблем один раз назавжди [24]. Задача викладача – навчити майбутнього менеджера творчо підходити до  управлінської діяльності. Хороший менеджер має вміти працювати на фрагментованій, складній арені де задачі ніколи не закінчуються й потрібно нескінченно взаємодіяти з іншими людьми. Йому потрібні такі якості як екстраординарне терпіння,  витривалість й здатність думати « на ногах». Тобто йти на спонтанні компроміси, вести переговори на піці моменту й переорієнтовувати мислення від предмету до предмету за вимогами часу.

Розподіл студентів по малих групах. Аудиторне опрацювання конкретної ситуації доцільно  розпочинати з роботи в парах або малих групах. Це формує у студента навички роботи в групі, вміння встановлювати ділові контакти, обмінюватись інформацією, відстоювати свою точку зору й приймати участь у формуванні групового рішення. Такий підхід стимулюватиме індивідуальну активність студентів. Сором’язливі студенти, які з приводу різних причин бояться висловлювати власні думки перед аудиторією, при роботі в малих групах отримують колективну підтримку своїм думкам. Після обговорення ситуації в малих групах вони легше висловлюють свою думку. Для залучення до обговорення таких студентів можна доручати їм підготовку реферати-огляди, які деталізують окремі інформаційні блоки кейсу.

Практичний досвід викладацької роботи свідчить, що чим більше група, тим важче стає процес опрацювання. Як правило, два-три студента активно працюють, інші  в кращому разі спостерігають за процесом або просто займаються «своїми справами». Найбільш ефективно працює група з 4-6 студентів.

Якщо уважно придивитись, то будь яка  академічна група вже поділена на малі групи. Студенти навіть займають місця  в аудиторії за цим принципом. В таких сформованих групах ролі лідерів, виконавців, критиків й тих, хто звик використовувати  працю інших, вже розподілено. Тому, в процесі розподілу на малі групи можна використовувати принцип розташування студентів в аудиторії. Доцільно також змінювати склад груп й таким чином надавати студентам можливість  випробувати себе в інших ролях та навчитись співпрацювати з людьми, що мають різні психотипи.

Частина ситуаційних задач і рольових ігор потребує визначення експертів. Експертами краще призначати студентів, які схильні до домінування, або тих які тихо сидять в куточку й не висловлюють власної точки зору. Це, як правило,  сором’язливі студенти, які побоюються виступати, або ті, хто мають низький рейтинг в студентському оточенні. Роль експерта, дозволить викладачеві «розкрутити» такого студента, привернути до нього увагу з боку інших студентів.

Домінуючі студенти в ролі експерта почувають себе у «своїй тарілці». Якщо такому студенту не дісталася роль експерта, того його краще призначити в групу з такими ж домінантними особами.

Аналіз проблемної ситуації в малих групах. Викладач має чітко обмежити час, протягом якого студенти мають обговорити ситуацію в групах, прийняти спільне рішення й підготуватись до презентації.

Викладач має спостерігати за роботою в малих групах й керувати цим процесом. Іноді допомагають уточнюючі запитання як всій групі, так і конкретному студенту, який не приймає участь в обговоренні. Управління процесом в обговорення в малих групах  з боку викладача потрібно також у випадках наявності дуже активного й галасливого лідера, який  намагається говорити один й тим самим гальмує процес прийняття групового рішення.
         Спостерігаючи за процесом обговорення ситуації в малих групах доцільно робити записи щодо роботи кожного студента. Як правило, таке спостереження дає можливість зробити висновок про якість самостійної домашньої роботи над кейсом кожного студента.

При проведенні перших практичних занять можуть виникнути труднощі в експертній оцінці окремих студентів – викладач ще не знає  ім’я та прізвища кожного. В цьому випадку можна використати технологію, яку запроваджують при проведенні тренінгів, а саме іменні таблички, зроблені кожним студентом із стандартного аркушу паперу. При цьому більшу площу на папері має займати саме ім’я. Прізвище викладачеві потрібно для оцінювання, а ім’я студента – для спілкування. Звертання до студента за прізвищем збільшує дистанцію, що буде заважати дискусії.

Презентація результатів аналізу представниками  малих груп.  Виконуючи роль доповідача від малої групи  студент формує навички виступу перед аудиторією, готовність взяти на себе відповідальність не тільки за результати власного аналізу ситуації але й за роботу всієї групи. Якщо процес презентації не контролювати, то можуть виникнути такі проблеми:

  • доповідачами від малих груп будуть виступати одні й ті ж студенти, що мають особистісні  лідерські характеристики;
  • презентації від деяких груп можуть  затягтися в часі;
  • обговорення може відхилитись від основної теми аналізу.

Викладач має контролювати, щоб  протягом семестру кожний із студентів групи зробив презентацію від малої групи.

Аналіз частини ситуаційних вправ, наведених в навчальному посібнику, передбачає спільні загальні риси. Наприклад,  при аналізі ситуаційно-аналітичної задачі  “Швидко їжа готується та не просто справа робиться” при презентації другою групою основні чинники зовнішнього середовища, які впливають  на діяльність компанії «Техніком», будуть повторюватись. Тому, доцільно щоб кожна наступна група доповнювала матеріали аналізу першої. Викладач або студент, який керує презентацією, має фіксувати основні змістовні елементи аналізу на дошці.

Загальна дискусія. Вибір спільного рішення проблемної ситуації. На цьому етапі обговорення на дошці вже є основні змістовні елементи, які необхідні для прийняття управлінського рішення або відповідей на поставлені в кейсі запитання.

Основним елементом цього етапу є міжгрупова дискусія. Основним завданням викладача – підтримка зацікавленості до ситуації, яка обговорюється. Викладач спрямовує дискусію таким чином, щоб було визначено та проаналізовано основні проблеми, які мають місце в конкретній ситуації; використані адекватні аналітичні методи для обробки інформації.

Ефективним можна вважати таке обговорення, коли студентами визначено кілька обґрунтованих варіантів вирішення ситуації. На дошці занотовується кожний з варіантів й уточнюються форми й умови прийняття управлінського рішення. Особливо важливим елементом цього етапу є класифікація висловлених студентами аргументів на користь прийнятого рішення та виокремлення їх, обґрунтування вибору розв’язання проблеми.  Студенти формулюють основні аргументи під час дискусії, а роль викладача зводиться до систематизації та остаточного обґрунтування цих аргументів [8].

Вибираючи шляхи вирішення проблеми, описаної в ситуаційній задачі, студенти мають орієнтуватись на наступні критерії [8]:

  • позитивні сторони прийнятого рішення;
  • передбачувані наслідки впровадження прийнятого рішення;
  • негативні умови його реалізації.

Умови, в яких ухвалюються рішення, або задаються викладачем або визначаються студентами, виходячи з проблемної ситуації, стану зовнішнього середовища організації та наявності об’єктивної інформації. Як і в практичному менеджменті, в кейс-стаді рішення ухвалюються за таких умов:

  • визначеності;
  • невизначеності;
  • ризику.

Студенти визначають, чи мають вони достатню кількість об’єктивних даних щодо можливих варіантів розвитку подій та конкретних умов. Якщо студенти визнають, що вони не визначили й не обговорили  усіх можливих альтернатив, а також ризику, пов’язаного з кожним варіантом та усіх  можливих наслідків  від ухваленого рішення, то рішення приймається за умов невизначеності. Якщо ухвалення рішення за кожною з альтернатив завдає потенційних збитків, то рішення приймається в умовах ризику. Викладач має контролювати, щоб всі аспекти  ситуації оцінювались  студентами логічно й раціонально.

Форму ухвалення спільного рішення визначає викладач. На протязі навчального курсу  «Основи менеджменту» викладач має спланувати розв’язання ситуаційних задач в групах взаємодії, групах «дельфі» й номінальних групах.

Прийняття управлінських рішень в групах взаємодії є найбільш поширеною формою вирішення ситуаційних задач. Малим групам студентів дається завдання ухвалити рішення з певної конкретної ситуації. Члени  малої групи мають дійти спільного висновку. Рішення кожної групи доповідають й потім за результатами обговорення студенти академічної групи мають дійти спільного висновку та ухвалити рішення. Підводним каменем цього методу виступає явище, яке в менеджменті отримало назву групового мислення. Як правило, таке мислення з’являється тоді, коли бажання досягти консенсусу переважає над бажанням ухвалити оптимальне рішення. Таке рішення не задовольняє ні організацію, ні менеджерів, ні власників [4]. 

Метод «дельфі», розроблений Rand Corporation, використовується з метою досягнення консенсусу в експертних оцінках й передбачає надання можливості висловити свої думки групі експертів, що працюють індивідуально в різних місцях [4].  При виборі управлінського рішення за цим методом академічну групу розділяють, наприклад, на п’ять малих груп. Чотири  групи є робочими, вони розробляють й приймають управлінське рішення, а п’ята група є експертною. Аналіз й варіанти управлінських рішень робочих груп усереднюється цією групою.  Експертна група може бути поділена за спеціалізаціями. Наприклад, хтось із студентів буде економістом-аналітиком, хтось психологом, хтось фахівцем з підприємницького права тощо.

Метод номінальних груп використовують у випадках, коли за планом роботи над ситуаційною вправою більшість часу має припадати на самостійну домашню роботу. При роботі в аудиторії студентів не поділяють на малі групи. «Домашні рішення» кожного студента оголошуються всій академічній групі, обговорюються, записуються на дошці. Студенти голосують за кожне рішення. Рішення, яке має найвищий рейтинг, визнається рішенням академічної групи.

Метод номінальних груп має кілька обмежень. По-перше, його можна застосовувати тільки в невеликих академічних групах. По-друге, завжди існує ймовірність того, що студенти, які доповідають останніми можуть «запозичити ідеї» попередників. Цей метод вимагає особливої ролі викладача, який має спрямовувати дискусію навколо ідеї ще до голосування.

Підбиття підсумків викладачем. Оцінка роботи студентів над кейсом. При підбитті підсумків роботи над ситуаційною вправою викладач підводить підсумки роботи, які включають:

  • анотоване формулювання проблеми;
  • основні аргументи та елементи аналізу, які вплинули на прийняття остаточного групового рішення;
  • формулювання ухваленого  групового рішення;
  • оцінка роботи академічної групи над ситуацією;
  • оцінка роботи окремих студентів.

Викладач має використовувати багатокомпонентний метод формування підсумкової оцінки роботи над ситуацією [1,25].  Складовими такого оцінювання виступають:

  1. Оцінка за домашню самостійну роботу: підготовка рефератів-оглядів; письмовий аналіз ситуації.
  2. Оцінка за участь в обговоренні кейсів в аудиторії: участь в підготовці групового проекту; проведення презентації; участь в дискусії.

При аналізі самостійної роботи, яка була виконана письмово увага викладача має  звертатись в першу чергу на повноту аналізу основних проблем кейсу; проведення розрахунків; використання адекватних аналітичних методів  при обробці інформації; оригінальність та ґрунтовність зроблених висновків; якість складених управлінських документів тощо.

При оцінці участі студента в дискусії оцінюється теоретична підготовка студента, аргументованість пропозицій, логічність, висування оригінальних альтернатив; підведення результатів аналізу в якості експерта, презентація доповіді.

Досвід практичної роботи із застосуванням кейсів свідчить про хибність оцінювання за активністю, коли оцінка ставиться за кількість виступів на протязі дискусії. Така практика може привести до того, що певна категорія «активних» студентів буде намагатись багато висловлюватись тільки тому, що велика кількість виступів, а не їх якість забезпечують високу підсумкову оцінку. Це може створити серйозні труднощі при необхідності структурованого обговорення та логічного просування до визначеної цілі [25]. 

Імітаційна (ділова) гра відноситься до інтерактивних методів навчання, який дещо нагадує дитячу гру. Така  гра відбувається в штучних умовах  мнимої, моделюючої, експериментальної ситуації.

Вперше імітаційне моделювання було використано у військовій справі  у вигляді маневрів й командно-штабних навчань. Імітації в умовах бізнес-середовища отримали назву ділових ігор. В центрі ділової гри-імітації, як правило, знаходиться  структура функціональних зв’язків в організації, бізнес-середовищі [7 ].

Ігрова, імітаційна  система відрізняється від реального управлінського аналога такими умовами [15]:

  1. Реальна інформація щодо організації (або ситуації) замінюється псевдо реальною інформацією.
  2. Для ділової гри характерний експериментальний характер, згідно якого стискується масштаб часу й спрощується організаційна структура організації.
  3. Учасники гри виконують ролі учасників управлінського процесу.

В навчальному курсі «Основи менеджменту» ділові ігри застосовуються з метою формування та вдосконалення вмінь  з технології прийняття управлінських рішень, організаційного проектування, аналізу управлінської ситуації, вибору стратегії, розробки тактичних й оперативних рішень. На протязі ділової гри студенти здійснюють різноманітні взаємодії: переговори, дискусії, публічні презентації матеріалів, запитання та відповіді тощо. Таким чином, створюються передумови  щодо освоєння ефективного комунікативного досвіду та розвитку комунікативної компетентності у [15]:

В навчальному посібнику представлено кілька ділових ігор:

  • Аналіз організаційної структури управління підприємством;
  • Алгоритм прийняття управлінського рішення;
  • Розробка управлінських рішень методом колективного генерування ідей;
  • Підготовка рекламного виступу;
  • Визначення керівного статусу членів команди;
  • Оцінка факторів сприяння  та опору змінам;
  • Техніки управління змінами, яких треба уникати;

та дві класичні імітаційні гри: «Політ на Місяць» й «Гра Роджера».

Проведення занять методом ділової гри включає такі етапи [8,14]:

  1. Підготовчий.
  2. Ігровий.
  3. Дискусійний.
  4. Заключний.

1. Підготовчий етап  включає формулювання  управлінської проблеми викладачем, опис викладачем умов ситуації й визначення ролей для учасників та визначення умов ситуації. При використанні даного навчального посібника знайомство з описом ситуації може відбуватись при самостійній підготовці до аудиторного заняття. Практичний досвід викладацької роботи свідчить, що деякі групи потребують   використання спеціальних методів «занурення» у гру.

2. Ігровий етап  включає проведення відповідних розрахунків, обговорення отриманих результатів або основних ключових моментів управлінської ситуації. Найважливішою частиною цього етапу постає презентація групових проектів (або управлінського рішення) та їх захист перед експертами.

3. Дискусійний етап включає між групову дискусію. В залежності від цілей заняття на заключному етапі може бути прийнято загальне рішення щодо подальшої стратегії діяльності, визначені оперативні рішення з реалізації стратегії.

 На даному етапі ділової (імітаційної) гри може виникнути конфронтація різних думок та поглядів, витоками цього явища виступає різний життєвий  досвід, різний рівень теоретичних й практичних знань, індивідуальні психологічні особливості учасників гри. Така різноманітність важлива для розвитку проблемного мислення студентів. В невеликих академічних групах (до 20 осіб) дискусія може проводитись з усією групою. Якщо практичне заняття проводиться в більшій академічній групі, то бажано студентів розподілити по групах за уподобаннями та підходами до вирішення проблеми. Кількахвилинне обговорення у таких групах сприятиме поглибленню аргументації, обґрунтуванню прийнятого рішення [8].

 Основні завдання такої дискусії полягають у [15]:

  • встановлення проблем, явищ, що мали місце у грі;
  • аналіз запропонованих варіантів рішень проблеми з їх аргументацією;
  • оцінка прийнятих рішень, їх ефективності, моральність й ціннісний смисл;
  • визначення відповідностей гри до реального життя;
  • виявлення причин позитивної та негативної поведінки учасників у грі;
  • встановлення, чи мають місце в реальному житті подібні зразки поведінки;
  • надання пропозицій щодо поліпшення дій учасників гри задля покращення результату;
  • визначення, який урок від ділової гри можна отримати для професійної діяльності.

Для проведення між групової дискусії  доцільно підготувати комунікативне поле [15] у вигляді:

  1. Місця для доповідей й презентацій:  трибуна (кафедра); графопроектор, плівка з фломастерами; дошка, флетчарти; указка .
  2. Спеціальний стіл та необхідні аксесуари для експертів.
  3. Місце для ведучого дискусії або керівника гри та його помічника.

На перших практичних заняттях проводити дискусію має викладач, проте наприкінці навчального курсу або при проведенні ділової гри при навчальній практиці проведення дискусії можна доручити студентові.

При проведенні дискусії найважливішим для викладача є вміння  ставити питання, які задаються з метою досягнення остаточної цілі або виявлення рівню розуміння проблеми всіма учасниками навчального процесу  [15]. Такі питання допомагають підвищити рівень зацікавленості студентів у розв’язанні проблеми, змінити темпи отримання інформації, концентрують увагу на певному аспекті проблеми, стимулюють та заохочують до виступів.

При проведенні дискусії викладач має пам’ятати, що значна кількість закритих запитань, які потребують однозначних відповідей типу «так» або «ні» пригальмовують дискусію. Двосторонні комунікації вимагають відкритих запитань. Наприклад: «Чому  ситуація, коли …… можлива в реальному  житті?». Якщо група не може дійти висновку, який вимагає мета заняття, то викладач може застосовувати навідні питання.

Алгоритм проведення дискусії наступний:

  1. Вступне слово викладача  або керівника дискусії з числа студентів.  Інформація про основні цілі дискусії, процедурах, регламенті, правилах.
  2. Доповіді — презентації   від представників груп або індивідуальні виступи від окремих студентів (в малих академічних групах). 
  3. Запитання від членів інших груп, які виконують ігрові ролі опонентів, адвокатів диявола та експертів. 
  4. Виступи опонентів. 
  5. Заключне слово доповідачів від груп. 

В ділових (імітаційних) іграх студенти виконують наступні ролі:

  • учасника малої групи, з числа якої обирається  студент, який буде робити презентацію;
  • ведучий гри та його помічник;
  • експертна група. Ролі членів експертної групи також може бути розподілено. Опоненти й адвокати диявола приймають участь в між груповій дискусії.  Загальні експерти основну увагу зосереджують на оцінюванні результатів презентації, проектів, роботи всієї групи та окремих її учасників.

Практичний досвід викладача з навчальної дисципліни «Основи менеджменту» свідчить, що на першій діловій грі студенти не готові до якісного виконання ролей опонентів та адвокатів диявола, тому доцільно роздавати таблички з рекомендаціями щодо виконання  ролей. 

Звичайно, що на першій діловій грі ролі для експертів може розподілити викладач, виходячи з психолого-особистісних характеристик студентів. В середині навчального курсу  експертні роли  можна написати на маленьких табличках й дозволити студентам «витягувати» її наосліп. Такий підхід активізує ділову гру, надає їй азарту. Проте, по закінченні навчального курсу кожний студент має «програти» всі ролі, тому що в його менеджерському житті він буде і експертом, і опонентом, і адвокатом диявола.

Далі  ми наводимо  зразки карток з рекомендаціями для виконання експертних ролей.

Картка 1.

 

Рекомендації щодо виконання  ролі опонентаОпонент (від лат. opponens — людина, що заперечує). На цю роль покладається завдання виступу з аналізом презентації та проекту. Виступ має бути поділено та такі розділи:

  • загальна ідея проекту;
  • позитивні риси проекту;
  • недоліки проекту;
  • аналіз презентації: оцінка доповіді; позитивні та негативні риси виступу;
  • обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення проекту.

 

 

Картка 2.

Рекомендації щодо виконання  ролі адвоката диявола  Адвокат диявола – учасник дискусії, який за своєю роллю має висловлювати тільки негативні аргументи, добирати факти, які спростовують  основні ідеї проекту або управлінського рішення.

       Адвокат диявола має обґрунтувати й доказати чому проект, управлінське рішення не реально, його неможливо здійснити та втілити в роботу організації, команди, наслідки від впровадження такого рішення будуть чинити негативний вплив на діяльність компанії.

       Проект (управлінське рішення) вважається ефективним, якщо буде доказано безпідставність аргументів диявола.

 


Картка 3.

Рекомендації щодо виконання  ролі загального експерта 

         Загальні експерти дають оцінку роботи в малих групах, якості  проекту й презентації, дискусії.

         Оцінку роботи в малих групах загальні експерти оцінюють за такими чинниками:

  • що заважало досягненню згоди  та прийняттю спільного групового рішення;
  • хто був лідером при обговоренні проблеми, за якими ознаками виявлено лідерство;
  • хто  з членів групи домінував й  не аргументовано нав’язував свою думку;
  • яка атмосфера панувала в групі при обговоренні проблеми.

Робота в груп оцінюється за 2 складовими: індивідуальний індекс та визначення рейтингу групи [15, 6].

     Індивідуальний индекс визначається  як середнє значення всіх показників оцінки роботи учасника групи. Кожний з показників оцінюється за  5 бальною шкалою. Показники, за якими проводиться оцінювання:

  1. Здатність до співробітництва.
  2. Вміння переконувати.
  3. Самоконтроль.
  4. Вміння слухати співрозмовника.
  5. Новизна й обґрунтованість  висловлених пропозицій.
  6. Аргументація й контраргументація.
  7. Етичність поведінки.

    Визначення рейтингу групи проводиться аналогічно оцінюванню індивідуальної роботи по такими критеріями:

  1. Новизна проекту ( управлінського рішення).
  2. Обґрунтованість проекту.
  3. Якість презентації.
  4. Задіяність членів групи в розробці проекту.
  5. Практична реалізуємість проекту (управлінського рішення).
  6. Ефективність прогнозів.
  7. Аргументація в контраргументація в дискусії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бажано, щоб результати роботи загальних експертів було занотовано в спеціальних таблицях. При роботі в аудиторії загальні експерти можуть робити тільки нотатки. Розробка загальних  таблиць може бути  домашнім самостійним завданням. В такому випадку загальна оцінка результатів переноситься на наступне практичне заняття.

 

  1. Заключний етап. На цьому етапі проводиться оцінка дій й рішень, прийнятих у процесі гри.

Після проведення кожної презентації експерти індивідуально оцінюють роботу групи. Для наочності оцінювання й активізації уваги до своєї роботи  виставляти оцінки можна шляхом підняття карток з балами. Загальна експертна оцінка є середнім експертним балом.

Оцінку роботи окремих студентів й груп можуть провести  як експерти, так й члени інших команд. Після кожної доповіді – презентації групам надається хвилина на підготовку репліки-оцінки, що розробляються колективно, потім всі групи, за винятком тієї, яка робила доповідь, висловлюють свою думку, ставлять команді окремий бал за презентацію й окремо оцінюють проект ( управлінське рішення)   [15].

Таким чином, кожна команда, яка робила презентацію отримує три оцінки: оцінку від викладача; оцінку від експертів; оцінку від груп, які приймали участь в грі. Якщо роль ведучого виконував не викладач, то він теж має оцінити роботу всіх учасників гри: гравців, тих хто робив презентації, експертів.

Загальну оцінку роботи, оцінку роботи окремих груп, окремих студентів й самих експертів проводить викладач. До такої оцінки можна провести невеличке обговорення з приводу того, які загальні помилки були зроблені групами, яким чином можна уникати цих помилок, які основні  результати гри, основні її досягнення. Викладач робить загальний аналіз ділової гри, всіх її етапів, підсумовує  досягнення   основних цілей практичного заняття.

 Рольова гра (role playing), інсценізація, метод інсценівки  базується на навчальному ефекті сумісного розігрування умовної ролі. 

Автор теорії ролей Дж. Морено відзначав, що слово роль походить від латинського rotula ( невеличке колесо або кругла колода), яке пізніше стало означати скручений в трубочку  аркуш паперу з записом тексту п’єси для акторів. З XYI – XYII ст. під роллю стали розуміти гру акторів. Поняття рольових ігор з’явилось в ХХ сторіччі. Прототипом ситуаційно-рольових ігор стали імпровізовані драматичні ігри за заданою темою, розроблені Дж. Морено в 1946 році [15].

Рольові ігри як спосіб інтерактивного навчання використовуються  з метою формування вмінь прийняття управлінського рішення в конкретній ситуації, навичок поведінки в великих й малих групах, конструктивної взаємодії, управління конфліктами, формування адекватного само сприйняття та сприйняття інших учасників ділової ситуації.

Для рольових ігор створюються штучні умови, ролі виконують лише частина студентів,  решта виступає в якості спостерігачів, що приймає участь в аналізі гри «акторів»,  самої ситуації.

Алгоритм підготовки та проведення рольової гри представлено на рис. 16.2.

Як і при застосування кейс-стаді, при проведенні першої рольової гри викладач знайомить студентів із сутністю та особливостями даного методу та ситуацією.  В рольовій грі визначаються тільки сюжет та ролі.  Інструкція до ролі  видається кожному «актору» й має містити опис ситуації з боку даного виконавця, проте не ставити жорстких меж, які можуть завадити йому зіграти власне бачення ситуації.

Викладач має проінструктувати тих, хто спостерігає за грою, сформувати їх задачі. Як правило для них визначаються жорсткі правила, за якими спостерігачі не можуть демонструвати свою реакцію на гру «акторів», втручатись  протягом дії «спектаклю».  Вони записують позитивні та

Підготовка до рольової гри.
Пояснення викладачем суті методу.Пояснення викладачем суті даної рольової гри. Розподіл ролей.
Інсценізація
Дискусія над проблемою
Оцінка інсценізації учасниками гри

 

 

 

 

 

 

Оцінка викладачем роботи студентів

 

Рис.16.2 Алгоритм опрацювання рольової гри

негативні дії кожного виконавця в зошит й приймають участь в аналізі та обговоренні.

Розподіл ролей між учасниками гри може проводити як викладач так і призначати на ролі за власним бажанням.  А.П.Панфілова пропонує впроваджувати в навчальному процесі 2 варіанти розподілу ролей.

За першим варіантом  — ролі розподіляються між кількома студентами, а всі інші  — спостерігачі. «Актори» виконують ролі так, як вважають за потрібне, самостійно визначають   стратегію   поведінки, формують   власний

вербальний сценарій. Вони можуть імпровізувати, виходячи з власного бачення ситуації. В таких рольових іграх студенти грають самих себе, демонструють свій стиль поведінки, виходять з власних цінностей, емоційної культури, компетентності або наслідують чиюсь поведінку.

За другим варіантом, викладач знайомить студентів із загальною ситуацією і вони за власним уподобанням розподіляються на невеликі групи однодумців. Кожна група бере на себе окрему роль, вона визначає яким чином її потрібно виконувати, обирає актора на виконання ролі, вболіває за нього.  

Для проведення  рольової гри може знадобитись реквізит, який можуть підготувати самі студенти. При теоретичному навчанні тривалість сценки має не перевищувати 15 хвилин. Така тривалість обумовлена не тільки браком часу при аудиторному навчанні, проте й  фізіологічними особливостями людини щодо зосередження уваги. При проведенні  рольових ігор на протязі навчальної практики тривалість інсценізації може бути збільшено.

Після виконання інсценізації проводиться дискусія. Якщо людина є безпосереднім учасником ситуації, то вона її сприймає інакше, аніж тоді коли  ззовні спостерігає за подіями. Тому, при проведенні рольових ігор, доречно використовувати відео зйомки.  Якщо  проводилась відео зйомка, то першими аналіз рольової гри  дають самі виконавці, а вже потім спостерігачі. Вони мають оцінити поведінку  кожного з виконавців, визначити стиль їх поведінки. Викладач має не втручатись, а управляти дискусією. Наприкінці заняття викладач має надати критичну оцінку підсумків рольового спілкування, визначити який досвід, який набули студенти,  пояснити причини неправильного прийняття рішення.

Якщо при проведенні рольової гри між виконавцями виник конфлікт, то доцільно разом із студентами з’ясувати причини його виникнення, ступінь  його руйнівності, надати психолого-педагогічну підтримку тим, кого образили. 

В навчальному курсі «Основи менеджменту» рольові ігри використовують поряд з іншими інтерактивними методами навчання. Основним принципом  при викладанні навчальної дисципліни має стати використання всього арсеналу агротехнічного менеджменту.

Список використаної та рекомендованої літератури

  1. Бай С.І., Іванова І.В., Микитенко Н.В. Операційний менеджмент. Практикум: Навч. посіб.-К.: Київ. нац. торг. економ. ун-т, 2004.- 187 с.
  2. Бельчиков Я.М., Бирштейн М.М. Деловые игры. — Рига: Авотс, 1989,- 304 с.
  3. Глухов В.В., Кобыщев А.Н., Козлов А.В. Ситуационный анализ (деловые игры для менеджмента)//Уч. пособие.- Ред..В.В.Глухов.-СПб.: Специальная литература, 1999.- 223 с.
  4. Ґріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. В.Яцура, Д.Олесневич.- Львів: БаК, 2001.- 624 с.
  5. Кавтарадзе Д.Н. Обучение и игра. Введение в активне методы обучения.- М.: МПСИ, из-во «Флинта», 1998.- 192 с.
  6. Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях и тестах: Учебное пособие.-М.: ИНФРА-М, 1998.- 367 с.
  7. Кларин М.В. Корпоративный тренинг от А до Я: Науч.-практ. пособие.- М.: Дело, 2000.-224 с.
  8. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч.пос.-Вид.2.-К.:КНЕУ, 2003.-298 с.
  9. Козаков В.А., Лісун Н.Р., Ковальчук Г.О. Сучасні тренінгові методи. Проект за програмою TACIS.-К., 1996.
  10. Козина И. Особенности стратегии case-study при изучении производственных отношений на промышленных предприятиях России //Предприятие и рынок: динамика управления трудовых отношений в переходной период. М.: РОССПЭН, 1997.- С. 30-60
  11. Матросова Л.Н.  Деловая игра: модель и метод//Магистр.-1997.- № 1.-С.15-31
  12. Ментс М.Ван Эффективное использование ролевых игр в тренинге/пер. с англ.- СПб.: Питер, 2001.-208 с.
  13. Найдьонов І.М., Гнатюк А.І. Методика викладання фінансово-економічних дисциплін: Навч. пос. — К.: Вид-во Купріянова О.О.- 2002.- 384 с.
  14. Панфилова А.П. Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала: Учебное пособие.- СПб: ИВЭСЭП, «Знание», 2003.- 536 с.
  15. Панфилова А.П., Громова Л.А., Богачек И.А., Абчук В.А. Основы менеджмента. Полное руководство по кейс-технологиям / Под ред. проф. Соломина В.П. – СПб.: Питер, 2004.
  16. Платов В.Я. Деловые игры: разработка, организация и проведение. Учебник.-  М.: Профиздат, 1991.-192 с.
  17. Проблемно-деловая игра как метод управления общественным развитием/ Сб. ред.. В.Н.Южаков, Т.П.Фокина, О.В.Шимельфенинг.-Саратов,: Из-во Сарат.ун-та, 1989.- 100с.
  18. Романов П.В. Стратегия кейс-стади в исследовании социальных служб// Социологические исследования.- 2005.- №4.- С.101-110
  19. Рэс Ф., Смит Б. 500 лучших советов тренеру/ Пер. с англ..- СПб.: Питер, 2001.-128 с.
  20. Сангадиева И.Г., Новолодская Г.И. Методические указания по составлению «кейс-стади» по курсу экономики. Улан-Удэ, Изд-во Восточно-Сибирского государственного технологического университета, 2005.-16 с.
  21. Сыроежкин И.М., Вербицький А.А. Методика разработки и использования деловых игр как форма активного обучения студентов.-М.: НИИВШ, 1981.- 235 с.
  22. Фливберг Бент О недоразумениях, связанных с кейс-стади// Социологические исследования.- 2005.- №4.- С.110-120
  23. Хрупкий Е.А. Организация проведения деловых игр: Учебн.-метод.пособие для преподавателей.-М.:Высш.шк., 1991.- 320 с.
  24. Чичмели И.В. Игры для менеджеров любого возраста// www.training.net
  25. Шеремета П.М., Каніщенко Л.Г. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі/ За ред. О.І. Сидоренка. — 2-е видання.-К.: Центр інновацій та розвитку, 1999.-80 с.
Рубрика: Статьи | Добавить комментарий

Аналіз системи маркетингових комунікацій на фармацевтичному ринку України

 

РОЗВИТОК СИСТЕМИ МАРКЕТИНГ- КОМУНІКАЦІЙ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Опубліковано: Баєва О.В. Аналіз системи маркетингових комунікацій на фармацевтичному ринку України// В кн..:  Маркетинг і логістика в системі менеджменту. Тези доповідей 5 Міжнародної науково-практичної конференції. — Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004.- С.8-10.

       Одне з основних місць в системі маркетинг-комунікацій на фармацевтичному ринку України займає реклама лікарських засобів, принципи організації якої підпорядковані міжнародним засадам та  вітчизняній нормативно-правовій базі.

       Зважаючи на тенденцію збільшення кількості ятрогенних захворювань та запізнілих звертань до лікаря внаслідок самолікування за рекламою, Законом України “Про рекламу” заборонено розміщувати  в рекламі лікарських засобів відомості, які можуть створити враження, що при використанні препарату немає необхідності звертатись за консультацією до лікаря. Вищезазначений принцип має дотримуватись при всіх видах реклами фармацевтичних препаратів. Інші  організаційно-правові принципи реклами лікарських засобів обумовлені кваліфікаційними ознаками, в основу яких покладено канали збуту.

        За першою кваліфікаційною ознакою рекламна політика має формуватись в залежності від напрямку маркетингових комунікацій. Поділяють два напрями реклами : орієнтовану на безпосереднього споживача (пацієнта або його представника)  та на лікувально-профілактичні заклади  або лікарів, які  виступають посередником між виробником та споживачем рекламованої продукції. Останній напрям маркетинг-комунікацій не підпорядковується  Закону України “Про рекламу”, а визначається окремим наказом Міністерства охорони здоров’я України за № 117 від 10.06.1997 р.

        Друга класифікаційна ознака маркетинг-комунікацій на  фармацевтичному ринку орієнтована на рекламу рецептурних та безрецептурних лікарських засобів. Реклама рецептурних лікарських засобів орієнтована на посередників ( лікарів, лікувально-профілактичні установи), а не на безпосередніх споживачів. Нормативна база реклами рецептурних лікарських засобів передбачає необхідність надання інформації не тільки щодо фармакотерапевтичних властивостей препарату, але й протипоказань до застосування, можливих побічних ефектів.

        Незалежна Фармацевтична асоціація Європи ставить додаткові вимоги щодо реклами лікарських засобів: результати клінічних випробувань фармацевтичних препаратів мають бути опубліковані в спеціалізованих наукових та науково-практичних виданнях. При цьому, в рекламі необхідно наводити посилання на відповідні літературні джерела.

        Специфіка лікувально-профілактичної діяльності в Україні полягає у великій відносній частці як закладів, так і окремих лікарів, які поряд з лікувальною займаються і науково-дослідною роботою. Для лікаря-науковця реклама лікарського засобу, складена згідно вимог НФАЄ – це  надійне джерело інформації. З другого боку, сама по собі стаття в спеціалізованому науковому виданні – це теж один із методів комунікативного маркетингу, що позитивно впливає на продаж фармацевтичного препарату.

       Оскільки до групи рецептурних лікарських засобів  відносяться фармацевтичні препарати неконтрольоване вживання яких може викликати ускладнення або наносити шкоду здоров’я, їх реклама орієнтована на посередників і має обмежений перелік комунікативних каналів: наукові та науково-практичні видання; медичні симпозіуми, конференції та семінари; виступи представників від виробника продукції або посередника на лікарських конференціях, які регулярно проводяться в державних лікувально-профілактичних установах.

     Безпосередній споживач має отримувати інформацію стосовно використання рецептурних лікарських засобів від лікуючого лікаря, який в даному випадку виступає як посередник між споживачем та виробником продукції. Пропонуючи пацієнту той або інший лікарський засіб, лікар має дотримуватись принципу інформованої згоди, загальні засади якої задекларовані в ст.39  Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та укладаються з Декларацією про права пацієнта, яка була проголошена 34-ю Всесвітньою Медичною Асамблеєю в 1981 році (Лісабон, Португалія). Згідно вищеназваних документів, лікар зобов’язаний надати інформацію пацієнту, у доступній для нього формі, відповідній до його освіти, не тільки щодо лікувального ефекту, проте й альтернативних методів лікування, включаючи ризик та потенціальні “плюси” та “мінуси” щодо  кожного  запропонованого лікарського засобу.

       Комунікаційний маркетинг на фармацевтичному ринку рецептурних лікарських засобів в якості посередників включає не тільки лікувально-профілактичні установи та лікарів, а ще цілу низку посередників, кількість яких залежить від структури каналів збуту. За структурою комунікаційні маркетингові канали можна поділити за наступними видами:

*  Виробник   Медичні заклади (Лікарі) Пацієнт

*  Виробник   Оптовий посередник         Медичні заклади (Лікарі)      Пацієнт

       За першою схемою виробники лікарських засобів доручають своїм торговим представникам відвідування медичних закладів або окремих лікарів, залишають їм зразки продукції, надають необхідну інформацію щодо застосування лікарського засобу. За цією схемою посередник ( міжлікарняні аптеки або мережа роздрібних аптек) має бути присутнім  в каналі збуту продукції, проте участі в комунікативному маркетингу рецептурних фармацевтичних препаратів  не приймає.

       За другою схемою, в якості оптового посередника можуть виступати крупні компанії дистриб’ютори, які отримують великі партії достатнього асортименту фармакологічної продукції від вітчизняних та іноземних виробників. На фармацевтичному ринку України плідно працюють Біокон, Гедеон Ріхтер-Укрфарм, Альба Україна та інші. Інформація від них  може поступати безпосередньо до медичних закладів або через оптових посередників, аптечні склади, власну роздрібну мережу торгово-оптових посередників. Тобто,  в другій схемі оптовий посередник є багатокомпонентним.

        Комунікативний маркетинг на фармацевтичному ринку безрецептурних лікарських засобів має специфічний характер, тобто фармацевтичні препарати не можуть бути предметом прямого продажу. До них не можна застосовувати такі методи як директ-маркетинг, телефон-маркетинг або продаж за оголошенням. Тому на  фармацевтичному ринку застосовують непрямий метод, який  полягає в поступовому просуванні лікарських засобів від виробника до пацієнта або його представника.

         В комунікативних каналах маркетингу безрецептурних лікарських засобів особливе інформаційне навантаження припадає на провізорів, які являють з’єднувальну ланку між виробником, посередником та споживачем. Вони не тільки забезпечують рекламу фармацевтичного препарату в аптеці, але й виконують певну роботу щодо зворотного зв’язку. Провізор виконує роль експерта при вивченні попиту на лікарський засіб, вимог щодо ціни, якості, методу споживання, періодичності, тривалості курсу, форми ( таблетований, розчин), категорії споживачів ( дорослі, діти) , а також узагальнює реакцію споживачів на нові лікарські засоби.

Рубрика: Медицинский менеджмент: книги, учебники, статьи | Добавить комментарий

СПЕЦИФІКА КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

УДК  614.2:338.24.021.8+ 614.2.001.73(4) + 681.3.07

 

Баєва О.В., доктор біологічних наук, професор

Міжрегіональна академія управління персоналом

СПЕЦИФІКА КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

      Проведено аналіз специфіки маркетингу в галузі охорони здоров’я та стан конкуренції на ринку медичних послуг  в умовах України. Досліджено чинники, які заважають розвитку конкуренції в галузі. Розглянуті міжнародні засади формування конкурентного тиску на ринку медичних послуг та медичного сервісу.

          Маркетинг в галузі охорони здоров’я складається з п’яти самостійних напрямів : маркетинг медичних послуг; маркетинг медикаментозних препаратів; маркетинг медичної техніки; маркетинг медичних  та біологічних технологій; маркетинг наукових медичних ідей.

         Підвищена увага до маркетингу медичних послуг обумовлена реформуванням системи охорони здоров’я, яке відбувається у більшості країн з розвинутою системою охорони здоров’я. Реформи в галузі були розпочаті у  80-х роках у зв’язку з економічним застоєм, який призвів до скорочення витрат в  галузі страхової медицини та збільшення питомої частки приватної медицини.

       Міжнародний досвід управління маркетингом медичних послуг звертає увагу на необхідність врахування специфіки галузі і доцільність його формування виходячи з принципу комплексного підходу, який включає вивчення та прогнозування ринку медичних послуг, розробку методів просування послуг на ринку, визначення ефективної цінової політики, систему інформаційного забезпечення, формування та підтримку іміджу медичної установи.

      В Україні прогнозується позитивна динаміка росту  споживчого попиту на медичні послуги, яка обумовлена загальним погіршенням  стану здоров’я населення, збільшенням народжуваності. В останні роки в суспільстві відмічається позитивна тенденція щодо іміджу здорової людини. Остання підвищує попит на профілактичні медичні послуги. Профілактичні послуги переважають в приватному секторі медико-санітарної допомоги. Щодо лікування, то тенденція спостерігається дещо інша. Опитування понад 2000 респондентів дозволили зробити висновок про існування двох факторів, що заважають звертанню потенційних пацієнтів та їх представників у приватні медичні установи: обмеженість в коштах і сумнів в якості приватної медичної допомоги. Останній пацієнти пояснюють  практикою призначення приватними лікарями необґрунтовано великої кількості діагностичних процедур і схильності до дорогих медичних технологій. Понад 73% опитуваних, при відсутності браку коштів, зволіли б звернутись в державну лікарню, додатково сплативши послуги лікаря та середнього медичного персоналу. Більшість з потенційних пацієнтів виявили бажання додатково сплачувати поліпшений медичний сервіс в державних лікарнях : спеціально обладнані палати; харчування; послуги доглядальниць та інше.

       Таким чином, аналіз ринку медичних послуг показує на специфічні особливості системи охорони здоров’я  України: підвищення захворюваності населення; достатній за якістю медичний сервіс у державних лікувально-профілактичних установах; недовіра населення  щодо якості  медичних послуг на  існуючому приватному ринку медичних послуг; відсутності системи соціального медичного страхування.

       Проблеми конкуренції на ринку медичних послуг в Україні  мають не тільки національні, але і   галузеві особливості. Ще в 1994 році Е.Тайсберг з співав. звернули увагу на специфіку конкуренції в галузі надання медичних послуг. Охорона здоров’я — це галузь з високим рівнем впровадження інновацій, проте незважаючи на успіхи конкуренції в справі впровадження нових медичних технологій, які значно підвищують якість медичної допомоги, їх вплив на зниження витрат є мінімальним. Система стимулів в галузі охорони здоров’я вступає в протиріччя з фундаментальними законами конкурентної боротьби. На ринку медичних послуг ціни можуть залишатись високими навіть за умов перенасиченої пропозиції, а технології дорого коштують навіть коли застосовуються повсюдно. Медичні заклади та лікарі не мають нестачі в пацієнтах навіть тоді коли вимагають явно непомірні ціни і не підвищують, а іноді навіть знижують  якість медичної допомоги. Тобто, можна  з упевненістю констатувати, що існуючи системи охорони здоров’я  самі створюють умови для непродуктивної конкуренції.

       Спільні проблеми на ринку медичних послуг при різних системах організації та фінансування галузі охорони здоров’я обумовлені специфікою конкурентних сил. Класична концепція стратегії конкуренції М.Портера  припускає, що сили які формують конкурентне середовище послуги та її конкурентні можливості об’єднуються в п’ять груп: конкурентні сили виробників аналогічної продукції; постачальники матеріалів та комплектуючих; покупці продукту або послуги; потенційні виробники аналогічної продукції; виробники продуктів-замінників. В умовах ринку медичних послуг виробник послуг рідко виступає єдиною командою, інтереси його членів можуть  не співпадати.

     В умовах страхової медицини багатофакторним є споживач медичної послуги. В більшості інших галузей споживач сам приймає рішення щодо покупки. В системі страхової медицини спостерігається багаторівневий споживач:

  • власники фірм, які купують медичне обслуговування для своїх співробітників;
  • непрямі клієнти (страхові компанії), які збирають страхові внески й сплачують роботу медичних закладів;
  • пацієнти, які отримують медичну допомогу.

        Тобто, рішення про покупку медичної послуги, її сплату та її споживання приймають різні категорії споживачів, які керуються різними інтересами. Інтереси споживача  медичних послуг суперечать інтересам надавача медичних послуг ( лікаря). Власник фірми зацікавлений в сплаті мінімальних страхових внесків за належне медичне обслуговування. Непрямий клієнт – в тому, щоб на лікування пацієнта було витрачено менше коштів, ніж сплачено у вигляді страхових внесків. Пацієнт, якого було застраховано, зацікавлений в отриманні якісного медичного обслуговування, незалежно від його вартості. Надавач медичних послуг зацікавлений в тому, щоб пацієнти отримали якнайбільший  об’єм медичних послуг. В ряді випадків конфлікт інтересів між платниками та споживачами спонукує перших виступати в ролі антагоніста  до пацієнта, якому потрібне високо вартісне лікування (Margois M.S.,Long S.Y.,1997).

      В умовах ринку медичних послуг, який формується в Україні, конкурентами мають виступати державний та приватний сектори охорони здоров’я. Невеликий відсоток потенційних пацієнтів, які мають фінансові можливості для звертання до приватної медичної допомоги, не спонукає  до пошуку шляхів скорочення витрат для розширення сегменту ринку. Більшість приватних медичних установ орієнтована на встановлення непомірно високих цін за медичні послуги та повну “розкрутку” своїх пацієнтів. Тому частка населення з середнім рівнем прибутку орієнтована на медичну допомогу в державній лікарні. Медична допомога в державній лікарні безкоштовна і пацієнт воліє сплатити безпосередньо лікуючому лікарю тільки за підвищену увагу до свого недугу. До того ж над керівником державного медичного закладу  гостро не стоїть проблема рентабельності і тому він не рекомендує лікарям призначати пацієнтам комплекс високо вартісних діагностичних заходів. Така система поза касової оплати медичних послуг гальмує формування ринку медичних послуг.

      Іншим чинником, що заважає розвитку конкуренції в галузі охорони здоров’я є нестача інформації про медичні послуги, які надають лікувально-профілактичні заклади. В більшості інших галузей є певні можливості в порівнянні якісних характеристик та цін на продукцію від різних виробників. В галузі надання медичних послуг результат залежить не тільки від призначеного лікування, але й індивідуальних особливостей організму, анамнезу захворювання, ступеню   розвитку захворювання та багатьох інших чинників. Відсутність точних та значимих показників про якість надання медичної допомоги утрудняє процес прийняття рішення. Ситуація ускладнюється і тим, що захворювання, за лікування яких кожен  ладен заплатити останні гроші, зустрічаються в житті не так часто. У здебільшого відсотку пацієнтів це захворювання з негативним прогнозом, наприклад ракова пухлина або інсульт. У більшості людей просто немає практичного досвіду з обрання якісної медичної допомоги.  Така відсутність порівняльної інформації в системі медичного обслуговування створює стимули для конкуренції, що лежать на поверхні: сучасне обладнання; високий рівень медичного сервісу; великий перелік медичних послуг; залучення лікарів з вченими ступенями та званнями; високі ціни.

       Лікарі – терапевти, державних і приватних лікувально-профілактичних установ, зіштовхуються із цілою системою зовнішньої мотивації для призначення своїм пацієнтам діагностичних процедур у приватних діагностичних центрах або  платних медичних послуг, які надаються державним медичним закладом. Окрім цього для лікаря існує система стимулів для призначення покупки певних медикаментозних засобів в певних аптеках. Вихід для української системи охорони здоров’я бачиться у підвищенні заробітної платні в державних лікувально-профілактичних закладах, хоча б до рівня середньої по республіці.

        Існує і інша причина пригнічення конкурентних позицій та  збільшення витрат в приватному секторі медичного обслуговування. Погроза постановки неправильного діагнозу або лікування, індивідуальних особливостей організму пацієнта, що можуть привести до виникнення ятрогенного захворювання або просто допущення лікарської помилки, привели до практики страхування медичної відповідальності. Страхування медичної відповідальності стало складовою при формуванні ціни на медичні послуги. З іншого боку, можливість бути притягнутим до судової відповідальності за лікарські помилки, приводить до варіанту “перестравочної” медицини, коли призначається занадто  велика кількість діагностичних процедур, консультацій у лікарів-спеціалістів, консиліумів. За даними R.A. Reynolds et.al. (1987) збільшення витрат за рахунок перестраховочної медицини перевищує один відсоток загальних затрат на охорону здоров’я.

      Конкуренція, яка зазвичай є могутнім механізмом підвищення якості та скорочення видатків, у системі охорони здоров’я може приводити до їх зростання. Проте, основна проблема заключається у перекрученій системі стимулів, яка дозволяє провайдерам, платникам та постачальникам медикаментозних засобів та медичного обладнання без бідно існувати в той час, коли крива затрат невтримно повзе нагору (М.Портер,2000).

     Таким чином, удосконалення організації системи охорони здоров’я, яка буде здатна посилити конкурентні відносини в галузі, має включати доступність системи інформації про можливі варіанти надання медичної допомоги, більш широкого впровадження в практичну медицину  міжнародного права пацієнта щодо інформованої згоди, за якої пацієнту повинна бути надана вся інформація про варіанти діагностики та лікування. Впровадження нових технологій та інновацій гарантує динамізм системі охорони здоров’я, що також забезпечити діючу конкуренцію в галузі.

Список використаної літератури:

  1. Портер М. Конкуренция: М.:Изд.дом “Вильямс”, 2000.-495 с.
  2. Айсберг Є.О., ПортерМ., Браун Г. Как активизировать конкуренцию в здравоохранении.-В кн..:  Конкуренция: М.:Изд.дом “Вильямс”, 2000.-495 с.
  3. Margois M.S.,Long S.Y. Federalism and health system reform// JAMA.- 1997.- Vol.278.- N.6.- P.514-517.
  4. Reynolds R.A., Rizzo J.A., Gonzalez M.L. The cost of Medical Professional Liability.-JAMA.-1987.-V.257.-P.2776-2781.

 

Опубліковано: Баєва О.В. Специфіка конкурентних відносин в галузі охорони здоров’я  В кн.: «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні»: Зб.матер.Всеукраїнської наук.-практ.конф. – К.:  МАУП, 2006.-С.163-167.

Рубрика: Медицинский менеджмент: книги, учебники, статьи | Добавить комментарий